Здійснено класифікацію граматичних труднощів перекладу науково-технічної літератури. Вперше в українському перекладознавстві здійснено достатньо повний аналіз трасформацій різних видів граматичних конструкцій та морфологічних елементів під час перекладу німецьких науково-технічних текстів українською мовою. Розкрито спільні та відмінні риси підмов науки та техніки німецької та української мов за умов урахування розмовного стилю. Розкрито проблему знаходження українських відповідників граматичних конструкцій та морфологічних елементів, притаманних німецькій підмові науки та техніки. Систематизовано прийоми перекладу даних граматичних явищ.

  Скачати повний текст

Досліджено становлення та розвиток перекладознавства в Україні протягом XX ст. Узагальнено внесок вітчизняних перекладознавців у творення теорії, критики, історії та дидактики перекладу як окремих наукових і навчальних дисциплін. З'ясовано, що удосконалення перекладознавчого аналізу найбільше сприяло становленню та розвитку перекладознавства в Україні. Виділено й охарактеризовано основні періоди розвитку перекладознавства XX ст., для кожного з яких визначено специфіку тематики та методології досліджень. Зроблено висновок, що перекладознавство розвивалось як єдина наукова школа, оскільки єдиним був і загальнолітературний процес. Визначено особливості українського перекладознавства у контексті всесоюзної школи у другій половині XX ст. Розглянуто перекладознавчі концепції І.Я.Франка, М.К.Зерова, О.М.Фінкеля, М.Т.Рильського. Проаналізовано внесок В.М.Державина, Р.П.Зорівчак, С.П.Ковганюка, В.В.Коптілова, Г.П.Кочура, О.Л.Кундзіча, Г.Й.Майфета, М.О.Новикової, О.І.Чередниченка та інших перекладознавців у контексті загального розвитку українського перекладознавства.

  Скачати повний текст

Вперше у перекладознавстві запропоновано перекладознавчу класифікацію КорпорЛ. Розроблено типологію текстів корпоративного дискурсу з позиції перекладу. Виявлено кореляцію типів перекладацьких відповідників і типів текстів корпоративного дискурсу під час перекладу КорпорЛ. Виявлено систему ознак лінгвоконцепту корпоративність-корпорація, що є релевантною ознакою для перекладу корпоративного лексикону у текстах корпоративного дискурсу. Зазначено, що застосування певних перекладацьких стратегій і тактик для перекладу корпоративного лексикону безпосередньо залежить від текст-типологічних ознак вихідного тексту.

  Скачати повний текст

Розглянуто існуючі підходи до завдань перекладознавства й оцінювння цільових поетичних текстів та запропоновано новий, об'єктивний підхід, згідно з яким усі переклади одного твору однією мовою створюють його культуромовне буття, яке відображає різні грані образу тексту в іншомовній культурі. У межах культуромовного буття твору запропоновано два підходи до перекладу, а саме: перекодування та перетворення, жоден з яких не є кращим за інший. З'ясовано зміни коду оригінала на рівнях тексту, а саме: у мові, стилі, літературі та культурі. Виділено типи діалогу з першотвором - міжособистісний, міжлітературний і міжкультурний.

  Скачати повний текст

Досліджено лексико-семантичні особливості українського перекладу військових статутних документів сухопутний військ збройних сил Франції. Когнітивний аналіз військових статутних документів дозволяє встановити ступінь еквівалентності й адекватності відтворення концептуальної, комунікативної та текстової інформації в перекладі, а також виявити основні фактори, що зумовлюють перекладацькі трансформації. У перекладах французьких військових статутних документів українською мовою виділено традиційні та специфічні лексико-семантичні трансформації. До традиційних трансформацій віднесено конкретизацію, модуляцію, генералізацію та компенсацію, а до специфічних - термінологізацію, детермінологізацію, спеціалізацію та деспеціалізацію. Під час порівняння оригіналів та їх перекладів з'ясовано, що серед типів перетворень переважають традиційні лексико-семантичні трансформації. Перспективи дослідження полягають у подальшому теоретичному й експериментальному вивченні таких аспектів перекладознавства: дослідження відношень ТО та ТП на лексико-семантичному рівні, проведення концептуального аналізу військових текстів в оригіналах і перекладах, визначення перекладацьких стратегій, розробка французько-українських військових глосаріїв та словників.

  Скачати повний текст

Досліджено в інтерпретації М.Рильського проблеми української мови та загального мовознавства, а також перекладознавства та лексикографії. На матеріалах наукової, публіцистичної та епістолярної спадщини письменника (статей, виступів, заміток, рецензій, відгуків на докторські та кандидатські дисертації, зауважень на полях рукописів, листів) наведено оцінку його теоретичної та практичної діяльності як ученого-мовознавця. Висвітлено погляди ученого щодо основних питань нормативних засад і стилістичних засобів сучасної української літературної мови. Проаналізовано міркування М.Рильського з питань історії національної мови українського народу та української літературної мови. Досліджено рекомендації вченого-мовознавця у сфері лексикографії, насамперед перекладної, та перекладознавства, спрямовні на поліпшення лексикографічної техніки, перекладацької майстерності та підвищення загальної культури української мови.

  Скачати повний текст

Розроблено методологічні засади перекладацької інтерпретації метафоричного концептопростору першотвору на базі методу концептуального аналізу та категорії концептуальної еквівалентності. На прикладі метафор підкласу "Інтелектуальна сфера людини" у творах англійських й американських романтиків (Дж.Г.Байрона, Дж.Остін, В.Скотта, Е.А.По, Г.У.Лонгфелло та Дж.Ф.Купера) та їх українських перекладах досліджено особливості авторського метафоричного концептопростору та способи перекладу метафори на рівні концептуальної структури. Розроблено методику застосування у перекладознавстві концептуального аналізу як метамови опису емотивно-естетичного та когнітивного потенціалу метафори, засобу підвищення еквівалентності перекладу складних метафоричних образів першотвору та методу визначення функціональних перекладацьких домінант художнього тексту. Поняття еквівалентності доповнено категорією концептуальної еквівалентності. Зроблено порівняння концептуальної організації та когнітивного потенціалу метафорики першотвору та перекладу. Адекватність перекладу переглянуто у контексті теорії множинності інтерпретацій і визначено як еквівалентність першотвору та перекладу на рівні домінанти перекладацької настанови та пов'язаної з нею інформації (предметно-логічної, концептуальної, естетичної).

  Скачати повний текст

Вперше в перекладознавстві проведено кількісну апробацію концепції перекладу метафоричних одиниць авторитетних текстів, яка розроблена П. Ньюмарком, на матеріалі політичних текстів. Встановлено вплив соціокультурного контексту на переклад метафоричних та алюзивних аксіологем у політичних промовах та аналітичних статтях. Вироблено систему способів перекладу метафоричних та алюзивних аксіологем. Визначено сценарій процесу перекладу аксіологеми та позначено негативні зсуви у його реалізації.

  Скачати повний текст

Проведено аналітико-синтетичне дослідження питання рецепції української літератури в російському літературознавстві 1870 - 1890-х рр. Зроблено огляд бібліографічних джерел до теми рецепції української літератури у російській науковій думці даного періоду. Проаналізовано концепції української літератури у російських академічних виданнях. Концептуалізовано погляди на давню українську літературу та творчість Т. Шевченка в російській науковій думці 1870 - 1890-х рр. Реконструйовано достовірні висновки українсько-російських літературознавчих дискусій і полемік даного періоду. Розглянуто проблему інтерпретації української літератури 1870 - 1890-х рр. у тогочасній російській періодиці. Визначено ступінь "культурної підготовленості" росіян до рецепції української літератури 1870 - 1890-х рр. (на матеріалах перекладознавства).

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми пошуку й обгрунтування у сучасному перекладознавстві таких методологічних передумов, які б дозволили надати йому статусу наукової дисципліни. У якості можливих методологічних підстав раціонального розділу перекладознавства розглянуто феноменологічну, структуралістську й герменевтичну концепції, які, подібно перекладознавству, пов'язані з феноменом розуміння. З'ясовано, що методологічні засоби даних концепцій обмежені у рішенні ключових проблем перекладу - оцінки ступеня його адекватності й якості. У кожній з цих концепцій висунуто вимогу цілісності будь-якого осмислення, а цілісність є одна з найважливіших характеристик системного подання об'єкту. На підставі застосування системного підходу сформульовано так звану "дилему перекладача", запропоновано розрізняти ситуації перекладу за системними дескрипторами першого (концептуальними, структурними, субстратними) й другого порядку (концептуально-структурними, структурно-концептуальними) та у зв'язку з цим висувати різні вимоги до перекладу - реалізувати інтернальну або екстернальну презумпцію перекладача. Відзначено, що застосування системного підходу сприяє вирішенню проблеми оцінки якості й адекватності перекладу шляхом відокремлення понять релевантного, адекватного й еквівалентного перекладу, а також залучення атрибутивних системних параметрів, зокрема лінійного характеру (таких, як цілісність, складність), які дозволяють здійснювати безеталонне (якісне) вимірювання, передбачуване параметричною теорією систем.

  Скачати повний текст

Дисертаційне дослідження присвячено особливостям перекладу англомовних юридичних документів ЮНЕСКО з захисту прав на освіту китайською мовою. Надано жанрово-стилістичну характеристику досліджуваних документів; схарактеризовано їхні лексичні та граматичні особливості; розглянуто особливості термінів на матеріалі дослідження, а також висвітлено теоретичні та практичні перекладознавчі аспекти роботи з англомовними юридичними документами. Запропоновано узагальнені класифікації термінів. Зроблено інвентаризацію та кодифікацію наявних у сучасному перекладознавстві стратегій, тактик та операцій перекладу, що використовуються в процесі відтворення юридичних документів іншою мовою. У дослідженні вивчено специфіку використання різноманітних стратегій, тактик та операцій із наведенням кількісних показників для адекватного перекладу описаних лексичних та граматичних особливостей англомовних документів ЮНЕСКО з захисту прав на освіту китайською мовою з урахуванням лінгвокультурних особливостей обох мов.^UThe presented thesis is dedicated to the problem of translation of UNESCO legal documents protecting the right to education (from English into Chinese). The genre and stylistic peculiarities of these documents are examined, the system of legal terms is presented, the principal aspects of translation theory and practice that deal with legal documents are stated. Generalized classifications of terms are suggested. The strategies, tactics, and operations present in the realm of contemporary translation theory studies of legal documents are enumerated and codified. The peculiarities and quantitative data concerning the usage of the above-mentioned strategies, tactics, and operations in the process of adequate translation of the enumerated lexical and grammatical features of UNESCO legal documents protecting rights to education (from English into Chinese) are presented, special attention is paid to linguacultural specificity of these two languages.

Метою дисертації є дослідження російських складних речень різної формальної організації з погляду особливостей їхнього зберігання в ментальній граматиці сучасних носіїв мови та механізмів убудовування до усного науково-професійного дискурсу, який породжується без опертя на писемний текст, а також установлення репертуару прототипних засобів зв'язку, які організовують ці синтаксичні одиниці в усному науковому монолозі. Об'єкт дослідження – російське складне речення. Методи дослідження – загальнонаукові, когнітивно-дискурсивні традиційні лінгвістичні, психолінгвістичні, корпусні та квантитативні, що варіювалися і поєднувалися один з одним залежно від етапу роботи й досліджуваних проблем. Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що виконане дослідження є перспективним етапом розвитку теорії когнітивного синтаксису, воно слугуватиме методологійним підґрунтям для нових когнітивно-дискурсивних студій з вивчення як складного речення, так й інших мовних одиниць. Практичне значення роботи передбачає використання його матеріалів під час викладання теоретичної граматики російської мови (синтаксису), загального мовознавства, когнітивної лінгвістики, психолінгвістики, практичного курсу російської мови для іноземних громадян. Матеріали дисертації можуть бути застосовані в експериментальній психології і психолінгвістиці, формуванні мовленнєвої поведінки публічних ораторів, у написанні підручників та практичних граматик з російської мови, а також у практиці міжкультурної комунікації і перекладознавства. Проведене дослідження зумовило такі результативні новації: виявлені й описані універсальні механізми вбудовування складних речень до спонтанного науково-професійного дискурсу адресантом повідомлення, а також когнітивні стратегії сегментації дискурсу на синтаксичні одиниці адресатом в умовах обмеження за часом природного слухового сприйняття; визначений дискурсивний статус складного речення в усному науковому монолозі з когнітивних позицій мовця і слухача, зокрема, доведено, що обидва учасники комунікативної інтеракції виокремлюють речення як проміжну одиницю дискурсу, спираючись на її формальну організацію; з'ясовані закономірності перекодування вихідного усного наукового повідомлення для іншого (писемного) каналу передавання інформації; укладено репертуар прототипних засобів синтаксичного зв'язку частин складного речення, закріплений у свідомості сучасних носіїв російської мови; установлено співвідношення між формальною організацією прототипної конструкції і типом дискурсу, який вона презентує в зовнішньому висловлюванні; теоретично обґрунтована й апробована методика комплексного когнітивно-дискурсивного вивчення складних речень в усному спонтанному науково-професійному дискурсі.^UThe aim of this dissertation is to study Russian complex sentences of various formal organization in terms of their storage in the mental grammar of modern speakers and mechanisms of integration into oral scientific and professional discourse, which is generated without reliance on written text, as well as establishing a collection of prototypes that organize these syntactic units in an oral scientific monologue. The object of research is a Russian complex sentence. Research methods – general scientific, cognitive-discursive, traditional linguistic, psycholinguistic, corpus and quantitative, which varied and combined with each other depending on the stage of work and research problems. The theoretical significance of the dissertation is that the study is a promising stage in the development of cognitive-discursive theory of syntax, it will serve as a methodological basis for new cognitive-discursive studies of both complex sentences and other language units. The practical significance of the work involves the use of its materials in the teaching of theoretical grammar of the Russian language (syntax), general linguistics, special courses in cognitive linguistics, psycholinguistics, a practical course in Russian for foreign citizens. The dissertation materials can be used in experimental psychology and psycholinguistics, in formation of speech behavior of public speakers, in writing textbooks and practical grammars on the Russian language, as well as in the practice of intercultural communication and translation studies. The study led to the following effective innovations: identified and described universal mechanisms for embedding complex sentences in spontaneous scientific and professional discourse by the recipient of the message, as well as cognitive strategies for segmenting discourse into syntactic units by the addressee in terms of time- limited natural auditory perception; the discursive status of a complex sentence in an oral scientific monologue is determined from the cognitive positions of the speaker and the listener, in particular, research proved that both participants of communicative interaction single out a sentence as an intermediate unit of discourse based on its formal organization; clarified regularities of recoding the original oral scientific message for another (written) information transmission channel; the collection of prototypic means of syntactic connection of parts of a complex sentence, fixed in the consciousness of modern Russian language speakers; established is the relationship between the formal organization of the prototype construction and the type of discourse that it presents in external expression; theoretically substantiated and tested method of complex cognitive-discursive study of complex sentences in oral scientific and professional communication.

У дисертації визначено теоретико-методологічні засади дослідження лінгвокультурологічної специфіки перекладу драматичних текстів. Зокрема, виокремлено низку основних понять із термінологічної системи драматичного тексту, релевантних із позиції перекладознавства; визначено ключові одиниці аналізу драматичного тексту з погляду завдань теорії і практики перекладу. У роботі запропоновано комплексну методику аналізу специфіки перекладу драматичних текстів, яка полягає у використанні як загальнонаукових, так і лінгвістичних та власне перекладознавчих методів.У процесі дослідження встановлено, що переклад драматичного тексту як цілісної знакової системи, що одночасно містить у собі як літературний, так і театральний коди, потребує перекладацьких рішень, відмінних від підходів до перекладу прози і / абопоезії. У дисертації розглянуто засадничі теоретичні положення у дослідженні драматичних текстів з опорою на міждисциплінарний підхід, який охоплює вивчення проблематики відтворення лінгвокультурних особливостей в українських і російських перекладах.^UThis thesis highlights the theoretical and methodological basis for studying linguocultural specificity of dramatic texts in translation. The paradigm of the basic concepts of the terminological system of the dramatic text is revealed in terms of Translation Studies. The key units of analysis of the dramatic texts are identified within the theory and practice of translation. The complex methodology for analyzing the specificity of translation of dramatic texts presupposes the use of general investigative and specific linguistic and translation methods. According to the results of the research, it is concluded that translation of the dramatic text as a completely composed sign system, which consists of both literary and theatrical codes, differs from prose or poetic translation and requires other translation techniques.

Дисертаційна праця зосереджує увагу на лінгвокогнітивних аспектах аналізу явища інтертекстуальності та її відтворення в перекладі з англійської мови українською. У роботі вперше запропоновано визначення інтертекстуальності як когнітивної категорії у світлі фреймової семантики й теорії динамічної пам'яті Р. Шенка; здійснено розмежування понять «цитата», «алюзія», «ремінісценція» за ступенем відповідності між текстуальним й інтертекстуальним фреймами; вироблено методику лінгвокогнітивного перекладацького аналізу інтертекстуальних одиниць, де критерієм оцінки якості перекладу є ступінь когнітивної еквівалентності; визначено лінгвокогнітивні тактики та прийоми перекладу інтертекстуальних одиниць. Теоретико-методологічною основою дослідження слугували праці з теорії міжтекстових зв'язків (М. Бахтін, Ю. Крістева, У. Еко, А. Попович, Н. П'єґе-Ґро, Н. Фатєєва, О. Б. Ярема), когнітивної лінгвістики (Р. Ленекер, Дж. Лакофф, Л. Талмі, М. Джонсон, Р. Ґібс, Ч. Філлмор, В. Вуд, Е. Крофт), когнітивної поетики (З. Ковечеш, З. Бен-Порат, Т. Карпенко-Секоум), когнітивного перекладознавства (А. Нойберт, Ґ. Шрів, П. Кусмаул, П. Зікінґер, А. Рохо-Лопез, Б. Левандовська-Томащик, Т. А. Янссен-Фесенко, О. В. Дзера, В. Г. Ніконова), теорії динамічної пам'яті (Р. Шенк), теорії перцептивних символьних систем (Л. Барсалу), симуляційної семантики (Б. Берґен, Р. Зваан). Проведене дослідження відтворення інтертекстуальності в перекладі з англійської мови українською у світлі когнітивного перекладознавства із застосуванням теоретико-методологічних засад лінгвокогнітивних і когнітивно-психологічних концепцій дозволило зробити низку висновків. Лінгвокогнітивний підхід, що акцентує на когнітивному аспекті інтертекстуальних зв'язків і надає інструменти для дослідження текстової об'єктивації ментальних структур і процесів, що лежать в їхній основі, дозволяє поєднати широку й вузьку концепції інтертекстуальності. Широка концепція передбачає розгляд інтертекстуальності як когнітивної категорії, а вузьке бачення — у вивченні її через дослідження її текстових репрезентантів.^UThe dissertation focuses on the analysis of the phenomenon of intertextuality and its English-Ukrainian translation from a cognitive linguistics perspective. The novelty of the dissertation lies in the analysis of intertextual units in the context of frame semantics and the theory of dynamic memory by R. Schank. Its novel contributions are as follows: the definition of intertextuality as a cognitive category from the perspective of frame semantics and the theory of dynamic memory is proposed; the concepts “quotation”, “allusion”, “echo” are defined based on the degree of correspondence between intertextual and textual frames; the procedure for a linguo-cognitive translation analysis of intertextual units is developed; linguo-cognitive translation techniques applied to the translation of intertextual units are defined and described. The study employs the theoretical and methodological underpinnings of the theory of intertextuality (M. Bakhtin, Y. Kristeva, U. Eco, A. Popovich, N. Pyege-Gros, N. Fateieva, O. Yarema), cognitive linguistics (R. Langacker, G. Lakoff, L. Talmy, M. Johnson, R. Gibbs, Ch. Fillmore, W. Wood, E. Croft, A. Verhagen), cognitive poetics (Z. Kövecses, Z. Ben-Porat, T. Karpenko-Seccombe), cognitive translatology (A. Neubert, G. Shreve, P. Kussmaul, P. Sickinger, A. Rojo López, B. Lewandowska-Tomaszczyk, T.Yansen-Fesenko, O. Dzera, V. Nikonova), the theory of dynamic memory (R. Schank), the theory of perceptual symbol systems (L. Barsalou), simulation semantics (B. Bergen, R. Zwaan). The presented study of the translation of intertextual units from English into Ukrainian in light of cognitive translatology allowed to draw a number of conclusions. A linguo-cognitive approach, which emphasizes the cognitive basis of intertextual connections and provides tools for analyzing the textual representation of mental structures and processes that underlie them, combines broad and narrow definitions of intertextuality. Intertextuality is broadly defined as a cognitive category that can be studied through intertextual units (a narrow view).

Дисертацію присвячено питанням відтворювання і стандартизації медичної термінології в німецько-українських лексикографічних джерелах у контексті перекладового термінознавства крізь призму мовознавчих та перекладознавчих аспектів досліджування медичної термінології.У праці розглянуто наукові підходи до тлумачення та вивчання терміна як засадничої одиниці науки, запропоновано його визначення та спростовано низку вимог до нього. Доведена співзалежність перекладознавства та термінознавства вможливила виокремлення окремого напряму в українській перекладознавчій науці – перекладового термінознавства.Будучи прикладною галуззю, перекладове термінознавство має як загальні мовознавчі виміри (структурний, семантичний, прагматичний та нормативний), так і специфічні перекладознавчі аспекти досліджування термінології, виокремлені в дисертації – відтвірний та якісний. Даючи відповідь на питання яким способом та як , перекладознавчі аспекти термінознавства передбачають вивчання тотожности відповідників первотвору в перекладі, їхньої вмотивованости та нормативности, варіянтних відповідників у цільовому тексті, впливу перекладацьких відповідників на адекватність перекладу, явища внутрішньо- та межитекстової однорідности, а також термінологічних неологізмів та реалізації їхньої залучености до терміносистеми цільової мови.^UThe thesis considers the issues of rendering and standardization of medical terminology in German-Ukrainian lexicographic sources in the context of translation-oriented terminology science and in the light of linguistic and translation aspects of the study of medical terminology.The paper covers scientific approaches to the interpretation and study of the term as a fundamental unit of science, proposes its definition, and refutes a number of requirements for it. The proven interdependence between translation studies and terminology science has made it possible to distinguish a separate direction in Ukrainian translation studies called translation-oriented terminology science.Being an applied branch, translation-oriented terminology science has both general linguistic dimensions (structural, semantic, pragmatic, and normative) and specific aspects of terminology research related to translation studies that are highlighted in the thesis: reproducible and qualitative. By answering such questions as in which way and how , translation aspects of terminology science provide for the study of equivalent sameness of the original text in the translation, their justification and normativity, variant equivalents in the target text, impact of translation equivalents on translation adequacy, phenomena of intra- and intertextual homogeneity, as well as terminological neologisms and their introduction into the terminology system of the target language.

Грація Деледда (1871 – 1936) – відома сардинська письменниця, перша лауреатка Нобелівської премії з літератури серед жінок в Італії і друга серед жінок у світі (після шведської письменниці Сельми Лагерлеф). Її твори увібрали в себе риси усіх літературних течій кінця ХІХ – початку ХХ століття, і стали джерелом натхнення для наступних поколінь митців (зокрема, можна відслідкувати паралелі із нині популярною Еленою Ферранте). Романи і оповідання Деледди у свій час стали відомими на весь світ, і були перекладені різними мовами. Тема дослідження є актуальною в сфері перекладознавства та італійського літературознавства в Україні, оскільки постать нобелівського лауреата Грації Деледди не є достатньо вивченою в працях вітчизняних дослідників, а отже ця робота є одним і з перших поглиблених досліджень перекладу творів сардинської письменниці на території України.Метою дослідження було визначити основні домінанти індивідуального стилю письменниці, дослідити способи відтворення таких домінант у перекладі, а також прослідкувати взаємодію індивідуального стилю автора з індивідуальними стилями перекладачів.Матеріалом дослідження виступили чотири романи письменниці та їх переклади: «Плющ» (1908) (переклад Леоніда Пахаревського 1911 року), «Лихим шляхом» (1896) (переклад Надії Кибальчич 1913 року), «Тростини на вітрі» (1913) (переклад Віктора Шовкуна 1975 року), «Мати» (1920) (переклад Анатоля Перепаді 1975 року). Щодо структури роботи: дисертація складається зі вступу, трьох розділів та висновків.У першому розділі оглянуто основні течії та напрямки в італійській літературі кінця ХІХ-початку ХХ століття, визначено характерні риси творчості Грації Деледди та лексичні домінанти її ідіостилю, а також і окреслено методологію дослідження.В другому розділі презентовані матеріали дослідження і розглянуті особливості відтворення у перекладі кожної із лексичних домінант ідіостилю письменниці.Третій розділ присвячено дослідженню взаємодії індивідуального стилю перекладача та індивідуального стилю автора, а також аналізу основних помилок перекладачів.^UGrazia Deledda (1871 – 1936) is a famous Sardinian writer, the first winner of the Nobel Prize in Literature among women in Italy, and the second among women in the world (after the Swedish writer Selma Lagerlef). Her works have absorbed the features of all literary movements of the late nineteenth and early twentieth centuries, and have become a source of inspiration for future generations of writers (in particular, we can trace parallels with Elena Ferrante). Deledda's novels and short stories became known throughout the world and translated into various languages. But like the works of many other Italian writers, her creative heritage in Ukraine is not studied well, especially in the field of translation studies.Therefore, the aim of the research was to identify the main dominants of the writer's individual style and the ways of reproduction of such dominant in translation, as well as trace the interaction of the author's individual style of and the individual style of translators.Regarding the structure of the work: the dissertation consists of in an introduction, three chapters with conclusions, general conclusions, literature references and additional materials.In the first chapter we examined and the main movements and in Italian literature of the late nineteenth and early twentieth century, described the main features of Grazia Deledda's works, defined lexic dominants of her idividual style and outlined a methodology for the study.In the second chapter we described the research matherials and discussed the ways of translation of each lexical dominant of the writer's individual style.The third chapter is devoted to the study of the interaction of the individual style of the translator and the individual style of the author, as well as the analysis of the main errors of the translators.

Дисертаційне дослідження є першою спробою у перекладознавстві запропонувати модель критики театрального перекладу, побудовану з опертям на соціокультурну парадигму. Інтеграція семіотики дискурсу як онтологічного підґрунтя та синергетики як способу розуміння взаємодії знаків у соціумі, дозволила розглядати театральний переклад як складну нелінійну систему організації знаків, що чинять взаємний вплив та змінюються під дією як внутрішніх чинників системи, так і зовнішніх параметрів. Такий підхід розширює розуміння критики перекладу як фахової діяльності і процесу та спонукає глибше розглядати об’єкти критики крізь призму їх взаємодії із соціумом.^UThis dissertation marks the pioneering effort within the field of translation studies to introduce a model of theatre translation criticism grounded in the sociocultural paradigm. The amalgamation of discourse semiotics as an ontological foundation and synergetics as a means of comprehending the interplay of signs in society has enabled the examination of theatre translation as a complex, nonlinear system for organizing signs, wherein mutual influences and alterations transpire due to both internal factors within the system and external parameters. Such an approach broadens the comprehension of translation criticism as a professional activity and a process, prompting a more profound examination of the subjects under critique through the lens of their interaction with society.