Розкрито діалектику взаємопроникнення розуму та безумства, визначено, яке місце займає сексуальність у системі моральних норм, як пов'язані безумство та сексуальність з владними відносинами у трактуванні М. Фуко. Розкрито сутність понять безумства та сексуальності, досліджено взаємозв'язок між ними, показано, як еволюціонувало та змінювалось ставлення суспільства до безумства та сексуальності. На прикладі реформування психіатричної установи та клінічної психології М. Фуко обгрунтовано внутрішню спорідненість гуманізму та терору. Досліджено, що у своїй філософській концепції філософ визначає безумство як відчуження людини від її людської сутності. Доведено, що М. Фуко відкриває несподівану функцію безумства - бути основою розуму. Розкрито взаємозв'язок між владою та сексуальністю, владою та безумством. З'ясовано, що в концепції М. Фуко влада виступає як механізм, і ні в якому разі не панування і не репресії, хоча до механізмів влади філософ відносить і механізм вигнання.

  Скачати повний текст

Визначено особливості репрезентації співвідношення "норма" - "аномалія" як специфічної форми дискурсу у творчості М.Фуко. Зазначено, що філософія М.Фуко втілює у собі характерні риси постструктуралістського мислення, репрезентує співвідношення "норма" - "аномалія" як специфічну форму дискурсу, яка визначає процес соціалізації людини. Здійснено аналіз першоджерел і критичних робіт, присвячених творчості М.Фуко та показано необхідність дослідження феноменів норми й аномалії через їх відношення до системи мови як засобу реалізації владних відносин, детермінованих межами конкретних явищ сексуальності та божевілля у контексті структуралістської концепції М.Фуко.

  Скачати повний текст

Висвітлено культуротворчі інтенції деконструкції Ж.Дерріда. Проведено комплексне дослідження концепції деконструкції, виявлено її наукові та культурні пріоритети. Розглянуто питання про можливість транспортування понять деконструкції у сферу культури. Проаналізовано граматологічну та філософсько-етичну стратегії деконструкції, висвітлено їх культуротворчий зміст. Доведено, що деконструктивістське дослідження таких головних складових культури, як текстуальність, категоріальність, дискурсивність та інституційність створює нову панораму бачення культурно-історичного процесу. Доведено, що деконструктивістський досвід міжкультурного, міжнаціонального й міжрелігійного діалогу сприяє розв'язанню ключових питань сучасної цивілізації.

  Скачати повний текст

Розглянуто переконання про деконструкцію як філософський стиль, який суттєво впливає на формування характерних рис і пріоритетів філософії сучасності. Відпрацьовано та уточнено сутнісні риси поняття деконструкції, згідно з яким вона виступає закономірним філософським напрямком у руслі загальної європейської філософської традиції. Здійснено історичну ретроспективу розвитку поняття тексту як феномену, який характеризується полісемантичністю, уособлює здатність не лише синтезувати та репрезентувати, але й творчо формувати головний корпус філософських смислів сьогодення, впливати на нелінійне бачення їх розвитку. Висунуто докази на користь розуміння феномену тексту як апогею деконструктивістської філософії періоду 1970 - 1980-х рр. Доведено, що розуміння тексту у рамках деконструктивізму є плідною філософською стратегією через здатність долати у межах наукового, політичного або соціального дискурсу директивні шляхи вирішення парадигмальних конфліктів. Розгорнуто ідею мультиваріантної аргументації, що базується на деконструктивістському текстуальному принципі, зумовлює низку трансформацій та перетворень у різноманітних сферах філософської діяльності епохи.

  Скачати повний текст

Проаналізовано тенденції розвитку мисленнєвих стратегій французької філософії другої половини XX ст. Досліджено формування некласичної парадигми мислення у дискурсі постструктуралізму. Неокласичну парадигму мислення розглянуто як поліваріантну модель мисленнєвих практик, що знаходить втілення у філософських "техніках": деструкція, деконструкція, реконструкція в розробках Ж. Деріда, Ж. Дельоза та М. Фуко, використання яких розкриває значення досвіду філософії постструктуралізму у пошуках нового способу філософування. На підставі історико-філософського аналізу доведено, що трансформації практик мислення відбуваються шляхом переосмислення значень концептів, які постають складовими некласичної парадигми мислення у дискурсі постструктуралізму.

  Скачати повний текст

Систематизовано сучасні інтерпретації теорії Ж.Лакана, досліджено особливості постмодерного тлумачення суб'єкта у контексті лаканівського психоаналізу й обгрунтовано оригінальні концепції переозначування. Простежено закономірність процесу означування у теорії Ж.Лакана шляхом введення понять "рухливого означника" й "означувального ланцюжка" та суттєво уточнено схему переносу або трансферу у практичних конструкціях сучасного психоаналізу. На матеріалі роману Дж.Фаулза "Жінка французького лейтенанта" відтворено модель катарсису екзистенційної травми суб'єкта способом зміни травматичного означника на новий, адекватний. Вперше поняття "переозначування" застосовано в контексті лаканівської теорії, в якій суб'єкт виступає активним агентом переносу. Зазначено, що раніше дане поняття використовувалось переважно у політологічних, соціологічних і мистецтвознавчих дослідженнях, в яких суб'єкт виступав не більш, ніж пасивним реципієнтом маніпулювання соціокультурними знаками. Виявлено необхідність окремого дослідження концепту "абсолютного простору переозначування" та доведено перспективність і плідність проблематики переозначування суб'єкта в контексті формування нової "науки про суб'єкта" на основі лаканівського психоаналізу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено виявленню ролі та місця концепції репрезентації в критиці класичного способу мислення французьким постструктуралізмом. З'ясовується характер цієї критики, виявляється її евристичний потенціал та нові можливості, що відкриваються для думки, звільненої від репрезентативних обмежень.

  Скачати повний текст