Досліджено відношення глобальна/локальна мова у дискурсі поліколоніалізму, в якому першою складовою є англійська мова як найбільш владна мовна система, взаємопов'зана з тезою М.Фуко про мову як владу у контексті зв'язку цієї мови з двома імперіями: колоніальною - Великою Британією та (пост)колоніальною - США. Проведено розподілення дискурсу англійської мови епохи постколоналізму за трьома видами: "нейтральності", "імперіалізму", "перформативності". Показано, що саме останній вид є оптимальним у подоланні дихотомії "мова", що колонізує/колонізується через функціонування нового мовного простору. Проаналізовано постколоніальну лінгвістичну конкуренцію, у процесі якої глобальна англійська мова використовує стратегії: маркування локальних мов як "(на)завжди-вже-інших/чужих", виробництва все більшої кількості лінгвістичних продуктів та їх впровадження в локальні мови. Ефектом лінгвістичної конкуренції є виробництво локальних мов - World/New Englishes, які становлять перформативну англійську мову, та як їх окремий випадок - Japanglish. Здійснено реконструкцію гайрайго та японізмів як стратегій матеріальної/символічної влади глобальної/локальної мов.

  Скачати повний текст

Вперше в українському літературознавстві створено теоретичний і практичний проект психоісторії української літератури на базі синтезу класичного психоаналізу й традиційної герменевтики, аналітичної психології, метафізики, семіології, психопоетики, феноменології, структуралізму, компаративістики та гендерного підходу. Розкрито сутність категорії психоісторичності на базі структурно-генетичного аналізу художнього твору, згідно з яким текст і літературний процес функціонують у цілісній кодовій структурі, позначеній іменами Батька та Матері. Обгрунтовано теорію коду як концептуальну ідею для розуміння механізмів розгортання літературного процесу та форм його деформації за умов колоніалізму. Розроблено класифікацію новітньої української літератури. У психоісторію української літератури закладено базові засади психосемантики - пошуки втраченої національної мужності, цілісним проявом якої є головне герменевтичне коло - "архетип Котляревського - архетип Шевченка" як основа психологічної динаміки. Виявлено, що головне герменевтичне коло передбачає структуризацію історії української літератури як спільності національних кіл, об'єднаних єдиною метафізичною метою, що визначає код історії української літератури. Доведено, що модерністську епоху формує деконструкція класичних національних кіл і меланхолійний суб'єкт творчості. Встановлено, що найбільш проблематичним етапом психоісторії є перехідна епоха, з яким пов'язана історична розв'язка як спосіб залучення до оновленого літературного процесу. Наведено результати психоаналізу сучасної літературної ситуації постколоніалізму. Здійснено прогнозування і визначено перспективи розвитку українського літературного процесу.

  Скачати повний текст

Доведено, що категорія Іншого маніфестує себе через характеристики раси, нації, гендера, сексуальності. Виділено серед методологічних причин актуалізації філософії Іншого у ХХ ст. кризу Модерного проекту культури, деконструкцію епістемологічних стандартів, активізацію емансипаторних рухів, які вводять у центр уваги Іншого як суб'єкта академічного знання. Висвітлено концепцію, згідно з якою Друга світова війна актуалізувала тему Інших і створення постмодерної мови в другій половині ХХ ст. Проведено типологізацію концептуально-хронологічних підходів до проблеми Іншого у ХХ ст. (феноменологія, психоаналіз З. Фройда, філософія М. Бубера, концепція Школи Анналів, екзистенціалізм, критика влади М. Фуко, деконструкція Ж. Дерріди, постколоніалізм, фемінізм, квір-теорія, кібер-філософія).

  Скачати повний текст

Об'єкт: прозові твори Кьоко Морі «Донька Шідзуко», «Самотня пташка», «Вода й марення», «Ввічлива брехня», «Пряжа», її окремі есе та поетичні твори. Мета: вивчення тих аспектів семантики та поетики творчості Кьоко Морі, які обумовлюють жанрово-тематичну специфіку її прози. Методологія дослідження: на засадах сучасного літературознавчого переосмислення проблем національно-культурної ідентичності письменників-білінгвів застосовано метод постструктуралістської критики, до парадигми якого належать проблеми постетнічності, постідентичності, транснаціонального фемінізму як складових комплексного аналізу творчості письменників епохи постколоніалізму. Історико-літературний метод дослідження поєднується із семантико-поетологічним аналізом текстів для визначення ролі й місця творчого доробку Кьоко Морі в літературі США кінця ХХ–початку ХХІ ст. За допомогою історико-літературного, жанрологічного та літературно-компаративного методу здійснено вивчення творчості Кьоко Морі в контексті розвитку азійсько-американської, зокрема японсько-американської, літератури ХХ ст. у співвіднесенні з американською та японською літературою «основного потоку». Оновлено підходи до жанрологічного методу, який базується на філологічному прочитанні всіх прозових творів К. Морі як поетикальної єдності та виявленні спільних жанрово-тематичних характеристик. Матеріали дисертації можуть бути використані для розробки курсів з історії японсько-американської літератури, теорії літератури, літературної компаративістики, а також під час написання магістерських, бакалаврських та курсових робіт, навчальних і методичних посібників. Наукова новизна: феномен творчості Кьоко Морі дає основи для корегування уявлень не тільки про проблематику азійсько-американської літератури кінця ХХ – початку ХХІ ст., але й для перегляду підходів до дослідження національної ідентичності, гібридності з опорою на сучасні теорії постетнічності, постідентичності й транскультуралізму. Дослідження творчості письменника-білінгва дали змогу актуалізувати проблему впливу англійської мови та західної культури на сприйняття материнської культури і форми відображення дійсності. Вперше у вітчизняному літературознавстві досліджується творчість японсько-американської письменниці як складного сплетіння культурних традицій; здійснено комплексне вивчення всіх творів Кьоко Морі як поетикальної єдності. Сфера використання: наукові дослідження в літературознавстві та навчальний процес.^UThe object: Kyoko Mori's prose writings “Shizuko's Daughter”, “One Bird”, “The Dream of Water”, “Polite Lies”, “Yarn”, selected essays and poems. The goal of research: the semantics and poetics of the works by Japanese American writer Kyoko Mori, which determine the generic and thematic specificity of her prose. The research methodology: the method of poststructuralist criticism is based on the modern concept of national and cultural identity of bilingual writers, the paradigm of which includes the theories of post-ethnicity, post-identity, transnational feminism as components of complex analysis of post-colonial authors' writings. The literary historical method is combined with semantic and poetic analysis of texts, which helps to determine the role and place of Kyoko Mori's writings in American literature in the late 20th / early 21st century. The literary historical, genrological and comparative methods are applied to study Kyoko Mori's works in the context of Asian-American and, in particular, the Japanese-American literature development in correlation with the American and Japanese mainstream literature. The revised approach to the genrological method is based on the philological reading of Kyoko Mori's books as a poetic unity, as well as definition of the generic and thematic characteristics of her writings. The materials of the thesis research can be used in preparation of lecture courses on history of Japanese-American literature, literary theory, comparative literature studies, as well as a reference for graduation and term thesis works, study guides. The scientific novelty of the research: the phenomenon of Kyoko Mori's writings entails revising the problematic of Asian-American literature in the late 20th / early 21st century, apprehending the concepts of national identity, hybridity, hyphenated literature within poststructural paradigm of modern theories: post-ethnicity, post-identity and transculturation. As a bilingual and bicultural writer, she devises her oeuvres integrating the Western cultural tradition in her maternal culture. For the first time in Ukrainian literary criticism, the Japanese American writer is viewed as a salient phenomenon inscribed within transcultural literature that transcends the borders of cultures, outlining a wider literary perspective. The research explores the overall scope of Kyoko Mori's remarkable books as a poetic unity. The field of use: scientific research in literary criticism and educational process.