За умов Степу України визначено оптимальні терміни збирання методом прямого комбайнування сортів гороху з вусатим типом листка. Досліджено вплив різних термінів їх збирання, десикацію та післядію цих заходів на урожайність, втрати та якість насіння. Вивчено динаміку визрівання насіння сортів гороху з вусатим типом листка. Проведено виробничу перевірку оптимальних термінів прямого комбайнування гороху за умов Луганщини.

  Скачати повний текст

Впроваджено способи основного та передпосівного обробітку грунту автоморфних і гідроморфних грунтів, систему внесення мінеральних добрив під час вирощування льону-довгунцю. Досліджено вплив довготривалого безполицевого основного та комбінованого передпосівного обробітку грунту, строків і доз внесення мінеральних добрив на водно-фізичні властивості грунту, родючість, забур'яненість посівів, добову періодичність росту, фотосинтетичний потенціал і вуглеводний обмін льону-довгунцю.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми підвищення зимостійкості й урожайності озимої м'якої та твердої пшениць. На підставі вивчення резльтатів багаторічних комплексних еспериментальних досліджень розроблено наукові засади оптимізації технології вирощування озимої пшениці. Виявлено особливості впливу її основних елементів, зокрема, строків сівби, попередників, доз і співвідношень мінеральних добрив, норм висіву насіння та глибини його загортання, застосування пестицидів і кріопротекторів на рівень стійкості озимої пшениці до низьких температур. Розроблено нові підходи щодо оптимізації строків сівби залежно від погодних умов і попередників досліджуваної сільськогосподарської культури. Виявлено онтогенетичні особливості у формуванні продуктивного потенціалу озимої пшениці залежно від агроекологічних умов.

  Скачати повний текст

Досліджено агробіологічні основи формування врожаю озимої пшениці за умов західного Лісостепу України, розроблено ресурсоощадну технологію її вирощування, що забезпечує 60 - 80 ц/га зерна високої якості. Встановлено кращі попередники, особливості обробітку грунту, придатність сортів для ресурсоощадної технології, оптимальні норми мінеральних добрив, строки і норми внесення азоту, спосіб сівби, площу живлення рослин, глибину загортання насіння, строки і норми висіву та внесення туру. Виявлено оптимальні параметри та закономірність формування елементів структури врожаю озимої пшениці під впливом агротехнічних заходів (польової схожості, перезимівлі, загального виживання, густоти рослин і продуктивного стеблостою, коефіцієнта кущіння, довжини колоса, числа колосків і зерен у колосі, маси зерна з колоса), встановлено взаємозв'язок між ними та шляхи регулювання їх параметрів за допомогою розробленої технології. Досліджено вплив агрозаходів на урожайність, якість зерна, елементи структури врожаю. Наведено порівняльну характеристику інтенсивної та ресурсоощадної технологій, економічну й енергетичну оцінку окремих агрозаходів і ресурсоощадної технології.

  Скачати повний текст

Розроблено агробіологічні параметри окремого та комплексного застосування різних видів, норм та способів унесення біопрепаратів під харчові підвиди кукурудзи, визначено напрямки захисту посівів від бур'янів за умов використання біопрепаратів на різних грунтах. Встановлено, що впровадження цих елементів технології у виробництво забезпечує врожайність високоякісної харчової кукурудзи на рівні 45 - 60 ц/га качанів без обгорток цукрової, 14 - 20 ц/га зерна розлусної та 20 - 32 ц/га - кременистої кукурудзи, знижує собівартість продукції та зберігає високу родючість грунту.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням формування високопродуктивних посівів сортів крупноплідного соняшнику з великою масою насіння (понад 110 - 120 г) для умов південного Степу України. Відображено залежність продуктивності і показників якості насіння сортів крупноплідного соняшнику від способів основного обробітку грунту, строків посіву і густоти стояння рослин в умовах Запорізької області. Встановлено, що найбільш ефективно вирощувати сорти крупноплідного соняшнику Запорізький кондитерський та Донський крупноплідний по оранці (25-27 см) при ранньому і рекомендованому строках посіву з густотою стояння 25-35 тис. шт. рослин на 1 га.

  Скачати повний текст

Розроблено та здійснено оптимізацію агроприйомів технологій вирощування соняшнику, рицини, сафлору. Обгрунтовано агробіологічні особливості розвитку рослин олійних культур залежно від погодних умов вегетаційних періодів. Установлено залежність формування продуктивності та врожайності агроценозів даних рослин від впливу застосування агроприйомів технологічного циклу, а саме: обробітку грунту, строків і способів сівби, густоти стояння рослин, прийомів догляду за посівами. Варіювання й оптимізація агроприйомів дозволяє одержувати врожайність олійних культур за протиерозійного, мінімального обробітку грунту на рівні оранки та формувати врожайність гібридів і сортів на рівні 71 - 94 % від їх генетичного потенціалу. Установлено, що під впливом агротехнічних умов вирощування рівень врожайності визначається зміною співвідношення генеративних і вегетативних органів рослин, водним режимом грунту, реакцією гібридів і сортів на умови вирощування. На підставі даних, одержаних завдяки проведеним дослідам, доведено можливість безгербіцидного вирощування соняшнику, рицину, сафлору та зниження рівня використання енергоресурсів.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано умови формування насіння гречки з високими посівними та врожайними властивостями шляхом підбору кращих попередників, системи застосування добрив, оптимальних строків і способів сівби, збирання та зберігання. За ознакою модифікаційної мінливості насіння встановлено його господарську довговічність. На підставі узагальненого показника якості насіння створено моделі управління його посівними властивостями та прогнозування їх змін. Встановлено кореляційні зв'язки між врожайністю та господарсько цінними ознаками, що визначають посівні якості та врожайні властивості насіння.

  Скачати повний текст

Представлено результати наукових досліджень щодо вивчення антропогенного впливу за умов використання різних способів основного обробітку та систем удобрення на агроекологічний стан сірого лісового легкосуглинкового грунту. Доведено екологічну сумісність органічних і мінеральних добрив у помірних дозах з оптимальним їх співвідношенням за тривалого внесення в польовій сівозміні. Визначено витратність органо-мінеральної системи удобрення, обгрунтовано недоцільність її застосування в агроценозі ячменю ярого. Встановлено, що за умов контролю фітосанітарного стану посівів ячменю ярого після попередника картоплі доцільно застосовувати обробіток дисковою бороною на 10 - 12 см та внесення мінеральних добрив у дозі <$Eroman {N sub 60 P sub 60 K sub 60 }> на фоні післядії оптимальної дози гною для попередника, які за сприятлиих погодних умов протягом вегетаційного періоду забезпечують одержання урожаю зерна до 5 т/га.

  Скачати повний текст

Розроблено агроекологічні засади вирощування картоплі на ясно-сірому лісовому грунті у короткоротаційних сівозмінах зони Полісся. Установлено, що оптимальний ступінь насичення сівозміни картоплею становить 25 % у порівнянні з насиченням 33,3 % та 50 %, що створює сприятливі умови для розвитку рослин, формування врожаю та забезпечує екологічну стійкість агроекосистеми. Надано агроекологічну та біодіагностичну оцінку грунту залежно від удобрення. Вивчено мікробний ценоз та целюлозолітичну активність грунту. Установлено загальну біологічну активність грунту, чисельність мезофауни картоплі та сівозміни в цілому. З'ясовано, що застосування такої системи удобрення значно знижує ураженість бульб хворобами, підвищує їх лежкість під час зберігання та забепечує екологічну рівновагу агрофітоценозу.

  Скачати повний текст

Визначено особливості росту, розвитку та рівень продуктивності рослин кукурудзи на товарних посівах залежно від рівня грунтово-екологічного градієнта, а також вплив кількісних ознак гібридів кукурудзи різних груп стиглості на урожайність зерна. Вивчення основних параметрів гібридів дозволило економічно й енергетично обгрунтувати доцільність використання гібридів кукурудзи з певними адаптивними параметрами за умов зрошення південного регіону України. Визначено гібриди кукурудзи, що мають підвищену адаптивну здатність до умов зрошення Південного Степу. Оптимізовано гібридний склад кукурудзи з метою надання рекомендацій виробництву щодо використання певного типу гібриду для одержання максимальної економічної ефективності.

  Скачати повний текст

Комплексно оцінено калійні добрива для вирощування картоплі на дерново-підзолистих грунтах Полісся України. Вивчено вплив доз і форм калійних добрив залежно від органічного фону на поживний режим, біологічну активність грунту, ріст, розвиток, надходження і накопичення елементів живлення в рослинах картоплі, динаміку хлору в грунті та рослинах, його баланс, вимивання біогенних елементів за межі кореневмісного шару грунту, урожай і його якість. Встановлено оптимальні дози та форми калію під картоплю, втрати біогенних елементів за межі кореневмісного шару залежно від форм калійних добрив і органічного фону.

  Скачати повний текст

Здійснено агроекологічну оцінку комплексного біопрепарату та полімінерального добрива за різних способів застосування, а також їх впливу на біосистему чорнозему типового малогумусного, його поживного режиму, трансформації біомаси кореневих решток, розвитку та формування врожаю ячменю, еспарцету та пшениці озимої. Доведено, що передпосівна обробка насіння ячменю ярого та еспарцету комплексним біопрепаратом (КБП) і полімінеральним добривом (ПМД) позитивно впливають на біологічну активність грунту та стимулюють початковий розвиток рослин, а також забезпечують біологічний захист рослин від хвороб і поліпшують режим їх мінерального живлення. Установлено, що за сумісного застосування КПБ і ПМД приріст урожаю у порівнянні з контролем становив у ячменю ярого - 0,34, еспарцету - 6,6 т/га.

  Скачати повний текст

На підставі результатів досліджень, проведених у 1998 - 2001 рр. на темно-сірих опідзолених легкосуглинкових грунтах Західного Лісостепу України визначено вплив глибини їх основного обробітку та використання сучасного покоління гербіцидів на рівень забур'яненості, формування врожаю та якості зерна озимої пшениці після різних попередників (конюшини лучної та кукурудзи на силос). Наведено комплексну оцінку дії зазначених чинників на широкий спектр показників грунтової родючості, фітосанітарного стану посівів і грунту; обгрунтовано економічну й енергетичну доцільність їх використання. Встановлено, що зменшення глибини обробітку грунту та застосування нового покоління гербіцидів у разі посіву озимої пшениці після конюшини лучної забезпечує економію затрат 384,5, а після кукурудзи на силос - 348,1 МДж/га.

  Скачати повний текст

Досліджено питання агроекологічного оцінювання за різного ступеня екологізованих і традиційних систем застосування добрив під час вирощування картоплі на дерново-середньопідзоленому пилувато-супіщаному грунті з промивним типом водного режиму за умов Чернігівського Полісся. Проведено тривалий стаціонарний, лізиметричний, модельний і виробничий досліди. Узагальнено науково-методичні публікації, екологічні нормативи та передовий досвід розв'язання даної проблеми в Україні та за кордоном. Запропоновано нову парадигму проведення комплексного агроекологічного оцінювання на системній базі з використанням трьох груп критеріїв, які характеризують вплив досліджених технологій удобрення на виявлення небезпечних деградацій і функціональних змін в основних блок-компонентах агросистем - грунтовому, водному та рослинному. Як пріоритетні критерії використано порушення екологічної рівноваги у балансі гумусу та біогенних елементів, втрати поживних речовин з грунту внаслідок вимивання та денітрифікації, забруднення інфільтраційних вод нітратами й іншими токсикантами, зміна видового складу та чисельності грунтових бактерій, агрофізичних, фізико-хімічних і агрохімічних показників родючості грунту, погіршення фітосанітарного стану агроценозу, відхилення фактичної врожайності картоплі від еталонної, використання агрокліматичного потенціалу осіннього періоду вегетації (ФАР, опадів, суми ефективних температур) і біологічного азоту, накопичення нітратів у бульбах і відповідність інших показників якості врожаю євростандартам, енерговіддача й економічна ефективність технологій застосування добрив. Використання цих критеріїв з залученням відповідних нормативів і 5-рівневих оцінювальних шкал дозволило визначити найбільш ефективні системи застосування добрив, а саме: сидеральну систему, яка в еколого-енергетичному аспекті переважає всі інші технології та забезпечує одержання високоякісного врожаю еталонного рівня. Рекомендовано її впровадження на віддалених від тваринницьких ферм полях.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми стосовно визначення агрономічної й агроекологічної оцінки традиційних і нових систем удобрення у восьмипільній польовій сівозміні тривалого досліду на дерново-підзолистому супіщаному грунті лівобережної частини Полісся. Вивчено ефективність вирощування пшениці озимої та жита озимого, ярого ячменю та вівса за різних систем удобрення на підставі аналізу врожайності залежно від погодних умов, що склалися впродовж вегетаційних періодів - сприятливих, перезволожених і змішаного типу (з ознаками посушливості та презволоження). Установлено, що стабілізувальним фактором за будь-яких погодних умов є комплекна система використання підстилкового гною та мінеральних добрив та внесення вторинної продукції рослинництва - соломи, сидератів або органо-мінеральних добрив, що забезпечує у сприятливі роки одержання зерна озимих зернових 60 - 70 ц/га, ярих - 40 - 50 ц/га, без застосування добрив їх урожайність знижувалася відповідно до 20 - 30 і 15 - 20 ц/га. За мов оптимізації мінерального живлення рослин прирости врожаю зерна за будь-яких погодних умов становили 14 - 23 ц/га в однокомпонентних системах удобрення (за мінеральної - близько 11, за сидеральної та органічної - 5-7 ц/га). Відзначено, що науково обгрунтоване затосування добрив економічно й енергетично вигідне.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичні узагальнення проблеми оцінки впливу клімату на продуктивність культури рису на півдні України. Установлено залежність розвитку рослин та їх продуктивність від погодних умов року. Визначено температурні показники для певних періодів росту. Виділено сорти рису, які найкраще реалізують продуктивний і адаптивний потенціал і забезпечують високий рівень урожаю. Установлено, що кращі за продуктивним потенціалом є сорти "Престиж", "Україна-96", "Антей", а за адаптивними - сорти "Пам'яті Гічкіна" й "Антей". Сорти рису, які вирощуються на півдні України, здатні стійко зберігати генетично заданий рівень показників якості зерна та крупи за кліматичних умов, які змінюються кожний рік. Розглянуто питання формування елементів фотосинтетичної продуктивності сортів рису з різним морфотипом, прогнозування врожаю, економічної ефективності енергетичного оцінювання вирощування сортів рису різних груп стиглості за умов півдня України.

  Скачати повний текст

Наведено радіологічну оцінку дефляції грунтових відмін, за яких вирощується льон-довгунець у зоні радіоактивного забруднення. Розраховано річні втрати грунтів від вітрової ерозії цієї частини зони Полісся. Доведено, що вилежування льоносоломи на штучному покриві, створеному завдяки сумісному посіву льону-довгунця та трав родини Poaceae зменшує вміст радіоцезію у льонотресті на 28 - 50 %. Застосування розглянутих способів оптимізації росяного мочіння дозволяє зменшити масу грунтових домішок, що завозилися з льонотрестою на переробне підприємство. Це зумовило покращання санітарно-гігієнічних умов праці персоналу за конкретних виробничих умов Ємільчинського льонозаводу. Досліджено динаміку кількісного та якісного складу мікрофлори за різних рівнів радіологічного забруднення грунтів. Доведено, що сумісний посів льону-довгунця та злакових трав забезпечує прирости врожаю льоноволокна та покращує його якість.

  Скачати повний текст

Удосконалено технологію вирощування ріпаку ярого на дерново-підзолистих грунтах за умов радіоактивного забруднення зони Полісся з метою виробництва екологічно чистої конкурентної в ринковому середовищі продукції. Проаналізовано параметри формування врожаю ріпаку ярого залежно від агротехнічних прийомів його вирощування, визначено вплив чинників інтенсифікації (добрива, способів обробітку грунту) на зміну кількісних параметрів ценозу, морфологічних показників рослин на формування максимальної їх продуктивності. Установлено критерії впливу способів обробітку грунту та доз мінеральних добрив на ріст і розвиток, формування структурних елементів та їх зв'язку з урожайністю ріпаку ярого, закономірності надходження елементів живлення, радіонуклідів і важких металів у продукцію. За результатами дослідження розроблено удосконалену технологію вирощування ріпаку ярого за умов радіоактивного забруднення, яка грунтується на економічному та енергетичному аналізах ефективності виробництва продукції.

  Скачати повний текст

На підставі результатів системного дослідження впливу агроекологічних факторів на урожайність та якість зерна сої у зоні Центрального Лісостепу України вперше теоретично обгрунтовано доцільність проведення оптимізаційних агротехнічних заходів з урахуванням впливу гідротермічних чинників у процесі вирощування сої різних груп стиглості. Проаналізовано вплив агрокліматичних умов на урожайність та якість зерна сортів сільськогосподарської культури з різною тривалістю вегетаційного періоду та адаптивним властивостями. Визначено сорти сої, оптимальні для вирощування у зоні Центрального Лісостепу за показниками стабільності урожаю, а також кількості та якості зерна. На базі використання методу регресійного аналізу багаторічних даних щодо урожайності сої та якості зерна створено прогнозну модель визначення впливу агрокліматичних умов на біологічний розвиток сортів сої різних груп стиглості з різними періодами вегетації. Створено схему взаємодії основних складових біологічного розвитку сільськогосподарської культури. Вперше з застосуванням методу математичної статистики для обробки результатів довго- та середньотривалих метеорологічних прогнозів побудовано прогнозну модель урожайності та якості різних сортів сої залежно від погодних умов у різні періоди вегетації.

  Скачати повний текст