Проаналізовано антропоморфні мотиви народної орнаментики досліджуваного періоду як своєрідного явища українського декоративно-прикладного мистецтва. Встановлено історичні етапи генезису та розвитку, уточнено термінологію. Проаналізовано іконографію, з'ясовано відображення у символіці мотивів істотних змін селянського світогляду. Розкрито засоби художньої виразності мотивів і виявлено широку різноманітність силуетних, колористичних і фактурних рішень. Сформовано типологію, яка враховує іконографічні та стилістичні особливості зображень. Визначено універсальні й унікальні особливості антропоморфних мотивів української народної орнаментики у східноєвропейському контексті.

  Скачати повний текст

Досліджено роль традицій у формоутворенні предметно-просторового середовища (ППС) житла у країнах Аль-Шаму, а також виявлено тенденції розвитку цього явища. Здійснено аналіз і систематизацію сучасних літературних витоків, картографічних, проектно-планувальних і статистичних матеріалів, а також натурні обстеження, структурно-планувальне моделювання, експериментальне проектування. Висвітлено історичний розвиток ППС та визначено основні принципи традиційної організації житла, з'ясовано основні принципи формоутворення ППС. Зауважено, що пріоритетним напрямком формоутворення ППС є інтерпретація та застосування на практиці традиційних архітектурних форм, побутових мов, декору, орнаментики й оздоблювальних матеріалів.

  Скачати повний текст

Висвітлено історію формування кримськотатарського декоративно-ужиткового мистецтва у XV - першій половині XX ст., проведено його комплексне дослідження як принципово важливого та характерного різновиду національної художньої культури. Сформовано концепцію декоративності кримськотатарського мистецтва з урахуванням різних історико-культурних нашарувань, усього художнього досвіду, набутого протягом віків населенням Криму. Простежено еволюцію художньо-виражальних засобів творення форм і декору виробів. Визначено типи виробів і розроблено класифікацію орнаментів кримськотатарського декоративно-ужиткового мистецтва, проведено їх аналіз як цілісної художньої системи, до наукового обігу введено широкий фактологічний матеріал. Наведено характеристику кримськотатарського символічного контексту основних орнаментальних мотивів. Створено мистецтвознавчий словник кримськотатарського декоративно-ужиткового мистецтва й орнаментики відповідно до лексичного звучання, побутового призначення та символічного контексту. З'ясовано, що національну самобутність кримськотатарського декоративно-ужиткового мистецтва від часів прийняття Ісламу визначили етнічні традиції, стиль і канони ісламського мистецтва. Зроблено висновок про необхідність урахування у процесі вивчення мистецької й архітектурної спадщини кримськотатарського народу його етнічних традицій, що склалися у взаємозв'язку з сусідніми причорноморськими народами та традицій мусульманської культури, що сформувалися протягом століть.

  Скачати повний текст

Досліджено мистецтво народної кераміки Волині другої половини XIX - XX ст. як цілісного історико-культурного явища. Висвітлено витоки, зроблено історичний огляд гончарства Волині даного періоду. Визначено особливості технології формоутворення та декорування народної кераміки. До наукового обігу введено нові відомості про народних майстрів і гончарних осередків даного регіону. Розроблено типологію виробів за формою та призначенням. Виявлено художньо-стилістичні особливості, розглянуто найпоширеніші мотиви орнаментики народної кераміки Волині другої половини XIX - XX ст.

  Скачати повний текст

Здійснено спробу простежити розвиток бісерних оздоб народного одягу українців. З'ясовано територію побутування українських традиційних бісерних оздоб у першій половині XX ст., коли вони стають поширеним атрибутом народного одягу. Вивчено, описано та систематизовано техніки виконання бісерних прикрас, що застосовувалися українськими народними майстрами XIX - XX ст. Уперше до технік виготовлення українських традиційних бісерних оздоб віднесено вишивання. Розвинуто типологію українських прикрас з бісеру. Уперше здійснено комплексний мистецтвознавчий аналіз системи художньої виразності українських традиційних бісерних оздоб. Доведено, що національна специфіка декоративно-образної системи художніх творів з бісеру проявлялася головною мірою через орнаментику. Розглянуто композиційні особливості українських народних художніх виробів, описано найпоширеніші мотиви орнаментів та види орнаментальних композицій бісерних творів.

  Скачати повний текст

Дослідження присвячено вивченню невідомих сторінок клавірної творчості Й. Гайдна - ранніх сонат, написаних до 1766 року. У роботі зроблено аналіз ранніх сонат Гайдна з точки зору їх стилістико-художньої самостійності, а також запропоновано наукове обгрунтування їх виконавської редакції. Редакторські доповнення та уточнення стосуються динаміки, агогіки, фразування, артикуляції, розшифровки мелізматики. Музикознавчий аналіз сонат спрямовано на виконавську практику, вирішення специфічно виконавських творчих завдань. Окрім характеристик тематизму, засобів його розвитку, аналізу форми, спостережень, що стосуються архітектоніки циклу, особлива увага спрямована на виконавські ремарки та з'ясування їх сутності. Вперше подається підкріплена нотними прикладами систематизація орнаментики композитора та здійснюється докладний аналіз ранніх сонат.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено проблему розвитку художньої освіти на Буковині у другій половині XIX - 1930-х рр. Проаналізовано еволюцію змісту навчально-методичного забезпечення та форм його реалізації у контексті прогресивних процесів у європейській педагогічній науці й образотворчому мистецтві даного періоду. На прикладі Чернівецької промислової школи та Вижницької школи різьби та металевої орнаментики встановлено особливості діяльності художньо-професійних навчальних закладів і змісту освіти в них. Здійснено ретроспективний аналіз навчальних планів середніх навчальних закладів Буковини у різні роки, досліджено особливості реалізації ідеї ступеневої художньої освіти в краї. Охарактеризовано систему підготовки та підвищення кваліфікації вчителів художньо-мистецьких дисциплін у школах Буковини у другій половині XIX - 1930-х рр. Обгрунтовано можливості творчого використання мистецької спадщини у сучасній художній освіті. До наукового обігу введено маловідомі та невідомі архівні матеріали.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему східних впливів в орнаменті українських ікон кінця XVI - XVII ст. На базі комплексного підходу висвітлено історичний аспект впливів мусульманського Сходу на культуру європейських країн, визначено передумови східних впливів на українське мистецтво кінця XVI - XVII ст.. Наведено характеристику орнаменту мусульманських країн Близького та Середнього Сходу, розглянуто причини орнаментування ікон. Висвітлено загальні тенденції розвитку іконної орнаментики, виявлено основні схеми та мотиви, художні особливості досліджених орнаментів. Досліджено їх еволюцію у контексті тогочасних мистецьких явищ - західноєвропейських і східних впливів. На підставі порівняльного аналізу орнаментики українських ікон і орнаментів мусульманського Сходу виявлено численні аналоги схем і мотивів в обох орнаментальних комплексах. У орнаментиці ікон визначено схожі за походженням схеми та мотиви: на основі рослинної ромбовидної сітки та сітки з геометричних фігур з рослинними мотивами всередині (банд-е румі), мотиви тюльпана, гвоздики, лотоса, квітки та плода граната, простежено їх розвиток у східному орнаменті та в оздобленні українських ікон.

  Скачати повний текст

Досліджено питання стосовно угорської вишивки Закарпаття як домінантного засобу декоративного оформлення інтер'єру житла, церковних атрибутів та одягу. Висвітлено історичні умови розвитку цього виду мистецтва на Закарпатті у хронологічних межах XIX - перша чверть XX ст. Виявлено стилістичні особливості та регіональні взаємовпливи загальних історико-культурних процесів, що відбувалися на території колишньої Австро-Угорщини. Вивчено художньо-функціональну суть вишивки в угорському костюмі. Розглянуто техніку виконання та композицію орнаменту, які доповнено схемати та таблицями. Зазначено, що своєрідна стилізація мотивів угорської орнаментики доводить її змістовність і філософське підгрунтя, що є важливим чинником для виявлення семантики вишивки угорців Закапаття.

  Скачати повний текст

Розглянуто українські хоругви XVII - XVIII ст. як оригінальне малодосліджене явище національної культури та мистецтва. З'ясовано генезу таких витворів, виділено типи хоругов за призначенням, розглянуто характерні риси кожного типу. Досліджено зміст та ідею зображення на хоругвах у контексті суспільно-культурного життя того часу. Виділено основні іконографічні образи та сюжети на таких пам'ятках, проаналізовано їх специфіку, зважаючи на особливості українських хоругов XVII - XVIII ст.: відображення історичних мистецьких стилів, тенденції орнаментики, стилістики малярства, формальних характеристик та техніко-технологічних варіантів виконання. З урахуванням особливостей іконографічного зображення та стилістики живопису для деяких пам'яток встановлено авторство відомих за конкретними іконами та іконостасними комплексами майстрів відповідного періоду.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання формування національного варіанта маньєризму у мистецтві Франції, характерні особливості стилю, його відміні риси, самоцінність школи Фонтебло. Досліджено дилему "стиль Фонтенбло - французький маньєризм", тобто мистецтво школи як ядро маньєризму Франції, новий характер культури, що базується на органічному взаємозбагаченні трьох складових (італійської, французької та фламандської), тяжіння стилю до синтезу мистецтв, особливу роль орнаментики в утворенні його характеру. Розглянуто творчість провідних майстрів Першої та Другої шкіл Фонтенбло, а також анонімів школи.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено обґрунтуванню та вивченню специфіки старовинної музики, виявленню різних підходів до інтерпретування у сфері автентичного виконавства. В роботі окреслено ґенезу «автентизму» як музичного мистецтва останньої третини ХХ – початку ХХІ століття, виявлено шляхи становлення жанрів музики епохи Бароко, особливості їх конструювання, сформульовано методологічні принципи вивчення феномену старовинної музики як кореляції методів «реконструкції» і «деконструкції», що здійснюється на базі аналізу історичних наукових джерел. Наукова новизна отриманих результатів пов'язана з введенням у науковий обіг недостатньо досліджених в мистецтвознавстві джерел, що присвячені старовинній музиці і способам її виконання; виявленням стратегії підготовки музикантів-виконавців, аналізом виконавських інтерпретацій відомих солістів та ансамблів, чия творчість пов'язана з автентичним виконанням музики епохи Бароко. У дисертації використаний системний підхід до вивчення старовинної музики, збудований цілісний комплекс взаємопов'язаних елементів (за допомогою якого виявлено: етапи розвитку історичного виконавства, методи аналізу, розглянуто стилі композиторів епохи Бароко, координати драматургічної цілісності, здійснено порівняльний аналіз інтерпретацій солістів академічного і автентичного напрямів). Оскільки питання дослідження особливостей старовинної музики актуальне і сьогодні, то сучасні дослідники продовжують вивчати роботи попередників і вносять своє бачення в формулювання виконавських принципів «автентизму» (акустика, інструментарій, темп, орнаментика, динаміка та ін.). Формулюються методологічні принципи вивчення феномену автентичного виконавства, роз'яснюються атрибути методів «реконструкції» і «деконструкції» стосовно до відтворення історичної інтерпретації старовинної музики. Завдяки кореляції методів «реконструкції» та «деконструкції» відбувається відтворення історичного образу і сенсу музичної культури Ренесансу і Бароко.^UThe dissertation is devoted to substantiation and study of the specifics of ancient music, identification of different approaches to interpretation in the field of authentic performance. The work outlines the genesis of "authenticism" as a musical art of the last third of the 20th – early 21st century, has identified the ways of formation of genres of Baroque music, features of their construction, formulated methodological principles of studying the phenomenon of ancient music as a correlation of methods of "reconstruction" and "deconstruction", based on the analysis of historical scientific sources. The scientific novelty of the obtained results is connected with the introduction into scientific circulation of insufficiently researched in art history sources devoted to ancient music and ways of its performance; identifying the training strategy of musicians-performers, analysis of performance interpretations of famous soloists and ensembles, whose creative work is associated with the authentic performance of Baroque music.This study uses a systematic approach to the study of ancient music, has built a holistic set of interconnected elements (which revealed: stages of development of historical performance, methods of analysis, the styles of Baroque composers, coordinates of dramatic integrity, comparative analysis of interpretations of academic and authentic soloists have been considered).Since the question of studying the features of ancient music is relevant today, modern researchers continue to study the work of predecessors and put their vision into the formulation of the performing principles of "authenticism" (acoustics, instruments, tempo, ornamentation, dynamics, etc.). The methodological principles of studying the phenomenon of authentic performance are formulated; the attributes of the methods of "reconstruction" and "deconstruction" are explained – in relation to the reproduction of the historical interpretation of ancient music. Due to the correlation of the methods of "reconstruction" and "deconstruction", the historical image and meaning of the musical culture of the Renaissance and Baroque are reproduced. The uniqueness of each historical situation and the significance of the context of the epoch, in which the emergence of appropriate tools, canons of musical notation and performance take place, are determined.The issues outlined and posed in the developments of researchers of the origins of the authentic movement, which continue to be actively studied and developed, are stated. At the beginning, "single" amateur soloists (early 20th century, in the circle of family and friends) became interested in the authentic performance of ancient music, later various instrumental ensembles appeared, and baroque vocal art gradually developed. The application of the method of "reconstruction" has led to thinking over the understanding and change of all means of expression: tempo, movement, instrumentation, touches and strokes – even the tasks and meaning of music as an art form. "Deconstruction" involves "shifting the focus" in identifying the role of details, which decipher the meaning of the composition. The use of this method by authenticism scholars clarifies the inaccuracy of many developments and conclusions about ancient music, helps the modern listener to improve their understanding of the relevant culture of the era.Owing to the constant searches and discoveries of musicians-researchers and performers-authenticists, new various facets and meanings of the reproduced music of ancient composers are opened. The global significance of the role functions of instruments and the transformation of their acoustic and timbre-dynamic characteristics, which are used in the restoration of Baroque music, are determined.

Дисертація Н. Свиридюк присвячена проблемі формування готовності майбутніх учителів технологій до застосування етнодизайну у професійній педагогічній діяльності.У роботі виведено унікальний концептуальний підхід до підготовки майбутніх учителів технологій до застосування в навчально-виховному процесі технологій етнодизайну через мистецтво народної ляльки, як комплексного об’єкту, що синергійно поєднує значну кількість видів декоративно-ужиткового мистецтва (вишивка, ткацтво, прийоми традиційного крою, валяння з вовни, вибійка, фарбування рослинними барвниками, аплікація, виготовлення штучних квітів традиційним способом, плетіння з природних матеріалів, бісеронанизування, робота зі шкірою, виготовлення прикрас з текстилю та інші).Визначено та обґрунтовано технології етнодизайну народної ляльки як основні напрями вивчення етнодизайну, зокрема технологію формування українського традиційного костюму; технологію застосування традиційних натуральних матеріалів та технік їх обробки і декорування; технологію дослідження національної колористики та орнаментики; технологію вивчення та реконструкції побутово-обрядового значення ляльки.Досліджено семантику основних понять «іграшка», «народна іграшка», «іграшкарство», «лялька», «лялька-мотанка», «вузлова лялька». Уточнено зміст понять «дизайн», «етнодизайн», «декоративно-ужиткове мистецтво», «декоративно-прикладне мистецтво», «народне мистецтво».Подано авторське тлумачення поняття «етнодизайн народної ляльки» – комплексна міждисциплінарна творча, дослідницька, проєктно-технологічна діяльність, що реалізується через синергію найдавніших практик декоративно-ужиткового мистецтва та сприяє формуванню національної самосвідомості українців.Структуровано, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність цілеспрямованого процесу підготовки майбутніх учителів технологій до застосування етнодизайну народної ляльки в системі шкільної та позашкільної освіти у різних форматах освітньо-виховної роботи у єдності компонентів макроструктури (структурно-логічна послідовність спеціально виділених навчальних дисциплін та практик, сукупність змістових модулів, що забезпечують фахову підготовку майбутніх учителів за визначеними напрямами технологій етнодизайну у змісті різних навчальних дисциплін) і компонентів мікроструктури (семіотичний, що містить систему вправ і завдань, технологічних прийомів та технік, демонстраційний матеріал (твори народного мистецтва, комплекти зразків технік декоративно-ужиткового мистецтва), презентаційні проєкти (тематичні виставки та музейні експозиції, мультимедійні засоби навчання тощо); методичний, до якого увійшли проблемно-пошукові, ігрові, імітаційні, інтерактивні, художньо-графічні, проектні, презентаційні методи навчання; праксеологічний, що розкриває специфіку реалізації сучасних форматів освітньо-виховної роботи (веб-квести, етноподорожі, віртуальні етно-екскурсії, тематичні стилізовані етно-дійства, етно-проєкти, етномистецькі перфоманси, етномайтер-класи, шоу майстер-класи тощо).Подальшого розвитку набули зміст, форми і методи фахової підготовки майбутніх учителів технологій до застосування етнодизайну через мистецтво виготовлення народної вузлової ляльки на уроках трудового навчання та технологій, гурткових заняттях, під час організації та проведення виховних та мистецьких заходів, презентаційної та музейно-освітньої діяльності.Практичне значення дослідження полягає у розробці комплексу програмних змістових модулів: «Етнографічні нариси про українську народну іграшку», «Поєднання технологій етнодизайну в процесі створення народної вузлової ляльки», «Реалізація етнодизайну у контексті освітньої галузі «Технології», «Методика організації позаурочної навчальної діяльності учнів з етнодизайну», що спрямовані на поглиблення вивчення основ етнодизайну через технологію виготовлення народної ляльки, і можуть доповнити навчальні програми освітніх компонентів, спрямованих на формування методичної та професійно-технологічної компетентності майбутніх учителів технологій; навчально-методичного посібника «Залучення молоді до етнодизайну через призму народної української ляльки»; навчальної програми з позашкільної освіти художньо-естетичного напряму творчого об’єднання «Народознавство та народна лялька»; методичних рекомендацій щодо проведення етномайстер-класів для різної категорії респондентів.^UThe dissertation of N. Svyridyuk highlights the problem of forming the readiness of future technology teachers to use ethnodesign in professional pedagogical activities.The work presents a unique conceptual approach to the preparation of future technology teachers for the use of ethnodesign technologies in the educational process through the art of a folk doll, as a complex object that synergistically combines a significant number of types of decorative and applied art (embroidery, weaving, techniques of traditional cut, felting from wool, vybiika, dyeing with vegetable dyes, appliqué, making artificial flowers in the traditional way, weaving from natural materials, beading, working with leather, making jewelry from textiles and others).The ethnodesign technologies of the folk doll are defined and substantiated as the main directions of studying ethnodesign, in particular the technology of forming the Ukrainian traditional costume; the technology of using traditional natural materials and their processing and decorating techniques; research on the technologies of national colors and ornamentation; the technologies of studying and reconstructing the domestic and ritual meaning of the doll.The semantics of the main concepts "toy", "folk toy", "toy making", "doll", "motanka doll", "knotted doll" have been studied. The content of the terms "design", "ethnodesign", "decorative and applied art", "folk art" has been clarified.The author's interpretation of the concept of "ethnodesign of a folk doll" is presented - it is a complex interdisciplinary creative, research, project and technological activity, which is realized through the synergy of the oldest practices of decorative and applied art and contributes to the formation of national self-awareness of Ukrainians.Structured, theoretically substantiated and experimentally verified the effectiveness of the purposeful process of training future technology teachers for the use of ethnic doll design in the system of school and out-of-school education in various formats of educational work in the unity of the components of the macro structure (structural and logical sequence of specially selected educational disciplines and practices, a set of content modules that provide professional training of future teachers in certain directions of ethnodesign technologies in the content of various educational disciplines) and components of the microstructure (semiotic, containing a system of exercises and tasks, technological methods and techniques, demonstration material (works of folk art, sets of samples of decorative and utilitarian art techniques), presentation projects (thematic exhibitions and museum expositions, multimedia teaching aids, etc.); methodical, which included problem-searching, game, simulation, interactive, art-graphic, project, presentation methods of learning; praxeological, which reveals the specifics of the implementation of modern formats of educational work (web quests, ethno-trips, virtual ethno-excursions, thematic stylized ethno-activities, ethno-projects, ethno-artistic performances, ethno master classes, show master classes, etc.).The content, forms and methods of professional training of future technology teachers for the use of ethnodesign through the art of making a folk knotted doll in technology lessons, group classes, during the organization and conduct of educational and artistic events, presentation and museum-educational activities gained further development.The practical significance of the study lies in the development of a complex of program content modules: "Ethnographic essays on Ukrainian folk toys", "Combination of ethnodesign technologies in the process of creating a folk knotted doll", "Implementation of ethnodesign in the context of the educational field "Technology", "Methodology of organizing extracurricular educational activities of students on ethnodesign", which are aimed at deepening the study of the basics of ethnodesign through the technology of making a folk doll, and can complement the educational programs of educational components aimed at the formation of methodological and professional-technological competence of future technology teachers; educational and methodological manual "Involvement of youth in ethnodesign through the prism of a folk Ukrainian doll"; curriculum for extracurricular education in the artistic and aesthetic direction of the creative association "Folklore and folk doll"; methodological recommendations for conducting ethno master classes for different categories of respondents.