Досліджено питання агроекологічного оцінювання за різного ступеня екологізованих і традиційних систем застосування добрив під час вирощування картоплі на дерново-середньопідзоленому пилувато-супіщаному грунті з промивним типом водного режиму за умов Чернігівського Полісся. Проведено тривалий стаціонарний, лізиметричний, модельний і виробничий досліди. Узагальнено науково-методичні публікації, екологічні нормативи та передовий досвід розв'язання даної проблеми в Україні та за кордоном. Запропоновано нову парадигму проведення комплексного агроекологічного оцінювання на системній базі з використанням трьох груп критеріїв, які характеризують вплив досліджених технологій удобрення на виявлення небезпечних деградацій і функціональних змін в основних блок-компонентах агросистем - грунтовому, водному та рослинному. Як пріоритетні критерії використано порушення екологічної рівноваги у балансі гумусу та біогенних елементів, втрати поживних речовин з грунту внаслідок вимивання та денітрифікації, забруднення інфільтраційних вод нітратами й іншими токсикантами, зміна видового складу та чисельності грунтових бактерій, агрофізичних, фізико-хімічних і агрохімічних показників родючості грунту, погіршення фітосанітарного стану агроценозу, відхилення фактичної врожайності картоплі від еталонної, використання агрокліматичного потенціалу осіннього періоду вегетації (ФАР, опадів, суми ефективних температур) і біологічного азоту, накопичення нітратів у бульбах і відповідність інших показників якості врожаю євростандартам, енерговіддача й економічна ефективність технологій застосування добрив. Використання цих критеріїв з залученням відповідних нормативів і 5-рівневих оцінювальних шкал дозволило визначити найбільш ефективні системи застосування добрив, а саме: сидеральну систему, яка в еколого-енергетичному аспекті переважає всі інші технології та забезпечує одержання високоякісного врожаю еталонного рівня. Рекомендовано її впровадження на віддалених від тваринницьких ферм полях.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень впливу тривалого застосування добрив у типовій зерно-буряковій сівозміні Лісостепу на поживний режим лечно-чорноземного грунту, зміну вмісту гумусу, сполук азоту та калію у метровому шарі. Встановлено, що найбільш стабілізувальну дію на вміст гумусу, сполук азоту та калію у грунті за дві ротації сівозміни мало сумісне застосування органічних і мінеральних добрив. Наведено дані про вміст свинцю, кадмію, цинку та міді у грунті та рослинах цукрових буряків за тривалого внесення добрив. Доведено, що кількість досліджуваних елементів знаходиться значно нижче гранично-допустимих концентрацій і не призводить до забруднення продукції. З урахуванням агрохімічних та агроекологічних показників грунту розрахована його еколого-агрохімічна оцінка. Проаналізовано вплив різних норм і способів внесення добрив на окремі фізіолого-біохімічні процеси у рослинах цукрових буряків, їх урожайність та якісні показники. Вивчено дію позакореневого підживлення калій-магнієвими нітратними солями на активність цукросинтезувальних ферментів. Визначено ефективність внесення добрив в основне удобрення та позакореневого підживлення як додаткового заходу на лучно-чорноземному карбонатному грунті.

  Скачати повний текст

З використанням методу артеріо-венозної різниці (A - B) проаналізовано гомологічні та біохімічні показники крові, що надходить до тканин голови (A) та витікає від них у вихідному стані та за одноразового навантаження тварин нітратами. Через чотири години після одноразового нітратного навантаження організму телиць з різним типом вищої нервової діяльності (ВНД) спостерігались зрушення гомеостатичних констант, що виникали в крові тканин голови. За даними артеріовенозної різниці ці зрушення проявлялись накопиченням у крові, що відтікає від тканин голови: нітритів, аміаку, глутаміну, трьохвалентного заліза в трансферині, сечовини, метгемоглобіну, піровиноградної кислоти, вільних радикалів: а у тварин сильного врівноваженого інертного, сильного вневрівноваженого, слабкого типів ВНД підвищувалась активність трансаміназ крові. У тварин всіх груп було відзначено зниження кількості еритроцитів, лейкоцитів, вмісту нітратів, оксигемоглобіну, глюкози, загального білка, вільних сульфгідрильних груп, а у тварин сильного врівноваженого рухливого типу ВНД активність трансаміназ крові була зниженою. Найсуттєвіші зміни цих показників було спостережено у тварин слабкого та сильного неврівноваженого типів у порівнянні з тваринами сильного врівноваженого рухливого та сильного врівневаженого інертного типів ВНД.

  Скачати повний текст

Запропоновано комплекс біомаркерів антиоксидантної системи для кількісної оцінки стану гідробіонтів та середовища їх існування у прибережній зоні Чорного моря. Вперше виявлено роль каталази у процесі адаптації гідробіонтів до забруднення. Визначено інтервали активності каталази у гідробіонтів-індикаторів, що відповідають їх умовно нормальному функціонуванню. Визначено норму реакції процесу перекисного окиснення ліпідів в організмах-індикаторах. Виявлено діапазони зміни параметрів середовища (температури, щільності, концентрації кисню, фосфатів, нітратів і нітритів), що відповідають умовам нормального функціонування личинок риб Atherina hepsetus L., а також двох видів водоростей-макрофітів - Enteromorpha intestinalis (L.) Link. та Ceramium rubrum (Huds.) Ag. На підставі даних щодо активності антиоксидантної системи гідробіонтів виконано ранжування досліджених районів за рівнем трофності. Рекомендовано використання антиоксидантної системи гідробіонтів під час проведення моніторингових робіт у прибережній зоні Чорного моря.

  Скачати повний текст

Визначено особливості регуляції активності ключових ферментів азотного обміну - нітратредуктази (НР), глутамінсинтетази (ГС), глутаматдегідрогенази (ГДГ) нітратним і амонійним азотом окремо та разом з синтетичними цитокінінами. Встановлено активацію НР у коренях рослин за умов дефіциту нітратного азоту в середовищі на ранньому етапі розвитку. Доведено, що амонійний азот обумовлює низький фоновий рівень потенційної та реальної активності НР. Відзначено, що асиміляція амонійного азоту в органах салату зумовлюється ГС або ГДГ залежно від форми та концентрації азоту в середовищі. З'ясовано, що синтез глутамінової кислоти та її аміду - глутаміну сприяє розвитку пристосувальних реакцій рослин до змін умов вирощування. Встановлено, що формування запасного пулу нітратів не залежить від форми та концентрації азоту в середовищі. Проведено порівняльне дослідження впливу мономерної форми цитокініну-6-БАП та його полімерного аналога - полістимуліну К на активність ключових ферментів. Визначено однонаправлену дію синтетичних цитокінінів на показники азотного обміну, виявлено її специфічність залежно від форми та фону мінерального живлення. Показано вплив мономерного аналога цитокінінів на вказані параметри у фазі двох справжніх листків, а полімерного - у фазі технічної зрілості.

  Скачати повний текст

Досліджено анодну поведінку магнієвого сплаву з домішкою свинцю (МС), який завдяки унікальним електрохімічним властивостям дозволить суттєво удосконалити анодні характеристики існуючих електронних матеріалів. Визначено електрохімічні параметри електродів на основі запропонованого магнієвого сплаву, модифікованого свинцем, і встановлено можливість його використання як анодного матеріалу в хімічних джерелах струму та пристроях протикорозійного захисту. На підставі дослідження анодної поведінки магнієвих сплавів у розчинах хлориду та сульфату натрію та комплексного вивчення диференц-ефекту встановлено, що новий магнієвий сплав з свинцем більш рівномірно розчиняється, має меншу швидкість розчинення у порівнянні з існуючими магнієвими сплавами. Досліджено особливості анодної поведінки сплавів магнію в хлоридно-сульфатно-нітратних розчинах, вплив інгібіторів на анодне розчинення сплаву МС у хлоридному розчині та анодну поведінку сплавів магнію у хлоридамонійних розчинах. Запропоновано хімічне джерело струму мангано-магнієвої системи наливного типу для роботи за стаціонарних умов аналогічної існуючим мангано-цинковим елементам, електричні характеристики якого у 1,2 - 1,3 рази вищі за розрядною напругою і коефіцієнтом використання у порівнянні з елементами МЦ-системи. На підставі результатів випробувань властивостей магнієвих сплавів доведено безумовну перевагу сплаву МС у хлоридних, сульфатних розчинах і воді промислового та побутового призначення у порівнянні з магнієвими сплавами, які використовують.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості функціонального стану системи антиоксидантного захисту печінки перепела у віковому аспекті за умов впливу нітрату натрію та у разі додавання у комбікорм зерна амаранту. Показано, що високий рівень продуктів пероксидного окиснення ліпідів у печінці добових перепелят у періоди інтенсивного росту (до 14-ї доби), статевого диморфізму та становлення процесів яйцекладки зумовлює компенсаторне зростання активності антиоксидантних ферментів. Показано, що вміст каротину та жиророзчинних вітамінів (A, E) у печінці 49-70-добових перепелів знижується, що пов'язано з мобілізацією вітамінів з депо на формування складових компонентів яйця. Встановлено, що нітрат натрію у дозі 0,5 г/кг за NO_{3 ^-} сприяє інтенсифікації пероксидного окиснення ліпідів, обумовлює зміни функціональної активності антиоксидантних ферментів та зниження вмісту вітамінів A, E та каротину у печінці перепела. Показано, що використання домішки зерна амаранту у комбікормі запобігає розвитку гемічної гіпоксії, виявлено її протекторний вплив щодо негативної дії нітратів. Встановлено, що використання домішки зерна амаранту у комбікормі сприяє стабілізації процесів ліпопероксидації за рахунок підвищення антиокидантного статусу печінки перепела.

  Скачати повний текст

Представлено результати експериментальних і теоретичних досліджень щодо розробки та одержання безфтористих безпігментних світлозабарвлених емалевих покриттів з використанням адсорбційних та іонообмінних процесів, які відбуваються на стадії приготування емалевих шлікерів та випалу склопокриттів. Синтезовано склади боросилікатних малотитанових емалей і визначено фізико-хімічні властивості фрит і склопокриттів. Запропоновано раціональні параметри удосконаленої ресурсо- та енергозберігальної технології одержання світлозабарвлених емалевих покриттів. Виявлено залежність оптичних і колірних характеристик покриттів від типу аніонних груп (сульфатів, хлоридів і нітратів) водорозчинних солей металів змінної валентності. Встановлено оптимальну кількість сполук хрому, кобальту, міді та механізм одержання заданого кольору. Доведено можливість використання вогнетривких глинистих матеріалів Положського родовища з недосконалою структурою мінералу кволініту для приготування шлікерів білих і світлозабарвлених емалевих покриттів. За допомогою математичної обробки експериментальних даних визначено зміну оптичних і колірних показників покриттів залежно від кількості та співвідношення забарвлюючих сполук. На підставі результатів промислових випробувань розроблених склоемалевих безпігментних покриттів доведено доцільність їх використання у процесі емалювання виробів господарчо-побутового призначення. Здійснено часткове впровадження удосконаленої технології одержання світлозабарвлених покриттів на Дніпропетровському заводі електро-газового обладнання.

  Скачати повний текст

Наведено дані стосовно динаміки трав'яного покриву в рекреаційно-порушених лісових фітоценозах зеленої зони Києва за умов свіжих субору, судіброви та діброви. Встановлено, що частка руденальних і лучних видів зростає відповідно до зменшення зімкнутості деревостану. Відзначено захисну роль підліску у разі низької зімкнутості деревостану. З'ясовано, що за однакових умов найбільшою подібністю за видовим складом трав'яного покриву характеризується насадження Київського, Білодібрового лісництва, а також Пуща-Водицького. Відзначено роль видів родин злакових і осокових у водному режимі грунту. Встановлено, що найнижчі показники вологості грунту притаманні ділянкам, де частка цих видів у трав'яному покриві становить 10 - 15 % від загального проективного покриття. Виявлено, що потужність підстилки зменшується зі збільшенням рекреаційного навантаження. Подібним чином змінюються також показники вологості підстилки. На ділянках з переважанням ксероморфних видів за нижчих показників фітомаси трав'яного покриву вологість останньої менша. Проаналізовано фізико-хімічні, агрохімічні властивості грунтів і вміст елементів мінерального живлення в рослинному матеріалі на ділянках за їх різних стадій рекреаційної дегресії. За результатами проведеного аналізу виявлено незначне збільшення вмісту амонійного та нітратного азоту в грунті протягом вегетаційного сезону. Найбільшу концентрацію фосфору та калію виявлено на початку вегетаційного сезону. Відзначено збільшення вмісту азоту в підстилці та фітомасі трав'яного покриву протягом вегетаційного сезону, а також у разі покращання лісорослинних умов. З'ясовано, що концентрація калію збільшується протягом зазначеного сезону у підземній фітомасі та зменшується у надземній фітомасі трав'яного покриву. Запропоновано шляхи відновлення ділянок, порушених внаслідок рекреаційного навантаження.

  Скачати повний текст

Вперше для умов північного Степу України розроблено нову екологічно безпечну біотехнологію утилізації соняшникового лушпиння методом вермикультивування з метою одержання біогумосу. Створено біогумати на базі водної та лужної екстракції копролітів вермикультури E.foetida. Визначено оптимальні дози біогумусу та біогуматів для вирощування овочевих культур (томатів, капусти), які поліпшують продуктивність рослин та відзначаються відсутністю негативного впливу на навколишнє середовище. Показано, що внесення біогумусу у грунт у нормі 56 т/га збільшує врожайність томатів сорту "Персей" на 77 ц/га з достовірним поліпшенням якісних показників плодів (вмісту сухих речовин, вітаміну C, провітаміну A та інших). Виявлено, що вміст нітратів у плодах у разі застосування біогуматів зменшився на 33,9 - 36,8 % у порівнянні з контролем. Виявлено, що дворазова обробка рослин капусти сорту "Лангедейкер Денема" біогуматом (у концентрації 1:100) сприяє збільшенню урожаю на 131 ц/га та поліпшенню його якісних показників.

  Скачати повний текст

Установлено, що опікове ураження шкіри зумовлює пригнічення активності ксенобіотик-метастабілізувальних ферментів у печінці щурів, максимум якого виявлено на першому тижні, подальшу нормалізацію установлено протягом місяця. Найбільшою мірою гальмуються активності цитохромів P4502E1, 2C і 3A, а також ферментів кон'югації, меншою - цитохромів P4501 A2, 2D і арілестерази. На рівні організму це має прояв у сповільненні елімінації модельних препаратів "Амідопірин" і "Ацетанілід", лікарських засобів "Диклофенак натрію" та "Напроксен", зростанні їх анальгетичної дії. Ці зміни корелюють з підвищенням рівня малонового діальдегіду, дієнових кон'югатів, карбонільних груп білків, нітратів і нітритів, фактора некрозу пухлин-<$Ealpha> й інтерлейкіну-6, активності ксантиноксидази й оксидази D-амінокислот і падінням активності супероксидисмутази та каталази і асоціюється з ультраструктурними та біохімічними змінами у печінці (деструкцією мембран ендоплазматичного ретикулуму та мітохондрій, посилення солюбілізації компонентів мікросомальних мембран). Триметазидин переважає мексидол за мембранопротекторною дією та за здатністю захищати систему біотрансформації ксенобіотиків від опікового ураження.

  Скачати повний текст

Мета даної роботи - вивчення закономірностей калюсоутворення та продукування протиракового препарату таксолу в культурах клітин тису ягідного (Taxus baccata L.). Вивчено розподіл вмісту таксолу між окремими частинами рослин тису в 15-ти клонах T. baccata і 3-х клонах T. cuspidata. Встановлено міжклональну варіабельність вмісту таксолу в корі стовбура, річних клонах та хвої досліджуваних видів. Найбільший вміст таксолу та найменша його міжклональна варіабельність характерні для кори стовбура. Розроблена методика отримання калюсу з вегетативних бруньок, пиляків, насіння та пагонів T. baccata. Підібраний оптимальний склад поживних середовищ та умови культивування для кожного типу експлантів. Виявлено, що для культури тису баланс співвідношення амонію до нітрату важливіший, ніж загальний вміст неорганічного азоту в середовищі. Гістологічний аналіз клітин тису показав, що найбільша проліферативна активність in vitro характерна для камбію і паренхіми флоеми. Розроблена процедура культивування протопластів T. baccata. Мікроколонії проявляли проліферативну активність протягом перших 7-14 діб. Потім клітинний поділ припинявся, але мікроколонії зберігали життєздатність протягом 2-х тижнів. Аналіз вмісту таксолу в отриманих калюсних лініях T. baccata за допомогою високоефективної рідинної хроматографії - обернений варіант - показав наявність у них речовини в кількостях, що характерні для рослин-донорів. Отримані калюсні лінії T. baccata, що стабільно ростуть і зберігають біосинтетичну активність при тривалому культивуванні.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи удосконалення якості концентрованих томатопродуктів у процесі їх виробництва. Встановлено сортову специфічність нагромадження нітратів, радіонуклідів, солей важких металів та оксалатів плодами томатів ботанічних сортів, які районовані у Східній Україні, встановлено сортові відмінності їх хімічного складу та вперше визначено вміст каротиноїдів та лікопіну. Науково обгрунтовано доцільність теплової обробки томатів у відварі шипшини з метою стабілізації їх кольору, збереження біологічно активних речовин у рослинній сировині та зниження вмісту токсичних речовин. Методом математичного моделювання визначено й експериментально підтверджено раціональні склади рецептурних компонентів томатної пасти та соусів, що дозволяють одержати високякісні, максимально наближені до сучасних рекомендацій нутріоціології продукти. Наведено результати комплексного товарознавчого оцінювання споживчих властивостей свіжих томатів, а також розроблених пасти та соусів заданого складу. Науково обгрунтовано й експериментально підтверджено високу харчову цінність нових концентрованих томатопродуктів, їх антиоксидантні та радіопротекторні властивості, а також високу харчову цінність під час зберігання. Встановлено гарантійні терміни зберігання розроблених концентрованих томатопродуктів. На запропоновані технічні рішення одержано патент України на корисну модель 21167 "Спосіб виробництва концентрованих томатопродуктів".

  Скачати повний текст

Досліджено якість і безпеку бджолиного меду за сучасних екологічних умов України. Встановлено, що діастазна активність меду з таких медоносів, як біла акація, плодові дерева, не стійка і протягом одного року зберігання може знизитися до нуля, а вміст інвертованого цукру - до 40 %. Активна кислотність медів України коливається від 3,5 до 4,5 (pH). Буферна ємність меду, ймовірно, залежить від хімічного складу грунтів, на яких ростуть медоноси. Антибіотики у меді здатні тривалий час зберігатися та виявляються у ньому навіть через 18 місяців зберігання. Доведено, що вміст нітратів у меді дуже незначний (від 4,1 до 11 мг / кг), а нітритів зовсім не виявлено. Забрудненість меду пестицидами пов'язана не стільки з видовими особливостями рослин медоносів, скільки з рівнем забрудненості грунтів певними пестицидами, зокрема їх здатністю тривалий час зберігатися. Рівень забрудненості меду у порівнянні з нектаром, більший у два - три рази. Накопичення ізотопів цезію у рослинах пов'язано з їх видовими особливостями. Вміст радіонуклідів у тілі зимуючих бджіл, більший у 10 разів, ніж у літніх бджіл.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено роль нирок у регуляції системних параметрів обміну ендогенних і різних доз екзогенних нітратів і нітритів за умов індукованго діурезу, з включенням водного навантаження та навантаження 3 % розчином хлориду натрію в об'ємі 5 % від маси тіла. Показано, що навантаження сольовим розчином у порівнянні з водним призводить до збільшення швидкості клубочкової фільтрації, підвищення темпів виведення нирками осмотично активних речовин, що супроводжується підсиленням ниркового кліренсу неорганічних окислів азоту - нітратів і нітритів, що разом з окисненням нітритів не дозволяє забезпечити збереження їх фізіологічного рівня у крові. Встановлено, що ренальний шлях виведення забезпечує виведення з організму значної частки екзогенних нітратів і нітритів. Розкрито важливу роль системи циклу оксиду азоту у регуляції діяльності нирок на судинно-клубочковому та канальцевому рівнях. За умов експериментальної ниркової недостатності, індукованої дихлоридом ртуті (сулемою) виявлено значне зниження ниркової екскреції ендогенних нітритів. Зроблено висновок, що зміни ниркового транспорту ендогенних нітратів і нітритів у разі сулемової нефропатії обумовлені перебудовою циклу оксиду азоту, з включенням його NO-синтазної ланки, механізмів регуляції окиснювально-відновлювальних реакцій метаболітів молекули оксиду азоту та ренальних транспортних систем, відповідальних за ресорбцію хімічно стабільних метаболітів NO.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні вивчено фармакодинаміку та токсичність бровальзену та бронтелу у разі нітратного навантаження та встановлено ефективність їх застосування для лікування овець, хворих на фасціольоз. Проведено комплексне дослідження впливу даних антигельмінтиків на морфологічні та біохімічні показники крові та гістологічну структуру внутрішніх органів лабораторних тварин і овець. Встановлено мутагенну дію бровальзену та бронтелу за наявності нітратного навантаження. Науково обгрунтовано доцільність застосування сульфату натрію для профілактики нітратно-нітритного токсикозу в овець.

  Скачати повний текст

За натурних та експериментальних умов вивчено закономірності екзо- й ендогенного синтезу N-нітрозамінів (НА) з азотвмісних попередників, встановлено кількісні параметри транслокації НА з грунту в рослини та кретерії оцінки їх небезпеки. Наведено детальну характеристику забрудення навколишнього середовища канцерогенними НА у різних регіонах України. Визначено зв'язок між ступенем даного забрудення та рівнем нітратів у грунті, питній воді, рослинній продукції. Розроблено методи визначення нітрозодиметиламіну та нітрозодіетиламіну у грунті та воді. Модифіковано гезохроматографічний метод визначення даних канцерогенів у рослинній сировині. Вперше розраховано добове надходження НА до організму людини з харчовими продуктами та питною водою та встановлено закономірності його формування. Визначено ступінь канцерогенного ризику перорального навантаження НА та їх попередників для людини. Розроблено шкалу для прискореного прогнозування канцерогенного ризику різних доз НА за перорального надходження до організму людини.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості взаємодії бактерій роду Azospirillum з рослинами картоплі та вплив нового препарату комплексної дії біограну, створеного на основі азоспірил і вермикомпосту, на формування мікробного угруповання кореневої зони, розглянуто фізіологічні аспекти оптимізації продукційного процесу у разі поєднання інокуляції з різними рівнями удобрення культури. Проаналізовно взаємодію бактерій роду Azospirillum з рослинами картоплі in vitro, а також вплив інокуляції азоспірилами на урожайність культури за польових умов. Встановлено, що ефект бактеризації значно підсилюється у разі поєднання азоспірил з вермикопостом. Доведено, що використання біограну в технологіях вирощування картоплі сприяє оптимізації формування мікробного угруповання у ризосфері, що позитивно впливає на перебіг процесів біологічної трансформації біогенних елементів у кореневій зоні рослин та сприяє покращанню мінерального живлення культури. Виявлено, що застосування біограну активно впливає на розвиток кореневої системи рослин картоплі, формування фотосинтетичного апарата, синтез крохмалю й аскорбінової кислоти. Встановлено, що урожайність культури збільшується на 8,7 - 28,0 % залежно від агрофону та сорту картоплі, виявлено зростання товарності продукції, покращання її якості та зниження рівня вмісту нітратів у бульбах.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) серця, а також стану системи L-аргінін - оксид азоту у хворих на нефрогенну артеріальну гіпертензію (АГ), обумовлену хронічним пієлонефритом (ХП) і хронічним гломерулонефритом. Досліджено питання підвищення ефективності лікувальних заходів за прогресуючих нефропатій. Запропоновано підхід до оцінки метаболізму оксиду азоту, що передбачає визначення концентрації субстрату для синтезу NO - L-аргініну, стабільних окиснених форм NO - нітритів і нітратів та депонованої форми NO - нітрозотіолу. Установлено, що застосування інгібіторів ангітензинперетворювального ферменту (АПФ) й антагоністів кальцію впливає на покращення функціонального стану системи L-аргінін - оксид азоту та структурно-функціональні показники ЛШ у хворих на ренопаренхіматозну АГ. З'ясовано, що інгібітори АПФ мають найбільш ефективний вплив у хворих на ХП і асенціальну АГ, в яких виявлено зменшення індексу маси міокарда ЛШ та відносної частки концентричної гіпертрофії ЛШ через 3 місяці. Показано, що у системі L-аргінін - оксид азоту дисбаланс між її ланками зменшується у разі збільшення тривалості лікування.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості міграції, трансформації, акумуляції та біодеградації нафти у грунті, а також шляхи відновлення властивостей і родючості нафтозабрудненого чорнозему за допомогою агромеліоративних заходів. Установлено закономірності фізичного випаровування вуглеводнів нафти залежно від температури, гранулометричного складу грунту та рівня забруднення. Доведено, що кількість адсорбованої нафти збільшується у разі підвищення щільності будови грунту, у разі збільшення вологості відповідно змінюється глибина її проникнення, а грунт забруднюється на більшу глибину. Установлено динаміку змін вмісту рухомого фосфору, калію, нітратного, амонійного азоту у разі забруднення грунту нафтою на нафтопродуктами (бензином, гасом, дизельним пальним, мазутом). На підставі вивчення ефективності окремих меліорантів установлено їх оптимальне співвідношення. Розроблено систему агромеліоративних заходів, яка передбачає внесення мінеральних добрив, застосування соломи, цеоліту як клиноптилоліту та рихлення грунту, що дозволяє значною мірою прискорити процес відновлення родючості забрудненого грунту.

  Скачати повний текст