Проаналізовано проблему відновного лікування наслідків травматичного пошкодження спинного мозку в експерименті. Досліджено відновний ефект імлантації синтетичного макропористого гідрогелю та внутрішньотканинної алогенної трансплантації клітин нюхової цибулини (ТКНЦ) після моделювання лівобічного половинного перетину (ЛПП) спинного мозку безпородних щурів-самців віком 5,5 міс. і вагою 250 - 300 г. Імплантацію гідрогелю в зону ЛПП проведено одразу ж після моделювання травми. ТКНЦ в тканину спинного мозку нижче місця травми здійснено через 7 та 13 тижнів після моделювання ЛПП, а також через 4 та 8 тижнів після імплантації гідрогелю. Виявлено, що на 16-й тиждень спостереження імплантація гідрогелю сприяє достовірному покращанню функції задніх кінцівок на 2 - 2,44 бала за шкалою ВВВ у порівнянні з тваринами, які перенесли ізольоване ЛПП. Виявлено, що проведення ТКНЦ через 4 тижні пілся імплантації гідрогелю та через 7 тижнів після ЛПП обумовлює виникнення достовірного піку швидкості зростання функції задньої іпсилатеральної кінцівки на 4 - 6 тиждень відносно до вибірок порівняння. З'ясовано, що імплантація гідрогелю супроводжується формуванням фазної динаміки показників електричної активності: фаза зростання показників (1 - 7 тиждень), стабілізація (7 - 23 тиждень, у випадку ізольованого ЛПП відсутня); декомпенсація, пік і регресія (24 - 31 тиждень). Встановлено, що ТКНЦ, зокрема, проведена після ізольованого ЛПП, обумовлює зниження надмірної електричної активності в еферентних частинах рухової системи.

  Скачати повний текст

Одержано нові дані з визначення впливу диметилсульфоксиду (ДМСО) на рефлекторні реакції організму людей та тварин. Уперше одержано та проаналізовано результати досліжень вмісту імуноглобулінів класів A, M, G у працівників, що контактують з ДМСО, та активності холінестерази в тканинах мозку й еритроцитах лабораторних тварин з інтерпретацією хіміко-електричної теорії нюхової рецепції пахучої речовини ДМСО на тлі паралельного специфічного збільшення імуноглобулінів A і G й активності холінестерази у тканинах головного мозку з пригніченням її в еритроцитах. З'ясовано, що ці зміни пояснюються активацією комплексу ДМСО - диметилсульфон з холінестеразою у тканинах головного мозку та неспецифічним пригніченням холінестерази ефірами холіну в еритроцитах. За результатами досліджень науково обгрунтовано максимально разову межово допустиму концентрацію, а також запропоновано перегляд кількісного визначення ДМСО в атмосферному повітрі. Уперше розроблено та впроваджено спосіб знешкодження промислових відходів виробництва димексиду. Запропоновано профілактичні заходи щодо охорони грунту й атмосферного повітря від забруднення промисловими токсичними відходами і викидами виробництва зазначеної речовини.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне вивчення нетравматичної назальної ліквореї. Розглянуто морфологічні особливості в області гратчастої кістки та верхнього носового ходу. Обгрунтовано утворення лікворної нориці у разі спонтанної назальної ліквореї по ходу нюхових ниток. Досліджено розвиток назальної ліквореї у разі пухлин головного мозку та базальних мозкових гриж. Вивчено можливі етіологічні фактори нетравматичної назальної ліквореї. Розроблено й обгрунтовано використання діагностичного методу, що уточнює локалізацію лікворної нориці - церебральної цистернографії, а також розроблено диференційовані показання до хірургічного лікування ендоназальною та інтракраніальною пластикою нориці за різних видів нетравматичної назальної ліквореї.

  Скачати повний текст

Уперше показано, що різні запахові подразники за їх фонового застосування можуть неоднаково впливати на кількісні та якісні характеристики продуктивності діяльності людини. Експериментально доведено оптимізувальну дію ефірних олій рослинного походження на загальний функціональний стан людського організму. Установлено, що у більшості випадків фонова одоростимуляція обумовлює незначні коливання реактивних психологічних характеристик. Уточнено дані щодо вираженості емоціогенної складової ефектів впливу олфактивних подразників. Уперше показано, що зміни спектрально-потужнісних характеристик електроенцефалограми людини під час сприйняття різних нерелевантних запахових стимулів відбиваються у специфічних проявах, які характерні для конкретного подразника, та загальних, спричинених зміною потоку сенсорної інформації. Установлено, що деякі особливості електрофізіологічних реакцій людини на одоростимуляцію можуть визначатись рівнем її особистісної тривожності. Доведено існування механізмів автоматичної обробки нерелевантної сенсорної інформації у межах нюхового аналізатора людини.

  Скачати повний текст

Досліджено електричний відгук на сенсорну дію молекули білка-рецептора типу GPCR у складі одномолекулярного біосенсора. Розроблено й обгрунтовано метод еквівалентних нерегулярних мереж імпедансів для моделювання впливу зміни конформацій на імпеданс молекули білка в складі двотермінального пристрою. У межах методу для двох нюхових рецепторів і родопсину у разі сенсорної активації спрогнозовано таку зміну сигналу, яку можливо детектувати, і з цією метою одержано й охарактеризовано третинні структури нюхових рецепторів. Запропоновано оригінальні прості моделі динаміки переходу молекули білка між конформаціями, які відповідають основному та збудженному станам. Одержано закономірності теплових флуктуацій сигналу нативної конформації молекули родопсину в межах розробленого методу.

  Скачати повний текст

Уперше проведено комплексний порівняльний аналіз підкіркових та кіркових відділів нюхового та зорового аналізаторів у представників різних екологічних груп класу ссавці. Виявлено, якому з дистантних аналізаторів належить основна роль у життєдіяльності видів, що живуть за різних екологічних умов. На підставі порівняння макро- та мікроморфологічних показників встановлено тенденції розвитку центральних відділів дистантних аналізаторів, риси подібності та відмінності даних структур у видів різних екологічних груп класу Mammalia. Виявлено, що індекс енцефалізації досліджуваних видів залежить не лише від систематичної ієрархії виду, але й від ступеня розвитку сенсорних органів, локомоторних та трофічних спеціалізацій. Встановлено, що особливості цитоархітектоніки додаткової нюхової цибулини пов'язані з характером їжі, оскільки її організація ускладнюється у видів, які живляться тваринною їжею. На підставі досліджень будови різних ланок зорового аналізатора у ссавців, що ведуть підземний спосіб життя та зоровий аналізатор яких втрачає своє значення, встановлено редукцію у них лише периферичних відділів аналізатора, центральні відділи не мають слідів "редукції", що може свідчити про підпорядкування їх іншим функціям (наприклад, контролю добових ритмів).

  Скачати повний текст

Досліджено зміни спектральної потужності та когерентності електроенцефалограми (ЕЕГ), варіабельності серцевого ритму та характеру суб'єктивного реагування людини у разі сприйняття запахів ефірних олій рослинного походження. Виявлено, що сприйняття людиною одорантів супроводжується змінами функціональної активності головного мозку, за яких відбуваються зміни його електричної активності, характеру діяльності автономної нервової системи та формуються взаємопов'язані з вказаними стимулами суб'єктивні відчуття. Відзначено, що найбільш характерними ознаками одорант-залежних змін електричної активності головного мозку є зниження спектральної потужноті низькочастотних (6 - 10 Гц), збільшення спектральної потужності високочастотних (11 - 25 Гц) компонентів ЕЕГ та зростання рівня когерентності у високочастотній області ЕЕГ. За цього патерни змін просторової синхронізації ЕЕГ дають змогу зробити висновок стосовно можливих процесів взаємодії нюхового аналізатора з неокортикальним представництвом інших аналізаторних систем. Визначено, що характер одорант-залежних змін функціональної активності головного мозку залежить від багатьох факторів, зокрема, статі обстежених осіб, рівня нейротизму та екстра-інтроверсії, індивідуального рівня активації головного мозку, суб'єктивної оцінки ароматів.

  Скачати повний текст

Здійснено порівняльний аналіз механізмів формування та досліджено характер і динаміку окремих компонентів електричної активності (ЕА) нюхових цибулин та піриформної кори (спалахових компонентів ольфакто-амигдалярного ритму (ОАР), високочастотної синхронізованої активності, респіраторних хвиль і поліморфної активності) у лабораторних макросоматичних тварин з різним рівнем складності неокортексу за умов різного рівня поведінкової активності, а саме: щурів, мишей, морських свинок. Одержані дані проаналізовано в аспекті можливого відособлення ОАР від виконання суто сенсорної функції та розгляду його як неспецифічного джерела церебральної активації в організації цілісних поведінкових актів тварин-макросматиків.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен аромату як культурної складової одоративного фону навколишнього світу. Обгрунтовано, що аромат можна розглядати як прасимвол епохи, як смислоутримуючу форму, здатну уособлювати психологічний і естетичний контекст. Досліджено й охарактеризовано засоби передачі одоративної інформації в культурі та мистецтві на матеріалі мовних даних і деяких жанрах живопису, зокрема, в натюрморті. Культурну сенсорику людини розглянуто на засадах екологічного підходу, що не передбачає розподілу чуттів на "вищі" та "нижчі", а дозволяє вивчати сприйняття як активне вичерпання інформації, яка існує у довкіллі. Встановлено, що в європейській культурі у ситуації аудіо-візуального пресингу триває традиційне ставлення до одоративної складової як до маргінальної за природних і культурних умов, перебування нюху в сенсорній ієрархії на нижніх щаблях носить штучний характер.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему прогнозування сприйнятливості підлітками психотерапевтичного сугестивного впливу за допомогою клінічних тест-проб на навіюваність. Досліджено можливість прогнозування сугестивності підлітків за результатами окремих тест-проб у зоровому, слуховому, нюховому, шкірному та рухово-кінетичному сенсорних каналах. Проведено порівняльний аналіз навіюваності підлітків-токсикоманів і підлітків групи норми. Досліджено вікову динаміку сугестивності та вплив статі підлітків на їх чутливість до гетерогенного навіювання. Визначено співвідношення навіюваності з рівнями ситуативної та особистісної тривожності, акцентування, нейротизму, екстравертованості та самооцінкою. Досліджено вплив самопочуття та настрою підлітків на їх чутливість до клінічних тест-проб на сугестивність.

  Скачати повний текст

Розроблено методику зберігаючих операцій для кожного виду деформацій перегородки носа, яка дозволяє за будь-якого ступеня, локалізації, протяжності деформації ліквідувати деформацію та зберегти більшу частину перегородки, уникнути рецидиву її викривлення та дегенеративних змін у різні строки після операції. Оцінено місцеве інфільтраційне знеболювання новокаїном і ультракаїном у разі підслизової резекції перегородки носа. Показано найбільш високу ефективність ультракаїну у порівнянні з новокаїном за цієї операції. Розроблено спосіб місцевого інфільтраційного знеболювання для кожного з видів деформації перегородки носа, а також спосіб зберігаючої фіксації листків перегородки носа у випадку їх резекції, який передбачає використання двох прийомів (пластинок з відбіленої ренгтенівської плівки та марлевих або ватніх кульок), який дозволяє надійно фіксувати перегородку у серединному положенні, уникнути негативних явищ, притаманних марлевій тампонаді носа. Запропоновано методику місцевого післяопераційного лікування за різних стадій перебігу "післяопераційного риніту" з використанням судинозвужувальних засобів, рослинних олій, протиалергійних мазей, препаратів "Піносол" (крапель та крему в ніс). Доведено високу ефективність запропонованих способів операцій з метою відновлення дихальної, нюхової функцій носа та слизової оболонки його порожини з урахуванням її гемодинаміки.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню нейрофізіологічних механізмів участі нюхового аналізатора в формуванні вродженої та набутої поведінки у макросматичних тварин та дослідженню впливу запахових подразників на функціональний стан та розумову працездатність головного мозку людини. Встановлено, що нейрони нюхового епітелію, нюхової луковиці, ядер мигдалини та грушоподібної кори можуть утворювати функціональну систему, яка має вирішальне значення в формуванні поведінкових відповідей на дію стресових факторів. Виявлено, що у макросматичних тварин формування декларативної пам'яті за умов виключення нюхового аналізатора стає неможливим, тоді як процедурна пам'ять при цьому може формуватись. Встановлено, що запахи ефірних олій ялиці та лаванди покращують загальну працездатність головного мозку людини. Нюховий аналізатор як макро-, так і мікросматиків, крім чисто сенсорних функцій, виконує і несенсорні, які виявляються в його модулюючих впливах на основні емоційно-мотиваційні центри мозку.

  Скачати повний текст

Розглянуто провідні тенденції у вивченні сенсорних процесів у межах когнітивної психології. Розкрито особливості впливу пахощів на людину, зокрема на її психічну діяльність. Розроблено систему аромасеансів, досліджено вплив певної композиції ароматів на працездатність учнів та формування в них позитивних психічних станів. Відзначено відповідні позитивні зміни самопочуття дітей, їх емоційних переживань, оцінок оточуючого середовища, себе та інших під впливом ароматизації. Доведено, що стимуляція чуттєвих форм пізнання у формі інтегрованого сприймання (вербального і чуттєвого) - один із ефективних засобів підвищення рівня розумової працездатності школярів, гармонізації їх емоційного стану, зменшення напруги нервової системи, зникнення стану дискомфорту, налагодження стосунків з оточуючими тощо. Підтверджено ефективність розробленої загальної технології формування в учнів інтегрованого образу. Дослідження аромавпливу на створення інтегрованого образу і творчість дітей виявило підвищення рівня образно-смислового розуміння, довгострокового запам'ятання та відтворення слів, органічність образного відображення слів, знизило такі негативні прояви особистості, як тривожність, невпевненість у собі, відчуття незахищеності та агресивність.

  Скачати повний текст

За відсутності сучасних доказових методів ольфактометрії доцільно розробляти методи та засоби респіраторно-ольфакторних порушень. У дисертаційній роботі подано розв'язання конкретного наукового завдання – розробка методів та засобів об'єктивного визначення респіраторно-ольфакторних порушень. На основі дослідження аеродинаміки носа на мікрорівні розроблено метод визначення ламінарного пограничного шару повітряного потоку у верхніх дихальних шляхах, що дозволяє за рахунок дослідження товщини пристінкової течії повітря відносно нерівномірності оболонки визначати патологічні ділянки носової порожнини за різних режимів дихання. Розроблено метод та засіб об'єктивної діагностики респіраторно-ольфакторних порушень, які дозволяють за рахунок визначення енергетичних характеристик носового дихання під час дії різних одорівекторів визначати на доказовому рівні відповідні пороги ольфакторної чутливості. Удосконалено метод визначення порогу ольфакторної чутливості, що дозволяє за рахунок аналізу форми циклограми носового дихання підвищити об'єктивність діагностики порушень нюхової чутливості або респіраторно-ольфакторних порушень.^UIn the absence of modern evidence-based methods of olfactometry, it is advisable to develop methods and means of respiratory and olfactory disorders. The dissertation is devoted to the solution of a specific scientific problem - the development of methods and means for the objective determination of respiratory and olfactory disorders. Based on the study of the aerodynamics of the nose at the micro level a method has been developed for determining the laminar boundary layer of the air flow in the upper respiratory tract, which makes it possible, by studying the thickness of the near-wall air flow relative to the unevenness of the mucous membrane, to determine the pathological regions of the nasal cavity in different breathing patterns. A method and means for objective diagnosis of respiratory and olfactory disorders have been developed, which allow, by determining the energy characteristics of nasal breathing under the action of various odorivectors, to determine the corresponding thresholds of olfactory sensitivity at an evidence-based level. The improved method for determining the threshold of olfactory sensitivity allows to increase the objectivity of diagnosing olfactory sensitivity disorders or respiratory olfactory disorders by analyzing the shape of the cycloramas of nasal breathing.

В дисертаційній роботі викладені результати досліджень з визначення впливу протеазаактивованих рецепторів типу 1 (ПАР1) на зміни локальних потенціалів у гіпокампі під час розвитку епілептичного статусу та на поведінкові реакції під час латентного і хронічного періоду розвитку епілепсії у дорослих щурів. Нами була розроблена чотирьох-канальна бездротова система для реєстрації електрофізіологічних потенціалів мозку щурів, яка дозволяє проводити запис під час епілептичних нападів та виконання поведінкових тестів. Так, за допомогою цієї системи, було визначено, що інтеріктальні спалахи нейрональної активності, які співвідносять з початком нападу, з'являлись раніше у нюховій цибулині і зміни потужності локальних потенціалів нюхової цибулини були значно більші, ніж гіпокампа та мигдалини. Блокування ПАР1 рецепторів призводило до зменшення потужності тета- та гамма-ритму під час транзитної фази становлення епілептичного статусу, але не впливало на зміни потужності ритмів під час латентної фази, що свідчить про зменшення гіперсинхронізованості нейронних мереж напередодні становлення ЕС. Блокування ПАР1 перед становленням епілептичного статусу, нормалізує рівень тривожності та емоційно-зумовленої пам'яті у латентний період розвитку епілепсії, та призводить до покращення цих показників у хронічний період. Таким чином в роботі продемонстровано не тільки залученість нюхової цибулини у розвитку ЕС, а і вплив ПАР1 на локальні потенціали гіпокампа під час розвитку епілептичного статусу та залучення цих рецепторів у регуляцію тривожної поведінки епілептичних щурів. Доповнено інформацію щодо ключової ролі ПАР1-залежної сигналізації у формуванні пам'яті, обумовленої страхом, у дорослих щурів.^UThe dissertation is devoted to the determination of the influence of protease - activated receptors of type 1 (PAR1) on the changes of local potentials in the hippocampus during the development of status epilepticus and on behavioral reactions during the latent and chronic period of epilepsy development in adult rats. The study shows changes in local potentials in the olfactory bulb during the development of status epilepticus (SE), together with the simultaneous registration of local potentials of the hippocampus and amygdala. To conduct these experiments, a four-channel wireless system was developed to record the electrophysiological potentials of the rat brain, which allows recording during epileptic seizures and behavioral tests. Using this system, it was determined that the interictal spikes of neuronal activity, which correspond to the onset of the seizure, appeared earlier in the olfactory bulb and changes in the power of local potentials of the olfactory bulb were much greater than in the hippocampus and amygdala, indicating at a possible role of olfactory bulb in the development of status epilepticus. Changes in the local potentials of the rat hippocampus during the development of status epilepticus in the lithium-pilocarpine model of epilepsy in conditions of inhibition of the function of protease-activated receptors of the first type (surfactant 1) were also studied. Blocking of PAR1 receptors reduced the power of theta and gamma rhythms during the transit phase of status epilepticus, but did not affect changes in rhythm power during the latent phase, indicating a decrease in the hypersynchronization of neural networks before SE formation. The effect of PAR1 blockade on the behavioral responses of rats with status epilepticus was also determined. Studies have been conducted on the locomotor activity of animals, the level of anxiety and emotional memory. Thus, it was determined that the blocking of PAR1 before the formation of status epilepticus, normalizes the level of anxiety and emotional memory in the latent period, and blocking after SE led to an improvement in these indicators in the chronic period of epilepsy. Thus, the study demonstrates not only the involvement of the olfactory bulb in the development of EC, but also the effect of surfactants on the local potentials of the hippocampus during the development of status epilepticus and the involvement of these receptors in regulating the anxiety behavior of epileptic rats. The key role of PAR1-dependent signaling in the formation of fear-induced memory in adult rats has been demonstrated.

Вперше досліджено розвиток органа нюху у в'юна звичайного та анциструса звичайного від закладки до дефінітивного стану, а також здійснено опис нюхових розеток досліджуваних видів. Доповнено дані про морфогенез та морфологію органа нюху окремих костистих риб з різною трофічною спеціалізацією та умовами існування. З'ясовано час закладки нюхової плакоди та тривалість різних етапів розвитку органа нюху. Простежено механізм утворення нюхової ямки, носового мосту, закладки ламелі диференціації нюхового епітелію на різних стадіях онтогенезу досліджуваних видів. Створено таблиці нормального розвитку анциструса звичайного на основі морфо-фізіологічних ознак. Встановлено, що на момент вилуплення ембріона нюхова ямка у A. dolichopterus уже сформована, тоді як у M. fossilis лише починає формуватись. У M. fossilis ламели з'являються наприкінці личинкового періоду. В A. dolichopterus нюхова розетка з трьох ламел утворюється значно раніше. У M. fossilis та A. dolichopterus виявлено особливий механізм формування трубчастої ніздрі: перед формуванням носового мосту відбувається підняття рострального краю нюхової ямки (у M. fossilis) або усієї ростральної частини (у A. dolichopterus), що означає початок формування передньої трубчастої ніздрі ще до розділення отвору нюхової ямки. Будова органа нюху A. dolichopterus зберігає окремі ознаки інших представників ряду Сомоподібні, але роль нюху у пошуку їжі знижена (у зв'язку з адаптацією до живлення обростанням, тобто постійним доступом їжі). У M. fossilis виражена адаптація органа нюху до придонного способу життя у замулених водоймах. Лише у личинковий період орган нюху відіграє велику роль у пошуку їжі.^UFor the first time the development of the olfactory organ of European weatherfish (Misgurnus fossilis) and bushymouth catfish (Ancitrus dolichopterus), from the anlage to its definitive state, was studied. Moreover, olfactory rosettes of species under study weredescribed. New data about morphogenesis and morphology of the olfactory organ of teleostei with different trophic specialization and living conditions was provided. The time of setting up of the olfactory placode and duration of different developmental stages of the olfactory organ were identified. The mechanism of formation of the olfactory pit, the nasal bridge, lamellae and the olfactory epithelium at different stages of ontogenesis was monitored. Tables of the normal development of bushymouth catfish based on its morphological and physiological characteristics are created.Itis found out that at the time the embryo hatches, the olfactory pit of Ancitrus dolichopterus has been already formed, whereas in Misgurnus fossilis it is still at an emerging stage. In Misgurnus fossilis, lamellae appear at the end of the larval stage, while in Ancitrus dolichopterus the olfactory rosette formed with three lamellae appears much earlier. In both Misgurnus fossilis and Ancitrus dolichopterus, the specific mechanism of tubular nostril formation was identified: before the nasal bridge starts being formed, the rostral edge (Misgurnus fossilis) or the whole rostral part (Ancitrus dolichopterus) of the olfactory pit is rising gradually signalling the beginning of the anterior tubular nostril formation, even though the hole of the olfactory pit has not been divided yet. The structure of the olfactory organ of Ancitrus dolichopterus keeps some characteristics of the representatives of the Siluriformes, but the role of the olfaction in searching food is not critical (due to adapting to the alimentation via fouling, thus the permanent access to food). In Misgurnus fossilis, the adaptation of the olfactory organ to the near-bottom mode of life in muddy water reservoirs is vividly observed. Only at the larval developmental stage the olfactory organ plays the crucial role in finding food.

Дисертація присвячена проблемі ефективності лікування шляхом удосконалення ендоскопічної ендоназальної методики пластики лікворної фістули. Вперше запропонована методика пластики лікворної фістули з розмірами кісткового дефекту до 0,6 см з використанням аутожирової тканини в два шари. Вперше запропонована методика використання аутокістки з фрагментом широкої фасції стегна при розмірі дефекту основи черепа більше 0,6 см. В експерименті досліджена біологічна дія ГАП гелю при застосуванні його разом з аутофіксацією та аутокісткою при закритті лікворної фістули, показані переваги застосування аутофрагментів фасції та кістки разом з ГАП гелем після модифікації шляхом використання композиції хітозану, з додаванням колагену, хондроїтину, бетагліцерофосфату та ербісолу. Встановлено, що запропонована методика пластики з використанням аутожирової тканини дозволяє знизити кількість рецидивів назальної ліквореі з 19,23% при виконанні пластики з використанням клапотя слизової оболонки з порожнини носа до 5,0%. Ця методика дозволяє зберегти всі внутрішньоносові структури і архітектоніку порожнини носа, тим самим достовірно знизити кількість пацієнтів з наявністю порушення нюху, транспортної функції миготливого епітелію порожнини носа в порівнянні з методикою використання клапотя слизової оболонки з порожнини носа. Запропонована методика пластики дефектів основи черепа більше 0,6 см, дозволяє знизити ризик рецидиву ліквореї в достовірно меншій кількості випадків, ніж при використанні загальноприйнятої методики. Використання запропонованої методики достовірно не впливає на стан слизової оболонки порожнини носа, функцію нюху, і стану носового дихання в порівнянні з загальноприйнятими методиками пластики. Аналіз кількісних показників товщини кісткової мозолі досліджуваних груп тварин виявило найбільш виражену стимуляцію остеосинтезу та закриття дефекту при застосуванні ГАП гелю після модифікації. Після застосування модифікованого ГАП гелю дані показники достовірно перевищують такі в контрольній групі так і в групі де використовувся лише ГАП гель. Проведені експериментальні дослідження є доклінічними та можуть бути рекомендовані для організації клінічних випробувань.^UThe research is based on a complex clinical and instrumental study of 90 patients with nasal cerebrospinal fluid. The 1st group (46 people) included patients whose size of the bone defect did not exceed 0.6 cm; the 2nd group included 44 patients with the size of the bone defect more than 0.6 cm.Patients from the 1st group were divided into 2 subgroups. Subgroup 1A consisted of 20 patients who underwent plastic surgery with auto-adipose tissue according to the method we offered (patent № 132428 from 25.02.2019). Subgroup 1B included 26 patients who underwent plastic surgery of the defect of the skull base according to the generally accepted method of "overlay" by using a flap of mucous membrane from the nasal cavity on the feeding vascular leg. Patients from the 2nd group were divided into 2 subgroups. Subgroup 2A included 21 patients who underwent cerebrospinal fluid fistula plastic surgery according to the generally accepted method by using a fragment of the broad fascia of the thigh and subsequent additional closure of the nasal cavity with a naso-septal flap. Subgroup 2B included 23 patients who underwent cerebrospinal fluid fistula plastic surgery according to our offered method (patent № 7795 from 20.01.2020). Experimental studies have been carried out on 56 mature nonlinear rats of both sexes aged 3-6 months with weight 190-275 g. Bone defect plasticity was performed by using autobone and fragment of wide femoral fascia (control group), autobone, fragment of wide fascia of femur and by adding calcium hydroxyapatite in the form of gel (the1st experimental group), and by using autobone, fragment of wide fascia of femur and by adding of hydroxy calcium in the form of gel with modifiers (the 2nd experimental group). It is established that our offered technique of plasticity of using auto adipose tissue can reduce the number of recurrences of nasal cerebrospinal fluid while using endoscopic endonasal access from 19.23% when performing plastic surgery using a flap of mucous membrane from the nasal cavity to 5.0% by using our offered technique. The offered technique of cerebrospinal fluid fistula with bone defect size less than 0.6 cm allows to preserve all intranasal structures and architectonics of the nasal cavity, thereby significantly reducing the number of patients with olfactory disorders, transport function of the ciliated epithelium of the nasal cavity in comparison with the method of mucosal flap from the nasal cavity. Our method of the skull base defects more than 0.6 cm, accompanied by nasal cerebrospinal fluid can reduce the risk of recurrence of cerebrospinal fluid in significantly fewer cases than when using the generally accepted plastic method. Quantitative studies of the callus bone thickness of the studied groups revealed the most evident stimulation of osteosynthesis and closure of the defect when using HAP gel after modification. The thickness of the newly formed bone by the adding only HAP gel in the control group is 20% more in 2 weeks and after 1.5 months – 70%. While if to compare with the data of the group 2 after the application of the modified HAP gel, these indicators significantly exceed those in the control group. The conducted experimental researches are preclinical and can be recommended for the organization of clinical trials.

Викривлення носової перегородки (ВНП) — досить поширена патологія, що спостерігається тією чи іншою мірою у 75,0–89,2 % усіх осіб і призводить до ускладненого носового дихання, розвитку хронічного риніту, патології приносових пазух, слухової труби та середнього вуха, запальних захворювань глотки, гортані, а також нижніх відділів дихальних шляхів, нюхової дисфункції (НД) у вигляді гіпосмії або аносмії, емоційного стресу, депресії та низької якості життя. Мета дослідження — підвищення ефективності діагностики та лікування хворих з викривленням носової перегородки та нюховою дисфункцією на основі використання хірургічних методів (ендоскопічної септопластики, конхотомії) та клітинної терапії з аутомезоконцентратом тромбоцитів. Наукова новизна отриманих результатів. Вивчено частоти варіантів нюхової ямки в рамках класифікації Кероса у хворих на ВНП та НД, хворих на ВНП та НД, які перехворіли на COVID-19, ВНП + COVID-19, що важливо для передопераційного планування обсягу ендоскопічної септопластики та запобігання пенетрації латеральної ламели гратчастої пластинки.Встановлено, що 52,3 % хворих з ВНП + COVID-19 мають нюхову ямку типу ⅠⅠⅠ за класифікацією Кероса, велика за об’ємом нюхова ямка може бути сприятливим фактором у патогенезі постінфекційної нюхової дисфункції. Практичне значення отриманих результатів. Розроблено алгоритм комплексної діагностики функціонального й анатомічного стану нюхового аналізатора у хворих на ВНП з НД, ВНП з НДІК19 на основі використання сахаринового тесту, тест-системи Sniffin’ Sticks, передньої активної риноманометрії (ПАРМ), конусно-променевої комп’ютерної томографії (КПКТ), магнітно-резонансної томографії (МРТ) та ендовідеоскопії. Розроблено діагностико-лікувальний алгоритм «клінічне обстеження + Sniffin’ Sticks тест + сахариновий тест + ПАРМ + МРТ + КПКТ + ендовідеоскопія + ендоскопічна септопластика (імплант «аутохрящ»)/конхопластика + клітинна терапія АМКТ + моніторинг → Sniffin’ Sticks тест + густометрія + сахариновий тест + ПАРМ + МРТ + КПКТ + ендовідеоскопія».Визначено об’єктивні діагностичні критерії за даними комплексного клініко-інструментального обстеження, які дають змогу оцінити зміни у хворих після септопластики. Розроблено спосіб отримання АМКТ шляхом дворазового центрифугування крові хворого, кріоактивації при кріоконсервуванні, дефростації та дворазового центрифугування лізат-продукту.Використання АМКТ після септопластики значно скорочує частоту післяопераційних ускладнень, прискорює відновлення нюху та покращує якість життя.^UDeviated nasal septum (DNS) is a wide-spread pathology observed in 75.0–89.2 % of all the people and leads to disturbed nasal breathing, chronic rhinitis, pathology of the paranasal sinuses, auditory tube and middle ear, inflammatory diseases of the pharynx, larynx, and lower respiratory tract, olfactory dysfunction (OD) in the form of hyposmia or anosmia, emotional stress, depression, and poor quality of life. The purpose of the study is to improve the effectiveness of diagnosis and treatment of patients with deviated nasal septum and olfactory dysfunction based on the use of surgical methods (endoscopic septoplasty, conchotomy) and cell therapy with platelets automesoconcentrate. Scientific novelty of the obtained results. The frequencies of variants of the olfactory fossa within the framework of the Keros classification were studied in patients with DNS and OD, patients with DNS and OD who had COVID-19, DNS + K19 induced OD that important for preoperative planning of endoscopic septoplasty volume and prevention of the ethmoid bone lateral lamella penetrating. It was established that 52.3 % of patients with DNS + K19 induced OD have an olfactory pit of type ⅠⅠⅠ according to the Keros classification, a large olfactory pit can be a favorable factor in the pathogenesis of post-infectious olfactory dysfunction. Practical significance of the obtained results. An algorithm for complex diagnosis of the functional and anatomical state of the olfactory analyzer in patients with DNS with OD, DNS with K19 induced OD based on the use of the saccharin test, the Sniffin’ Sticks test system, anterior active rhinomanometry (AARM), cone-beam computed tomography (CBCT), magnetic resonance imaging (MRI) and endovideoscopy was developed. The diagnostic and treatment algorithm “clinical examination + Sniffin’ Sticks test + saccharin test + AARM + MRI + CBCT + endovideoscopy + endoscopic septoplasty (“autocartilage” implant)/conchoplasty + PAMC cell therapy + monitoring → Sniffin’ Sticks test + gustometry + saccharin test has been developed + AARM + MRI + CBCT + endovideoscopy”. The objective diagnostic criteria have been determined based on the data of the complex clinical and instrumental examination, which allows to evaluate the changes in patients after septoplasty. The method of obtaining PAMC by double centrifugation of the patient's blood, cryoactivation during cryopreservation, defrosting and double centrifugation of the lysate product has been developed. The use of PAMC after septoplasty significantly reduces the frequency of postoperative complications, accelerates the recovery of smell and improves the quality of life.