Досліджено властивості гетеротримерних GTP-зв'язуючих білків та обмін фосфатидилінозитидів у разі активації М-холінергічних рецепторів серця. Встановлено, що мускариновий холінергічний агоніст карбахолін за умов перфузії ізольованого серця кроля блокує скоротливу функцію міокарда. Ідентифіковано ділянки G-білків з високою та низькою спорідненістю до зв'язування GTP, визначено їх константи дисоціації для GTP. Продемонстровано активацію карбахоліном зв'язування GTP, стимуляцію ним GTPазної активності сарколеми. Перфузія ізольованого серця карбахоліном індукує фосфатидилінозитидний цикл, що призводить до збільшення утворення вторинного месенджера інозит-1,4,5-трифосфату

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена розробці препаративних методик синтезу, встановленню будови, вивченню фізико-хімічних та біологічних властивостей N-циклоалкілкарбоніл-N-арилтіосечовин, N-[2-(циклоалкіл-(феноксо-(фенілтіо-)ацетил-, ароїл-, гетароїл-)гідразин-1-карбонотіоіл]цикло-алкілкарбоксамідів, 2-(циклопропанкарбоніл)карбонотіоіл)-гідразин-1-карбо-(тіо-)-амідів та продуктів їх гетероциклізації. Встановлено особливості взаємодії генерованих insitu циклоалканкарбонілізотіоціанатів з о-фенілендіаміном і показано, що основними продуктами реакції є N-((2-амінофеніл)карбамотіоіл))циклоалканкарбоксаміди та 3,4-біс(3-(циклоалкан-карбоніл)тіоуреїдо)фенілени, які розділені перекристалізацією із метанолу. Проведено детальне дослідження реакції циклоалканкарбонілізотіоціанатів з гідразин гідратом та встановлено, що результатом реакції є N-(2-(циклоалканкарбоніл)гідразін-1-карбонотіоіл)циклоалканкарбоксаміди. Останні є результатом взаємодії вихідних сполук з циклоалканкарбогідразидами, що підтверджує їх біелектрофільність. Вперше синтезовані оригінальні 4-циклоалканкарбоніл-3-(аміно-, фенілоксо-(тіо)метил-1,5-дигідро-4H-1,2,4-триазол-5-тіони тривалим нагріванням відповідних дизаміщених тіосемикарбазидів. Встановлено, що діацилсемикарбазиди за умов реакції циклізації у концентрованих мінеральних кислотах утворюють відомі 5-R-2-аміно-1,3,4-тіадіазоли. Показано, що останні зазнають додаткового гідролітичного відщеплення циклоалканкарбамідного залишку від молекули. Вперше синтезовані N-(4-oксо-3-R-тіазолідин-2-іліден)-циклоалканкарбоксаміди взаємодією дизаміщенихтіосечовин або діацилтіосемикарбазидів з метил(бутил) хлорацетатом у присутності калію ацетату або у ДМФ у присутності триетиламіну. Всі синтезовані речовини очищено методом кристалізації. Будову синтезованих сполук підтверджено сучасними фізико-хімічними методами аналізу, а саме елементним аналізом, ІЧ-спектрофотометрією, 1Н та 13С ЯМР-спектрометрією, а їх індивідуальність – методом хромато-мас-спектрометрії. В ході виконання дисертаційної роботи було синтезовано 100 (85 вперше) сполук, для яких проведено дослідження біологічної активності з використанням підходів віртуального (молекулярний докінг), високоефективного (мікробіологічні дослідження) та традиційного скринінгу. Розроблена стратегія пошуку діуретиків серед N-(R-карбамотіоіл)циклоалкілкарбоксамідів дозволила виявити ефективну «сполуку-лідер», яка за діуретичним ефектом конкурує з референс-препаратом «Гідрохлоротіазид», та згідно результатів молекулярного докінгу має подібний механізм дії. Запропонована стратегію пошуку нових протисудомних агентів на основі структурної модифікації діацилтіосемикарбазидів, яка включала в себе віртуальний мішень-орієнтований скринінг синтезованих сполук до активних центрів GABAA-, GABAT-рецепторів та NVSCs відомих протиепілептичних лікарських засобів, а за результатами біологічного скринінгу на моделі пентилентетразольних судом виявлена сполука, яка перевищує референс-препарат «Депакін». Проведені дослідження на антибактеріальну активність дозволили виявити ряд перспективних сполук, а саме N-(2-R-гідразин-1-карбонотіоіл)циклоалканкарбоксамідів, як високоактивних протимікробних агентів щодо St. aureusта P. aeruginosa (МІК 3.125-25.0 мкг/мл) з ДГФР-інгібуючою дією. На основі молекулярного докінгу та традиційного мікробіологічного скринінгу розроблена стратегія пошуку фунгіцидних засобів та виявлено ряд перспективних сполук, активність яких перевищує активність препаратів-порівняння «Ципроконазол» та «Гімексазол». Встановлено, що дизаміщенітіосечовини та тіосемикарбазиди не є мутагенними і можуть найти застосування як ефективні рістрегулятори з фунгіцидною дією. В ході вивчення біологічної активності та проведеного аналізу взаємозв'язку «структура-активність» серед похідних N-(R-карбамотіоіл)циклоалкілкарбоксамідів виявлені сполуки, які проявили високі показникиантиконвульсивної, сечогінної, протимікробної, протигрибкової, рістстимулюючої та антифолатредуктазної дії. Виявлено 2 потенційні фунгіцидні агенти, які за значеннями мінімальної інгібуючої концентрації, широтою спектра дії щодо фітопатогенних грибів, перевищують препарат «Ципроконазол» та не проявляють мутагенну дію по відношенню до SalmonellaTA 98 та TA 100.^UThe thesisis devoted to the development o fpreparative methods of synthesis, structure determination, study of physicochemical and biological properties of N-cycloalkylcarbonyl-N-arylthioureas, N-[2-(cycloalkyl-(phenoxo-(phenylthio)-)-acetyl-, aroyl-, hetaroyl-)hydrazine-1-carbonothioyl]cycloalkylcarboxamides, 2-(cyclopropanecarbonyl)carbonothioyl)-hydrazine-1-carbo-(thio-)-amides and products of their heterocyclization. Specifics of interaction between generated insitu cycloalkanecarbonylisothiocyanates and o-phenylenediamine were established. It was shown that themainre action products wereN-((2-aminophenyl)¬carbamothioyl))cycloalkanecarboxamides and 3,4-bis(3-(cycloalkanecarbonyl)¬thioureido)phenylenes, which were separated by recrystallization from methanol. A detailed study of the reaction of cycloalkanecarbonylisothiocyanates with hydrazinehydrate was performed. It was found that the reaction resulted information of N-(2-(cycloalkanecarbonyl)hydrazine-1-carbonothioyl)-cycloalkane-carboxamides. The latter are the result of the interaction of the starting compounds with cycloalkanecarbohydrases, what confirms their dielectrophilic nature. For the first time, the original 4-cycloalkanecarbonyl-3-(amino-, phenyloxo-)(thio-)methyl-1,5-dihydro-4H-1,2,4-triazole-5-thiones were synthesized by long-term heating of the corresponding disubstituted thiosemicarbazides. It was found that diacylsemicarbazides form known 5-R-2-amino-1,3,4-thia-diazoles under the conditions of the cyclizationre action in concentrated mineral acids. It is shown that the latter undergoan additional hydrolytic cleavage of the cycloalkaneure aresidue. For the first time N-(4-oxo-3-R-thiazolidin-2-ylidene)-cycloalkanecar-boxamides were synthesized by the interaction of disubstituted thioureasordiacyl-thiosemicarbazides with methyl-(butyl) chloroacetate in the presence of potassiumacetateor in DMF in the presence of the triethylamine. All synthesized substances were purified by crystallization from solvents. The structure of the synthesized compounds was confirmed by modern physicochemical methods of analysis, namely elemental analysis, IR spectrophotometry, 1H and13C NMR spectrometry, and their individuality - bychromato-massspectrometry. During studies 100 compounds (85 for the first time) were synthesized and studied for biological activity by virtual (molecular docking), high through put (microbiological studies) and traditional screening approaches. The developed strategy of diuretics search amongN-(R-carbamo-thioyl)cycloalkanecarboxamides revealed an effective "compound-leader", which competes with there ference drug "Hydrochlorothiazide" in terms of diuretic effect, and according to the results of molecular docking as a similar mechanism of activity. A strategy fo relaboration of novel anticonvulsant agents based on the structural modification of diacylthiosemicarbazides, which included a virtual target-oriented screening of synthesized compounds to the active centers of GABAA-, GABAT-receptors and NVSCs of known antiepileptic drugs on the biological model, and the results of pentylenetetrazolseizures found a compound that exceeds there ference drug "Depakine". Antibacterial activity studies have revealed several promising compounds, nam elyN-(2-R-hydrazine-1-carbonothioyl)cycloalkanecarboxamides, as high lyactive antimicrobial agents against St. aureus and P. aeruginosa (MIC 3.125-25.0 μg/ml) with DHFR-inhibitory activity. Based on molecular docking and traditional microbiological screening, a strategy for the search for fungicides was developed and several promising compounds with activity exceeds the activity of the comparison drugs Cyproconazole and Hymexazole were identified. It was found that disubstituted thioureas and thiosemicarbazides are notmutagenic and canbeusedas effective growth-regulators with fungicidal activity. The compounds that showed high rates of anticonvulsant, diuretic, antimicrobial, antifungal, growth stimulating and antifouling activities were found during the study of biological activity and analysis of the "structure-activity" relationship among the derivatives of N-(R-carbamothioyl)cycloalkylcarboxamides. Two potential fungicidal agents that exceed Cyproconazole interms of minimum inhibitory concentration, broad spectrum of activity and nomutagenic effect against phytopathogenicfungi were identified.

Дисертація присвячена дослідженню модуляції Na+-залежного накопичення та вивільнення глутамату, позаклітинного рівня останнього та екзоцитозу в нервових терміналях головного мозку щурів (синаптосомах) за умов помірної та глибокої гіпотермії. Отримані дані засвідчили, що гіпотермія викликає зниження швидкості накопичення і загальну кількість накопиченого нейромедіатору та екзоцитозу у нервових терміналях, однак не змінює його позаклітинний рівень. В умовах моделювання патологічного стану помірна та глибока гіпотермія ефективно знижує вивільнення L-[14C]глутамату з нервових терміналей через реверсну роботу глутаматних транспортерів. Зниження вивільнення глутамату з нервових терміналей, стимульоване активацією пресинаптичних іонотропних NMDA, AMPA та каїнатних рецепторів, та пригнічення гомообміну і гетерообміну глутамату свідчить про ефективну нейропротекторну дію помірної та глибокої гіпотермії. Результати доводять механізми нейропротекторного ефекту гіпотермії у випадках інсульту, при гіпоксичних/ішемічних ураженнях головного мозку та можливість комбінованого застосування гіпотермії з протисудомним препаратом леветирацетам та акцептором холестеролу МЦД для посилення нейропротекторної дії.^UIn the dissertation, the modulation of Na+-dependent accumulation and release of glutamate, its extracellular level and exocytosis were studied using rat brain nerve terminals (synaptosomes) under conditions of moderate and deep hypothermia. The data showed that hypothermia decreased the initial rate of L-[14C]glutamate uptake and accumulation and exocytotic release of L-[14C]glutamate from nerve terminals.Moderate and deep hypothermia effectively reduced pathological glutamate transporter reversal and release of L-[14C]glutamate through dissipation of synaptic vesicle proton gradient in presence of FCCP.Gradual dynamics of hypothermia-mediated decrease in synaptosomal L-[14C]glutamate release evoked by the receptor agonists NMDA-, AMPA-, and kainate has been demonstrated that can be of value for the justification of optimal temperature regimes in therapeutic hypothermia. NMDA-induced L-[14C]glutamate release from nerve terminals was higher in the presence of levetiracetam as compared to that without the drug. Despite levetiracetam effects decreased in hypothermia, combined application of hypothermia and levetiracetam resulted in higher NMDA-induced L-[14C]glutamate release from nerve terminals as compared to that without the drug. These effects were not revealed for synaptosomal AMPA- and kainate-induced L-[14C]glutamate release in the presence of levetiracetam at the similar concentration. Therefore, we first revealed that levetiracetam administration significantly mitigated a hypothermia-induced decrease in NMDA responses at the presynaptic level and can be used for the targeted neurocorrection to reduce side effects of therapeutic hypothermia in cardiac surgery. However, levetiracetam-mediated improvement of NMDA responses is not applicable in stroke, brain trauma and neonatal asphyxia therapies, where the main neuroprotective action of hypothermia is associated with prevention of damaging consequence of pre-existing acute glutamate exitotoxicity. In addition, we have studied neuroprotective feature of combined approach of cholesterol depletion of the plasma membrane of nerve terminals using methyl-beta-cyclodextrin (MCD) and hypothermia. It was shown that pathological transporter-mediated release of glutamate after treatment of nerve terminals with MCD was significantly reduced under hypothermia conditions. So, combined approach of cholesterol depletion of the plasma membrane and hypothermia demonstrated additive neuroprotective effect.The effect of MCD-conjugated γ-Fe2O3 nanoparticles on the release of L-[14C]glutamate from nerve terminals under hypothermia has been investigated. It has been demonstrated that MCD-conjugated nanoparticles reduced the initial rate of uptake and accumulation of L-[14C]glutamate by nerve terminals, and increased the extracellular level of L-[14C]glutamate. However, uncoated γ-Fe2O3 nanoparticles also have neuromodulatory effects in nerve terminals influencing uptake and the extracellular level of L-[14C]glutamate, so it was not confirmed that these parameters were changed through cholesterol removal only. Thus, in the dissertation work the influence of hypothermia on Na+-dependent transport of glutamate and exocytosis in the nerve terminals was studied. The obtained results proved mechanisms of neuroprotective effects of hypothermia in stroke, hypoxic/ischemic brain lesions and it was demonstrated that combined application of hypothermia and levetiracetam, and MCD in medicine can enhance neuroprotective effects.

Дисертація присвячена дослідженню збірки «Ключ розуміння» Йоаникія Ґалятовського в контексті українського барокового проповідництва – як своєрідного дискурсу його раннього (перша пол. XVII ст.) і зрілого періодів. На основі детального текстуального аналізу виокремлено жанрово-семантичні, структурно-композиційні особливості стилю, а також розглянуто риторику й герменевтику казань Йоаникія Ґалятовського. Стиль бароко закріпив в українській літературі новий тип проповіді, яка з погляду і форми, і змісту не подібна до зразків візантійської та давньої української гомілетичних моделей. У період найбільшого розквіту жанру проповіді збірка «Ключ розуміння» Йоаникія Ґалятовського символізує вершини не лише індивідуальної творчости, але й загалом барокового проповідництва. Поруч з такими ж взірцевими майстрами слова проповіднику вдається зберігати позицію першості в духовному світлі української літератури другої пол. XVII ст. Підпорядкованість великої кількості джерел Святому Письму дозволяє стверджувати, що барокове проповідництво тримається на Божому Слові, що найяскравіше представлено в представлених авторах. Образний світ «Ключа розуміння» постає на основі множинності інтерпретативних кодів, розуміння яких письменник закріплює у текстах своїх казань. Виразне інтелектуальне явище літературної традиції бароко випливає з метафоричної стратегії Йоаникія Ґалятовського. Автор вживає метафори та аналогії зі сфери довколишнього середовища та людського досвіду, надаючи духовним сутностям раціонального обґрунтування та сповідуючи принцип античної риторики – пояснювати речі невідомі через відомі. Герменевтична модель чотирьох сенсів виявляє перевагу духовного методу інтерпретації. Герменевтика «Ключа розуміння» постає крізь призму мовлення – у «живому слові». Наділене усіма елементами риторичного переконування, висловлюванням стає, як і увесь текст проповіді, типовим літературним твором XVII століття, що в рецептивній перспективі відкриває широкий спектр літературознавчих викликів. Один із них – виявлення творчої манери проповідей Йоаникія Ґалятовського.^UThe dissertation is devoted to research of the collection "Key of Understanding" by Ioanikiy Galiatovsky in the context of Ukrainian baroque preaching – as a kind of discourse in its early and mature periods. Galiatovsky’s sermons are considered in the categories of tradition and novelty and are presented in the discourse of early and mature Baroque preaching. The genre-semantic, structural-compositional features of the style are singled out on the basis of a detailed textual analysis, and the rhetoric and hermeneutics of Ioanikiy Galiatovsky’s sermons are considered. The Baroque style established a new type of sermon in Ukrainian literature, which in terms of both form and content is not similar to Byzantine and ancient Ukrainian homiletic models. In the period of the greatest flourishing of the sermon genre, the collection “The Key of Understanding” by Ioanikiy Galiatovskyi symbolizes the peaks not only of individual creativity, but also of baroque preaching in general. Next to the same exemplary masters of the word, the preacher manages to maintain the position of primacy in the spiritual light of Ukrainian literature of the second half of the 17th century. The subordination of a large number of sources to the Holy Scriptures allows us to assert that baroque preaching rests on God's Word, which is most vividly presented in the presented authors. The figurative world of «The Key of Understanding» appears on the basis of a plurality of interpretive codes, the understanding of which the writer enshrines in the texts of his sermons. The expressive intellectual phenomenon of the Baroque literary tradition follows from the metaphorical strategy of Ioanikiy Galiatovskyi. The author uses metaphors and analogies from the field of environment and human experience, giving the spiritual essences a rational justification and professing the principle of ancient rhetoric – to explain the unknown through the known. The hermeneutic model of the four senses reveals the superiority of the spiritual method of interpretation. The hermeneutics of «The Key of Understanding» appears through the prism of the rhetoric of speech – in the «living word». The statement which is endowed with all the elements of rhetorical persuasion becomes a typical literary work of the 17th century like the whole text of the sermon, and in the receptive perspective opens a wide range of literary challenges. One of them is the discovery of the creative manner of Ioanikiy Galiatovskyi sermons.

Дисертаційна робота присвячена синтезу нових біологічно активних речовин – похідних моно- та біс-спіро-2-оксіндол[3,3']піролу та виявленню серед них перспективних сполук, які можуть бути рекомендовані для подальших поглиблених фармакологічних досліджень. Реакцією 1,3-диполярного циклоприєднання азометинілідів, отриманих in situ із ізатинів та α-амінокислот з різноманітними диполярофілами на основі біс-малеїнімідів були синтезовані нові гексаметилен(етилен, оксаліламін, м-фенілен)-N,N'-біс(спіроіндол-3,3'-піроло[3,4-с]пірол-2а',5а'-дигідро-2,2',6'(1H,1'H,5'H)-трі-они) та їх моноаналоги. Досліджено перебіг цієї реакції в залежності від співвідношення та природи реагентів, розчиннику та її механізм. Досліджено можливості нітрозування, алкілування та ацилування отриманих речовин. Структури синтезованих сполук підтверджено за допомогою ІЧ-, 1Н, 13С ЯМР-спектроскопії, хромато-мас-спектрометрії, елементного аналізу. Знайдено сполуки, які виявили виражену протимікробну, антиоксидантну, протизапальну активності та інгібуючи властивості стосовно рецептора фактора росту фібробластів (FGFR1) та є перспективними БАР.^UThe thesis is dedicated to the synthesis of the new biologically active compounds among mono- and bis-derivatives of spiro-2-oxindole-[3,3']-pyrrole and study of their pharmacological activity. New hexamethylene(ethylene, oxalyl amine, m-phenylene)-N,N'-bis(spiro-indole-3,3'-pyrrolo[3,4-c]pyrrole-2a,5a'-di-hydro-2,2',6'(1H,1'H,5'H)-triones) and and their monoanalogs were synthesized via 1,3-dipolar cycloaddition of azomethinilides obtained in situ from isatines and α-amino acids with various dipolarophils based on bis-maleimides. The course of this reaction is investigated depending on the relationship and nature of the reagents, the solvent and its mechanism. The possibilities of nitrosation, alkylation and acylation of the obtained substances were investigated. The structure of compounds synthesized was confirmed by IR-, 1H, 13C NMR-spectroscopy, mass-spectrometry and elemental analysis. Found compounds that exhibit pronounced antimicrobial, antioxidant, anti-inflammatory activity and inhibit properties in relation to fibroblasts growth factor receptor (FGFR1) and are promising biologically active substances.

Вперше в українському мовознавсті досліджено оригінальний індивідуальний стиль поета-художника С.Гординського. Проаналізовано особливості поетичного мовомислення й систематизовано барвопозначення синкретичного (словесно-колірного) мовлення митця, визначено його місце і роль як новатора мовно-колірного стилю в українській поезії XX ст. З'ясовано, що визначною особливістю ідіостилю поета-художника С.Гординського є індивідуалізований характер новотворів, поетизація тропів та інших лексичних засобів мови, використання традиційних і створення авторських знаків національної культури та символів, самобутність авторського словника та синкретичність словесно-колірних лексико-семантичних утворень. Встановлено, що диференціація творчого життя поета на словесно-поетичну та зображувально-малярську діяльність зумовила специфіку мовнопоетичних засобів відображення дійсності, які базуються на словесно-колірній перцепції, поетико-малярському сприйманні предметів, подій та явищ навколишнього світу. З'ясовано, що мова письменника є рецептивно-медіативною: події та явища особистого, літературно-мистецького та суспільного життя у його творчості трансформуються в самобутні мовообрази, яскраво позначені індивідуальним світосприйняттям і світорозумінням, роллю українського митця в світі як носія самобутньої етнокультури, усвідомленням мети та завдань мовнопоетичної діяльності за умов еміграції. Доведено, що мовлення поета С.Гординського - дієво-іманентне.

  Скачати повний текст

Досліджено ідейно-естетичну специфіку художньої спадщини Г.Квітки-Основ'яненка. Вивчено семантику текстів, рецепції, форми творчості прозаїка та драматурга крізь виміри жанрових модифікацій, стильового діапазону, традицій і новаторства, світоглядних переконань. Комплексно проаналізовано студії творчості Г.Квітки-Основ'яненка, виявлено оптимальну характеристику рецептивної парадигми мистецької спадщини письменника, досліджено його літературний доробок у силовому полі стильового синкретизму, впливів, мистецьких традицій і художнього новаторства. Охарактеризовано особливості змістовних, структурно-композиційних, жанрових, нараційних та образотворчих моделей творчості митця. Визначено роль автора у примноженні традицій вітчизняного та світового письменства, осмислено провідні світоглядні принципи письменника, відстежено їх взаємозв'язок із його спадщиною під кутом зору національної ідентичності. Розкрито національні первні ідейно-естетичного феномена творчості Г.Квітки-Основ'яненка, визначено місце та роль митця в процесі становлення та розвитку нової української літератури.

  Скачати повний текст

Досліджено еволюцію західноєвропейської соціал-демократії на прикладі Соціал-демократичної партії Німеччини та Лейбористської партії Великобританії. Відзначено, що затвердження ревізіонізму, традиції модернізувати свою теорію відповідно з об'єктивними змінами у суспільстві, сприяло тому, що еволюція соціал-демократії відбувалась у взаємозв'язку з еволюцією західного суспільства. Доведено, що еволюція європейського суспільства була ліберально орієнтованою, відповідала прагненням західної людини до розширення свободи - політичної, економічної, культурної. За півтора сторіччя соціал-демократія пристосувалась до цього процесу, поступово стала використовувати як засадничі ліберальні принципи, погляди, рецепти. Запропоновано практичні рекомендації щодо стратегії розвитку української соціал-демократії.

  Скачати повний текст

Із лімфоцитів піднебінних мигдаликів хворих на хронічний тонзиліт методами препаративної біохімії виділено діалізабельний фактор (ДФ) ММ 25 кД із широким спектром імуномодулюючих впливів. Останній являє собою суміш поліпептидів із залишковою кількістю низькомолекулярних білків, протеолітичних ферментів та включає антипротеазні активності. ДФ здатен переносити гіперчутливість сповільненої дії до стрептолізину-О, посилювати гуморальну імунну відповідь до вказаного антигену та збільшувати in vitro кількість Т-лімфоцитів, що експресують CD-2 рецептори. Вихідний діалізат здатний активувати механізми протипухлинної резистентності: гальмувати розвиток пухлинного процесу у мишей з прищепленою карциномою Льюїс, активувати природні кілерні клітини хворих на рак гортані, а також викликати лізис клітин пухлинних ліній Hep-2, К-562, але не алогенних лімфоцитів тонзил. Розроблена технологія лабораторного отримання ДФ може служити основою для створення лікувального препарату.

  Скачати повний текст

Визначено оптимальний імуномодулятор і дозу для його застосування. Досліджено вікову динаміку становлення імунної системи у період раннього постнатального онтогенезу. На підставі результатів дослідження встановлено, що кількість лейкоцитів, фагоцитарна активність нейтрофілів, кількість лімфоцитів та їх субпопуляцій, бласттрансформація лімфоцитів, активність глутатіонпероксидази зростає, а вміст продуктів перекисного окиснення знижується у разі застосування імуномодуляторів у порівнянні з контролем. Одержано нові дані про особливості формування клітинної ланки імунного захисту, зокрема, імунорегуляторну активність Т-лімфоцитів різних субпопуляцій у рецепторній та проліферативній фазах імунного процесу. Встановлено залежність імунобіологічного статусу та антиоксидантного захисту організму від імуномодулюючої дії окремих біологічно активних препаратів. Доведено, що дані результати розширюють уявлення про фізіологічні механізми становлення функцій імунної системи у поросят і корекцію їх порушень за допомогою імуномодуляторів і можуть використовуватися у подальших фундаментальних і прикладних дослідженнях даних питань, а також у практичній сфері народного господарства та у навчальному процесі.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена встановленню основних патоморфологічних проявів ремоделювання судин перифокальних ділянокінфаркту мозку в гострому періоді, на підставі імуногістохімічного, морфометричного і електронномікроскопічного вивчення їх змін в секційному і експериментальному матеріалі.Для досягнення поставленої мети використані наступні методидослідження: світлова мікроскопія, електронна трансмісійна мікроскопія, морфометрія, імуногістохімічне визначення рівнів експресії маркерів VEGFA, VEGFR-2, CD 34, CD 105, MMP-9, статистичні методи. В роботі проаналізовано 174 спостереження померлих хворих з інфарктами мозку. В залежності від тривалості хвороби виділені терміни спостереження: 1 доба, 3, 7, 14, 21, 30 діб і більше. Об'єктом дослідження слугували перифокальні ділянки ішемічного півкульового інфаркту мозку, а також зони поза межами ішемічних уражень. 3Експеримент з моделювання церебрального інфаркту проведено на 35 білих щурах лінії Вістар, масою 200-220 гр. обох статей. П'ять інтактних білих щурів склали групу контрольних тварин. Експериментальний матеріал досліджено методом електронної мікроскопії.Отримані нові дані щодо еволюції структурних ушкоджень мікроциркуляторного русла в гострому періоді ішемічного інфаркту мозку (до 30 діб). Уточнені дані щодо морфологічних особливостей функціонуючої капілярної мережі в перифокальних ділянках інфаркту мозку, експресії CD 34, CD 105, експресії васкулоендотеліального фактору росту (VEGF-А) і його рецепторів VEGFR-2 в різні терміни гострого періоду ІМ. Уточнена роль матриксної металопротеїнази (MMP-9) в процесах росту і ремоделювання судинної мережі в динаміці гострого періоду ішемічного ІМ. В експерименті на щурах отримані нові дані щодо ультраструктурних змін в ендотелії судин, перицитах і навколосудинному просторі перифокальних ділянок ішемічного ядра в різні терміни гострого періоду ІМ. На підставі комплексної морфофункціональної оцінки мікроциркуляторного русла, встановлені морфологічні прояви судинного ремоделювання в перифокальних ділянках ІМ в динаміці гострого періоду. Для оцінки ефективності стану мікроциркуляції в перифокальних ділянках ІМ, необхідно враховувати, що ранньою реакцією, направленою на збільшення кровообігу в перифокальних ділянках ІМ, є посилення колатерального кровообігу, який можна оцінити в гістологічних препаратах за зниженням індексу Керногана, збільшенням щільності судин, зростанням довжини капілярної мережі. Встановлено, що виражений набряк паренхіми без активації клітинної реакції, розвиток стазу крові, наявність еритроцитарних і лейкоцитарних агрегатів, внутрішньосудинний гемоліз, формування фібринових тромбів в судинах є передумовою важких розладів мікроциркуляції і свідчить про відсутність ефективних компенсаторних механізмів забезпечення посиленного кровообігу в перифокальних ділянках ішемічного ядра.8Обґрунтовано доцільність оцінки активації ангіо- і васкулогенезу за зростанням площі експресії маркерів неоангіогенезу, ММП9, появою ендотеліальних проліфератів і брункування судин. Результати проведеного дослідження можуть використовуватися в патологоанатомічній практиці для аналізу танатогенезу при ішемічних інфарктах мозку.^UThe dissertation is devoted to the establishment of the main pathomorphological manifestations of vascular remodeling of perifocal areas of cerebral infarction in the dynamics of the recovery phase on the basis of immunohistochemical, morphometric and electron microscopic study of their changes in sectional and experimental material.To achieve this goal the following research methods were used: light microscopy, electron transmission microscopy, morphometry, immunohistochemical determination of expression levels of markers VEGF-A, VEGFR-2, CD 34, CD 105, MMP-9, statistical methods.The study analyzes 174 observations of deceased patients with cerebral infarction. Depending on the duration of the disease there are observation periods: 1 day, 3,7,14,21, 30 days or more.The object of the study were perifocal areas of ischemic hemispheric infarction of the brain, as well as areas outside the ischemic lesions.10An experiment to model a cerebral infarction was performed on 35 white Wistar rats weighing 200-220 g. both sexes. Five intact white rats formed a group of control animals. The experimental material was studied by electron microscopy.New data on the evolution of structural damage to the microcirculatory tract at different times of ischemic stroke have been obtained. The data on the features of the functioning capillary network in the perifocal areas of infarction, the expression of CD 34, CD 105, the expression of 14vasculoendothelial growth factor (VEGF-A) and its receptors VEGFR-2 at different times of ischemic stroke. The role of matrix metalloproteinase (MMP-9) in the processes of growth and remodeling of the vascular network in the dynamics of ischemic stroke has been clarified. During the experiment on rats, new data were obtained on ultrastructural destructive and reparative changes in the vessels of the microcirculatory tract at different times of cerebral infarction. On the basis of a complex morphofunctional assessment of the microcirculatory tract, the features of vascular remodeling in the perifocal areas of ischemic stroke in the dynamics of the acute phase are established.To assess the effectiveness of microcirculation in the perifocal areas of ischemic stroke, we must admit that an early response to increase blood circulation in the perifocal areas of ischemic strokeis increased collateral circulation, which can be assessed in histological specimens by decreasing Kernogan index, increasing vascular density. It was found that severe parenchymal edema without activation of cellular response, development of blood stasis, the presence of erythrocyte and leukocyte aggregates, intravascular hemolysis, the formation of fibrin clots in blood vessels is a prerequisite for severe microcirculation disorders and indicates a lack of effective compensatory mechanisms.The expediency of assessing the activation of angio- and vasculogenesis by increasing the area of expression of markers of neoangiogenesis, MMP9, the appearance of endothelial proliferates and vascular budding is substantiated.The results of this study will help to directly determine the timing of activation of angiogenesis, which should be used in pathological practice for the analysis of thanatogenesis in ischemic stroke.

Досліджено фактор переносу імунної реактивності (ФП) - біологічно активної субстанції, що бере участь у регуляції імунної відповіді за умов радіаційного впливу. Вперше встановлено здатність досліджуваних препаратів послаблювати променеве ураження у процесі тотального опромінення в експерименті. Підкреслено, що даний ефект ФП полягає у його здатності стимулювати відновлювальні процеси в опроміненому організмі завдяки наявності комплексу гомо- та імунорегулюючих властивостей. Наведено фізико-хімічну характеристику очищених компонентів фактора переносу тваринного та людського походження. Застосування препаратів ФП у модельних системах радіаційного індукованого імунодефіцитного стану (гіпотиреоз та вторинний імунодефіцит) сприяло відновленню імунної реактивності опромінених тварин. Доведено, що препарати стимулювали антистафілококову резистентність опромінених тварин з експериментальною стафілококовою інфекцією. Розглянуто можливі механізми радіомодифікуючої дії ФП. На підставі одержаних даних стосовно впливу ФП на імунокомпетентні клітини опроміненого організму було висунуто припущення щодо механізму дії ФП за умов опромінення, який полягає в активації імунокомпетентних клітин та продукції ними цитокінів, а також відновленні їх рецепторних структур.

  Скачати повний текст

Спостережено здатність молекулярного комплексу (МК) дріжджова РНК - тилорон до імуномодуляції, яку даний комплекс виявляє за умов in vivo та in vitro. Вивчено основні характеристики імуномодуляторної активності МК за основних імунологічних тестів. Охарактеризовано вплив МК на розвиток гуморальної імунної відповіді та T-залежний антиген - еритроцити барана та T-незалежний антиген - ліпополісахарид (ЛПС) E. coli. Зафіксовано імуносупресивну дію МК на клітинну імунну відповідь у реакції гіперчутливості сповільненого типу (РГСТ). Показано зниження інтенсивності ГСТ під впливом різних доз МК. Установлено, що різні дози МК пригнічують функціональну активність лімфоцитів у реакції бласттрансформації на різні мітогени (ФГА-, КонA- та ЛПС). Досліджено імуностимулювальні й імуносупресивні механізми впливу МЕ на фагоцитарну активність, процент фагоцитозу та число), клітинний метаболізм (НСТ-тест) клітин фагоцитів у системі in vitro у здорових донорів. Виявлено, що МК підвищує функціональну активність клітин моноцитарно-макрофагальної ланки у здорових осіб. За результатами дослідження впливу МК на функціонування системи неспецифічної резистентності встановлено, що МК за низьких концентрацій пригнічує цитотоксичну активність природних кілерних клітин периферичної крові, а за високих - підсилює удвічі. Установлено, що МК впливає на рівень експресії рецепторів на лімфоцитах (Лф) периферичної крові: на T - Лф (CD3+), B - Лф (CD22+), а також на їх окремих субпопуляціях CD4+ (T-хелперах) і CD8+ (T-цитотоксичних / ефекторних Лф).

  Скачати повний текст

Вперше доведено, що імуноморфологічний аналіз таких біологічних параметрів клітин як проліферація, апоптотична активність, показники процесів регуляції клітинного циклу, чутливості гормональних рецепторів дозволяє оцінити злоякісний потенціал мезенхімальних неоплазій тіла матки. Вперше встановлено основні та додаткові імуногістохімічні критерії для диференційної діагностики між лейоміомами, лейоміосаркомами, ендометріальними стромальними вузлами та саркомами ендометріальної строми різного ступеня злоякісності. Вперше уточнено імунофенотипи кожної нозологічної форми доброякісних і злоякісних мезенхімальних пухлин тіла матки. Вперше розроблено комплексні диференційно-діагностичні критерії для уточнення злоякісного потенціалу новоутворень тіла матки мезенхімального походження та визначення їх гістогенезу.

  Скачати повний текст

Досліджено антитромботичні властивості похідних 1,4-бенздіазепину та сполук спорідненої структури, похідних піперидин-2,6-діону, піролідин-2,5-діону, а також лінійних RGD-пептидоміметиків. Встановлено, що похідні 1,4-бенздіазепину, арилгідразони, фенілсемікарбазони й оксими бензофенонів, а також хіназоліноксиди мають виразну антигемостатичну й антиагрегаційну активність у порівнянні з активністю ацетилсаліцилової кислоти або більшу. Механізм їх дії полягає в інгібуванні зв'язування фібриногенезу з його рецептором (глікопротеїновий комплекс GP IIb/IIIa) на тромбоцитах, що дозволяє розглядати вивчені пептидоміметики як антагоністи фібриногенових рецепторів.

  Скачати повний текст

Розроблено диференційований підхід щодо проведення органозберігаючих операцій (ОЗО) і одномоментної підшкірної мастектомії за оригінальною методикою. Обгрунтовано проведення індивідуалізованого ад'ювантного хіміогормонального лікування хворих на основі визначення чутливості експлантатів раку молочної залози (РМЗ) in vitro до протипухлинних препаратів. Встановлено, що ОЗО є ефективними у хворих на РМЗ в I стадії захворювання; в II стадії під час хірургічного лікування слід проводити одномоментну підшкірну мастектомію з ендопротезуванням за допомогою протезів з поліакриламідного гелю (ПААГ) для відновлення форми молочної залози. Виявлено, що для планування ад'ювантного системного лікування, доцільно визначати експресію білка p53, білка HER-2/neu, рецепторів естрогену та прогестерону в клітинах РМЗ. Визначено, що застосування індивідуалізованої ад'ювантної гормонотерапії та хіміотерапії на основі результатів культивування експлантатів РМЗ з гормональними та цитостатичними препаратами покращує дворічну безрецидивну здатність до виживання на 17 % у порівнянні з хворими, яким у післяопераційному періоді застосовували стандартні схеми ад'ювантної хіміо- та гормонотерапії.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено проблему навчання читання молодших школярів з урахуванням особливостей психічного розвитку стосовно оволодіння навичкою читання. Запропоновано та впроваджено методику зазначеного навчання. З'ясовано вплив індивідуального та диференційованого навчання читання. Наголошено на важливості забезпечення успішної взаємодії основних видів мовленнєвої діяльності для всього мовного розвитку дитини, зокрема читання. Розкрито причини відставання в оволодінні навичкою читання, а саме: недостатнє відпрацювання вмінь використовувати продуктивні способи читання, читання з помилками, зниження темпу та виразності. Розроблено спеціальні завдання з метою відпрацювання кожного з компонентів, які утворюють у цілому техніку читання. Опрацьовано систему вправ, що забезпечує вирівнювання учнів у оволодінні навичкою читання. Визначено, що основними критеріями їх систематизації є спрямованість з метою прийому та видачі інформації (рецептивні, репродуктивні, рецептивно-продуктивні, продуктивні) та комунікативність.

  Скачати повний текст

Зроблено порівняльний аналіз інтенсивності вільнорадикального окиснення ліпідів, активності протиоксидантних систем у співвідношенні з морфофункціональними властивостями еритроцитів у випадках хронічного панкреатиту відповідно до форми захворювання, наявності супутньої виразкової хвороби та віку хворих. Доведено, що включення тіотриазоліну та блокатора гістамінових рецепторів фамотидину (Квамателу) у лікувальний комплекс хворих на хронічний панкреатит сприяє покращанню перебігу захворювання, нормалізації структурно-функціональних властивостей еритроцитів, інгібує неконтрольовану пероксидацію ліпідів та активує глутадіонову ланку протиоксидантного захисту.

  Скачати повний текст