Вперше використано системний підхід щодо вивчення категорії дистрибутивності. Розкрито сутність дистрибутивної повторюваності та визначено її місце в семантиці дієслова. Проведено семантичний і словотвірний аналіз дієслів із дистрибутивним значенням. Встановлено зв'язок між семантикою дистрибутивного предиката та структурою елементарного речення. Описано основні типи семантико-семантичної структури речень із даними предикатами. Досліджено особливості зв'язку категорії валентності дистрибутивного предиката із семантико-синтаксичною структурою елементарного речення. Вперше в українському мовознавстві визначено реченнєвотвірну спроможність одно- та семивалентних дистрибутивних предикатів. Розглянуто основні семантичні типи дистрибутивних предикатів, визначено їх класифікаційні межі. Охарактеризовано різні типи семантико-синтаксичної структури речень, сформованих за допомогою одно- та семивалентних дистрибутивних предикатів, розглянуто якісний і кількісний склад ліво- та правобічних предикативних синтаксем, встановлено закономірності їх реалізації та комбінації облігаторних і факультативних валентностей.

  Скачати повний текст

Вивчено системно-структурні та комунікативно-функціональні особливості дієслів з експліцитною та імпліцитною семою порівняння в аспекті міжкатегорійного взаємозв'язку, міжпольової/міжмікропольової міграції, взаємовідношення категорійних значень та імпліцитних смислів. Виявлено, що залежно від дискурсивно-синтаксичних функцій предикації/модифікації/референції дієслова порівняння є предикативними центрами категоріальних ситуацій або мають статус категоріально-семантичних елементів і вживаються у категоріальних ситуаціях з внутрішньотекстовою, міжтекстовою та асоціативною референцією. Дієслова порівняння проаналізовано в контексті кореляції їх логіко-семантичної та синтаксичної валентностей, виявлено умови вираження суб'єкта порівняння. Конкретизовано структуру функціонально-семантичного поля порівняння, згідно з якою створено класифікацію дієслів порівняння.

  Скачати повний текст

Розроблено загальну методологію математичного моделювання й ідентифікації на основі компараторного методу, обгрунтовано необхідність розвитку і поширення методу компараторної ідентифікації на інтелектуальні системи. Виділено і досліджено два типи бінарних предикатних моделей - лінійні предикати еквівалентності та предикати діфункціональності. Предикатні моделі визначено на всьому просторі вхідних сигналів та на його частині, що визначається фізичною інтерпретацією даної моделі. На базі мови лінійних предикатів надано опис множини вхідних сигналів у вигляді скінченновимірного лінійного простору. Вперше сформульовано характеристичні властивості лінійних предикатів, заданих на опуклій множині лінійного простору. Розроблені методи застосовано для визначення структури функцій попиту фінансових ресурсів. Створено обчислювальні методики для розробки пристроїв розпізнавання колірних відтінків. Запропоновано процедуру автоматичного сортування купюр з відбракуванням старих, створену на основі аналізу кольоровості купюр.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження еліптичного речення (ЕР) сучасної англійської мови з метою визначення його когнітивно-комунікативного потенціалу. Розкрито сутність еліпсису як одного з активних явищ синтаксичної деривації, визначено його роль і місце серед близьких і споріднених явищ. Запропоновано методику відмежування еліпсису від них з наступним виокремленням типів, класів і підкласів. Доведено дифузну природу еліпсису як симбіозу процесу та результату спрощення матеріальної структури речення. Особливу увагу приділено аналізу когнітивно-семантичних передумов стиснення реченнєвої структури, проведено лінгвокогнітивне моделювання простих, практичних і гіпотактичних речень, потенційно відкритих для еліпсису, встановлено номенклатуру інваріантних моделей ЕР сучасної англійської мови. З метою визначення функціонально-комунікативних особливостей проаналізовано ЕР з урахуванням актуального членування, комунікативного динамізму та актомовленнєвого устрою. Наведено опис ЕР для двох режимів його використання - як автономної (в пареміології) та як комунікативно зумовленої предикативної одиниці (у трьох дискурсивних формаціях - розмовно-побутовій, публіцистичній і рекламній).

  Скачати повний текст

Розроблено підсиcтему підтримки прийняття проектних рішень (ПППР) у процесі створення систем безпеки об'єктів невиробничої сфери на стадії проектування, модернізації та функціонування. Удосконалено математичні моделі надання знань про об'єкт охорони та технічні засоби (ТЗ) програмно-апаратного комплексу охоронної системи за рахунок застосування алгебри кінцевих предикатів (АКП). Удосконалено математичні моделі оцінки наслідків виникнення позаштатної ситуації за рахунок застосування АКП і процесу підтримки прийняття рішень оператором з локалізації, усунення позаштатної ситуації та відновлення працездатності системи шляхом застосування принципу прийнятого ризику. Запропоновано удосконалений метод багатокритеріального синтезу проектних рішень під час формування складу КТЗ. Наведено структуру та програмне забезпечення підсистеми ПППР шляхом створення системи безпеки об'єкта, у яких реалізовано запропоновані математичні моделі та алгоритми.

  Скачати повний текст

Здійснено періодизацію розвитку військово-морської терміносистеми, виокремлено шість етапів формування військово-морської термінології й узагальнено спостереження над військово-морською терміносистемою на різних етапах формування з огляду на історичні чинники її формування. Досліджено національну військово-морську термінологію з погляду походження, простежено шляхи проникнення та засвоєння запозичень. Виділено лексико-тематичні групи за екстралінгвальними ознаками. Описано лексико-семантичні явища, притаманні українській військово-морській термінології. З'ясовано специфіку дериваційних процесів і продуктивність словотвірних моделей. Охарактеризовано структурні типи непредикативних неоднослівних і предикативних термінологічних одиниць української військово-морської термінології.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено системний різнорівневий аналіз просторово-ототожнювальних речень, описано особливості їх формальної та семантичної організації. Виявлено коло корелятів та їх функціональних аналогів, зроблено висновок про обов'язковість позиції зазначених компонентів у структурі речення - незалежно від її заміщеності або незаміщеності. Доведено, що позиція просторового корелята зумовлюється валентністю предикатів буття, місцезнаходження в просторі й руху в головній частині речень; здійснено детальний опис відповідних предикатних лексем та їх різноманітних аналогів. Досліджено семантичну однотипність лексем у конструкціях із наявним корелятом і в тих реченнях, де він опущений. На підставі аналізу типових різновидів, а також тих, зміст яких суперечить схемній семантиці, висвітлено важливу роль у формуванні складного речення його синтаксичної форми та організованої взаємодії змістів головної та підрядної частин.

  Скачати повний текст

Досліджено кількісні та якісні характеристики старіння за чотирма напрямками - популяційним, клінічним, професійним і прогностичним. Установлено, що у формуванні тривалості життя популяцій важливу роль відіграють темпи старіння. Показано, що між темпами старіння та хронічною патологією немає рівнозначного взаємозв'язку. З'ясовано, що механізми старіння та механізми розвитку певної форми хронічної патології можуть співпадати за своєю суттю та відрізнятися, прискорюючи або не впливаючи на темпи старіння організму. Доведено, що довготривалі спостереження (на підставі визначення біологічного віку) за робітниками різних професій за різних умов виробництва є інформативні щодо прогнозування динаміки стану їх здоров'я. Установлено, що прискорення темпів старіння за умов впливу іонізуючого випромінення відбувається за більш раннього розвитку хронічної патології (особливо для осіб більш молодшого віку). На підставі ретроспективного аналізу біологічного та кардіопульмонального віку показано, що ці показники можуть розглядатися як певні предикатори більш ранньої смерті.

  Скачати повний текст

Визначено засоби вираження агенса семантико-синтаксичної структури прислів'їв російської мови. Доведено, що пріоритетну роль у семантичній структурі висловлювань Ч.Філлмор відводив іменним групам. На підставі вивчення значення цілісних семантико-синтаксичних структур російських прислів'їв обгрунтовано актантне керування предикатом, що відповідає характеру породження висловлювань і дозволяє проаналізувати функціонування всіх компонентів семантико-синтаксичних структур - як предикатів, що мають винятково реляційне значення (сигніфікат), так і актантів, іменованих мовними одиницями повного об'єму значення з його денотативним і сигніфікативним компонентами. Встановлено, що основним засобом вираження мовної універсалії активності/пасивності є гіпервідношення семантико-синтаксичної структури, утворюване гіперролями агенса та пацієнса, що діють на рівні цілісних структур прислів'їв російської мови. Виявлено мовні засоби, що позначають гіпервідношення семантико-синтаксичних структур прислів'їв, якими є форми вираження мовних категорій стану, модальності та каузальності. На підставі встановлених критеріїв визначення агенса виявлено мовні засоби його вираження в семантико-синтаксичних структурах російських прислів'їв, якими є: лексема (конкретний або абстрактний іменник) або іменна група з означенням у позиції підмета або додатка; неповні номіналізації, що позначають оживлені, неоживлені предмети та непредметні об'єкти; структурно-семантичний біном, який є номіналізацією причиново-наслідкового відношення позначуваної прислів'ям ситуації.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання розробки інформаційної технології контекстного обміну даними. Вперше використано логіку предикатів вищого порядку як модель знань системи контекстного обміну даними. Введено поняття "предикат - властивість", "предикат альтернатив", що дозволило сформувати багаторівневу контекстну модель бази даних засобами логіки предикатів вищих порядків. Розроблено метод оцінювання якості даних, який базується на теорії множин. Даний метод дозволяє мінімізувати кількість показників якості даних, що спрощує розрахунок інтегрального показника якості даних. Запропоновано методи та алгоритми концептуалізації бази даних та пошуку послідовностей перетворень контекстів, які базуються на моделюванні контекстних знань засобами логіки предикатів вищих порядків. Апробовано нову інформаційну технологію, яка базується на методах та алгоритмах контекстного обміну даними. Створено підсистему контекстного обміну даними програмного комплексу інформаційної підтримки хроматографічного експерименту, впровадженого в Фармакопійному комітеті Коммедбіопрому України.

  Скачати повний текст

Вивчено лексико-семантичну групу англійських прикметників волевиявлення з використанням антропоцентричного підходу до розробки мовної картини світу, на базі систематизації цієї групи лексики та виявлення принципів і особливостей її організації та функціонування. Виявлено статус і функціонування лексико-семантичної групи англійських прикметників з погляду семантики їх парадигматичних зв'язків, розглянуто взаємодію лінгвальних і екстралінгвальних факторів у формуванні лексичного значення одиниць групи, що досліджується. Розглянуто групи прикметників, утворених у процесі деривації одиниць з міжслівною та внутрішньослівною мотиваціями, описано макрокомпонентну структуру лексико-семантичного поля англійських прикметників волевиявлення. Проаналізовано умови реалізації даними прикметниками свого лексичного значення в структурі словосполучення. Досліджено особливості англійських прикметників, які мають функції арибута та предиката. Вивчено семантичні особливості образних значень та виявлено ступені образності прикметників волевиявлення.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено поетичну картину світу М.Гумільова крізь призму метафоричних виразів у його творчості. Метафору розглянуто в органічному зв'язку з мисленням, як основний засіб концептосистеми носія мови. Зазначено, що концептуальний підхід до феномена метафори надає можливість відтворити поетичну картину світу письменника на базі найактуальніших для його поезії концептів: "я", "вона", слово, література. Проаналізовано складну та неоднорідну структуру ключових концептів, охарактеризовано способи їх метафізичного осмислення. Представлено типологію індивідуально-авторських метафор, у формально-семантичному аспекті виділено предикатні та суб'єктні метафори, структурний аспект реалізується простими, поширеними, розгорнутими та розгалуженими метафорами. Виявлено закономірності використання метафор різних видів для формування концептів, охарактеризовано мовні засоби творення метафор у поезії М.Гумільова.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси інтерференційних змін у пізньосередньовічній латинській мові інскрипцій з України кінця XVI - початку XVIII ст., які виникли в результаті взаємодії латинської мови з українською і частково польською мовами. Розкрито та проаналізовано зміни структури мови на морфологічному, синтаксичному та лексичному рівнях, а також розглядаються фонетико-орфографічні особливості інскрипцій. Встановлено, що інтерференційні зміни на морфологічному рівні характеризуються звуженням спектру значень таких частин мови, як займенник і дієслово. Подібні зміни в синтаксисі призвели до порушення синтаксичних моделей відмінкової системи українського різновиду пізньосередньовічної латини. Було зафіксовано недотримання співвідношення між категоріальними синтаксичними значеннями суб'єкта і предиката та категоріальними морфологічними значеннями частин мови, якими виражаються головні члени речення. Основний лексичний фонд пізньосередньовічної латини становить лексика класичного періоду. Найістотніші зміни простежуються в тематичній групі соціально-політичної лексики, в смисловій структурі якої відбувається перерозподіл і спеціалізація значень відповідно до комунікативних потреб і вербалізації нових явищ і понять.

  Скачати повний текст

Об'єктом дослідження є односкладні речення в мові сучасних українських мас-медіа. Мета дисертаційної роботи – визначити функціонально-комунікативний потенціал односкладних речень у мові сучасних українських мас-медіа. Матеріалом нашого дослідження є односкладні речення, що функціонують у мові сучасних українських мас-медіа, дібрані суцільним вибиранням з текстів друкованих засобів масової комунікації початку ХХІ ст. Методи дослідження. Описовий метод, що дав змогу схарактеризувати формально-синтаксичні й семантико-синтаксичні властивості односкладних речень; за допомогою структурно-семантичного методу виявлено типове значення та комунікативно-семантичні варіанти односкладних речень на основі аналізу значень предикатних і суб'єктних синтаксем; метод моделювання уможливив побудову функціонально-семантичного поля імперсональності безособового речення, розроблення структурно-семантичних схем та комунікативно-семантичних моделей односкладних речень; комунікативно-прагматичний метод дав змогу визначити прагматичні типи речень відповідно до класифікації мовленнєвих актів та комунікативних інтенцій автора медіаповідомлення; процедури кількісних підрахунків використано для забезпечення об'єктивності й достовірності здобутих результатів. Наукова новизна дисертаційної праці полягає в тому, що в ній уперше в українському мовознавстві на матеріалі текстів друкованих ЗМІ проведено комплексне дослідження функціонально-комунікативного потенціалу односкладних речень у мові сучасних українських мас-медіа; простежено кореляцію семантико-синтаксичних і комунікативно-прагматичних властивостей односкладних особових речень у контексті персоналізації / деперсоналізації комунікативної прагматики медіадискурсу; розроблено типові функціонально-семантичні моделі односкладних речень та їхні комунікативні варіанти на основі контекстуальної інтерпретації семантики предикатних і суб'єктних синтаксем; змодельовано функціонально-семантичну парадигму безособових речень з урахуванням семантики, граматичних властивостей і комунікативного потенціалу засобів вираження функціонально-семантичної категорії імперсональності; описано комунікативну прагматику односкладних речень, зважаючи на функціонально-комунікативну класифікацію, предикативне значення, диктумно-модусну організацію та контекстуальну інтерпретацію змісту висловлювання; уточнено лінгвістичний статус ґенітивних речень, їх структурно-семантичну типологію; з'ясовано лінгво-комунікативну сутність номінативного речення на основі кореляції логіко-синтаксичних типів семантики, способів вираження предикативної ознаки та комунікативної природи; удосконалено методику вивчення односкладних речень у контекстуально-дискурсивній площині друкованих мас-медіа на засадах функціонально-комунікативного підходу; визначено класифікацію односкладних речень відповідно до їхньої формально-граматичної, семантико-синтаксичної структури та комунікативної прагматики. Подальшого розвитку набули теоретичні положення функціонально-комунікативного синтаксису щодо єдності форми, значення й функції синтаксичних одиниць, взаємозумовленості денотативного, семантичного, синтаксичного та комунікативного рівнів речення.Теоретичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні комплексного вивчення формально-граматичних, семантико-синтаксичних, комунікативно-прагматичних властивостей односкладних речень у текстах друкованих медіа, що дає змогу сформувати цілісне уявлення про функціонально-комунікативний потенціал односкладних синтаксичних одиниць у медіадискурсі початку ХХІ ст. Висновки й узагальнення збагачують теорію функціонального синтаксису, комунікативної лінгвістики, лінгвопрагматики.Практична значущість отриманих результатів зумовлена можливістю їх використання в теорії й практиці викладання мовознавчих курсів: синтаксису сучасної української мови, медіариторики, медіалінгвістики, мови ЗМІ. Проблематику й основні положення дослідження викладено в 10 наукових публікаціях, з-поміж яких 4 опубліковано у фахових виданнях, затверджених МОН України, 2 – у зарубіжних виданнях, 4 – у збірниках тез міжнародних та всеукраїнських конференцій^UThe object of research is one-member sentences in the language of modern Ukrainian mass media.The purpose of research is to determine the functional and communicative potential of one-member sentences in the language of contemporary Ukrainian mass media.The material of our research is one-member sentences, functioning in the language of contemporary Ukrainian mass media, separated by a continuous selection of printed media texts of the early twenty-first century. Research methods: the descriptive method allowed to characterize the formal syntactic and semantic-syntactic properties of one-member sentences; with the help of the structural-semantic method, typical meanings and communicative-semantic variants of one-member sentences are revealed on the basis of analysis of predicate and subjective meanings of syntaxemes; the modeling method made possible the construction of a functional semantic field of impersonality of impersonal sentence, the development of structural-semantic schemes and communicative-semantic models of one-member sentences; the communicative-pragmatic method enabled to determine the pragmatic types of sentences according to the classification of speech acts and the communicative intentions of the author of the media message; the procedures of quantitative calculations are used to ensure the objectivity and reliability of the results.The theoretical significance of the research is to substantiate the complex study of formal-grammatical, semantic-syntactic, communicative-pragmatic properties of one-member sentences in the texts of printed media, which makes it possible to form a coherent picture of the functional and communicative potential of one-member syntactic units in the media discourse of the early twenty-first century. Conclusions and generalizations enrich the theory of functional syntax, communicative linguistics, lingua pragmatics.The scientific novelty of research is that in it for the first time in Ukrainian linguistics, on the basis of printed mass media texts, a comprehensive study of the functional and communicative potential of one-member sentences in the language of contemporary Ukrainian mass media has been conducted; the correlation of semantic-syntactic and communicative-pragmatic properties of one-complex personal sentences in the context of personalization / depersonalization of communicative pragmatics of media discourse is traced; the typical functional semantic models of one-member sentences and their communicative variants are developed on the basis of the contextual interpretation of the semantics of predicate and subjective syntaxemes; the functional-semantic paradigm of impersonal sentences is modeled, taking into account semantics, grammatical peculiarities and communicative potential of means to express the functional-semantic category of impersonality; despite the functional and communicative classification, predicative meaning, dictatum and modus organization and contextual interpretation of the content of the utterance has been described the communicative pragmatics of one-member sentences; the linguistic status of the genetive sentences, their structural-semantic typology is specified. The lingua-communicative essence of nominative sentence is determined on the basis of correlation of logico-syntactic types of semantics, ways of expressing predicative feature and communicative nature; the methodology of studying one-member sentences in the contextual-discursive area of the printed mass media on the basis of a functional and communicative approach is improved; the classification of one-member sentences is defined according to their formal-grammatical, semantic-syntactic structure and communicative pragmatics. The theoretical positions of the functional and communicative syntax concerning the unity of form, meaning and function of syntactic units, interconnectedness of the denotative, semantic, syntactic, and communicative levels of sentence became the further development.The practical significance of the results obtained is due to the possibility of their using in the theory and practice of teaching linguistic courses: the syntax of modern Ukrainian language, media rhythmics, media linguistics, and media language.The issues and main provisions of the study are described in 10 scientific publications, 4 of which are published in professional editions approved by the Ministry of Education and Science of Ukraine, 2 – in foreign publications, 4 – in the collections of abstracts of international and all-Ukrainian conferences.

Запропоновано концептуальний підхід до опису систем електронної комерції. Розроблено модель потоків у цих системах, а також модель організації поставок у системах електронної комерції на базі інтеграції розфарбованих і предикатних мереж Петрі, яка може бути використана для автоматизованого керування електронними поставками. Створено метод адаптивного вибору ефективних варіантів виконання замовлень у системах електронних поставок, що дозволяє автоматизувати процес прийняття рішень стосовно пошуку постачальників, зменшити часові витрати та знизити ступінь ризику у процесі прийняття рішень за рахунок зменшення впливу суб'єктивних факторів. Удосконалено прогнозувальну модель з використанням нейромережевих технологій, що дозволяє прогнозувати динаміку змін економічних показників систем електронної комерції для малої вибірки. Удосконалено метод розробки систем електронної комерції на базі використання предикатних мереж Петрі, що дозволяє враховувати множину факторів, які обумовлюють ефективність створення цього класу систем. Наведено практичні рекомендації щодо розробки системи поставок у системах електронної комерції на базі інструментальних засобів CPN ML.

  Скачати повний текст

Запропоновано математичний опис частин мови у вигляді формул алгебри кінцевих предикатів і предикатних операцій. Розроблено алгебро-логічну синтаксичну модель на базі словосполучень, а також модель семантики префіксально-суфіксального словотворення. Запропоновано діалогову систему аналізу та синтезу речень, яку впроваджено до навчального процесу. Наведені алгебро-логічні моделі аналізу покладено до основи підсистеми обробки інформації під час проведення морфометричних досліджень на базі префіксально-суфіксальної обробки слів і словосполучень з використанням відношень і значень, які виникають.

  Скачати повний текст

Досліджено загальні тенденції розвитку давньогерманського складнопідрядного реченя й індивідуальні шляхи його становлення в західних, північних і східних мовах, реконструкції прототипу в прагерманській мові. Доведено, що основним витоком гіпотаксису в давньогерманських мовах є паратаксис; сфера дії іншого джерела формування - реінтерпретації одиниць нижчого синтаксичного рівня - обмежена внаслідок слабкої розвиненості віддієслівних імен та їх предикативних характеристик у давньогерманських мовах. Відтворено процес становлення складнопідрядного речення від доісторичної доби до перших пам'яток германської писемності як багатоступінчастий перехід від атрибутивних утворень до відносних речень, оформлених семантично прозорими сполучниками. Встановлено, що поступове ускладнення поверхневої структури простого речення відбувалося за рахунок актуалізації предикативного потенціалу пропозитивних одиниць і введення в поверхневу структуру речення наявних у мові сполучних засобів.

  Скачати повний текст

Об'єкт – тексти отців Церкви – представників грекомовної патристики IV-VI ст., їх релігійно-філософський світогляд. Предмет – релігійно-філософська інтуїція в філософії грецької патристики IV-VI ст.Мета – обґрунтування принципів релігійно-філософської інтуїції, особливості її розуміння та її місце у філософсько-теологічних побудовах отців Церкви – представників грекомовної патристики IV-VI ст. – у контексті історико-філософської перспективи розвитку поняття «інтуїція».Методологічною основою даного дисертаційного дослідження є загальний історико-філософській аналіз джерел, а також історико-філософська герменевтика, що слугують концептуальною основою для більш конкретних методологічних приписів.У такий спосіб, логікою розгортання дослідження стає перехід від загального історико-філософського контексту до більш конкретного, а саме періоду грекомовної патристики IV – VI ст., в рамках якого досліджується місце і значення феномена інтуїтивного пізнання в його релігійній конотації. За допомогою конструктивного способу, в загальному сенсі цього методологічно-го підходу, здійснюється безпосереднє конструювання смислових концептів теорії, яка структурується явними зв'язками, коли одні предикати в ході змістовних міркувань як би виникають з інших. Зі свого боку це допомагає змоделювати цілісну структуру онтологічно-гносеологічних та сотеріологічних поглядів отців християнської Церкви IV-VI ст.; виявити та визначити загальні та істотні ознаки поняття релігійно-філософська інтуїція в межах зазначеного історико-філософського періоду.В процесі дослідження також з'ясовуються та визначаються історичні та теоретичні передумови формування поняття релігійно-філософська інтуїція у контексті грекомовної патристики IV–VI ст., а саме: а) характер відносин між філософією та теологією; b) головні напрями за якими відбувався грекомовний патристичний дискурс; c) соціально-політичні та духовно-практичні фактори, що стимулювали розвиток богословської думки та були визначальними у формуванні фундаментальних таких положень християнської віри, як тріадологія, христологія та сотеріологія.Для ідентифікації предмета дослідження, так і для правильного його розуміння, за допомогою лінгвістичного аналізу тексту, визначаються лінгвістичні та понятійні компоненти терміну «інтуїція».Сфера – навчальний процес.^UThe object of the present study are the texts of Fathers of the Church, representers of Greek-speaking patristics from the fourth to sixth centuries, and their philosophical visions.The subject-matter of this study is religio-philosophical intuition in philosophico-theological discourses of Greek-speaking patristics of the fourth – sixth centuries.The methodological foundation of the present dissertation study is general historico-philosophical analysis of sources as well as the historico-philosophical hermeneutics that serve the conceptual base for the rest of more specific methodological procedures.Thus, the enfolding logic of the present study is a transition from the general historico-philosophical context to a more detailed one: the period of Greek-speaking Patristics 4th – 6th centuries, within the framework of which the place and significance of the phenomenon of intuition in the history of philosophy is treated as much as its religious connotations. Using the constructive method, in a general sense of this term, it is carried out an immediate constructing of the notions of the theory, which is structured by interconnections, when in course of content reflection activities one predicates come from the others. On its part it helps modelling a consistent structure of ontologico-gnoseological and soteriological visions of Church Fathers of the 4th – 6th centuries, tracing and defining general and essential features of the notion of religio-philosophical intuition within the framework of this historico-philosophical period.The study clarifies the historical and theoretical background and immediate premises of the notion of religio-philosophical intuition within the framework of the Greek-speaking patristics of the 4th-6th centuries. In particular it focuses on: a) characteristics of relationships between philosophy and theology; b) the main trends in Greek-speaking patristic discourse; c) socio-political and spirituo-practical factors that stimulated the development of theological thought, and played the key-role in becoming of the fundamental statements of Christian doctrine, such as the Trinitarian doctrine, Christology, and soteriology (the doctrine of salvation).In order to specify the subject-matter of this study, as well as for its correct understanding, I use linguistic text analysis to define linguistic and conceptual components of the term “intuition”.Sphere is the educational process.