Розроблено агроекологічні засади вирощування картоплі на ясно-сірому лісовому грунті у короткоротаційних сівозмінах зони Полісся. Установлено, що оптимальний ступінь насичення сівозміни картоплею становить 25 % у порівнянні з насиченням 33,3 % та 50 %, що створює сприятливі умови для розвитку рослин, формування врожаю та забезпечує екологічну стійкість агроекосистеми. Надано агроекологічну та біодіагностичну оцінку грунту залежно від удобрення. Вивчено мікробний ценоз та целюлозолітичну активність грунту. Установлено загальну біологічну активність грунту, чисельність мезофауни картоплі та сівозміни в цілому. З'ясовано, що застосування такої системи удобрення значно знижує ураженість бульб хворобами, підвищує їх лежкість під час зберігання та забепечує екологічну рівновагу агрофітоценозу.

  Скачати повний текст

За результатами аналізу та узагальнення експериментальних даних уперше теоретично обгрунтовано доцільність сумісного застосування довготривалої ресурсоощадної системи обробітку грунту та органо-мінеральних добрив у польовій сівозміні. Установлено, що використання зазначених агрозаходів дає змогу підвищити вміст рухомого фосфору (за Кірсановим) під час вирощування озимого ячменю, льону олійного, картоплі у середньому з 35 до 294 мг/кг грунту, вуглецю - з 0,49 до 2,6 %, загального азоту - з 0,092 жл 0,299 % відповідно. Доведено позитивний вплив органо-мінеральної системи удобрення чорноземів південних та дерново-підзолистих грунтів, що дає змогу врівноважувати процеси мінералізації та гуміфікації. Показано, що за умов вирощування озимого ячменю, льону олійного та картоплі у сівозміні важливим способом відновлення родючості грунту є післяжнивне вирощування у польових сівозмінах проміжних культур для одержання сидерату, що забезпечує надходження у грунт 10 - 15 т/га зеленого добрива.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень стосовно впливу застосування набору різних за біологічними особливостями та технологією вирощування зернофуражних культур у короткоротаційних сівозмінах на зміну агрофізичних властивостей грунту та запасів доступної вологи, на вміст гумусу у грунті, фітосанітарний стан посівів цукрових буряків, урожайність озимої пшениці, гороху, ячменю, кукурудзи та цукрових буряків, а також на продуктивність сівозмін і економічну ефективність їх використання. На підставі результатів досліджень рекомендовано впроваджувати сівозміни з високим насиченням кукурудзою та ячменем за одночасного використання підвищених норм гною чи загортання в грунт побічної продукції зернових культур з метою запобігання збідненню грунту за органічною речовиною.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Оцінено еволюційні зміни агроекологічного стану та продуктивності грунтів північно-західного регіону України залежно від інтенсифікації землеробства. Запропоновано нові методичні підходи до здійснення агроекологічного моніторингу. За результатами стаціонарних польових дослідів установлено вплив тривалого застосування добрив і вапнування в сівозмінах на динаміку їх продуктивності, гумусовий стан, поживний режим, біологічні та фізико-хімічні показники дерново-підзолистого та темно-сірого опідзоленого грунтів. Проведено порівняльну оцінку різних варіантів органічних систем удобрення в сівозміні за поєднання з інтегрованим захистом рослин і без нього. З'ясовано, що лише органічна система удобрення з внесенням на 1 га сівозмінної площі 14 т гною та соломи дозволяє підтримувати бездефіцитний баланс гумусу й елементів живлення в грунті. Органічна система удобрення на основі сидератів і побічної рослинницької продукції не забезпечує відновлення родючості грунтів. Науково обгрунтовано нові, диференційовані за видами органічних і нормами мінеральних добрив системи удобрення, установлено їх вплив на родючість темно-сірого опідзоленого грунту, врожайність культур сівозміни та якість вирощеної продукції. Установлено кількісні та якісні параметри деградаційних змін агрохімічного стану грунту за тривалого використання без добрив і визначено ефективність комплексу заходів з відновлення їх родючості.

  Скачати повний текст

Вперше у короткоротаційних сівозмінах проведено комплексне екологічне оцінювання впливу тривалого застосування органічних (гній, солома, сидерат) і мінеральних добрив та їх поєднань на агроекосистему ясно-сірого лісового грунту за умов Полісся України. Встановлено зв'язок оптимальних параметів і нормативних показників агрофізичних, фітосанітарних і біотичних властивостей ясно-сірого лісового грунту Полісся з системою традиційного та "біологічного" ведення землеробства. Для Полісся України визначено поширення в орному шарі дощових черв'яків як одного з показників біологічної активності грунту за комплексного використання мінімалізованого обробітку грунту та "біологічного" ведення землеробства. Встановлено підвищення окупності одиниці мінеральних добрив за умов максимального залучення в біологічний кругообіг біогенних елементів побічної продукції рослин.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив зернобобових попередників (гороху, чини, сої та вико-вівсяної суміші) на показники родючості грунту та продуктивність і якість зерна озимої пшениці за короткоротаційних сівозмін у південно-східній частині Лісостепу України. Показано доцільність використання цих культур. З'ясовано, що у разі їх вирощування у грунті створюються сприятливі умови для розвитку рослин озимої пшениці та підвищення її урожайності.

  Скачати повний текст

Розглянуто вплив восьми передпопередників (чорний пар, горох, чина, сочевиця, вико-вівсяна сумішка на зелену масу, соя на зелену масу, квасоля, кукурудза на силос) на умови росту та розвитку цукрових буряків, на їх врожайність і якість у сівозмінах короткої ротації за умов лівобережної частини Лісостепу України. Наведено показники економічної й енергетичної ефективності вирощування буряків за умов різних перших культур короткоротаційних сівозмін. З'ясовано, що найбільш рентабельно для господарств під час використання сівозмін короткої ротації є вирощування цукрових буряків у ланках із чорним паром, горохом на зерно та вико-вівсяною сумішкою на зелену масу.

  Скачати повний текст

Виявлено вплив біологічних засобів інтенсифікації (гною, сидератів і побічної продукції) та попередників на показники родючості грунту, фітосанітарний стан посівів, продуктивність і якість зерна пшениці озимої у короткоротаційних сівозмінах. Досліджено вплив різних систем удобрення та попередників на водний, поживний режим грунту, фітосанітарний стан посівів, ріст і розвиток рослин, урожайність, якість зерна пшениці озимої, продуктивність сівозмін, економічну й енергетичну ефективність. Серед короткоротаційних сівозмін найбільш продуктивною на темно-сірому грунті є плодозмінна сівозміна з введенням поля трав багаторічних (конюшини) та застосуванням традиційної органо-мінеральної системи удобрення за умов внесення під всі культури рекомендованої дози мінеральних добрив, а також 10 т гною на 1 га сівозміни. Вихід кормових одиниць з 1 га ріллі становив 6,9 т, перетравного протеїну - 0,48 т/га. Вискокопродуктивною є також зерно-просапна короткоротаційна сівозміна з насиченням зерновими до 75 % та введенням кукурудзи на силос.

  Скачати повний текст

Завдяки здісненим польовим дослідам виявлено вплив певних агротехнічних заходів на біометричні показники рослин, фізичні властивості та поживний режим грунту, урожайність і якість насіння соняшнику, раціональність використання гібридами води, тепла та внесених мінеральних добрив. Проведено економічну й енергетичну оцінку технологій вирощування скоростиглих гібридів соняшнику в основному та проміжних посівах. Розраховано математичні моделі одержання оптимальних врожаїв скоростиглих гібридів культури в основних і проміжних посівах. Рекомендовано у разі розміщення соняшнику в сівозмінах на зрошуваних землях висівати скоростиглий гібрид "Візит", який має високий потенціал урожайності, більш ефективно використовує тепло, вологу та поживні речовини грунту. Зазначено, що для вирощування соняшнику в основних посівах (після попередника "озима пшениця на зерно"), і в ранніх післяукісних посівах (після озимих на зелений корм), слід застосовувати середній полицевий обробіток грунту на глибину 20 - 22 см. У післяукісних і післяжнивних посівах під соняшник як основний оброботок грунту доцільно застосовувати безполицевий обробіток на таку саму глибину.

  Скачати повний текст

В довготривалих стаціонарних дослідах на дерново-слабкопідзолистому глинисто-піщаному грунті вивчався вплив систематичного внесення органічних і мінеральних добрив з вапнуванням грунту доломітом в умовах польових сівозмін на основні показники його родючості, врожайність культур та якість продукції рослинництва. Вивчалась порівняльна ефективність щорічного і запасного внесення фосфорних добрив при довготривалому їх застосуванні в сівозміні за впливом на фосфатний режим грунту і продуктивність культур. Розрахована економічна та енергетична ефективність засобів хімізації в сівозмінах. Встановлено, що найбільш оптимальною в дослідах була помірна система мінерального удобрення рослин при повній нормі вапна за гідролітичною кислотністю, що обумовлює врожай сільськогосподарської продукції з якістю, яка задовольняє споживача, забезпечує продуктивність сівозміни з максимальним виходом умовних одиниць з гектара сівозмінної площі при помірних затратах на вирощування культур і як наслідок - високу економічну і енергетичну ефективність.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та методологічні засади грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення степової зони. Розглянуто питання використання результатів розрахунку прибутковості та грошової оцінки з метою визначення шляхів підвищення економічної ефективності експлуатації сільськогосподарських угідь. Удосконалено методику проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення за допомогою сучасних оперативних технологій. Обгрунтовано необхідність використання та удосконалення прибуткової методики для визначення грошової оцінки сільськогосподарських угідь, а також наближення термінології та понятійного апарату оцінки до міжнародних стандартів, доведено їх тісний зв'язок з класичними економічними теоріями. Розроблено основні аспекти удосконалення методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення. За допомогою коригуючих коефіцієнтів ураховано такі особливості сільськогосподарського виробництва та технологій як динаміка врожайності зернових культур, наявність чистих парів, зміна зернових культур у сівозмінах. Запропоновано використання геоінформаційних технологій у грошовій оцінці. Виконано грошову оцінку сільськогосподарських угідь підприємств і проаналізовано їх прибутковість.

  Скачати повний текст

Зазначено спрямованість наукової творчості П.В. Будріна на вирішення проблем ефективності внесення штучних добрив у грунти різного механічного складу, вивчення системи удобрення в сівозмінах, започаткування наукових підходів стосовно використання люпину як зеленого добрива, що є складовою так званого сучасного біологічного землеробства. Наведено результати дослідження наукового доробку вченого з питань селекції основних польових рослин та одержання стійких врожаїв зернобобових культур, відпрацювання технологічних підходів до вирощування льону-довгунця як монокультури, лляних сівозмін та впровадження наукового підходу до травосіяння у грунтозахисному землеробстві. Розглянуто роль вченого в організації сільськогосподарської дослідної справи та освіти держави. Проаналізовано наукові та педагогічні праці вченого, відзначено актуальність наукових програм і вчення П.В. Будріна.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості системи захисту ярого ячменю від шведських мух на основі концепції системи триотрофу (рослина - комаха-фітофаг - ентомофаг). Проаналізовано питання взаємовідносин, які еволюційно склалися між шкідниками та кормовими рослинами, а також визначено видовий склад злакових мух (6 видів) і кількісні показники шкідливості шведських мух в агроценозах ярого ячменю. Визначено вплив шведських мух на накопичення фізіолого-біохімічних метаболітів в рослинах ячменю та встановлено їх морфологічну роль в регулюванні архітектоніки агроценозу. Наведено результати дослідження впливу агротехнічного методу захисту (попередники, сівозміна, добрива тощо) на стійкість рослин ярого ячменю до шведських мух. Визначено видовий склад ентомофагів шведських мух (7 видів, які належать до 4-х родин) з домінуванням видів Rhoptromeris heptoma Htg. та Trichomalus posticus Wesm. Обгрунтовано та реалізовано у виробництві функціональну схему раціональної взаємодії різних методів в системі захисту ярого ячменю від шведських мух.

  Скачати повний текст

Вивчено шляхи підвищення продуктивності озимої пшениці за умов південно-західної підзони Степу України. Встановлено можливість збільшення ефективності попередників озимої пшениці шляхом оптимального сполучення систем удобрення та способів основного обробітку грунту в сівозмінах. Наведено всебічну оцінку їх впливу на водний режим, біологічні та агрофізичні властивості грунту. Для кожного попередника розроблено рекомендації щодо розміщення озимої пшениці в сівозмінах, що орієнтовані на біологічну систему землеробства. Зазначено, що найвищий урожай зерна отримано за чорного пару (35,1 - 46,1 ц/га), після гороху, що розміщувався по озимій пшениці, він виявився на 30 %, а після інших попередників - на 42,9 - 49,2 % нижче. Доведено, що найбільш економічна та біоенергетична ефективність вирощування озимої пшениці - у ланці сівозміни з чорним паром; найбільш ефективна органо-мінеральна система удобрення грунту: збільшення урожаю за органічної всього на 3 - 6,4 % нижче, ніж за органо-мінеральної.

  Скачати повний текст

З використанням результатів проведених досліджень виявлено та рекомендовано виробництву нові способи обробітку грунту й оптимальні дози добрив під кукурудзу у спеціалізованих сівозмінах, що сприятиме збереженню родючості грунтів і екологічної рівноваги навколишнього середовища, а також підвищенню врожайності та якості зерна кукурудзи. Вивчено особливості росту, розвитку та формування врожайності даної культури залежно від технологічних заходів. Досліджено процеси накопичення поживних решток і водоспоживання рослин під впливом способів основного обробітку грунту та його удобрення. Узагальнено дані врожаїв за чотири ротації (20 років) п'ятипільної зернової сівозміни та виявлено тенденцію щодо впливу кількості атмосферних опадів за вегетацією на врожайність кукурудзи за різних фонів удобрення грунту.

  Скачати повний текст

На підставі результатів багаторічних досліджень виявлено вплив сівозмінного фактора на водний, поживний режим і фітосанітарний стан грунту та посівів. Установлено значення рослинних решток у формуванні запасів і балансу органічної речовини в грунті. Визначено агротехнічну, економічну й енергетичну ефективність короткоротаційних польових сівозмін з різним насиченням, розміщенням і співвідношенням зернових і олійних культур. Науково обгрунтовано доцільність впровадження оптимальних варіантів чергування культур для господарств різної спеціалізації залежно від природно-кліматичних умов Степу України. Для одержання високих і стабільних урожаїв сільськогосподарських культур рекомендовано у короткоротаційних польових сівозмінах розміщувати високоврожайні, високопродуктивні зернові та зернобобові й олійні культури за кращих попередників, а саме: пшеницю озиму - після пару чорного та гороху, ячмінь озимий і соняшник - пшениці озимої, ріпаку ярого - після гороху та ячменю озимого.

  Скачати повний текст

В агроценозах пшениці у відкритому грунті в різних зонах дослідження та селекційних теплицях виявлено 43 види нематод трьох екотрофічних груп (фітогельмінти, мікогельмінти, сапробіонти), які належать до 33-х родів, 24-х родин і 6-ти рядів. Найбільш повною мірою представлено ряд Tylenchida, який містить 11 родин, 14 родів і 18 видів. Установлено, що у відкритому грунті більш високі показники різноманітності та вирівняності нематодних угруповань (D = 5,6 - 11,85; E = 0,18 - 0,28), ніж у закритому грунті (D = 4,98; E = 0,23). Відзначено, що до найбільш чисельних і шкодочинних на пшениці видів належать Pratylenchus pratensis, Ditylenchus dipsaci, Tylenchorhynchus dubius, Helicotylenchus dihystera та Paratylenchus nanus. З'ясовано, що динаміка чисельності фітонематод визначається грунтово-кліматичними умовами, тривалістю беззмінних посівів, попередниками в сівозміні та стадією розвитку рослини-хазяїна. Виявлено тісний зворотній зв'язок між чисельністю паразитичних нематод, біомасою рослин у різні фази розвитку й урожайністю. З використанням кореляційного та регресійного аналізу розраховано пороги шкідливості фітогельмінтів. Установлено позитивну залежність між чисельністю фітогельмінтів і розвитком некрозів кореневої системи рослин озимої пшениці. Доведено, що зниженню чисельності паразитичних нематод у відкритому грунті сприяє сівозміна взагалі та кращий попередник, а також звичайна оранка, у селекційних теплицях - вирощування огірків, помідорів та лікарських рослин як попередників озимої пшениці. Виявлено високу протинематодну ефективність протруйників насіння з фунгіцидними властивостями: для озимої пшениці - "Вітавакс 200ФФ" (3л/т), "Раксіл" (1,5 л/т), "Сумі 8 ФЛО" (1,5 л/т), "Дивідент-стар" (1,0 л/т) та "Вінцит 050 CS" (2,0 кг/т), для ярої - "Раксіл" (0,5 л/т) та "Сумі 8 ФЛО" (1,5 л/т), які знижували протягом вегетації чисельність паразитичних нематод на 42,9 - 92 %, що дозволило одержати збільшення врожаю у межах 5 - 10 %.

  Скачати повний текст

Подано комплексну агрофізичну та мікробіологічну характеристику підзолистих грунтів під посівами сільськогосподарських культур за умов тривалого землекористування. Показано, що за умов беззмінної культури в сівозміні формується різна за фено- та генотиповими ознаками мікрофлора та відбувається зміна домінантних форм мікроорганізмів. Визначено, що за умов різних агроценозів (беззмінний льон, сівозміна, чистий пар) формується різний за генетичною структурою комплекс мікроорганізмів, що має суттєве значення для вирішення прикладних завдань, таких як раціональна побудова сівозмін, профілактика грунтовтомлення, підвищення ефективності добрив і продуктивності сільськогосподарських культур. Встановлено, що за умов чистого пару та беззмінної культури льону спостерігається зниження у порівнянні із сівозміною генетичної різноманітності прокаріот, відбувається збіднення генетичних ресурсів мікрофлори в грунті. Висвітлено традиційні методи агрофізичного та мікробіологічного аналізу грунту, а також новітні методи молекулярно-генетичного аналізу асоціації грунтових бактерій (ПЛР у реальному часі, tRLFP, клонування ДНК). На підставі одержаних результатів досліджень функціонування та біорізноманіття мікробного комплексу подано узагальнену схему, що відображає зміни мікробного комплексу, які відбуваються в грунті за умов сільськогосподарського виробництва. Зазначено, що визначальним чинником формування мікрофлори є сівозміна, в якій стабільно підтримується високий рівень біомаси, різноманітності мікроорганізмів і за умов беззмінної культури льону-довгунцю, де відбувається зниження біомаси та генетичногого потенціалу мікроорганізмів.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичні обгрунтування й експериментально запропоновано нове розв'язання наукової та практичної проблеми ефективного використання чорноземів за допомогою раціональних сівозмін, обробітку грунту, екологічної систематизації систем їх удобрення біологічного азоту за умов Лісостепу України. Встановлено закономірності змін родючості чорноземних грунтів у різноротаційних сівозмінах залежно від систем удобрення, розроблено основні параметри грунтової родючості, обгрунтовано залежність формування фотосантіраного стану посівів, мікробіологічних показників грунту, балансу поживних речовин. Розроблено систему удобрення сільськогосподарських культур у сівозміні, яка забезпечує зростання врожайності сільськогосподарських культур і збереження родючості грунту. Розроблено моделі різноротаційних зернобурякових сівозмін на підставі агрохімічних, біологічних показників, системного екологічного та біоенергетичного аналізу, що забезпечує одержання в сівозмінах із довгою ротацією 9,11 - 9,52 т/га кормових одиниць, в сівозмінах із короткою ротацією 6,7 - 6,8 т/га.

  Скачати повний текст