Систематизовано погляди щодо визначальних факторів виникнення та патогенетичних механізмів артеріальної гіпертензії на тлі нефропатій неімунного генезу - первинного та вторинного хронічного пієлонефриту та діабетичної нефропатії. Подано детальну характеристику добових профілів артеріального тиску та клінічного перебігу гіпертензивного синдрому в хворих на нефропатії неімунного генезу. Досліджено стан центральної та регіонарної (ниркової та церебральної) гемодинаміки та зміни структурно-функціональних властивостей міокарда лівого шлуночка. Встановлено взаємозв'язки контрольованих ниркою гомеостатичних показників з параметрами центральної та регіонарної гемодинаміки. Виділено діагностичні, диференційні критерії та прогностичні детермінанти гіпертензивного синдрому. Встановлено значний антигіпертензивний і органопротекторний ефект тривалого застосування еналаприлу малеату, подано режими його дозування залежно від важкості артеріальної гіпертензії.

  Скачати повний текст

Вперше визначено діагностичну цінність біофізичних параметрів методом лазерної кореляційної спектроскопії сечі та доведено діагностичну значущість цієї спектроскопії для моніторингу перебігу хронічних пієлонефритів у дітей. Визначено критерії та ступені ризику рецидивування хронічного пієлонефриту на підставі оцінювання факторного навантаження клініко-анамнестичних ознак. Встановлено особливості мікроелементного дисбалансу у разі хронічного пієлонефриту у дітей. Науково обгрунтовано доцільність визначення показників стану системи перекисного окиснення ліпідів / антиоксидантного захисту сечі та їх асоціацій з біофізичними параметрами лазерної кореляції - спектрів у динаміці перебігу хронічного пієлонефриту у дітей. Встановлено прямий кореляційний зв'язок між рівнем цинку крові й активністю антиоксидантного ферменту каталази у разі хронічного пієлонефриту у дітей, що сприяє поширенню уявлень щодо ланок патогенетичного ланцюга.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) серця, а також стану системи L-аргінін - оксид азоту у хворих на нефрогенну артеріальну гіпертензію (АГ), обумовлену хронічним пієлонефритом (ХП) і хронічним гломерулонефритом. Досліджено питання підвищення ефективності лікувальних заходів за прогресуючих нефропатій. Запропоновано підхід до оцінки метаболізму оксиду азоту, що передбачає визначення концентрації субстрату для синтезу NO - L-аргініну, стабільних окиснених форм NO - нітритів і нітратів та депонованої форми NO - нітрозотіолу. Установлено, що застосування інгібіторів ангітензинперетворювального ферменту (АПФ) й антагоністів кальцію впливає на покращення функціонального стану системи L-аргінін - оксид азоту та структурно-функціональні показники ЛШ у хворих на ренопаренхіматозну АГ. З'ясовано, що інгібітори АПФ мають найбільш ефективний вплив у хворих на ХП і асенціальну АГ, в яких виявлено зменшення індексу маси міокарда ЛШ та відносної частки концентричної гіпертрофії ЛШ через 3 місяці. Показано, що у системі L-аргінін - оксид азоту дисбаланс між її ланками зменшується у разі збільшення тривалості лікування.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено, що застосування питного режиму лікування хворих на хронічний пієлонефрит (ХП) з використанням мінеральної води "Великобагачанська" супроводжується зменшенням клініко-лабораторних ознак запального процесу - дизуричних розладів, протеїнурії, гематурії, бактеріурії, але достовірного впливу на систему імуноглобулінів не виявлено. Встановлено, що поєднання питного лікування та бальнеотерапії призводить до нормалізації сечового осаду, вмісту IgA, IgM, IgG у сироватці крові, збільшення вмісту Т-хелперів, Т-супресорів, підвищення показників фагоцитозу. Доведено, що позитивні зрушення перебігу ХП зберігаються протягом півроку, але через рік після санаторно-курортного лікування з'являються зміни імунітету, які свідчать про можливість загострення пієлонефриту (зменшується вміст Т-лімфоцитів, Т-хелперів, IgG).

  Скачати повний текст

Досліджено патогенетичні взаємозв'язки між параметрами дизадаптозу, дизметаболізму, імунодисфункції, сечового синдрому і клінічними проявами та їх змін під впливом бальнеочинників курорту Трускавець в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, хворих на хронічний калькульозний пієлонефрит. У даної категорії хворих встановлено відхилення від норми показників метаболізму та адаптації. Методом кореляційного аналізу виявлено суттєвий вплив метаболічно-гормональних факторів на відносний склад Т-лімфоцитів, концентрацію IgM та природну кілерну активність. Встановлено, що під впливом бальнеотерапії індекс адаптації зростає, що супроводжується сприятливими змінами метаболічних процесів, пов'язаних з діяльністю захисних систем. Доведено, що кінцевий стан імунітету та сечового синдрому закономірно обумовлений сукупністю початкових метаболічних та гормональних параметрів, показано можливість його прогнозування з точністю до 95 %.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного лікування 188 хворих на гострий пієлонефрит. Застосовано препарати для корекції супутнього кишкового дисбактеріозу (інтестинальні антисептики й еубіотики) та локальну антибактеріальну терапію за допомогою спеціальних нефростомічних дренажів з перфорованим контейнером, що містить суміш антибіотика та сорбенту. Розроблено методики комплексної терапії порушень кишкової мікрофлори та локальної антибактеріальної терапії, захищені патентами України. За результатами клінічних, лабораторних, імунологічних, мікробіологічних досліджень підтверджено високу ефективність запропонованого методу лікування гострого пієлонефриту за рахунок нормалізації мікрофлори кишок, стабілізації міжмікробної взаємодії, запобігання подальшої транслокації умовно-патогенної мікрофлори з кишечнику, реінфікування нирок та післяопераційних ран.

  Скачати повний текст

На підставі ультразвукового моніторингу інфекційного запального процесу визначено доплерографічні маркери запальної тканинної деструкції та гнійного розплавлення ниркової паренхіми від помірного збіднення до відсутності судинного малюнку. Виявлено періфокальне посилення кровотоку під час формування піогенної капсули. Доведено, що гострий фокальний бактеріальний нефрит, гострий мультифокальний бактеріальний нефрит і абсцес нирки є послідовними етапами розвитку єдиного інфекційно-запального процесу. Визначено доплерографічні маркери неопластичного судиноутворення, а саме: дефект дифузійного судинного малюнку паренхіми нирки у вигляді "озер" і "калюжок", "обривання" та розсування судин інтактної ниркової паренхіми, наявність множинних дезорганізованих сигналів кровотоку всередині об'ємного утворення, низький індекс резистентності судин утворення. Установлено, що прогресування інфекційного запального процесу супроводжується зменшенням хвилинного об'єму ниркового кровотоку та підвищенням індексу резистентності ниркової артерії, а онкогенез нирки - збільшенням хвилинного об'єму ниркового кровотоку та зниженням цього індексу.

  Скачати повний текст

За гострого післяпологового пієлонефриту (ГППН) установлено взаємозв'язок між даними клініко-лабораторних досліджень і показниками клітинного та гуморального імунітету, а також рівнем маркерів ендогенної інтоксикації за різних ступенів тяжкості перебігу захворювання. Визначено рівень показників ендогенної інтоксикації та стану імунної системи, притаманний легкому, середньоважкому та важкому перебігу захворювання. Проведено детальний ретроспективний аналіз даних стосовно контамінації під час вагітності слизових піхви, порожнини рота, носа, зіва, кон'юнктиви, а також вмісту термінальних відділів прямої кишки та сечі. За цього виявлено значно частіший висів патогенів з піхви та значно вищу контамінацію прямої кишки в жінок, які хворіли на ГППН. На підставі результатів вивчення імунологічних особливостей різних ступенів тяжкості перебігу ГППН визначено показання для проведення імуномодулювальної терапії. Обгрунтовано використання мембранного плазмаферезу за умов комплексного лікування ГППН у породілей з важким ступенем перебігу захворювання. На підставі ретроспективного аналізу клініко-лабораторних ознак, виявлених під час вагітності у породілей з гострим пієлонефритом, установлено провідні фактори ризику виникнення захворювання у післяпологовому періоді, що сприяло проведенню своєчасної профілактики розвитку захворювання в жінок з групи ризику під час вагітності та дало змогу значно зменшити захворюваність на ГППН.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження 103 дітей з гострим та загостренням хронічного пієлонефриту. Визначено, що в активній стадії пієлонефриту реєструються зміни імунологічних показників: ліоциму, спонтанного та стимульованого НБТ-тесту, фагоцитарного резерву, фагоцитарного індексу, фагоцитарного числа, завершеності фагоцитозу. Виявлено, що зміни імунологічних показників зустрічаються у дітей з гострим перебігом пієлонефриту та під час загострення хронічної форми. Обгрунтовано доцільність уживання у комплексній терапії пієлонефриту фітопрепарату "Бакплан", який має імунокоригуючу, протимікробну, протизапальну, антитоксичну та десенсибілізуючу дію. Призначення в активній стадії пієлонефриту даного препарату дозволяє скоротити тривалість маніфестного перебігу хвороби, поліпшити прогнозування хвороби, утриматися від призначення додаткових курсів антибіотиків.

  Скачати повний текст

Доведено, що наявність нейрогенної гіперрефлектроної дисфункції сечового міхура у хворих на міхурово-сечовідний рефлюкс (МСР) збільшує у 1,5 рази частоту виникнення пієлонефрита, ускладнює його клінічний перебіг і прискорює глибокі анатомо-функціональні зміни нирки у порівнняні з хворими з МСР без порушення функції сечового міхура. Наведено патогенетичне обгрунтування даних ускладнень, зокрема, встановлено наявність постійно інтермітуючої інтралюмінарної ниркової гіпертензії у фазі наповнення ("спокою") сечового міхура. Розроблено новий метод субуретеральної імплантації біологічно нейтральних субстанцій. Вперше визначено у часі динаміку, послідовність і ступінь відновлення функціонального стану нирок і сечових шляхів після ендовезікального лікування МСР у дітей з нейрогенними дисфункціями сечового міхура залежно від використання різних пластичних матеріалів. Розроблено абсолютні та відносні показання щодо ендовезікального лікування МСР. Запропоновано методику кількісної бальної оцінки результатів ендоскопічного лікування МСР у дітей з нейрогенними дисфункціями сечового міхура, що застосовано у процесі розробки нового напрямку комплексного лікування та для визначення кінцевих результатів лікування. Обгрунтовано патогенетичний напрямок лікуваня МСР у дітей з нейрогенними дисфункціями сечового міхура на підставі формування ендоскопічного механізму за умов тривалого використання фармакологічних і фізіотерапевтичних чинників, спрямованих на нормалізацію резервуарної функції сечового міхура.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено інтегральному вивченню соціально-гігієнічних, патогенетичних, клініко-діагностичних, лікувальних та організаційних аспектів гострих гнійно-запальних захворювань нирок. Встановлено закономірності розвитку гострого пієлонефриту. Доведено, що дане захворювання є окремою клініко-морфологічною формою обструктивного пієлонефриту. Визначено критерії розмежування стадій інфекційного запального процесу в нирках. Надано оцінку тяжкості стану хворих, яка базується на сучасній концепції сепсису. Удосконалено діагностику гнійного пієлонефриту за допомогою ультрасонографії. За результатами дослідження розроблено, науково обгрунтовано та впроваджено в практику алгоритм ведення хворих на гострий пієлонефрит, а також клінічну та організаційну моделі запобігання та лікування гострих гнійних уражень нирок.

  Скачати повний текст

Вивчено ефективність лікування хронічного пієлонефриту (ПН) з застосуванням препаратів канефрон і хофітол з метою впливу на синдром ендогенної інтоксикації, процеси перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і антиоксидантного захисту (АОСЗ), показники клітинного та гуморального імунітету. Виявлено взаємозв'язки між активацією процесів ПОЛ, ступенем пригнічення клітинного імунітету та цитокінового дисбалансу з наростанням ендотоксикозу, а також між зазначеними процесами й активністю запального процесу у разі пієлонефриту. Визначено кращі результати комплексного лікування з застосуванням канефрону та хофітолу щодо зворотнього розвитку симптомів загострення хронічного ПН й інтоксикації у порівнянні з традиційним лікуванням. Установлено, що використання канефрону сприяє більш швидкій позитивній динаміці змін, виявлених за результатами аналізів сечі, зменшенню больового синдрому та дизурії у разі загострення хронічного ПН. Виявлено, що призначення хофітолу сприяє більш швидкому покращанню загального стану, зменшенню проявів інтоксикації. Комплексне лікування з використанням обох препаратів забезпечує кращу динаміку показників ендотоксемії, має антиоксидантний та імуномодулювальний вплив. Це дозволяє скоротити тривалість стаціонарного лікування пацієнтів і зменшити частоту рецидивів недуги. За результатами проведених досліджень обгрунтовано доцільність використання за умов лікування хворих на хронічний ПН у фазі загострення рослинних препаратів канефрон і хофітол.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльну оцінку ефективності різних видів терапії пієлонефриту у вагітних. Встановлено, що ефективність лікування перебуває у прямопропорційній залежності від швидкості розпочатої терапії, комплексу призначених препаратів і дотримання режиму лікування. Вперше доведено залежність клінічної картини пієлонефриту від глибини порушень процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) і системи антиоксидантного захисту (АОЗ) організму, встановлено обернений кореляційний взаємозв'язок між рівнем концентрації вторинних продуктів ПОЛ, пептидів середньої молекулярної маси і кількістю сульфгідрильних груп та активністю ряду ферментів сироватки крові. Встановлено позитивний вплив зазначених препаратів на процеси ПОЛ, відновлення рівноваги в системі ПОЛ<<=>>АОЗ і стабілізації ферментативної активності сироватки крові.

  Скачати повний текст

Досліджено питання покращання результатів лікування вроджених гідронефрозів, які ускладнюються вторинним пієлонефритом, у дітей. Установлено, що гідронефротична трансформація та пієлонефрит зумовлюють мікроциркуляторні та нефросклеротичні зміни в нирках, значно знижуючи проникнення антибіотиків у тканини. Експериментально вивчено електрофоретичну рухомість та стійкість активності антибіотиків в електричному полі. Оцінено ефективність антибіотикотерапії з використанням внутрішньотканинного діадинамофорезу гентаміцину. Проаналізовано результати лікування 125-ти дітей з вродженим гідронефрозом, ускладненим пієлонефритом. Розроблено комплексну програму лікування, яка передбачає ранню хірургічну корекцію вади, використання внутрішньоклітинного діадинамофорезу антибіотиків та санацію верхніх сечовивідних шляхів озонованим фізіологічним розчином. Установлено, що у разі вторинного пієлонефриту переважають високо резистентні до антибіотиків кокова флора та кишкова паличка. Виявлено, що діадинамічні струми не порушують хімічну структуру антибіотиків і не змінюють їх активність. Показано, що діадинамофорез підвищує концентрацію антибіотика у 8,09 разів у паренхімі нирки і в 3,6 рази - в сечі, подовжує його дію до 12 - 16-ти годин. Озонований фізіологічний розчин дозволяє за 4 - 5 діб одержати стійку санацію сечі. Відзначено, що впровадження лікувального комплексу сприяло покращанню перебігу післяопераційного періоду, знизило кількість рецидивів пієлонефритів з 30,8 до 19,6 %.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням вивченням змін в імунному статусі у хворих на гострий пієлонефрит та клініко-імунологічної ефективності імуномодулюючих препаратів (Т-активіну і мієлопіду) у хворих з серозною та гнійною стадією гострого пієлонефриту. Запропоновані шляхи підвищення ефективності комплексного лікування хворих на гострий пієлонефрит в залежності від стадії запального процесу з застосуванням імуномодуляторів та принципи імунореабілітації.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз патологічних змін сечостатевої системи чоловіків у віддалені терміни після резекції шлунка та їх залежність від віку, клінічного варіанту виразкової хвороби, типу та обсягу резекції шлунка, наявності та вираженості постгастрорезекції хвороби. Доведено, що резекція шлунка має вагомий вплив на стан сечостатевої системи. Вивчено та проаналізовано у цих пацієнтів рівень тестостерону, закономірності змін пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи, особливості імунного гомеостазу. Вперше з'ясовано основні ланки патогенезу еректильної дисфункції та хронічного пієлонефриту. Доведено, що у виникненні цих постгастрорезекційних уражень нирок і статевої сфери істотну роль відіграє інтерлейкін-18. Удосконалено комплексного лікування передбачає використання антиоксидантів, препаратів ненасичених жирних кислот, антицитокінових та імунотропгих препаратів.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного обстеження вагітних з фето-плацентарною недостатністю (ФПН), яка розвинулась на фоні різноманітної патології (гестаційні анемія і пієлонефрит, пізній гестоз) та їх новонароджених, а також новонароджених з гострою інтранатальною гіпоксією, виділені диференційно-діагностичні критерії цих патологічних процесів. Показано, що ФПН супроводжується порушенням фізіологічної деформованості еритроцитів. Формування клінічної картини захворювань, що вивчаються, відбувається на фоні інтенсифікації перекисного окислення ліпідів, зниження вмісту АТФ, змінення активності ферментів еритроцитів та плазми крові (фосфоліпази А, альдолази, фосфофруктокінази, лактатдегідрогенази, термостабільної лужної фосфатази, alpha-гідроксібутіратдегідрогенази), а також концентрації фосфоінозитидів і естріолу. Для корекції вказаних порушень запропоновано використовувати препарати з антиоксидантною активністю (сілібор, вітаміни Є і С). Ефективність цієї терапії підтверджується нормалізацією клінічних показників у матері і новонародженого при нефропатії вагітних, а також покращанням фізіологічної деформованості еритроцитів, яка підтверджується при мікроскопічному та біохімічному дослідженні крові.

  Скачати повний текст

Досліджено структурно-функціональний стан кісткової тканини в дітей, які хворіють на хронічний пієлонефрит. Розроблено методи корекції його порушень з метою підвищення ефективності реабілітації. Виявлено зниження показників структурно-функціональних властивостей кісткової тканини у 37,4 % таких дітей, спричинене зниженням рівня кісткового обміну уповільненого остеосинтезу внаслідок порушення гормональної регуляції мінерального гомеостазу, яке є більш вираженим у дівчаток віком 10 - 12-ти та 15-ти років, хворих на обструктивну форму хронічного пієлонефриту за латентного та тривалого перебігу хвороби, наявності в дитини кісткових переломів в анамнезі, а також у разі зниженого рівня фізичного розвитку. Виявлено, що традиційний комплекс санаторно-курортного лікування дітей, хворих на хронічний пієлонефрит зумовлює поліпшення стану кісткової тканини, а вживання комбінованих препаратів кальцію та вітаміну D підвищує його ефективність. Показано, що застосування антигомотоксичної схеми лікування остеопенії є доцільним на амбулаторному етапі реабілітації.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст