У дисертації на основі антропоцентричного та міждисциплінарного підходів здійснено комплексне дослідження лінгвопрагматичних характеристик сатири в британському медійному дискурсі на матеріалі журналу Private Eye. Опрацьовано теоретичні положення вивчення поняття сатири у сучасній науковій парадигмі знань, згідно з якою сатира є засобом вираження комічного, що характеризується наявністю гостро критичного ставлення до об'єкта сатиричної критики.Спостережено, що сатира успішно реалізує свій критичний потенціал у медіадискурсі, який першим реагує на всі актуальні зміни та негативні тенденції в суспільстві. Завдяки здатності поєднувати інформацію та розвагу, сатира успішно виконує три основні функції медіа: інформування, розважання та переконання.У рамках дискурсивного підходу до сатири, встановлено, що прайм та діалектичний елементи сатири є проєкціями реальної та міфічної площин, на перетині яких формується сатирична площина. Ці дискурсивні сегменти утворюються за допомогою метафоричного та метонімічного сатиричних методів. Метафоричний сатиричний метод, який використовується для формування прайм елемента сатири, включає набір інтердискурсивних стратегій формування сатиричного дискурсу, що встановлюють зв'язок мiж різними концептуальними доменами. Визначено, що метафоричний сатиричний метод реалізується за допомогою таких одиниць інтертекстуальності: ремінісценція, трансформовані цитати, прецедентні феномени, персоніфікація та стилізація. Ці одиниці інтертекстуальності з'єднують міфічні та реальні елементи та створюють сатиричний текст, в якому простежується відлуння попередніх текстів, подій та інших феноменів, інтерпретація яких підсилює когнітивний ефект.Метонімічний сатиричний метод, який охоплює стилістичні прийоми в межах одного концептуального домена, реалізується за допомогою прийомів сатурації, атенуації та заперечення. Мовними засобами актуалізації прийому сатурації є повтори, розмовна мова, стилістична несумісність, гра слів, жаргонізми, сленгізми та лексико-граматичні помилки. Метонімічний прийом атенуації реалізується за допомогою перифризу, евфемізмів та лексико-графічних кліше. Прийом заперечення актуалізується за допомогою мовних засобів експліцитного (not, never, no, nobody, nothing, nowhere, neither…nor) та імпліцитного заперечення (слова із префіксами un-, in, im-, dis-; прислівники із негативною імпліцитною конотацією та умовні речення). Найпоширенішим метонімічним прийомом формування діалектичного елемента сатири є сатурація (73,36 %). Відтак, постулюємо, що прийом інтенсифікації ознак предмета із метою зробити їх більш помітними переважає над прийомами заперечення (18,94 %) та атенуації (7,7 %).^UIn the framework of anthropocentric and interdisciplinary approaches, the thesis provides a comprehensive study of linguopragmatic features of satire in British media discourse on the material of Private Eye magazine. According to the scientific paradigm, satire is defined as a means to express the comic effect used for sharp criticism of the satirical target.Satire is shown to successfully fulfill its critical potential in media discourse in which all the current events, updates and negative tendencies in our society are promptly exposed. Due to its inherent capacity to incorporate information and entertainment, satire successfully performs the three major functions of media: to inform, to entertain and to persuade.From the discursive approach to analysing satire, it was determined that prime and dialectic elements of satire are the projections of real and mythical subdomains, which overlap to form a satirical domain. The prime and dialectic elements of satirical discourse are created with the help of the linguistic means referred to as metaphoric and metonymic satirical methods.The metaphoric satirical method, which is used to form the prime element of satire, involves a particular set of strategies of satirical discourse that are interdiscursive in their overall bearing. Thus, the metaphoric satirical method incorporates techniques that embody some degree of cross-domain conceptual mapping. It is established that the metaphoric satirical method is fulfilled with the help of such intertextual units: reminiscence, transformed quotations, precedent-related phenomena, personification, objectification and stylistic adjustment. These units bind together real and mythical elements and create a satirical text with traceable echoes of previous texts, events or other phenomena, the interpretations of which result in a stronger cognitive effect. The metonymic satirical method involves stylistic techniques that sustain a collision in-text that stays within the same conceptual domain, and is fulfilled through saturation, attenuation and negation. The metonymic satirical technique of saturation is realized through such linguistic means as repetition, colloquialism, stylistic inconsistency, word play, jargonism, slangism and lexico-grammatical mistakes. The metonymic satirical technique of attenuation is realized through the following linguistic means: paraphrase or undercoding, euphemisms and lexico-graphic clichés. The metonymic satirical technique of negation is realized through the means of explicit negation (not, never, no, nobody, nothing, nowhere, neither…nor) and the means of implicit negation (words with prefixes un-, in, im-, dis-; and verbs of implicit negation and conditionals). The metonymic satirical technique of saturation applied to form the dialectic element of satire is observed to be the most frequently used one (73,36 %). Thus, it is proven that the technique which saturates or exaggerates certain features of a subject, making them more obvious and subsequently less possible to be ignored by the reader, prevails over both the technique of negation (18,94 %) and the technique of attenuation (7,7 %).

Дисертаційна робота присвячена ґрунтовному дослідженню безпекового виміру зовнішньої політики Королівства Данія з урахуванням регіональних та глобальних трендів розвитку міжнародного середовища. Активна зовнішньополітична діяльність Данії й дієві зусилля цієї країни з поширення стабільності й безпеки у світі впродовж останніх десятиліть, засновані на непохитних переконаннях про цінність правових засад, основних свобод й демократичного розвитку є вартісним предметом для вивчення, особливо в умовах турбулентних змін сучасного міжнародного середовища. Рішуча підтримка Данією України у протистоянні російській агресії, допомога українському війську й чіткі підходи в НАТО щодо способів подолання сучасних безпекових викликів і загроз, які розгортаються, примножуються й диференціюються в просторових й функціональних площинах, актуалізує важливість ґрунтовного дослідження порушеної у дисертації проблеми з українських перспектив. Уперше на рівні дисертаційної роботи розглянуто зовнішньополітичну діяльність Королівства Данія у міжнародному середовищі як приклад реалізації безпекової політики з боку малої держави, причому доведено, що з розвитком атлантизму до суператлантизму як різновиду данського активізму, патерн взаємодії цієї країни з іншими учасниками міжнародних відносин у сфері безпеки зазнав докорінної трансформації й наслідує сучасні практики могутніх та впливових міжнародних акторів. Підтверджено, що сучасна зовнішня політика Королівства Данія в площині реалізації безпекових імперативів країни є особливим прикладом активності малої держави в міжнародному середовищі. Окрім того, досліджено регіональні рівні реалізації політики безпеки Данії – північноєвропейський, євроінтеграційний та трансатлантичний, причому виявлено пряму залежність готовності країни до глибшого залучення в інституційні форми гарантування безпеки, що розвиваються у Північній Європі чи в рамках ЄЕС/ЄС, від стану трансатлантичних відносин (НАТО) та характеру взаємодії зі США, як пріоритетним партнерством. Наголошено на взаємообумовленості еволюції підходів Данії до гарантування власної безпеки та змін характеру її блокової політики, що проявилося, зокрема, у відмові від нейтралітету й приєднанні до Північноатлантичного альянсу, закріпленні без'ядерного статусу, намаганні дистанціюватися від процесів міжблокової конфронтації шляхом реалізації «політики застережень» у рамках НАТО, а також у переході країни, з огляду на покращення власного безпекового становища після завершення протистояння між Сходом і Заходом, до активної участі з підтримання миру та безпеки у регіональному і глобальному контекстах. Підкреслено значення позапарламентського внутрішньополітичного консенсусу з питань безпеки й оборони країни – Оборонних угод (започаткованих наприкінці холодної війни) для процесів трансформації й розвитку безпекового сектора Данії, що полягає, з одного боку, у визначенні основних безпекових загроз, військових інтересів та викликів для країни у різних частинах світу, а з іншого, – у встановленні необхідних стандартів з належного фінансування збройних сил Данії задля їхнього стабільного розвитку. Окрім цього, систематизовано уявлення про підходи Данії та принципи реалізації нею безпекової політики в міжнародному середовищі, засновані на переконанні про відкритість данського суспільства (за тісної взаємодії влади й широких кіл громадськості), що здійснює активістську зовнішню політику з урахуванням спектра викликів і загроз, які походять від недержавних та державних акторів, і передбачають одночасну потребу протидіяти як високо-, так і низькотехнологічній зброї, запобігати шкідливій інструменталізації гібридних та кіберстратегій, боротися з екстремізмом й тероризмом у взаємопов'язаних субрегіональному (Північна Європа, Східна Європа) регіональному (Арктика, Європа) та трансрегіональному (Близький Схід, Північна Африка)/глобальному контекстах.^UThe dissertation is dedicated to the profound study of the security dimension of the foreign policy of the Kingdom of Denmark with regard to the regional and global tendencies of the international environment evolvement. The active foreign policy of Denmark as well as its efficient efforts, regarding the proliferation of the stability and security in the world for the period of the last decade, are based on steadfast believes regarding the value of legal bases, main freedoms and democratic development; and provide a valuable subject for study, especially at a time of turbulent changes of modern international environment. Denmark's strong support for Ukraine in its resistance to Russian aggression, support for the Ukrainian Armed Forces and explicit approaches within NATO regarding the ways of countering modern security challenges and threats, which unfold, multiply and vary in spatial and functional plane, increases the importance of the fundamental study of the issues raised in the dissertation from the Ukrainian perspective. For the first time at the level of dissertation the Denmark's foreign policy activity in the international environment is researched as an example of an execution of the security policy of a small country. Moreover, it is proven that with the evolution of Atlanticism to Super Atlanticism, as a one of a kind of Denmark's activity, the pattern of interaction of this country with other members of international relations in the field of security overcame a profound transformation and follows suit of modern practices of influential and powerful international actors. It. Is also acknowledged that modern foreign policy of the Kingdom of Denmark, within the framework of implementing security imperatives of the country, is a specific example of the small country's activity in in the international environment. Apart from that, regional levels of the security policy of Denmark implementation are researched, in particular Nordic, European integration and transatlantic, wherein the direct correlation is defined between the readiness of the country for more profound involvement in institutional formats of guaranteeing the security, which evolve in Northern Europe or in the framework of the European Economic Community/EU, and the status of the transatlantic relations (NATO) and the character of the interaction with the USA as a priority partnership. There is a stress on intersectionality of the evolution of Denmark's approaches towards guaranteeing its own security and changes in the character of its bloc politics, which resulted, in particular, in rejecting neutrality and joining the North Atlantic treaty Organization, institutionalizing the nuclear-weapon-free status, trying to distance from the processes of inter bloc confrontation by implementing the “footnoting policy” within NATO, and transfer of the country towards the active participation in peacekeeping processes on the regional and global levels due to the improvement of the security environment after the end of the confrontation between East and West. The relevance of extra-parliamentary internal consensus on security issues – Defence Agreements (established in the end of Cold War) – is pointed out with regard to processes of transformation and development of security sector of Denmark, which on one hand is based on targeting the main security challenges, military interests and challenges for the country in all parts of the world, and on the other hand is based on setting the necessary standards for the appropriate financing of the Armed Forces of Denmark for the sake of their stable development. Moreover, there is provided a systematic understanding of Denmark's approaches and principles of implementing its security policy in the international environment, based on the belief of openness of society of Denmark (close interconnection of the authorities and public at large), which executes activist foreign policy regarding the spectrum of challenges and threats, which are caused by non-state and state actors, and simultaneously envisage a necessity to counteract high-tech and law-tech weapons, prevent harmful instrumentalization of hybrid and cyber strategies, counter extremism and terrorism in interconnected sub regional, (Northern Europe, Eastern Europe) regional (Artic, Europe), trans regional (Middle East, Northern Africa) and global context.

Досліджено організаційно-правові та морально-психологічні проблеми судово-експертної діяльності. Визначено роль судової експертизи у системі процесуальних дій і проаналізовано пізнавальну функцію судово-експертної діяльності. Досліджено можливості застосування експертних версій і механізми формування внутрішнього переконання судового експерта. Проаналізовано систему засобів судово-експертного дослідження (методи експертного дослідження, експертні методики, експертні технології). Розроблено професіограму судового експерта та встановлено специфіку підготовки експертних кадрів.

  Скачати повний текст

Проведено критичний аналіз радянської концепції історії промисловості, робітництва Донбасу даного періоду на підставі детального вивчення опублікованих джерел і наукової літератури, спираючись на власні методологічні переконання. Виділено три етапи розвитку істориографічної традиції досліджуваної проблеми. Проведено порівняльний аналіз напрямів і пріоритетів дослідницького пошуку таких аспектів проблеми, як розвиток різних галузей промисловості даного регіону, формування й еволюція монополістичних об'єднань, формування робітничого класу в зазначений період і соціальні умови праці робітників тощо. Вивчено літературні джерела, що дозволило подолати численні неточності, фактичні помилки, відверті перекручування стосовно окремих подій і процесів, пореформеного розвитку Донбасу в радянській літературі. Опрацьовано широкий пласт наукової літератури з теми дослідження, що надало підстави для подолання радянських стереотипів у висвітленні подій пореформеного розвитку Донбасу.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз процесу формування громадянськості за сучасних умов соціокультурних трансформацій в Україні. Визначено сутність і складові даного поняття, що характеризують його за умов глобалізаційної динаміки. Обгрунтовано концептуальні засади формування громадянськості у суб'єктів освітньої діяльності. Доведено, що розвиток даної якості є основною умовою розбудови громадянського суспільства, досліджено вплив громадянської освіти, що складається із взаємодоповнювальних процесів навчання та виховання, на її формування. Запропоновано визначення громадянськості як такої життєвої позиції, що проявляється в любові до Батьківщини, національній самосвідомості, гідності, громадській активності, законослухняності, а також за допомогою таких актуальних у сучасному світі особистісних якостей, як толерантність, критичне мислення, здатність ідентифікувати себе з певною країною й одночасно відчувати повноправним громадянином планети Земля. Виявлено нові смислові грані поняття "громадянськість", сформовані за сучасних умов переходу до демократичного суспільства, що визначаються як "нова громадянськість". До наукового обігу введено поняття "раціональної громадянськості" як результату цілеспрямованого впливу на особистість у процесі освітньої діяльності, що згодом має стати стійким переконанням особистості на рівні звички. Обгрунтовано основні принципи формування громадянськості за сучасних соціокультурних умов: цілісності, динамічності, узгодженості національного та загальноцивілізаційного. Запропоновано нову домінанту в культурі людини (від "культури бідності" до культури самообмеження населення) як один з головних механізмів забезпечення життєздатності, волі до життя та відчуття себе повноцінним громадянином за сучасних економічних умов країни (онтологічний аспект). Розроблено ціннісно-цільовий підхід щодо формування громадянськості з урахуванням трьох аксіологічних рівнів: громадянськості як цінності державної, суспільної та особистісної. Визначено роль національної ідентичності громадян як важливого чинника побудови громадянського демократичного суспільства (аксіологічний аспект). Виявлено протиріччя між патерналістською ролю політичної еліти в Україні й низьким рівнем її громадянськості та запропоновано дієві засоби його розв'язання шляхом впровадження виховних, зокрема, інноваційних технологій розвитку національної самосвідомості громадян (праксіологічний аспект).

  Скачати повний текст

Дисертація є комплексним дослідженням правового регулювання запобігання правопорушенням у фінансовій сфері. У роботі визначено поняття, юридичну природу та властивості системи запобігання правопорушенням у фінансовій сфері. Окрему увагу приділено характеристиці видів і методів запобігання фінансових правопорушень, висвітлено питання правового статусу та правосуб’єктності органів державної влади. На основі здійсненого аналізу запропоновано рекомендації щодо удосконалення відповідних нормативно-правових актів та практики їх застосування.У першому розділі, який присвячений дослідженню теоретико-правових засад фінансових правопорушень, на підставі вивчення наукових підходів запропоновано вдосконалення поняття «правопорушення» під яким розуміється неправомірне, протиправне, винне, каране, суспільно-небезпечне діяння, яке за своїм змістом включає дію чи бездіяльність і посягає на ту, чи іншу сферу суспільних відносин, що охороняються з боку держави або на інтереси окремих категорій громадян, за яке в обов’язковому порядку передбачена юридична відповідальність. У дослідженні проаналізовано поняття «фінансове правопорушення», що надало підстави для аргументації власного бачання класифікації наукових підходів до змісту такої категорії, а саме:1.?За загально-правовою природою є підставою притягнення до фінансово-правової відповідальності.2.?За об’єктивною ознакою – є окремим видом діяння. 3.?За міждисциплінарним характером – поєднує і визначає можливості притягнення одночасно до кримінальної, адміністративної та інших видів відповідальності.Констатовано, що особливо в умовах воєнного стану потребують вдосконалення норми бюджетного, податкового, банківського законодавства з метою застосування для виокремлення особливостей різних видів фінансових правопорушень.На підставі статистичних та звітних даних ДПСУ, ДАСУ, Рахункової палати України доводено наявну проблематику, що полягає у динаміці збільшення порушень бюджетного законодавства, аргументації, що найпоширенішим видом правопорушень у бюджетній сфері залишається «нецільове використання бюджетних коштів», а кількість порушених кримінальних справ дає підстави для твердження доцільності посилення відповідальності як основного фактору запобігання правопорушенням у фінансовій сфері.Дослідження генезису формування науки фінансового права, сприяло до виокремлення власної класифікації становлення правового регулювання фінансових правопорушень на такі етапи як: 1-й період (феодальний), 2-й період (становлення загально-теоретичних основ), 3-й період (60-80 років XIX), 4-й період (до 1991 р.), 5-й (з 1991 р. по 2000 р.), 6-й період (з 2000 р. по 2010 р.), 7-й період (з 2010 р. по 2022 р.), 8-й період (з лютого 2022 р. і до тепер). У другому розділі досліджено особливості механізму реалізації запобігання фінансовим правопорушенням. Проведено порівняльний аналіз категорій «попередження фінансових правопорушень», «запобігання фінансовим правопорушенням» та «протидія фінансовим правопорушенням» на підставі якого запропоновано їх розмежування в залежності від суб’єктів, які здійснюють заходи (органи державної влади, органи місцевого самоврядування, громадські організації, трудові колективи й інші суб’єкти, наділені відповідними повноваженнями), об’єктів впливу (фізичні та юридичні особи, податкові агенти, представники, головні розпорядники бюджетних коштів, інші посадові особи), заходів запобігання (переконання, надання допомоги, примус).У третьому розділі досліджено позитивний зарубіжний досвід в частині запобігання фінансовим правопорушенням. Сформульовано висновки та розроблено пропозиції щодо вдосконалення чинного вітчизняного законодавства у сфері запобігання фінансовим правопорушенням, особливо в умовах воєнного часу. Аргументовано позицію щодо запровадження Концепції розвитку правового регулювання запобігання фінансовим правопорушенням, яка полягає у визначенні загально-державних векторів політики щодо запобігання фінансовим правопорушенням, затвердженні стратегій і тактичних дій компетентних органів податкової, бюджетної, банківської та інших сфер на наближчі роки, нормативно-правовому закріпленні форм, методів діяльності шляхом вдосконалення повноважень відповідних державних органів. Також внесення ряду змін до діючого законодавства в частині Податкового кодексу України, Бюджетного кодексу України та Кодексу про адміністративні правопорушення.^UThe dissertation is a comprehensive study of the legal regulation of crime prevention in the financial sphere. The work defines the concept, legal nature and properties of the system of preventive measures from the point of view of financial law. Particular attention is paid to the characteristics of types and methods of prevention of financial offenses, the issue of legal status and legal personality of state authorities is highlighted. On the basis of the analysis, recommendations are proposed for the improvement of the relevant normative legal acts and the practice of their application.In the first chapter, which is devoted to the study of the theoretical and legal foundations of financial offenses, based on the study of scientific approaches, the improvement of the concept of "offence" is proposed, which means an unlawful, illegal, guilty, punishable, socially dangerous act, which in its content includes action or inaction and encroaches on one or another sphere of social relations protected by the state or on the interests of certain categories of citizens, for which legal responsibility is provided in a mandatory manner.The study analyzed the concept of "financial crime", which provided grounds for arguing one's own vision regarding the classification of scientific approaches to the content of the "financial crime" category, namely:1. According to the general legal nature, it is the basis for bringing to financial and legal responsibility.2. On an objective basis, it is a separate type of action.3. Due to its interdisciplinary nature, it combines and determines the possibilities of simultaneous criminal, administrative and other types of liability.It was established that, especially in the conditions of martial law, there is a need to improve the norms of budget, tax, and banking legislation in order to apply them to distinguish the features of various types of financial offenses.On the basis of statistical and reporting data of the DPSU, DASU, and the Accounting Chamber of Ukraine, the existing problem is proven, which consists in the dynamics of increasing violations of budget legislation, the argument that the most common type of offenses in the budget sphere remains "improper use of budget funds", and the number of initiated criminal cases provides grounds for the assertion of the expediency of strengthening responsibility as the main factor in the prevention of offenses in the financial sphere.The study of the genesis of the formation of the science of financial law contributed to the separation of one's own classification of the formation of the legal regulation of financial offenses into such stages as: the 1st period (feudal), the 2nd period (the formation of general theoretical foundations), the 3rd period (60-80 XIX years), the 4th period (until 1991), the 5th period (from 1991 to 2000), the 6th period (from 2000 to 2010), the 7th period (from 2010 to 2022), the 8th period (from February 2022 to the present).The division of the system of legal protection of financial offenses and the characteristics of the current state, taking into account various spheres of financial activity, into separate components 1. legal regulation of financial offenses in the budgetary sphere, 2. legal regulation of financial offenses in the tax and customs sphere, 3. legal regulation of financial offenses are proposed in banking, money circulation and currency regulation.The second chapter examines the peculiarities of the implementation mechanism for the prevention of financial crimes. A comparative analysis of the categories "prevention of financial crime", "prevention of financial crime" and "combating financial crime" was carried out, on the basis of which their distinction was made depending on the subjects that carry out measures (state authorities, local self-government bodies, public organizations, labor collectives and other subjects endowed with relevant powers, objects of influence (natural and legal persons, tax agents, representatives, chief managers of budget funds, other officials), methods used (persuasion, assistance, coercion), nature of influence, etc.The third chapter examines positive foreign experience in preventing financial crimes. Conclusions were formulated and proposals were developed regarding the improvement of current domestic legislation in the field of financial crime prevention, especially in wartime conditions. The introduction of the Concept of the development of legal regulation for the prevention of financial offenses is argued, which consists in the determination of state-wide policy vectors for the prevention of financial offenses, the approval of strategies and tactical actions of the competent authorities of the tax, budget, banking and other spheres for the coming years, the normative and legal consolidation of forms, methods activities by improving the powers of relevant state bodies.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування готовності педагогів до соціально-економічного виховання дошкільників у системі післядипломної освіти, виконано теоретичне узагальнення та практичне розв'язання означеної проблеми. Аналіз науково-методичної літератури та реального стану досліджуваної проблеми дали змогу уточнити поняття «готовність педагогів до соціально-економічного виховання дошкільників», під якою розуміється багатокомпонентне професійно-особистісне утворення, що містить у своєму складі систему професійно-педагогічних знань, умінь, навичок, комплекс індивідуально-психологічних якостей особистості, її соціально-економічного переконання, погляди; уможливлює ефективність освітнього процесу; забезпечується єдністю когнітивного, діяльнісного, рефлексивного та креативного компонентів готовності фахівця.На основі аналізу, узагальнення і систематизації конкретизовано структурні компоненти (когнітивний, діяльнісний, рефлексивний, креативний), критерії (інтелектуальний, практико-орієнтовний, рефлексивно-оцінний, креативно-творчий), показники й рівні (високий, достатній, середній, низький) готовності педагогів до соціально-економічного виховання дошкільників у системі післядипломної освіти. Перевірено ефективність запропонованих педагогічних умов: використання інтерактивних методів і сучасних педагогічних технологій з метою набуття педагогами професійного досвіду та подальшого самовдосконалення; створення сучасного освітнього предметно-розвивального середовища через взаємодію наукового та творчого підходів до професійного розвитку педагогів; використання педагогічного інструментарію, що ґрунтується на інтерактивній взаємодії педагогічного колективу та батьків. Розроблено й обґрунтовано організаційну модель формування готовності педагогів до соціально-економічного виховання дошкільників у системі післядипломної освіти, що складається з чотирьох взаємопов'язаних етапів: організаційного (мета, завдання та принципи формування готовності), змістового (компоненти, критерії показники готовності), активно-практичного (педагогічні умови, форми, методи роботи), оцінно-результативного (рівні сформованості готовності, результат).У дисертації докладно описано логіку й перебіг педагогічного експерименту. Обґрунтовано методичні рекомендації для науково-педагогічних працівників закладів післядипломної освіти, а також педагогів-практиків закладів дошкільної освіти щодо формування готовності педагогів до соціально-економічного виховання дошкільників у системі післядипломної освіти.^UThe dissertation is devoted to the research of the problem of development of teachers' readiness for socio-economic education of preschool children in the system of postgraduate education. The paper summarizes the theoretical generalization and practical solution of the problem of the development of teachers' readiness for socio-economic education of preschool children in the system of postgraduate education. The analysis of the scientists' opinions and the real state of the problem under study allows us to interpret «teacher's readiness for socio-economic education of preschool children» as a multicomponent professional and personal formation, which contains a system of professional pedagogical knowledge, skills, competences, a complex of individual and psychological qualities of personality, socio-economic views and beliefs; makes the educational process effective; is ensured by the unity of cognitive, activity, reflexive and creative components of the expert's readiness. The structural components, criteria, indicators and levels of teachers' readiness for socio-economic education of preschool children in the system of postgraduate education, which reflect the dynamics of its formation, are specified on the basis of analysis, generalization and systematization. One distinguishes the following structural components of the investigated readiness: cognitive, activity, reflexive and creative. The effectiveness of the proposed pedagogical conditions (use of interactive methods and modern pedagogical technologies for the purpose of teachers' obtaining the professional experience and further self-improvement; creation of a modern educational subject-developing environment through the interaction of scientific and creative approach; use of pedagogical tools based on the interactive communication of the teaching staff with the parents) using intellectual, practice oriented, reflective and evaluative, creative artistic criteria is checked. The described criteria and indicators made it possible to define low, average, sufficient and high levels of teachers' readiness for socio-economic education of preschool children in the system of postgraduate education. The organizational model of development of teachers' readiness for socio-economic education of preschool children in the system of postgraduate education is developed and explained. It consists of four connected stages: organizational (aims, tasks and principles of the readiness development), content-related (components, criteria, availability factors), active-practical (pedagogical conditions, forms, methods of work), evaluative and effective (levels of readiness, result). The dissertation describes in detail the logic and procedure of the pedagogical experiment. The methodical recommendations for scientific-pedagogical and teaching stuff in terms of development of the teachers' readiness for socio-economic education of preschool children in preschool education institutions in the system of postgraduate education are explained.

Дисертація є комплексним науковим дослідженням кримінально-правового забезпечення охорони публічних закупівель.Автор стверджує, що публічні закупівлі є похідними від поняття державні закупівлі як самостійний механізм регулювання господарських відносин, який застосовується на різних ринках. Він охоплює різні сфери економічної політики держави антимонопольну, антикорупційну, інвестиційну, інноваційну, зовнішньоекономічну, промислову, розвитку малого підприємництва і ціноутворення. Механізм державних закупівель є важливою умовою існування такого інституту в юриспруденції як публічні закупівлі. В процесі розвитку кримінально-правової політики державні закупівлі трансформувалися у поняття «публічні закупівлі». Не зважаючи на законодавче закріплення поняття «державні закупівлі», серед науковців, а тим більше практиків, немає одностайної думки з цього приводу, однак все частіше дане поняття асоціюється з поняттям тендеру (власне торгів). Здійснення процедур державних закупівель є досить складною процедурою, що обумовлює ризики вчинення правопорушень у даній сфері (зокрема корупційних проявів та шахрайств), що спричинює такі негативні фактори, як нецільове використання бюджетних кошів, неефективне їх використання, внаслідок чого відбувається недоотримання коштів до державного бюджет. Через нераціональне та неефективне витрачання бюджетних коштів, невиконання державою бюджетних зобов'язань загострюються соціальні проблеми, оскільки зростає розрив між переважною частиною населення, яка змушена виживати, і тими, хто швидко збагачується, незаконно присвоюючи бюджетні кошти. Через безкарність чиновників, які розкрадають бюджетні кошти, дискредитується право, у суспільній свідомості формується переконання про беззахисність громадян і перед злочинністю, і перед владою.^UThe dissertation is a complex scientific research of criminal law protection of public procurement.The author argues that public procurement is derived from the concept of public procurement as an independent mechanism for regulating economic relations, which is used in different markets. It covers various areas of economic policy of the state: antitrust, anti-corruption, investment, innovation, foreign economic, industrial, small business development and pricing. The mechanism of public procurement is an important condition for the existence of such an institution in jurisprudence as public procurement.In the process of development of criminal law policy, public procurement was transformed into the concept of "public procurement". Despite the legal consolidation of the concept of "public procurement", among scholars, and even more so practitioners, there is no unanimity on this issue, but more and more often this concept is associated with the concept of tender (actually bidding). Implementation of public procurement procedures is a rather complicated procedure that causes risks of committing offenses in this area (including corruption and fraud), which causes such negative factors as misuse of budget funds, their inefficient use, resulting in underfunding of the state budget.Irrational and inefficient spending of budget funds, non-fulfillment of budget commitments by the state exacerbates social problems, as the gap between the majority of the population who are forced to survive and those who get rich quickly by misappropriating budget funds is growing. Because of the impunity of officials who steal budget funds, the law is discredited, and the public consciousness is convinced that citizens are vulnerable to crime and to the authorities.

Дисертацію присвячено дослідженню лінгвальних, структурних іфункціонально-прагматичних ознак текстів традиційної (шаблонної) тапостмодерної (загадкової) статичної соціальної реклами Великої Британії таНімеччини, окресленню персуазивності текстів соціальної реклами на тематикуактуальних соціальних проблем.Актуальність дослідження соціальної реклами як дискурсу тасоціокультурного феномену в системі масової комунікації зумовленанеобхідністю подальшого вивчення особливостей національних менталітетів,ефективного використання вербальних і невербальних засобів комунікації зметою переконання, феноменів зворотнього зв'язку та впливу на масовусвідомість. Глобальні проблеми, так само як культура, цінності, суспільнополітичний та економічний розвиток країн, мають своє відображення в тематицісоціальної реклами, персуазивних стратегіях, які в ній використовуються, таемоційному складнику. За допомогою компаративного аналізу соціальноїреклами Великої Британії та Німеччини в дисертації досліджено норми тацінності, емоційність та стереотипи, що спостерігаються у відповіднихлінгвокультурних спільнотах. Актуальність теми роботи пов'язана, зокрема, зіспрямованістю сучасних лінгвістичних студій на системне й інтегративневивчення мовних одиниць у поєднанні з невербальними засобами в текстахсоціальної реклами, а також на дослідження лексико-семантичних, стилістичних,структурних, прагматичних, семіотичних особливостей таких текстів.^UThe thesis analyzes linguistic, structural, and functional-pragmatic aspects oftraditional (linear) and postmodern (enigmatic) static public service advertising (PSA)in Great Britain and Germany, reveals the persuasive potential of PSA on current socialproblems.The relevance of the PSA study as discourse and socio-cultural phenomenonwithin mass communication is predetermined by the demand of advanced research inthe peculiarities of national mentalities, effective use of verbal and non-verbal meansof communication with persuasive intent, phenomena of feedback and influence onmass consciousness. Global issues, together with cultural agenda, values, sociopolitical and economic development of countries, are represented in the PSA theme,applied persuasive strategies, and emotionality. Comparative analysis of British andGerman PSA reveals norms, values, emotionality, and stereotypes peculiar to therespective linguo-cultural communities. The importance of the dissertation is alsodefined by the orientation of modern linguistic studies on the systematic and integrativeresearch of verbal means in combination with non-verbal means in the PSA posters, aswell as on the research of lexical-semantic, stylistic, structural, pragmatic, and semioticpeculiarities of these texts.

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі формування ключових компетентностей у школярів з порушеннями інтелектуального розвитку в умовах компетентнісного підходу.Розглянуто концепції компетентнісного підходу, в підґрунтя яких покладено основні принципи психолого­педагогічних концепцій розвиваючої та особистісно орієнтованої освіти. На основі теоретичних узагальнень зроблено висновок, що в умовахкомпетентнісного підходу зміст освіти не зводиться до знаннєво­орієнтованого компоненту, а передбачає набуття цілісного досвіду вирішення життєвих проблем, виконання ключових функцій, соціальних ролей, вияв компетенцій. З’ясовано, що з позицій посилення практично орієнтованої освіти при реалізації компетентнісного підходу акцентується увага на знаннях, які набуваються у досвідівласної діяльності, вміннях застосовувати ці знання у конкретних ситуаціях, адекватно оцінювати себе і світ тощо.Обґрунтування наукових джерел і освітніх нормативно­правових актів дало змогу виокремити сутність понять «компетентність» і «компетенція» та сформувати власне бачення щодо змісту та інтерпретації цього поняття. На наше переконання, компетенція трактується як задана норма, а компетентність – як сформована якість, результат діяльності, надбання особи. Шляхом наукового аналізу проблеми та застосування методів теоретичного узагальнення, систематизації, моделювання визначено системоутворювальну роль компетентностей, яка вбачається у проектуванні, як результатів навчання, так і самого освітнього процесу та механізму управління ним, створенні інноваційних освітніх програм та визначенні організаційно­педагогічних умов навчання.Відзначено, що компетентнісний підхід безпосередньо пов’язаний з ідеєю цілеспрямованості освітнього процесу, при якому компетенції задають вищий, узагальнений рівень умінь і навичок учнів, а зміст освіти визначається як: знання, вміння, досвід творчої діяльності, досвід ціннісного ставлення.На основі методів теоретичного аналізу з’ясовано сутність поняття «ключова компетентність», яку інтерпретовано як спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності й належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів.У межах дослідження здійснено психолого­педагогічну характеристику та комплексну оцінку ключових компетентностей учнів з порушеннями інтелектуального розвитку, яка передбачала з’ясування особливостей та рівнівсформованості когнітивної, мотиваційної і соціальної компетентностей. На основіотриманих даних визначено типи компетентнісних характеристик учнів зпорушеннями інтелектуального розвитку в навчанні: тип А – мають високий ідостатній рівень когнітивної, мотиваційної і соціальної компетентностей; типВ – мають достатній і середній рівень розвитку когнітивної і соціальноїкомпетентностей, середнім рівнем розвитку мотиваційної компетентності; типС – учні, які мають елементарний рівень компетентнісних характеристик.У ході діагностики ключових компетентностей учнів з порушеннямиінтелектуального розвитку були виявлені специфічні особливості мотиваційної,когнітивної та соціальної компетентностей, зокрема, дефіцит когнітивних таадаптивних навичок, недотримання суспільно прийнятних соціальних норм,обмежене спілкування тощо, що стало першопричиною створення концептуальноїмоделі­системи формування ключових компетентностей.Ключові слова: спеціальна освіта, ключові компетентності, когнітивний розвиток, мотивація, соціалізація, порушення інтелектуального розвитку, STEMорієнтоване навчання.^UThe dissertation research is devoted to the problem of formation of key competencies in pupils with intellectual disabilities in the conditions of competence approach. It is theoretically substantiated that the competence approach is a conceptual guideline for the implementation of changes in the state educational system aimed at reorienting the learning process to develop the pupil's personality. Scientific researches of Ukrainian and foreign scientists on realization of the competence approach in educational practice are analyzed. The concepts of the compe tence approach are considered, which are based on the basic principles of psychological and pedagogical concepts of developmental and personality­oriented education.On the basis of methods of theoretical analysis, the essence of the concept of "key competence" is clarified, which is interpreted as a specially structured complex of characteristics (qualities) of a person, which allows him to effectively act in various spheres of life and belongs to the general industry content of educational standards.Given the definition of this phenomenon, we consider it most successful to consider the key competence of the pupil as a unity of three components: cognitive (the presence of a system of knowledge and skills, their understanding and application in different contexts); motivational (integral characteristics of the individual's ability to know their own motivation and manage its development) and social (system of internal and external factors of conscious behavior in micro ­ and macrosociety, which affects the ability and quality of social interaction).The organizational and pedagogical conditions and principles that are a structural part of the developed system of adaptation of the educational process of pupils with intellectual disabilities in terms of competence approach, which contains targeted, meaningful, technological and effective components. Key competencies in the system are considered as a holistic formation, which is a complex system property of the individual, which characterizes the ability to solve problems in all spheres of life, perform life and social roles based on life­creating knowledge, skills and achievements. The determinants of the formation of key competencies that have the potential to influence the effectiveness of actions or activities of the child: biological, innate properties of the organism; social factors (from the environment in which the child is, and to the active interaction of the child with this environment); learning, which is one of the important factors in the formation of key competencies, which forms the necessary knowledge, skills and abilities of a child for life in society, his motivational, cognitive, social competence; communication; environment, the ability to self­realization. These determinants become effective factors in the process of formation of key competencies and relevant personality traits (competence characteristics).A methodological complex was developed, based on theoretical and methodological provisions of domestic and foreign scientists on the specifics of the problem of forming key competencies in learning, taking into account age and potential development opportunities of primary school children and adolescents with intellectual disabilities. A program has been developed to form the key competencies of pupils with intellectual disabilities by introducing innovative teaching methods – STEM technologies that have allowed pupils to demonstrate the application of scientific and technical knowledge in real life.Key words: special education, key competencies, cognitive development, motivation, socialization, intellectual development disorders, STEM­oriented learning.

У дисертаційній роботі, в площині дослідження сучасних технологій публічного управління та впровадження інноваційних інструментів у систему його інститутів, вивчено міжнародний і український досвід інституціоналізації та правового регулювання технології блокчейн (Blockchain) у сферах електронного голосування, фінансів, реєстраційної діяльності та забезпечення захисту права інтелектуальної власності.У контексті розгляду теоретико-методологічних основ дослідження значну увагу приділено феномену публічного управління. Обґрунтовано погляд на публічне управління як на суспільне управління, формальні органи якого стають публічними лише у випадку, якщо переслідують суспільно значимі цілі. Акцентовано на тому, що значимі для суспільства цілі складають публічний інтерес, а останній не може виразитися, якщо не забезпечено дотримання прав і свобод громадян. Доведено, що публічність як ознака публічного управління значною мірою відіграє роль запобіжника потенційного порушення публічного інтересу, а також засвідчує посилення інформаційної складової в публічному управлінні. Встановлено необхідність виокремлення інформаційної функції в самостійну функцію публічного управління. Акцентовано на вагомій нормативній базі забезпечення інформаційної функції публічного управління. Наголошено на особливості останньої – праві людини на інформацію, яке має гарантії захисту, закріплені як чинними міжнародними актами, так і нормами вітчизняного законодавства. Мотивовано висунення нових умов перед системою публічного управління з появою технологічних інновацій, насамперед інформаційно- комунікативних технологій. Аргументовано, що останні заклали основи нового цифрового, якісно іншого типу інформаційного суспільства, з інакшими інформаційно-правовими відносинами і з новими правовими нормами, що їх регулюють.Наголошено, що застосування цифрових технологій, разом із очевидними перевагами, несе у собі додаткові загрози та ризики. Доведено, що у сфері публічного управління цифрові технології нерідко мають своїм наслідком несанкціоноване використання персональних даних громадян та юридичних осіб, маніпуляцію людською свідомістю й дезінформацію громадян загалом. Акцентовано, що така ситуація щонайменше засвідчує порушення їхніх інформаційних прав. Підкреслено, що нині проблема достовірності отриманої інформації та загалом довіри до неї вирішується у технологічний спосіб. Наголошено на серйозному потенціалі Blockchain для оптимізації публічного управління в умовах цифровізації (діджиталізації) суспільних відносин.Досліджено Blockchain у контексті світових процесів цифрової трансформації. Обґрунтовано тезу про те, що широкі потенційні можливості використання Blockchain у різних сферах життєдіяльності суспільства свідчать про неї як про одну з перспективних і провідних технологій ІТ-права. Простежено процес створення технології Blockchain. Обґрунтовано особливості технічної природи Blockchain. Розглянуто ключові проблеми в правовому регулюванні Blockchain. Установлено, що, зважаючи на технічні особливості Blockchain, а також те, що Blockchain досі залишається новою технологією, багато пов’язаних із нею юридичних питань перебувають у процесі регулювання або, залежно від країни, взагалі залишаються невирішеними. Доведено, що всі юридичні проблеми застосування Blockchain фактично зводять до двох ключових: юрисдикції у застосуванні Blockchain (йдеться про проекти міжнародного рівня) та захисту приватних даних за цією технологією. Висунуто тезу: коли розглядати правовий бік блокчейн- технології, то одним із головних завдань є розуміння того, хто несе юридичну відповідальність за протизаконні дії в мережі Blockchain. Висловлено переконання; якщо відповіді на ці запитання знайдуться, тоді, з великою долею ймовірності, можна буде стверджувати, що Blockchain буде прийнята на законодавчому рівні для регулювання в інтересах суспільства багатьох правовідносин.Вивчено процес вироблення організаційно-правових форм регулювання застосування Blockchain. Запропоновано поняття інституціоналізації Blockchain як процесу визначення порядку чи навіть заведення певної«традиції» застосування технології, а також оформлення організацій, правових та інших структур для її розвитку. Відзначено, що хід інституціоналізації Blockchain у суспільно-політичному просторі сучасного світу співвідноситься з усвідомленням неабиякого потенційного впливу цієї технології як інструменту вдосконалення життя суспільства в найближчі роки і десятиліття. Встановлено, що зростання поширеності Blockchain призвело до запровадження міжнародних стандартів цієї технології. Узагальнено, що спільне правове поле щодо Blockchain нині тільки напрацьовується.З’ясовано особливості інституціоналізації Blockchain у країнах найбільшого поширення в Європі, Азії, Америці. Встановлено, що впровадження моделей Blockchain у різні сфери господарювання світового політичного простору має особливість – воно здійснюється нерівномірно навіть серед зацікавлених країн.^UIn the dissertation work, in the field of research of modern technologies of public administration and the introduction of innovative tools into the system of its institutions, the international and Ukrainian experience of institutionalization and legal regulation of blockchain technology in the fields of electronic voting, finance, registration activity and ensuring the protection of intellectual property rights was studied.In the context of consideration of the theoretical and methodological foundations of the study, considerable attention is paid to the phenomenon of public administration. The view of public administration as public administration, whose formal bodies become public only if they pursue socially significant goals, is substantiated. Emphasis is placed on the fact that goals important to society constitute the public interest, and the latter cannot take place if the rights and freedoms of citizens are not respected. It has been proved that publicity as a sign of public administration largely plays the role of a safeguard against potential violation of public interest, and also testifies to the strengthening of the informational component in public administration. The need to separate the information function into an independent function of public administration has been established. Emphasis is placed on a strong normative basis for ensuring the informational function of public administration. Emphasis is placed on the peculiarities of the last human right to information, which has guarantees of protection, established both by current international acts and by the norms of domestic legislation.The introduction of new conditions for the public administration system with the emergence of technological innovations, primarily information and communication technologies, is motivated. It is argued that the latter laid the foundations of a new digital, qualitatively different type of information society, with different informational and legal relations and with new legal norms regulating them.It was emphasized that the use of digital technologies, along with obvious advantages, carries additional threats and risks. It has been proven that in the field of public administration, digital technologies often result in unauthorized use of personal data of citizens and legal entities, manipulation of human consciousness and disinformation of citizens in general. It was emphasized that such a situation, at least, proves a violation of their informational rights. It is emphasized that nowadays the problem of reliability of received information, and in general trust in it, is solved in a technological way. The serious potential of Blockchain for optimization of public administration in the conditions of digitization (digitalization) of public relations is emphasized.Blockchain is studied in the context of global digital transformation processes. The thesis that the wide potential possibilities of using Blockchain in various spheres of society's vital activities testify to it as one of the promising and leading technologies of IT law is substantiated. The process of creating Blockchain technology is traced. The peculiarities of the technical nature of Blockchain are substantiated. The key issues in the legal regulation of Blockchain are considered. It has been established that due to the technical features of Blockchain, as well as the fact that Blockchain is still a new technology, many legal issues related to it are in the process of being regulated or, depending on the country, remain unresolved at all. It has been proven that all legal problems of Blockchain application actually boil down to two key ones: jurisdiction in Blockchain application (these are projects of an international level) and protection of private data using this technology. The thesis is put forward that when considering the legal side of blockchain technology, one of the main tasks is to understand who is legally responsible for illegal actions in the Blockchain network. It is believed that if the answers to these questions are found, then, with a high degree of probability, it will be possible to state that Blockchain will be adopted at the legislative?level to regulate?many legal relationships in the public interest.The process of developing organizational and legal forms for regulating the use of Blockchain has been studied. The concept of Blockchain institutionalization is proposed as a process of determining the order or even establishing a certain "tradition" of the application of the technology, as well as the registration of organizations, legal and other structures for its development. It is noted that the course of institutionalization of Blockchain in the socio-political space of the modern world correlates with the awareness of the considerable potential influence of this technology as a tool for improving the life of society in the coming years and decades.

Визначено зміст поняття "гуманність" як інтегральної якості особистості, основними структурними компонентами якої є мотиваційно-ціннісні установки та сукупність відповідних знань і умінь. Встановлено критерії та рівні сформованості гуманних якостей учнів початкової школи. Обгрунтовано й експериментально апробовано педагогічні умови, що сприяють активізації даного напряму виховного процесу. Доведено позитивний вплив таких чинників, як посилення гуманістичної спрямованості викладання предметів гуманітарного циклу з метою осмислення гуманістичних понять, трансформації їх у погляди, переконання та звички на формування гуманних якостей молодших школярів. Обгрунтовано необхідність гармонізації змісту, форм і методів навчання з метою вивчення предметів гуманітарного циклу, виявлено їх виховний потенціал. Встановлено доцільність залучення учнів до гуманної діяльності з метою збагачення їх досвідом гуманістичної поведінки. Проаналізовано результати виховного впливу та його коректування в процесі формування гуманних якостей учнів початкових класів.

  Скачати повний текст

Розглянуто поняття професійної моралі та професійної адвокатської етики як виду професійної етики юриста. Зауважено, що специфіка професійних стандартів адвокатської діяльності визначається особливостями функцій адвокатури. Зазначено, що положеннями адвокатської етики є правила поведінки адвата та адвокатури як правозахисної інституції, що закріплені різноманітними соціальними нормами та вироблені самими представниками адвокатської професії, дотримання яких забезпечується внутрішнім переконанням адвокатів, колективною волею органів адвокатського співтовариства, а за необхідністю - заходами державно-правового примусу. Визначено поняття та систему етичних принципів адвокатської діяльності, гарантії їх здійснення та відповідальність адвоката за порушення норм професійної етики. Проаналізовано професіональну практику щодо адвокатів-захисників. Наведено рекомендації щодо вдосконалення законодавства України про адвокатуру та правозастосовчої практики, забезпечення дотримання правил адвокатської етики.

  Скачати повний текст

Розглянуто переконання про деконструкцію як філософський стиль, який суттєво впливає на формування характерних рис і пріоритетів філософії сучасності. Відпрацьовано та уточнено сутнісні риси поняття деконструкції, згідно з яким вона виступає закономірним філософським напрямком у руслі загальної європейської філософської традиції. Здійснено історичну ретроспективу розвитку поняття тексту як феномену, який характеризується полісемантичністю, уособлює здатність не лише синтезувати та репрезентувати, але й творчо формувати головний корпус філософських смислів сьогодення, впливати на нелінійне бачення їх розвитку. Висунуто докази на користь розуміння феномену тексту як апогею деконструктивістської філософії періоду 1970 - 1980-х рр. Доведено, що розуміння тексту у рамках деконструктивізму є плідною філософською стратегією через здатність долати у межах наукового, політичного або соціального дискурсу директивні шляхи вирішення парадигмальних конфліктів. Розгорнуто ідею мультиваріантної аргументації, що базується на деконструктивістському текстуальному принципі, зумовлює низку трансформацій та перетворень у різноманітних сферах філософської діяльності епохи.

  Скачати повний текст

Дисертація є одним із перших в Україні комплексним монографічним дослідженням адміністративно-правових аспектів теоретичних, правових та організаційних питань діяльності Національної поліції по охороні прав дітей в Україні.Унаслідок проведеного дослідження охарактеризовано специфічні риси ювенальної правоохоронної діяльності, а також нормативно-правову базу, що регулює порядок її здійснення. З урахуванням цього сформульовано ряд наукових положень, висновків, пропозицій та практичних рекомендацій з удосконалення правового забезпечення та правозастосовної практики Національної поліції в діяльності по охороні прав дітей.Проведено аналіз понятійно-категоріального апарату в дослідженнях поліцейської діяльності по охороні прав дітей, запропоновано низку авторських визначень понять: «охорона права», «діяльність Національної поліції по охороні правдітей», «ювенальна превенція» та інших. Зроблено висновок, що окремі лексеми («ювенальний», «превенція», «булінг») недавно знайшли своє нормативно-правове закріплення, набувши значення юридичних понять та категорій, інші – надаліуживаються як теоретичні терміни, або навіть як сленг певних соціальних груп, у тому числі осіб, що здійснюють діяльність з охорони та захисту прав дітей. Наукові знання про поняття, особливо для практикуючих поліцейських ювеналістів, зміцнюють їхній професіоналізм та комунікативну компетентність, посилюючи спроможність у соціальній взаємодії, в основі якої лежить обмін інформацією, піднімають рівень культурної поведінки, етичних і естетичних норм у використанні вербальної і невербальної техніки спілкування. За наслідками розвитку та становлення ювенальних інституцій та системиправового регулювання їхньої діяльності зроблено висновок, що процес розвитку та становлення органів публічної адміністрації, що здійснюють діяльність по охороні прав дітей тісно пов'язаний з розвитком філософських бачень про права дитини, соціальним, політичним та економічним статусом дитини в суспільстві. Дано характеристику процесу становлення ювенальних органів як еволюцію системи спеціальних правових інструментів охорони та захисту прав та законних інтересів дітей, який об'єктивно виражає розвиток управлінського механізму держави, що обумовлювався людиноорієнтованими особливостями державної політики на кожному історичному етапі. Організаційні форми ювенальної правоохоронної системи радянського періоду не можна назвати оптимальними, їхнє становлення здійснювалосьбез врахування суспільної думки, сама система була віддзеркаленням процесів реалізації загальної політки Радянського Союзу.Визначено, що організація діяльності Національної поліції України по охороні прав дітей повинна ґрунтуватись на стійкій та комплексній системі правових принципів, втілення яких дозволить створити ефективний механізм запобігання та відновлення порушеного права дитини. До цієї системи належать принципи верховенства права, законності, дотримання прав і свобод людини, переважного застосування методів виховання і переконання, гуманізму, спеціалізації, професіоналізму, офіційності, безпосередності, єдності прав та обов'язків, найкращого захисту інтересів дитини, правового обґрунтування, спільності інтересів Національної поліції та інших органів публічної адміністрації, «головної ланки», координації та взаємодії, ефективності, плановості, цілеспрямованості, цілісності, комплексності,зворотного зв'язку, науковості та інші. Унаслідок проведеного аналізу нормативно-правової основи діяльності Національної поліції по охороні прав дітей доведено, що це сукупність правових актів законодавчого та підзаконного характеру, спрямованих на регулювання відносин, пов'язаних діяльністю органів та посадових осіб Національної поліції, інших органів та посадових осіб публічної адміністрації, які впорядковують управлінські процеси за їхньою участю у сфері забезпечення гарантій реалізації дітьми прав та свобод та законних інтересів. Реалізація повноважень держави в усіх сферах публічних правовідносин, у тому числі у сфері поліцейської ювенальної правоохорони, здійснюється через узгодженість правових норм з нормами міжнародного права, правомірність і обов'язковість дій уповноважених підрозділів Національної поліції України, у визначених цими нормами випадках. Доведено, що форми діяльності Національної поліції у сфері охорони прав дітей – це сукупність однорідних, конкретних дій поліцейських, які пов'язані зі створенням для дітей оптимальних умов: для вільного користування ними благами суспільства; для забезпечення особистих прав і свобод; для усунення факторів, що приводять до порушення прав та свобод чи ускладнюють їх реалізацію. Формам правоохоронної діяльності притаманні такі ознаки: зовнішній вияв певного змісту правоохорони; зовнішнє вираження дії із метою досягнення поставленої правоохоронної задачі; безпосередній вплив на зміст – розвиток чи гальмування розвитку певних суспільних відносин.^UThe dissertation is one of the first Ukrainian comprehensive monographic studies of administrative and legal aspects of theoretical, legal and organizational issues of the National Police for the protection of children's rights in Ukraine. As a result of the research, the specific features of juvenile law enforcement have been characterized along with the legislation governing its implementation. Given that, a number of scientific provisions, conclusions, proposals and practical recommendations have been made for the improvement of the legal framework and law enforcement of the National Police in the field of theprotection of children's rights in Ukraine.The analysis of the conceptual and categorical apparatus in the studies researching protection of the rights of children by the police has been carried out and a number of author's definitions of the concepts have been offered: "protection of the right", "protection of the rights of children", "defence of the rights of children", "juvenile prevention". It has been concluded that some tokens ("juvenile", "prevention" "bullying") have recently found their reflection in the legislation, becoming legal concepts and categories while some others are still used as theoretical terms, or even in the slang of certain social groups including thecircles engaged in the protection and protection of children's rights. Scientific definitions of the concepts strengthens professionalism and communicative competence especially of the juvenile police officers, enhances their social interaction based on information exchange, raises the level of cultural behavior, ethical and aesthetic norms in verbal and nonverbal communication.According to the development and formation of juvenile institutions and the respective system of legal regulation it has been concluded that the process of development and formation of public administration bodies engaged in the protection of children's rights is closely linked to the development of philosophical visions of children's rights, social, political and economic status of a child in society. The formation of juvenile bodies as the evolution of a system of special legal instruments in the protection and defense of the rights and legitimate interests of children have been characterized, it objectively reflects the development of thestate management mechanism due to human-oriented public policy at each historical stage.The organizational forms of the Soviet juvenile law enforcement system were carried out without consideration of public opinion, the system itself reflected the general policy of the Soviet Union.It has been found that the protection of children's rights by the National Police of Ukraine should be based on a stable and comprehensive system of legal principles, the implementation thereof will create an effective mechanism of prevention and restoration of children's violated rights. Hereto belong the following principles: rule of law, legality, respect for human rights and freedoms, the predominant use of methods of education and persuasion, humanism, specialization, professionalism, officiality, immediacy, unity of rights and responsibilities, best protection of the child's interests, legal justification, commoninterests of the National Police and other public administrations, principle of the "main link", coordination and interaction, efficiency, planning, purposefulness, integrity, comprehensiveness, feedback, scientific background and others.As a result of the analysis of the legislation in the field of the protection of children's rights by the National Police it has been proved that it is a set of legal acts and bylaws regulating relations linked to bodies and officials of the National Police, other bodies and public administration officials which streamline management processes with their participation in the field of realization of children's rights and freedoms and their legitimate interests. The exercise of state powers in all spheres of public relations, including police juvenile law enforcement, is carried out through the concordance of legal norms with international law, legality and binding actions of the officers of the National Police of Ukraine, in cases specified by these norms.It has been proved that the forms of the activities of the National Police in the field of protection of children's rights are a set of homogeneous, concrete actions of police officers related to creation of optimal conditions for children: free use of public goods; ensurance of personal rights and freedoms; elimination of the factors that lead to the violation of rights and freedoms or complicate their implementation. Forms of law enforcement have been characterized by the following features: external expression of a certain content of law enforcement; external expression of action in order to achieve the task of law enforcement;direct influence on the content - the development or inhibition of certain social relations.

У даній дисертації проведено комплексне дослідження політики Туреччини відносно Центральної Азії за правління Партії справедливості та розвитку. Проаналізовано, яке місце займає Центральна Азія у сучасних зовнішньополітичних пріоритетах Туреччини.Зокрема, досліджується суттєвий вплив політичної культури Туреччини на зовнішню політику країни. Зосереджуючись на взаємодії між традиційною політичною культурою Туреччини, яка характеризується секуляризмом і децентралізованою владою, і стратегічним підходом ПСР, дослідження підкреслює, як остання зберігає основні кемалістські цінності, одночасновключаючи елементи турецько­ісламської культури. Поява ПСР призвела до перевизначення традиційного секуляризму як «ісламського секуляризму», який розглядає секуляризм як обмеження держави, а не окремих осіб. Дослідження встановлює зв’язок між внутрішньополітичною динамікою Туреччини та її зовнішньополітичною траєкторією. На початковому етапі(2002­2007 рр.) стратегія пристосування ПСР призвела до більш стриманої зовнішньополітичної позиції. Встановлено, що на початковому етапі, підкреслюючи свій світський характер, ПСР сприяла співпраці з євроатлантичними структурами, керуючись переконанням, що прийняття західних демократичних цінностей допоможе вирішити внутрішні виклики Туреччини та уникнути конфлікту з військовою верхівкою всередині країни. У дисертації підкреслюється, що вплив військової верхівки був головнимвнутрішнім фактором, через що ПСР намагалася продемонструвати гармонійне співіснування ісламу та демократії, позиціонуючи Туреччину як приклад для наслідування в мусульманському світі, водночас прагнучи до членства в ЄС як свідчення сумісності ісламських норм із демократичними принципами на світовій арені.^UIn this dissertation, a comprehensive study of Turkey's policy towards Central Asia under the rule of the Justice and Development Party was carried out. It has been analyzed what place Central Asia occupies in Turkey's modern foreign policy priorities.In particular, the study examines the significant influence of Turkey's political culture on the country's foreign policy. Focusing on the interplay between Turkey's traditional political culture, characterized by secularism and decentralized power, and the strategic approach of the AKP, the study highlights how the latter preserves core Kemalist values while incorporating elements of Turkish-Islamic culture. The emergence of the AKP led to a redefinition of traditional secularism as "Islamic secularism", which sees secularism as a limitation of the state rather than individuals. The study establishes a connection between Turkey's domestic political dynamicsand its foreign policy trajectory. At the initial stage (2002-2007), the adjustment strategy of the AKP led to a more restrained foreign policy position. It was established that at the initial stage, emphasizing its secular character, the AKP promoted cooperation with Euro-Atlantic structures, guided by the conviction that the adoption of Western democratic values will help solve Turkey's internalchallenges and avoid conflicts with the military leadership inside the country. The dissertation emphasizes that it is the influence of the military that was mainly internal a factor due to which the AKP sought to demonstrate the harmonious coexistence of Islam and democracy, positioning Turkey as an example to follow in the Muslim world, while seeking EU membership as evidence of the compatibility of Islamic norms with democratic principles on the world stage.

Проаналізовано роль слідчого для оцінки доказів у кримінальній справі. Обгрунтовано точку зору, що процесуальні рішення слідчого це форма реалізації внутрішнього переконання. Розглянуто роль внутрішнього переконання та процесуальної самостійності у разі прийняття найважливіших рішень, у ході порушення кримінальної справи, затримання підозрюваного, обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, пред'явлення обвинувачення, складання обвинувального висновку та закриття кримінальної справи. Розроблено шляхи подолання перешкод, що негативно впливають на процес формування переконання слідчого. Доведено необхідність підпорядкування слідчого апарату органів внутрішніх справ безпосередьо Головному слідчому управлінню МВС України. Внесено пропозиції до чинного КПК та проекту нового КПК України щодо підвищення ролі органів досудового слідства, зміцнення процесуальної самостійності слідчого.

  Скачати повний текст

Досліджено риторичний аспект просодії німецькомовної проповіді як чинника мовленнєвого впливу на адресата в аспекті його емоційного залучення та переконання. Специфічна модифікація росодичних параметрів (мелодійного контуру, акцентуацій, ритму, темпу та паузації) німецькомовної проповіді забезпечує виконання основної мети проповідника - захоплення прихожанином змістом почутого, запам'ятовування ним промови, пристосування моральних норм і принципів, закладених у тексті проповіді, до його життя. Взаємодія просодичних компонентів у проповіді, що проголошується, сприяє появі конотативного значення у формі різноманітних асоціацій, емоцій і відчуттів, які впливають на сприйняття, розуміння й інтерпретацію змісту проповіді реципієнтом.

  Скачати повний текст

У дисертації визначено складові елементи міждисциплінарної компоненти філософського підходу до правового визначення поняття «державний примус», а саме: філософія права, філософія, юридична психологія, соціологія права, юридична логіка, наука державного управління, політологія, соціологія. Суть такої міждисциплінарної компоненти філософського підходу до правового визначення державного примусу зводиться до можливості отримання якісно нових знань завдяки використанню не тільки предметності (власне контент) цих наук, а й їх методології.Вперше у вітчизняній науковій літературі на рівні докторської дисертації здійснено комплексне дослідження, у якому концептуалізуються сучасні теоретико-прикладні перспективи темпорально-просторового дискурсу реалізації державного примусу, що дало змогу проаналізувати методологічні принципи формування філософсько-правової парадигми державного примусу, такі як переконання та нормативно-правова регламентація.Обґрунтовано складники комплексного підходу до дослідження державного примусу, серед яких виокремлено системний, історико-цивілізаційний, діяльнісний, гуманістичний, антропологічний, культурологічний, аксіологічний підходи, що уможливило вивчення поняття «державний примус» з позицій: 1) впливу на свідомість людини; 2) координації діяльності органів та осіб, які здійснюють державний примус; 3) врахування й усунення чинників, що гальмують ефективну превентивну діяльність у цій сфері.Виокремлено темпоральні та просторові виклики сучасного правового підходу до визначення державного примусу в українських реаліях, що уможливило розроблення рекомендацій для України, оскільки і українське право, і його суб'єкти – громадяни, мають певні особливості з огляду на ментальність, історичне минуле та сучасний рівень життя населення тощо. Сформульовано філософсько-правову константу методу переконання, що трактується як керований процес впливу на наявні в суб'єкта стимули, метою якого є формування в нього свідомої потреби вчиняти правомірно, відповідно до вимог, прописаних у нормативно-правових актах, та верховенства права. Запропоновано авторське трактування темпорально-просторових особливостей правової сфери загалом та державного примусу, зокрема. А саме, темпоральні особливості розкрито крізь призму оперантного терміна «час»; а в контексті просторовому – такими термінами є «правова система» та «правова сім'я», а також часто вживаний у побуті, універсалізований термін «територія права».^UThe dissertation research identifies the components of the interdisciplinary component of the philosophical approach to the legal definition of the concept of state coercion. In this case, the multidisciplinary component is philosophy of law, philosophy, legal psychology, sociology of law, legal logic, science of public administration, political science, sociology. The essence of such an interdisciplinary component of the philosophical approach to the legal definition of state coercion comes down to the possibility of obtaining qualitatively new knowledge based on the use not only of the subject (actually content) of these sciences, but also of their methodology.For the first time in the dissertation, a comprehensive study was carried out in the national scientific literature, in which at the level of the doctoral dissertation modern theoretical and applied perspectives of temporal-spatial discourse of state coercion were conceptualized, which made it possible to analyze such important methodological principles of the formation of legal principles and regulations.In the dissertation the components of a comprehensive approach to the study of state coercion are substantiated, among which system, historical, civilizational, activity, humanistic, anthropological, cultural, axiological approaches are distinguished, which made it possible to study the concept of state coercion from the standpoint of: 1) influence; 2) coordination of activities of bodies and persons exercising state coercion; 3) taking into account and eliminating factors that impede effective preventive action in this field.The author defines the author's definition of the temporal-spatial features of the legal sphere in general and the state coercion in particular, which is offered to understand through the prism of the operative term "time", which refers to the features of the temporal, while in the context of the same spatial features such are "legal system" and "legal seven". I, as well as the commonly used term in the household, the term "territory of law".Legal reality was studied as a system that made it possible to isolate the kernel, the essence of the concepts of legal reality, the temporal and spatial dimension of legal reality, defining the structure of the legal reality system in the context of the dynamism of this system under the influence of temporal and spatial factors, arguing, at the same time, the necessity to include elements and subsystems finding specific relationships between them.The epistemological characterization of the temporal-spatial components of state coercion was conducted, which made it possible to identify world-view concepts of state coercion, to clarify its role in the processes of state formation and law-making, and to determine the degree of legal and legal influence of state coercion on the population.The conditions under which state coercion will facilitate the observance of legal norms and the implementation of lawful behavior are defined, which made it possible to state that several conditions are necessary in order for the state coercion to act as a peculiar instrument for motivating the observance of legal norms and implementation of lawful behavior. We formed these conditions into appropriate groups, the division into which was based on the criterion of the sphere of influence on the person (such groups as legal, psychological, political and economic).The dissertation analyzes the definition of the essence of personal freedom in the conditions of state coercion on the basis of knowledge of the relationship between individual and non – personal aspects of human existence. In this context, the thesis about the manifestation of the freedom of the individual as an individual through the prism of the collective, which is a condition for the functioning of the institutions of state coercion as a legal phenomenon, has been formed. Therefore, the possibility of achieving the purpose of state coercion as a legal process is considered provided that the individual perceives its realization as something proper and necessary, which becomes possible only under the conditions of personal freedom as an important essential characteristic of human existence as a social unit.

Визначено поняття засобів забезпечення раціонального використання та збереження електричної енергії, проведено їх класифікацію, основним критерієм якої є поділ даних заходів залежно від характеру функцій, які вони виконують на засоби переконання, засоби заохочування або стимулювання та засоби адміністративного примусу. Висвітлено пріоритетні напрямки стимулювання збереження електричної енергії, розкрито їх зміст і визначено порядок впровадження. Встановлено, що адміністративно-примусові засоби забезпечення раціонального використання та збереження електричної енергії застосовуються з метою запобігання порушенням правил, норм і стандартів щодо вироблення, використання та збереження електричної енергії, припинення порушень в електроенергетичній сфері, покарання осіб, які вчинили такі правопорушення. Запропоновано внести доповнення до Закону України "Про енергозбереження", Закону України "Про електроенергетику", Правил користування електричною енергією.

  Скачати повний текст