Наведено результати соціально-філософського аналізу особливостей застосування комунікативної моделі для легітимації міжнародних політичних інститутів за умов глобалізації. Розкрито можливості використання комунікативної теорії для обгрунтування механізмів легітимації міжнародних політичних інститутів. З'ясовано функціональні особливості комунікативних механізмів. Проаналізовано процес функціонування нового типу політичних інститутів, основним завдання яких є регулювання міжнародної взаємодії. Розкрито сутність базових понять комунікативної теорії, які використовуються для характеристики стосунків на міжособистісному рівні, виявлено умови й особливості їх ретрансляції на міжнародні взаємодії. Доведено, що формування міжнародних зв'язків та утворення міжнародних політичних інститутів є необхідною умовою забезпечення відносно безпроблемного співіснування в соціумі, створення та гармонізації багаторівневого світу. Розкрито можливості використання комунікативної теорії з метою успішного розвитку даних процесів, зокрема, таких її механізмів, як орієнтація на ціннісну раціональність, домінування комунікативної дії над стратегічною, прагнення до порозуміння, налагодження справжньої невикривленої комунікації, дискурсу як процедури усунення можливого непорозуміння.

  Скачати повний текст

Вперше використано комплексний підхід до аналізу непорозуміння, що уможливило дослідження проблеми на новому рівні наукового пізнання. Напрацьовано модель ментальної репрезентації дискурсу, яка стала методологічним підгрунтям вивчення непорозуміння як типу інтерпретації на матеріалі англійських діалогічних єдностей. Визначено основні різновиди непорозуміння та з'ясовано лінгвокогнітивні чинники, які зумовлюють їх породження. Виокремлено дискурсні моделі та маркери непорозуміння в англомовних художніх творах, визначено функціональну спрямованість коригуючих реплік. Простежено реалізацію непорозуміння на різних змістових рівнях англійського діалогічного мовлення. З'ясовано основні стратегічні помилки інтерпретатора, що призводять до непорозуміння в англомовній комунікації.

  Скачати повний текст

Досліджено проблематику взаємодії між представниками різних культур. Розглянуто складності, які можуть виникати під час комунікації, а також перекладу інокультурного тексту. Проаналізовано процес виникнення лакун, зумовлених дистанцією культур, та здатних впливати на адекватне розуміння тексту повідомлення. Визначено можливості їх компенсації під час здійснення перекладу (натуралізації тексту). Висвітлено комунікативні стратегії різних культур в їх кореляції з внутрішніми властивостями культурної системи (індексом індивідуалізму/колективізму, маскулінності/фемінінності, владної відстані в культурі) та її стрижневими цінностями. На прикладах моделей англійської, німецької, французької, японської, арабської, скандинавської та американської мовленнєвих стратегій проаналізовано структуру комунікативного акту, типового для культури, що розглядається, у зв'язку з вираженістю в ній зазначених параметрів та продемонстровано структурні відмінності, що впливають на розуміння комунікативної ситуації її учасниками.

  Скачати повний текст

Проаналізовано просодичні характеристики спонтанного англійського мовлення арабо-англійських білінгвів як територіально-варіантної групи неносіїв англійської мови. Виявлено ідентифікаційні просодичні ознаки їх мовлення, а також інтерферентні особливості та гендерні диференційні характеристики у реальних комунікативних ситуаціях політичного телеінтерв'ю і ток-шоу. За допомогою сучасних поліфункціональних комп'ютерних програм проведено електроакустичний аналіз різних комунікативних типів фраз носіїв і неносіїв англійської мови. У мовленні арабо-англійських білінгвів виділено інтерферентні ознаки та особливості вимовного акценту, не зумовлені інтерференцією. Інтерфереми зареєстровано на рівні мелодики, гучності, темпу та акустичних корелятів - частоти основного тону, інтенсивності, тривалості. Доведено можливість ідентифікації соціально-територіальної та соціально-культурної належності неносія англійської мови за сукупністю просодичних ознак його мовлення (мелодичних, динамічних і темпоральних). Обгрунтовано необхідність урахування виявлених особливостей у процесі міжкультурної комунікації для запобігання непорозуміння та конфліктних ситуацій під час спілкування представників англомовного й арабського світів.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та методичні засади формування пропозиції зерна сільськогосподарськими підприємствами. Розкрито сутність пропозиції зерна, визначено особливості її формування, класифіковано фактори впливу на пропозицію зерна сільськогосподарських підприємств. Виділено періоди циклічних коливань урожайності зернових культур. На підставі вивчення взаємозв'язку доходів населення та рівня харчування, визначено обсяг попиту на зерно в регіоні за умов додержання раціональних норм харчування. Запропоновано оптимальну пропозицію зерна сільськогосподарськими підприємствами, яка може забезпечити внутрішні потреби регіону, а також можливі обсяги вивезення за межі області. Обгрунтовано доцільність створення професійних і міжпрофесійних об'єднань в Україні, які дозволять усунути непорозуміння між товаровиробниками, переробниками зерна, посередниками та державними органами й встановити оптимальну ціну на зерно на всіх етапах реалізації та переробки і розподілу прибутку між суб'єктами ринку.

  Скачати повний текст

У дисертаційному дослідженні на підставі порівняльного аналізу світових практик децентралізації публічної влади, виявлені подібності та відмінності в цьому процесі в різних країнах, здійснено типологію цих практик на основі форми державного устрою та визначено шляхи впровадження кращого світового досвіду в практику децентралізації в Україні.Аргументовано доведено, що основними типами світових практик децентралізації влади є три основних: децентралізація в унітарних країнах, в федеративних та постколоніальних країнах. В цих групах країн існує різне число рівнів управління, тому перерозподіл повноважень, здійснення всіх видів децентралізації - політичної, адміністративної, фінансової, секторальної має серйозні відмінності в істоті цих процесів. Встановлено, що сучасні адміністративні реформи виступають інструментом для розбудови якісно нової системи органів публічної влади, зміст якої полягає, з одного боку, в комплексній перебудові чинної системи управління всіма сферами суспільного життя, з іншого, у розбудові інститутів державного управління та самоврядування, які ще мають буті створені. Уточнено теоретико-методологічні основи дослідження децентралізації публічної влади. На основі аналізу сучасних наукових підходів до вивчення процесів децентралізації публічної влади в різних країнах зроблено висновок що загальновизнані усвідомлення понять та категорії можуть слугувати захисним бар'єром перед суперечностями й непорозуміннями в українському суспільстві та науковому середовищі, зокрема у розумінні сутності процесів реформування місцевого самоврядування в Україні. Формування системи понять та категорій, яка відповідає світовім науковим нормам, є запорукою якісного порівняльного аналізу світових практик децентралізації публічної влади в країнах світу. Досліджено теоретична спадщина класичних теорій місцевого самоврядування, Проведено аналіз різних теорій походження місцевого самоврядування що дало змогу звести основні їх відмінності до різниці у поглядах на способи формування місцевих органів влади та на характер взаємовідносин з центральною владою. Специфіка самоврядних організаційних форм, взаємини місцевих органів з державною владою визначаються класиками теорій місцевого самоврядування за історичними, географічними, демографічними особливостями кожної країни, їхнім політичним режимом та чинною правовою системою. Визначено роль кращих світових практик децентралізації влади для України. Значну роль у просуванні цього досвіду в Україну має співробітництво України з зарубіжними інституціями, програмами, фондами, зокрема Організації Об'єднаних Націй. Її документи складають певну методичну базу, основану на аналізі практики децентралізації публічної влади країн різних континентів, в проведенні реформ місцевого самоврядування. Це є величезний масив інформації для будь-якої держави, що вступає на цей шлях. Найбільш значущими напрямками співробітництва є такі як просування досвіду міжмуніципального співробітництва в світі, надання правової допомоги під час розробки національного законодавства, підготовки персоналу, організації роботи ОТГ, форм їх взаємодії з органами виконавчої влади, управління фінансами територіальних громад і багато інших. Проекти міжнародних донорів дозволяють не тільки пришвидшити рух українських громад до європейських стандартів, формують міцне громадянське суспільство, але й безпосередньою технічною допомогою допомагають крок за кроком покращувати суспільне життя в Україні.Проаналізовано досягнення та проблеми децентралізації публічної влади в Україні в контексті світових практик. В Україні за останні шість років зроблено дуже багато стосовно запровадження дієвого місцевого самоврядування шляхом проведення послідовної масштабної реформи із децентралізації влади, зокрема, проведено об'єднання територіальних громад, адміністративно-територіальна реформа, значне зміцнення органів місцевого самоврядування. Нова законодавча база значно посилила мотивацію до міжмуніципальної консолідації в країні, створила належні правові умови та механізми для формування спроможних територіальних громад сіл, селищ, міст, які об'єднують свої зусилля у вирішенні нагальних проблем. Також вже виправдала себе нова модель фінансового забезпечення місцевих бюджетів, які отримали певну автономію і незалежність від центрального бюджету. На підставі проведеного дослідження запропоновано певні заходи щодо подальшого вдосконалення процесу децентралізації публічної влади в Україні, зокрема щодо поповнення законодавчої бази для подальшого розвитку територіальних громад, правове регулювання інституту старости села, селища, урегулювання механізму розподілу майна спільної власності територіальних громад району між кількома ОТГ, запровадження механізмів контролю за законністю рішень органів місцевого самоврядування та якістю надання населенню адміністративних та соціальних послуг.^UIn the dissertation research on the basis of comparative analysis of world practices of decentralization of public power, similarities and differences in this process in different countries are revealed, the typology of these practices on the basis of the state system is carried out and ways of introduction of the best world experience in decentralization practice in Ukraine are defined. In unitary states, where there are two levels of government, central and local, the division of powers between public authorities and local authorities is different than in federal states, where there are three levels of government, central, regional and local. However, among the unitary countries there is a significant number of unitary regionalized countries (UN classification), such as Ukraine, where there are also three levels of government. Comparative analysis of this situation is of great importance for understanding the peculiarities of decentralization in Ukraine. Quite different tasks are solved in postcolonial countries, where the process of decentralization depends on the degree of development of the country, on the impact traditions, remnants of tribalism, the way of gaining independence and the influence of former metropolises on political processes in postcolonial countries. It is established that modern administrative reforms are a tool for building a qualitatively new system of public authorities, the content of which is, on the one hand, a comprehensive restructuring of the current system of governance in all spheres of public life, on the other, building institutions of public administration and self-government be created. The theoretical and methodological bases of research of decentralization of public power are specified. Based on the analysis of modern scientific approaches to the study of decentralization of public power in different countries, it is concluded that generally accepted understandings of concepts and categories can serve as a protective barrier against contradictions and misunderstandings in Ukrainian society and the scientific community. . The formation of a system of concepts and categories that meets world scientific standards is the key to a qualitative comparative analysis of world practices of decentralization of public power in the world. The role of the best world practices of decentralization of power for Ukraine is determined. Cooperation of Ukraine with foreign institutions, programs, foundations, in particular the United Nations, plays a significant role in promoting this experience in Ukraine. Its documents form a certain methodological basis, based on the analysis of the practice of decentralization of public power in countries of different continents, in the implementation of local government reforms. This is a huge array of information for any state entering this path. The most important areas of cooperation are such as promoting the experience of inter-municipal cooperation in the world, providing legal assistance in drafting national legislation, staff training, organization of OTG, forms of their interaction with the executive, financial management of local communities and many others. International donor projects not only accelerate the movement of Ukrainian communities to European standards, form a strong civil society, but also help to improve public life in Ukraine step by step through direct technical assistance. A fundamentally new type of partnership and a variety of intersectorial cooperation, cooperation in the form of a cluster, which is a system of interconnected enterprises, suppliers, research institutions, consumers, authorities and other entities cooperating to achieve competitiveness at local, regional and at the state level. This form of cooperation of territorial communities' best meets the objectives of the Sustainable Development Goals as it offers an innovative approach to the organization of partnerships in the system of territorial development. The application of the cluster approach in the organization of cooperation of territorial communities will allow introducing a new sectorial form of cooperation of territorial communities, which will provide more integrated activities in a particular area of cooperation. Based on the study, certain measures are proposed to further improve the process of decentralization of public power in Ukraine, in particular to replenish the legal framework for further development of territorial communities, legal regulation of the institution of village elders, settlements, regulation of joint property of territorial communities. Mechanisms for monitoring the legality of decisions of local governments and the quality of administrative and social services are proposed.

Дисертацію присвячено теоретико-правовій характеристиці медіації якспособу вирішення трудових спорів. Окреслено сутність її роль таоптимізацію. Саму медіацію та процес медіації охарактеризовано як один зважливих в сьогоденні важелів, що забезпечують вирішення трудових спорів.Основну увагу було зосереджено на комплексному аналізі особливостейпроцедури медіації, способів вирішення найбільш загострених проблем, урозрізі трудового права, що в процесі допомогло автору виділити важливістьдослідженого явища, оскільки судові методи вирішення трудових споріввичерпують себе. Автором було проаналізовано механізм правовогорегулювання медіації як способу вирішення трудових спорів. Визначенопроблеми правового регулювання медіації як способу вирішення трудовихспорів, з яких основним недоліком було українське законодавства, що полягаєу відсутності нормативно-правового акта, який регламентував би питаннямедіації. Здійснено пошук шляхів для оптимізації правового регулюваннямедіації як способу вирішення трудових спорів.Досліджено поняття, сутність та ознаки правового регулювання медіаціїяк способу вирішення трудових спорів. В процесі автором було визначенонизку термінів, одним з яких є медіація трудових спорів, яку автор визначив,як системна діяльність професійного та нейтрального посередника, щоздійснюється на основі конфіденційності, незалежності та у відповідності зправовими нормами, щодо надання допомоги сторонам трудового спорусамостійно вирішити непорозуміння між ними щодо укладання, тлумачення йрозірвання трудового, колективного договорів та внаслідок порушеннязаконодавства та прийти до взаємного рішення. Не менш важливої увагиавтором було приділено сутності медіації трудових спорів яку автор визначив,як вирішення непорозуміння викликаного різним баченням у суб'єктівтрудових правовідносин можливостей забезпечити власні інтереси. Такевирішення здійснюється через з'ясування та донесення медіатором задопомогою застосування спеціальних методів та прийомів до кожної із сторінсправжніх причин конфлікту, розширення бачення можливостей йоговирішення через перенаправлення уваги кожної із сторін з власної позиції набажану мету, яку вона прагне досягти. Щодо ознак медіації трудового споруавтором виділено загальні та спеціальні. До загальних ознак медіаціїтрудового спору було віднесено: законність, конфіденційність,рефлективність, професійність. До спеціальних ознак медіації трудовогоспору було віднесено: зацікавленість сторін, гнучкість, добровільністьвиконання, диференціація причин проведення.Автором було комплексно досліджено особливості сучасного станумедіації трудового спору в Україні та світі. Аналізуючи сучасний стан медіаціїтрудових спорів США автор виділив наступні особливості: неоднорідність,яка проявляється у різних підходах до інституту медіації трудових спорів,диференціація, що пов'язано із різними видами трудових спорів, державназабезпеченість, оскільки медіація дозволяє не лише вирішити конфлікт міжроботодавцем та працівником але й забезпечити державні інтереси. Щодоособливостей сучасного стану медіації трудових спорів європейських країн,було виділено наступне: заснованість на принципах, дуалістичність,добровільність. Звертаючи увагу на українське законодавство, автор виділивнаступні особливості сучасного стану медіації трудових спорів:безсистемність, обмеженість, дихотомічність зв'язку з державою. Аналізуючиособливості сучасного стану медіації автором було виділено загальніособливості сучасного стану медіації у вирішенні трудових спорів:правоохоронна роль, диспозитивність, принциповість, процесуальнийхарактер, цілеспрямованість.^UThe dissertation is devoted to the theoretical and legal characteristics ofmediation as a way of resolving labor disputes. The essence of its role andoptimization are outlined. Mediation itself and the mediation process are describedas one of the important levers in today that ensure the resolution of labor disputes.The main focus was on a comprehensive analysis of the features of the mediationprocedure, ways to solve the most acute problems, in terms of labor law, which inthe process helped the author to highlight the importance of the phenomenon, asjudicial methods of resolving labor disputes exhaust themselves. The authoranalyzed the mechanism of legal regulation of mediation as a way to resolve labordisputes. Problems of legal regulation of mediation as a way of resolving labordisputes have been identified, of which the main drawback was the Ukrainianlegislation, which is the lack of a legal act that would regulate the issue of mediation.The search for ways to optimize the legal regulation of mediation as a way to resolvelabor disputes.The concept, essence and features of legal regulation of mediation as a way ofresolving labor disputes are studied. In the process, the author defined a number ofterms, one of which is the mediation of labor disputes, which the author defined asa systematic activity of a professional and neutral mediator, carried out on the basisof confidentiality, independence and in accordance with legal norms.misunderstandings between them regarding the conclusion, interpretation andtermination of employment, collective agreements and due to violations of the lawand come to a mutual decision. No less important attention was paid by the authorto the essence of mediation of labor disputes, which the author defined as a solutionto the misunderstanding caused by different visions of the subjects of labor relationsopportunities to ensure their own interests. This decision is made by clarifying andcommunicating to the mediator through the use of special methods and techniquesto each party the real causes of the conflict, expanding the vision of its solution byredirecting each party from its own position to the desired goal it seeks to achieve.Regarding the signs of mediation of labor dispute, the author singled out general andspecial. The general features of labor dispute mediation included: legality,confidentiality, reflectivity, professionalism. The special features of mediation oflabor disputes included: interest of the parties, flexibility, voluntary performance,differentiation of the causes.The author comprehensively studied the features of the current state of labordispute mediation in Ukraine and the world. Analyzing the current state of mediationof labor disputes in the US, the author highlighted the following features:heterogeneity, which is manifested in different approaches to the institution ofmediation of labor disputes, differentiation associated with different types of labordisputes, state security, as mediation not only resolves conflicts between employersand employee but also to ensure the state interests. Regarding the peculiarities of thecurrent state of mediation of labor disputes in European countries, the following washighlighted: based on principles, dualism, voluntariness. Paying attention to theUkrainian legislation, the author singled out the following features of the currentstate of labor dispute mediation: unsystematic, limited, dichotomous connectionwith the state. Analyzing the features of the current state of mediation, the authorhighlighted the general features of the current state of mediation in resolving labordisputes: law enforcement role, dispositiveness, principledness, procedural nature,purposefulness.The general principles of mediation in resolving labor disputes are defined: 1)the principle of neutrality and independence; 2) the principle of self-determination,3) the principle of equality. The special principles of mediation in resolving labordisputes include: 1) the principle of good faith; 2) the principle of professionalism;3) the principle of specialization.

Дисертаційне дослідження присвячене актуальному завданню наукиміжнародного права – дослідженню природи, правових основ злочину проти людяності та виявленню засобів запобігання та притягнення до відповідальності за вчинення злочинів проти людяності, як життєво важливого компонента міжнародного права у сучасному світі.Наукова робота ставить за мету комплексний теоретико-правовий та історичний аналіз проблем, пов’язаних із становленням нормативно-правових та інституційних засад притягнення до міжнародно-правової відповідальності за вчинення злочинів проти людяності, а також створення ефективного механізму їх попередження.В ході дослідження визначено основні фактори вчинення злочинів проти людяності, а саме політичні фактори (тоталітарні режими, імунітет від переслідування та покарання тощо), соціальні фактори (економічна нерівність, різноманітність суспільств, культурні протиріччя та непорозуміння, соціальна дискримінація за ознаками раси, релігії, гендеру, національності тощо), воєнні дії та конфлікти, технологічні досягнення сучасного світу, що дозволяють здійснювати масштабні, координовані напади на цивільне населення. Важливо, що розуміння цих факторів допомагає при розслідуванні та запобіганні злочинів проти людяності, а також при створенні стратегій для вирішення конфліктів, роботи на попередження вчинення злочинів та підтримки прав людини.Розглянуто лінгвістичні колізії, пов’язані із перекладом на українську мову англомовного відповідника «crimes against humanity». На основі проаналізованих західних джерел визначено що, «crimes against humanity» має перекладатись як «злочини проти людяності», а не як «злочини проти людства», як вважають деякі вітчизняні науковці. Цей термін більшою мірою відображає сутність цих злочинів та їх вплив на людей, підкреслює порушення основних гуманітарних цінностей та прав людини, наголошує на тому, що ці злочини не лише спрямовані проти конкретних осіб, але і проти загальних цінностей, які визнаються міжнародним співтовариством, він має сильний моральний і етичний аспект, який відображає відверту жорстокість і неприйнятність цих дій у будь-якому суспільстві та культурі.У роботі обґрунтовано кваліфікацію операції «Вісла» як злочину проти людяності, на підставі історичного й правового аналізу цих подій і їх наслідків та з урахуванням сучасної практики органів міжнародної кримінальної юстиції та статуту Міжнародного кримінального суду, та доведено її значущість для сучасного українського соціуму зокрема, та міжнародної спільноти загалом. Виокремлено кваліфікуючі ознаки, що надають можливість розглядати цю операцію саме в межах концепту злочинів проти людяності, що сформувався в сучасному міжнародному праві, зокрема її широкомасштабність, спланованість, систематичність, спрямованість на виселення великої кількості населення.^UThe study is devoted to the urgent task of the science of international law - to study the nature and legal basis of crimes against humanity and to identify means of preventing and prosecuting crimes against humanity as a vital component of international law in the modern world.The dissertation aims to provide a comprehensive theoretical, legal, and historical analysis of the problems associated with establishing the legal and institutional framework for bringing to international legal responsibility for crimes against humanity, as well as creating an effective mechanism for their prevention.The study identifies the main factors of crimes against humanity, namely political factors (totalitarian regimes, immunity from prosecution and punishment, etc.), social factors (economic inequality, diversity of societies, cultural contradictions and misunderstandings, social discrimination based on race, religion, gender, nationality, etc.), military actions and conflicts, technological achievements of the modern world that allow for large-scale, coordinated attacks on civilians. It is essential that understanding these factors helps in the investigation and prevention of crimes against humanity, as well as in the creation of strategies for conflict resolution, crime prevention, and human rights support.The author examines linguistic conflicts related to translating the English equivalent of «crimes against humanity» into Ukrainian. Based on the analyzed Western sources, it is determined that «crimes against humanity» should be translated as «злочин проти людяності» and not «злочин проти людства», as some domestic scholars believe. This term reflects to a greater extent the essence of these crimes and their impact on people, emphasizes the violation of fundamental humanitarian values and human rights, and emphasizes that these crimes are not only directed against specific individuals but also against common values recognized by the international community, and has a solid moral and ethical aspect that reflects the outright cruelty and unacceptability of these actions in any society and culture.The paper substantiates the qualification of Operation «Vistula» as a crime against humanity based on the historical and legal analysis of these events and their consequences, taking into account the current practice of international criminal justice bodies and the Statute of the International Criminal Court, and proves its significance for the modern Ukrainian society in particular and the international community in general. The author highlights the qualifying features that make it possible to consider this operation within the concept of crimes against humanity,which has been formed in modern international law, particularly its large-scale, planned, systematic, and eviction of many people.