Визначено та теоретично обгрунтовано педагогічні умови ефективності гуманітаризації підготовки майбутніх інженерів у ВНЗ засобами народознавства, запропоновано модель даної підготовки. Розроблено критерії, показники та рівні сформованості гуманітарних знань майбутніх інженерів засобами народознавства. Розкрито методичні проблеми підготовки студентів до фахової діяльності. Запропоновано шляхи вдосконалення змісту, форм організації, методів і засобів підготовки у ВНЗ технічного спрямування на різних етапах підготовки майбутніх інженерів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено науково-організаційну та видавничу діяльність Зенона Кузелі (1882 - 1952), охарактеризовано основні етнографічні роботи вченого, узагальнено методологічні засади його наукових досліджень, вивчено працю етнографа над Українською загальною енциклопедією та Енциклопедією українознавства. З. Кузеля істотно спричинився до розвитку українознавчих студій в УНІ в Берліні, став одним із ініціаторів відновлення НТШ в Європі після Другої світової війни. Як автор понад 200-т робіт з українського народознавства З. Кузеля грунтовно дослідив різні сфери народної культури, зокрема, родинну обрядовість українців, а також одним із перших проаналізував міграційні рухи та етносоціальні проблеми населення Галичини та Буковини.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На базі маловідомих і опублікованих джерел, а також аналізу давньої та сучасної літератури комплексно досліджено процес розвитку демократичних тенденцій у Запорізькій Січі та Гетьманщині. На підставі аналізу здобутків історіографії різних років зроблено висновок, що вчені недостатньо приділяли увагу демократичним тенденціям в українському суспільстві доби Гетьманщини. Зазначено, що у період Гетьменщини існувала тенденція обмеження козацьких вольностей в запорізькому суспільстві. Як причини цього явища визначено тиск Московського царства, а також намагання нової еліти ліквідувати залишки народознавства. Розглянуто елементи демократизації, що існували в Запорізькій Січі та Гетьманшині. Але цей демакратизм був не наявним. Підкреслено, що деякі дослідники навіть негативно оцінюють демократичні відносини у Запорізькій Січі, наголошуючи, що це не властиве самій людській природі, а тому і розвиток подальших подій (доба Руїни, суперечки у козацькому війську, падіння козацької держави був передбаченим. З'ясовано вплив на процеси розвитку демократичних тенденцій у степових народів, донському козацтві та християнських сусідів. Проаналізовано демократичні традиції за часів Гетьманщини та здійснено спробу грунтовного висвітлення політики окремих гетьманів та їх впливу на розвиток демократичних тенденцій.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз вітчизняних і зарубіжних праць з історіографії словацької етнології XX та початку XXI ст. Відтворено цілісну картину становлення етнологічної науки у Словаччині, охарактеризовано основні етапи її розвитку. Простежено процес формування народознавчої думки у контексті самоусвідомлення словаків як нації у XIX ст. і поступового виокремлення народознавства у самостійну дисципліну. Проаналізовано малодосліджені проблеми словацької етнології, зокрема, визначено особливості її розвитку у міжвоєнний період і в другій половині XX ст. (часи комуністичної влади). На підставі результатів перехресного аналізу саморефлексії словацької науки у вигляді наукових дискусій на сторінках профільних етнологічних часописів і видань, охарактеризовано сучасний стан, тенденції та перспективи розвитку етнології у Словаччині. Досліджено проблему русинства на сторінках словацької етнологічної періодики й окремих видань періоду набуття даною темою актуальності (кінець 1980 - 1990-ті рр.). Висвітлено перспективи та напрями розвитку етнології Словаччини у порівнянні з сучасним станом даної дисципліни в Україні, Росії, Угорщині, Польщі, Румунії, Болгарії. До наукового обігу введено значну кількість етнологічних праць, виданих за межами України (словацька, чеська, угорська література).

  Скачати повний текст

Досліджено традиційне житлово-господарське будівництво Українського Полісся - будівельні традиції, типи сільського житла, господарські будівлі, забудову дворів, висвітлено становлення та еволюцію характеру народного будівництва у цьому регіоні.

  Скачати повний текст

В дисертації досліджується етнографічна діяльність НТШ від створення Етнографічної комісії - 1898 р. до 1939 р., її організаційні та науково-методологічні засади. Аналізується наукова, музейно-збирацька робота Етнографічної комісії. Визначено внесок вчених НТШ у розвиток народознавства, в інтеграцію української етнології в тогочасну світову науку.

  Скачати повний текст

Запропоновано визначення фразеології як джерела лінгвокраїнознавчої інформації, одного з мовних засобів бачення світу. Досліджено проблему внутрішньої форми фразеологічної одиниці як засобу відображення навколишньої дійсності. З врахуванням напрацювань вчених (О.О.Потебні, В.В.Виноградова, В.М.Русанівського) про внутрішню форму слова, зроблено спробу визначити поняття внутрішньої форми фразеологізму та показати, як фразеологія репрезентує картину світу (українську дійсність). Вивчено та прокоментовано багатий фразеологічний матеріал. З метою правильного визначення внутрішньої форми фразеологізмів їх компоненти проаналізовано з використанням етимологічного методу, проведено пошуки генетичних коренів окремих складників фразеологічних одиниць. Зазначено, що стан внутрішньої форми фразеологічної одиниці змінюється під впливом явищ лінгвального та позалінгвального характеру.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему педагогічного забезпечення розвитку елементів національної свідомості в учнів початковвих класів. Обгрунтовано модель свідомого оволодіння учнем початкової школи національними цінностями. З її використанням визначено структурні компоненти системи забезпечення даного розвитку й умови її ефективного функціонування. Визначено чинники, які впливають на позитивне ставлення школярів до цінностей української культури, ієрархію мотивів їх самоформування учнями. Розглянуто основні теоретичні та методичні підходи до проектування національно й особистісно орієнтованого виховного процесу у даних класах. Розкрито динаміку розвитку національної свідомості та самосвідомості молодших школярів за умов функціонування експериментальної системи та методики.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну проблему формування морально-етичних цінностей молодших школярів засобами українського народознавства, проаналізовано її філософські, психологічні та педагогічні аспекти. Розкрито зміст і структуру морально-етичних цінностей, запропоновано їх типізацію й обгрунтовано критерії та показники сформованості у молодших школярів. Досліджено історико-логічну трансформацію наукових поглядів щодо визначення сутності та природи моральних цінностей українського народу. Розроблено й апробовано нові методи формування морально-етичних цінностей у молодших школярів засобами народознавства та на підставі педагогічної взаємодії батьків і дітей, експериментально підтверджено її ефективність. Запропоновано методику позаурочної вихованої роботи з молодшими школярами з активним залученням усіх суб'єтків виховного процесу, здійснено її практичне впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів України.

  Скачати повний текст

Розглянуто історичні аспекти та наукові передумови формування національної самосвідомості молоді. Обгрунтовано необхідність використання народних свят як засобу її формування. Виявлено критерії та рівні сформованості, досліджено стан національної самосвідомості сучасного студентства. Розроблено програму та методику її експериментального формування під час вивчення предмета "Українське народознавство" та спецкурсу "Театралізація українського народного свята". Наведено результати експерименту, що свідчать про ефективність дослідно-експериментальної роботи за наявності у студентів позитивної пізнавальної мотивації; глибокого осмислення ними змісту, форм і функцій національно-культурного досвіду, відображеного в народних звичаях, обрядах і святах; активізації уваги та сприйняття учасниками свята ритуальної символіки народного святкового дійства, що має глибоке історичне коріння та справляє на них посилений виховний вплив; забезпечення практичної участі студентів у театралізації народних свят шляхом залучення їх до творчої діяльності на всіх етапах організації, підготовки та проведення святкового дійства. На підставі аналізу результатів дослідження виявлено шляхи підвищення ефективності виховної роботи з молоддю, викладено методичні рекомендації щодо залучення студентів мистецько-педагогічних спеціальностей до організації, підготовки та проведення народних свят.

  Скачати повний текст

На основі широкого кола архівних джерел та наукової літератури, вперше в українській історіографії комплексно охарактеризовано розвиток народознавства (етнографії, етнології, антропології, фольклористики, мистецтвознавства) у Львівському університеті впродовж 1895–1947 рр. Проблематику висвітлено крізь призму трьох дискурсів – інституційного, навчального та наукового, що дозволило рівномірно представити різні аспекти народознавчих студій в університетському просторі – від формування наукового світогляду викладачів та організації підрозділів до різноманітних аспектів навчально-наукового процесу.^UBased on a wide range of archival sources and scientific literature, for the first time in Ukrainian historiography the development of Folk Studies (including ethnography, ethnology, anthropology, folklore and folk art) at Lviv University during 1895–1947 was characterized in its full complexity. The topic of the scientific work is explored using issue-specific chronological approach through the prism of different contexts, discourses and scientific connections.While describing the contexts, the author analyzed general principles of activity of Lviv University in the late 19th – first half of the 20th century with the emphasis on the peculiarities on different stages of this period and on factors that shaped these peculiarities, such as political situation on the Western Ukrainian territories, educational reforms etc.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності «011 Освітні, педагогічні науки», галузі знань 01 Освіта / Педагогіка. – Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, МОН України, Полтава, 2023.Дисертаційну роботу присвячено обгрунтуванню педагогічної технології етнокультурної діяльності майбутніх фахівців гуманітарної галузі у процесі навчальних практик, її експериментальній перевірціАктуальність теми дисертації пояснено тим, що нині в Україні процеси формування сучасної європейської модерної нації, прискорені обставинами жорсткої зовнішньої агресії сусідньої держави та воєнного стану всередині країни, загострюють проблему сталого гуманітарного розвитку і формування суспільства знання, створення повноцінного ринку якісних та доступних освітніх і культурних послуг. Водночас проходять унікальні процеси консолідування соціуму, коли українці, що походять із різних етносів, перетворюються в потужну й авторитетну в усьому світі спільноту, об’єднану потребою захисту незалежності держави та непохитною ідентичністю. Україна підтримує й відстоює свій намір чіткого входження в культурний, освітній та науковий простір Європи, ідеї перетворення людського потенціалу в якісний людський капітал, а гуманітарної освіти – у ефективний засіб формування в кожної людини здатності адаптуватися до соціально-економічних і воєнних реалій та забезпечувати собі належну якість життя.Метою дослідження визначено теоретичне обґрунтування, розробку й експериментальну перевірку педагогічної технології етнокультурної діяльності майбутніх фахівців гуманітарної галузі у процесі навчальних практик у закладах освіти і культури.У процесі характеристики комплексу літературних джерел (філософських, філософсько-освітніх, педагогічних, культурологічних, мистецтвознавчих, етнологічних тощо) і нормативно-практичних матеріалів (законів України та підзаконних актів, стандартів підготовки фахівців гуманітарної галузі, освітньо-професійних і освітньо-наукових програм для здобувачів різних рівнів гуманітарної освіти, наскрізних і робочих програм практик для всіх спеціальностей гуманітарної галузі й ін.) з’ясовано необхідність удосконалення практичного компонента етнокультурної діяльності здобувачів гуманітарної вищої освіти з огляду на запити суспільства в умовах руху до входження в культурний, освітній та науковий контекст Європи. З’ясовано на засадах технологічного підходу провідні складники змісту освіти майбутніх фахівців гуманітарної галузі: етнологічний – виникнення, формування і сучасний стан українського етносу, система взаємозв’язків з іншими народами; етнографічний – районування України; громада і громадський побут; світоглядні уявлення та вірування українців; етнокультурологічний – порівняльно-історичний аналіз етнокультурних явищ у діалозі минулого й сучасного. Цим складникам синтетично відповідають види практичної діяльності – українознавча, народнопедагогічна, фольклорно-аналітична, експертна.Обґрунтовано на основі методологічного інструментарію наукових підходів (компетентнісного, технологічного, особистісного, діяльнісного, контекстного) педагогічну технологію етнокультурної діяльності майбутніх фахівців гуманітарної галузі у процесі навчальних практик у закладах освіти і культури у єдності концептуально-змістового (ідеї оптимальності, алгоритмічності, надійності, діагностувальності; навчальні дисципліни «Етнологія», «Етнологія і фольклор України», «Етнокультурологія»); операційно-функціонального (завдання навчальних практик; особливості баз практик у Полтавському регіоні – загальнорегіональних, територіально-локальних, специфічних соціокультурних методів і засобів практичної діяльності в закладах культури та освіти); моніторингово-діагностувального (критерії та рівні готовності майбутніх гуманітаріїв до практичної професійної діяльності; методи оцінки та контролю якості практичної підготовки здобувачів) блоків. Розроблено методичний супровід технології етнокультурної діяльності майбутніх фахівців гуманітарної галузі у процесі навчальних практик у закладах освіти і культури, який полягає в: системній інтеграції змісту навчальних дисциплін «Етнологія», «Етнокультурологія», «Етнологія і фольклор України»; розробці програми навчальної етнологічної практики для фахівців гуманітарної галузі (істориків, релігіє знавців, філософів, культурологів, філологів) та її реалізації в загальному професійному контексті; обґрунтуванні рекомендацій із використання пропонованих методичних матеріалів на різних базах практик у регіоні.Ключові слова: науки про освіту, національна система виховання, педагогічна технологія, професійна підготовка, майбутні фахівці гуманітарної галузі, етнокультурна діяльність, навчальні практики, заклади освіти і культури, народознавство, етнопедагогіка.^UDissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy in the specialty “011 Educational, Pedagogical Sciences,” field of knowledge 01 Education / Pedagogy. – Poltava V. G. Korolenko National Pedagogical University, the MES of Ukraine, Poltava, 2023.The relevance of the topic of the dissertation is explained by the fact that today in Ukraine, the processes of forming a modern European nation, accelerated by the circumstances of harsh external aggression of a neighboring state and martial law inside the country, exacerbate the issue of sustainable humanitarian development and the formation of a knowledgable society, the creation of a full-fledged market of quality and affordable educational and cultural services. At the same time, unique processes of social consolidation are taking place, when Ukrainians from different ethnic groups are turning into a powerful and authoritative community around the world, united by the need to protect the independence of the state and an unshakable identity. Ukraine supports and defends its intention to clearly enter the cultural, educational, and scientific dimension of Europe, the idea of transforming human potential into high-quality human capital, and humanitarian education into an effective means of forming in every person the ability to adapt to socio-economic and military realities and to ensure proper quality of life.The purpose of the study is to determine the theoretical justification, development, and experimental verification of the pedagogical technology of the ethno-cultural activity of future specialists in the field of humanitarianism in the process of training practices in educational and cultural institutions. In the process of characterizing a complex of literary sources and normative and practical materials the need to improve the practical component of the ethno-cultural activity of applicants of humanitarian higher education in view of the demands of society in the conditions of the movement towards entering the cultural, educational and scientific context of Europe. On the basis of the technological approach, the leading components of the content of the education of future humanitarian specialists have been clarified. They are the following: ethno-logical – the origin, formation, and current state of the Ukrainian ethnic group, the system of relationships with other peoples; ethno-graphic – zoning of Ukraine; community and public life; worldviews and beliefs of Ukrainians; ethno-cultural – comparative-historical analysis of ethno-cultural phenomena in the dialogue of the past and the present. These components synthetically correspond to the types of practical activities – Ukrainian studies, folk pedagogy, folklore-analytical, and expert.Based on the methodological toolkit of scientific approaches (competent, technological, personal, activity, contextual), the pedagogical technology of future humanitarian specialists’ ethno-cultural activities in the process of training practices in educational and cultural institutions in the unity of conceptual and content (ideas of optimality, algorithmics, reliability, diagnosticity; educational disciplines “Ethnology,” “Ethnology and Folklore of Ukraine,” “Ethno-cultural Studies”); operational and functional (objectives of training practices; peculiarities of practice bases in the Poltava region – regional, territorial-local, specific socio-cultural methods and means of practical activity in cultural and educational institutions); monitoring and diagnostic (criteria and levels of readiness of future humanitarians for practical professional activity; methods of assessment and quality control of practical training of applicants) blocks. The methodical support of the technology of ethno-cultural activity of future specialists in the humanitarian field in the process of training practices in educational and cultural institutions has been developed, which consists of systematic integration of the content of the educational disciplines “Ethnology,” “Ethno-Culturology,” “Ethnology and Folklore of Ukraine”; development of a program of training ethnological practice for specialists in the humanitarian field (historians, religious experts, philosophers, culturologists, philologists) and its implementation in the general professional context; substantiation of recommendations for the use of the proposed methodical materials on various bases of practices in the region.Keywords: educational sciences, national system of education, pedagogical technology, professional training, future specialists in the field of humanitarianism, ethno-cultural activity, training practices, educational and cultural institutions, ethnology, ethno-pedagogy.

Дисертація присвячена розвитку, аналізу, оцінці інформаційно-наукових можливостей селянських мемуарних джерел Південної України ХХ століття як джерела з історії краю регіону другої половини XVIII – ХХ століть.Дослідження проведене із дотриманням принципів об’єктивності, історизму та багатофакторності. Філософські (діалектичний, герменевтики) та загальнонаукові (аналіз, синтез, індукція, типологізація, статистичний) методи пристосовані до потреб джерелознавчого дослідження. Використано ряд спеціально-історичних методів (евристика, історико-порівняльний, текстологічний, біографічний).У дисертації проаналізовано наступні види особових джерел: щоденники, мемуари «сучасні історії», мемуари «автобіографії». Окрім мемуарів, джерельну базу дослідження склали архівні джерела (матеріали слідчих справ, автобіографії), опубліковані епістолярні джерела та спомини військових та політичних діячів ХХ століття. Загальна джерельна база становить 133 позиції.В аналізі історіографії проблеми визначено що, питання передумов розвитку селянської мемуаристики дозволяє виокремити два напрямки дослідження: спеціалізовані дослідження з питань мемуаристики та селянської мемуаристики зокрема; наукові роботи, що розробляють соціально-економічні, політичні та ін. теми пов’язані з історією Південної України які дозволяють сформувати уявлення про історичні процеси які відбувалися в регіоні.Проте, звертає на себе увагу той факт, що до тепер у вітчизняній історіографії відсутні спеціальні джерелознавчі розвідки, присвячені комплексному аналізу селянських мемуарних матеріалів як джерела з історії Південної України середини XVIII – ХХ століття.Важливий напрямок дисертаційного дослідження стосується терміну «селянська мемуаристика». Зокрема, напрацювання критеріїв, які б дозволили виділити мемуари селян з поміж особових джерел інших соціальних груп. Відповідно, спираючись на досвід напрацьований вітчизняними та іноземними дослідниками, хоча б й умовно, можемо визначити основні критерії які дозволяють провести видову класифікацію селянських мемуарних джерел Південної України ХХ століття.В результаті проведеного аналізу історіографії та джерельної бази одним з основних критеріїв при будові класифікаційної схеми виокремлюється освітній фактор, як один з головних елементів, що дозволяє віднести автора джерела саме до групи селянської мемуаристики.Вагома частина дослідження стосується виведення типових рис селянських мемуарних джерел. Окремо звертає на себе увагу те, що у питанні видової класифікації джерел селянської мемуаристики, можемо виділити, як головну особливість, розмитість форм і поєднання в одному тексті ознак, що відповідають різним видам джерел. Відповідно застосування конкретних класифікаційних схем певною мірою залежить від цілей і завдань, які ставлять перед собою дослідники. Таким чином, підхід до класифікації селянських мемуарних джерел, а саме поділ на мемуари «сучасні історії», мемуари-автобіографії, щоденники, такі що мають або не мають першоджерела має прикладний і в той же час умовний характер.Переважна частина дисертації присвячена виявленню джерельного потенціалу селянських мемуарних джерел. Селянська мемуаристика Південної України надає досліднику значні інформаційні можливості у питаннях вивчення суспільних, міжнаціональних та родинних відносин, питаннях організації побуту та житла. Не менш цінну історичну інформацію з даних джерел маємо і в галузі громадського дозвілля, народних традицій, обрядовості та календарних свят. Селянськими авторами подаються унікальні етнографічні матеріали, деякі з них, відсутні в працях класичного народознавства. Селянські мемуарні джерела містять інформації часто відсутню в інших видах джерел.Заявлено, про значний науково-інформативний потенціал та високу репрезентативність матеріалів селянського мемуарного походження, що створює потенційні перспективи пізнання минулого та дає можливість репрезентації багатьох аспектів соціально-економічного, духовного та повсякденного життя Південної України. Вивчення селянських мемуарних джерел, що з’явилися впродовж ХХ століття та їх широке залучення до історичних досліджень дозволяє максимально правдиво відобразити історичну дійсність, більш докладно та яскраво відтворити як окремі подій, так і характерні риси епохи, або окремих особистостей.У рамках даного дослідження було проведено роботу щодо виявлення, класифікації, визначення видової належності селянських мемуарних джерел Південної України ХХ століття, створення «образу» селянського історика-аматора. На основі джерелознавчого аналізу розкрито інформативні можливості актуалізованої джерельної бази для дослідження ряду аспектів минулого.У процесі дослідження селянських мемуарних джерел зроблено обґрунтований висновок про їх репрезентативність, автентичність, науково-інформаційні можливості. Виявлено специфічні риси селянської мемуаристики та проаналізовано причини, що спричинили її ґенезу...^UThe dissertation is devoted to the development, analysis, and assessment of the informational and scientific possibilities of the peasant memoir sources of Southern Ukraine of the 20th century as a source of the history of the region in the second half of the 18th and 20th centuries. The research was conducted in compliance with the principles of objectivity, historicism and multifactoriality. Philosophical (dialectical, hermeneutics) and general scientific (analysis, synthesis, induction, typology, statistical) methods are adapted to the needs of source research. A number of special-historical methods (heuristics, historical-comparative, textological, biographical) were used. The dissertation analyzes the following types of personal sources: diaries, memoirs "modern stories", memoirs "autobiographies". In addition to memoirs, the source base of the research was made up of archival sources (materials of investigative cases, autobiographies), published epistolary sources and memories of military and political figures of the 20th century. The total source base is 133 items. In the analysis of the historiography of the problem, it is determined that the question of the prerequisites for the development of peasant memoirs allows us to distinguish two directions of research: specialized research on the issues of memoirs and peasant memoirs in particular; scientific works developing socio-economic, political, etc. topics related to the history of Southern Ukraine that allow you to form an idea of the historical processes that took place in the region. However, attention is drawn to the fact that until now there are no special source studies devoted to the comprehensive analysis of peasant memoir materials as a source for the history of Southern Ukraine in the mid-18th-20th centuries in the national historiography. An important direction of the dissertation research concerns the term "peasant memoirs". In particular, the development of criteria that would allow us to distinguish the memoirs of peasants from the personal sources of other social groups. Accordingly, based on the experience gained by domestic and foreign researchers, we can define the main criteria that allow us to classify peasant memoir sources of Southern Ukraine of the 20th century by type, albeit conditionally. As a result of the analysis of the historiography and the source base, one of the main criteria in the construction of the classification scheme is the educational factor, as one of the main elements, which allows the author of the source to be assigned to the group of peasant memoirs. A significant part of the research concerns the derivation of typical features of peasant memoir sources. The fact that in the matter of the type classification of the sources of peasant memoirs, we can single out, as the main feature, the blurring of forms and the combination of features corresponding to different types of sources in one text is particularly noteworthy. Accordingly, the application of specific classification schemes to some extent depends on the goals and tasks that researchers set for themselves. Thus, the approach to the classification of peasant memoir sources, namely the division into memoirs of "modern stories", memoirs-autobiographies, diaries, such as have or do not have primary sources, has an applied and at the same time conditional character. The main part of the dissertation is devoted to identifying the source potential of peasant memoir sources. Peasant memoirs of Southern Ukraine provide the researcher with significant information opportunities in the study of social, international and family relations, issues of household organization and housing. We have no less valuable historical information from these sources in the field of public leisure, folk traditions, rituals and calendar holidays. Peasant authors provide unique ethnographic materials, some of which are absent in works of classical ethnology. Peasant memoir sources contain information that is often absent in other types of sources. It is stated that the significant scientific and informative potential and high representativeness of materials of peasant memoir origin, which creates potential perspectives of learning about the past and gives the opportunity to represent many aspects of the socio-economic, spiritual and everyday life of Southern Ukraine. The study of peasant memoir sources that appeared during the 20th century and their wide involvement in historical research allows us to reflect historical reality as faithfully as possible, to reproduce in more detail and vividly both individual events and characteristic features of the era or individual personalities. Within the framework of this study, work was carried out on identifying, classifying, determining the type of peasant memoir sources of the 20th century in Southern Ukraine, creating the "image" of a peasant historian-amateur...