Деградація ґрунтів вважається однією із найбільших загроз збалансованого управління ґрунтовими ресурсами та є своєрідним викликом для сталого розвитку суспільства, загострюючи проблеми як екологічного, так і соціально-економічного характеру. У системі наукових досліджень деградація ґрунтів належить до числа найбільш актуальних проблем ґрунтознавства, екології та землеробства. Особлива увага приділена сучасному стану орних чорноземів, що пов’язано з їхньою продуктивністю і важливим економічним значенням для продовольчої безпеки країни. Придністерська височина вважається регіоном зі значним природноресурсним потенціалом, і зокрема родючими ґрунтами, основу яких складають чорноземи. У структурі ґрунтового покриву височини загальна площа чорноземів становить 406 тис. га (62 % території височини), з них на чорноземи типові припадає 260 тис. га (39 %), чорноземи опідзолені займають площу 146 тис. га (23 %). Сучасний стан чорноземів Придністерської височини, як і України загалом, викликає все більше занепокоєння у зв’язку з інтенсифікацією деградаційних процесів. Аналіз літературних джерел та узагальнені порівняння властивостей орних чорноземів засвідчують, що за останні 40–50 років найбільш загрозливими деградаційними процесами в регіоні є: дегуміфікація, ерозійне зменшення потужності гумусового горизонту чорноземів, ущільнення ґрунту в польових сівозмінах, особливо на ріллі, побічним наслідком чого є руйнування структури. Ситуація також ускладнюється домінуванням схилового рельєфу у структурі посівних площ, які за умови періодичних опадів зливового характеру та нехтування протиерозійними заходами зазнають посиленої деградації. Залучення чорноземів у сільськогосподарське виробництво в умовах дефіциту органічної речовини призвело до прояву дегумуфікації. За останнє століття вміст гумусу в чорноземах Придністерської височини знизився з 5–6 % до рівня 3–4 %. Результати досліджень вказують на помітний прояв дегуміфікації в межах орного горизонту (0–20 см), яка посилюється при зміні морфометричних параметрів рельєфу та через інтенсивність прояву ерозійних процесів. Отримані показники Сгк : Сфк свідчать про домінування гуматного типу гумусу в автоморфних умовах та плавну зміну з гуматного на фульватно-гуматний тип гумусу в межах схилів. Результатами колориметрії ідентифіковано зміни природного кольору чорноземів, інтенсивність яких зростає з посиленням деградаційних процесів. За оцінкою показника колірної відмінності (∆E) з урахуванням візуального сприйняття кольору спостерігачем, чіткого знебарвлення зазнали чорноземи схилових ділянок крутістю понад 3°. За даними вмісту агрономічно цінних повітряно-сухих агрегатів, щільності будови, пористості, використаних у якості діагностичних критеріїв, встановлено різний ступінь прояву ущільнення та знеструктурення на рівні орного та підорного горизонтів чорноземів вододільних плато та схилового рельєфу. Результати досліджень засвідчують відсутність чорноземів, з критичним ступенем фізичної деградації. В автоморфних умовах чорноземи вирізняються слабким, рідше середнім, ступенем прояву знеструктурення та ущільнення. У межах схилового рельєфу ступінь фізичної деградації чорноземів оцінюється переважно як сильний. Отримані результати висвітлюють особливості трансформації орних чорноземів у сучасних умовах ґрунтокористування, зокрема їхніх морфологічних ознак, а також фізичних і фізико-хімічних властивостей. Основний зміст роботи спрямований на дослідженні деградаційних процесів, їхніх особливостях прояву, інтенсивності та спрямуванні в чорноземах Придністерської височини на катенарному рівні з урахуванням геоморфологічних умов території.^USoil degradation is considered one of the biggest threats to the balanced management of soil resources and is a unique challenge for the sustainable development of society, exacerbating problems of both ecological and socioeconomic nature. In the system of scientific research, soil degradation as a result of irrational land use is one of the most urgent problems of soil science, ecology, and agriculture. Special attention is paid to the current state of arable chernozems, which is related to their productivity and important economic importance for the food security of the country. The Prydnisterska upland is considered to be a region with significant natural resource potential and, in particular, fertile soils, the basis of which are chernozems. The structure of the upland soil cover is dominated by chernozems, which reaches an area of 406 thousand hectares (62 % of the territory of the upland), of which typical chernozems account for 260 thousand hectares (39 %), and podzolised chernozems have an area of 146 thousand hectares (23 %). The current state of the chernozems of the Prydnisterska upland, as well as Ukraine in general, is causing increasing concern due to the intensification of degradation processes. The literature sources analysis and generalized comparisons of the arable chernozems properties show that over the past 40–50 years, the most threatening degradation processes in the region have been: dehumidification, erosion of the chernozem humus horizon, soil compaction in field crop rotations, especially on arable land, which results in the structural destruction. The situation is also complicated by the dominance of the sloping topography in the structure of cultivated areas, which, under conditions of periodic torrential rainfall and neglect of anti-erosion measures, undergo increased degradation. The involvement of chernozems in agricultural production under conditions of organic matter deficit has led to dehumidification. Over the last century, the humus content in the chernozems of the Prydnisterska upland has dropped from 5–6 % to 3– 4 %. The results of the research indicate a noticeable degree of dehumidification within the arable horizon (0–20 cm), which increases with changes in the morphometric parameters of the relief and due to the intensity of erosion processes. The obtained values of Ctc:Cfc indicate the dominance of humate type of humus in automorphic conditions and a smooth change from humate to fulvatehumate type of humus within the slopes. The results of colorimetry identified changes in the natural color of chernozems, the intensity of which increases with the intensification of degradation processes. According to the color difference index (∆E), which takes into account the visual perception of color by an observer, the chernozems of slopes with a steepness of more than 3° were clearly discolored. According to the content of agronomically valuable air-dry aggregates, structure density, and porosity used as diagnostic criteria, different degrees of compaction and disintegration were found at the level of arable and sub-arable horizons of chernozems of watershed plateaus and slope relief. The research results show that there are no chernozems with a critical degree of physical degradation. Under automorphic conditions, chernozems are characterized by a low, rarely medium degree of disintegration and compaction. Within the sloping terrain, the degree of physical degradation of chernozems is assessed as mostly severe. The obtained results highlight the peculiarities of arable soil transformation under modern soil management conditions, in particular, their morphological features, as well as physical and physicochemical properties. The main content of the work is aimed at studying the degradation processes, their peculiarities of manifestation, intensity and direction in the chernozems of the Prydnisterska upland at the catenary level, taking into account the geomorphological conditions of the territory.

Уперше в умовах Правобережного Лісостепу України встановлено високу ефективність альтернативних органо-мінеральних систем удобрення у формуванні родючості чорнозему вилугуваного та продуктивності буряків цукрових в умовах короткоротаційних сівозмін. Доведено, що внесення під буряки цукрові мінеральних добрив, соломи та зеленої маси гірчиці білої стабілізувало родючість ґрунту і забезпечило їх високу біологічну продуктивність.Удосконалено систему альтернативного удобрення буряків цукрових шляхом внесення азоту у передпосівну культивацію та проведення позакореневих підживлень мікродобривами.Дістали подальшого розвитку питання ефективності альтернативних органо-мінеральних систем удобрення буряків цукрових у короткоротаційних сівозмінах; питання азотного та мікроелементного живлення за альтернативного удобрення буряків цукрових.Встановлено, що внесення у короткоротаційних сівозмінах N90Ρ90Κ90 + солома + сидерат мало найвищий стабілізаційний вплив на стан гумусу чорнозему вилугуваного. Зазначена система удобрення забезпечила надходження органічної речовини у ґрунт в кількості – 3,55-3,57 т/га, стабілізувала вміст гумусу в шарі 0-30 см в розрізі сівозмін на рівні – 4,04-4,07%, збільшила вміст гумусу до фону мінеральних добрив – на 0,18-0,20% і супроводжувалось коефіцієнтами гуміфікації органічної речовини – 22-44%. Структура сівозмін не впливала істотно на стан гумусу ґрунту.Досліджено, що найвищі запаси мінерального азоту у ґрунті на початок вегетації буряків цукрових формувала традиційна на основі гною система удобрення – 128-153 кг/га, із альтернативних найкращою визначено систему удобрення з внесенням N90Ρ90Κ90 + солома + сидерат – 99-112 кг/га азоту, тоді як мінеральна система удобрення забезпечила найнижчі запаси азоту у ґрунті – 65-76 кг/га. У сівозмінах з передпопередниками ячмінь-горох та горох-вико-овес запаси мінерального азоту були вищими на 8-25 кг/га, ніж в сівозміні з двома полями сої. Встановлено, що альтернативна з внесенням соломи, зеленої маси сидерату та мінеральних добрив система удобрення створювала високий фон рухомого фосфору і калію у ґрунті на початок вегетації – відповідно 183-193 та 103-115 мг/кг, що було на рівні традиційної на основі гною системи удобрення і перевищило фон мінеральних добрив – на 18-22 та 26-34 мг/кг ґрунту. Фактор сівозмін впливав неістотно на вміст рухомого фосфору і калію у ґрунті.Досліджено, що органо-мінеральні системи удобрення формували запаси продуктивної вологи у 1,5 м шарі ґрунту вищі на 5-27 мм, ніж мінеральна. Найефективніше буряки цукрові використовували вологу ґрунту у сівозмінах ячмінь-горох-пшениця озима-буряки цукрові та соя-соя-пшениця озима-буряки цукрові за внесення N90Ρ90Κ90 + солома + сидерат: на формування 1 т біологічного врожаю витрачалось – 305 м3 вологи зі зменшенням до фону мінеральних добрив на 24-31 м3.Встановлено, що в умовах достатнього зволоження органо-мінеральні системи удобрення є найефективнішим засобом підвищення біологічної продуктивності буряків цукрових у короткоротаційних сівозмінах. Найвищу біологічну продуктивність буряків цукрових отримали у сівозміні ячмінь-горох-пшениця озима-буряки цукрові за внесення N90Ρ90Κ90 + солома + сидерат: врожайність коренеплодів – 70,9 т/га, цукристість – 18,6%, збір цукру – 13,2 т/га. Зазначена система удобрення збільшила збір цукру до фону мінеральних добрив на 1,8 т/га, до аналогічних варіантів у сівозмінах з соєю та горохом-вико-вівсом на 0,6 т/га. Досліджено, що внесення азотних добрив весною та проведення позакореневих підживлень мікродобривами на фоні альтернативного органо-мінерального удобрення збільшило врожайність коренеплодів порівняно з осіннім внесенням азотних добрив – на 6,6 т/га, цукристість коренеплодів – на 0,2%, збір цукру – на 1,3 т/га.Досліджено, що в умовах достатнього зволоження альтернативні органо-мінеральні системи удобрення формували сталі засади вирощування буряків цукрових за умови, коли гичку залишали на полі. Найбільш екологічно стабільним у короткоротаційних зерно-бурякових сівозмінах визначено внесення N90Ρ90Κ90 + солома + сидерат: інтенсивність балансу азоту 88-95%, фосфору – 275-319%, калію – 90-102%. Фактор сівозмін не впливав істотно на баланс елементів живлення у ґрунті. За внесення азотних добрив весною та проведення позакореневого підживлення мікродобривами на фоні альтернативного органо-мінерального удобрення інтенсивність балансу азоту становила 91-92%, фосфору – 319-330%, калію – 126-129%. У разі відчуження гички з поля за всіх систем удобрення формувався різкий дефіцит азоту і калію у ґрунті та зберігався позитивний баланс фосфору^UFor the first time, in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine, the high efficiency of alternative organic-mineral fertilization systems in forming the fertility of leached chernozem and the productivity of sugar beet in the conditions of short crop rotations was established. It has been proven that the application of mineral fertilizers, straw and green mass of white mustard under sugar beets stabilized soil fertility and ensured their high biological productivity.It was improved the system of alternative fertilization of sugar beets by applying nitrogen into pre-sowing cultivation and foliar fertilizing with micronutrient fertilizers.It was further developed the issue of the effectiveness of alternative organic-mineral fertilization of sugar beets in short crop rotations; the issue of nitrogen and trace element nutrition under alternative fertilization of sugar beets.It was established that the application of N90Ρ90Κ90 + straw + green manure in short crop rotations had the highest stabilizing effect on the humus condition of leached chernozem. The specified fertilization system ensured the supply of organic matter to the soil in the amount of 3.55-3.57 t/ha, stabilized the humus content in the 0-30 cm layer in the view of crop rotations at the level of 4.04-4.07%, increased the humus content to the background of mineral fertilizers - by 0.18-0.20% and provided humification coefficients of organic matter - 22-44%. The structure of crop rotation did not significantly affect the state of soil humus.It was investigated that the highest reserves of mineral nitrogen in the soil at the beginning of the sugar beet growing season were formed by the traditional manure-based fertilization system – 128-153 kg/ha, and among the alternatives, the best was the fertilization with the application of N90Ρ90Κ90 + straw + green manure – 99-112 kg/ha of nitrogen, while the mineral system of fertilization formed the lowest nitrogen reserves in the soil– 65-76 kg/ha. In crop rotations with predecessors of barley-peas and peas-vetch-oats, mineral nitrogen reserves were higher by 8-25 kg/ha than in crop rotation with two soybean fields.It was found that the alternative fertilization system with the application of straw, green manure and mineral fertilizers created a high background of mobile phosphorus and potassium in the soil at the beginning of the growing season – 183-193 and 103-115 mg/kg, respectively, which was at the level of the traditional manure-based system of fertilizers and exceeded the background of mineral fertilizers – by 18-22 and 26-34 mg/kg of soil. The crop rotation factor had an insignificant effect on the content of mobile phosphorus and potassium in the soil.It was investigated that organic-mineral fertilization systems formed reserves of productive moisture in a 1.5 m layer of soil 5-27 mm higher than mineral ones. Sugar beet most effectively used soil moisture in the crop rotations of barley-pea-winter wheat-sugar beet and soybean-soybean-winter wheat-sugar beet with the application of N90Ρ90Κ90 + straw + green manure: 305 m3 of moisture was used to form 1 ton of biological harvest with a decrease to the background of mineral fertilizers on 24-31 m3.It has been established that in conditions of sufficient moisture, organic-mineral fertilization systems are the most effective means of increasing the biological productivity of sugar beet in short crop rotations. The highest biological productivity of sugar beet was obtained in the rotation of barley-peas-winter wheat-sugar beets with application of N90Ρ90Κ90 + straw + green manure: yield of roots – 70.9 t/ha, sugar content –18.6%, sugar yield – 13.2 t/ha. The specified fertilization system increased sugar collection against the background of mineral fertilizers by 1.8 t/ha, compared to similar options in crop rotations with soybeans and peas-vetch-oats by 0.6 t/ha.It was investigated that the application of nitrogen fertilizers in the spring and foliar fertilizing with micronutrient fertilizers against the background of alternative organic-mineral fertilizers increased the yield of roots compared to the autumn application of nitrogen fertilizers – by 6.6 t/ha, sugar content in roots – by 0.2%, sugar yield – by 1.3 t/ha.

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 201 – агрономія (20 – Аграрні науки та продовольство). Київ, 2023.У дисертації наведено теоретичне та практичне вирішення науково-виробничого завдання, яке полягає у встановленні особливостей росту, розвитку та продуктивності сучасних гібридів сорго цукрового залежно від прояву алелопатично активних речовин рослин культури упродовж органогенезу в агроекологічних умовах правобережного Лісостепу України.Задля вирішення задачі щодо пізнання механізмів алелопатичної дії гібридів сорго цукрового шляхом прижиттєвих виділень зростаючих рослин, створення алелопатичного режиму культури та післядії продуктів їх деструкції, які можуть впливати на наступні культури сівозміни необхідні фундаментальні наукові дослідження, спрямовані на встановлення алелопатичних особливостей сучасних гібридів сорго цукрового, що може розкрити механізми надходження фізіологічно активних речовин у навколишнє середовище та дозволить оцінити їх вплив на ріст і розвиток культури. Обгрунтування алелопатичного аспекту культури сорго є дієвим важілем впливу на удосконалення елементів технології вирощування культури з урахуванням фізіолого біологічних особливостей конкретного гібриду, що дозволить максимально використовувати його продуктивний потенціал. Мета та завдання досліджень: є встановлення особливостей росту, розвитку та продуктивності сучасних гібридів сорго цукрового залежно від прояву алелопатично активних речовин культури упродовж органогенезу рослин в агроекологічних умовах правобережного Лісостепу України.Об’єкт досліджень – процеси росту й розвитку рослин та формування продуктивних показників сорго цукрового залежно від умісту фітохімічних речовин та їх дія у процесі органогенезу культури. Предмет досліджень – високопродуктивні гібриди сорго цукрового –Sugargraze (Аргентина), Sioux і Mohawk (США) та Ананас (Україна) (стандарт); якісні показники насіння та його схожість, густота рослин, агробіологічні параметри, дія природних та профільних фітохімічних сполукНаукова новизна отриманих результатів. Уперше встановлено фізіолого-біохімічні особливості росту і розвитку рослин та формування продуктивності гібридів сорго цукрового за прояву фітохімічних речовин культури упродовж органогенезу. Визначено кількісний склад алелохімікатів у вегетативних і генеративних органах культури. Встановлено терміни процесу деструкції післяжнивних решток сорго цукрового та їх алелопатичну дію на рослини.Удосконалено методику визначення дії алелопатично-активних речовин рослин та післяжнивних решток сорго цукрового в агрофітоценозах сільськогосподарських культур на основі встановлення профільних фітохімічних сполук сучасних гібридів сорго цукрового та їх видоспецифічності у продовж органогенезу культури.Дістали подальшого розвитку наукові питання щодо виявлення особливостей прояву фітохімічних речовин у процесі органогенезу досліджуваних гібридів сорго цукрового, умісту та кількісті фенольних профілів у вегетативних та генеративних органах рослин залежно від генотипу гібридів сорго цукрового, встановлення особливостей дії фітохімічних речовин на тест культури в умовах in vitro.Наукова новизна підтверджена патентом на корисну модель № 143794, Україна, 2020. Практичне значення отриманих результатів. На основі результатів досліджень з’ясовано кількісну складову та видоспецифічність прояву фітохімічних речовин, які синтезуються рослинами під час вегетації і є показником алелопатичної напруги середовища, і які забезпечують різноманітне забарвлення зерна, впливають на якісні показники та польову схожість насіння різних генотипів гібридів сорго цукрового в процесі органогенезу культури, пригнічують або стимулюють проростання насіння, ріст і врожай рослин наступної культури (монокультура чи сівозміни). Отримані експериментальні дані росту і розвитку рослин за дії профільних фітохімічних сполук сорго цукрового використовуються для практичних заходів з раціонального розміщення сільгоспкультур у короткоційних сівозмінах або в контексті сидератів, покривних культур, проміжних посівів або мульчування.Методичні рекомендації, які розроблені за результатами досліджень використовуються у Білоцерківському НАУ та Уманському НУ садівництва.Ключові слова: генотипи, насіння, фітохімічні речовини, in vitro, органогенез, деструкція^UDissertation for the degree of Doctor of Philosophy in specialty 201 – Agronomy (20 –Agricultural Sciences and Food) Kyiv, 2023The dissertation provides a theoretical and practical solution to the research and production task, which consists in establishing the characteristics of growth, development and productivity of modern sugar sorghum hybrids depending on the manifestation of allelopathically active substances of culture plants during organogenesis in the agro-ecological conditions of the right-bank forest-steppe of UkraineIn order to solve the problem of learning the mechanisms of the allelopathic action of sugar sorghum hybrids through intravital secretions of growing plants, creating an allelopathic regime of culture and the after-effects of their destruction products, which can affect the following crop rotations, fundamental scientific research is needed, aimed at establishing the allelopathic features of modern sugar sorghum hybrids, which can reveal the mechanisms of entry of physiologically active substances into the environment and will allow to assess their influence on the growth and development of culture. The substantiation of the allelopathic aspect of sorghum culture is an effective lever of influence on the improvement of the elements of culture cultivation technology, taking into account the physiological and biological features of a specific hybrid, which will allow maximum use of its productive potentialThe aim and task of the research is to establish the characteristics of growth, development and productivity of modern sugar sorghum hybrids depending on the manifestation of allelopathically active substances of the culture during the organogenesis of plants in the agro-ecological conditions of the right-bank forest-steppe of UkraineThe object of research is the processes of plant growth and development and the formation of productive indicators of sugar sorghum depending on the content of phytochemicals and their action in the process of organogenesis of the cropThe subject of research is high-yielding sugar sorghum hybrids -Sugargraze (Argentina), Sioux and Mohawk (USA) and Ananas (Ukraine) (standard); quality indicators of seeds and their germination, plant density, agrobiological parameters, action of natural and profile phytochemical compoundsScientific novelty of the obtained results. For the first time, the physiological and biochemical features of plant growth and development and the formation of productivity of sugar sorghum hybrids based on the manifestation of phytochemical substances of the culture during organogenesis were established. Quantitative composition of allelochemicals in vegetative and generative organs of culture was determined. The terms of the process of destruction of post-harvest remains of sugar sorghum and their allelopathic effect on plants have been established.The method of determining the effect of allelopathically active substances of plants and post-harvest residues of sugar sorghum in agrophytocenoses of agricultural crops has been improved based on the establishment of profile phytochemical compounds of modern hybrids of sugar sorghum and their species specificity during the organogenesis of the crop.The scientific issues related to the identification of the features of the manifestation of phytochemicals in the process of organogenesis of the researched sugar sorghum hybrids, the content and quantity of phenolic profiles in the vegetative and generative organs of plants depending on the genotype of the sugar sorghum hybrids, and the establishment of the features of the action of phytochemicals on the culture test in vitro were further developed. The scientific novelty is confirmed by the utility model patent No 143794, Ukraine, 2020Practical significance of the obtained results. Based on the results of research, the quantitative component and species specificity of the manifestation of phytochemical substances, which are synthesized by plants during the growing season and are an indicator of allelopathic stress of the environment, and which provide a variety of grain color, influence the quality indicators and field germination of seeds of different genotypes of sugar sorghum hybrids in the process, have been clarified organogenesis of the crop, suppress or stimulate seed germination, growth and yield of plants of the next crop (monoculture or crop rotation). The obtained experimental data on the growth and development of plants under the action of specific phytochemical compounds of sugar sorghum are used for practical measures on the rational placement of agricultural crops in short-term crop rotations or in the context of siderates, cover crops, intermediate crops or mulchingMethodological recommendations, which were developed based on the results of research, are used in Belotserki National University and Uman National University of HorticultureKey words: genotypes, phytochemicals, species specificity, in vitro, orga

Об'єкт дослідження - еколого-економічне обґрунтування мінімізованого та нульового обробітку ґрунту за різних систем удобрення в сівозміні на зрошуваних землях півдня України. Мета - є розробка та еколого-економічне обґрунтування використання мінімізованого та нульового обробітку ґрунту у коротко-ротаційній сівозміні на зрошуваних землях півдня України для збереження родючості темно-каштанового ґрунту та підвищення продуктивності сільськогосподарських культур. Методи – польовий, лабораторний, аналітичний. Результати одержані в роботі доведені до рівня практичного застосування і використовуються в господарствах Херсонської області з метою одержання збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, збереження та підвищення родючості темно-каштанових ґрунтів зони зрошення Південного Степу України. Впровадження у виробництво різноглибинного безполицевого обробітку з глибоким чизельним розпушуванням під озимі зернові колосові в коротко-ротаційних сівозмінах на фоні органо-мінеральних систем удобрення з використанням побічної продукції і сидератів забезпечило зростання продуктивності зерно-просапних сівозмін та сприяло покращенню еколого-меліоративного стану грунтів в зоні дії Каховської, Інгулецької зрошшуваних систем та Північно-Кримського магістрального каналу. Новизна полягає у науковому обґрунтуванні агроекологічних та технологічних заходів у сівозміні на темно-каштанових ґрунтах Південного Степу України в зоні дії Каховської зрошуваної системи. Уперше для умов півдня України за результатами узагальнення багаторічних наукових досліджень, проведених у стаціонарних дослідах на темно-каштановому середньосуглинковому ґрунті за умов тривалого зрошення водами Каховської зрошувальної системи: науково обґрунтовано напрями з оптимізації технологій вирощування сільськогосподарських культур для зрошуваних коротко ротаційних зерно-просапних сівозмін; визначено еколого-економічний вплив мінімізованих і нульових систем основного обробітку ґрунту на продуктивність короткоротаційної сівозміни та родючість темно-каштанового середньосуглинкового ґрунту. Наукова цінність – удосконалено агротехнологічні заходи, спрямовані на зниження енергоємності обробітку ґрунту, підвищення економічної ефективності та екологічної безпеки функціонування короткоротаційних сівозмін в зрошуваних умовах Каховської зрошуваної системи. Галузь – сільське господарство.^UThe object of research ecological and economic substantiation of minimized and no-tillage under different fertilization systems in crop rotation on irrigated lands of the south of Ukraine. The goal There is a development and ecological and economic substantiation of the use of minimized and zero tillage in short-rotation crop rotation on irrigated lands of the South of Ukraine to preserve the fertility of dark chestnut soil and increase crop productivity. Methods - field, laboratory, analytical. Results - obtained in the work are brought to the level of practical application and are used in farms of Kherson region in order to increase agricultural production, preserve and increase the fertility of dark chestnut soils of the irrigation zone of the southern steppe of Ukraine. Introduction into production of various deep tillage with deep chisel loosening under winter grain ears in short-rotational crop rotations against the background of organo-mineral fertilizer systems using by-products and green manures ensured the growth of grain-row crop rotations and contributed to the improvement of ecological condition. Kakhovka, Inguletska irrigation systems and the North Crimean main canal. The novelty of the results consists in the scientific substantiation of agroecological and technological measures in crop rotation on dark chestnut soils of the Southern Steppe of Ukraine in the zone of action of the Kakhovka irrigated system. For the first time for the conditions of the south of Ukraine according to the results of generalization of long-term scientific researches carried out in stationary experiments on dark chestnut medium loam soil under conditions of long irrigation by waters of Kakhovka irrigation system: directions for optimization of technologies of growing crops the ecological and economic influence of minimized and zero systems of main tillage on the productivity of short-rotation crop rotation and fertility of dark-chestnut medium loamy soil is determined. Scientific value - agro-technological measures aimed at reducing the energy intensity of tillage, increasing economic efficiency and environmental safety of short-rotation crop rotations in irrigated conditions of the Kakhovka irrigated system have been improved. Sector is agriculture.

У дисертації обґрунтовано науково-теоретичні положення стабілізації зерновиробництва в умовах глибоких кліматичних та техногенних змін в сучасних агроценозах Центральної частини Лісостепу Правобережного. Показано суть, динаміку та направленість цих змін. Підкреслено вплив масового скорочення тваринницької галузі в аграрному секторі економіки на сучасні технології вирощування пшениці озимої. Доведено зростання дефіциту вологозабезпечення ґрунту в існуючих системах землеробства регіону, реальну загрозу наближення його гідротермічних умов до показників північного Степу. Встановлено ефективність використання на потреби ґрунту післяжнивних рослинних решток, позитивну роль передпосівної бактеризації насіння та застосування комплексних мікродобрив в системі живлення пшениці озимої. Вперше в умовах регіону досліджено і доведено доцільність застосування No-till – технології вирощування пшениці озимої в зоні нестійкого зволоження. Підкреслено її вологозберігаючу, протиерозійну та гумусоутворюючу дію та економічну ефективність.Показано значення кукурудзи в стабілізації зерновиробництва в умовах природно-антропогенних змін. Обґрунтовано основні параметри доцільності розширення її посівів в короткоротаційних сівозмінах. Ключові слова: агроценози, сівозміна, гідротермічний режим, пшениця озима, кукурудза на зерно, система удобрення, мікродобрива, бактеріальні препарати, No-till технологія.^UThe dissertation substantiates the scientific and theoretical principles of stabilization of grain production in the conditions of deep climatic and technogenic changes in modern agrocenoses of the central part of the Right-Bank Forest-Steppe. The essence, dynamics and direction of such changes are shown. An increase in frequency and duration of dry periods at all stages of organogenesis of winter wheat was established. The influence of the massive reduction in the livestock industry in the agricultural sector of the economy on modern technologies of growing winter wheat, in particular, on the structure of its predecessors, is emphasized. As a result of such a reduction, a sharp decrease in the number of forage crops, which are predecessors, that leave the field early, was noted, while an increase in crops, which, during late harvesting, remove a large amount of moisture and nutrients from the soil. The growing deficit of soil moisture supply as the main limiting factor in the existing farming systems of the region, the real threat of approaching its hydrothermal conditions to the indicators of the northern Steppe is proved.The effectiveness of the use of post-harvest plant residues for soil needs with a shortage of organic fertilizers of animal origin, the positive role of pre-sowing bacterization of seeds and the use of complex microfertilizers in the nutritional system of winter wheat have been experimentally established.For the first time in the conditions of the region and the expediency of using No-till technology of growing winter wheat on gray forest soils of the zone of unstable moisture were investigated and substantiated. Its moisture-accumulating, anti-erosion and humus-forming effect, as well as economic efficiency, are emphasized. It has been established that a significant increase in winter wheat yield is observed starting from the third year of applying zero tillage.It is shown that in connection with the increased risks in growing winter wheat, the importance of corn in stabilizing grain production in the context of modern natural and anthropogenic changes increases. The main parameters of the expediency of expanding the crops in short crop rotation have been substantiated. It was found that on gray forest soils in the zone of unstable moisture, repeated sowing of corn in the same field leads to a decrease in its yield by 0.6 t/ha and is not advisable.Key words: agrocenoses, crop rotation, hydrothermal regime, winter wheat, corn for grain, fertilization system, micronutrient fertilizers, bacterial preparations, No-till technology.

У дисертації викладено результати комплексного дослідження агрофізичних, фізико-хімічних, водно-фізичних й агрохімічних показників чорноземів типових Лісостепу України, рівня продуктивності та економічної ефективності сільськогосподарських культур у короткоротаційних сівозмінах за застосування грунтозахисних обробітків, глибокого розпушення та удобрення. Наведено теоретичне обґрунтування та експериментальне вирішення проблеми відновлення родючості грунтів. Отримані результати й узагальнення матеріалу дають можливість стверджувати, що за показниками щільності складення, пористості та запасів вологи, перехід на безполицевий обробіток і впровадження елементів мінімізації повинні розпочатися з усунення «орної підошви», а саме застосування різноглибинного безполицевого обробітку з періодичним глибоким розпушенням, з часом, на 14 рік використання грунтозахисних технологій, можливе використання під пшеницю озиму мілкого безполицевого обробітку. Тривале застосування (14 років) безполицевих обробітків за органомінеральної системи удобрення із соломою й сидератами підвищувало у 0-30 см шарі чорнозему типового Правобережного Лісостепу вміст органічної речовини на 0,36-0,46 % порівняно з неудобреним варіантом. У шарі 0-30 см за безполицевих обробітків уміст гумусу був вищим, ніж за оранки на 0,06-0,08 %, а запаси гумусу - на 2,0-4,0 т/га. На 3 рік упровадження різних систем обробітку чорнозему типового у Лівобережному Лісостепу істотні зміни відмічено лише у шарі 0-10 см, де за безполицевих обробітків із внесенням органо-мінерального удобрення вміст гумусу підвищився на 0,08-0,10 %. Система удобрення мала більший вплив на вміст елементів живлення у чорноземі типовому порівняно з обробітками ґрунту. Існує тісна залежність між показниками ґрунтової родючості (щільність ґрунту, запаси вологи, вміст гумусу й доступних форм елементів живлення) та урожайністю кукурудзи на зерно, а динаміка щільності ґрунту в чорноземі типовому впродовж вегетаційного періоду істотно не вплинула на урожайність пшениці озимої та ячменю ярого. Застосування мінеральних добрив на фоні соломи сприяло збільшенню продуктивності сівозміни на 47-53 %; соломи і сидератів 73-78 % порівняно зваріантом без добрив. Найбільша продуктивність сівозміни у Правобережному Лісостепу забезпечувалася застосуванням соломи (1,2 т/га), сидератів, N12 і N78P68K68 за глибокого безполицевого обробітку (6,71 т/га), в умовах Лівобережного Лісостепу на варіанті солома (1,2 т/га), N12 і N95P75K75 за різноглибинного безполицевого обробітку із глибоким розпушенням до 50 см (7,37 т/га).^UThe dissertation describes the results of a comprehensive study of the agrophysical, physico-chemical, water-physical and agrochemical properties of chernozems typical of the Forest-Steppe of Ukraine, the level of productivity and economic efficiency of agricultural crops in short-term crop rotation using of soil conservation technologies, deep cultivation, fertilizers and a time factor. A theoretical justification and an experimental solution to the problem of restoring soil fertility are given. The results obtained and the generalization of the material make possible to assert that for optimizing of indicators of soil bulk density, porosity and moistureaccumulation, the transition to soil cultivation without moldboard and the use of minimization elements should begin with the elimination of the “plow hardpan”, namely the use of different-depth non-plowing cultivation with periodic deep loosening, after 14 years of using of soil conservation technologies, it is possible to use shallow cultivation for winter wheat growing. Long-term use (14 years) of non-plowing cultivations with an organo-mineral fertilizer system including straw and green manure increases the organic matter content on 0.36-0.46 % in 0-30 cm soil layer of chernozem typical of the Right-Bank Forest-Steppe compared to the non-fertilized variant. In the 0-30 cm soil layer under non-plowing treatments, the humus content was higher on 0.06-0.08 % compared with variant under plowing, and humus storage rates were higher on 2.0-4.0 t/ha accordingly. In the 3rd year of using of different systems of cultivating of chernozem typical of the Left-Bank Forest-Steppe, significant changes are visible only in the 0-10 cm layer, where when using non-plowing treatments with the use of organicmineral fertilizers, the humus content increased by 0.08-0.10 %. Crop fertilization systems had a greater impact on the content of nutrients in chernozem typical compared to tillage systems. There is a close correlation between soil fertility indicators (soil bulk density, moisture reserves, humus content and available forms of nutrients) and yield of corn for grain, and the dynamics of soil bulk density in chernozem typical during the growing season did not significantly affect the yield of winter wheat and spring barley. The use of mineral fertilizers on with straw background contributed to an increase in crop rotation productivity by 47-53 %; with straw and green manure - by 73-78 % compared with the variant without fertilizers. The highest crop rotation productivity in the Right-Bank Forest-Steppe was obtained with the use of straw (1.2 t/ha), siderate, N12 and N78P68K68 with deep non-plowing cultivation (6.71 t/ha), under conditions of the Left-Bank Forest-Steppe with the use of straw (1.2 t/ha), N12 and N95P75K75 under different-depth non-plowing cultivation with deep cultivation up to 50 cm (7.37 t/ha).

Розглянуто вплив восьми передпопередників (чорний пар, горох, чина, сочевиця, вико-вівсяна сумішка на зелену масу, соя на зелену масу, квасоля, кукурудза на силос) на умови росту та розвитку цукрових буряків, на їх врожайність і якість у сівозмінах короткої ротації за умов лівобережної частини Лісостепу України. Наведено показники економічної й енергетичної ефективності вирощування буряків за умов різних перших культур короткоротаційних сівозмін. З'ясовано, що найбільш рентабельно для господарств під час використання сівозмін короткої ротації є вирощування цукрових буряків у ланках із чорним паром, горохом на зерно та вико-вівсяною сумішкою на зелену масу.

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано методичний підхід інвестиційної привабливості виробництва рідкого біопалива, суть якого полягає у встановленні зон та їх рейтингової оцінки для виробництва сировини (насіння ріпаку та зерна кукурудзи) та переробки її на біопаливо, що сприятиме формуванню сировинної бази для виробництва біопалива з врахуванням продовольчої безпеки. Удосконалено методичний підхід щодо визначення необхідної площі сівби ріпаку та кукурудзи на зерно для виробництва біопалива відповідно до нормативних витрат палива на вирощування сільськогосподарських культур в сівозмінах і рівня ресурсозабезпеченості товаровиробників, який на відміну від інших, враховує розрахунок коефіцієнта використання розрахункової посівної площі ріпаку та кукурудзи відносно площі ріллі. Удосконалено методику розрахунку підвищення ефективності виробництва продукції сільського господарства за рахунок використання традиційного пального та сумішей традиційного пального з біопальним, а також методики розрахунків обсягу інвестицій і оцінювання їх окупності для реалізації проекту виробництва біодизеля в зоні стратегічної інвестиційної привабливості.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичні обгрунтування й експериментально запропоновано нове розв'язання наукової та практичної проблеми ефективного використання чорноземів за допомогою раціональних сівозмін, обробітку грунту, екологічної систематизації систем їх удобрення біологічного азоту за умов Лісостепу України. Встановлено закономірності змін родючості чорноземних грунтів у різноротаційних сівозмінах залежно від систем удобрення, розроблено основні параметри грунтової родючості, обгрунтовано залежність формування фотосантіраного стану посівів, мікробіологічних показників грунту, балансу поживних речовин. Розроблено систему удобрення сільськогосподарських культур у сівозміні, яка забезпечує зростання врожайності сільськогосподарських культур і збереження родючості грунту. Розроблено моделі різноротаційних зернобурякових сівозмін на підставі агрохімічних, біологічних показників, системного екологічного та біоенергетичного аналізу, що забезпечує одержання в сівозмінах із довгою ротацією 9,11 - 9,52 т/га кормових одиниць, в сівозмінах із короткою ротацією 6,7 - 6,8 т/га.

  Скачати повний текст

Виявлено оптимальні для умов регіону строки сівби озимих зернових культур, що дозволяє одержати високий рівень урожайності й якості зерна за мінімальних витратах ресурсів. Надано всебічну оцінку кукурудзі на силос як попереднику для озимих та ярих зернових культур, що дозволяє удосконалити й підібрати найбільш раціональну структуру посівних площ у сівозмінах з кукурудзою. Встановлено оптимальні варіанти технологій вирощування для озимих та ярих зернових колосових культур після кукурудзи на силос для господарств з різним ресурсним забезпеченням за умов східної частини Лісостепу України. Визначено економічну й енергетичну ефективність різних варіантів технологій для озимих та ярих зернових культур.

  Скачати повний текст

Виявлено біорізноманітність сегетальної флори району дослідження. Вперше охарактеризовані особливості росту та формоутворення семи видів бур'янів на агроценотичному градієнті різних видів зернових культур у Лівобережному Лісостепу України. Визначено морфологічні ознаки, які дозволяють діагностувати віталітетний стан популяцій цих видів. На основі методів популяційної біології виявлено трансформації вікової та віталітетної структури популяцій, наведено характеристику репродуктивного процесу досліжуваних видів у посівах різних культур. З використанням канонічного аналізу показано алометричні співвідношення між вегететативною та генеративною сферами особин бур'янів за різних агрофітоценотичних умов. На підставі комплексного підходу зроблено інтегральне оцінювання впливу окремої культури на кожний з досліджених видів бур'янів. Розроблено рекомендації щодо оптимізації контролю сегетальної рослинності екологічно-безпечними методами.

  Скачати повний текст

На підставі результатів багаторічних досліджень виявлено вплив сівозмінного фактора на водний, поживний режим і фітосанітарний стан грунту та посівів. Установлено значення рослинних решток у формуванні запасів і балансу органічної речовини в грунті. Визначено агротехнічну, економічну й енергетичну ефективність короткоротаційних польових сівозмін з різним насиченням, розміщенням і співвідношенням зернових і олійних культур. Науково обгрунтовано доцільність впровадження оптимальних варіантів чергування культур для господарств різної спеціалізації залежно від природно-кліматичних умов Степу України. Для одержання високих і стабільних урожаїв сільськогосподарських культур рекомендовано у короткоротаційних польових сівозмінах розміщувати високоврожайні, високопродуктивні зернові та зернобобові й олійні культури за кращих попередників, а саме: пшеницю озиму - після пару чорного та гороху, ячмінь озимий і соняшник - пшениці озимої, ріпаку ярого - після гороху та ячменю озимого.

  Скачати повний текст

Наведено рекомендації щодо оптимізації основних параметрів вирощування озимої пшениці у сівозмінах. Встановлено агрофізичні, біологічні та поживні властивості грунту, проаналізовано особливості нагромадження та витрати у ньому вологи. Досліджено процеси росту та розвитку рослин озимої пшениці. Визначено закономірності формування врожаю та проведено комплексне оцінювання впливу попередників, системи удобрення та способів основного обробітку грунту на врожайність зерна озимої пшениці з урахуванням біологічних та екологічних вимог землеробства. Виявлено, що технологія чорного пару з використанням методів загальноприйнятого обробітку грунту залежно від системи удобрення забезпечує найвищу урожайність зерна озимої пшениці - 2,80 - 3,62 т/га. Встановлено, що використання вівсяно-горохових культур як сівозміни забезпечує урожайність зерна озимої пшениці 2,06 - 2,60 т/га, гороху - 1,89 - 2,49 т/га, кукурудзи на силос - 1,62 - 2,21 т/га. У разі застосування безполицевого способу основного обробітку грунту зафіксовано урожайність відповідно - 2,82 - 3,65, 1,92 - 2,56, 1,90 - 2,53, 1,59 - 2,05 т/га. Встановлено, що застосування різних систем удобрення сприяє зростанню продуктивності гектара землі та підвищенню рівня рентабельності виробництва зерна озимої пшениці.

  Скачати повний текст

Подано комплексну агрофізичну та мікробіологічну характеристику підзолистих грунтів під посівами сільськогосподарських культур за умов тривалого землекористування. Показано, що за умов беззмінної культури в сівозміні формується різна за фено- та генотиповими ознаками мікрофлора та відбувається зміна домінантних форм мікроорганізмів. Визначено, що за умов різних агроценозів (беззмінний льон, сівозміна, чистий пар) формується різний за генетичною структурою комплекс мікроорганізмів, що має суттєве значення для вирішення прикладних завдань, таких як раціональна побудова сівозмін, профілактика грунтовтомлення, підвищення ефективності добрив і продуктивності сільськогосподарських культур. Встановлено, що за умов чистого пару та беззмінної культури льону спостерігається зниження у порівнянні із сівозміною генетичної різноманітності прокаріот, відбувається збіднення генетичних ресурсів мікрофлори в грунті. Висвітлено традиційні методи агрофізичного та мікробіологічного аналізу грунту, а також новітні методи молекулярно-генетичного аналізу асоціації грунтових бактерій (ПЛР у реальному часі, tRLFP, клонування ДНК). На підставі одержаних результатів досліджень функціонування та біорізноманіття мікробного комплексу подано узагальнену схему, що відображає зміни мікробного комплексу, які відбуваються в грунті за умов сільськогосподарського виробництва. Зазначено, що визначальним чинником формування мікрофлори є сівозміна, в якій стабільно підтримується високий рівень біомаси, різноманітності мікроорганізмів і за умов беззмінної культури льону-довгунцю, де відбувається зниження біомаси та генетичногого потенціалу мікроорганізмів.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив різних олійних культур на екологічні фактори життя рослин, а також на ріст, розвиток, продуктивність і якість наступного врожаю озимої пшениці у південній Степовій зоні України та суходолі. Установлено рівень впливу попередників - чорного пару, озимого та ярого ріпаку, ярої гірчиці сарептської та білої, льону олійного, соняшнику, амаранта, рицини, гороху, сої та озимої пшениці на особливості водного та поживного режимів, фітосанітарного стану, біологічної активності грунту, темпів росту, розвитку, продуктивності, фізичних, технологічних і посівних якостей зерна різних сортів озимої пшениці. На підставі результатів проведених комплексних досліджень під час розробки організаційно-господарського плану господарств, розташованих у зоні південного Степу, показано доцільність використання олійних культур (гірчиці сарепської та білої, ріпаку озимого та ярого, льону олійного, рицини) у польових сівозмінах як попередників озимої пшениці без ризику суттєвого зниження рентабельності виробництва культури та не проводити повторні посіви озимої пшениці й не вирощувати її по амаранту та соняшнику.

  Скачати повний текст

Вперше у короткоротаційних сівозмінах проведено комплексне екологічне оцінювання впливу тривалого застосування органічних (гній, солома, сидерат) і мінеральних добрив та їх поєднань на агроекосистему ясно-сірого лісового грунту за умов Полісся України. Встановлено зв'язок оптимальних параметів і нормативних показників агрофізичних, фітосанітарних і біотичних властивостей ясно-сірого лісового грунту Полісся з системою традиційного та "біологічного" ведення землеробства. Для Полісся України визначено поширення в орному шарі дощових черв'яків як одного з показників біологічної активності грунту за комплексного використання мінімалізованого обробітку грунту та "біологічного" ведення землеробства. Встановлено підвищення окупності одиниці мінеральних добрив за умов максимального залучення в біологічний кругообіг біогенних елементів побічної продукції рослин.

  Скачати повний текст

Розроблено агроекологічні засади вирощування картоплі на ясно-сірому лісовому грунті у короткоротаційних сівозмінах зони Полісся. Установлено, що оптимальний ступінь насичення сівозміни картоплею становить 25 % у порівнянні з насиченням 33,3 % та 50 %, що створює сприятливі умови для розвитку рослин, формування врожаю та забезпечує екологічну стійкість агроекосистеми. Надано агроекологічну та біодіагностичну оцінку грунту залежно від удобрення. Вивчено мікробний ценоз та целюлозолітичну активність грунту. Установлено загальну біологічну активність грунту, чисельність мезофауни картоплі та сівозміни в цілому. З'ясовано, що застосування такої системи удобрення значно знижує ураженість бульб хворобами, підвищує їх лежкість під час зберігання та забепечує екологічну рівновагу агрофітоценозу.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження діяльності та ролі сільського підприємництва Лівобережної України у соціально-економічному розвитку сільського господарства протягом 1890-х - 1917 р. На підставі аналізу широкого кола джерел висвітлено історичні передумови й економічні особливості становлення сільських підприємців, причини соціального розшарування та диференціації селянства, основи виникнення різних форм організації підприємницької діяльності в аграрному секторі економіки Лівобережної України, джерела зародження підприємницького прошарку на селі. Досліджено особливості розвитку у сільському господарстві у період економічних криз на початку XX ст. та у роки буржуазної революції 1905 - 1907 рр. За результатами аналізу й узагальнення статистичних даних розкрито вплив столипінської аграрної реформи на розвиток підприємницької діяльності у даному регіоні України. Доведено, що під час її проведення відбувалася трансформація українського сільського підприємництва, цьому сприяло створення самостійних хутірських господарств фермерського типу. Визначено, що реформа позитивно вплинула на розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві, спричинила підвищення товарообігу, продажу надільної землі, прискорення мобілізації земельної власності, а також поглиблення соціальної диференціації на селі. Внаслідок нововведень у сільськогосподарському виробництві покращалася сівозміна, господарство набуло більшої раціональності, зросла товаризація селянських продуктів. З'ясовано особливостії скрутного економічного становища сільського підприємництва протягом 1914 - 1917 р.Лівобережної України за умов війни

  Скачати повний текст

Виявлено вплив біологічних засобів інтенсифікації (гною, сидератів і побічної продукції) та попередників на показники родючості грунту, фітосанітарний стан посівів, продуктивність і якість зерна пшениці озимої у короткоротаційних сівозмінах. Досліджено вплив різних систем удобрення та попередників на водний, поживний режим грунту, фітосанітарний стан посівів, ріст і розвиток рослин, урожайність, якість зерна пшениці озимої, продуктивність сівозмін, економічну й енергетичну ефективність. Серед короткоротаційних сівозмін найбільш продуктивною на темно-сірому грунті є плодозмінна сівозміна з введенням поля трав багаторічних (конюшини) та застосуванням традиційної органо-мінеральної системи удобрення за умов внесення під всі культури рекомендованої дози мінеральних добрив, а також 10 т гною на 1 га сівозміни. Вихід кормових одиниць з 1 га ріллі становив 6,9 т, перетравного протеїну - 0,48 т/га. Вискокопродуктивною є також зерно-просапна короткоротаційна сівозміна з насиченням зерновими до 75 % та введенням кукурудзи на силос.

  Скачати повний текст

За результатами трирічних досліджень впливу різних заходів і систем основного обробітку грунту у короткоротаційних сівозмінах за умов вирощування соняшнику на водно-фізичні властивості грунту та фітосанітарний стан посівів даної культури встановлено особливості формування продуктивності цієї та інших культур і сівозмін у цілому за умов південного Степу України. Розраховано економічну й енергетичну ефективність вирощування соняшнику за різних систем основного обробітку грунту у короткоротаційних сівозмінах та умов догляду за посівами. Розроблено технологію з диференційованою системою обробітку грунту на фоні оптимального удобрення у короткоротаційних сівозмінах, яка забезпечує високу продуктивність і економічну ефективність соняшнику та сівозміни у цілому. Основними елементами цієї технології є: вилучення зяблевого основного обробітку грунту у пару; ярусну оранку на 35 - 49 см під соняшник; збалансовану систему удобрення на заплановану врожайність; підгортання рослин соняшнику за другої культивації міжрядь. Зазначено, що впровадження цих елементів технології вирощування соняшнику забезпечує одержання 23,8 - 24,1 ц/га якісного насіння за високої рентабельності витрат.

  Скачати повний текст