Узагальнено експериментальні дані щодо внутрішньовидової мінливості сосни звичайної, закономірностей росту та стану штучних соснових деревостанів, створених з насіння різного географічного походження за умов Західного Полісся України з метою виявлення перспективних екотипів для культивування у цьому регіоні. Наведено лісівничо-таксаційні характеристики насаджень 40-річних географічних культур сосни звичайної та розглянуто особливості вікової динаміки. За параметрами імпедансу та поляризаційної ємності оцінено життєвість дерев різних екотипів за нових умов культивування. Проаналізовано основні біометричні характеристики дерев, їх крон і окремих органів. Виявлено парні кореляційні залежності між основними таксаційними, морфологічними й анатомічними показниками, географічною довготою та широтою місць збору насіння для закладання географічних культур. Визначено райони доцільної заготівлі лісового насіння для створення лісових культур у дослідженому регіоні. Розроблено регіональні таблиці щодо росту Буцинських і Ростанських географічних лісових культур сосни звичайної.

  Скачати повний текст

Уточнено наукові уявлення про продуктивність деревостанів сосни звичайної Київського Полісся, визначено їх селекційну цінність як генетичних резерватів для збереження та відтворення природного потенціалу лісових насаджень. Підтверджено доцільність і перспективність застосування методів популяційної та плюсової селекції для відновлення насаджень сосни звичайної у регіоні досліджень. Вперше для півдня Київського Полісся вивчено популяційну мінливість сосни звичайної за анатомо-морфологічними показниками хвої. Встановлено зв'язок між морфометричними характеристиками плюсових дерев сосни та їх потомства та господарськими ознаками. Виділено перспективні для інтенсивного лісовирощування форми сосни звичайної. Удосконалено технологію вирощування селекційно поліпшеного садивного матеріалу сосни звичайної та створюваних з нього насаджень з використанням нових стимуляторів росту, мікродобрив і суперабсорбентів. Визначено економічну ефективність створення лісових культур сосни у Київському Поліссі з використанням селекційно-поліпшеного садивного матеріалу.

  Скачати повний текст

Виявлено зв'язки індексів приросту з обсягом викидів (у Поліссі - сильні, у Степу - середні) і кліматичними показниками (слабкі та середні в обох зонах). Отримано регресійні моделі залежності індексів санітарного стану від відстані до джерел забруднення. Встановлено, що вплив забруднення, в основному, посилює чутливість сосни до кліматичних факторів. Апробовано методику дендрохронологічних досліджень, придатну для екологічного моніторингу II рівня. Результати досліджень доцільно використовувати для діагностики стану лісових екосистем під впливом забруднення, створення прогностичних моделей динаміки радіального приросту.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідів стосовно вдосконалення технології вирощування садивного матеріалу сосни звичайної у теплицях. Доведено, що для вирощування сіянців даної рослини у теплицях на зв'язано-піщаній грунтовій суміші ефективним є суцільне внесення біогумусу (вермикомпосту) під перекопування грунту та локальне його внесення в борозни. Відзначено, що доцільно використовувати для загортання насіння та мальчування сходів свіжу соснову тирсу, а застосування регуляторів росту рослин, а саме: агростимуліну, триману-1, фумару, емістиму-С, параамінобензойної кислоти для передвисівного намочування насіння й обприскування сходів сприяє підвищенню виходу високоякісного стандартного садивного матеріалу. У процесі вирощування сіянців у теплицях високу ефективність виявлено за умов комплексного застосування біогумусу та регуляторів росту рослин, ретарданту "Атлет", біопрепарату "Байкал ЕМ-1-У". Виявлено, що обробка коріяння сіянців сосни звичайної полімерною плівкотвірною композицією екзополіакриламіду з додаванням регуляторів росту рослин, суперабсорбентів "Теравет-100" і "Аквасорб 3005КМ" сприяє збільшенню приживлюваності сіянців і темпів росту культур у висоту та за діаметром.

  Скачати повний текст

З'ясовано ступінь стійкості сосени кримської та звичайної до атмосферних викидів металургійних комбінатів Маріуполя. Визначено в основних насадженнях Приазов'я рівень забруднення хвої важкими металами, найбільш поширеними у викидах металургійних виробництв. Оцінено статеву репродуктивну функцію даних сосен в інтродукційних насадженнях за умов аеротехногенного забруднення. Встановлено ступінь відтворення рівня генетичної (алозимної) мінливості природних популяцій у штучних насадженнях сосни кримської у Приазов'ї та Криму. Проаналізовано ступінь збереження популяційно-генетичної гетерогенності у групі плюсових дерев сосни кримської та групі стійких до аерополютантів особин сосни звичайної. Досліджено взаємозв'язок мінливості кількісних (морфометричних і репродуктивних), а також спадкових біохімічних ознак у природних популяціях сосни кримської. Особливу увагу приділено питанням збереження даних зв'язків у інтродукційних насадженнях Приазов'я. Розроблено науково обгрунтовані підходи до добору рослин з метою формування стійких насаджень сосен кримської та звичайної за умов Маріуполя.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив різних режимів осушення, а також процесів вторинного заболочення земель, на дерева та насадження сосни звичайної різного віку, які ростуть на заболочених землях, що інтенсивно осушувались у 1970-х рр. Установлено, що позитивний вплив регульованого осушення на дерева та насадження сосни звичайної, які ростуть на заболочених землях, зберігається навіть після повторного підняття рівня грунтових вод. Виявлено, що у борах коренезаселеність генетичних горизонтів фізіологічно активним корінням не поступово спадає від гумусового горизонту до материнської породи, а різко зменшується в елювіальному горизонті. У наступному, ілювіальному, вона знову зростає, спадаючи у материнській породі. Це пояснюється значно інтенсивнішим вимиванням хімічних елементів та гумусу за борових умов, яке спричинене надмірною кількістю опадів, характерною для Волинського Полісся, за поєднання зі слабким розвитком надгрунтового трав'яного покриву та малої потужності лісової підстилки за борових умов. Експериментальним шляхом установлено способи та строки введення грунтополіпшуючих кущових порід під намет соснових насаджень Волинського Полісся, а також віковий оптимум деревостанів, під намет яких доцільно вводити ці породи. За результатами дослідження покаано, що на зрубах давністю до року за умов сухих, свіжих і вологих борів, за відсутності задерніння та непорушеної лісової підстилки можна створювати лісові культури без попереднього обробітку грунту садінням сіянців вручну.

  Скачати повний текст

Вивчено мінливість клонів, півсібсових і сібсових родин і кандидатів у синтетичні сорти-популяції сосни звичайної за біометричними показниками. Розраховано коефіцієнти успадкування господарсько-цінних ознак вегетативним і насінним потомством за різними методиками. Проведено порівняльний аналіз росту та селекційної структури однойменних півсібсових родин і кандидатів у синтетичні сорти-популяції сосни звичайної за ряд років і на різних ділянках випробних культур. Досліджено цитогенетичну мінливість ядерцевих характеристик і встановлено вплив терміну зберігання насіння на ядерцеву активність.

  Скачати повний текст

Досліджено молекулярно-біологічні аспекти формування морфологічно аномальної хвої сосни звичайної, що зростає на території зони відчуження ЧАЕС. Потужність дози зовнішнього gamma-опромінення у місцях відбору зразків становила 1 - 3 мР/год. Проаналізовано особливості вкороченої хвої на морфологічному, цитологічному та молекулярному рівнях. Установлено, що морфологічно аномальна хвоя характеризується зменшеними у 2,8 раза довжиною, у 1,5 раза шириною і у 1,5 раза товщиною у порівнянні з контролем. За результатами цитологічного аналізу установлено, що зменшення лінійних розмірів хвої відбувається за рахунок зменшення у 1,5 раза кількості клітин, а не їх розмірів. У меристемі короткої хвої відзначено зростання у 1,6 раза кількості клітин з мітотичними порушеннями. З використанням методів RAPD- та ISSR-ПЛР оцінено рівень мінливості генома дослідних і контрольних зразків хвої сосни звичайної. Установлено, що поліморфні локуси становлять 80 % (RAPD-маркери) і 88,4 % (ISSR-маркери). За методом мікроматриць проаналізовано експресію 373-х генів у хвої сосни звичайної. Показано збільшення рівня експресії генів, що кодують убівітинзв'язувальний фермент і аскорбатпероксидазу, у всіх проаналізованих зразках морфологічно аномальної хвої.

  Скачати повний текст

Досліджено генетичний потенціал ценопопуляцій сосни звичайної на заході України та вплив гормональних речовин на ріст і розвиток її сіянців,, описано молекулярні механізми, які забезпечують їх стійкість до дії фітопатогенів. Проаналізовано багаторічну динаміку та циклічність радіального приросту сосни звичайної різних селекційних категорій у ценопопуляціях заходу України протягом останнього століття (1925 - 2004 рр.) у зв'язку з коливанням опадів і температури. Досліджено внутрішньо- та міжпопуляційну мінливість у рівнинних і гірських ценопопуляціях сосни звичайної заходу України за допомогою мікросателітного аналізу хлоропластної ДНК (cpSSR). Суттєвих відмінностей між даними ценопопуляціями за частотою алелей у локусах хлоропластної ДНК не виявлено. Зафіксовано тільки один гаплотип "а" у рівнинних і гірських ценопопуляціях сосни звичайної заходу України, у слов'яногірській ценопопуляції сосни на Донеччині та у кліматичних типів географічних культур сосни. Проаналізовано зміни білкового складу насіння сосни у процесі його проростання під дією стимуляторів росту. Досліджено вплив цих препаратів на морфометричні та фізіолого-біохімічні показники у сіянців. Виявлено захисний білок - дефензин сосни (PsDefl), який очищено з проростків, показано його антимікробні властивості, клоновано ген та одержано рекомбінантний білок. Одержано антитіла проти дефензину, які використано для дослідження рівня експресії дефензину у проростках сосни звичайної у разі ураження їх патогенним грибом Heterobasidion annosum.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного вивчення внутрішньовидової мінливості сосни звичайної в еколого-географічних культурах серед десяти досліджених кліматипів виявлено найперспективніші для використання у лісовому насінництві. Для умов України вперше визначено специфіку нагромадження маси наземних органів сосни звичайної різного географічного походження, вивчено особливості поширення фізіологічно активного коріння в грунті. Проведено детальні дослідження генеративних показників сосни звичайної, виявлено особливості гаметофітного й ембріонального виживання насінних зачатків у шишках даного виду залежно від географічного походження. Досліджено біохімічний склад пилку сосни звичайної, його життєздатність і фертильність в еколого-географічних культурах у Київському Поліссі.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий напрямок у вирішенні проблеми підвищення продуктивності штучних насаджень сосни звичайної за умов Овруцько-Словечанського кряжу. З'ясовано, що в насадженнях регіону на землю випадає велика кількість насіння сосни, проте природне поновлення її є незадовільним. Показано доцільність штучного відновлення лісу шляхом створення лісових культур. Встановлено, що вміст поживних речовин у підстилці та грунті культур різної густоти достатній для забезпечення інтенсивного росту сосни звичайної. Зазначено, що продуктивність насаджень всіх вікових груп різна. Для забезпечення інтенсивного росту дерев сосни, формування малозбіжистих, добре очищених від гілок стовбурів, запобігання появі трав'янистих рослин і задерніння грунту, зімкнутості крон у насадженнях всіх вікових доцільно груп дотримувати зазначених показників. За таких умов насадження раціонально використовуватимуть сонячну енергію та родючість грунту.

  Скачати повний текст

Визначено частоту появи морфологічних змін (зняття апікального домінування за розвитку крони сосни) у дерев експериментального масиву та відсоток клітин з аберантними порушеннями в апікальній меристемі первинних корінців. За реальних умов чорнобильського радіоактивного забруднення побудовано залежності "доза - ефект" для морфологічних змін (різні види зняття апікального домінування за розвитку крон сосни) та цитогенетичних порушень (аберації клітин в апікальній меристемі первинних проростків) за хронічного опромінення сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), що можуть бути використані для нормування припустимих рівнів опромінення біоти, а також для розвитку теоретичних підходів до опису радіобіологічних ефектів.

  Скачати повний текст

Визначено інтенсивність шишконошення, морфологічних ознак шишок і морфофізіологічних характеристик насіння сосни звичайної різних едафотопів та виявлено особливості росту її сіянців і лісових культур за умов свіжого бору Київського Полісся. Встановлено, що насадження сосни свіжого бору в 1,2 і 1,1 раза інтенсивніше плодоносять, ніж у свіжому субору і сугрудку, а їх шишки мають на 15,2 та 8,5 % більше повнозернистого насіння. Вивчено мінливість сосни звичайної за формою апофіза луски шишки та кольором насіння. Доведено, що в опаді соснових насаджень свіжого бору переважно зустрічаються шишки з пірамідальною формою апофіза луски (50,2 %), а за кольором за цих умов переважає темне насіння (60,7 %). Встановлено, що у разі створення культур сосни звичайної за умов свіжого бору доцільно використовувати її насіння такого ж походження.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено сучасний стан і розроблено шляхи збереження та відтворення генофонду лісонасінного комплексу сосни звичайної на Малому Поліссі (ДП "Радехівське лісомисливське господарство"), створений у 1973 - 1982 рр., який включає плюсове насадження, плюсові дерева, постійні лісонасінні ділянки, клонові, архівно-маточні та родинні плантації та випробні півсібсові потомства. Вивчено лісівничо-таксаційні показники об'єктів лісонасінного комплексу, встановлено тенденції у зміні їх стану за останні 20 - 30 років, пов'язані зі старінням і розвитком процесів розладнання та впливом біотичних і абіотичних факторів. Досліджено особливості насіннєношення материнських дерев сосни та їх клонів, морфометричні показники шишок і насіння та його посівні характеристики, морфолого-анатомічні показники хвої, фізіолого-біохімічні процеси (біосинтез пластидних пігментів, вміст терпенових вуглеводнів, біоелектричні потенціали, імпеданс, поляризаційну ємність), вивчено ріст півсібсових потомств плюсових дерев сосни різних репродукцій. Охарактеризовано сантітарний стан об'єктів лісонасінного комплексу. Показано, що для максимального відтворення унікального генофонду насадження кращим є природний шлях відновлення. Запропоновано заходи щодо природного поновлення сосни й успішного формування її підросту, які дозволяють досягти 500 - 700 тис. шт./га підросту цієї цінної породи.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст