На підставі аналізу певних джерел і літератури комплексно досліджено проблему становлення та розвитку меншовицьких осередків Катеринославської губернії в 1903 - 1907 рр. Виокремлено актуальні проблеми історії діяльності меншовиків Катеринославщини. Виявлено, систематизовано та класифіковано джерела,що містять інформацію з історії меншовиків губернії. До наукового обігу введено документи меншовицьких партійних організацій і правоохоронних органів. Розглянуто програмні засади й основні напрями партійної діяльності меншовиків Катеринославщини в 1903 - 1907 рр. Виділено два етапи, упродовж яких партійна робота меншовиків суттєво відрізнялась у сфері агітаційно пропагандистської та бойової діяльності. З'ясовано характер стосунків меншовиків з більшовиками. Проаналізовано причини їх конфронтації. Виявлено умови, за яких співробітництво реалізувалося на практиці. Одержано певний історичний матеріал, на підставі якого досліджено мережу соціал-демократичних організацій Катеринославщини, їх організаційну структуру, розглянуто основні форми та методи діяльності меншовиків, висвітлено динаміку росту чисельності членів організацій РСДРП губернії у 1903 - 1907 рр.

  Скачати повний текст

Проаналізовано роль параметрів психосексуального розвитку та їх вплив на дорослу сексуальність жінки. Досліджено зв'язок симптомокомплексу маскулінності / фемінінності та компонентів інфантильної сексуальності жінки. Загальну структуру сексуальності визначено п'ятьма компонентами, які демонструють багаторівневу організацію жіночої сексуальності та відповідають п'яти архетипам, висвітленим у міфологічній літературі. Виявлено типологію жіночої сексуальності, яка характеризує певні типи сексуальної поведінки. Встановлено зв'язок властивостей особистісних характеристик з жіночою сексуальністю. Визначено розуміння сексуальності у жінок, оцінний показник сексуального задоволення та його роль у реалізації сексуального фантазування, сексуальних сценаріїв, структури кохання та партнерських стосунків. Розроблено програму психокорекції "Шлях до жіночності" та наведено її ефективність.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено теоретичному аналізу й узагальненню підходів до розуміння і вивчення індивідуально-психологічних особливостей чоловіків та жінок при порушенні життєдіяльності родини при адюльтері. Наукова новизна полягає у тому, що вперше: визначено взаємозв'язки індивідуально-психологічних особливостей з характеристиками психоемоційної сфери, особистісним реагуванням, специфікою сексуальної комунікації, взаєминами у родині, здатністю вирішувати конфлікти, а також встановлено їх сукупний вплив на життєдіяльність родини при адюльтері. Виокремлено два типи поєднання акцентуацій, які мають руйнівний вплив на життєдіяльність родини: дистимічну із застрягаючою та тривожну з емотивною. Виявлено особливості особистісного реагування в ґенезі розвитку порушень життєдіяльності сім'ї: боротьба з особистісними слабкостями, недоліками, помилками; острах аналізувати себе та власні вчинки, «ховаючи» та «відкладаючи» їх вирішення; завищена самооцінка, самообман, існування у «надуманому світі», низька комунікація. Уточнено специфіку сексуальної комунікації, де виявлено провідні руйнуючі родину психологічні особливості сексуальності, а саме: сприйняття сексуальних стосунків суто як задоволення та відсутність стурбованості щодо дошлюбних та позашлюбних зв'язків; нереалізованість та розчарування із звинуваченням партнера; конфлікт між внутрішніми переконаннями й потягами; пошук лише чуттєвого задоволення; нервозність у присутності осіб протилежної статі; захоплення фізичною стороною сексу без її духовної складової; ворожість і агресивність без згоди партнера.Розширено характеристику взаємин у родині з визначенням ступеня їх негармонійності: «абсолютно неблагополучні», «неблагополучні», «скоріше неблагополучні». У подружній взаємодії за компонентами тріади кохання відокремлено: порушення інтенсивності та рівноваги у парі; невідповідність власних сподівань й задоволень та потреб партнера у парі; емоційна напруга та розчарування у стосунках; брак «контексту стосунків» в уявлені «ідеального кохання»; сприйняття факту адюльтеру як «очікуваного» із «свідомою налаштованістю» у парах з більшим тривалим стажем сімейного життя.Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці та впроваджені КС-СКА. Обґрунтовано методологічні засади, зміст, принципи проведення КС-СКА у складі якої запропоновано психосоціальний портрет чоловіка/жінки у кризовій родині.Розроблено «Схему сприйняття парою сімейного консультування» де понятійним апаратом виступають: «рівень порушення життєдіяльності родини», «ступінь сприйняття сімейного консультування», «відновний потенціал родини». У програмі застосовуються «Алгоритм втрати відновного потенціалу родини» та «Алгоритм подолання патологічних реакцій та дій родини» при сімейному консультуванні.Зміст КС-СКА викладено у «Модульній програмі опорних тематичних занять при сімейному консультуванні (психокорекції)».Результати дослідження можуть бути використані: а) при організації сімейного консультування; б) у розробці індивідуальних програм психологічного консультування; в) у навчальних дисциплінах «Психологія сім'ї», «Психологія сексуальності», «Кризове психологічне консультування та перша психологічна допомога», «Групова психотерапія і супервізія» тощо.Ключові слова: адаптація, адиктивна (залежна) поведінка, адюльтер (зрада), акцентуація, дезадаптація, дитячо-батьківські стосунки, психоемоційне вигорання, життєві зміни, задоволеність шлюбом, консультування та корекція, криза та конфлікт, мораль, обмеження можливостей, подружня пара, порушення життєдіяльності, здоров'я сім'ї (родини), психологічні особливості, психотерапія, сексуальність, сімейна взаємодія, стрес, суспільна трансформація, тривога, функціонування родини, Я-концепції особистості.^UThe dissertation is devoted to the theoretical analysis and generalization of approaches to understanding and studying the individual psychological characteristics of men and women in violation of family life in adultery.The scientific novelty of the research lies in the fact that for the first time the relationship of individual psychological characteristics with the characteristics of the psychoemotional sphere, personal response, the specifics of sexual communication, family relationships, and the ability to resolve conflicts have been determined. Also, their cumulative effect on the life of the family has been established. Two types of combination of accentuations have been identified that have a destructive effect on the life of the family: dysthymic with stuck and anxious with emotive.In the genesis of the development of disorders in the life of the family, the features of personal response were revealed: the fight against personal weaknesses, shortcomings, mistakes; fear of analyzing oneself and one's own actions, “hiding” and “postponing” their decisions; overestimated self-esteem, self-deception, existence in a “far-fetched world”, low communication.Specificity of sexual communication has been clarified. The leading psychological characteristics of sexuality, destroying the family, were revealed, namely: sexual relations are perceived only as satisfaction, and there is no concern about premarital and extramarital affairs; there are partner accusations due to non-fulfillment and disappointment; there is a conflict between inner convictions and drives; there is a search for exclusively sensual pleasure; nervousness manifests itself in the presence of persons of the opposite sex; there is a passion for the physical side of sex without its spiritual component; manifest hostility and aggressiveness in sex without the consent of the partner.The characterization of relations in the family is expanded by defining the degree of their disharmony: “completely unfavorable”, “unfavorable”, “rather unfavorable”. According to the components of the triad of love, conjugal interactions are divided as follows: violation of tension and balance in a couple; inconsistency of one's own hopes with the needs of a partner; emotional stress and frustration in relationships; lack of "context of relationships" in the representation of "ideal love"; in couples who have lived as a family for a long time, the fact of adultery is perceived as "expected" with a "conscious attitude."The understanding of the factors that reduce the ability to resolve conflicts and a crisis situation has been deepened, namely: dissatisfaction with the emotional need for communication (loss of a feeling of love, emotional closeness, support and understanding); “demonstration by an adulterer” of a family crisis (inconsistency of verbal and non-verbal communication, manipulation of a partner, blocking and distortion of the transmission of feelings); couples with a longer experience of living together revealed a decrease in non-constructive forms of behavior in conflict ("rivalry", "avoidance"), an increase in "adaptation", an increase in "cooperation" and "compromise".The practical significance of the results obtained lies in the development and implementation of CFCSA. The methodological foundations, content, principles of CFCSA, including the psychosocial portrait of a man / woman in a crisis family, have been substantiated.The "Scheme of family counseling by a couple" has been developed, in which the conceptual apparatus are: "the level of disability in the life of the family", "the degree of perception of family counseling", "the restorative potential of the family." The program uses the Algorithm for the loss of the restorative potential of the family and the Algorithm for overcoming pathological reactions and actions of the family in family counseling.The content of CFCSA is set out in the "Modular program of supporting thematic classes in family counseling (psychocorrection)".The research results can be used: a) when organizing family counseling; b) in the development of personal psychological counseling programs; c) in the disciplines "Family psychology", "Psychology of sexuality", "Crisis psychological counseling and first psychological aid", "Group psychotherapy and supervision", etc.Key words: adaptation, addictive behavior, adultery, accentuation, maladaptation, child-parent relationship, emotional burnout, life changes, marital satisfaction, counseling and correction, crisis and conflict, morality, limitations of opportunities, married couple, disruption of life, family health, psychological features, psychotherapy, sexuality, family interaction, stress, social transformation, anxiety, family functioning, I-concept of personality.

Наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у необхідності обгрунтування доктрини інформаційної етики як актуальної етичної концепції сучасного глобалізованого світу, спроможної до розв'язання нагальних проблем інформаційного суспільства, які не можуть бути вирішені у межах інших підходів. Проведений аналіз засвідчив, що звернення до інформаційної етики є вимогою сучасного суспільства, моральною експертизою його інформативного зрізу, вимогою, яка покликана захищати права кожного суб'єкта, як такого, що має інформаційну складову, яку потрібно поважати. Встановлено, що механізми регуляції, які пропонує інформаційна етика для вирішення проблем сучасності, є дієвими за умов високого рівня самосвідомості індивідів та їх орієнтації на саморегуляцію, а також за активної роботи світової спільноти в напряму кодифікації стосунків в інформаційному просторі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено концепцію розвитку української прозової Шевченкіани у 1960 - 1990-х рр. XX ст., переглянуто колишні уявлення про її здобутки та втрати, проаналізовано літературознавчі та художні прорахунки радянської доби, що призвели до схематизму та заданості в інтерпретації світогляду та характеру поета, творчих задумів і втілень, контактів та інтимних стосунків. Вперше в шевченкознавстві досліджено еволюцію художньої інтерпретації постаті Т.Шевченка у 1980 - 1990-х рр., контамінацію жанрово-стильових ознак творів, особливості модифікації хронотопа, інтенсивності оповіді, асоціативно психологічного осмислення образу, компонентів поетики. Проаналізовано маловідомі твори, та ігноровані раніше літературознавчі праці.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена літературознавчому дослідженню репрезентації теми історичної пам’яті у романах сучасних польських письменників. У першому розділі дисертації висвітлено особливості cучасного дискурсу історичної пам’яті та концепції відомих авторів. Підкреслено постійне переосмислення історії з урахуванням сучасних цінностей. Особливість змін історичної пам’яті в посттоталітарних суспільствах, зокрема в Польщі, розглянуто в контексті переходу до демократії. Аналізовано ключові теми в польському історичному дискурсі та нелінійний процес їх трансформації. Досліджено роль літератури в подоланні травми, яка стає інструментом переборювання посттравматичного синдрому та виконує "терапевтичну" Простежено художні прийоми і способи, за допомогою яких письменники створюють бажану рецепцію художніх творів. Другий розділ дисертації відображає трансформацію парадигми історичної пам’яті у творах сучасних польських прозаїків. Подано ретроспективний огляд літератури історичної пам’яті у Польщі за період після закінчення війни до теперішнього часу. Відзначено зміни в літературознавчих інтерпретаціях художніх творів про Другу світову війну та її травматичні наслідки. Розглянуто нові підходи до художнього відображення історичних подій у сучасному польському романі. На зміну заідеологізованості, стереотипним офіційним наративам у трактуванні історичних подій на перший план виходить опрацювання раніше табуйованих тем, осмислення індивідуальної історичної пам’яті, рефлексії про травматичний досвід, дослідження проблем міжпоколіннєвих зв’язків і постпам’яті. Домінуючою темою сучасних меморіальних творів у Польщі є історична пам’ять жертв Голокосту. Простежено роль і значення гендерного виміру насильства тоталітарного режиму у польському романі, відзначено появу багатьох жіночих імен серед сучасних письменників Польщі. У романах, написаних жінками, особливо підкреслюється вплив постпам’яті, переданої наступним поколінням жертв. Для реалізації нової перспективи історичного дискурсу розробляються відповідні художні засоби. У третьому розділі дисертаційної роботи представлено аналіз романів сучасних польських письменників у контексті історичної пам’яті. Проведений літературознавчий аналіз дозволив виявити нові тенденції у репрезентації історичної пам’яті у романах. Основною сферою досліджень сучасних польських прозаїків є індивідуальна пам’ять, яка може не збігатися з колективними уявленнями про історичні події. У романі "Сонька" Іґнація Карповича висвітлено переосмислення історичних подій через індивідуальну пам'ять, підкреслено необхідність оповіді про травму. "Дім з вітражем" Жанни Слоньовської досліджує формування ідентичності під впливом пам'яті та історичних подій. Лукаш Сатурчак у "Ґаліції" аналізує проблеми історичної пам'яті українсько-польського прикордоння через призму індивідуальної пам'яті. Родинна сага Йоанни Батор "Піщана Гора" осмислює травми післявоєнної міграції та вплив історичного минулого на три покоління жінок. Роман "Секретик" Бриґіди Хельбіґ пропонує новий погляд на ідентичність та асиміляцію німецьких переселенців у Польщі після Другої світової війни. Характерним явищем польської прози сучасності є розвиток гендерно маркованої нарації у творах про реалії і наслідки війни. Жінки-письменниці прози другого покоління уцілілих жертв фашизму у своїх романах, часто з автобіографічними елементами, тематизують вимушене мовчання, переданий через постпам’ять страх, який відчувається на підсвідомому рівні, шляхи подолання успадкованих травм. Здійснений текстуальний аналіз творів польських письменниць – Зити Рудзької, Аґати Тушинської, Моніки Шнайдерман – дав можливість виокремити специфіку жіночої нарації про травми жертв війни і Голокосту. Виявлено, що в аналізованих романах письменники не уникають гострих тем стосунків між поляками і євреями в час Голокосту, антисемітизму частини польського суспільства, відсутності емпатії до Іншого.^UThe dissertation is devoted to the literary study of the representation of the theme of historical memory in the novels of modern Polish writers. The first chapter of the dissertation explores the peculiarities of contemporary discourse on historical memory and the concepts put forth by renowned authors. It emphasizes the ongoing reinterpretation of history in light of modern values. The distinct changes in historical memory in post-totalitarian societies, particularly in Poland, are examined in the context of the transition to democracy. Key themes in Polish historical discourse and the nonlinear process of their transformation are analyzed. The role of literature in overcoming trauma is investigated, as it becomes an instrument for overcoming post-traumatic syndrome and serves a "therapeutic" function. The artistic techniques and methods through which writers create the desired reception of their works are traced.The second chapter of the dissertation reflects the transformation of the paradigm of historical memory in the works of modern Polish novelists. A retrospective review is presented of the historical memory literature in Poland from the end of the war to the present. Changes in literary interpretations of the works of art about the Second World War and its traumatic consequences are noted. New approaches to the artistic representation of historical events in the modern Polish novels are considered. Instead of ideologisation, stereotypical official narratives in the interpretation of historical events, discussion of previously taboo topics, understanding of individual historical memory, reflection on traumatic experience, research of problems of intergenerational relations and post-memory come foreward. The dominant theme of contemporary memorial works in Poland is the historical memory of the victims of the Holocaust. Most of the works were written by representatives of the second generation of Holocaust survivors. The role and significance of the gender dimension of the violence of the totalitarian regime in the Polish novels is traced, the appearance of many female names among modern Polish writers is noted. In novels written by women, the impact of post-memory passed on to subsequent generations of victims is particularly emphasized. Appropriate artistic means are being developed to implement a new perspective of historical discourse. The third chapter of the dissertation presents an analysis of modern novels by Polish writers in the context of historical memory. The literary analysis made it possible to reveal new trends in the representation of historical memory in novels. The primary focus of research for contemporary Polish prose writers is individual memory, which may not align with collective perceptions of historical events. In Ignacy Karpowicz's novel "Sonka," the reinterpretation of historical events through individual memory is highlighted, emphasizing the necessity of narrating trauma. Żanna Słoniowska's "The House with the Stained-Glass Window" explores the formation of identity under the influence of memory and historical events. Łukasz Saturczak analyzes issues of historical memory along the Ukrainian-Polish border through the prism of individual memory in "Galicia." Joanna Bator's family saga, "Sand Mountain," reflects on the traumas of post-war migration and the impact of historical past on three generations of women. Brygida Helbig's novel "The Little Secret" offers a new perspective on the identity and assimilation of German resettlers in Poland after World War II. A characteristic phenomenon of modern Polish prose is the development of gender narrative in the novels about the realities and consequences of war. Women prose writers of the second generation of survived victims of fascism in their novels, often with autobiographical elements, thematize forced silence, transmitted through post-memory fear that is felt on a subconscious level, ways to overcome inherited traumas. The textual analysis of the works of Polish writers - Zyta Rudzka, Agata Tuszyńska, Monika Shneiderman - made it possible to single out the specifics of women’s narratives about the trauma of victims of war and the Holocaust. It was found that in the analyzed novels the writers do not avoid the hot topics of relations between Poles and Jews during the Holocaust, anti-Semitism of a part of Polish society, lack of empathy for the Other.

Здійснено комплексне дослідження інтертекстуальних зв'язків та запропоновано підхід до використання джерел у першому історичному романі відомого польського письменника Г.Сенкевича. Розглянуто аспект контраверсійного у трактуванні польсько-українських стосунків. У процесі здійснення аналізу поєднано тридиційний історико-філологічний підхід з принципами сучасної теорії інтертекстуальності та топіки, що дозволило вписати "вогнем і мечем" у широкий суспільний і літературний контекст епохи та зрозуміти природу його семантичної та естетичної специфіки. Розглянуто проблеми поліфонічності роману (відображення старопольської та романтичної художніх традицій), проаналізовано окремі групи джерел (мемуаристику XVII ст., непольські пам'ятки, історіографію XIX ст.) та топічну підсистему твору.

  Скачати повний текст

Створено методологію та рекомендації щодо удосконалення аналізу податкових відносин. Запропоновано визначення категорії податкових відносин, обгрунтовано трансформацію існуючих принципів формування структури податкової системи, необхідність переорієнтації пріоритетів діяльності податкової служби. Розроблено систему заходів, спрямованих на формування та поліпшення партнерських стосунків у ланцюзі держава (податкові органи) - платники податків, а також вміщено пропозиції стосовно зменшення непрямих витрат, пов'язаних з оподаткуванням. Аргументовано, що запровадження результатів дослідження сприятиме стабілізації фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств та гармонізації інтересів учасників податкового процесу.

  Скачати повний текст

Об'єкт: стратегії статусної поведінки як соціально-психологічний феномен; мета: теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити асертивність як соціально-психологічний механізм вибору стратегій статусної поведінки студентською молоддю; методи: аналіз, синтез, узагальнення наукових даних з проблеми дослідження, систематизація та інтерпретація наукових матеріалів, анкетування, контент-аналізування, узагальнення отриманих результатів; новизна: розроблено та операціоналізовано структурно-функціональну модель асертивності як механізму вибору стратегій статусної поведінки студентською молоддю; визначено структурні складові асертивності: когнітивний, емоційно-регулятивний, конативний; визначено специфіку проявів статусності у студентської молоді; результати дослідження: виявлено взаємозв'язки між компонентами асертивності та стратегіями статусної поведінки у студентської молоді; галузь: психологія.^UObject: strategies of status behavior as a socio-psychological phenomenon; objective: to theoretically substantiate and empirically investigate assertiveness as a socio-psychological mechanism for choosing strategies for status behavior by students; methods: analysis, synthesis, generalization of scientific data on the research problem, systematization and interpretation of scientific materials, questionnaires, content analysis, generalization of the results obtained; novelty: a structural and functional model of assertiveness as a mechanism for choosing strategies for status behavior by students is developed and operationalized; structural components of assertiveness are determined: cognitive, emotional-regulatory, conative; the specifics of status manifestations in students are determined; results of the study: the relationship between the components of assertiveness and strategies of status behavior in students is revealed; industry: psychology.

На підставі аналізу архівних матеріалів, опублікованих джерел і відповідної літератури розглянуто процес виникнення, становлення та боротьбу Білого руху у контексті розвитку української революції. Проаналізовано процес зародження Білого руху та його особливості в Україні. Значну увагу приділено становленню даного руху та аспекту його стосунків з Українською Державою. Висвітлено діяльність "білих" сил в Україні та її наслідки. З'ясовано місце "українського питання" у стосунках Білого руху з країнами Антанти. Досліджено похід Збройних сил Півдня Росії на Москву в 1919 р. та українсько-білогвардійську війну. Проаналізовано зміну курсу внутрішньої та зовнішньої політики П.Врангеля та його стосунки з С.Петлюрою. Значну увагу приділено українсько-білогвардійським стосункам та місцю "українського питання" в "білій" ідеології. Визначено причини конфронтації Білого й українського національного рухів. Розкрито вплив Білого руху на Українську революцію 1917 - 1920 рр.

  Скачати повний текст

Об'єктом дослідження є білогвардійський режим П. М. Врангеля у Криму. Предметом дослідження є становлення, функціонування та припинення діяльності політичного режиму П. М. Врангеля, особливості його внутрішньої та зовнішньої політики. Метою дослідження є комплексне вивчення політичного режиму П. М. Врангеля у Криму (квітень – листопад 1920 р.), обставин його становлення, аналіз основних напрямів внутрішньої та зовнішньої політики Уряду Півдня Росії та оцінки успішності чи помилковості урядової політики, її впливу на життя громадян. Результати дослідження: комплексно вивчено малодосліджені та дискусійні аспекти білогвардійського політичного режиму на чолі з П. М. Врангелем в Криму (квітень – листопад 1920 р.). Доведені низька ефективність урядових заходів з дотримання правопорядку, часткова результативність боротьби держави з більшовицьким та анархістським підпіллям та повстанськими загонами; недостатність спроб керівництва Збройних сил Півдня Росії у справі посилення боєздатності Руської армії. Автором високо оцінені дискусії у пресі та в урядових колах щодо земельного закону. Наведені факти дозволяють скоригувати загальноприйняті у сучасній науковій літературі оцінки земельної реформи. Публічні заяви П. М. Врангеля та його найближчого оточення щодо можливості проголошення у майбутньому національної автономії українців та кримських татар мали ситуативний характер, а отже не були остаточними політичними рішеннями правлячої верхівки. Уточнено окремі аспекти дипломатичних стосунків Уряду Півдня Росії із урядами різних держав. Сфера використання: при написанні наукових праць з історії Криму та Південної України; для розробки спецкурсів закладів вищої освіти.^UThe object of the study is the White Guard regime of P. N. Wrangel in the Crimea. The subject of the study is the formation, functioning and termination of the activity of the political regime of P.N. Wrangel, the peculiarities of his domestic and foreign policy. The aim of the study is a comprehensive research of the political regime of P.N. Wrangel in Crimea (from April to November, 1920), the circumstances of its formation, analysis of the main directions of domestic and foreign policy of the Government of the South of Russia and assessment of the success or fallacy of government policy, its impact on the lives of citizens. The results of the study: poorly studied and controversial aspects of the White Guard political regime headed by P.N. Wrangel in the Crimea (from April to November, 1920) have been comprehensively studied. Low efficiency of government measures to maintain law and order, partial effectiveness of the state's struggle against the Bolshevik and anarchist underground and insurgent groups, insufficient attempts by the leadership of the Armed Forces of the South of Russia in strengthening the combat capability of the Russian army have been proven. The author highly appreciated the discussions in the press and in government circles on the land law. The above facts allow to correct the assessment of land reform generally accepted in the modern scientific literature. Public statements by P.N. Wrangel and his closest associates about the possibility of proclaiming national autonomy of Ukrainians and Crimean Tatars in the future were situational and, therefore, were not final political decisions of the ruling elite. Certain aspects of diplomatic relations between the Government of the South of Russia and the governments of different countries have been clarified. Scope of use: in writing scientific works on the history of Crimea and southern Ukraine; for the development of special courses for higher educational institutions.

Досліджено основні проблеми та визначено особливості формування сімейних стосунків засуджених, з урахуванням яких розроблено способи психологічної корекції їх батьківської поведінки. Розкрито сутність адекватної батьківської поведінки як важливого чинника успішності ресоціалізації засуджених. Визначено структуру якостей особистості засудженого, які детермінують когнітивний та емоційний компоненти батьківства. Вперше теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено методику психологічної корекції батьківської поведінки в осіб, які звільняються з місць позбавлення волі, що складається з орієнтаційного, реконструктивно-формуючого та рефлексивно-узагальнюючого блоків. Розкрито специфіку організації та проведення групової виховної роботи з засудженими за умов позбавлення волі, виявлено основні ресурси та фактори підвищення її ефективності.

  Скачати повний текст

Досліджено історіографію стосунків Візантії та кочівників Північного Причорномор'я X - XI ст. На базі широкого кола джерел розлянуто основні періоди й етапи вивчення цієї проблеми. Доведено, що зміна джерельної бази щодо даного вивчення суттєво вплинула на стан її розробки. Писемні джерела до середини XX ст. були основними для дослідження, починаючи з 1960-х рр. такої ролі набули ареологічні, німізматичні та інші матеріальні джерела. Стан зазначеного вивчення залежав від тенденцій національних історіографій країн Центральної, Східної та Південно-Східної Європи. Дослідження частою мірою мали риси орієнталістичного дискурсу, а саме: роль кочівників в історичних подіях або замовчувалася, або висвітлювалася як негативна. Поступ світової візантивістики в цілому збігався з досягненням у вивченні проблем. Дослідження вчених з країн Південо-Східної Європи суттєво впливали на висновки представників відомих візантійських центрів. Визначено пропозиції щодо подальшої наукової розробки проблеми, а саме: необхідність узагальнення результатів археологічних досліджень пам'яток кочівників на території країн басейну Дунаю, ширшого залучення східних і латиноамериканських писемних джерел, даних палеоантропології.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми порівняльного аналізу індивідуально-авторських модифікацій "вічного" сюжету про Дон Жуана у творчості Дж.Байрона, О.Пушкіна, Лесі Українки. Доведено, що в індивідуально-авторських інтерпретаціях "вічного" сюжету про Дон Жуана, що належать Дж.Байрону. О.Пушкіну, Лесі Українці головну роль відіграє психологія автора як творця власних інтенцій у моделюванні "можливих світів" "вічного" сюжету. Визначено, що вихідні версії сюжету (на аван- та прототекстуальному рівні) за індивідуально-авторської інтерпретації не мають репрезентативного характеру. Літературна обробка легенди про Дон Жуана у творчому осмисленні Дж.Байрона, О.Пушкіна та Лесі Українки відбувається залежно від авторських творчих та ідейних позицій, які коригуються архетипними уявленнями та історико-культурними реаліями епохи.

  Скачати повний текст

На підставі використання системного підходу з урахуванням соціальних, психологічних, поведінкових, інформаційно-оцінних та фізіологічних чинників регуляції подружніх стосунків проведено дослідження феномену дезадаптації сімейної пари, причиною виникнення якої є позашлюбні зв'язки у жінок. Вперше проведено клінічне, психодіагностичне, клініко-психопатологічне обстеження подружніх пар, у яких дружини мали позашлюбні зв'язки й заразилися венеричними захворюваннями. Визначено роль данних чинників у формуванні подружньої дезадаптації та виникненні позашлюбних зв'язків у жінок. Вперше встановлено мотивацію та наведено характеристику подружніх зрад і розглянуто їх психологічні наслідки для подружжя. Охарактеризовано різні варіанти та клінічні форми подружньої дезадаптації, виявлено роль відмінностей особистості та комунікації подружжя, зокрема деструктивних конфліктів, у їх виникненні. Розроблено систему психодіагностики та запропоновано методи психокорекції порушення подружньої адаптації, що є водночас ефективним способом психопрофілактики позашлюбного зв'язку. Акцентовано увагу на теоретичному значенні системного підходу щодо діагностики та психокорекції дезадаптації подружньої пари, обумовленої позашлюбними зв'язками у дружини.

  Скачати повний текст

Досліджено вербальні та невербальні маркери позначення емпатії, які, корелюючи одне з одним, сприяють емпатизації дискурсу. Розкрито природу емпатії в аспекті емотіології та прагмалінгвістики. Виокремлено емоційний, когнітивний, соціальний, комунікативний і прагматичні параметри емпатії. Обгрунтовано роль даного феномену в контексті гармонізації міжособистісних стосунків комунікантів у мовленнєвій взаємодії. Установлено основні розряди номінативних одиниць, які використовуються для позначення емпатії у сучасній англійській мові. Визначено характер їх семантичної організації. З'ясовано прагматичні різновиди емпатійних висловлювань, а також місце таких висловлень у системі мовленнєвих актів. Виявлено та конкретизовано закономірності функціонування невербальних засобів на позначення емпатії, виведено глобальну та локальні дискурсивні стратегії та тактики вираження емпатії.

  Скачати повний текст

Досліджено вербальні та невербальні засоби на позначення емоційного стану радості, які корелюють між собою та сприяють феліцитаризації дискурсу як носії позитивної емоційної інформації. Систематизовано маркери актуалізації емоційного стану радості персонажів на лексичному, морфологічному та синтаксичному рівнях художнього дискурсу на підставі виокремлення у семантичній структурі відповідних одиниць семи 'феліцитарність', а також шляхом становлення співвідношення категорії оцінювання, емотивності й експресивності в семантиці мовних одиниць. Визначено прагматичні параметри емоційного стану радості. Обгрунтовано роль цього феномену в аспекті гармонізації міжособистісних стосунків персонажів. Установлено основні розряди номінативних одиниць на позначення емоційного стану радості в сучасній англійській мові й охарактеризовано їх функції у дискусії. Проаналізовано прагматичні різновиди висловлень на позначення радості у художньому тексті. Виявлено та конкретизовано закономірності фунціонування невербальних засобів на позначення емоційного стану радості. З'ясовано прагматичну роль досліджених вербальних і невербальних засобів у реалізації комунікативної стратегії позитивної ввічливості.

  Скачати повний текст

Уперше проведено комплексний історико-політичний аналіз діяльності Верховної Ради (ВР) України другого та третього скликань (1994 - 2002 рр.), розглянуто її взаємозв'язок з іншими інститутами влади за умов політичної структуризації суспільства. Досліджено становлення інституту фракцій і депутатських груп у парламенті, розглянуто їх еволюційний розвиток і внесок у діяльність вищого законодавчого органу. Визначено основні фактори впливу на формулювання й ухвалення парламентських рішень. Проаналізовано еволюцію виборчого законодавства в Україні, висвітлено його позитивні здобутки та недоліки. Розглянуто питання унормування стосунків між законодавчою та виконавчою владою шляхом чіткого структурування та збалансування їх повноважень і відповідальності. Розкрито динаміку взаємозв'язку ВР України з політичними партіями та їх лідерами.

  Скачати повний текст

Показано зміни, які відбулися у зовнішньополітичному курсі Німеччини після її об'єднання. З'ясовано значення цих змін для вишеградських країн. Визначено місце Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини у зовнішній політиці ФРН й охарактеризовано роль цієї держави у зовнішньополітичних курсах зазначених країн. Проаналізовано процес становлення та розвитку політико-дипломатичних, торговельно-економічних, культурних відносин між об'єднаною Німеччиною та країнами Вишеградської групи. Проаналізовано еволюцію цих стосунків у взаємозв'язку з європейською інтеграцією та у процесі вирішення ряду актуальних історичних питань. Розкрито зміст, характер, цілі й основні напрями взаємовідносин Німеччини та країн Вишеградської групи, розглянуто результати та сучасний стан цього партнерства. Висвітлено недостатньо вивчені зарубіжними та вітчизняними науковцями аспекти німецької зовнішньої політики щодо Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини. Визначено перспективи подальшого дослідження проблеми.

  Скачати повний текст