Досліджено педагогічні погляди відомого українського вченого-педагога Я.Ф.Чепіги, висвітлено його внесок до розвитку національної педагогічної думки початку XX ст. З'ясовано, що теоретичні положення та методичні рекомендації науковця відіграли важливу роль у становленні національної початкової школи, окреслили перспективу її розвитку. Відзначено, що педагогічні праці вченого, підручники та методичні рекомендації є взірцем прогресивних поглядів на виховання та навчання молодших школярів, які є актуальними і зараз. Я.Чепіга був автором концепції нової української початкової школи, у якій чільне місце посідала ідея національного, трудового та морального виховання. Запропонована ним методична система увібрала надбання передової вітчизняної та зарубіжної педагогічної думки, традиції національної культури. Сучасна початкова школа використовує творчі напрацювання Я.Чепіги, зокрема, принцип паралельного навчання читання і письма в букварний період, що передбачає виконання дітьми орфографічних завдань у загальній системі роботи вчителя з розвитку усної та писемної мови. Відзначено, що заслуговують впровадження до сучасної методики письма і розвитку мови вказівки Я.Чепіги стосовно того, що необхідно вчити писати твори одразу, після оволодіння дітьми грамотою. Правильному орфографічному і стилістичному письму педагог радив навчати паралельно з виконанням творчих робіт, адже орфографія - не самоціль, а засіб вираження думки у письмовій формі. Творчого використання сучасною методикою заслуговують поради Я.Чепіги стосовно диференційованого вибору тем для написання учнівських творів з урахуванням індивідуальних нахилів кожного учня. Визначено, що досить цінною є рекомендація вченого щодо використання вправ на списування як засобу підвищення грамотності учнів початкових класів. Зроблено висновок: аналіз наукових, педагогічних поглядів Я.Чепіги з огляду на особливості культурного розвитку в Україні кінця XIX - початку XX ст., дозволяє стверджувати, що вони виражали передові демократичні думки, ідеї гуманізму та демократизму, визначали шлях розвитку національної початкової школи.

  Скачати повний текст

Досліджено фонографічні й орфографічні особливості акронімів сучасної французької мови, наведено їх опис, визначення та класифікацію. Розглянуто лексичні особливості акронімів і встановлено, що абсолютна лексикалізація акронімів відбувається тоді, коли акронім починає розглядатися незалежно від свого прототипу, характеризується цільністю, називає певні предмети, процеси та явища та має фонетичні, орфографічні, граматичні та лексико-семантичні ознаки, властиві слову. З'ясовано, що акронімам притаманна омонімія. З урахуванням даного факту розроблено схему класифікації акронімів-омонімів у французькій мові. На підставі результатів фонографічного аналізу виявлено, що для акронімів характерними є прості монограми. Зроблено висовок, що орфографія акроніма базується на фонетичному принципі. Розглянуто графічні засоби, які використовуються у складі акронімів французької мови. Зроблено порівняльний аналіз орфограм, характерних для орфографії акронімів. На підставі вивчення графічних засобів оформлення акронімів доведено функціональну значимість літерних і нелітерних знаків. Виявлено, що дані знаки іноді виконують функцію розрізнення лексичних одиниць. Досліджено особливості орфографії акронімів французької мови та зроблено висновок про суперечливість процесів, які в ній відбуваються: прагнення до спрощення й ускладнення графічного зображення акронімів.

  Скачати повний текст

Робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування правописної компетентності майбутніх учителів української мови і літератури в процесі навчання мовознавчих дисциплін. У дисертації проаналізовано ключові поняття «компетентність», «професійна мовнокомунікативна компетентність», уточнено зміст поняття «правописна компетентність майбутніх учителів української мови і літератури», яке в роботі потлумачено як набуту особистісну здатність оформлювати писемне мовлення будь-якого функційного стилю відповідно до чинних правописних норм на основі ціннісного ставлення до мови. У складі правописної компетентності виокремлено когнітивний (знання), операційний (уміння й навички), діяльнісний (досвід), ціннісно-смисловий (ціннісні орієнтири й мотивація) і поведінковий (вчинки) компоненти.На основі такої структури розроблено критерії сформованості правописної компетентності з відповідними показниками контролю: інформаційно-когнітивний; операційно-діяльнісний; результативний. За визначеними критеріями виокремлено чотири рівні сформованості правописної компетентності студентів: високий, достатній, середній та елементарний.У дослідженні розроблено методику формування правописної компетентності майбутніх учителів української мови і літератури в процесі навчання мовознавчих дисциплін; репрезентовано методи й прийоми, форми, засоби й технології навчання, запропоновано систему вправ і завдань для формування правописної компетентності в майбутніх учителів української мови і літератури; підтверджено ефективність експериментального навчання; подальшого розвитку набули ідеї впровадження лінгводидактичних стратегій формування правописної компетентності майбутніх словесників у системі компетентнісної освітньої парадигми вищої школи.Ключові слова: методика формування правописної компетентності в майбутніх учителів української мови і літератури, орфографія, правопис, правописна компетентність, професійна мовнокомунікативна компетентність,^UThe dissertation is a theoretical and experimental research about the problem of spelling competence of future teachers in the process of studying linguistic disciplines. The paper analyzes the key concepts of «competence», «professional communicative competence», «orthography», «punctuation» clarifies the concept of «spelling competence for future teachers of Ukrainian language and literature», which was clarified in the research as an acquired personal ability to write any functional style in accordance with the current spelling norms. The speaker acquires this ability on the basis of respectful attitude to the language. The spelling competence includes cognitive (knowledge), operational (skills), activity (experience), value-meaning (values and motivation), and behavioral (actions) components.The criteria of spelling competence structure was formed on its formation with the following indicators of control: information-cognitive (basic terminology in Ukrainian spelling and knowledge of spelling and punctuation rules of Ukrainian spelling); operational activity (the ability to find spelling and dots in written text; to recognize spelling and dots, distinguish their types; to apply spelling and punctuation rules; to use dictionaries to check correct spelling); effective (the ability to correctly spell the written language according to a certain communicative situation; to find and correct spelling and punctuation in own and others' texts). According to the defined criteria, four levels of spelling competence of students of philological specialties are distinguished: high, sufficient, medium, and elementary.The research suggested a method of forming the spelling competence for future teachers of Ukrainian language and literature in the process of studying linguistic disciplines; methods and techniques, forms, means, and technologies of teaching orthographic norms of the Ukrainian language were represented; a system of exercises and tasks in the formation of spelling competence for future teachers of the Ukrainian language and literature was proposed; the effectiveness of experimental training was confirmed; the ideas of innovative methods in teaching of Ukrainian language spelling in the system of the competent educational paradigm of higher school was developed.Keywords: the method of spelling competence for future teachers of Ukrainian language and literature, orthography, spelling, spelling competence, professional communicative competence, punctuation.