Наведено результати вивчення поширення акарозів собак і котів у Харкові, сезонності їх перебігу, сприйнятливості тварин до них залежно від віку, породи та статі. Зареєстровано найбільш часту захворюваність серед собак на демодекоз (6,3 % від кількості обстежених тварин) і на отодектоз (4,3 %), а котів - отодектоз (5,3 %) у віці 6 - 12 місяців. Доведено, що акарозам дрібних свійських тварин властива сезонність: собаки хворіють переважно восени та взимку, рідше - навесні, а коти - восени та весною, рідше - взимку. Відзначено, що самки хворіють на акарози частіше за самців. Вивчено склад умовно-патогенної мікрофлори, яка ускладнює перебіг акарозів тварин, співвідношення виділених культур і їх чутливість до найбільш розповсюджених антибіотиків. Досліджено морфологічні та біохімічні показники крові собак, хворих на акарози. Удосконалено метод діагностики акарозів та проведено його порівняльне дослідження з загальноприйнятими. Установлено, що використання вазелінової олії та диметилсульфоксиду під час проведення діагностичних досліджень за даним методом сприяє збереженню життєздатності кліщів, більш точному визначенню їх видової належності та морфологічних особливостей. Розроблено новий лікувальний засіб "Нурицид" для боротьби з акарозами дрібних свійських тварин. Проведено лабораторні та комісійні випробування його акарицидної ефективності. Установлено ступінь бактерицидної дії зазначеного препарату на грамнегативну та грампозитивну мікрофлору залежно від строків зберігання, а також його вплив на організм кролів за умов аплікації на шкіру тварин. Доведено, що розроблений препарат за концентрації 0,5 % за діючою речовиною може використовуватись для лікування тварин, хворих на акарози.

  Скачати повний текст

Вивчено розподіл речовин, які впливають на гемостаз у парних органах (півкулях головного мозку, легенях, нирках, стегнових м'язах) людей і тварин різних видів (півнів, щурів, морських свинок, котів, кролів) та з'ясовано їх значущість у регуляції згортання крові та фібринолізу у симетричних ділянах кровообігу (яремних, ниркових і стегнових венах) у тварин (котів) за фізіологічних умов. За результатами дослідження установлено, що речовини, які впливають на гемостаз (прокоагулянти та фібринолітичні компоненти) у тканинах парних органів з урахуванням індивідуальних особливостей гемокоагуляційних і фібринолітичних властивостей тканин головного мозку, легень, нирок і стегнових м'язів розділено людей і тварин на дві групи. Першу групу становили тварини та люди з наявністю переважання прокоагулянтних і фібринолітичних властивостей зліва, другу - справа. Показано, що асиметрія гемостазу у симетричних органах притаманна людям і тваринам різних видів, тобто є загальнобіологічним явищем. Доведено, що ступінь цих розбіжностей у різних тварин неоднаковий. Зокрема з'ясовано, що тканини мозку мають високу тромбопластичну активність у щурів, котів, кролів і людей та високу фібринолітичну - у щурів, морських свинок і котів. Тканини нирок мають високі прокоагулянтні та фібринолітичні властивості у щурів, морських свинок, котів і кролів. Аналогічні результати одержано стосовно тканин легень і стегнових м'язів. Виявлено, що в одних тварин і людей вони є переважними в органах, розташованих зліва, в інших - справа. Доведено, що кров, яка відтікає від парних органів, справа і зліва має різні прокоагулянтні та фібринолітичні властивості, що залежить від рівня активності цих речовин в органах відповідного боку.

  Скачати повний текст

Проведено паспортизацію підприємства та дано оцінку технології та стану ЗВП. Проведено диспансеризацію поголів'я й аналіз її результатів. Проаналізовано стан захворюваності поголів'я, профілактичних заходів, які проводяться у племінному розпліднику. Визначено потенціал розвитку новонароджених цуценят одержаних від племінних сук, шляхом вивчення щотижневого приросту їх живої маси до чотирьохмісячного віку. Вивчено особливості формування темпераменту у дослідних цуценят шляхом їх тестування у двохмісячному віці. Проаналізовано умови утримання та параметри мікроклімату в будівлях для цуценят. Вивчено потребу тестування молодняку на службову придатність для використання за формування особливостей поведінки. Розраховано ефективність превентивного та профілактичного підходу щодо технології утримання, розведення, вирощування у племінному розпліднику службових собак.

  Скачати повний текст

Уперше на дослідах на собаках і котах доведено, що ізамбен має суттєві переваги у порівнянні з традиційними імуномодуляторами. Доведено, що даний препарат має протизапальну, жарознижувальну, болезаспокійливу, інтерфероногенну дію за умов in vivo та in vitro, прискорює диференціацію попередників макрофагів, посилює клітинний імунітет. Установлено, що ізамбен підвищує ефективність вакцинації собак проти чуми м'ясоїдних, вірусного гепатиту, паровірусного ентериту, аденовірозу та ефективніть лікування собак у разі бабезіозу, кон'юктивіту, соркоптозу, а також котів за аденовірозу, кон'юктивіту, саркоптозу. Показано, що за умов антропогенного навантаження за існуючих технологій утримання дрібних домашніх тварин імунний статус їх організму потребує постійної корекції та реабілітації.

  Скачати повний текст

Визначено зв'язок між клінічними, ультрасонографічними та біохімічними показниками. Розраховано та клінічно обгрунтовано значення індексів сечі та крові, що характеризують основні функції нирок домашніх котів у нормі та за гломерулонефриту, з урахуванням добового діурезу. Розроблено й апробовано схеми лікування котів, хворих на гломерулонефрит, досліджено в динаміці показники крові та сечі під час лікування. Встановлено фізіологічні ліміти артеріальної та венозної систем нирок клінічно здорових домашніх котів і їх зміни за гломерулонефриту.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено особливості клінічних проявів демодекозу котів, спричиненого збудниками різних видів. Встановлено особливості локалізації збудників, удосконалено існуючі методи діагностики з урахуванням видової належності збудників хвороби. Розроблено новий метод експрес-діагностики демодекозу котів. Виявлено зміни морфологічних і біохімічних показників крові хворих на демодекоз котів та їх зв'язок з станом організму. Ефективними лікарськими засобами у разі демодекозу котів виявилися дектомакс у комбінації з неостомазаном і цифлі-ектомін.

  Скачати повний текст

Досліджено механізми контролю цілеспрямованих моторних реакцій з блоку центральної нервової системи. Експерименти виконано з застосуванням відведення потенціалів дії поодиноких нейронів моторної кори мозку кішки та електроміограмної активності mm.biceps та triceps brachii, в процесі виконання цілеспрямованого інструментального руху в ліктьовому суглобі. Установлено, що нейрони моторної кори розряджалися з частотою, пропорційною зусиллю, що розвивається м'язом, чи зміні швидкості цього зусилля. Визначено, що частота імпульсації пірамідних нейронів практично не залежала від поточного значення суглобного кута. Показано, що нове стаціонарне значення суглобового кута встановлюється протягом часу, що відповідає динамічній фазі активності моторної кори. Стаціонарна фаза моторної команди не несе в собі ніякої інформації про значення встановлюваного суглобного кута. Виявлено невелику кількість нейронів, імпульсні характеристики яких змінюються тільки в моменти початку та припинення руху. На підставі одержаних даних зроблено висновок, що під час реалізації даних рухів і утриманні цільового положення в механічній активності м'язів присутні складові, не керовані моторною командою. Одержані дані підтверджують припущення про здійснення центрального контролю цілеспрямованих рухів на підставі динамічних змін керуючих сигналів, певним чином скоординованих у часі, стаціонарна ж фаза таких сигналів є лише одним з ряду чиників, що визначають рівноважне цільове положення суглоба.

  Скачати повний текст

Наведено показники морфологічного та біохімічного складу крові, що характеризують гемопоез, функціональний стан печінки, нирок, серця, підшлункової залози, фосфорно-кальцієвий обмін у клінічно здорових собак і результати диспансеризації собак у розплідниках. Установлено, що патологія печінки діагностується у 70 % молодняку і 62 % - дорослих собак, а також мінерального обміну, відповідно, у 23,1 і 59,2 %, нефротичний синдром - у 46,7 і 46,3 %, анемія - у 6,7 і 29,1 %. У більшості службових собак діагностовано множинну (поліморбідну) внутрішню патологію. Виділено синдроми: гепатоостеодистрофічний (діагностується у 42,3 % дорослих собак), гепаторенальний (32,2 %), гепатоостеоренальний (19,4 %), остеоренальний (6,25 %), непатоанемічний (20,4 %), нефроанемічний (2,3 %) і гепатонефроанемічний (9,0 %). Найбільш інформативними лабораторними показниками для діагностування хвороб собак у разі анемії є вміст гемоглобіну (27,3 % з загальної кількості досліджених), патології печінки - активність аспарагінової (45,2 %) й аланінової (35,0 %) трансфераз, нефропатії - вміст креатиніну (42,3 %), остеодистрофії - загального кальцію (38,4 %). За результатами проведених досліджень розроблено методику диспансеризації собак службових порід, яка передбачає дворазове упродовж року повне клінічне досліження, лабораторний аналіз крові, щомісячний клінічний огляд поголів'я спеціалістами.

  Скачати повний текст

Вивчено поширення та клінічні особливості різних форм хвороб хребта у собак і котів, удосконалено їх діагностування шляхом розробки й апробації методів неврологічних, рентгенологічних і мієлографічних досліджень. Здійснено клініко-експериментальне обгрунтування методів медикаментозної терапії. Хвороби хребта у собак і котів є досить поширені. З 1 592-х тварин, які надходили до амбулаторного прийому, вони були виявлені у 191-го (12 %), зокрема, у 87-ми (5,46 %) собак та 104-х (6,54 %) котів. Серед хвороб хребта діагностовано переломи та вивихи хребців, атланто-аксіальний підвивих, зміщення міжхребцевих дисків, спондилопатію та дискоспондиліт. Як найчастіші виявлено хвороби хребта у поперековому відділі. Опрацьовано методи діагностики хвороб хребта, а саме: неврологічні дослідження, які враховують певні симптоми функціональних порушень спинного мозку та дозволяють швидко визначати локалізацію ураженої його ділянки, можливу причину захворювання та прогноз; рентгенологічні дослідження; мієло-графічні дослідження шляхом атланто-окципітальної та люмбо-сакральної пункції. Визначено ефективність консервативного лікування зазначених хвороб, яке передбачає іммобілізацію тварин і медикаментозну терапію та спрямовану на зниження невропатичного болю, усунення набряку тканин, покращання циркуляції крові у місцях пошкодження спинного мозку та стимулювання у них відновних процесів. Доведено, що лікування тварин фуросемідом, ветофлюксином та ретиноєвою кислотою є більш адекватним, ніж дексаметазоном, пірацетамом і пентоксифіліном. Воно ефективніше впливає на відновлення захисно-пристосувальних реакцій організму, про що свідчить динаміка змін морфологічних і імунобіохімічних показників крові (кількості еритроцитів, лейкоцитів і змін у лейкограмі, вмісту гемоглобіну, загального білка, альбуміну та фракцій імуноглобулінів).

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено поширеність епідермальної сенсибілізації у дітей із бронхіальною астмою, визначено роль спільного проживання з тваринами та інших факторів ризику у формуванні та перебігу бронхіальної астми з сенсибілізацією до епідермальних алергенів, встановлено способи й інформативність різних методів діагностики епідермальної алергії. Доведено можливість проведення специфічної імунотерапії епідермальними алергенами котів і собак у лікуванні бронхіальної астми у дітей із сенсибілізацією цими алергенами. Проведено клініко-імунологічне обгрунтування цього способу лікування. Розроблено схеми проведення та оцінки ефективності специфічної імунотерапії епідермальними алергенами у даної групи хворих. Наведено практичні рекомендації щодо діагностики, лікування та профілактики епідермальної алергії. Запропоновано схеми лікування бронхіальної астми у дітей із сенсибілізацією епідермальними алергенами котів і собак, що дозволять диференційовано та індивідуально підходити до вибору терапії.

  Скачати повний текст

Удосконалено сучасні методи діагностики, лікування та специфічної профілактики лептоспірозу домашніх тварин. Вперше в Україні проведено епізоотологічні дослідження щодо лептоспірозу собак. Визначено розповсюдженість основних сероварів збудника даної патології. Встановлено характерні для жовтушної та безжовтушної форм лептоспірозу зміни біохімічних показників крові, використання яких суттєво покращить систему диференційної діагностики та прогнозування перебігу захворювання. Визначено антитіла до шести основних сероварів лептоспір у сироватках крові котів. Доведено можливість виникнення захворювання та лептоспіроносійства у котів. Описано серії дослідів з визначенням оптимальних схем лікування з використанням сучасних антибіотиків та інших ветеринарних препаратів. Розроблено спеціальні комплекси патогенетичних препаратів з урахуванням їх сумісності. Встановлено, що найбільш ефективними виявилися двофазні курси препаратів-синергістів: депоміцину та доксицикліну, фармазину-50 та доксицикліну, цефтриаксону та доксицикліну. Доведено необхідність застосування засобів патогенетичної терапії та спеціальних кормів у комплексному лікуванні та реабілітаційному періоді уражених тварин. Проведено порівняльне вивчення сучасних полівалентних протилептоспірозних вакцин й обгрунтовано необхідність проведення щеплень двічі на рік. Вивчено рівень поствакцинальних антитіл після щеплення собак розробленими в Інституті ветеринарної медицини УААН моновалентними вакцинами, які рекомендовано застосовувати як допоміжні в регіонах з превалюванням певного серовару збудника лептоспірозу.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність застосування розробленого препарату сорбелакт, який сприяє покращанню стану здоров'я та відтворенню кишкового мікробіоценозу у 2,0 - 2,5 раза швидше, ніж за застосування пробіотиків на основі бактерій, виділених від інших видів тварин, у 3,0 - 4,0 раза швидше ніж за застосування тільки сорбувальних препаратів, і у 4,0 - 5,0 разів швидше, ніж у нелікованих тварин.

  Скачати повний текст

З'ясовано основні механізми токсичного впливу T-2 токсину на організм тварин різних видів, зокрема на активність ферментних систем детоксикації мікросом печінки, з метою експериментального обгрунтування застосування індукторів ферментної активності для лікування та профілактики T-2 токсикозу поросят. Вивчено клінічний перебіг, картину крові, лейкограму та стан процесів обміну речовин у котів у разі експериментального T-2 токсикозу та за сім діб після припинення задавання їм токсину. Встановлено розвиток анемічних явищ, тромбоцито- та лейкоцитопенію, порушення обміну білків і вуглеводів, а також активності ферментів плазми крові. Характер змін досліджених показників у разі токсикозу та після тижневої перерви свідчать про наявність функціональної кумуляції за умов T-2 токсикозу. Установлено, що пероральне введення котам унітіолу за експериментального T-2 токсикозу зменшує негативний вплив T-2 токсину на організм. Виявлено, що токсична дія T-2 токсину на організм щурів зумовлює зниження майже удвічі активності цитохрому P-450 глутатіонредуктази та глутатіонпероксидази та зниження вмісту відновленого глутатіону в гомогенаті печінки досліджених тварин. У крові поросят за умов T-2 токсикозу різко збільшується концентрація метгемоглобіну. Унітіол і нукливет у разі їх введення тваринам різних видів за експериментального T-2 токсикозу зменшують негативний вплив токсину на організм. За цього покращується клінічний стан тварин, нормалізуються гематологічні показники та показники обміну білків і вуглеводів. Обидва препарати здійснюють стимулювальний вплив на активність ферментних систем обох фаз біотрансформації T-2 токсину в організмі тварин.

  Скачати повний текст

Оптимізовано умови живлення личинок устриці Crassostrea gigas і мідії Mytilus galloprovinciallis у разі їх вирощування в розпліднику. Виявлено трофічні потреби личинок мідій та устриць. Вперше в розпліднику апробовані елементи біотехніки масового культивування мікроводоростей - корму для личинок мідій та устриць, у проточному та нагромаджувальному режимах. Визначено швидкість росту та динаміку нагромадження урожаю мікроводоростей залежно від фази росту та умов культивування. Вперше досліджено процес нагромадження каротиноїдів личинками устриць і показано їх трансформацію устричним спатом. Вперше складено харчові раціони для личинок устриць і мідій залежно від стадій розвитку з урахуванням кількісного й якісного складу мікроводоростей.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичне узагальнення та результати вивчення особливостей перебігу епізоотичного узагальнення та результати вивчення особливостей перебігу епізоотичного процесу сказу тварин на Одещині, Миколаївщині та Херсонщині, які характеризують поширення, епізоотичну ситуацію, структуру захворюваності, джерела збудника інфекції, сезонні та періодичні прояви хвороби, епізоотологічне районування територій і наукове обгрунтування комплексу профілактичних заходів стосовно сказу тварин у південному регіоні України. На підставі результатів проведених досліджень установлено, що на Одещині (1970 - 2005 рр.) сказ тварин було реєстровано у всіх адміністративних районах. Найбільш неблагополучними щодо сказу тварин районами є: Любашевський, Котовський, Б.-Дністровський, В.-Михайлівський, Фрунзівський, Красноокнянський, Кодимський, Ананівський і Савранський. У структурі захворюваності тварин на сказ такі випадки щодо лисиць становлять 40,89 %, котів - 22,15 %, собак - 13,93 % та великої рогатої худоби (ВРХ) - 13,63 %, інших видів тварин - 9,4 %. Всього 20 видів. Для сказу характерні сезонні підйоми захворюваності тварин (січень - березень і листопад - грудень) і періодичність у 2 - 3 роки. У Миколаївщині (1987 - 2005 рр.) сказ тварин виявлено у всіх адміністративних районах. Найбільш неблагополучними щодо сказу тварин районами є: Доманівський, Новобузький, Новоодеський, Баштанський, Єланецький та Вознесенський. У структурі захворювання тварин сказ котів становить 36,22 %, лисиць - 31,58 %, ВРХ - 15,48 %, собак - 12,07 %, інші види тварин - 4,6 %. Всього 11 видів. Сезонні підйоми захворюваності тварин наявні у періодах - березень - квітень і жовтень - грудень, періодичність прояву сказу не характерна. На Херсонщині (1965 - 2005 рр.) сказ тварин реєструвався у всіх адмністративних районах. Найбільш неблагополучними районами є: Каховський, Новотроїцький, Іванівський та Чаплинський. У структурі захворюваності тварин на сказ лисиці займають 36,03 %, ВРХ - 22,93 %, коти - 21,03 %, собаки - 13,62 %. Інші види тварин - 6,4 %. Всього 10 видів. Для сказу характерні сезонні підйоми захворюваності (січень і серпень - листопад) і періодичність у 2 - 3 роки. За показниками неблагополуччя території Одещини, Миколаївщини та Херсонщини з метою проведення науково-обгрунтованих профілактичних заходів поділено на 4 групи. В результаті проведеної пероральної імунізації диких м'ясоїдних на Одещині загальна кількість неблагополучних щодо сказу пунктів у 2005 р. у порівнянні з 2003 р. знизилась утричі, а в шести північних районах - у 5,2 раза.

  Скачати повний текст

Вивчено асиметрію реології та еритроцитарної ланки гемостазу у симетричних судинних регіонах в людей (ліктьових венах і крові з правого та лівого безіменних пальців рук) і тварин (яремних і стегнових венах) за фізіологічних умов. На підставі результатів дослідження установлено наявність асиметрії деформабельності еритроцитарної мембрани (еритроцити, одержані з правої яремної вени, мали вищу здатність до деформування, ніж з лівої) у котів. У їх яремних і стегнових венах вперше виявлено асиметрію прокоагулянтних і фібринолітичних властивостей еритроцитів, а також асиметрію еритропоетичної активності кісткового мозку, одержаного з епіфізів правої та лівої великогомілкової кістки. У людей і у венозній крові, одержаній з правої та лівої ліктьової вени, і у крові з безіменного пальця правої та лівої руки, деякі реологічні властивості (в'язкість, швидкість осадження еритроцитів (ШОЕ), час максимуму гемолізу) виявилися асиметричними справа та зліва. У людей асиметрія показників еритроцитарного гемостазу була більш характерна для крові з безіменних пальців. У правшів переважали реологічні показники та показники еритроцитарного гемостазу справа, у лівшів - зліва. За результатами дослідження з'ясовано, що асиметрія крові взагалі та морфофункціональна асиметрія червонокрівців зокрема є не випадковим, стохастичним явищем, а закономірним, оскільки вона реалізується у представників тваринного світу, які відносяться до одного класу (ссавців), одного підкласу (справжніх звірів), інфракласу (плацентарних), але до різних рядів (людина відноситься до ряду приматів, кіт - ряду хижаків, щур - ряду гризунів) та нижчих таксономічних одиниць (родини, роду та виду).

  Скачати повний текст

Доведено залежність характеру метаболічних і структурних зрушень в організмі від перебігу хвороби й інтенсивності інвазії. Вивчено зміни морфологічних, імунологічних показників крові та біохімічного складу сироватки крові кошенят, спонтанно інвазованих отодектесами. Встановлено морфоструктурні зміни в шкірі вух хворих на отодектоз собак. Визначено терміни життєвої активності кліщів поза організмом хазяїв. Наведено порівняльну ефективність препаратів офтальмо-гелю, амітразину-плюс і мазі аверсектинової під час лікування котів, хворих на отодектоз.

  Скачати повний текст

Вивчено критерії оцінювання службових собак, за якими проводиться їх відбір з метою дресирування для пошуку наркотичних засобів і зброї, визначення показників працездатності та племінне розведення з метою створення робочої лінії собак, нащадки якої мають бути найбільш здатними до навчання зі спеціальної служби. Встановлено показники тестування поведінки тварин, за якими повинен проводитися відбір молодих і дорослих собак з метою підготовки для пошуку наркотичних засобів і зброї, а саме: силу нервової системи, ступінь збудження і спрямованість на апортування. Не виявлено статистично вірогідних переваг за оцінками дресувальності та працездатності собак певної породи, статі та віку. Досліджено методику, умови підготовки та режим використання спеціальних собак. Розроблено методику оцінювання показників працездатності собак щодо пошуку наркотичних засобів і зброї, яка дозволяє кількісно в умовних одиницях оцінювати комплекс факторів працездатності тварин за звичайних умов службового використання. Проаналізовано успадкування реакцій поведінки, з урахуванням яких має базуватися методика дресирування. Визначено критерії добору племінних тварин для створення робочої лінії собак породи німецька вівчарка у племінному розпліднику Державної прикордонної служби України.

  Скачати повний текст

На основі комплексного нейроморфологічного і морфометричного дослідження секційного та експериментального матеріалу вивчено морфогенез змін церебральних мікросудин у різні терміни постреанімаційного періоду. Встановлено, що в основі несприятливого перебігу постреанімаційної енцефалопатії лежить поширене і стійке невідновлення мозкового кровотоку, що призводить до дезінтеграції церебральних мікросудин і зменшення їх кількості протягом перших 7 діб після реанімації. Визначено, що форма та поширеність ушкоджень мозку обумовлені особливостями порушень мікроциркуляції. Виявлено, що репаративний ангіогенез після клінічної смерті характеризується утворенням в церебральних мікросудинах ендотеліальних проліфератів, бруньок росту, судинних відростків, розвивається пізніше загибелі нейронів і завершується запізнілим і надмірним формуванням мікросудин. Визначено, що адаптивні зміни мікросудин характеризуються циркулярним стенозом та перекалібруванням артеріол і венул кори. Встановлено, що за умов сприятливої постреанімаційної енцефалопатії у котів з відновленим сомато-неврологічним статусом загальна кількість мікросудин в корі півкуль головного мозку протягом 60 діб постреанімаційного періоду не змінюється, відмічається лише транзиторне зменшення кількості функціонуючих капілярів. Визначено, що руйнування окремих церебральних капілярів після клінічної смерті у котів своєчасно компенсується репаративним капілярогенезом.

  Скачати повний текст