Висвітлено теоретичні основи інвестування у контексті економічного зростання та розвитку. Доведено нетотожність понять понять "економічне зростання" й "економічний розвиток". Визначено ступінь "інвестиції" як економічної категорії. Запропоновано нові економічні категорії "еластичність інвестицій по пільгам" і "еластичність інвестицій по витратам на інфраструктуру". Обгрунтовано взаємозв'язки між параметрами інвестиційних процесів і економічного зростання та розвитку. Розроблено методичний інструментарій структури економіко-математичної моделі, призначення якої полягає у моделюванні оптимальних значень параметрів інвестиційних процесів з метою досягнення попередньо встановлених стратегічних цілей розвитку держави та її громадян.

  Скачати повний текст

Вивчено поняття "митні пільги" та "тарифні пільги (преференції)", закріплені у законодавстві. Запропоновано визначити дефініції, що потребують нормативного врегулювання, а саме: "митні переваги" (у сфері митних правовідносин), "митні привілеї". Досліджено правові засади механізму надання та скасування митних пільг і тарифних преференцій. Запропоновано розподілити між органами державної влади повноваження щодо надання, припинення та контролю за законністю користування митними пільгами та тарифними преференціями. Показано закономірний взаємозв'язок національної та загальної (міжнародної) систем преференцій у зовнішній торгівлі. На підставі результатів детального аналізу стану нормативного регулювання відповідної сфери суспільних відносин сформульовано конкретні пропозиції щодо можливих шляхів оптимізації організаційно-правового механізму митних пільг і тарифних преференцій.

  Скачати повний текст

Досліджено історичні передумови й особливості правового регулювання пільгового забезпечення працівників за умов ринкової економіки, наведено його соціально-правову характеристику й обгрунтовано об'єктивну необхідність впровадження. Розкрито сутність, специфіку та мету правового регулювання пільгового забезпечення працівників. Встановлено зв'язок між правовим регулюванням пільгового забезпечення й диференціацією правового впорядкування трудових відносин. Вперше аргументовано, що суб'єктні підстави правового регламентування забезпечення працівників пільгами можуть бути основними та додатковими. Запропоновано визначення пільг у трудовому праві, проаналізовано їх співвідношення з суміжними правовими явищами. Обгрунтовано доцільність поділу пільг залежно від об'єму пільгового забезпечення на основні та додаткові. Удосконалено універсальну класифікацію підстав правового регулювання пільгового забезпечення працівників. Вперше комплексно обгрунтовано необхідність впровадження заходів, спрямованих на удосконалення правового регулювання пільгового забезпечення працівників за умов ринкової економіки. Наведено рекомендації щодо удосконалення трудового законодавства України у сфері правового регламентування забезпечення працівників пільгами.

  Скачати повний текст

У дисертації доводиться, що трудове право відіграє вагому роль у поєднанні права на освіту з правом на працю, оскільки,стимулюючи професійне навчання працівників, установлює правові гарантії для реалізації:(1) права громадянина на освіту, зокрема, професійну; (2) кваліфікаційні вимоги до працівників для відповідних видів робіт, визначаючи тим самим зміст їх професійного навчання; (3) сприятливі умови для суміщення праці з навчанням; (4) пільги й переваги для осіб, які навчаються професійно, в тому числі й без відриву від виробництва; (5) види такого навчання та його організаційні і правові форми.Робиться висновок, що правовий статус працівника і правовий статус учня співвідносяться як частина й ціле. Правовий статус учня – це характеристика, визначається нормами трудового законодавства, яка розкриває стан учня як суб'єкта трудового права й дозволяє йому брати участь у правовідносинах у сфері навчання (перенавчання). При цьому правовий статус працівника включає статус учня.Обґрунтовується, що гарантії й компенсації працівникам, які поєднують роботу з навчанням, становлять собою сукупність умов, способів і засобів, що дають можливість працівникам користуватися своїми законодавчо встановленими правами та свободами й забезпечують існування сприятливих умов для фактичної реалізації свого правового статусу. Ці гарантії та компенсації – це грошове відшкодування або певні пільги, надання яких зумовлено практичними діями з підвищення працівниками свого освітнього рівня чи кваліфікації в межах, визначених їх спеціальністю або посадою; вони є формою закріплення й забезпечення передбачених законодавством суб'єктивних трудових прав таких осіб.Для працівників, які поєднують роботу з навчанням гарантії та компенсації можуть бути пов'язані:(а) з матеріальною підтримкою, (б) з реалізацією права на працю в умовах, що відповідають вимогам безпеки й гігієни, (в) з дотриманням законодавства сторонами трудових правовідносин, (г) із забезпеченням зайнятості. Вони дозволять: по-перше, зберегти розмір отримуваної працівником середньої заробітної плати,; по-друге, забезпечити можливість продовження освіти протягом усього життя працівника без необхідності припинення ним своєї трудової діяльності; по-третє, досягти додержання законодавства сторонами трудових правовідносин.Доведено, що працівники, які поєднують працю з навчанням, беруть участь у подвійних правовідносинах: з одного боку – у трудових з власником підприємства, з другого – в адміністративно-правових із закладом освіти. Трудові відносини цієї категорії працюючих мають усі ті ознаки, що притаманні будь-яким трудовим правовідносинам.Трудівникам, які поєднують роботу з навчанням, надаються певні види пільг щодо: (а) отримання відпусток; (б) робочого часу й часу відпочинку протягом робочого дня й тижня; (в) оплати вартості проїзду для складання екзаменаційної сесії; (г) режиму роботи й побутового обслуговування. Такі працівники користуються також додатковими пільгами у сфері оплати праці порівняно з, так би мовити, «звичайними» трудівниками, що пов'язано перш за все з більшою їх завантаженістю і з можливістю майбутнього підвищення їх кваліфікації.Об'єктивний і усесторонній аналіз правових документів міжнародного рівня дозволив розкрити розвиток світової тенденції безперервної професійної освіти. У цих документах наголошується на важливості постійного професійного розвитку фахівців, який у рамках освіти має здійснюватися комплексно і впродовж їх трудового життя відповідно до окреслених цілей і масштабів, й охоплювати весь його спектр – від початкової грамотності до професійної підготовки, безперервного професійного навчання й постпрофесійного супроводу.Установлено, що міжнародна спільнота покладає на держави обов'язок поєднувати, координувати й розвивати програми та політику професійної підготовки та орієнтації працюючих, враховувати: (a) можливості потреби та проблеми зайнятості населення як на регіональному, так і на національному рівнях; (б) стадії й рівні економічних, соціальних і культурних досягнень; (в) взаємозв'язок між розвитком людських ресурсів та іншими економічними, соціальними й культурними цілями.На противагу Україні, розвинені держави світу вкладають доволі значні й постійно зростаючі кошти у професійну освіту й підвищення кваліфікації своїх кадрів. Питання професійного росту працівників є загальнодержавним, оскільки висока їх кваліфікація служить головним інструментом для зміцнення економіки цих країн. Коло галузей, де професійні (в тому числі й соціально-комунікативні) навички, уміння і здібності опановувати ноу-хау відіграють вирішальну роль, увесь час розширюється й охоплює саме ті сфери діяльності, які є характерними для переходу економіки в постіндустріальну фазу. Активна участь зарубіжних країн знаходить свій прояв у різних державних програмах, метою яких є підвищення кваліфікації всіх працюючих. Крім того, для трудівників, які прагнуть постійно розвиватися, створюються всі необхідні умови для їх професійного зростання.^UPosition is defended in dissertation, that a labour right plays a ponderable role combination of right to education with a right to work, as (1) sets legal guarantees for realization of right for a citizen on education in particular professional; (2) stimulates the professional studies of workers; (3) sets qualifying requirements to the workers for the corresponding types of works, determining maintenance of professional studies the same; (4) creates favourable terms for combination of labour and studies; (5) sets privileges and advantages for persons, that pass professional studies, in particular and without tearing away from a production; (6) sets the types of studies and their organizational forms; (7) sets the legal forms of professional studies.An author came to the conclusion, that legal status of worker and legal status of student are correlated from each other as part and unit. Legal status of student is description that is determined by the norms of labour legislation, that exposes the state of student as a labour legal subject and allows to him to participate in legal relationships in the sphere of studies (перенавчання). Thus legal status of worker includes status of student.In dissertation reasonably, that to the guarantee and indemnification to the workers that combine work with studies is totality of terms, methods and facilities that give possibility to use to the workers them by the legislatively set rights and freedoms and provide existence of favourable terms for actual realization of the envisaged legal status of workers; it is a money compensation or certain privileges, the grant of that is predefined by the practical operating under the increase of educational level or qualification of workers in limits certain speciality or position, that are the form of fixing and providing of the equitable labour rights of workers, envisaged by a legislation.Guarantees and indemnifications for workers, that combine work with studies, it maybe to group thus, for example, guarantees and indemnifications, related to (а) realization of right to work in terms that answer the requirements of safety and hygiene, (б) by material support, (в) providing of employment, (г) observance of legislation by parties of legal relationships. They will allow, firstly, to provide a renewal of education option during all life of worker without the necessity of stopping of labour activity, secondly, to save the size of got the worker of middle salary, thirdly, to attain the observance of legislation parties of legal relationships.It is well-proven that workers that combine labour with studies participate in double legal relationships, from one side, in labour with the proprietor of enterprise, from other, in адміністративно-правових with establishment of education. The labour relations of this category of workers have all those signs inherent to any labour legal relationships. However together with general signs, these legal relationships have certain features, that show up in the special rights and duties of subjects of the labour legal relationships related to combination of studies with labour.To the workers that combine work with studies the next types of privileges are given : (а) in relation to the grant of vacations : (б) in relation to business hours and to rest during a working day. week; (в) in relation to payment of fare for handing over of examination session; (г) in relation to office and domestic consumer services hours. As see, workers that combine work with studies use additional privileges in the field of the remuneration of labour by comparison to, hook to talk, by "ordinary" workers.It is constrained, foremost, by the greater work-load of such persons and with the future increase of their qualification.The all-round objective analysis of documents of international level allowed to set development of world tendency of continuous trade education. In these documents it is marked on importance of continuous professional development of specialists, that must come true complex within the framework of education during life, in accordance with certain goals and scales, and to embrace all spectrum - from initial literacy to professional preparation and continuous professional studies and post-professional accompaniment.Set, that an international association lays a duty all-round to develop and coordinate politics and programs of professional orientation and preparation of working on the states, that take into account: a) necessities, possibilities and problems of employment both on regional and on national levels; б) stage and level of economic, social and cultural development; в) intercommunication is between development of human capitals.In a counterbalance the developed countries of the world inlay considerable money Ukraine in trade education and in-plant training of shots. These charges grow constantly.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні сутності та розкритті особливостей правового регулювання соціальних гарантій військовослужбовців за трудовим законодавством України, а також розроблені рекомендацій та пропозицій спрямованих на вдосконалення норм чинного трудового законодавства у відповідній сфері.Встановлено, що військовослужбовець - це особа, яка добровільно та/або за визначеною законодавством процедурою вступає у склад Збройних сил України та зобов'язується виконувати обов'язки, пов'язані із захистом країни, забезпеченням національної безпеки, а також виконанням операцій та заходів військового характеру. Підкреслено, що військовослужбовці є особливою категорією державних службовців, адже їх робота проявляється в особливому роді професійної діяльності, яку вони виконують протягом визначеного нормами чинного трудового законодавства робочого (службового) часу. Доведено, що військовослужбовці як суб’єкти трудового права представляють собою особливу категорію працівників, які здійснюють трудову (службову) діяльність в Збройних силах України та/або інших воєнізованих підрозділах, на основі укладення трудового договору (контракту) і його діяльність спрямовано на забезпечення та захисту держави, її територіальної цілісності, кордонів, тощо. Аргументовано, що трудова правосуб’єктність військовослужбовців, як суб’єктів трудового права, представляє собою визначену законодавством можливість особи набувати та реалізовувати суб’єктивні права та юридичні обов’язки в процесі проходження служби в Збройних силах України та інших воєнізованих підрозділах. Наголошено, що специфіка правосуб’єктності військовослужбовців обумовлена: по-перше, наявністю особливих підстав виникнення трудових правовідносин; по-друге, спеціальним порядком укладення, зміни та припинення трудового договору; по-третє, існуванням особливих вимог до осіб, які прагнуть проходити службу в лавах Збройних сил України.Підкреслено, що особливість спеціального правового статусу військовослужбовців обумовлена наступним: 1) наявність специфічного порядку виникнення, зміни, а також припинення службово-трудових відносин; 2) особливий набір завдань та повноважень, які покладаються на військовослужбовця у зв’язку із несенням служби; 3) військові наділяються додатковими соціально-трудовими гарантіями, пільгами та привілеями, які представляють собою своєрідні компенсації за «особливі» умови служби; 4) високим рівнем відповідальності.Встановлено, що поняття «соціальні гарантії військовослужбовців» найбільш доцільно розглядати у двох аспектах – у широкому та звуженому контекстах. Так, відповідно до широкого підходу вони представляють собою засоби, умови та способи, за допомогою яких забезпечується соціальний захист трудових, соціальних, економічних та інших прав військовослужбовців. Щодо вузького підходу, то соціальні гарантії військовослужбовців – це втілений у нормах матеріального права обов’язок держави щодо соціально-трудового забезпечення та захисту військовослужбовців на рівні не нижче, аніж це визначено у нормах загального трудового законодавство для інших категорій працівників. Виокремлено наступні види соціальних гарантій військовослужбовців, як-то: 1) гарантії щодо грошового забезпечення; 2) гарантії щодо безперервності стажу роботи; 3) гарантії щодо збереження місця роботи (посади); 4) гарантії щодо надання часу відпочинку та відпусток; 5) відповідальність роботодавця за недотримання трудових прав та соціальних гарантій мобілізованих працівників (військовослужбовців); 6) додаткові соціальні гарантії: а) речове, продовольче, житлове забезпечення; б) медичне забезпечення та санаторно-курортне лікування; в) пільги, гарантії та компенсації для військовослужбовців.Встановлено, що правові засади соціальних гарантій військовослужбовців представляють собою сукупність нормативно-правових актів різної юридичної сили, норми яких спрямовані на регулювання та упорядкування суспільних відносин, які виникають у досліджуваній сфері суспільного життя. Аргументовано, що нормативно-правові засади соціальних гарантій військовослужбовців знаходять своє закріплення у сукупності нормативно-правових актах різної юридичної сили, які можуть бути систематизовані за такими критеріями: 1) за їх юридичною силою; 2) за галузевою належністю (загальні норми трудового законодавства та спеціальні норми, що регулюють соціальний захист та гарантії його реалізації військовослужбовців).^UThe thesis provides a theoretical generalization and a new solution to the scientific task, which consists in determining the essence and revealing the peculiarities of the legal regulation of social guarantees of military personnel under the labor legislation of Ukraine, as well as developed recommendations and proposals aimed at improving the norms of the current labor legislation in the relevant field.It is established that a military serviceman is a person who voluntarily and/or according to the procedure established by law joins the Armed Forces of Ukraine and undertakes to perform duties related to the protection of the country, ensuring national security, as well as the performance of military operations and measures character. It is emphasized that military personnel are a special category of public servants, because their work is manifested in a special type of professional activity, which they perform during the working (service) time determined by the norms of the current labor legislation.It is proved that military personnel as subjects of labor law represent a special category of employees who carry out labor (service) activities in the Armed Forces of Ukraine and/or other paramilitary units on the basis of an employment agreement (contract) and whose activities are aimed at ensuring and protecting the State, its territorial integrity, borders, etc.It is argued that labor legal personality of servicemen as subjects of labor law is the ability of a person to acquire and exercise subjective rights and legalobligations in the course of service in the Armed Forces of Ukraine and other paramilitary units as defined by law. It is emphasized that the specificity of legal personality of servicemen is due to: firstly, special grounds for the emergence of labor relations; secondly, a special procedure for concluding, amending and terminating an employment contract; thirdly, special requirements for persons who seek to serve in the Armed Forces of Ukraine.It is emphasized that the peculiarity of the special legal status of military personnel is due to the following: 1) the existence of a specific procedure for the emergence, modification and termination of service and labor relations; 2) a special set of tasks and powers entrusted to a serviceman in connection with his service; 3) military personnel are granted additional social and labor guarantees, benefits and privileges, which represent a kind of compensation for "special" conditions of service; 4) a high level of responsibility.It is established that the concept of "social guarantees of military personnel" is most expedient to consider in two aspects - in broad and narrow contexts. Thus, according to a broad approach, they represent the means, conditions and methods by which social protection of labor, social, economic and other rights of military personnel is ensured. Regarding the narrow approach, the social guarantees of military personnel are embodied in the norms of material law, the state’s obligation to provide social and labor protection and protection of military personnel at a level not lower than that defined in the norms of general labor legislation for other categories of employees.