Наведено результати дослідження соціальної віртуальної реальності з позицій тих трансформацій, яких зазнає "суб'єкт" у віртуальній реальності в процесі її актуалізації/конструювання. Розглянуто теоретичне зрушення, яке відбулося в концептуалізації гри - від категорії естетики до категорії соціальної філософії - та збіглося з практичними соціальними перетвореннями, що знаменували собою проникнення гри в усі сфери життя. Проаналізовано феномен соціальної віртуальної реальності в двох його аспектах: віртуальність соціальної реальності та соціальність віртуальної реальності. Визначено фактори віртуалізації сучасного життя та механізми актуалізації/конструювання соціальної віртуальної реальності. Сформульовано основні принципи комунікативних практик "суб'єкта" у соціальній віртуальній реальності - (інтер)текстуальність, анонімність, ігри з ідентичностями, які дозволили аргументувати положення про те, що суб'єкт у віртуальній реальності функціонує як "віртуальний персонаж" і саме на рівні взаємодії віртуальних персонажів відбувається актуалізація/конструювання/симулювання соціальної віртуальної реальності. Доведено, що основною стратегією комунікативних практик в Інтернеті є іронія.

  Скачати повний текст

Проаналізовано поняття інтерсуб'єктивності та соціальності у їх взаємозв'язку у філософії XX ст., виявлено їх методологічне значення для різних філософських і дотичних до них дисциплін - феноменології, антропології, соціології. Показано значення теми інтерсуб'єктивності для егологічних підвалин традиційної філософії суб'єкта, розкрито взаємозв'язок інтерсуб'єктивності та соціальності як апріорі життєвого світу, розширено проблематику інтерсуб'єктивності завдяки зверненню до теми інтерперсональності.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну проблему соціалізації студентської молоді засобами масової комунікації. Визначено особливості даного процесу, показано роль і місце мас-медіа в його реалізації. Розкрито сутність і специфіку засобів масової комунікації як особливого інституту соціалізації. Обгрунтовано педагогічні засади, що забезпечують ефективність процесу соціалізації студентської молоді засобами масової комунікації, якими є медіа-освіта студентства у контексті соціалізації, педагогічна підтримка спілкування студентської молоді з засобами масової комунікації. Основним критерієм ефективності застосування обгрунтованих педагогічних засад визначено соціальність студентів як сукупність трьох компонентів - когнітивного, емоційно-ціннісного та практично-діяльнісного.

  Скачати повний текст

Встановлено, що політика істини виникає та реалізується в реальних і вкрай динамічних ситуаціях. Зазначено, що правильна політика істини є революційною або насиченою новими подіями, які не повторюють попередні. В концепції А. Бадью істина політичної події - це процес емансипації, який постійно оновлюється. Істина визначається ним як "родова" в тому значенні, що вона не зводиться до жодного логічного правила або ознаки, але "пробігає" всі можливі в даному контексті правила й ознаки. Реальна істина політичної події була і є нова істина, а теорія істини політичної події - це завжди теорія творення, процес творчості. Встановлено домінуюче відношення політики до інших родових процедур філософії (матеми, поеми та любові), оскільки останні вже передбачають соціальність і, відповідно, політику як свою передумову. Обгрунтовано принципове значення уявлення А. Бадью щодо "вірності політичній події" для розуміння етичної системи французького філософа, в якій відсутність подібної вірності виступає формою соціального зла.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що комунікація є визначальним чинником формування специфіки людської колективності. Соціальність виникає тоді, коли індивід стикається з іншим, розмикається йому назустріч, усвідомлює свою окремішність та одночасно залученість, причетність до одного роду, до спільності людської долі. Встановлено, що соціальний світ базується на зрозумілих символах, знаках. Досліджено, що створюваний людською колективністю світ від початку базується на символічних, мовно позначуваних засадах. Доведено, що комунікація є тим інтегрувальним чинником, на якому базується взаємопорозуміння, а отже соціальної інтегрованості всіх членів спільноти.

  Скачати повний текст

Визначено, що комунікація є визначальним чинником формування специфіки людської колективності. Соціальність виникає тоді, коли індивід стикається з іншим, розмикається йому на зустріч, усвідомлює свою окремішність й одночасно залученість, причетність до одного роду, до спільності людської долі. Встановлено, що соціальний світ базується на зрозумілих символах, знаках. Досліджено, що створюваний людською колективністю світ від початку базується на символічних, мовно позначуваних засадах. Доведено, що комунікація є тим інтегрувальним чинником, на якому базується взаємопорозуміння, а отже соціальної інтегрованості всіх членів спільноти.

  Скачати повний текст

Розглянуто соціальність філософії мови німецького філософа М.Гайдеууера, яка грунтується на принципах соціальної філософії розуміння. Узагальнено ключові методологічні настанови філософа щодо визначення шляхів осягнення мови філософії. Показано наочність філософської мови М.Гайдеууера, соціальний зміст його специфічної термінології, визначено особливості та способи вираження філософської мовної концепції вченого. Проаналізовано ситуацію, яка склалася навколо української філософської мови, визначено тенденції її подальшого розвитку. Висвітлено герменевтичну філософію М.Гайдеууера, еволюцію герменевтичної тріади, представлену В.Дільтеєм, М.Гайдеууером, Г.-Г.Гадамером. Зазначено, що постійна апеляція до соціального буття, соціальний аспект екзистенціалізму, використання повсякденної мови як філософської, кодування філософської мови соціальними змістами - усе це складові внутрішньої соціальності філософії мови М.Гайдеууера.

  Скачати повний текст

Вперше у науковий обіг введено поняття "соціокультурний потенціал трансформації" пострадянського суспільства, яке базується на концепції взаємного поділу структур і акторів, висвітлює напруженість між можливостями структури та здібностями соціальних акторів їх реалізувати, що характеризує соціальність і реалізованість практичної культури у структурованому середовищі соціальних акторів. Трансформаційне пострадянське суспільство розглянуто як особливий тип , що має специфічний механізм розвитку. Уточнено поняття соціальної трансформації як особливого процесу соцієтальних змін. Вперше проаналізовано функціонування соціального механізму трансформації на макро- та мікрорівнях, розроблено теоретичні засади його подальшого соціологічного дослідження. Сукупність життєвих стратегій та соціальних практик, притаманних індивідам і угрупуванням певного суспільства, визначено як втілення соціокультурного потенціалу трансформації. У теоретичному й емпіричному аспектах описано особливості форм об'єктивації соціокультурного потенціалу на мезорівні суспільної системи. Удосконалено визначення соціологічного поняття "життєві стратегії населення" як однієї з форм об'єктивації соціокультурного потенціалу трансформації.

  Скачати повний текст

Представлено концепцію дискурсивних просторів самоідентифікації соціального суб'єкту як досліджування мікрорівнів соціального виміру буття, де вивчаються основні характеристики самоідентифікації соціального суб'єкту: дискурсивність, перформативність, ретроактивний ефект, "базальна" соціальність, просторовість, самоозначування в світлі аналізу сучасного феномена полісуб'єктивності та множинності самоідентифікації. Розглянуто процес самоідентифікації соціального суб'єкту з позицій дослідження онтологічних характеристик дискурсивних просторів: проведено аналіз самоідентифікації в контексті онтології "Іншого", вивчення феномена самозасвідчування суб'єкту. Досліджено епістемологію дискурсивного простору з використанням положень соціальної топології та соціального конструктивізму, його онтологічні підвалини та специфіку, розкрито його основні онтологічні характеристики, встановлено атрибути дії механізму ідентифікаційних матриць суб'єктивності в полях дискурсивних просторів.

  Скачати повний текст