Виявлено вплив біологічних засобів інтенсифікації (гною, соломи, сидератів) на показники родючості грунту, продуктивність і якість бульб картоплі у короткоротаційних сівозмінах. Досліджено вплив різних видів органічних добрив на поживний режим, біологічну активність дерново-підзолистого грунту, ріст та розвиток рослин картоплі, фітосанітарний стан посівів, урожайність і якість бульб, продуктивність сівозмін та економіко-енергетичну ефективність. Установлено, що на дерново-підзолистих грунтах Полісся у короткоротаційних сівозмінах найбільш ефективним способом використання соломи на добриво є сумісне її внесення з половинною дозою гною та сидератами. Серед короткоротаційних сівозмін найбільш продуктивними за умов дерново-підзолистих грунтів є плодозмінні сівозміни. Вихід кормових одиниць з 1 га ріллі у порівнянні з зерно-картоплярською сівозміною підвищується на 46 %, а протеїну - майже у 2 рази.

  Скачати повний текст

Досліджено динаміку лісової рослинності Західного Полісся та Західного Лісостепу під впливом антропогенних факторів, встановлено залежність еродованості земель від структури земельних угідь. Запропоновано шляхи оптимізації лісистості в агроландшафтах даних регіонів. Проведено моделювання продуктивності соснових, дубових і букових лісостанів і виявлено причини її зниження. На основі вивчення інтенсивності росту, вмісту зелених і жовтих пігментів, електрофізіологічних показників дерев встановлено високу життєвість насаджень, створених на еродованих землях західних регіонів Лісостепу і Полісся. Виявлено, що вже у 30-річному віці фітомеліоративні насадження істотно покращують родючість еродованих грунтів, збільшуючи в них вміст гумусу і рівень насичення увібраними основами та, знижуючи кислотність грунтового розчину. Запропоновано шляхи поліпшення ведення лісового господарства та підвищення загальної продуктивності лісів західних регіонів Полісся та Лісостепу.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення радіоактивного забруднення продукції лісу: березового соку, живиці сосни звичайної, кормових рослин лісових сінокосів і пасовищ, дикорослих лікарських та ягідних рослин, їстивних грибів.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню основ росту, розвитку, відтворення та стійкості дубових деревостанів Правобережного Полісся України. Проаналізовано їх патологічний стан та біопродуктивність. Оцінено потенційні можливості насаджень з участю дуба звичайного у складі щодо збереження й відновлення біорізноманіття фітоценозів та екологічних параметрів місцеоселень, розширення їх ресурсного потенціалу.Структура сучасного лісового фонду Правобережного Полісся містить 198,2 тис. га насаджень з участю дуба звичайного як головної породи у складі. Дуб звичайний переважно формує середньоповнотні мішані насадження з участю від 3 до 9 одиниць у складі, чисті дубняки становлять лише 6,9 % площ.У вологих і свіжих сугрудах регіону досліджень протягом 1–3 років після суцільних рубок формуються динамічні рослинні угруповання із залишками лісових та значною участю світлолюбних рудеральних і лучних видів. Після змикання крон молодого деревостану склад та ценотична будова фітоценозів поступово відновлюються.Площа встановлених осередків хвороб дуба звичайного сягнула в піковому 2014 році 4784,0 га, що становить 2,4 % від загальної та виступає вагомим підтвердженням практично мінімального впливу осередків на загальну продуктивність насаджень з дубом звичайним.Аналіз абсолютних значень та індексів радіального приросту дерев дуба звичайного у свіжих та вологих сугрудах вказує на значний вплив зовнішніх чинників (кліматичних, ґрунтово-гідрологічних, біотичних та техногенних), серед яких найсуттєвіший – це коливання кліматичних показників регіону досліджень.Показники щільності вуглецю в дубових деревостанах знаходяться у межах від 8,0 кг (м2)-1 (Волинська область) до 10,5 кг (м2)-1 (Рівненська область), які суттєво перевищують аналогічні показники м'яколистянихта хвойних деревних порід.Результати досліджень дозволили окреслити вектор розвитку лісового господарства у лісах регіону, який направлений на значно ширше використання дуба звичайного під час формування насаджень з урахуванням його потенційних лісівничо-екологічних та ресурсних можливостей.^UThe dissertation is devoted to the research of the bases of growth, development, reproduction and stability of oak stands of the Right Bank Polissia of Ukraine. Their pathological condition and bioproductivity were analyzed. The potential possibilities of plantations with the participation of oak in the composition for the preservation and restoration of biodiversity of phytocenoses and ecological parameters of habitats, the expansion of their resource potential were estimated.The structure of the modern forest fund of the Right-Bank Polissia contains 198.2 thousand hectares of plantations with the participation of oak, as the main species, in the composition. The oak mainly forms medium-full mixed plantations with the participation of 3 to 9 units in the composition, pure oak trees make up only 6.9 % of the area.Dynamic plant communities with forest remnants and a significant participation of light-loving ruderal and meadow species are formed in wet and fresh soils of the study region within 1–3 years after continuous felling. After closing the crowns of young stands, the floristic composition and coenotic structure of phytocenoses are gradually restored.The area of established centers of oak diseases reached 4784.0 ha in the peak year of 2014, which is 2.4 % of the total and indicates the insignificant influence of these centers on the total productivity of oak plantations.Analysis of absolute values and indices of radial growth of oak trees in fresh and wet soils indicates a significant influence of external factors (climatic, soilhydrological, biotic and man-made), the most significant of which are fluctuations in climatic indicators of the study region.Carbon density in oak stands ranges from 8.0 kg/(m2)-1 (Volyn region) to 10.5 kg/(m2)-1 (Rivne region), which significantly exceeds similar indicators of softwood and coniferous tree species.The results of the research allowed to formulate and develop a vector of forestry development in the forests of the region, which is aimed at wider use of oak in the stands' formation, taking into account its forest-ecological potential.

Розроблено теоретико-методологічні та методичні основи конструктивно-географічних досліджень лімносистем (галузевих лімнологічних, комплексних ландшафтознавчих, конструктивно-географічних та інтегративних еколого-лімнологічних досліджень). Установлено закономірності лімногенезу й особливості природних, а також антропогенно та техногенно активізованих процесів у водоймах регіону та їх басейнах з урахуванням зональної та регіональної специфіки. Розглянуто історичні аспекти дослідження водойм. Проаналізовано існуючі їх галузеві класифікації як наукову базу геологічних досліджень і синтезу лімнолого-географічних знань. Виявлено природні умови та чинники формування станів і функціонування лімносистем, закономірності поширення природних і штучних водойм. Проведено просторово-часовий лімнолого-географічний аналіз водойм і типізацію, які вивчено як середовища осадонагромадження й акумуляції донних відкладів. Установлено геохімічні індикатори станів лімносистем. Здійснено конструктивно-географічний синтез знань про водойми, інтегративне регіональне оцінювання найважливіших природних ресурсів. Обгрунтовано напрямки їх раціонального використання в різних галузях економіки. Проаналізовано масштаби антропогенного впливу на лімносистеми. Виявлено техногенні трансформаційні процеси у водоймах. Розроблено конструктивно-лімнологічні засади раціонального використання й охорони водойм. Запропоновано шляхи оптимізації природокористування на водоймах. Обгрунтовано наукові засади, методи відновлення (оздоровлення) лімносистем регіону.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено теоретичні та методичні напрями раціонального використання земельно-ресурсного потенціалу. Доведено, що їх впровадження сприяє утвердженню збалансованої моделі використання продуктивності сільськогосподарських угідь в аграрних підприємствах, що забезпечує підвищення ефективності їх діяльності. На підставі концепції раціонального використання й охорони земельно-ресурсного потенціалу розроблено комплекс заходів, спрямованих на вирішення найважливіших проблем землекористування, які виникли в процесі здійснення земельної реформи на Чернігівщині. Зокрема, визначено напрями формування земельних відносин, проаналізовано стан виконання Програми земельної реформи, розроблено організаційно-економічний механізм впровадження її нереалізованих основних вимог та їх фінансового забезпечення за рахунок місцевих бюджетних коштів, коштів власників земель і землекористувачів. Наведено рекомендації щодо підвищення продуктивності земельних угідь у сільськогосподарських підприємствах. Запропоновано класифікацію принципів визначення узагальнюючого показника використання продуктивного потенціалу сільськогосподарських угідь, встановлено його зв'язок з частковими показниками. Розроблено моделі раціонального використання продуктивного потенціалу сільськогосподарських угідь для підприємств зони Полісся, перехідної зони та зони Лісостепу Чернігівщини з урахуванням досвіду передових підприємств області та природно-економічних умов даних зон.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості таксаційної будови стиглих і перестиглих соснових насаджень природного походження Полісся України. Розроблено нові товарні таблиці для даної категорії насаджень. Наведено інформацію про їх стан, а також лісотаксаційну характеристику. З'ясовано особливості таксаційної будови за діаметром соснових насаджень в об'єкті дослідження. Розроблено відповідні математичні моделі. Установлено, що розподіл діаметра стиглих і перестиглих соснових насаджень задовільно апроксимується кривими beta-розподілу. Одержано ряди відсоткового розподілу кількості стовбурів за природними ступенями товщини. Для фіксованих рангів дерев у деревостані обчислено теоретичні редукційні числа дерев за діаметром. Одержано узагальнені ряди розподілу дерев за ступенями товщини та категоріями технічної належності. Виявлено, що у стиглих і перестиглих соснових деревостанів розмах діаметрів на 1 - 2 ступеня товщини більший у порівнянні зі штучними. З урахуванням регіону дослідження та походження насадження розроблено нормативи товарної структури дослідних деревостанів. Установлено, що чинні нормативи товарності систематично завищують вихід деревини для стиглих деревостанів на 2 - 3 % та на 6 - 12 % - для перестиглих.

  Скачати повний текст

Вивчено мінливість клонів, півсібсових і сібсових родин і кандидатів у синтетичні сорти-популяції сосни звичайної за біометричними показниками. Розраховано коефіцієнти успадкування господарсько-цінних ознак вегетативним і насінним потомством за різними методиками. Проведено порівняльний аналіз росту та селекційної структури однойменних півсібсових родин і кандидатів у синтетичні сорти-популяції сосни звичайної за ряд років і на різних ділянках випробних культур. Досліджено цитогенетичну мінливість ядерцевих характеристик і встановлено вплив терміну зберігання насіння на ядерцеву активність.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості поширення осередків звичайного та рудого соснових пильщиків у лісах Центрального Полісся, їх вплив на стан соснових насаджень. Доведено, що санітарний стан насаджень погіршується більшою мірою в осередках звичайного соснового пильщика, ніж рудого, та залежить від рівня пошкодження крон і віку деревостанів. Дерева, пошкоджені сосновими пильщиками на 80 % і більше, всихають без участі стовбурових шкідників. Визначено особливості відновлення радіального приросту дерев в осередках соснових пильщиків залежно від віку деревостанів, класу росту дерев, рівня пошкодження крон. Вперше у Поліссі застосовано бальну оцінку принадності ділянок насаджень для визначення переліку виділів, у яких необхідно проводити першочерговий нагляд за поширенням соснових пильщиків. Уточнено критичну щільність популяції рудого соснового пильщика для призначення лісозахисних заходів у лісах Центрального Полісся.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичні узагальнення та аналіз даних стосовно поширення та впливу екологічних чинників на стан лісів Волинського та Житомирського Полісся. Аналіз кліматичних показників свідчить про зміни показників температури, зволоження, ГТК Селянінова та Д. В. Воробйова, які не є сприятливими для насаджень, але створюють умови для поширення шкідників і лісових пожеж. Біотична стійкість насаджень знижується у зв’язку зі значним поширенням чистих соснових насаджень, а також за рахунок виділів, які межують зі зрубами та незімкненими культурами. Виявлено особливості зміни санітарного стану насаджень та їхнього заселення стовбуровими шкідниками після низової пожежі. Проаналізовано динаміку площ осередків комах-хвоєгризів і стовбурових шкідників. Показано, що принадність насаджень для виникнення осередків комах-хвоєгризів зменшилася зокрема у зв’язку з вилученням санітарними рубками чистих соснових насаджень в осередках короїдів. Виявлено зміни у видовому складі комплексу короїдів, зокрема згасання після 2017 р. осередків верхівкового і шестизубчастого короїдів й збільшення участі соснових лубоїдів у комплексі. Визначено видовий склад нематод у деревах, заселених короїдами. Підтверджено необхідність вчасного проведення вибіркових санітарних рубок в осередках усихання для запобігання втратам ліквідної деревини. Одержані дані підтримують концепцію П. Маніона стосовно чинників всихання дерев. Висока частка чистих соснових насаджень і насаджень віком понад 50 років – чинники тривалої дії (predisposing). Аномальне збільшення температури повітря та зменшення ГТК до рівня, характерного для степової зони, є чинниками нетривалої дії (inciting), що підвищують сприйнятливість дерев до заселення короїдами, які є чинниками супроводження (contributing). Експериментально обґрунтовано підходи до прогнозування ризиків усихання соснових насаджень регіону та підвищення їхньої стійкості. Поглиблені методичні підходи стосовно виявлення насаджень із високою принадністю для формування осередків шкідливих комах і виникнення лісових пожеж. Зокрема пропонується скоригувати терміни вивезення з лісу або корування чи обробки інсектицидами заготовленої деревини, а також застосування інсектицидів з урахуванням зміни термінів початку й закінчення вегетаційного періоду; оцінювати загрозу формування осередків хвоєгризів у міру змикання культур, створених на зрубах санітарних рубок минулого десятиліття та застосовувати розраховані моделі для оцінювання загрози пошкодження дерев фітофагами.^UThe features of the dynamics of climatic parameters affecting the condition and growth of pine stands were revealed. A decrease in precipitation and hydrothermal coefficient of G.T. Selyaninova (HTI) is unfavorable for the growth and condition of trees and favorable for harmful organisms. The features of the distribution of the forest stock of pine stands of individual forestry enterprises by types of forest site conditions, stand composition, age, the relative density of stocking and changes in these parameters during the period between the last forest inventories, which affect the attractiveness of forest plots to harmful insect foci and the risk of fires, were evaluated. The obtained data support the concept of P. Manion regarding the factors of forest decline. A high proportion of pure pine stands and stands over 50 years old are long-term predisposing factors. Anomalous increase in air temperature and reduction of HTI to the level characteristic of the steppe zone are the short-term inciting factors that increase the susceptibility of trees to colonization by bark beetles, which are contributing factors. The obtained results made it possible to develop proposals for forecasting the risks of deterioration of the conditions of pine stands in the region and measures to increase their sustainability. In particular, it is suggested: to adjust the terms of creating pine plantations, removal from the forest or protection harvested wood with insecticides, taking into account the change in the terms of the beginning and end of the growing season; to implement an improved algorithm for determining fire hazard classes; to create mixed stands according to the type of forest site conditions; to carry out timely thinning to maintain the optimal structure of the crowns and sufficient relative stocking density of the stands in order to increase their resistance, in particular to damage by insects and fires; to assess the threat of the formation of foci of foliage browsing insects in pine plantations created at the clear-cuts of sanitary fellings of the last decade and to apply suggested models to predict tree damage by phytophages.

Розглянуто діяльність Служби безпеки ОУН(б) на території Волині та Полісся в 1946 - 1951 рр., досліджено напрями її роботи та зміни в структурі. Детально проаналізовано розвідувальну діяльність, визначено методи боротьби СБ з радянською агентурою, охарактеризовано диверсійно-терористичну, слідчо-оперативну роботу та підготовку кадрів. Висвітлено протидію СБ радянізації регіону, зокрема, спроби зриву держпоставок, колективізації, перешкоджання проведенню виборів до місцевих і центральних органів влади, поширенню більшовицької пропаганди. Встановлено, що діяльність СБ загалом сприяла боєздатності оунівського підпілля.

  Скачати повний текст

Бурхливі процеси суспільного життя минулого сторіччя зумовили суттєве перетворення природних ландшафтів Полісся, яке не припиняється й до сьогодні. Зокрема, значні, за масштабами, антропогенні впливи на такий компонент природного середовища як земля, призвели до інтенсифікації використання цього та інших природних ресурсів Волинської області, що зумовило зниження екологічної стійкості екосистем на значних площах. Сьогодні стало зрозумілим, що через варварське поводження екосистеми потребують ренатуралізації. Без організації, раціонального використання та охорони земельних, водних та інших ресурсів, не можливим є їх відтворення, що вимагає оптимізації і підвищення ефективності використання у складі земельно-ресурсного потенціалу.Дисертаційна робота присвячена конструктивно-географічній оцінці земельно-ресурсного потенціалу Волинської області та розробці заходів з його оптимізації. Для цього було вирішено головні завдання: досліджено сутність поняття та розроблено методику аналізу формування земельно-ресурсного потенціалу Волинської області; розраховані коефіцієнти сільськогосподарської освоєності та розораності території, угідь, складені відповідні картосхеми динаміки їх перебігу, тим самим оцінений антропогенний вплив на земельно-ресурсний потенціал краю в умовах адміністративно-територіальної реформи; визначено ступінь інтенсивності цільового використання земельно-ресурсного потенціалу Волинської області та окреслено заходи з його оптимізації.Важливі питання, пов'язані з земельно-ресурсним потенціалом на мезорівні, не є достатньо вивченими науковими колами, і на сучасному етапі набувають щораз більшого значення. Крім того, виникла потреба всебічного вивчення земельних та інших природних ресурсів на фоні загальних фізико-географічних особливостей регіону для виявлення і глибшого розуміння екологічних проблем, пов'язаних із природокористуванням. Тому конструктивно-географічні аспекти формування перспектив земельно-ресурсного потенціалу області є досить актуальними і дозволять раціонально підійти до його використання у майбутньому.Наукова цінність одержаних результатів полягає в тому, що вперше розроблені тематичні картосхеми районування та відображені територіальні відмінності кількісних та якісних показників земельних ресурсів області; розроблена оцінка ступеня інтенсивності цільового використання земельно-ресурсного потенціалу території в умовах адміністративно-територіальної реформи; визначено екологічно допустимий рівень зміни та окреслено заходи з оптимізації розвитку земельно-ресурсного потенціалу Волинської області.Застосування науково-практичних результатів дослідження сприятиме раціональному використанню земельних ресурсів Волинської області та дозволить державним і місцевим органам влади при проєктуванні схем землекористування громад сформувати концепції розвитку регіональних програм на основі сталого соціально-економічного розвитку.^UThe turbulent processes of social life of the last century led to a significant transformation of the natural landscapes of Polissya, which continues to this day. In particular, significant, on a scale, anthropogenic impacts on such a component of the natural environment as land, led to the intensification of the use of this and other natural resources of Volyn region, which led to a decrease in ecological sustainability of ecosystems over large areas. Today it has become clear that ecosystems need to be renaturalized due to barbaric behavior. Without the organization, rational use and protection of land, water and other resources, it is impossible to reproduce them, which requires optimization and increase the efficiency of use in the land resource potential.The dissertation is devoted to the constructive-geographical assessment of the land resource potential of the Volyn region and the development of measures for its optimization. For this purpose the main tasks were solved: the essence of the concept, the basic principles of use are investigated and the technique of the analysis of formation of land resource potential of the Volyn region is developed; the coefficients of agricultural development and plowing of the territory, lands are calculated, the corresponding maps of the dynamics of their course are made, thus the anthropogenic impact on the land resource potential of the region in the conditions of administrative-territorial reform is estimated; the degree of intensity of target use of land resource potential of Volyn region is determined and measures for its optimization are outlined.The scientific value of the obtained results lies in the fact that for the first time thematic maps of zoning are developed and territorial differences of quantitative and qualitative indicators of land resources of the region are reflected; the estimation of degree of intensity of target use of land resource potential of the territory in the conditions of administrative-territorial reform is developed; the ecologically admissible level of change is defined and measures for optimization of development of land resource potential of the Volyn region are outlined.The application of scientific and practical results of the study will promote the rational use of land resources of Volyn region and allow state and local authorities in designing community land use schemes to form concepts for the development of regional programs based on sustainable socio-economic development.

Обгрунтовано можливість зменшення переущільнення орного шару дерново-підзолистих грунтів, призначених для сільськогосподарського використання, до екологічно безпечного рівня шляхом обмеження питомого тиску колісних рушіїв машинно-тракторних агрегатів. Проведено теоретичні й експериментальні дослідження взаємодії грунтового середовища з колісним рушієм залежно від його типорозміру та експлуатаційних характеристик. Встановлено раціональні параметри колісних рушіїв машинно-тракторних агрегатів для застосування за грунтово-кліматичних умов зони Полісся України, що забезпечують мінімізацію незворотного руйнування структури грунту та зменшують показник ступеня підвищення щільності. Розроблено математичну модель взаємодії пари колісних рушіїв з грунтом та емпіричні моделі впливу їх параметрів на грунтове середовище. Виконано порівняльну оцінку за лабораторно-польових умов запропонованого модернізованого рушія з його серійними аналогами. Показано, що застосування модернізованих колісних рушіїв забезпечує зменшення переущільнення дерново-підзолистих грунтів, збереження їх структури та більш повне використання їх потенційної родючості. Розраховано економічну ефективність застосування машинно-тракторних агрегатів, оснащених запропонованими рушіями. Здійснено практичне впровадження основних результатів наукового дослідження у виробництво.

  Скачати повний текст

Визначено регіональні та локальні риси пісенності Західного Полісся у XIX ст., з'ясовано їх жанрову специфіку, базуючись на ритмоструктурній типології. З залученням значної кількості текстового матеріалу з'ясовано стан збереженості, динаміки та характеру побутування, історичних змін, що відбуваються у структурі календарно-обрядового фольклору Західного Полісся, використовуючи історично-порівняльний, функціональний, генетико-історичний, структурно-порівняльний, статистичний методи. Як джерельну базу використано тексти пісень, виявлених у архіві Полісько-Волинського народознавчого центру, записи, здійснені під час експедицій даного центру та Інституту культурної антропології. Загальний фонд дослідженого текстового матеріалу доповнено текстами зі збірників календарно-обрядової пісенності загальноукраїнського та регіонального спрямування, науково вірогідних методичних збірників, періодичних наукових видань.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та проведено практичну реалізацію нормативно-інформаційного забезпечення, призначеного для оцінювання якісних і кількісних параметрів компонентів надземної фітомаси дерев і деревостанів осики (тополя тремтяча, Populus tremula L.) Східного Полісся України. Проаналізовано сучасний стан і наведено лісівничо-таксаційну характеристику осикових деревостанів Східного Полісся України. Проаналізовано результати проведених досліджень біопродуктивності лісів за компонентами фітомаси та застосування системного підходу та математичного моделювання у процесі дослідження надземної фітомаси осикових деревостанів за компонентами фітомаси. Оцінено якісні ознаки компонентів фітомаси дерев осики. Розроблено систему математичнмх моделей і комплекс таблиць для оцінювання компонентів надземної фітомаси дерев і деревостанів осики, комплекс таблиць для оцінювання вмісту депонованого вуглецю у даній фітомасі, таблиці відношення загальної надземної фітомаси у абсолютно сухому стані до запасу стовбурів у корі осикових деревостанів. Проаналізовано результати досліджень, проведено їх порівняння з даними, одержаними іншими дослідниками.

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан грунтів староорних земель Чернігівського Полісся та визначено їх вплив на ріст лісових насаджень. Виявлено вплив різних способів обробітку грунту на ріст і розвиток лісових культур на староорних землях. Визначено початкову густоту та схеми змішування таких культур, які дозволяють створити високопродуктивні лісові насадження на землях, виведених з сільськогосподарського використання. Описано особливості процесу природного поновлення лісових насаджень на староорних землях і запропоновано заходи підвищення їх продуктивності.

  Скачати повний текст

За агроекологічних умов Полісся вдосконалено основні елементи технологій вирощування багаторічних трав і льону-довгунцю, зважаючи на їх екологізацію та зниження витрат енергоресурсів. Доведено, що застосування альтернативних систем удобрення та способів мінімалізованого обробітку грунту позитивно впливає на вирішення екологічних проблем - збереження та підвищення родючості сірих опідзолених грунтів, зростання біоенергетичного коефіцієнта посіву в польовій сівозміні, зниження антропогенного навантаження на агроекосистему. Досліджено вплив застосування безполицевого обробітку й альтернативних традиційних систем удобрення на агрофізичні властивості сірих опідзолених грунтів. Визначено вплив вищезазначених елементів систем землеробства на забруднення грунту важкими металами, надходження їх у продукцію рослиництва. Розраховано коефіцієнти переходу важких металів у зерно озимої пшениці.

  Скачати повний текст

Досліджено видовий склад і динаміку чисельності комплексу фітонематод агроценозів хмелю. Показано, що тривале його вирощування в монокультурі зумовлює формування в ризосфері стабільного комплексу паразитичних видів. Виділено найшкідливіші види паразитичних нематод, до яких віднесено D. destructor і Н. humuli. Проаналізовано характер і ступінь впливу паразитичних нематод на рослини хмелю. Визначено рівні шкідливості D. destructor, Н. humuli і комплексу червоподібних паразитичних нематод на хмелю. Досліджено динаміку чисельності фітонематод за період вегетації хмелю та вплив на неї погодних умов. Встановлено сукцесію мікогельмінтів, паразитичних і сапробіотичних нематод залежно від ступеня ураження тканин. Вивчено біологічні особливості розвитку Н. humuli на хмелю. Вдосконалено методи виявлення, обліку та діагностування домінуючих видів фітонематод. Запропоновано метод оздоровлення маток від фітонематод у період проведення ранньовесняного фітосанітарного обстеження хмільників. Вивчено вплив мінеральних та органічних добрив на комплекс фітопаразитичних нематод та урожайність хмелю. Встановлено оптимальні норми витрати та способи застосування хімічних засобів захисту для контролювання чисельності фітопаразитичних нематод.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено видовий склад фітофагів агроценозу смородини чорної за агроекологічних умов Центрального Полісся України. Уточнено видовий склад домінуючих видів сисних фітофагів в насадженнях смородини та визначено рівень шкідливості великої смородинової, червоносмородинової галової, агрусової пагонової попелиць, смородинового брунькового та звичайного павутинного кліщів. Встановлено вплив різних рівнів мінерального живлення, позакореневого підживлення мікроелементами та комплексними добривами на чисельність сисних шкідників і толерантність рослин. Визначено різку зміну вмісту активнодіючих речовин в листках та ягодах смородини чорної. Вдосконалено методику оцінювання заселеності рослин сисними шкідниками. Досліджено ефективність біологізованих елементів інтегрованої системи заходів захисту смородини чорної проти сисних шкідників та оцінено її господарську, економічну та енергетичну ефективність.

  Скачати повний текст