У дисертації здійснено різноаспектне дослідження тижневика «The Economist» (Лондон, Велика Британія, 1843–), щільно інтегрованого в український інформаційний простір від початку незалежності України. Проаналізовано український та закордонний досвід вивчення пресової журналістики загалом і «The Economist-а» зокрема. Досліджено та визначено історико-функціональні особливості, основні тенденції розвитку тижневика, охарактеризовано специфіку функціонування на сучасному етапі. Здійснено тематико-типологічний аналіз видання як журналу новин, з'ясовано проблемно-тематичні особливості контенту, охарактеризовано його друковані й мережеві додатки. Особливу увагу звернено на форми присутності тижневика в українському інформаційному просторі. Виявлено та охарактеризовано найбільш резонансні для українського соціуму публікації «The Economist-а», присвячені українським реаліям. Проаналізовано особливості висвітлення української проблематики (суспільна, політична, економічна, культурна), простежено характер сприйняття й розуміння цього контенту в українському масмедійному середовищі. Визначено тематичну стратифікацію публікацій тижневика в українських друкованих масмедіа, а також систематизовано різновиди запозичень журналістів з його матеріалів (цитування, покликання, повнотекстові та фрагментарні передруки)^UThe thesis is devoted to a study of «The Economist» weekly (London, Great Britain, 1843–) which became widely integrated into the Ukrainian information space after Ukraine got the independence. The works of Ukrainian and foreign researchers on press journalism and particularly, «The Economist» have been analyzed. The main historical aspects and functions, the main tendencies in the weekly's development were researched and determined, especially today's activity. The thematic and typological analysis of the publication as a news magazine was carried out, the problems and thematic characteristics of its content were outlined, especially of its printed and digital versions. Particular attention was paid to the forms of the weekly's presence in Ukrainian information space. Articles covering news from Ukraine, which occurred to be the most resonant for the Ukrainian society were revealed and characterized. The main approaches in covering the Ukrainian social, political, economic and cultural issues are analyzed, as well as the perception and understanding of this content in the Ukrainian mass media environment was traced. Weekly's publications in Ukrainian printed mass media were divided after subject and thematic principles, as well as the way which Ukrainian media and journalists use The Economist's content (citations, full-text and fragmentary reprints).The practical value of the work lies in the introduction into scientific circulation in Ukraine of English-language works of foreign researchers on the history and practical aspects of the world, and particularly the British journalism of the 19th – early 21th centuries; identified and characterized the most resonant for Ukrainian society publications from «The Economist» on Ukraine (more than 819 articles), which allowed to analyze the features of coverage of Ukrainian issues (social, political, economic, cultural) by «The Economist» specific foreign press releases, and thus trace the way of understanding of this content in the Ukrainian mass media environment. The specifics of the use of materials of the British weekly by Ukrainian journalists, which consists in citing, quoting, full-text and fragmentary reprints from «The Economist», which contributes to the objectivity of the issues covered and strengthens the arguments of Ukrainian publications. The work shows the differences in typological approaches in referring publications to certain types of edition.The research will contribute to the improving of information, analytical and professional skills of journalists, to the development of a certain algorithm in the work of the mass media. The proposed basic model of studying the press in historical, functional and typological aspects can be used in historical-bibliographical and press studies of the history of modern journalism; in the educational process as materials for training courses for training specialists in journalism

У дисертаційній роботі вперше в українському літературознавстві проаналізовано діаспорну жіночу прозу другої половини ХХ століття крізь призму системно-аналітичного підходу. Об'єктом дослідження є романи, повісті, а також найрепрезентативніша мала проза – оповідання, новели, фрагментарні жанри (етюд, образок, акварель, ескіз). Так, розглянуто жанрово-стильові особливості оповідань, зокрема різдвяне, соціальне, історичне, етнографічне, детективне, оповідання-портрет, психологічне оповідання. З'ясовано їх соціопсихологічні домінанти як підґрунтя структурної, наративної, образної, стильової специфіки малої прози авторок. Представниці української діаспори в умовах поліетнічної культури писали високохудожні твори українською мовою за межами рідної землі. Такий факт засвідчує їхню високу самосвідомість, осмислення патріотичного чину, заґрунтованість власного Я-его в національні основи. Доведено, що діаспорна жіноча проза другої половини ХХ століття оновила тематичну і жанрово-стильову системи, створивши, на наше переконання, інтелектуальну опозицію зааґанжованій прозі доби соціалістичного реалізму. Д. Гуменна, О. Мак, Л. Коваленко розімкнули історичний простір України до світових масштабів, змоделювали образи персонажів різних суспільних верств, майстерно окреслили психологічні типи, голоси яких зазвучали різними тональностями, а композиційні прийоми, сюжетні повороти, стильові ознаки по-особливому увиразнилися через ліричне та орнаментальне письмо за зразками західноєвропейської літератури з отриманням національної традиції. Ключові слова: жанр, стиль, світогляд, ґендерний підхід, дейксис, наратор, діаспора, жіноча проза, психологізм, символіка.^UFor the first time in domestic science about literature the analysis of materials of diaspora women's prose of the second half of the XX century with the system-analytical approach to the interpretation of genre-style peculiarities of epic works has been carried out in the dissertation. The object of the research is novels, narratives, as well as the most representative prose –fictional essay, fragmentary genres – sketch, pattern (watercolor), sketch. On the example of women's little prose various types of stories have been considered, including Christmas, social, historical, ethnographic, «detective», story-portrait, psychological narrative. The genre-style system of women's prose of the Ukrainian diaspora of the second half of the XX century has been explored. Socio-psychological dominants of works, which are the basis of structural, semantic and stylistic specificity of poetological components of artistic creativity of prose writers, have been revealed. The phenomenon of sensitive problems of Ukrainian history, which are and remain the material that prompts the artists of the word to create artistic prose, has been revealed. We consider women's literature as a socio-cultural and artisticaesthetic phenomenon. Its essence is expressed by the creation of women-writers of texts that radiate their peculiar perception of the world, the expression of elegant vocabulary in writing, and thus the texts are presented to the reader by representatives of women's artistic practice. A prose work that takes as its basis the historical event, the fact is modeled on the historical plot. The latter in artistic form represents a certain era or period of history. In prose historical truth is synthesized with artistic one, historical event – with artistic fiction. Women-writers of Ukraine under the conditions of poly-ethnic culture did not fail the chosen path, did not multiply the glory of foreign-language culture, but they modeled high-quality works in the Ukrainian language far from the Motherland, their native land. Such a fact testifies to their self-consciousness, the tendency to comprehend, and the susceptibility of their own I-ego on the national basis. It has been proved that the diaspora women's prose of the second half of the XX century announced the updating of the genre-style and thematic system, and such a step has been an intellectual opposition to the prose of the socialist realism era. D. Humenna, O. Mak, L. Kovalenko «opened up», expanded all the historical space of Ukraine up to the XX century, «populated» their prose with the characters of different layers of population, skillfully depicted psychological types whose voices sounded different tones-timbres, and composite receptions, stories, stylistic parameters in a specially updated lyrical and ornamental writing on samples of Western European culture with the emphasis on national identity, similarity and mentality. 19 The results of the dissertation can be used as a material for lectures on the history of Ukrainian literature of the XX century in higher education institutions, colleges, gymnasia and general educational schools with advanced study of humanities, as well as - in the preparation of relevant manuals, special courses on national writers, in particular autobiographic or historical prose, when writing scientific works on the history and theory of literature, course and diploma projects by students of philological disciplines. The materials of the dissertation and its conclusions will be useful for teachers-philologists of educational institutions of various types. Key words: genre, style, world outlook, deixis, narrator, diaspora, women's prose, psychologism, symbolism.

Дисертаційна робота присвячена питанню вирішення важливого науково-практичного завдання – запропонувати та обґрунтувати удосконалити механізми реалізації державної політики у сфері інформаційної економіки в Україні.Наукова праця показує теоретико-методологічні засади дослідження державної політики у сфері інформаційної економіки в Україні. Автор ідентифікував сутність інформаційної економіки, розробив концепцію обґрунтування державної політики у сфері інформаційної економіки в Україні, показав гностичні параметри результативності державної політики: ступінь загострення економічних проблем, а також, результативність механізмів їх вирішення.Досліджено інформатизацію державної політики, яку розглянуто як структурно-функціональний атрибут переходу до інформаційного суспільства, який задає нові управлінські, а також, економічні стандарти для сталого суспільного розвитку, успішності реалізації проєктів інформаційної економіки способом формування нового типу економічної свідомості, формування світоглядних настанов, формування нової економічної культури, а також, освіти.Сформульовано пріоритети реалізації державної політики у сфері інформаційної економіки в Україні, серед яких економічна модернізація, а також, економічна безпека. Автором розроблено критерії, які визначають гностичну необхідність запровадження ефективної практики забезпеченнястратегічного економічного розвитку України, де ключовою є роль інформаційної економіки. Систематизовано нормативно-правове забезпечення державної політики у сфері інформаційної економіки в Україні.Запропоновано розглядати механізми реалізації державної політики у сфері інформаційної економіки в Україні як комплекс заходів, а також, інструментів організаційно-економічного, соціально-культурного, нормативно-правового, а також, мотиваційного характеру. Автор обґрунтував, що використовуючи ці механізми органи державної влади здійснюють вплив на суспільство з метою реалізації рішень щодо розвитку інформаційної економіки в Україні.Обґрунтовано, що механізми реалізації державної політики в сфері інформаційної економіки мають базуватися на концепціях інформаційного розвитку, цифровізації, інформаційної, а також, цифрової трансформації, а також, інтелектуального ресурсного забезпечення. Механізми мають включати: мету, завдання, принципи, суб'єкти управління, їхні функції, об'єкти, методи, а також, інструменти реалізації механізмів. Інструментами реалізації механізмів державної політики у сфері інформаційної економіки в Україні є засоби, прямі і непрямі форми, методи, а також, прийоми.Крім того, визначено пріоритетні напрями, які удосконалюють механізми реалізації державної політики у сфері інформаційної економіки в Україні. Це такі пріоритетні напрями, як інформатизація, цифровізація, інформаційна, а також, цифрова трансформації, правова, а також, економічна інтеграція у світовий простір інформаційної економіки. Враховуючи викладене, автором розроблено пропозиції забезпечення сталого розвитку українського суспільства, проведення структурних реформ в управлінні, а також, економіці.У дисертації набули подальшого розвитку положення про еволюцію наукових поглядів про сутність, а також, функцій інформації. Автором систематизовані характеристики, які властиві інформаційній економіці. Вказано, що домінують нематеріальні ресурси, товари, творча праця, інтелектуальний капітал. Держава має врахувати ці характеристики для удосконалення державної політики у сфері інформаційної економіки.Автор використав такі методи, як системно-аналітичний, компаративний, системно-структурний, системний, структурно-функціональний і неоінституційний.Робота має практичне значення, яке полягає в тому, що результати можуть бути використані для подальших теоретичних, а також, практичних досліджень у сфері державного управління, для вироблення курсу політичних реформ, а також, плану розвитку держави; у навчальному процесі при підготовці курсів щодо державного управління, спеціальних навчальних курсів з теорії функціонування механізмів реалізації державної політики у сфері інформаційної економіки.^UThis scientific work shows the theoretical and methodological foundations of the study of state policy in the field of the information economy in Ukraine. The author identified the essence of the information economy, developed the concept of substantiation of state policy in the field of the information economy in Ukraine, showed the gnostic parameters of public policy effectiveness: the degree of aggravation of economic problems and the effectiveness of mechanisms for solving them.The informatization of state policy is studied. The author considered this as a structural and functional attribute of the transition to the information society, which sets new managerial and economic standards for sustainable social development, the success of information economy projects through the formation of a new type of economic consciousness, worldviews, new economic culture, and education.This paper formulates the priorities for the implementation of state policy in the field of the information economy in Ukraine. These are priorities such as economic modernization and economic security. The author has developed criteria that determine the gnostic need to introduce optimization practices to ensure the strategic economic development of Ukraine. The author systematized the regulatory and legal support of state policy in the field of the information economy in Ukraine.As a result, for the first time, it is proposed to consider the mechanisms of implementation of state policy in the field of the information economy in Ukraine as a set of measures and tools of organizational and economic, socio-cultural, regulatory, and motivational nature. The author substantiated that by using these mechanisms, public authorities exert influence on society to implement decisions on the development of the information economy in Ukraine. In this way, the achievement of the goals and objectives of public policy, which are defined by the state strategy, will be ensured.The author substantiated that the mechanisms of implementation of state policy in the field of information economy should be based on the concepts of information development, digitalization, information, and digital transformation, and intellectual resource provision. Mechanisms should include purpose, tasks, principles, subjects of management, their functions, objects, methods, and tools for implementing mechanisms. The tools for implementing the mechanisms of state policy in the field of the information economy in Ukraine are the means, direct and indirect forms, methods, and techniques.

Об'єкт дослідження: соціогуманітарний дискурс Великої Британії, Німеччини і Росії в роки Першої світової війни. Мета дослідження: виявлення спільних та відмінних рис формування «образу ворога» в соціогуманітарному дискурсі Великої Британії, Німеччини і Росії періоду Першої світової війни (1914-1918 рр.). Методи: ідіографічний, порівняльно-історичний, проблемно-хронологічний, історико-типологічний, історико-генетичний. Наукова новизна: здійснено комплексне порівняльне дослідження формування «образу ворога» в історичних культурах Великої Британії, Німеччини та Росії періоду Першої світової війни; виявлено особливості функціонування історичної науки в якості легітимаційної історіографії та зміни історичних наративів в залежності від впливу пропаганди на формування «образу ворога»; узагальнено тематичні блоки в соціогуманітарному дискурсі та публіцистиці, які, шляхом інтервенції в публічний простір конструювали «наративні шаблони» для формування «образу ворога». Практичне значення: матеріали дисертації можуть бути використані при написанні монографій, статей, підручників, довідників, підготовці нормативних та спеціальних курсів з всесвітньої історії, історії історичної науки, історіографії, теорії та методології історії, історії філософії. Сфера використання: навчальний процес.^UObject of research: socio-humanitarian discourse of Great Britain, Germany and Russia during the First World War. The purpose of the study is to identify common and distinctive features of the formation of "the enemy image" in the socio-humanitarian discourse of Great Britain, Germany and Russia during the First World War (1914-1918). The methods used are the following: idiographic, comparative-historical, problem-chronological, historical-typological, historical-genetic. The scientific novelty of the investigation: the comprehensive comparative study of the formation of the "image of the enemy" in the historical cultures of Great Britain, Germany and Russia during the First World War; the thematic blocks in socio-humanitarian discourse and journalism are generalized, which, by intervening in the public space, constructed "narrative templates" for the formation of the "the enemy image". The practical value of the study: the materials of the investigation can be used in writing monographs, articles, textbooks, reference books, preparation of normative and special courses in world history, history of historical science, historiography, theory and methodology of history, history of philosophy. Field of using: educational process.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню стилістичних особливостей порцеляни Західної та Східної Європи XVIII – початку XX ст., яка зберігалася в приватних колекціях (кінця XIX – XX ст.) та частково ввійшла до музейних фондів України. Розглянуто колекції та подано нові відомості про збирачів: родини Бродських та Ханенків, О. Білого, О. Гансена, Д. Попова, М. Фрадкіна, К. Шпектор та ін., твори з колекцій яких зберігаються в музеях південного, північного та східного регіонів України.Стилістичні особливості простежено на вибраних творах порцелянової мануфактури Майсена, Відня, королівських порцелянових мануфактур Берліна та Севра, Імператорського фарфорового заводу Росії та на предметах приватного підприємства А. Миклашевського у с. Волокитиному. При стилістичному аналізі окреслено риси бароко, рококо, класицизму, модерну та інших течій та напрямів, прослідковано риси еклектики зі зверненням до попередніх епох. Підкреслено, що стилістичний аналіз порцелянових творів потрібно здійснювати з огляду на пластичні та живописні особливості предмету, з урахуванням історичного контексту.У роботі представлено низку нових документів і предметів, уточнено та поставлено під питання попередні атрибуції. Відкриття та публічний аналіз українських колекцій порцеляни, із залученням незалежних фахівців, підтвердить інтеграцію виробів у світовий культурний простір.^UThe dissertation is a comprehensive study dedicated to the analysis of the stylistic features of the Western and Eastern European porcelain ware from private collections that were partially included in Ukrainian museum collections.The scientific novelty consists in the identification of porcelain collectors of the late 19th – 20th century, familiarisation with the biography of each of them and determination of their legacy in the museums of Southern, Northern and Eastern Ukraine. A series of works were attributed and introduced to the scientific discourse; stylistic features of porcelain of 18th – early 20th century from Western and Eastern Europe from most of the collections were analysed.O. Hansen's biography was reconstructed and the fate of the founder of the Third State Museum after the 1920s was clarified in the study. The collector's German archive was studied. The porcelain collection that was transferred from O. Hansen's collection to the National Museum of Ukrainian Decorative Art was described. Samples of European porcelain ware were taken from the Khanenkos' collection that is stored at Bohdan and Varvara Khanenko National Art Museum. The prominent physical chemist O. Brodsky was presented as a collector. Information about the scholar's wife, V. Brodska-Sheremetieva, was introduced to the academic discourse. The Brodskys' contribution at the National Museum “Kyiv Picture Gallery” was singled out.Artistic preferences of the Kyiv homeopath D. Popov were determined. The collection was analysed and a series of works that are stored in the One Street Museum and by the doctor's heirs were introduced to the academic discourse. For the first time, Doctor K. Shpektor's collection in N. Onatsky Sumy Regional Art Museum (SRAM) was examined, which expands our knowledge about the prominent collection. The porcelain ware from the graphic artist M. Fradkin's collection was presented which is now stored in Kharkiv Art Museum; the artist's archive was studied.The study provides biographic data about the collector O. Bilyi, who founded the first highly specialised Ukrainian museum of Russian and Soviet artistic porcelain ware (now O. Bilyi Chornomorsk Museum of Fine Arts). The collection of the famous alpinist and collector O. Blieshchunov was described, which is stored in O. Blieshchunov Odesa Municipal Museum of Private Collections. The inventory cards at Odesa Art Museum (OAM) and SRAM were processed in order to single out items that came from private owners. As a result of the study, information was found that helps describe the personalities of Ukrainian collectors of the late 19th – 20th century more thoroughly. The main part of the study deals with the analysis of individual porcelain items from Ukrainian private collections of the late 19th – 20th century. The items of porcelain manufacturies that are predominant in the abovementioned collections were singled out, namely: Meissen Manufactury, Vienna Imperial Porcelain Manufactury, Berlin and Sèvres Royal Porcelain Manufactury, Russian Imperial Porcelain Factory (IPF) and A. Myklashevskyi's private enterprise in the former Chernihiv Province. As a result of the study, a number of works were introduced to the academic discourse, a series of new attributions were completed and previous attributions were questioned.The history of the development and work of manufacturies was described and the prominent artists were mentioned. The influence of historical and political situation on the change of tastes and their stylistic orientation was retraced. The aesthetic significance of the items and the reflection of the styles of the 18th – early 20th century was highlighted. It was noted that the style of porcelain ware should be considered taking into account both form and pictures. Visual stylistic analysis contributes to the analysis, but it cannot by the key element of attribution. The depiction of characteristic features of Baroque, Rococo, Classicism, Art Nouveau and other narrow trends and tendencies in porcelain ware confirms that porcelain is a material imprint of the epoch and tastes that were common during a certain period of time in a certain place. It is noted that a considerable amount of porcelain ware stored in Ukrainian museums require a more comprehensive analysis and re-attribution. The discovery and public analysis of Ukrainian collections of European porcelain ware of the 18th – early 20th century involving independent researchers will confirm the integration of items into global cultural space.

У дисертації здійснено лінгвокультурологічний аналіз семантичних модифікацій лексикону українських текстів Біблії ХІХ-ХХ століть: «Сьвяте Письмо Старого і Нового Завіту» (пер. П. Куліша, І. Левицького, І. Пулюя), «Євангеліє» (пер. П. Морачевського), «Біблія, або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту» (пер. І. Огієнка), «Святе Письмо Старого та Нового Завіту» (пер. І. Хоменка), «Біблія» (четвертий повний переклад з давньогрецької мови ієромонаха о. Рафаїла (Р. Турконяка)).Схарактеризовано в діахронно-синхронному ракурсі динаміку лексико- семантичних процесів у релевантних для дослідження тематичних групах біблійного тексту: «теонімні номінації», «назви людини», «назви духовних осіб», «назви частин тіла людини (соматизми)», «назви родів занять», «назви хвороб», «назви тварин», «назви грошових одиниць».Практичне значення дисертації полягає в тому, що низка її положень може бути використана при викладанні курсів лінгвістичної інтерпретації тексту, стилістики, лексикології сучасної української мови, спецкурсів з етнолінгвістики, лінгвокультурології. Матеріали і результати стануть у нагоді в лексикографічній практиці, для підготовки навчальної та методичної літератури з лексикології та історії української мови.Лінгвістичні (лінгвокультурні, лінгвокультурологічні) особливості українських перекладів розглянуто в контексті релігієзнавчих, філософських студій, що дало змогу виявити специфічні риси національних перекладацьких традицій, зумовлених конфесійними та лінгвістичними чинниками, осмислити біблеїзми як лінгвокультурологічні одиниці.Схарактеризовано специфіку лінгвокультурологічного аналізу біблійного тексту; проаналізовано сучасні напрями лінгвістичного дослідження біблійного тексту; обґрунтовано методику дослідження тематичних груп лексики українських перекладів Біблії; встановлено механізм і характер трансформацій у лексичному складі виділених тематичних груп; визначено особливості семантичних модифікацій у текстах українських версій Біблії: відповідність/невідповідність вираження мовних засобів тексту-першоджерела та українських перекладів в аналізованих контекстах, виявлено оказіональні значення лексем, простежено парадигматичні відношення у лексиконах українських версій Біблії.Дослідження здійснено на лексичному матеріалі виділених тематичних груп, у яких виявлено семантичні, стилістичні, культурологічні особливості. Поняття «тематична група» розглядається як сукупність слів, що позначають предмети або поняття, об'єднані на основі позамовної дійсності. Підставою для викремлення тематичної групи слугує сукупність предметів або явищ зовнішнього світу зі спільною ознакою. Важливим її показником слугує різнотипність мовних відношень між лексичними одиницями, наявність позамовних зв'язків, на основі яких здійснюється об'єднання. У тематичну групу входять слова, кореляція між якими ґрунтується передусім не на основі інтралінгвальних лексико-семантичних відношень, а на екстралінгвальних. У цьому полягає принципова відмінність тематичної групи від лексико- семантичної групи, в основі якої лежать внутрішні мовні зв'язки слів. Позаяк у тематичні групи організовуються цілі «відрізки дійсності», в мові існує велика кількість тематичних множин, які відображають національно забарвлену мовну картину світу, є носіями культурної інформації.Лексика розглянутих тематичних груп в українських версіях Біблії демонструє динаміку лексико-семантичних змін, зумовлену передовсім різними часовими періодами, стильовими особливостями в системі координат «біблеїзм - загальновживана лексика - лексика обмеженого використання».Українські переклади Біблії ХІХ-ХХ століть - якісно новий етап розвитку релігійного стилю української літературної мови, який засвідчує повноцінність функціонування української мови, цілком придатної для релігійного вжитку. Загалом українськомовні біблійні тексти збагатили лексико-семантичний та фразеологічний фонд національної мови, продемонстрували багатство її виражальних можливостей, ввели українську мову в загальноєвропейський культурний простір.Ключові слова: лінгвокультурологічний аналіз, українські версії Біблії, семантика, біблеїзм, тематична група, парадигматика, синтагматика, переклад.^UIn the thesis the author has carried out the linguoculturological analysis of the lexicon semantic modifications in the Ukrainian texts of the Bible of the nineteenthtwentieth centuries: “The Holy Scriptures of the Old and New Testaments” (translated by P. Kulish, I. Levytskyi, I. Puliuy), “The Gospel” (translated by P. Morachevskyi) , “The Bible, or the Books of the Holy Scriptures of the Old and New Testaments” (translated by I. Ohiyenko), “The Holy Scriptures of the Old and New Testaments” (translated by I. Khomenko), “The Bible” (the fourth complete translation from the Old Greek language of Hieromonk Rafayil (Father R. Turkoniak)). The dynamics of lexico-semantic processes in research relevant thematic groups of the biblical text have been characterised in the diachronic and synchronic perspective: “theonymic nominations”, “names of a human being”, “names of the clergy”, “names of parts of the human body” (somatysms), “names of occupations”, “names of diseases”, “names of animals”, “names of monetary units”. It has been stated in the research that methodological foundations of modern linguistics, the study of language and speech–thinking processes which man operates in his practical and cognitive activity, are based on anthropocentric paradigm, which predetermines the study of the cultural factor in language, the growth and interest in interaction issues of language and culture, the desire to cognise the peculiarities of religious communication in different cultures and the necessity to establish the nature and mechanisms of changes in the texts of the Bible, determined by the influence of cultural factors. It has been established that a linguoculturological research is cognitive in essence, and therefore can be based in its cultural segment mainly on the background (historical and cultural) information of the source language and the target language (as in our case), since the linguoculturological analysis differs from the cultural one on the fact that it investigates primarily linguistic units analysing denotativesignificative (conceptual) values. On the basis of the linguoculturological approach the author has determined the peculiarities of historical and modern linguistic facts reflected in Ukrainian biblical texts of the nineteenth-twentieth centuries, has described its structure, a broad historical and cultural analysis of genres, linguistic means for expressing semantics of these texts. Linguistic (linguocultural, linguoculturological) peculiarities of Ukrainian translations have been considered in the context of religious and philosophical researches, which allowed revealing specific features of national translation traditions, due to confessional and linguistic factors, comprehending biblical expressions as linguoculturological units that have not only linguistic content but also retain cultural-national information in time. The dissertation deals with the linguoculturological peculiarities of lexical units in Ukrainian biblical texts in diachronic and synchronic aspect: the author has described the specifics of linguoculturological analysis of the biblical text; has analysed modern directions of the linguistic research of the biblical text; has substantiated the methodology of thematic groups research of lexicon of biblical Ukrainian translations; has established the mechanism and nature of changes in the lexical composition of the selected thematic groups; has determined peculiarities of linguistic modifications in the texts of the Ukrainian versions of the Bible: correspondence / inconsistency of expressing language means in the source text and Ukrainian translations in analysed contexts, as well as in identical contexts in the Ukrainian versions of the Bibles; has displayed occasional meanings of lexemes and followed paradigmatic relations. Keywords: a linguoculturological analysis, Ukrainian versions of the Bible, semantics, a biblical expression, a thematic group, paradigmatics, syntagmatics.

Дослідження присвячене мистецтвознавчій експертизі феномена творчості Дмитра Гнатюка в музично-театральній культурі України другої половини ХХ – початку ХХІ століття.Науковою проблемою дисертації є комплексне мистецтвознавче та культурологічне дослідження феномена творчості Дмитра Михайловича Гнатюка – видатного оперного співака, режисера-постановника, педагога та гро-мадського діяча, що спонукає до об'єктивного аналізу історичних процесів музичної культури України другої половини ХХ – початку ХХІ століття, а відтак і осмислити витоки сучасних мистецьких явищ у національному ду-ховному просторі доби оновлення, виявити сутність художньої творчості в контексті загально-гуманітарного дискурсу. У часи сьогодення, якнайбільше відчувається потреба ідентифікації української духовної спадщини, кристалізації в її основі ментальних сутнісно-неповторних особливостей. Упродовж останніх десятиліть дослідження в царині творчої біографістики стали одними з найзатребуваніших у вітчизняній гуманітаристиці. Адже соціокультурний розвиток суспільства значною мірою зумовлюється діяльністю особистостей, які володіють особливою волею та потенціалом, що здійснюють активний мистецький поступ і художні відкриття. Виокремлюючи поняття Митця в окрему площину аналізу, сучас-на гуманітаристика значно розширила науковий тезаурус, структуруючи його синонімічну послідовність, що виражена такими моделями як: майстер, ху-дожник, митець, рефлексивний художник, стимулюючи до перманентного переосмислення категоріального апарату не тільки мистецтвознавства, а й культурології, філософії, соціології, психології. Закріплюючи проблему в об-раний контекст, ми маємо можливість відслідкувати чіткий механізм адаптації особистості, її акультурації, самоактуалізації, саморепрезентації, саморефлексії, послідовного становлення та звершення у складному комунікативному середовищі. Саме крізь призму біографістики, біографічного методу дослідження стає можливим реконструкція прихованих раніше і маловивчених аспектів творчої активності, рефлексія якої зумовлена систематизованими емпіричними надбаннями, їх осмисленням з подальшим включенням у вимір теоретичного узагальнення та обґрунтування. Сформу-лювати визначення творчої особистості на вістрі сучасних наукових висновків є надзвичайно складним завданням, оскільки її смислова структура суттєво розпорошується в результаті перманентної зміни інструментарію пізнання її сутності. За умови включення поняття у зазначений комунікативний простір, порушуються відповідні граматичні та синтаксичні зв'язки, що, відповідно, стимулює до певних семантичних викривлень та по-рушень.Застосовуючи біографічний метод дослідження, ми вивчаємо унікальну постать – Д. М. Гнатюка в контексті розвитку музичної культури України другої половини ХХ – початку ХХІ століття, творчість якого стала невід'ємною складовою не лише вітчизняного, а й світового оперного мис-тецтва. Його індивідуальні творчі звершення не тільки увійшли до золотого фонду національної культури, а й дають змогу переосмислити ключові ас-пекти в розвитку українського музично-театрального мистецтва. Для того, щоб здійснити об'єктивне, неупереджене дослідження об'ємної спадщини Дмитра Гнатюка не лише як унікального артефакту, а й збагнути його численні зв'язки з українською традицією, і зі світовими тенденціями музич-ного театру, варто висвітлити складні й багатогранні процеси становлення і розвитку цієї мистецької галузі в Україні загалом. Такий підхід вимагає залу-чення до аналітичного апарату дисертації актуального пласту сучасної культурологічно-мистецтвознавчої думки – психологічної характеристики Митця у світлі існуючих на сьогодні концепцій психології творчості, а також визначення естетико-світоглядних пріоритетів видатного Майстра як своєрідного механізму до пізнання сутності його індивідуальності та неповторності. Взята за основу дослідження системна послідовність – Дмитро Гнатюк: оперний співак, режисер-постановник, педагог дає можливість цілісно охопити творчу біографію Митця, комплексно проаналізувати накопичений досвід в контексті його матеріального та духовного надбання.^UThe scientific problem of the presented dissertation is the complex study of art and culture of Dmytro MykolaiovychMykhaiovych Hnatyuk's creativity phe-nomenon, an outstanding opera singer, stage director, teacher and public figure, which prompts an objective analysis of the historical processes of musical culture in Ukraine in the second half of the 20th and the beginning of the 21st century, and thus, to understand the origins of modern artistic appearance in the national spiri-tual world of modernisation, to reveal the essence of artistic creativity in the con-text of the general humanitarian discourse. In the present times, the greatest need is for the identification of the Ukrainian spiritual heritage, the crystallisation of es-sentially-unique features in its mental basis. Names such as Eugenia Mirosh-nichenko, Anatoliy Solovyanenko, Dmytro Hnatyuk are a breakthrough in the Ukrainian mentality in the sphere of its world art recognition, creating a landmark for national identity.Using the biographical method of research, we study the unique figure - D. M. Gnatyuk in the context of the Ukrainian musical culture development in the second half of the 20th and early 20th centuries, whose creativity has become an integral part of not only domestic but also world operatic art. His individual crea-tive achievements not only entered the golden fund of the national culture, but also allow us to rethink the key aspects of the development of Ukrainian musical and theatrical art. In order to carry out an objective, unbiased study of Dmytro Hnatyuk's volumetric heritage not only as a unique artifact, but also to grasp his numerous connections with the Ukrainian tradition, and with the world tendencies of the musical theater, one should highlight the complex and multifaceted proc-esses of formation and development of this artistic industry in Ukraine as a whole. Such an approach requires the inclusion of a contemporary cultural-artistic thought – the psychological characteristics of the artist in the light of existingpsychological concepts of creativity, as well as the definition of the aesthetic-ideological priori-ties of the outstanding Master as a kind of mechanism for the knowledge of the essence of his personality and originality, to the analytical apparatus of the disser-tation. Dmytro Hnatyuk: opera singer, director-director, teacher gives an opportu-nity to comprehensively cover the creative biography of the artist, comprehen-sively analyse the accumulated experience in the context of his material and spiri-tual heritage.

Дисертаційну роботу присвячено філософській експлікації суттєвих рис та особливостей європейського міста. Наукова новизна одержаних результатів полягає у в тому, що у вітчизняній соціально-філософській думці європейське місто вперше цілісно представлено як модус соціальної реальності та культурну категорію, втілену в ідеї міста й проявлену в міфі міста. Застосування феноменологічного, конструктивістського та синергетичного підходів до дослідження процесу створення та функціонування соціального простору міста, зокрема експлікації ідеї міста у вигляді міфу міста дозволили показати особливості європейського міста як модуса соціальної реальності, надати філософську дефініцію поняттям «міф міста» та «ідея міста», показати, що міф міста є формою буття ідеї міста. У результаті європейське місто концептуалізовано як реалізовану систему соціального буття, форма якої транслюється змістом ідеї міста, що має християнське походження, центральні смисли якої кодуються та транслюються міфом міста.Ідея європейського міста пояснюється як простір соціального буття, що формується навколо сакрального центру та архетипічно відтворюється на християнських територіях, набуває аподиктичного значення в структурі сенсів соціальної реальності Європи, в тому числі й модерного часу. В роботі показано шляхи трансформації сакрального простору в сучасному місті та проаналізовано особливості побудови сакральних міських просторів та їхню роль для локальних спільнот. За допомогою звернення до наративу про місто – міфу міста показано, яким чином ідея міста, втілюючись в конкретному місті, стає формою культурного існування для своїх мешканців. Міф міста представлено як актуальну реальність, пов'язану із системою уявлень локальної спільноти (городян) про місто та самих себе, закодовану символічними засобами в наративі про місто та опредметнену в міському просторі. Визначено, що міф європейського міста артикулює сакральні сенси ідеї міста та способи їх реального буття. На прикладі міфу Донецька, дослідженого до 2013 року, показано, що його наратив завжди будується навколо сакральних сенсів ідеї міста, а трансформації цього сакрального ядра, пов'язані з світоглядними зсувами (змінами в культурній онтології), змінюють просторову структуру міста та впливають на соціальне буття міста, маючи перетворюючий та мобілізаційний потенціал. Концептуальне розуміння європейської цивілізації як міської культури, запропоноване Фернаном Броделем, в дослідженні доповнене аналізом трансформації однієї з основних культурних цінностей – культурної пам'яті в сучасному місті. Проведений аналіз дозволив виокремити нові горизонти культурного мислення в розумінні ідеї міста, що показано на прикладі зміни ставлення до культурної спадщини в місті залежно від того, як змінюється розуміння культурної спадщини на рівні європейської спільноти.В роботі актуалізовано вектори подальшого міського розвитку на підставі проведеного аналізу програмних документів ООН (ООН-Хабітат, Всесвітнього форуму міст) щодо міського розвитку та виділено чинники, що обумовлюють зміну соціальної поведінки городян та впливають на зміну просторів, які людина конструює як середовище для життя.Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що основні положення і висновки, наведені в дисертаційній роботі, можуть використовуватися при моделюванні соціальних процесів та поведінки городян. Застосування результатів дослідження може бути корисним при практичній реалізації політики регіональної децентралізації, сприяти ініціюванню міжміського діалогу для розвінчання локальних стереотипів та зменшення соціальної напруги.^UThe thesis is devoted to the philosophical explication of essential features of the European city. The scientific novelty of the obtained results is that in national socio-philosophical thought the European city as a mode of social real life and cultural category embodied in the urban concept and manifested in urban myth shows for the first time. Application of phenomenological, constructivist and synergetic approaches to the study of the urban social space establishing and functioning, in particular the explication of urban concept in the form of urban myth allowed to show the features of the European city as a mode of social reality, provide a philosophical definition of the concepts of "myth of the city" and "idea of the city", show that the myth of the city is a form of existence of the idea of the city. In result European city is interpreted as an implemented system of social real life, which form is translated by the content of the urban concept of Christian origin, the central meanings of which are encoded and transmitted by the urban myth.It is proved that the European urban concept as a space of social existence being formed around the sacred center and archetypically reproduced in Christian territories, acquires apodictic significance in the structure of meanings of the European social real life, including modern times. It is substantiated that the European city embodies the worldview structure of the Christian and modern thinking and is one of the actualized spaces for complete worldview imperatives implementation of the Christian and modern age.The thesis shows the ways of transformation of sacred space in a modern city and analyzes the features of the construction of sacred urban spaces and their role for local communities. The thesis analyzes the "work" of the idea of the city. By addressing the narrative of the city – the myth of the city, it is shown how the idea of a city, embodied in a particular city, becomes a form of cultural existence for its inhabitants. The urban myth articulates and implements the cultural urban concept. The urban myth is presented as an actual reality linked to a system of local community (citizens) idea of the city and themselves, encoded by symbolic means in urban narrative and materialized in the urban space; the European urban myth articulates the sacred meanings of the urban concept and the ways for their real existence. It is determined that the myth of the European city articulates the sacred meanings of the idea of the city and the ways of their real existence. Using Donetsk myth as an example, studied before 2013, it has been shown that its narrative is always built around the sacred meanings of the urban concept, and the transformations of this sacred core associated with ideological shifts (changes in cultural ontology) change the spatial urban structure and affect social existence of the city, having a transformative and mobilizing potential.In addition, the thesis further developed an understanding of European civilization as urban culture proposed by Fernand Braudel, supplemented by transformation analysis of one of the main cultural values – cultural memory in the modern city. The analysis allowed us to identify new horizons of cultural thinking in understanding the idea of the city, as shown by the example of changing attitudes to cultural heritage in the city depending on how the understanding of cultural heritage at the level of the European community changes.Study of the current state of urban change, in particular, through analysis of UN (UN-Habitat, World Urban Forum) policy documents on urban development, vectors updated of further urban development. The practical significance of the results is that the main provisions and conclusions of this thesis paper can be used in modeling social processes and the behavior of citizens. The application of the research results can be useful in the practical implementation of the regional decentralization policy and to help initiate an inter-city dialogue to dispel local stereotypes and reduce social tension.

Розкрито соціально-філософський зміст єдиного освітнього простору (ЄОП). Визначено витоки, особливості формування, сучасний стан, перспективи розвитку даного простору в Україні та в усьому світі, а також у філософському контексті висвітлено суть і особливості трансформації системи освіти України у взаємозв'язку з реалізацією політики євроінтеграції. Розвинуто інституційний підхід до вивчення ЄОП. З'ясовано, що зазначений простір - новітній соціальний субінститут у межах інституту освіти. Показано місце поняття "єдиний освітній простір" серед філософських категорій ("простір і час", "соціальний простір") та загальнонаукових термінів ("освітній простір"). Відзначено, що загальнонаукове поняття ЄОП походить від категорій "простір і час", "соціальний простір" та "соціальний час". Стверджено, що створення ЄОП на базі принципу безперервності освіти являє собою відповідь на глобальні інституційні трансформації. Установлено, що системотвірним фактором ЄОП є інтеграція системи освіти внаслідок економічної глобалізації. Засадами появи такого феномену, як ЄОП, запропоновано визначити певний рівень розвитку економіки та технологій, культури та суспільної свідомості. Зроблено висновок, що формування ЄОП має здійснюватись еволюційним шляхом, тобто як певний етап після стабілізації економіки, удосконалення сфери матеріального виробництва та становлення національної самовизначеності України.

  Скачати повний текст

Виявлено та систематизовано художні прийоми, що забезпечують реалізацію ігрової інтенції художнього твору та визначають ігрову парадигму англійського роману останньої третини ХХ ст. З'ясовано поняття гри, її смислові компоненти у працях вітчизняних і зарубіжних науковців. Визначено функції гри у модерністській і постмодерністській літературі, описано ігрові прийоми на різних рівнях тексту. Проаналізовано найприкметніші художні твори англійської літератури останньої третини ХХ ст. щодо їх ігрового потенціалу, охарактеризовано особливості функціонування ігрових прийомів у англійському романі. Виявлено ігровий простір, що утворюється через візуальні метафори. Висвітлено закономірні прояви літературної гри на сюжетно-композиційному, стильовому рівнях англійського роману 1960 - 1990-х років, що формують його ігрову парадигму.

  Скачати повний текст

Вперше систематизовано ідіоми на позначення людини у межах ідіоматичного простору "homo socialis" у сучасній англійській мові. Уточнено комплекс концептів, які відображені в ідіомах і стосуються позначення різних сфер життя людини. Розкрито взаємодію виокремлених концептів і побудовано концептуальну ієрархію ідіоматичного простору "homo socialis". Визначено функції ідіом на позначення людини в сучасній англомовній художній прозі. Виокремлено комунікативні стратегії й тактики, в реалізації яких беруть участь ідіоми антропоцентричного спрямування.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі на основі проведених досліджень розв'язано актуальне наукове завдання, що полягає у розвитку числових методів комплексного аналізу стосовно ідентифікації параметрів квазіідеальних полів за даними томографії прикладених квазіпотенціалів, що забезпечує можливість оптимального використання набору експериментальних даних. Відповідно до цього, розроблено методику (метод та відповідні алгоритми) комплексного аналізу розв'язання задач томографії прикладених квазіпотенціалів, яка б передбачала (для кожної із відповідних інжекцій) наявність на границі області лише еквіпотенціальних ліній (із заданими на них розподілами локальних швидкостей або значень функції течії) та ліній течії (із відомими розподілами потенціалу на них). На цій основі конкретизовано відповідні алгоритми стосовно ключових припущень щодо структури коефіцієнта провідності як скалярних функцій дійсних змінних на площині, і поширено відповідні алгоритми на простір, випадки наявності кількох ділянок прикладання квазіпотенціалів та реконструкції зображення в анізотропному середовищі. На основі відповідних алгоритмів розроблено комп'ютерні програми розв'язання задач реконструкції зображення та проведений відповідний порівняльний аналіз результатів числових експериментів у порівнянні з відомими методами.^UA topical scientific problem, which consists in the development of numerical complex analysis methods concerning the identification of parameters of quasiideal fields according to applied quasipotential tomography, which provides the possibility of optimal use of the set of experimental data, is solved on the basis of research conducted in the dissertation. Accordingly, a methodology (method and corresponding algorithms) of complex analysis of solving the applied quasipotential tomography problems which would assume (for each of the corresponding injections) a presence at the boundary of the domain only equipotential lines (with local velocity distributions or stream function values given at them) and stream lines (with known potential distributions at them) was developed. It is based on the ideas of applied quasipotential method for image reconstruction, according to which iterative solving of analysis and synthesis problems is reduced to use of numerical quasiconformal mapping and parametric identification methods, respectively. On this basis, corresponding algorithms for the key assumptions regarding the structure of the isotropic environment on a plane are specified (in particular, the form of minimizing functional is constructed, given the need to fulfill the condition of speed equality using data of both stream and quasipotential functions in the iterative process, at each injection), and the corresponding algorithms are extended to space. These ideas are reduced to the cases where there are several sections of application the quasipotentials and identification of parameters in an anisotropic medium. In the latter case, the minimizing functional is constructed taking into account the ideas of regularization, the necessity of fulfilling the corresponding generalizations of the Cauchy-Riemann conditions and the relationships between the characteristics of eigenvalues at each injection. The computer programs for solving image reconstruction problems under a series of key assumptions about the structure of the conductivity coefficient (tensor) as scalar functions of real variables using applied quasipotential tomographic data have been developed using corresponding algorithms. Comparative analysis of the results of numerical experiments, conducted using both the methods developed in the dissertation and the known methods, gives reason to conclude that obtained algorithms can be extended to cases of study the structure of specific objects and media (the movement of matter in which is carried out by similar laws), that take place, particularly, in hydrodynamics, geology, industry and medicine.

Здійснено аналіз феномена суб'єкта в історичній культурології. Наведено сутнісні характеристики, які визначають багатоваріантність пізнавальних моделей культурно-історичного знання. Особливу увагу приділено проблемам суб'єкт-об'єктної кореляції у формах культурно-історичних досліджень. Детально проаналізовано важливі тенденції, що простежуються в історичній культурології протягом ХХ ст. Висвітлено напрямки трансформації пізнавальних моделей історико-культурних знань. Досліджено концептуальний простір історичної культурології, необхідною складовою якого є функціональний контекст діалогічності (суб'єкт-суб'єктні взаємовідносини) та пошук тотальної ідентичності суб'єкта.

  Скачати повний текст

Досліджено питання розпізнавання та позиційно-інварантного аналізу геометричних форм багатокомпонентних зображень проекційної природи з неоднорідним розподілом яскравості, одержаних за умов дальньої фотограмметрії. Розглянуто багатокомпонентні зображення растрового типу; з компонентами, одержаними відсіканням за рівнем яскравості та (або) в різних спектральних діапазонах випромінення - носія відеоінформації. Функції яскравості таких зображень представлено безрозмірними комбінаціями семіінваріантів заданого порядку, що у сукупності утворюють багатовимірний простір інформаційно-геометричної моделі, в межах якої класи еквівалентності геометричних форм зображень подано алгебричними багатовидами. Розроблено методичну та алгоритмічну базу ідентифікації та аналізу багатокомпонентних зображень різної топологічної структури на базі запропонованих геометричних моделей, в термінах позиційних та метричних задач багатовимірної геометрії простору моделі. Запропоновано конструктивні алгоритми ідентифікації та аналізу багатокомпонентних зображень дних типів, високу ефективність яких обгрунтовано теоретично та підтверджено впровадженнями.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано тезу про релігійну (християнську) навантаженість культурної ідентичності Модерну, охарактеризовано основні соціальні форми її реалізації. Запропоновано нове тлумачення концепції культурної ідентичності. З'ясовано, що ідентичність є певним набором соціальних інтеракцій. Обгрунтовано значення культурної ідентичності як функції опанування культурними сенсами у соціальному просторі. Вперше визначено три найважливіші підвалини модерної ідентичності: історія, наука, екзистенційний вимір, які детермінують її форму. Доведено, що історія визначає межі та простір розвитку усього людства та забезпечує єдність асерторично розгалужених процесів. З'ясовано, що наука є єдиною легітимною методологією прагматичного освоєння реальності. Аргументовано, що екзистенційний вимір конститує спосіб життя, суголосний модерній раціональності та формує певний етос суспільної поведінки. Доведено, що саме у цих трьох вимірах реалізується культурна ідентичність Модерну. Зроблено висновок, що культурна ідентичність Модерну грунтується на автентичних християнських засадах.

  Скачати повний текст

Досліджено ізоморфні занурення скінченних метричних просторів (СМП) та властивості відстані Громова - Хаусдорфа між СМП. Запропоновано конструкцію та описано алгоритм ізоморфного довільного СМП у деякий простір Хемінга. Розглянуто континуальну родину попарно неізоморфних однорідних локально скінченних метричних просторів, кожен з яких містить ізоморфну копію довільного СМП. Визначено поняття експоненти Громова - Хаусдорфа СМП і досліджено деякі її властивості.

  Скачати повний текст

Установлено, що носіями прихованого смислу в поетичному тексті виступають індикатори імплікатів. З'ясовано, що домінантним видом мапування у творенні імплікатів, зокрема, на дотекстовому рівні є аналогове, субститутивне, контрастивне, на текстовому - мовне або конструктивно-творче, на позатекстовому - наративне. Побудовано інтегративну когнітивну модель імплікативного простору шляхом розкриття механізмів формування його складників на різних рівнях поетичного тексту. Висвітлено конфігурацію та наповнення імплікативного простору віршованих текстів американської поезії модерну та постмодерну.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням розпізнавання та інтерпретації геометричних форм зображень проекційної природи. Розроблено новий напрямок в геометричному моделюванні проекційних зображень, який грунтується на концепції геометричного об'єкту у багатовимірному просторі інформаційних характеристик зображень. Розвинуто теоретичні основи напрямку: відображення класів еквівалентності геометричних форм на простір характеристик (простір моделі); метризацію простору характеристик, при якій класи еквівалентності геометричних форм зображень подаються у просторі моделі диференційованими многовидами (гіперсферами), а точкові перетворення зображень - ізометричними рухами на них. Встановлено зв'язок між траєкторіями зазначених рухів та параметрами формоутворення зображень. Створено методичну та алгоритмічну базу ідентифікації та аналізу зображень проекційної природи, включаючи фрактальні зображення, на основі запропонованих геометричних моделей, в термінах позиційних та метричних задач багатовимірної геометрії простору моделі. Запропоновано конструктивні алгоритми ідентифікації та аналізу зображень проекційної природи, високу ефективність яких обгрунтовано теоретично та підтверджено впровадженнями.

  Скачати повний текст

Визначено міжнародну інвестиційну діяльність як провідну форму інтеграційних процесів у сучасній системі світового господарства. Проведено дослідження основних засад організації міжнародної інвестиційної діяльності країн ЄС і порівняння основних показників потоків прямих іноземних інвестицій (ПІІ) країн ЄС та України. Проведено порівняльний аналіз макроекономічних та інституційних факторів, що впливають на потоки залучених ПІІ в Україні та в нових членах ЄС. Доведено, що інвестиційна євроінтеграція України потребує організації взаємних інвестиційних потоків між ЄС та Україною і створення національних ТНК. Розглянуто використання комплексу спеціальних заходів на базі диференційованого підходу щодо напрямків організації інвестиційного процесу. Запропоновано поетапну схему, структурну модель і заходи щодо організаційної підтримки механізму інвестиційної інтеграції України в європейський простір.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано основні протиріччя сучасного етапу глобалізації, які визначають його історичне місце. Надано характеристику наслідків транснаціоналізації та просторової реструктуризації трансформаційних економік в процесі їх інтеграції у глобальні ринки. Доведено, що ускладнюючою обставиною інституційного розвитку країн з трансформаційною економікою є розбіжність між загальною логікою глобального переходу та специфічною логікою ринкових реформ. Розкрито та систематизовано сприятливі наслідки та ризики глобалізації, які повинні враховуватись під час вибору національної траєкторії інтеграції у глобальний соціально-економічний простір.

  Скачати повний текст