Вперше комплексно досліджено фундаментальну віршовану хроніку С.Твардовського "Wojna Domowa" як історичне джерело та пам'ятку історіографії. Наведено максимально повний нарис біографії письменника, проаналізовано вплив суспільно-культурних трансформацій на його творчу діяльність. Розкрито внесок С.Твардовського у формування історіографії Національно-визвольної війни українського народу 1648 - 1658 рр. Висвітлено позитивні здобутки окремих авторів XVIII - XXI ст., які вивчали "твардовіану", виявлено помилкові та застарілі твердження, проаналізовано дискусійні моменти, розкрито малодосліджені аспекти творчості С.Твардовського. Розглянуто основні положення історичної концепції ученого, висвітлено його суспільно-політичні погляди, наведено характеристику та методику опрацювання історичних джерел польським хроністом. Досліджено невідомі раніше події з історії України козацьої доби, зокрема, часів Національно-визвольної війни українського народу 1648 - 1658 рр. та початкового етапу Руїни. Простежено вплив творів С.Твардовського, зокрема "Wojna Domowa", на розвиток української історіографії XVII - XVIII ст.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджено процес формування колекцій пам'яток воєнної історії у музеях Львова ХІХ–ХХ ст. З'ясовано, що зародження музейної діяльності у місті стало результатом поширення європейських традицій колекціонування серед аристократичних польських родів міста. Виділено етапи становлення музейних установ, що спеціалізувались на зборі предметів воєнно-історичного характеру. Відзначено, що на першому етапі створення музеїв Львова в їх колекціях була незначна кількість пам'яток воєнно-історичного значення. Проте, вже у першій третині XX ст. у Львові формувалися перші спеціалізовані військово-історичні експозиції. У радянський період основним завданням нововідкритих військово-історичних експозицій було оспівування перемоги СРСР у Другій світовій війні. Виняток становив Музей зброї «Арсенал», де демонструвалися еклектичні збірки середньовічного озброєння з колишніх приватних колекцій князів Любомирських, В. Лозинського, Б. Ожеховича, О. Чоловського.^UThe dissertation deals with the process of the formation of collections of military history attractions in Lviv museums of the 19th and 20th centuries. It is found that the origin of museum activity in the city was the result of the spread of European collecting traditions among aristocratic Polish families of the city. The stages of the formation of museum establishments specializing in the collection of items of military-historical characters were distinguished. It was noted that in the first stage of the creation of Lviv museums in their collections there were a small number of attractions of military and historical importance. However, already in the first third XX century, the first specialized military-historical expositions were formed in Lviv. In the Soviet period, the main task of the newly opened military and historical exhibitions was to sing the victory of the USSR in World War II. An exception was the Arsenal Museum of Weapons, which displayed eclectic collections of medieval weapons from the former private collections of Prince Lubomirsky, V. Lozynsky, B. Ozhehovich, O. Cholovsky.

Досліджено особливості етнополітичного середовища, в якому в період з середини ХІХ - до початку ХХ ст. функціонувала єврейська громада на українських землях в складі Російської імперії, зокрема, увагу приділено європейському, російському, польському й українському "контекстам". З'ясовано специфікку складових ресурсу (демографічного, економічного, інформаційного) єврейської нації. Висвітлено причини конфліктності міжетнічних відносин на підросійській українській території. Розглянуто питання політичного розвитку єврейства на "переднаціональному" етапі та в період політизації, зокрема, проаналізовано націоналізуючі чинники, процес зміни та сутність політичних стратегій, інтелектуальну складову процесу становлення єврейства як суб'єкта політичного процесу.

  Скачати повний текст

Аргументовано, що зі здобуттям незалежності Україна у своєму баченні перспектив тяжіла до європейського способу врядування та ціннісних орієнтацій, а європейськість як цивілізаційний маркер притаманний Україні й історично, і географічно, і все більше ментально – до тої міри, що західний вектор розвитку країни українці відстоювали і під час Революції Гідності, і потім на східних фронтах, даючи відсіч російській військовій агресії. Наголошено, що гармонізувати суто просторову європейську приналежність з досвідом демократичного будівництва, сформувати відкриту конкурентну економіку та паритетні відносини з рівноправними політичними партнерами – зміст європеїзації прагнень України знайти своє місце на міжнародній арені. Актуалізовано й категоризовано для української політичної науки сутність і зміст поняття «євроінтеграційні практики», яке автором визначено як функціональну складову політики євроінтеграції, організованої згідно з конкретним планом роботи державної влади щодо впровадження європейських стандартів в усі сфери суспільного життя через процес створення нормативно- правової бази інтеграції, формування відповідних структур реалізації політико-правових рішень з метою набуття членства в ЄС. Практики – це конкретні дії і рішення, які здійснюються в інституціональному, дипломатичному та позаінституціональному напрямках. За цими критеріями в режимі реального часу Україна виконує умови Угоди про асоціацію, удосконалює національне законодавство, гармоніює середовище відносин з країнами-сусідами членами ЄС, здобуває досвід демократизації і конструктивної реакції на виклики і ризики сьогодення. Підкреслено важливість включення до євроінтеграційного поступу громадського сектору – представників та організації громадянського суспільства, які є одночасно рушієм та індикатором позитивних трансформацій, а також виконують функції запобіжника у можливих зловживаннях влади. Українське громадянське суспільство у вирішальні періоди державотворення довело свою спроможність відстоювати спільний національний вибір. Стратегічну затребуваність теми дисертаційного дослідження аргументовано й триваючою російською агресією проти України та актами гібридної війни, передусім, її інформаційним компонентом (пропаганда, дезінформація). Акцентовано, що, з одного боку, євроінтеграція може стати своєрідним рефреймінгом для посилення обороноздатності країни, з іншого боку, російська загроза – це не лише українська проблема, але й безпековий виклик усій Європі, тому консолідація зусиль для спільного спротиву є нагальною потребою для партнерів з ЄС.^UThe dissertation emphasis on conclusion that Ukraine tended to the European way of governing and value orientations since its independence, and Europeanness was a marker of civilization is inherent in Ukraine historically, geographically and increasingly mentally. This western vector of development Ukrainians defended during the Revolution of Dignity, and then on the eastern fronts, repelling Russian military aggression. The author concludes that to harmonize a purely spatial European affiliation with the experience of democratic construction, to form an open competitive economy and parity relations with equal political partners is the essence of Europeanization of Ukraine's aspirations to find its place in the international arena. The content of the definition «European integration practices» are actualized and categorized for Ukrainian political science. The author formulates it as functional part of European integration policy organized in accordance with a specific plan of public authorities work to implement European standards in all spheres of public life through the process of creating a regulatory framework for integration, the formation of appropriate structures for the implementation of political and legal decisions in order to become EU members. Practices are concrete actions and decisions that are carried out in institutional, diplomatic and non-institutional areas. According to these criteria, Ukraine fulfills the terms of the Association Agreement in real time, improves national legislation, harmonizes the sphere of relations with neighboring EU member states, gains experience of democratization and constructive response to today's challenges and risks. The author accents the importance of public sector including in the European integration progress – representatives and civil society organizations, which are both a driver and an indicator of positive transformations, as well as act as a safeguard against possible abuses of power. Ukrainian civil society in the crucial periods of state formation proved its ability to defend a common national choice. The strategic demand for the topic of the dissertation research is substantiated by the ongoing Russian aggression against Ukraine and acts of hybrid warfare, first of all, by its information component (propaganda, misinformation). The research emphasizes that, on the one hand, European integration can become a kind of reframing to strengthen the country's defense capabilities, on the other hand, the Russian threat must consider as not only a Ukrainian problem, but also a security challenge for Europe. So, the research emphases on that consolidate efforts for joint resistance is an urgent need for EU partners.

Досліджено європейську політику Великої Британії у 1863 - 1878 рр. як цілісного напрямку зовнішньої політики держави. Охарактеризовано систему управління, визначено принципи, засоби реалізації та регіональну специфіку зовнішньополітичного курсу Великої Британії в Європі у даний історичний період. Визначено комплекс внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливали на реалізацію європейської політики Великої Британії. Досліджено взаємозв'язок між європейською та колоніальною політикою держави, визначено роль колоніального фактору у британському зовнішньополітичному курсі. Проаналізовано зміни, яких зазнала європейська політика Великої Британії у 1863 - 1878 рр, встановлено причини їх виникнення. Розкрито роль британського зовнішньополітичного курсу у вирішенні польського питання 1863 р., досліджено його вплив на формування європейських міжнародних відносин. Розглянуто напрямки подальшого розвитку зовнішньої політики Великої Британії після вирішення польського конфлікту. Проаналізовано політику держави у Західній Європі, реалізовану у період об'єднання Німеччини у 1863 - 1871 рр. Досліджено політику Великої Британії на Балканах, а також щодо вирішення Східного питання у 1863 - 1878 рр. Зроблено висновок, що у 1864 -1878 рр. Велика Британія здійснювала в Європі "політику невтручання". Визначено хронологічні межі "політики невтручання" та "блискучої ізоляції", проведено їх порівняльне дослідження та визначено взаємозв'язок між ними. Доведено пріоритетне значення колоніального та бельгійського факторів у формуванні зовнішньої політики Великої Британії у 1863 - 1878 рр.

  Скачати повний текст

На підставі широкого кола джерел установлено причини та фактори, які вплинули на іміграційні процеси на волинських землях у міжвоєнні роки. Зазначено, що політика радянських і польських властей була спрямована на стримування міграції українського населення через кордон, однак місцеве населення сприяло міграційним рухам й адаптації переселенців до волинського середовища. Незважаючи на польську окупацію, іммігранти з Наддніпрянської України відіграли значну роль в економічному, політичному, культурному та релігійному житті населення Західної Волині, здійснили вагомий внесок у процеси творення української державності. Зроблено висновок, що доля імігрантів в УСРР була трагічною, оскільки вони ставали жертвами політичних репресій.

  Скачати повний текст

Вивчено конституційно-правовий статус інституту омбудсмана в Україні та Республіці Польща. Здійснено порівняльний аналіз його особливостей у зарубіжних країнах. Проаналізовано процес становлення інституту Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та інституту Речника Громадянсьих Прав Республіки Польща. Визначено місце та роль українського та польського омбудсманів у системі органів державної влади України та Республіки Польща. На підставі результатів визначення та порівняння основних важелів впливу українського та польського омбудсманів на стан захисту прав людини у державі з'ясовано основні принципи їх діяльності та систему функцій. Проаналізовано структуру, форми діяльності та нормативне забезпечення служб омбудсманів України та Республіки Польща. Розглянуто основні тенденції розвитку інституту омбудсмана в Україні.

  Скачати повний текст

У дисертації розкрито концептуальний вимір проблеми українсько-польських міждержавних відносин в умовах євроінтеграції. Доведено, що зміст і структура нормативно-правової бази українсько-польських відносин у гуманітарній сфері у процесах європейської інтеграції є похідною від базових засад, принципів та норм міжнародного права. Висвітлено напрями адаптації вітчизняного законодавства до європейських вимог. Поряд із розкриттям змісту процесів становлення й модернізації інституційної структури українсько-польських відносин у гуманітарній сфері визначено напрями інституційних змін транскордонного співробітництва, міграційної та візової політики. Охарактеризовано головні напрями й форми вдосконалення відносин України та РП у сфері науки й міжкультурного діалог. Також визначено коло проблемних питань і викликів у міждержавних відносинах щодо реалізації політики історичної/національної пам'яті та накреслено шляхи їх вирішення.^UThe conceptual dimension of the problem of Ukrainian-Polish interstate relations in the context of European integration has been revealed in the dissertation. It has been proved, that the content and structure of the legal framework of Ukrainian Polish relations in the humanitarian sphere in the processes of European integrationhas been derived from the basic grounds, principles and norms of international law. The directions of adaptation of national legislation to European requirements have been elucidated. In addition to revealing the content of the processes of formation and modernization of the institutional structure of Ukrainian-Polish relations in the humanitarian sphere, the directions for institutional changes in cross-border cooperation, migration and visa policy have been defined. The main directions and forms of improving relations between Ukraine and the Republic of Poland in the sphere of science and intercultural dialogue have been characterized. A range of issues and challenges in interstate relations regarding the implementation of historical/national memory policies and outlines ways to address them have been also defined.

Проведено дослідження музично-творчого процесу другої половини XVI - середини XVIII ст. (доробку композиторів і виконавських традицій в Україні) у жанрі інструментальної музики. Проаналізовано та систематизовано історичні джерела, що безпосередньо або опосердковано стосуються старовинної української музики. Розглянуто відповідний нотний матеріал: органні та лютневі табулятори та рукописні збірники, проаналізовано музично-теоретичні трактати й інші письмові джерела, а також пам'ятки усної народної творчості. Значну увагу приділено вивченню зразків образотворчого мистецтва, на яких зображено музичні інструменти та виконавці. Проаналізовано інструментальні твори, зроблено їх жанрову класифікацію та комплексне дослідження. Простежено взаємозв'язок українського та зарубіжного (польського та російського) музичного виконавства, розглянуто їх взаємовплив. Висвітлено питання ставлення православної церкви до інструментальної музики. Особливу увагу приділено вивченню музичних інструментів (зокрема, струнних), які побутували в Україні у даний історичний період, але з певних причин є малодослідженими (лютня, гуслі та гудок), розглянуто історію ансамблевої гри. Проаналізовано проблему автентичності в сучасній виконавській практиці (виконання старовинної музики у відповідній манері на інструментах, що побутували у досліджуваний історичний період). Спростовано хибну думку щодо маргінальності української інструментальної музичної культури. Наведено загальну характеристику музично-творчих процесів в інструментальному жанрі й обгрунтовано нові напрямки дослідження інструментарію, який побутував в Україні у XVI - середині XVIII ст.

  Скачати повний текст

Проведено історико-логічний аналіз послідовності та спадкоємності у здійсненні процесів європейської інтеграції. Встановлено, що інтеграційні процеси набули загального характеру та забезпечили активізацію найбільш мобільних елементів господарювання (капіталу, робочої сили, товарів, сировини, матеріалів). Визначено економічні закономірності формування та розвитку європейської інтеграції та використання системи світового розподілу праці. Зроблено причинно-наслідковий аналіз взаємозв'язку об'єктивних економічних умов з формами економічної інтеграції, виділено елементи її вертикально-ієрархічної структури. З'ясовано, що розвиток європейської інтеграції обумовлює необхідність якісних змін в інституціональному середовищі країн-учасників. Проведено дослідження явищ та процесів, які відбуваються у вертикальній інституціональній структурі економіки. Розглянуто структурні зміни в окремих галузях і сферах польської економіки. Наведено чинники, які сприяють та протидіють інтеграції Польщі з Європейським Союзом.

  Скачати повний текст

На базі широкого кола опублікованих і неопублікованих джерел висвітлено особливості формування та діяльності української, польської, єврейської, російської, чеської, німецької інтелігенції у культурному житті Західної Волині міжвоєнного періоду. Розкрито дискримінаційно-асиміляційну політику Польщі щодо національних меншин. Досліджено діяльність інтелігенції в культурно-освітній, краєзнавчо-науковій сферах, мистецькому та духовно-релігійному житті. З'ясовано роль жіночих організацій у культурному розвитку краю. Проаналізовано взаємини інтелігенції та її внесок у культурний поступ волинського регіону.

  Скачати повний текст

Систематизовано праці вітчизняної та зарубіжної історіографії, в яких проаналізовано особливості суспільно-політичного та культурно-освітнього становища польської меншини в УРСР. Доведено, що міжвоєнна радянська історіографія мала виразне пропагандистське спрямування. Дослідження польської меншини були табуйовані в СРСР до середини 1980-х рр. Поляків УРСР/СРСР у II Речі Посполитій вивчали спеціалізовані установи й окремі дослідники радянської етнополітики. У ПНР історія поляків СРСР і УРСР 1920 - 1930-х рр. системно не досліджувалася, проте вивчалися окремі фрагменти ширшої проблеми (комуністична польська еміграція в СРСР, польськомовна преса). Репресії тоталітарного режиму проти поляків СРСР в УРСР були етапом російської імперської політики, спрямованої на деполонізацію "східних кресів" давньої Речі Посполитої. Становище Римсько-католицької церкви (РКЦ) і владну політику щодо неї в СРСР міжвоєнної доби проаналізували у II Речі Посополитій католицькі автори, згуртовані довкола часописів "Przeglad Powszexhny" та "Oriens". У ПНР вивчення історії РКЦ на підрадянських теренах тривало, значною мірою активізувавшись у III Речі посполитій. У вітчизняній історіографії вивчення РКЦ в УРСР 1920 - 1930-х рр. започатковано наприкінці 1980-х рр. На сучасному етапі дослідження історії польської національної меншини УРСР 1920 - 1930-х рр. здійснюється у новому контексті. Оприлюднений за останнє п'ятнадцятиріччя джерельний матеріал, спогади, численні розвідки з окремих проблем, наявність поодиноких узагальнювальних праць дозволили висунути питання про створення синтетичної пісумкової монографії з історії поляків України зазначеного періоду.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історичні концепції, схеми, тенденції, а також основні етапи у вивченні діяльності Української Повстанської Армії (УПА). Історіографію історії УПА представлено як безперервний процес вивчення, який відображає обставини та зміни, які відбувалися у другій половині XX ст. у країнах Східної та Центральної Європи. Оскільки масштаби та значення діяльності УПА виходили за межі українських земель, вона стала предметом уваги декількох історіографій - радянської, української діаспорної, польської. Зауважено, що після падіння СРСР інтерес до історіографії УПА зріс, перетворивши її на предмет гарячих історичних дискусій в українській, російській, польській, білоруській та західній (північноамериканській і західноєвропейській) історіографіях.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано польську наукову літературу періоду 1989 - 2008 рр., в якій висвітлено проблеми історії Російської імперії. Охарактеризовано інституційну інфраструктуру сучасних польських досліджень російської імперії, їх проблемно-тематичні напрями. Виокремлено основні підходи ("традиціоналістський" і "ревізіоністський"), які визначають інтерпретаційну лінію та концептуальні конструкції праць польських дослідників відповідної проблематики.

  Скачати повний текст

Досліджено творчість М. Чайковського у контексті "української школи" польського романтизму. Проаналізовано історіософські та соціокультурні передумови появи історичних творів автора. Досліджено три основні джерела літературної творчості М. Чайковського: козако- та слов'янофільство й авантюрну біографію. Визначено жанрові та композиційні особливості епічних творів письменника. Розглянуто наративну концепцію автора та роль позасюжетних елементів - передмова, постскриптум, посвята, післямова, ремарка, коментар - у створенні М. Чайковським прозової формули романтичного українізму.

  Скачати повний текст

Зазначено, що пріоритетним джерелом багатогранної творчості Л.Старицької-Черняхівської, відомої української письменниці доби раннього модернізму (кінця XIX - початку XX ст.), була національна історія, а також українське культурне та громадсько-політичне життя перших десятиріч XX ст. Системно та детально досліджено зміст і структуру, принципи та засоби художньої інтерпретації минувшини, розвиток майстерності письмениці у моделюванні історичних реалій за відродження української державності, національного характеру, в утвердженні духовних цінностей. Висвітлено жанрову еволюцію в історичній драматургії та виділено певні жанрові різновиди, а саме: історико-ліричну сцену ("Сапфо"), драми - історико-соціальну ("Аппій Клавдій"), історико-психологічну ("Гетьман Дорошенко"), історико-філософську ("Іван Мазепа"), історико-героїчну ("Розбійник Кармелюк"), "п'єсу в п'єсі" ("Милість Божа"), історико-драматичний етюд ("Останній сніп"). Висвітлено стильові особливості творів, традиційні та новаторські ознаки модифікацій жанрових різновидів, сюжетно-композиційних конструкцій.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена літературознавчому дослідженню репрезентації теми історичної пам’яті у романах сучасних польських письменників. У першому розділі дисертації висвітлено особливості cучасного дискурсу історичної пам’яті та концепції відомих авторів. Підкреслено постійне переосмислення історії з урахуванням сучасних цінностей. Особливість змін історичної пам’яті в посттоталітарних суспільствах, зокрема в Польщі, розглянуто в контексті переходу до демократії. Аналізовано ключові теми в польському історичному дискурсі та нелінійний процес їх трансформації. Досліджено роль літератури в подоланні травми, яка стає інструментом переборювання посттравматичного синдрому та виконує "терапевтичну" Простежено художні прийоми і способи, за допомогою яких письменники створюють бажану рецепцію художніх творів. Другий розділ дисертації відображає трансформацію парадигми історичної пам’яті у творах сучасних польських прозаїків. Подано ретроспективний огляд літератури історичної пам’яті у Польщі за період після закінчення війни до теперішнього часу. Відзначено зміни в літературознавчих інтерпретаціях художніх творів про Другу світову війну та її травматичні наслідки. Розглянуто нові підходи до художнього відображення історичних подій у сучасному польському романі. На зміну заідеологізованості, стереотипним офіційним наративам у трактуванні історичних подій на перший план виходить опрацювання раніше табуйованих тем, осмислення індивідуальної історичної пам’яті, рефлексії про травматичний досвід, дослідження проблем міжпоколіннєвих зв’язків і постпам’яті. Домінуючою темою сучасних меморіальних творів у Польщі є історична пам’ять жертв Голокосту. Простежено роль і значення гендерного виміру насильства тоталітарного режиму у польському романі, відзначено появу багатьох жіночих імен серед сучасних письменників Польщі. У романах, написаних жінками, особливо підкреслюється вплив постпам’яті, переданої наступним поколінням жертв. Для реалізації нової перспективи історичного дискурсу розробляються відповідні художні засоби. У третьому розділі дисертаційної роботи представлено аналіз романів сучасних польських письменників у контексті історичної пам’яті. Проведений літературознавчий аналіз дозволив виявити нові тенденції у репрезентації історичної пам’яті у романах. Основною сферою досліджень сучасних польських прозаїків є індивідуальна пам’ять, яка може не збігатися з колективними уявленнями про історичні події. У романі "Сонька" Іґнація Карповича висвітлено переосмислення історичних подій через індивідуальну пам'ять, підкреслено необхідність оповіді про травму. "Дім з вітражем" Жанни Слоньовської досліджує формування ідентичності під впливом пам'яті та історичних подій. Лукаш Сатурчак у "Ґаліції" аналізує проблеми історичної пам'яті українсько-польського прикордоння через призму індивідуальної пам'яті. Родинна сага Йоанни Батор "Піщана Гора" осмислює травми післявоєнної міграції та вплив історичного минулого на три покоління жінок. Роман "Секретик" Бриґіди Хельбіґ пропонує новий погляд на ідентичність та асиміляцію німецьких переселенців у Польщі після Другої світової війни. Характерним явищем польської прози сучасності є розвиток гендерно маркованої нарації у творах про реалії і наслідки війни. Жінки-письменниці прози другого покоління уцілілих жертв фашизму у своїх романах, часто з автобіографічними елементами, тематизують вимушене мовчання, переданий через постпам’ять страх, який відчувається на підсвідомому рівні, шляхи подолання успадкованих травм. Здійснений текстуальний аналіз творів польських письменниць – Зити Рудзької, Аґати Тушинської, Моніки Шнайдерман – дав можливість виокремити специфіку жіночої нарації про травми жертв війни і Голокосту. Виявлено, що в аналізованих романах письменники не уникають гострих тем стосунків між поляками і євреями в час Голокосту, антисемітизму частини польського суспільства, відсутності емпатії до Іншого.^UThe dissertation is devoted to the literary study of the representation of the theme of historical memory in the novels of modern Polish writers. The first chapter of the dissertation explores the peculiarities of contemporary discourse on historical memory and the concepts put forth by renowned authors. It emphasizes the ongoing reinterpretation of history in light of modern values. The distinct changes in historical memory in post-totalitarian societies, particularly in Poland, are examined in the context of the transition to democracy. Key themes in Polish historical discourse and the nonlinear process of their transformation are analyzed. The role of literature in overcoming trauma is investigated, as it becomes an instrument for overcoming post-traumatic syndrome and serves a "therapeutic" function. The artistic techniques and methods through which writers create the desired reception of their works are traced.The second chapter of the dissertation reflects the transformation of the paradigm of historical memory in the works of modern Polish novelists. A retrospective review is presented of the historical memory literature in Poland from the end of the war to the present. Changes in literary interpretations of the works of art about the Second World War and its traumatic consequences are noted. New approaches to the artistic representation of historical events in the modern Polish novels are considered. Instead of ideologisation, stereotypical official narratives in the interpretation of historical events, discussion of previously taboo topics, understanding of individual historical memory, reflection on traumatic experience, research of problems of intergenerational relations and post-memory come foreward. The dominant theme of contemporary memorial works in Poland is the historical memory of the victims of the Holocaust. Most of the works were written by representatives of the second generation of Holocaust survivors. The role and significance of the gender dimension of the violence of the totalitarian regime in the Polish novels is traced, the appearance of many female names among modern Polish writers is noted. In novels written by women, the impact of post-memory passed on to subsequent generations of victims is particularly emphasized. Appropriate artistic means are being developed to implement a new perspective of historical discourse. The third chapter of the dissertation presents an analysis of modern novels by Polish writers in the context of historical memory. The literary analysis made it possible to reveal new trends in the representation of historical memory in novels. The primary focus of research for contemporary Polish prose writers is individual memory, which may not align with collective perceptions of historical events. In Ignacy Karpowicz's novel "Sonka," the reinterpretation of historical events through individual memory is highlighted, emphasizing the necessity of narrating trauma. Żanna Słoniowska's "The House with the Stained-Glass Window" explores the formation of identity under the influence of memory and historical events. Łukasz Saturczak analyzes issues of historical memory along the Ukrainian-Polish border through the prism of individual memory in "Galicia." Joanna Bator's family saga, "Sand Mountain," reflects on the traumas of post-war migration and the impact of historical past on three generations of women. Brygida Helbig's novel "The Little Secret" offers a new perspective on the identity and assimilation of German resettlers in Poland after World War II. A characteristic phenomenon of modern Polish prose is the development of gender narrative in the novels about the realities and consequences of war. Women prose writers of the second generation of survived victims of fascism in their novels, often with autobiographical elements, thematize forced silence, transmitted through post-memory fear that is felt on a subconscious level, ways to overcome inherited traumas. The textual analysis of the works of Polish writers - Zyta Rudzka, Agata Tuszyńska, Monika Shneiderman - made it possible to single out the specifics of women’s narratives about the trauma of victims of war and the Holocaust. It was found that in the analyzed novels the writers do not avoid the hot topics of relations between Poles and Jews during the Holocaust, anti-Semitism of a part of Polish society, lack of empathy for the Other.

На основі аналізу територіальної структури українських земель в історичній ретроспективі обгрунтовано завдання та функції нового наукового напряму - історичної регіоналістики, що вибудовується на межі історичного, географічного, економічного, культурологічного знання. Окреслено його науковий простір, об'єктно-предметну сферу, проаналізовано відповідний термінологічний інструментарій. В традиціях генетико-еволюційного підходу простежено тривалий процес становлення інформаційної системи та інфраструктури української регіоналістики, зроблено спробу його періодизації, осмислено доробок різних наукових шкіл (польських, російських, українських) у дослідженні регіональної специфіки, систему програмного і методичного забезпечення регіональних розробок. Досліджено місце історичної регіоналістики в ряді суміжних дисциплін (історичної та соціально-економічної географії, краєзнавства, етнології, пам'яткознавства), її теоретико-пізнавальний, прикладний, прогностичний потенціал.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження інтертекстуальних зв'язків та запропоновано підхід до використання джерел у першому історичному романі відомого польського письменника Г.Сенкевича. Розглянуто аспект контраверсійного у трактуванні польсько-українських стосунків. У процесі здійснення аналізу поєднано тридиційний історико-філологічний підхід з принципами сучасної теорії інтертекстуальності та топіки, що дозволило вписати "вогнем і мечем" у широкий суспільний і літературний контекст епохи та зрозуміти природу його семантичної та естетичної специфіки. Розглянуто проблеми поліфонічності роману (відображення старопольської та романтичної художніх традицій), проаналізовано окремі групи джерел (мемуаристику XVII ст., непольські пам'ятки, історіографію XIX ст.) та топічну підсистему твору.

  Скачати повний текст

Розкрито феномен австрійської малої прози, специфіку їі рецептивної та генологічної парадигм у контексті німецькомовного літературного процесу. Уперше в українському літературознавстві на контекстуальному фоні розглянуто особливості поетики австрійської малої прози XX ст. у типологічних зрізах і зіставленнях з німецькою малою прозою аналізованого періоду, а звідси - і такі складники дослідження, як рецептивна естетика та генологічна парадигма. Аналіз історико-літературного матеріалу увібрав широке коло праць австрійських, німецьких, швейцарських, українських, польських, російських, словацьких, чеських, болгарських, угорських літературознавців. На основі детального розгляду дослідницького масиву, що містить розгалужений комплекс актуальних питань для словесної науки на новітньому етапі її розвитку, розроблено авторську концепцію інтерпретації художніх зразків малої епічної форми австрійських письменників (К. Е. Францоз, А. Шніцлер, Г. Гофманнсталь, Р. М. Рільке, Ф. Кафка, Р. Музіль, Й. Рот, І. Айхінгер, І. Бахманн, Т. Бернгард, А. Зєлінскі, П. Гандке, Е. Фітцбауер, М. Ган, Г. Кунер).

  Скачати повний текст