Дисертаційне дослідження присвячено вивченню юридично-психологічних аспектів розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих розшукових дій. На основі теоретичного аналізу літературних джерел відображено погляди науковців на проблемні питання в сфері подання та розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі НСРД). Досліджено нормативно-правове регулювання з питань винесення клопотання про надання дозволу про проведення НСРД та його подальший розгляд слідчим суддею.Визначено, що за своєю правовою природою клопотання про надання дозволу на проведення НСРД виступають основним елементом кримінально-процесуальної діяльності, підпорядкованим суворому правовому регулюванню. Дії відповідних суб'єктів правовідносин за поданням, розглядом та вирішенням клопотань виступають в якості реалізації права або виконання обов'язків, що визначає сутністькримінально-процесуальних правовідносин. Подібні дії є цілісною системою даних правовідносин, що виникають між одними суб'єктами, які мають право на подання клопотань (слідчий або прокурор), та іншими суб'єктами (слідчий суддя або у разі, якщо на місцевості (адміністративній території), на якій діє правовий режим воєнного стану, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції, повноваження, стосовно надання дозволу на проведення НСРД, контролю за їх проведенням, виконує керівник органу прокуратури), які уповноважені на їх розгляд та дозвіл.На підставі аналізу різних наукових поглядів щодо питання правової природи клопотання обґрунтовано авторське визначення: клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій – це офіційне обґрунтоване звернення слідчого або прокурора, яке подається в установленому законом порядку в письмовій формі, слідчому судді, з метою отримання дозволу про проведення окремих НСРД в рамках здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженню.Встановлено суттєві властивості клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій: – наявність офіційного характеру – це означає, що клопотання заявляється: у межах і за наявності певних правовідносин; особою, уповноваженою на це; посадовій особі, уповноваженій розглядати клопотання та приймати по ньому ухвалу; з питань щодо суті правовідносин; та обов'язково у встановленому законом порядку.– наявність характеру звернення – це означає, що слідчий (прокурор) заявляє клопотання з метою найбільш повно реалізувати свої права; слідчий суддя розглядає клопотання, має відповідні владні повноваження, що дозволяють йому (за наявності відповідних підстав) ухвалити клопотання або відмовити в його ухвалені; наявність характеру звернення у клопотанні не означає необов'язковості дозволу клопотання слідчим суддею відповідно до закону.Визначено основні психологічні аспекти винесення ухвали слідчим суддею за результатами розгляду клопотань про надання дозволу на проведення НСРД. В цьому аспекті досліджено психологічні чинники, що істотно впливають на винесення слідчим суддею ухвали під час розгляду клопотання про надання дозволу на проведення НСРД (переконання, установки, досвід, емоційний стан, нестача інформації, дефіцит часу, тиск з боку інших людей та ін.).Виділено три функціональні підсистеми, які забезпечують прийняття рішення слідчим суддею під час розгляду клопотання про надання дозволу на проведення НСРД:- блок індивідуально-особистісних компонентів, який включає властивості особистості, що забезпечують прийняття певної ситуації, висування варіантів вибору та прийняття відповідного рішення;- блок компонентів взаємодії з середовищем, який включає властивості особистості, які забезпечують пошук її стратегій, дій щодо реалізації, оцінки та прогнозу наслідків прийнятого рішення; - блок компонентів рішучості, який забезпечує координацію вибору, його реалізацію та прогноз наслідків.На основі проведеного дослідження запропоновано структурно-функціональну модель психічної регуляції процесу розгляду клопотання про надання дозволу на проведення НСРД слідчим суддею. Ця модель включає емоційні, когнітивні, вольові та мотиваційні сфери психіки, які взаємодіють між собою та забезпечують ефект активації впливу слідчого судді на його власний вибір.Автори також відзначають, що на процес розгляду клопотань про надання дозволу на проведення НСРД можуть вплинути такі фактори, як:- внутрішньоособистісні фактори (властивості особистості, мотиви, установки, цінності слідчого судді);- міжособистісні фактори (відносини між слідчим суддею та сторонами клопотання, взаємодія між сторонами клопотання);- організаційні фактори (вимоги законодавства, нормативні акти, внутрішньоорганізаційні вимоги).^UThe dissertation study is devoted to the study of legal and psychological aspects of consideration of requests for permission to conduct undercover investigative (search) actions.Based on the theoretical analysis of literary sources, the views of scientists on problematic issues in the field of submission and consideration of requests for permission to conduct covert investigative (search) activities are reflected. The regulatory and legal regulation on the issue of issuing a petition for granting permission to conduct investigative (search) actions and its further consideration by an investigating judge has been studied.It was determined that by its legal nature, requests for permission to conduct investigative (search) actions are the main element of criminal procedural activity subject to strict legal regulation. The actions of the relevant subjects of legal relations upon submission, consideration and resolution of petitions act as the exercise of rights or the fulfillment of duties, which determines the essence of criminal procedural legal relations. Similar actions are a complete system of given legal relations that arise between some subjects who have the right to submit petitions (investigator or prosecutor) and other subjects (investigating judge or if in the locality (administrative territory) in which the legal regime of martial law, state of emergency, conducting an anti-terrorist operation is in effect, the authority to grant permission to conduct investigative (search) actions, control over their conduct, is exercised by the head of the prosecutor's office), who is authorized to review and approve them.On the basis of the analysis of various scientific views on the question of the legal nature of the petition, the author’s definition is substantiated: a petition for permission to conduct secret investigative (search) actions is an official substantiated appeal of an investigator or a prosecutor, which is submitted in writing to the investigating judge in accordance with the procedure established by law. for the purpose of obtaining permission to conduct separate investigative (search) actions as part of a pre-trial investigation into criminal proceedings.The essential properties of the request for permission to conduct secret investigative (search) actions have been established:- the presence of an official character - this means that the request is made: within the limits and in the presence of certain legal relationships; a person authorized to do so; to an official authorized to consider the petition and make a decision on it; on matters concerning the essence of legal relations; and necessarily in accordance with the procedure established by law.- the presence of the nature of an appeal - this means that the investigator (prosecutor) makes a request in order to fully exercise his rights; the investigating judge examines the petition, has the relevant powers, which allow him (if there are appropriate grounds) to accept the petition or refuse to accept it; the presence of the nature of the appeal in the petition does not mean that the permission of the petition by the investigating judge is optional according to the law.The main psychological aspects of issuing a decision by an investigating judge based on the results of consideration of requests for permission to conduct investigative (search) actions have been determined.In this aspect, the psychological factors that significantly influence the issuing of a decision by the investigating judge during the consideration of the request for permission to conduct investigative (search) actions (beliefs, attitudes, experience, emotional state, lack of information, lack of time, pressure from other people, etc.) .Three functional subsystems have been identified, which ensure the decision-making by the investigating judge during the review of the request for permission to conduct NSRD:- a block of individual and personal components, which includes personality properties that ensure acceptance of a certain situation, putting forward options for choice and making the appropriate decision;- a block of components of interaction with the environment, which includes personality properties that ensure the search for its strategies, actions for implementation, assessment and forecasting of the consequences of the decision;- a block of components of determination, which ensures the coordination of the choice, its implementation and the forecast of the consequences.On the basis of the conducted research, a structural and functional model of mental regulation of the process of consideration of a request for permission to conduct investigative (search) actions by an investigating judge is proposed. This model includes emotional, cognitive, volitional and motivational spheres of the psyche, which interact with each other and provide the effect of activating the influence of the investigating judge on his own choice.

Досліджено основні етапи становлення та розвитку функцій прокуратури, виявлено спільне та відмінне у частині законодавчого закріплення функцій прокуратури в Україні і в Азербайджанській Республіці. З'ясовано тенденції формування сучасної моделі прокуратур даних країн. На основі комплексного порівняльно-правового аналізу чинних конституцій обох держав, їх законів про прокуратуру, процесуального законодавства та практики його застосування, законодавчого, практичного та наукового досвіду вивчено концептуальні проблеми оптимальної функціональної моделі прокуратури перехідного періоду.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття, з'ясовано значення та визначено види управлінських процедур у діяльності органів прокуратури. Охарактеризовано учасників управлінських процедур. Проаналізовано принципи, стадії та правове регулювання даних процедур, а також визначено особливості та види адміністративно-юрисдикційних процедур в органах прокуратури. Висвітлено процедури: прийняття рішень в органах прокуратури, управлінські процедури під час проходження державної служби в даних органах, контрольно-наглядові управлінські та процедури розгляду звернень громадян в органах прокуратури. Наведено пропозиції та рекомендації стосовно досліджених питань.

  Скачати повний текст

Досліджено в історичному аспекті процеси розвитку та становлення органів прокуратури в Україні. Визначено особливості правового регулювання діяльності прокуратури України. Проаналізовано проблеми взаємовідносин прокуратури з іншими державними органами. Висвітлено становлення партнерських відносин між прокуратурою та населенням. Розглянуто проблеми роботи з кадрами в органах прокуратури, розкрито зміст управлінських відносин в органах прокуратури та методів управління ними. Наведено вимоги щодо керівника в системі управління діяльністю органів прокуратури та визначено напрями вдосконалення управління прокуратурою України в контексті європейської інтеграції.

  Скачати повний текст

Розглянуто результати вивчення питань, пов'язаних з науковими та методичними проблемами криміналістичного дослідження гладкоствольної вогнепальної зброї. Сформульовано криміналістичне поняття гладкоствольної вогнепальної зброї, визначено її класифікацію. Узагальнено теорію та практику дослідження гладкоствольної вогнепальної зброї (спеціального призначення, бойової та мисливської). Експериментальним шляхом (1090 пострілів) встановлено закономірності утворення слідів картечі та шроту, відстріляних із гладкоствольної вогнепальної зброї спеціального призначення, бойової та мисливської на різних перешкодах. Систематизовано способи встановлення окремих фактів та обставин (за осипом шроту, картечі) вчинення злочинів з використанням гладкоствольної вогнепальної зброї. На підставі вивчення вітчизняної та зарубіжної літератури, аналізу слідчої та експертної практики, анкетування 1000 працівників Міністерства юстиції, прокуратури, органів внутрішніх справ України та проведення експериментальних досліджень розроблено спеціальні таблиці вимірювання відстані пострілу за осипом шроту, картечі, які апробовано у практичній діяльності органів внутрішніх справ України. Запропоновано конкретні рекомендації щодо удосконалення огляду місця вчинення злочинів з використанням гладкоствольної вогнепальної зброї. До Комітету з правової політики, Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією Верховної Ради України внесено пропозиції щодо вдосконалення законодавства України про обіг зброї.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальні теоретичні проблеми представництва прокуратурою інтересів держави в арбітражних судах України, яке розглядається як комплексний (міждисциплінарний) процесуальний інститут, перспективний напрям наукових досліджень. Проаналізовано питання, пов'язані з з'ясуванням змісту та структури представницької функції прокуратури та її реалізації в арбітражному судочинстві на захист інтересів держави. Висвітлено особливості прокурорсько-представницьких правовідносин на окремих стадіях арбітражного процесу. Розглянуто проблемні питання прокурорського нагляду за законністю виконання рішень арбітражних судів. Охарактеризовано організаційні аспекти діяльності прокурорів з питань участі в арбітражному судочинстві. Сформульовано рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства про прокуратуру, а також арбітражно-процесуального законодавства з питань участі прокурора в арбітражному процесі.

  Скачати повний текст

Наведено результати порівняльно-правового дослідження організації та функціонування сучасних систем правоохоронних органів. Розглянуто питання методології порівняльного правознавства та методики конкретного порівняльно-правового аналізу. Розкрито зміст поняття системи правоохоронних органів, а також науково обгрунтовано залежність і обумовленість організаційно-функціональної побудови системи правоохоронних органів від особливостей національної правової системи та певної правової сім'ї, визначено типи систем правоохоронних органів. Висвітлено можливі шляхи використання позитивного досвіду організації та функціонування систем правоохоронних органів зарубіжних держав для вдосконалення системи правоохоронних органів України, зокрема, судової системи, прокуратури та міліції, зважаючи на її національні особливості.

  Скачати повний текст

Досліджено становлення інституту прокуратури в Галичині. Проаналізовано порядок формування загальних (державних) і спеціалізованих (фінансових) прокуратур. Визначено структуру та компетенцію державних прокуратур, Вищих Державних прокуратур, а також Галицької фінансової прокуратури та її експозитур (відділів). З'ясовано місце та роль органів прокуратури у Галичині у державно-політичній системі Австрії й Австро-Угорщини. Виділено переваги та недоліки, а також особливості функціонування інституту прокуратури, обумовлені специфікою Галичини. Наведено пропозиції щодо використання даного історичного досвіду у реформуванні прокуратури сучасної України.

  Скачати повний текст

Подано соціально-правову та психологічну оцінку самогубства в історії цивілізації та в сучасній Україні. Здійснено кримінально-правовий аналіз доведення до самогубства й обгрунтовано його відмежування від суміжних складів злочинів. Проаналізовано основні наукові підходи до явища самогубства та його причин. Визначено групи ризику осіб, схильних до вчинення самогубства, охарактеризовано винного у доведенні до самогубства та потерпілого від цього злочину, а також самогубця. На підставі триєдиного підходу до причин самогубства, які діють на загальносоціальному, спеціально-кримінологічному та індивідуальному рівнях, розроблено комплекс заходів протидії самогубству в Україні. Внесено конкретні пропозиції до законодавства, щодо практичної діяльності органів прокуратури, внутрішніх справ, а також судових органів для мінімізації суїцидальних виявів на загальносоціальному, спеціально-кримінологічному та індивідуальному рівнях.

  Скачати повний текст

Досліджено сутність, зміст кримінальної юстиції й її роль у протидії злочинності. Доведено, що кримінальна юстиція - це система державних органів, створених з метою протидії злочинності в межах здійснення кримінального судочинства. Зміст кримінальної юстиції становить процесуальна діяльність органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та судів, спрямована на реалізацію публічної державної функції протидії злочинності. За характером зазначена діяльність є сукупністю зусиль, спрямованих на протидію злочинності шляхом правового реагування на вчинені злочини та запобігання новим злочинам. Належність державного правоохоронного органу до системи кримінальної юстиції визначається винятково характером і кримінально-процесуальною формою його діяльності, а не організаційно-управлінськими відносинами. Кримінальна юстиція потребує реформування, яке необхідно здійснювати на основі науково обгрунтованої концепції зусиллями не самих органів кримінальної юстиції, а відповідними компетентними державними інституціями з широким залученням громадськості.

  Скачати повний текст

Досліджено організаційно-правові проблеми забезпечення суб'єктами владних повноважень реалізації права громадян на звернення в агропромисловій сфері. Розкрито теоретико-методологічні засади конституційного забезпечення права громадян на звернення, формування парадигми інституту цього права, реформування агропромислового комплексу, а також визначено чинники, що є підставами для звернень громадян. Запропоновано авторське розуміння сутності ефективності управлінської діяльності та Закону України "Про звернення громадян". Проаналізовано складові організаційно-правового механізму забезпечення права громадян на звернення, наведено пропозиції щодо підвищення юридичної відповідальності за порушення у сфері земельних відносин. Розглянуто практику розгляду звернень громадян Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, центральними органами виконавчої влади, головним управлінням агропромислового розвитку Миколаївської облдержадміністрації. Досліджено стан дотримання законодавства та розвиток звернень громадян органами прокуратури, визначено напрями вдосконалення діяльності з розгляду звернень громадян у сфері агропромислового комплексу.

  Скачати повний текст

Вивчено, проаналізовано та узагальнено досвід утворення та діяльності державних органів стосовно регулювання трудових відносин, а також органів юстиції, прокуратури й профспілок, створення власного законодавства про працю. Розкрито форми та методи його застосування на підприємствах і виробництвах різних форм власності. Проаналізовано вплив трудового права провідних країн світу на розвиток вітчизняного законодавства про працю. На підставі результатів аналізу зібраних джерел зроблено висновок, що створене вітчизняне трудове законодавство у досліджуваний період відповідало рівню найбільш розвинутих держав світу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історичну наступність у розвитку інституту прокуратури на українських землях, діяльність судово-прокурорських органів Російської імперії після ліквідації автономного устрою України та поширення на її територію російської державно-правової системи. Проаналізовано організаційні та функціональні методи інституту прокуратури за судовою реформою 1864 р., особливості внутрішньої структури прокуратури та систем прокурорського нагляду. Вдосконалено знання щодо правового статусу судового слідчого у кримінальному процесі, роль прокурорського нагляду за розслідуванням кримінальних справ та участі прокурора у судових засіданнях. З'ясовано місце та роль органів прокуратури у державно-політичній системі Російської імперії. Узагальнено історико-правовий досвід діяльності прокуратури у другій половині XIX ст. на українських землях. Сформульовано наукову позицію щодо необхідності історичної основи для напрацювання засад і механізмів, які нададуть прокуратурі сучасної України можливості виконувати лише ті функції, які характерні для неї у європейських державах.

  Скачати повний текст

Проаналізовано політико-правові та суспільно-політичні умови реабілітації жертв політичних репресій, діяльність органів прокуратури, суду, держбезпеки щодо здійснення реабілітації. Розглянуто створення та трансформацію нормативно-правової бази процесу реабілітації, реформування системи репресивно-каральних органів у середині 50-х рр. і роль у цих процесах вищого партійного керівництва України та СРСР.

  Скачати повний текст

У дисертації проведено комплексне дослідження радянської судової системи в західних областях України 1944–1953 рр. Розглянуто структуру, організацію роботи, компетенцію і кадрове забезпечення, та місце судових органів в державному апараті. Розкрито взаємодію суддів з місцевими партійнодержавними органами, прокуратурою та правоохоронними структурами у вирішенні важливих «політичних» завдань в західних областях УРСР. Проаналізовано законодавство як правову основу діяльності суду. Дослідженоборотьбу радянського суду з українським національно-визвольним рухом в західноукраїнському регіоні, з кримінальною злочинністю, та з порушеннями трудового законодавства. Здійснено аналіз особливостей розгляду цивільноправових справ.^UThe dissertation analyzes the Soviet judicial system in the western regions of Ukraine in 1944–1953. The structure, organization of work, competence and staffing, and the place of judicial bodies in the state apparatus are considered. The interaction of judges with local party-state bodies, prosecutors and law enforcement agencies in solving important «political» tasks in the western regions of the USSR is revealed. Legislation is analyzed as the legal basis of court activity. The study of the struggle of the Soviet court with the Ukrainian national liberation movement in the Western Ukrainian region, with criminal offenses and with violations of labor law. The peculiarities of consideration of civil cases are analyzed

Дисертація присвячена дослідженню публічно-управлінського концепту здійснення правосуддя в умовах децентралізації влади. У дисертаційній роботі доведено, що правосуддя та публічне управління є двома взаємопов'язаними сферами діяльності держави, що перебувають у процесі інституціональної трансформації. При цьому інститут правосуддя є основою для забезпечення верховенства права в суспільстві, а публічне управління є інструментом, який забезпечує реалізацію державної політики на основі системних принципів суспільних відносин. Саме тому дисертаційне дослідження базується на дослідницькій парадигмі справедливого правосуддя як складника сучасного публічного управління. У дисертації акцентовано увагу на тому, що справедливе виступає важливою складовою публічноуправлінської моделі державної влади, формує засади інтегративної моделі державної влади як поєднання двох принципів: поділу державної влади та єдності складових державної влади.З позицій публічного управління доведено, що правосуддя забезпечує верховенство права в суспільстві, виступає однією з основних умов для ефективного публічного управління, забезпечує поліпшенню якості публічних послуг, підвищенню ефективності управління та зміцненню довіри до влади. При цьому реалізація концепту справедливого правосуддя визначена як першочергове завдання для всіх підсистем публічного управління: державної влади, місцевого самоврядування, громадського сектору. У дисертації характерними особливостями публічноуправлінського концепту правосуддя є повсюдність, що базується на особливих складниках. По-перше, доступності правосуддя, адже правосуддя має бути доступним для всіх, хто потребує захисту на рівні інститутів правосуддя, а також має бути фінансово доступним, а також має бути доступним з точки зору процедури. По-друге, неупередженість правосуддя, адже правосуддя має бути справедливим та неупередженим, й це вимагає, що посадові особи в системі правосуддя повинні бути незалежними та неупередженими. По-третє, забезпечення принципу «non-discrimination», що забезпечує інституціональну рівність для всіх, незалежно від їхнього соціального статусу, майнового стану, раси, статі чи інших ознак.Доведено, що з урахуванням конституційних реформ в Україні сучасна система правосуддя в умовах сучасних зовнішніх викликів і загроз стабільного функціонування Української держави потребує розробки сучасної методології аналізу системи публічного управління, розвитку нових форм публічноуправлінської діяльності в системі правосуддя, детермінації інституціональних засад такої діяльності в умовах конституційних змін. Визначальною мірою такі зміни відбулися в системі судової влади перш за все, у частині транспарентності діяльності судів та судового адміністрування, формалізації системи правосуддя, обумовленої конституційними змінами 2016 р. Основою сучасного наукового підходу щодо інституціональних чинників правосуддя виступає раціоналізація принципу поділу влади, становлення нової моделі інституту правосуддя, що взаємодіє з національними та міжнародними інститутами у форматі напрацювання політико-правових механізмів публічного управління, та, у свою чергу, визначає інтегрований механізм належного врядування у судовій сфері. У дисертації досліджено особливості становлення і розвитку національної системи правосуддя, впливу суспільства і громадян на систему правосуддя з метою модернізації демократичного типу суспільних відносин неможливо без реалізації відкритого типу судового адміністрування, конкретизації ролі органів прокуратури та адвокатури. Стратегічним напрямом інституціональних змін у системі правосуддя є формування алгоритму відносин влади і громадян на основі партнерства і принципу пропорційності, за умови дотримання положень міжнародних нормативних актів, перш за все, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Визначено, що наявна модель взаємодії складових державної влади – законодавчої, виконавчої, судової влад потребує конкретизації як внутрішньоінституціональних характеристик цих складових, так і детермінації суб’єктності в цій системі повноважень Президента України. Обгрунтовано потребу у впровадженні таких принципів адміністрування в системі правосуддя, які будуть базуватися на спільних принципах, стандартах і нормах публічно-правових інтеграцій. Саме тому для розкриття сутності правосуддя як суспільного феномену за умов сучасного конституційного реформування визначено: по-перше, як реалізується судова реформа в системах управління, по-друге, наскільки можливою є взаємодія механізмів публічного управління в межах загальнодержавного механізму управління; по-третє, встановити співвідношення результатів реформ, і головне – стабільності функціонування системи правосуддя, у тому числі збереження характеристики елементів системи.^UThe dissertation is devoted to the study of the public management concept of the administration of justice in conditions of decentralization of power. The dissertation proves that justice and public administration are two interrelated spheres of state activity that are in the process of institutional transformation. At the same time, the institution of justice is the basis for ensuring legality in society, and public administration is a tool that ensures the implementation of state policy based on the systemic principles of social relations. That is why the dissertation research is based on the research paradigm of fair justice as a component of modern state administration. The dissertation focuses on the fact that justice is an important component of the public management model of state power, it is the basis of the integrative model of state power as a combination of two principles: the division of state power and the unity of the components of state power.From the point of view of public administration, it has been proven that justice ensures the rule of law in society, acts as one of the main conditions for effective public administration, improves the quality of public services, increases the efficiency of administration, and strengthens trust in the authorities. At the same time, the implementation of the concept of fair justice is defined as a priority task for all state administration subsystems: state power, local self-government, and the public sector. In the dissertation, the characteristic features of the public-management concept of justice are its ubiquity, which is based on special components. First, access to justice, because justice must be accessible to everyone who needs protection at the level of justice institutions, and it must be accessible financially, and it must also be accessible from a procedural point of view. Second, the impartiality of justice, because justice must be fair and impartial, and this requires that officials in the justice system be independent and impartial. Third, ensuring the principle of «non-discrimination», which ensures the institutional equality of all, regardless of their social status, property status, race, gender or other characteristics.It is proven that, taking into account the constitutional reforms in Ukraine, the modern justice system in the conditions of modern external challenges and threats to the stable functioning of the Ukrainian state requires the development of a modern methodology for the analysis of the state administration system. , the development of new forms of state administration in the justice system and the determination of the institutional foundations of such activity in the context of constitutional changes. To a decisive extent, such changes took place in the system of judicial power, first of all, regarding the transparency of the activity of courts and judicial administration, the formalization of the justice system thanks to the constitutional changes of 2016. modern scientific approach to the institutional factors of justice is the rationalization of the principle of separation of powers, the formation of a new model of the institution of justice, which interacts with national and international institutions in the format of the development of political and legal mechanisms of state administration, and, in turn, determines the integrated mechanism of proper administration in the judicial sphere .The dissertation examines the peculiarities of the formation and development of the national justice system, the influence of society and citizens on the justice system, with the aim of modernizing the democratic type of social relations, which is impossible without the implementation of an open type of justice. judicial administration, clarifying the role of the prosecutor's office and the bar. The strategic direction of institutional changes in the justice system is the formation of an algorithm of relations between the authorities and citizens based on partnership and the principle of proportionality, subject to compliance with the provisions of international regulations, primarily the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. It was determined that the existing model of interaction of the components of state power - legislative, executive and judicial power - requires clarification of both the internal institutional characteristics of these components, as well as the definition of subjectivity in this system of powers of the President of Ukraine. Ukraine. The need to introduce such principles of management in the justice system, which will be based on uniform principles, standards and norms of public-legal integration, is substantiated.

Проаналізовано теоретичні та практичні проблеми правового регулювання статусу обізнаних осіб у кримінальному судочинстві та їх правовідносин з дізнавачем і слідчим. Уточнено визначення поняття обізнаних осіб, наведено класифікацію їх типів у кримінальному судочинстві. Обгрунтовано тезу про допоміжну функцію (сприяння органам дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду у встановленні обставин справи) обізнаних осіб у кримінальному процесі. Визначено структуру та запропоновано нормативну модель кримінально-процесуального статусу обізнаних осіб (експерта, спеціаліста), який включає: процесуальні права та їх гарантії, процесуальні обов'язки та ретроспективну відповідальність за їх невиконання. Досліджено правовідносини дізнавача та слідчого з обізнаними особами під час перевірки заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини та події, а також у процесі досудового розслідування. Наведено пропозиції щодо удосконалення КПК та інших нормативно-правових актів України, спрямованих на підвищення ефективності взаємодії дізнавача та слідчого з обізнаними особами.

  Скачати повний текст

Досліджено конституційне право громадян на звернення та розгляд заяв і скарг в органах прокуратури, визначено гарантії його реалізації. Розкрито сутність прокурорсько-наглядового провадження за розглядом даних звернень громадян та їх підвідомчість органам прокуратури. Розроблено тактичні та методичні засади прокурорсько-наглядової діяльності з розгляду звернень громадян і нагляду за додержанням законів про звернення громадян в органах місцевого самоврядування. Запропоновано методику здійснення аналітичної роботи з розгляду звернень громадян в органах прокуратури. Наведено пропозиції щодо удосконалення Законів України "Про прокуратуру", "Про звернення громадян", Кодексу адміністративного судочинства, наказів Генерального прокурора України.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність, правові ознаки, завдання, предмет і межі прокурорського нагляду за додержанням законів щодо захисту прав і свобод неповнолітніх. Досліджено повноваження прокурора під час здійснення нагляду за додержанням цих законів, форми і методи виявлення їх порушень, а також засоби прокурорського реагування на ці порушення. Запропоновано шляхи оптимізації роботи прокуратури з нагляду за додержанням законів щодо захисту прав і свобод неповнолітніх.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемам вдосконалення прокурорського нагляду за додержанням законів України при умовно-достроковому звільненні (УДЗ) засуджених від кримінального покарання і охоплює комплекс концептуальних знань про загальні закономірності і конкретні методи його здійснення. Дано визначення поняття предмета, об'єкта прокурорського нагляду за додержанням законів при УДЗ засуджених від кримінального покарання. Досліджено: суть і значення нагляду прокуратури за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах; становлення і правову природу УДЗ засуджених від кримінального покарання та його правове регулювання за чинним законодавством; проблеми підвищення ефективності прокурорського нагляду. Запропоновано правовий механізм підвищення ефективності прокурорського нагляду при УДЗ засуджених від кримінального покарання. Висунуто і обгрунтовано ідею необхідності прийняття норми права, спрямованої на те, щоб не зняте і не погашене у встановленому законом порядку стягнення, застосоване за діяння, що формально містять ознаки порушення засудженим режиму, не були підставою для відмови в застосуванні УДЗ, а також норми права, яка б надавала суду можливість остаточно вирішувати питання застосування чи не застосування цього виду звільнення.

  Скачати повний текст