Досліджено агробіологічні основи формування врожаю озимої пшениці за умов західного Лісостепу України, розроблено ресурсоощадну технологію її вирощування, що забезпечує 60 - 80 ц/га зерна високої якості. Встановлено кращі попередники, особливості обробітку грунту, придатність сортів для ресурсоощадної технології, оптимальні норми мінеральних добрив, строки і норми внесення азоту, спосіб сівби, площу живлення рослин, глибину загортання насіння, строки і норми висіву та внесення туру. Виявлено оптимальні параметри та закономірність формування елементів структури врожаю озимої пшениці під впливом агротехнічних заходів (польової схожості, перезимівлі, загального виживання, густоти рослин і продуктивного стеблостою, коефіцієнта кущіння, довжини колоса, числа колосків і зерен у колосі, маси зерна з колоса), встановлено взаємозв'язок між ними та шляхи регулювання їх параметрів за допомогою розробленої технології. Досліджено вплив агрозаходів на урожайність, якість зерна, елементи структури врожаю. Наведено порівняльну характеристику інтенсивної та ресурсоощадної технологій, економічну й енергетичну оцінку окремих агрозаходів і ресурсоощадної технології.

  Скачати повний текст

На підставі результатів досліджень, проведених у 1998 - 2001 рр. на темно-сірих опідзолених легкосуглинкових грунтах Західного Лісостепу України визначено вплив глибини їх основного обробітку та використання сучасного покоління гербіцидів на рівень забур'яненості, формування врожаю та якості зерна озимої пшениці після різних попередників (конюшини лучної та кукурудзи на силос). Наведено комплексну оцінку дії зазначених чинників на широкий спектр показників грунтової родючості, фітосанітарного стану посівів і грунту; обгрунтовано економічну й енергетичну доцільність їх використання. Встановлено, що зменшення глибини обробітку грунту та застосування нового покоління гербіцидів у разі посіву озимої пшениці після конюшини лучної забезпечує економію затрат 384,5, а після кукурудзи на силос - 348,1 МДж/га.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості вегетації та продуктивність кукурудзи на зерно та силос за умов літньої сівби з міжряддями 210 см. Доведено, що посів кукурудзи у II декаді червня, за рахунок зміщення вегетації на період з більш сприятливими метеорологічними показниками впливає на ріст та розвиток рослин, зокрема, спостерігається поліпшення режимів мінерального живлення та водоспоживання. Встановлено, що критичний період рослин кукурудзи залежить від зниження температури повітря та підвищення його вологості. Урожайність кукурудзи на силос та зерно у порівнянні з основними посівами зростає на 30%. Вирощування кукурудзи літньої сівби з міжряддями 210 см дозволяє використовувати їх до збирання культури з метою посіву озимої пшениці. Запаси доступної вологи у грунті достатні для отримання нормальних сходів пшениці. Встановлено, що збирання кукурудзи на силос до появи сходів не суттєво впливає на стан посівів озимої пшениці. Негативних наслідків збирання кукурудзи на зерно за умов мерзлого грунту не виявлено. Доведено, що вирощування озимої пшениці у міжряддях кукурудзи літньої сівби дозволяє отримувати стабільний урожай продовольчого зерна. Зазначено, що продуктивність сівозмінних ланок у цілому зростає в 1,5 - 1,6 рази.

  Скачати повний текст

Визначено шляхи оптимізації процесу функціонування агроценозу за рахунок стимуляції препаратами асоціативних азотфіксувальних і фосфатмобілізувальних бактерій, а також мікробіолоічними препаратами, які мають фунгіцидні властивості, що обмежує застосування техногенних засобів. Виявлено вплив факторів навколишнього середовища, хімічних засобів стимуляції агроценозу та їх біологічних налогів на динаміку формування адаптивного потенціалу сортів, зокрема, польову схожість насіння, зимо- і морозостійкість рослин, генотипну специфіку постфлорального фотосинтезу, особливості перерозподілу та надходження азоту в зерно залежно від умов вирощування. Обгрунтовано суть і генетичну природу формування продукційного потенціалу на підставі морфофізіологічного аналізу, визначенні впливу азотфіксаторів на потенційну продуктивність напівкарликових і середньорослих сортів. З'ясовано вплив загальноприйнятих агротехнічних заходів та елементів біологічної технології на формування продуктивності озимої пшениці залежно від агрометереологічних і біологічних факторів, в тому числі, динаміки водного та мікробіологічного режимів грунту та фітосанітарного стану посівів. Визначено умови формування врожайності та якості зерна різних сортів пшениці у разі застосування штамів і препаратів азотфіксувальних і фосфатмобілізувальних бактерій та біологічних препаратів для захисту рослин від хвороб у порівнянні з дією їх хімічних аналогів за роздільного та комплексного застосування, на підставі чого встановлено ряд нових, теоретичних і практичних положень і обгрунтовано доцільність переходу до технології вирощування озимої пшениці з елементами біологізації з урахуванням сортових особливостей.

  Скачати повний текст

Вперше надано комплексну оцінку впливу абіотичних факторів на ритми росту і розвитку рослин різних сортів озимої пшениці за умов південного Степу України. Досліджено адаптивні властивості (зимостійкість, стійкість проти вилягання і хвороб) та гомеостатичність у добраних сортів. Визначено оптимальні погодні умови осіннього періоду для формування високого адаптивного потенціалу, який забезпечує формування відповідного високого рівня урожаю якісного зерна та насіння. Встановлено залежність урожайності озимої пшениці від кількості опадів у різні періоди вегетації рослин. Надано характеристику якості зерна та насіння різних екотипів озимої пшениці, а також комплексну економічну оцінку ефективності вирощування сортів озимої пшениці за різних умов.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми удосконалення технології вирощування та визначення агроекологічних засад формування врожайності й якості зерна озимої м'якої пшениці за умов центральної частини Лісостепу України. Встановлено оптимальні дози основного мінерального добрива, прикореневого та позакоренового підживлення, строки сівби та норми висіву насіння озимої пшениці. Досліджено вплив агрозаходів і гідротермічного режиму в певні періоди росту та розвитку рослин на елементи структури врожайності, продуктивість, якість зерна та хліба сортів озимої пшениці. Розкрито механізми реакції й узгодження життєвих процесів рослин з динамікою факторів зовнішнього середовища. Вдосконалено технологію вирощування озимої пшениці шляхом застосування позакореневого підживлення залежно від часу відновлення весняної вегетації рослин. Вперше розкрито питання фізіологічного механізму та біохімічної суті мінливості білка в зерні озимої пшениці під впливом погодних чинників у період наливу зерна.

  Скачати повний текст

Розроблено наукові основи екологічного оцінювання технологій вирощування пшениці озимої, яка враховує вплив на екотоксилогічний, агрохімічний, фітосанітарний стан, санітарно-гігієнічні, біохімічні показники якості та продуктивність культури. Проведено екологічне оцінювання технологій вирощування пшениці озимої сорту Лада Одеська в зоні північного Лісостепу України.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив зернобобових попередників (гороху, чини, сої та вико-вівсяної суміші) на показники родючості грунту та продуктивність і якість зерна озимої пшениці за короткоротаційних сівозмін у південно-східній частині Лісостепу України. Показано доцільність використання цих культур. З'ясовано, що у разі їх вирощування у грунті створюються сприятливі умови для розвитку рослин озимої пшениці та підвищення її урожайності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено тривалий вплив систем обробітку грунту в поєднанні з мінеральними та органо-мінеральними добривами, сидератами і соломою на основні агрофізичні, біологічні та агрохімічні показники родючості грунту, забур'яненість посівів та урожайність сільськогосподарських культур, економічну та енергетичну ефективність. Встановлено однакову ефективність органічних та мінеральних добрив під час комбінованої та ресурсозберігаючої систем обробітку в сівозміні, що дозволяє обмежитись економічно вигіднішим мілким обробітком дисковими знаряддями під озиму пшеницю після еспарцету та забезпечити сталу врожайність зерна високої якості. За такого поєднання ефективно використовується післядія сидератів і соломи в сівозміні, забезпечується підвищення основних показників родючості грунту з ознаками розширеного відтворення. Подальше зростання врожайності озимої пшениці проявляється на фоні диференційованого хімічного контролю бур'янів у сівозміні.

  Скачати повний текст

Виявлено вплив біологічних засобів інтенсифікації (гною, сидератів і побічної продукції) та попередників на показники родючості грунту, фітосанітарний стан посівів, продуктивність і якість зерна пшениці озимої у короткоротаційних сівозмінах. Досліджено вплив різних систем удобрення та попередників на водний, поживний режим грунту, фітосанітарний стан посівів, ріст і розвиток рослин, урожайність, якість зерна пшениці озимої, продуктивність сівозмін, економічну й енергетичну ефективність. Серед короткоротаційних сівозмін найбільш продуктивною на темно-сірому грунті є плодозмінна сівозміна з введенням поля трав багаторічних (конюшини) та застосуванням традиційної органо-мінеральної системи удобрення за умов внесення під всі культури рекомендованої дози мінеральних добрив, а також 10 т гною на 1 га сівозміни. Вихід кормових одиниць з 1 га ріллі становив 6,9 т, перетравного протеїну - 0,48 т/га. Вискокопродуктивною є також зерно-просапна короткоротаційна сівозміна з насиченням зерновими до 75 % та введенням кукурудзи на силос.

  Скачати повний текст

Наведено результати трирічних польових досліджень щодо впливу різних способів безполицевого основного обробітку грунту на основні показники родючості чорнозему типового на забур'яненість, ріст, розвиток та урожайність культур ланки зернопаропросапної сівозміни: чистий пар - озима пшениця - кукурудза на зерно. Проведено економічний та енергетичний аналізи способів обробітку грунту. Встановлено, що безполицеві способи основного обробітку грунту підвищують щільність грунту в порівнянні з оранкою, хоча її показники не виходять за межі оптимальних значень щодо вирощування культур ланки сівозміни. Безполицевий основний обробіток підвищує агрегатний стан грунту та його стійкість до ерозії. За рахунок зниження витрат пального та непоновлювальної енергії способи безполицевого обробітку грунту дозволяють скоротити загальні витрати на проведення основного обробітку грунту. Доведено, що комбінований та чизельний обробітки дозволили отримати сталі врожаї культур ланки зернопаропросапної сівозміни, а також забезпечити найбільший вихід кормових одиниць з одиниці площі. Розроблено рекомендації щодо впровадження чизельного або комбінованого грунтозахисного обробітку грунту під культури ланки сівозміни у господарствах Лівобережного Лісостепу України.

  Скачати повний текст

За результатами досліджень показано, що тривале застосування мінеральних добрив на фоні післядії гною у зерно-буряковій сімозміні сприяє значному підвищенню вмісту мінерального азоту в орному та підорному шарах грунту, накопиченню сухої маси рослинами озимої пшениці та підвищенню врожайності. З'ясовано можливості й оптимальні строки для прогнозування врожайності та показників якості зерна озимої пшениці за рівнем азотного живлення рослин. Розроблено відповідні методи на базі визначення накопичення сухої речовини в рослинах. Установлено можливості та розроблено методики використання нового інструментального методу - хлорофілометрії - для визначення рівня азотного живлення рослин озимої пшениці сорту "Миронівська 61". За допомогою оперативної інструментальної діагностики досліджено рівень азотного живлення озимої пшениці та розроблено на її основі оптимізаційні заходи щодо поліпшення якості зерна. На лучно-чорноземному карбонтаному грунті північної частини Лісостепу України на фоні внесення 60 кг/га азоту ранньої весни та 30 кг/га аміачної селітри напочатку виходу рослин у трубку проведено позакореневе підживлення рослин розчинами кристалона особливого або акварина 5 (з розрахунку 1 кг/га в 250 л води) напочатку виходу рослин у трубу і за фази колосіння. Ці заходи підвищують врожайність зерна озимої пшениці до 80 - 91 ц/га II - III класу якості. Визначено економічну ефективність тривалого застосування добрив у сівозміні та безпосереднього внесення аміачної селітри, кристалона особливого й акварина 5 на лучно-чорноземному карбонатному грунті північної частини Лісостепу України.

  Скачати повний текст

Викладено результати досліджень закономірностей мінливості ознаки тривалості періоду вегетації та окремих етапів онтогенезу у сортів, ліній та гібридів озимої пшениці під впливом різних погодних та агротехнічних умов вирощування. Встановлено, що зі скороченням тривалості вегетації у процесі селекції та сортозмін збільшується варіабельність окремих етапів, що сприяє покращенню адаптивного потенціалу сортів. Виявлено вплив тривалості вегетації та окремих етапів розвитку на урожайность, якість зерна, морозо-зимостійкість, а також стійкість щодо ураження хворобами (бурою іржею, борошнистою росою, фузаріозом колосу) та ушкодження прихованостебловими шкідниками. Вперше експериментально підтверджено необхідність дифернційованого підходу щодо розгляду етапів весняно-літньої вегетації озимої м'якої пшениці. Розроблено модель сортотипу для селекційних програм, на основі якої створено сорти Багряна та Запорука. Показано, що використання даної моделі сприяє збільшенню адаптивного потенціалу та одержанню стабільних урожаїв пшениці на півдні України.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення змін посівних і технологічних якостей зерна озимої пшениці у період післязбирального дозрівання та у процесі подальшого зберігання. На підставі аналізу одержаних даних встановлено, що у зерні м'якої та твердої пшениці процес післязбирального дозрівання відбувається неоднаково. Темпи цього періоду щодо зерна м'якої пшениці значно перевищували темпи стосовно зерна твердої. Відзначено, щдо сортові особливості зерна впливають на швидкість та інтенсивність післязбирального періоду. Досліджені сорти розподілено за трьома групами - з швидкими, середніми та повільними темпами післязбирального дозрівання. Визначено, що вирощування зерна на високому агрофоні сприяє зростанню темпів дозрівання, його різні умови впливають на динаміку посівних і технологічних якостей, зокрема, у разі площадки з навісом скорочується період дозрівання на 10 - 15 днів. За результатами проведених досліджень зроблено висновок, що за умов Криму оптимальний режимом зберігання доцільно рахувати такий, що на даний час є економічно доцільним.

  Скачати повний текст

Вперше за умов південно-східного Лісостепу підібрано інгредієнти для компонування бакових сумішей карбаміду, мінералізованої пластової води та природного мінералу бішофіт із гербіцидами гранстар, гроділ ультра, пріма, ларен, харнес, дуал голд, екстрем. Встановлено оптимальні компоненти для бакових сумішей та норм їх внесення. Визначено зв'язок між рівнем забур'яненості посівів, величиною врожайності, її структурою й якістю зерна. Проведено оцінювання економічної ефективності застосування бакових сумішей.

  Скачати повний текст

Вивчено фізичні властивості грунту та його водопроникність після різних капустяних культур у посівах озимої культури. Встановлено вміст рухомих елементів живлення перед посівом озимої пшениці після капустяних культур у разі збирання їх на зелену масу, зелене добриво та насіння. Визначено, що максимальний урожай зеленої маси формує редька олійна, а сухої - ріпак ярий. Досліджено, що серед вивчених капустяних культур (рижію, гірчиці сарептської, ріпаку ярого, редьки олійної) на формування одиниці урожаю зеленої маси найменшу кількість поживних речовин витрачає редька олійна. Доведено, що під час заорювання усієї біоммаси (коренів, післяжнивних залишків, урожаю надземної маси) даної культури у грунт надходить кількість азоту, фосфору та калію, яка рівноцінна 34,6 т/га гною. Встановлено, що озима пшениця забезпечує максимальний урожай зерна у разі посіву після редьки олійної, яку заорюють на зелене добриво.Найбільш чистий сумарний прибуток досягнуто за умов посіву озимої пшениці після ріпаку ярого, який збирають на насіння.

  Скачати повний текст

Вперше проведено всебічне вивчення впливу гербіцидів гроділу та трезору, внесених окремо та сумісно з біостимуляторами росту, на забур'яненість посівів, біологічні процеси у рослинах і грунті та на продуктивність озимої пшениці. Вивчено ативність ферментів окисно-відновної дії, анатомічну будову епідермісу листків, динаміку накопичення біомаси та сухих речовин, наростання площі листкової поверхні, синтез хлорофілу та продуктивність фотосинтезу посівів. Проаналізовано біологічну активність грунту, вплив окремих комплексів на формування урожайності та якості зерна озимої пшениці. Надано порівняльну агроекономічну оцінку ефективності застосування гербіцидів та їх сумісного внесення з біостимуляторами росту в посівах озимої пшениці. Зроблено висновок, що сумісне внесення гербіцидів гроділу та трезору разом з біостимуляторами росту зменшує пестицидне навантаження на навколишнє середовище.

  Скачати повний текст

Вивчено шляхи підвищення продуктивності озимої пшениці за умов південно-західної підзони Степу України. Встановлено можливість збільшення ефективності попередників озимої пшениці шляхом оптимального сполучення систем удобрення та способів основного обробітку грунту в сівозмінах. Наведено всебічну оцінку їх впливу на водний режим, біологічні та агрофізичні властивості грунту. Для кожного попередника розроблено рекомендації щодо розміщення озимої пшениці в сівозмінах, що орієнтовані на біологічну систему землеробства. Зазначено, що найвищий урожай зерна отримано за чорного пару (35,1 - 46,1 ц/га), після гороху, що розміщувався по озимій пшениці, він виявився на 30 %, а після інших попередників - на 42,9 - 49,2 % нижче. Доведено, що найбільш економічна та біоенергетична ефективність вирощування озимої пшениці - у ланці сівозміни з чорним паром; найбільш ефективна органо-мінеральна система удобрення грунту: збільшення урожаю за органічної всього на 3 - 6,4 % нижче, ніж за органо-мінеральної.

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток та типи кореневих гнилей озимої пшениці після застосування гербіцидів. Визначено структуру комплексу грибів - збудників хвороби. Доведено вплив гербіцидів на динаміку чисельності різних груп мікроорганізмів та на деякі види грунтової мікрофлори. Виявлено фунгітоксичну дію окремих гербіцидів на збудників кореневої гнилі у чистій культурі. Оцінено біологічну ефективність гербіцидів проти двосім'ядольних бур'янів у посівах озимої пшениці.

  Скачати повний текст