Вперше в українській лінгвістиці зроблено комплексний структурно-семантичний і функціонально-стилістичний аналіз антонімічного слововживання в поезії XX ст. Обгрунтовано теоретичні засади антонімії, запропоновано визначення поетичних антонімів, антонімічних біномів, антонімічно-синонімічних парадигм. Виявлено ключові опозиції в поетичному дискурсі з урахуванням позитивної та негативної маркованості їх конституентів. Розглянуто симетричні й асиметричні антонімічні пари, запропоновно структурну, морфологічну та функціонально-семантичну класифікації опозицій. Проаналізовано зв'язок антонімії з полісемією та синонімією. Встановлено парадигматичні та синтагматичні властивості лексем із протилежними значеннями. Досліджено функції антонімів у семантичній організації речення, виділено синтаксичні моделі, в яких функціонують лексичні опозиції у мові української поезії XX ст. Визначено особливості структурно-семантичної організації оксиморонних синтагм. Запропоновано функціонально-семантичну класифікацію оксиморонів. Проаналізовано стилістичні функції художніх засобів, утворених на базі антонімічних пар. Обгрунтовано принципи укладання "Словника антонімів поетичної мови" як одного з можливих підходів до лексикографічного опрацювання мови української поезії. Уперше укладено словник антонімів української поетичної мови.

  Скачати повний текст

Проаналізовано лексику романів "Волинь", "Дермань", "Марія" Уласа Самчука щодо особливостей слововживання. Досліджено специфіку використання народнорозмовних джерел розмовної лексики, діалектизмів, актуалізації загальновживаних лексичних номінацій як засобів зображення українського селянства, його праці, побуту, висвітлення проблем народного світогляду та психології. Встановлено особливості функціонування власних назв у творах письменника. Визначено й охарактризовано тематичні групи усно-розмовної лексики, предствлено лексико-семантичні моделі порівнянь у творах Уласа Самчука.

  Скачати повний текст

Досліджено мову ліричних поезій В.Самійленка. Проведено семантико-стилістичний аналіз лексичних засобів, яких розглянуто як певну модель світу письменника, що зумовлює особливості його ідіостилю. Питання ідіостилю авторів, штучно вилучених з історії української літератури, належать до кола актуальних у сучасній лінгвопоетиці. Уперше в українському мовознавстві у контексті дослідження індивідуальних мовних картин світу з позицій антропоцентризму, у аспекті взаємодії мови, людини та культури досліджено ліропоетичні твори В.Самійленка. З'ясовано джерела та передумови формування його ідіостилю. Здійснено аналіз лінгвальних одиниць, що експлікують мовний простір внутрішнього світу людини, душі поета. Визначено структуру мовної моделі поетичного світу В.Самійленка, класифіковано й охарактеризовано лексико-семантичні групи на позначення реалій зовнішнього світу. Висвітлено взаємозв'язок між його психотипом й індивідуально-мовними особливостями творів письменника. Проведено структурно-семантичний і типологічний аналіз слововживання. Укладено частотний словник, в якому опрацьований матеріал диференційовано за його морфологічними знаками.

  Скачати повний текст

Досліджено мовну творчість українських поетів-"неокласиків". Визначено роль національної та світової мовно-мистецької культури у формуванні образного мислення поетів, розкрито витоки й оригінальність їх стилістичної майстерності, розглянуто лексику та семантичні особливості художнього мовлення. Виявлено тенденції своєрідного слововживання у творчості "неокласиків", визначено функції, семантико-стилістичні та структурні особливості мовних засобів. Встановлено співвідношення традиції та новаторства як основних чинників еволюції поетичної мови. Проаналізовано проблеми функціонування у поезії "неокласиків" фольклорних компонентів і фразеологічних одиниць. Наведено порівняльну характеристику мовних ідіостилів "неокласиків". Виявлено особливості авторських асоціацій, розглянуто естетичні уподобання поетів щодо творення художньо досконалого вислову, показано роль мовотворчих зусиль "неокласиків" у формуванні та збагаченні системи виражально-зображувальних засобів української літератрної мови початку XX ст.

  Скачати повний текст

Розкрито особливості семантики ключових слів у поезії українських неокласиків - М.Драй-Хмари, М.Зерова, О.Бургардта, М.Рильського, П.Филиповича. Використано порівняльно-стилістичний метод і метод семантичного аналізу, елементи статистичного, компонентного методів. Аналіз ідейно-естетичної програми та поетичного слововживання неокласиків виявив групи стилістично значимих слів. Розглянуті особливості слововживання неокласиків пов'язано з "оновленням" поетичної мови, характерним для української поезії 1920-х років. Показано взаємопроникнення, включеність слів різних лексико-семантичних груп в єдине культурно-історичне поле.

  Скачати повний текст

Досліджено переклад текстів телесеріалів, зокрема, телевізійних текстів сучасного американського телебачення, частка продукції якого в українському медіапросторі становить близько 60 %. Здійснено аналіз особливостей стилю та мови, слововживання та перекладу, редагування перекладу телевізійних текстів за умов розвитку міжмовної комунікації на сучасному телебаченні України. Запропоновано фахові рекомендації щодо роботи вітчизняних редакторів над перекладними телевізійними текстами, процедур опрацювання, декодування, пошуку відповідників та оцінки адекватності даних текстів для подальшого передавання в ефір українських телевізійних каналів. Подано новітні ідеалізовані моделі роботи редактора над перекладом телевізійного тексту. Проаналізовано та класифіковано процедури роботи редактора перекладу під час опрацювання телевізійного тексту. Вдосконалено та конкретизовано теоретичні засади редагування перекладу телевізійних текстів, процедури пошуку відповідників власних назв і фразеологічних одиниць у телевізійних текстах.

  Скачати повний текст

Досліджено семантичні аномалії у текстах нормативно-правових актів на матеріалі чинних українських кодексів. Подано таксономію девіацій у текстах права та запропоновано варіанти їх зміни відповідно до вимог українського літературного слововживання. Наведено основні типи відхилень від норм - лінгвотекстові та логіко-лінгвістичні девіації. Поєднання здобутків комунікативної та когнітивної лінгвістики, лінгвістичної семантики, прагматики, методів компонентного аналізу та когнітивного моделювання дозволило системно описати девіантні одиниці, виявити причини їх породження, механізми утворення, а також визначити оптимальні способи їх зміни на семантично правильні конструкції. На основі аналізу аномальних структур у текстах нормативно-правових актів запропоновано конкретні рекомендації щодо семантичної організації законодавчих документів з метою уникнення смислової неоднозначності текстових одиниць.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено лінгвостилістичному дослідженню поетичного слова та слововживання у творчості Т.Шевченка в їх усно-традиційних витоках та художньо-естетичному осмисленні. На матеріалі морфосемантичних полів на позначення центральних понять загальнолюдської системи цінностей (сім'ї, житла, Батьківщини, моралі, гармонії, безпеки) - слів, об'єднаних навколо архілексем "хата", "Бог"/бог", "тихий". Зроблено спробу лінгвостилістичного вивчення поетичної мови Т.Шевченка в порівнянні з відповідними компонентами у фольклорі (на матеріалі антологій українських народних пісень - ліричних і весільних). Доповнено переліки прямих і символічних значень, поданих у "Словнику мови Шевченка". Висвітлено явище паралельної трансформації у поезії Т.Шевченка та народній, розглянуто генетично споріднені стилістичні конструкції, феномен індивідуального творення поетом усталених стилістичних конструкцій за зразком уснопоетичних, яке, відносно відповідних процесів у фольклорі, має типологічний характер.

  Скачати повний текст

Здіснено структурно-семантичне та функціонально-ономасіологічне вивчення незмінюваних залежних компонентів (НЗК) та термінів у аспекті їх місця у системі засобів термінологічної номінації з використанням репрезентативного матеріалу, який відображає новітнє слововживання, зафіксоване у спеціальних словниках з економіки, металургії, інформатики та математики. З'ясовано комплекс ознак НЗК і критеріїв їх визначення у системі засобів спеціальної номінації. Виявлено та комплексно проаналізовано типи незмінюваних означень, що функціонують як термінокомпоненти у різних сферах спеціальної комунікації. Розглянуто орфографічну варіантність новітніх термінів з НЗК в аспекті їх лексикографічної інтерпретації. На матеріалі економічної терміносфери досліджено розподіл термінів з НЗК за тематичними стратами.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню зрозумілості кримінального закону як його якісної властивості та засобів її забезпечення, в результаті якого сформульовано низку пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення змісту та форми КК України. У першому розділі, присвяченому історичним та доктринальним засадам дослідження зрозумілості кримінального закону, встановлено, що вчення про вимоги до закону, в тому числі кримінального, бере свої витоки в роботах давніх європейських мислителів-правників. В роботі звернено увагу на значення праць філософів, правників, теоретиків кримінального права, які займалися проблемами герменевтики, зокрема герменевтики кримінального закону, однією з яких є складна філософська категорія розуміння. Проаналізовано нормативні акти, які містили кримінально-правові норми і діяли на території сучасної України, що дало змогу простежити розвиток юридичної техніки і виявити напрямки, які використовували укладачі для зрозумілого викладу кримінально-правових норм. Другий розділ присвячений детальній характеристиці поняття зрозумілості кримінального закону. Визначено, що однією з незаперечних умов ефективності правової норми є її якість, критерії якої знаходяться в загальносоціальній та спеціально-юридичній площинах. Встановлено, що зрозумілість належить до якісних спеціально-юридичних властивостей кримінального закону, є складовою правової визначеності, та відноситься до прикладних (техніко-юридичних) властивостей кримінального закону.З'ясовано, що поняття зрозумілості в науці і практиці, зокрема міжнародній, трактується з різних доктринальних позицій. По-перше, зрозумілість розглядають як складову принципу (загальної засади) правової визначеності, який у свою чергу є елементом принципу верховенства права. По-друге, зрозумілість розглядається в межах проблем юридичної техніки. По-третє, поняття зрозумілості зводиться до необхідної якісної властивості закону. Саме останній підхід до зрозумілості закону отримав додаткові обґрунтування в проведеному дослідженні. Сформульовано дефініцію: зрозумілість кримінального закону – це якісна властивість кримінального закону, яка полягає у максимальній наближеності закладеного законодавцем змісту тексту кримінального закону, оформленого за допомогою відповідних засобів юридичної техніки, до внутрішнього інтерпретаційного тексту суб'єктів кримінально-правових відносин, а також тих суб'єктів, які є їх потенційними учасниками. У третьому розділі роботи безпосередньо аналізуються засоби забезпечення зрозумілості кримінального закону. Встановлено, що компоненти законодавчої техніки кримінального закону є специфічними, можуть бути поділені на внутрішні та зовнішні, але саме останні (мова і структуризація кримінального закону) впливають на зрозумілість кримінального закону як його якісну властивість. Визначено та проаналізовано такі принципи зовнішньої законодавчої техніки кримінального закону, які стосуються як мовних засобів, так і структуризації кримінального закону: адекватного вираження правового матеріалу в кримінальному законі; економного використання мовних конструкцій кримінального закону; доступності кримінально-правової норми. Поділ лексики кримінального закону на групи: загальновживана лексика, юридична термінологія, спеціалізована неправова термінологія, дозволив сформулювати правила слововживання для кожної з цих груп, спрямовані на забезпечення такої якісної властивості кримінального закону як його зрозумілість. Доведено, що, крім лексики, граматика української мови суттєво впливає на зрозумілість кримінального закону. Неврахування особливостей словотворення, або правил об'єднання слів у словосполучення і речення без урахування функціонального призначення кримінального закону призводить до викривлення змісту законодавчої волі. З урахуванням впливу конкретних морфологічних категорій на розуміння тексту кримінального закону, сформульовано низку правил.Встановлено, що синтаксична організація тексту напряму впливає на сприйняття тексту, а отже, і на подальше з'ясування його змісту. Аналіз певних синтаксичних структур КК України дав змогу сформулювати правила синтаксичної організації речення. Доведено, що синтаксичні конструкції, із застосуванням не лише розділових знаків, а й прийменників, сполучників, використані в санкціях статей, не можуть бути довільними, адже вони дозволяють адекватно тлумачити припис для правозастосовника, тому вони мають бути однотипними і підкорюватися певним, визначеним практикою правилам. Дослідження структури КК України показало, що він є завершеною цілісною текстовою одиницею, яка має свої специфічні текстові ознаки. Аналіз текстового оформлення кваліфікованих/особливо кваліфікованих складів дозволив констатувати проблеми, які виникають на практиці і пов'язані з розумінням та наступною кваліфікацією злочинів.^UThe dissertation is devoted to a comprehensive study of the intelligibility of the criminal law as its qualitative property and means of its ensuring, resulting in a number of proposals and recommendations for improving the content and form of the Criminal Code of Ukraine are formulated.In the first section devoted to the historical and doctrinal principles of the study of the intelligibility of the criminal law it is established that the study of the law requirements, including criminal law, takes its origins in the works of ancient European thinkers-lawyers. In the paper attention is paid the importance of the works of philosophers, lawyers, theorists of criminal law who dealt with hermeneutics, in particular the hermeneutics of criminal law, one of which is a complex philosophical category of intelligibility. The normative acts that contained criminal law norms and operated on the territory of modern Ukraine were analyzed, which made it possible to trace the development of legal techniques and identify the directions used by the compilers for a clear statement of criminal law norms. The second section is devoted to a detailed description of the concept of intelligibility of the criminal law. It is determined that one of the indisputable conditions for the effectiveness of a legal norm is its quality, the criteria of which are in the general social and special legal planes. It is established that intelligibility belongs to the qualitative special legal properties of the criminal law, it is the component of legal certainty, and refers to the applied (technical and legal) properties of the criminal law.It was found that the concept of intelligibility in science and practice, in particular international, is interpreted from different doctrinal positions. First, intelligibility is seen as a component of the principle (general principle) of legal certainty, which is the element of the rule of law principle. Secondly, intelligibility is considered within the problems of legal technique. Third, the concept of intelligibility is reduced to the necessary qualitative property of the law. A definition is formulated: intelligibility of criminal law is a qualitative property of criminal law, which is the maximum proximity of the legislator's content of the criminal law, formalized with the help of legal techniques, to the internal interpretation of the text of subjects of criminal legal relations, as well as those entities that are potential participants.The third section directly analyzes the means of ensuring the intelligibility of the criminal law. It is established that the components of the legislative technique of criminal law are specific, they can be divided into internal and external, but the latter (language and structuring of criminal law) affect the intelligibility of criminal law as its qualitative property. The following principles of external legislative technique of criminal law are defined and analyzed, which concern both language means and structuring of criminal law: of adequate expression of legal material in criminal law; of economical use of language constructions of the criminal law; of availability of criminal law.The division of the vocabulary of the criminal law into groups: common vocabulary, legal terminology, specialized non-legal terminology, allowed to formulate rules of word usage for each of these groups, aimed at ensuring such a qualitative property of the criminal law as its intelligibility.It is proved that, in addition to vocabulary, the grammar of the Ukrainian language significantly affects the intelligibility of the criminal law. The omission of the peculiarities of word formation or the rules of combining words into phrases and sentences without taking into account the functional purpose of the criminal law leads to misrepresentation of the legislative will content. A number of rules have been formulated taking into account the influence of specific morphological categories on the understanding of the text of the criminal law.It is established that the syntactic organization of the text directly affects the perception of the text, and hence the further clarification of its content. The analysis of certain syntactic structures of the CCU made it possible to formulate the rules of syntactic organization of a sentence. It is proved that syntactic constructions, using not only punctuation, but also prepositions, conjunctions, used in the sanctions of articles, can not be arbitrary, because they allow to adequately interpret the prescription for the law enforcer, so they must be the same type and submit the rules defined in practice.A study of the structure of the CCU showed that it is a complete integral text unit, which has its own specific textual features. The analysis of the text processing of qualified / especially qualified structures allowed to identify problems that arise in practice and are related to the understanding and subsequent classification of crimes.