Наведено результати досліджень щодо повного використання потенційних можливостей симбіотичної системи горох - бульбочкові бактерії. Доведено доцільність застосування для передпосівної обробки насіння гороху високоефективними екологічно безпечними регуляторами росту рослин ДГ-482, бактозолем на фоні інокуляції комплементарним штамом Rhizobium legumiosarum 263 б. Зазначено, що одночасна стимуляція макро- та мікросимбіотів позитивно впливає на ріст, розвиток рослин гороху, процеси фотосинтезу, формування та розвиток симбіотичного апарату. Встановлено, що нітрогеназна активність на дослідних варіантах більш, ніж удвічі перевищувала нітрогеназну активність на контролі. Зроблено висновок, що стимулятори росту в комплексі з бактеріями підвищують вміст відновленого азоту, а співвідношення вуглецю та азоту підтримується на рівні, оптимальному для азотфіксації.

  Скачати повний текст

Проведено фармакологічне дослідження гідрофільного екстракту трави сої (ГЕТС). Експериментально встановлено його виразну анаболічну дію у здорових тварин та у тварин з експериментальним відтворенням різних порушень білкового обміну. Доведено виразку антиоксидантну та гепатозахисну дію гідрофільного екстракту трави сої на моделі гострого тетрахлорметанового ураження печінки. З використанням моделі доксорубіцинового ураження серцевого м'яза встановлено кардіопротекторні властивості ГЕТС. Виявлено, що складовими механізму анаболічної дії ГЕТС є стимуляція синтезу нуклеїнових кислот. Доведено відсутність побічного андрогенного ефекту під впливом ГЕТС.

  Скачати повний текст

Розкрито нові аспекти взаємодії дендритних клітин (ДК) та пухлини, досліджено вплив її локалізації на дозрівання та функціональні властивості ДК. Вперше на моделі лімфоми EL-4 виявлено, що залежно від характеру росту пухлини, зумовленого різними шляхами введення пухлинних клітин, ДК, виділених з селезінки (СДК), кістково-мозкових клітин-попередників (КМДК), мають різний імунофенотип та функціональну активність. Встановлено, що КМДК, які контактували з пухлинними антигенами, введені тваринам з лімфомою EL-4, відновлюють дозрівання КМДК реципієнтів та пригнічують в них розвиток лімфоми. Зазначено, що дана стимуляція імунної відповіді, зумовлена активованими КМДК, залежить від способу їх введення і більш виражена за внутрішньовенозного введення.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано фенотипічні відмінності психоемоційних станів та їх динаміку за умов емоційного стресу та фармакологічних дій. Установлено, що психоемоційний стан досліджених тварин у контролі різний. На підстві порівняння числових значень досліджених показників поведінки виділено групи з різними рівнями тривожності, поведінкової активності та депресивності. Показано, що емоційний стрес специфічним чином модифікує поведінку експериментальних щурів з початковими низькими, середніми та високими поведінковими індексами. З'ясовано що соціальна ізоляція вірогідно частіше у порівнянні з іммобілізацією індукує розвиток депресивно-подібного стану, що має прояв у зниженні рухової та дослідної активності та збільшенні часу іммобілізації в тесті Порсорта. Вперше показано, що вибіркове посилення активності моноамінергічних систем мозку шляхом введення L-триптофану та депренілу у певних випадках збільшує рівень депресивності тварин з початковим високим значенням цього показника. Встановлено, що вибіркова фармакологічна стимуляція моноамінергічних систем має різний, часто протилежний, вплив на рівень тривожності та поведінкової активності щурів. спостережуваних змін. Установлено, що зміни психоемоційного профілю підгруп щурів з низькими, середніми та високими поведінковими індексами на тлі вибіркового фармакологічного посилення або стримування активності моноамінергічних систем мозку збігаються за спрямованістю та вираженням з певними змінами, що виникають на тлі емоційних стресових дій. Це доводить про спільність нейрохімічної природи порушень поведінки, спричинених стресом, що призводять до формування депресивно-подібного стану, та припускає попередній аналіз фенотипічних відмінностей поведінки у разі прогнозування фармакологічних ефектів психотропних препаратів.

  Скачати повний текст

За допомогою ультразвукового методу визначено диференціальні ознаки патологічних змін у яєчниках і матці корів у разі анафродизії, зумовленої гіпофункцією, гіпотрофією, склерозом, кістами, персистенцією жовтого тіла яєчників, атонією матки, ендометритом та піометрою. Розкрито вплив на поширеність анафродизії величини добового фотоперіоду, виявлено залежність виникнення окремих гінекологічних хвороб у корів від повноцінності годівлі та умов утримання. Доведено, що ефективність різних методів стимуляції статевої циклічності у корів з анафродизією залежить від морфофункціонального стану яєчників і матки. Встановлено, що у корів методом послідовної гормональної корекції лютео-, фолікулогенезу та овуляції в яєчниках можна зумовити синхронний прояв індукованої стадії збудження статевого циклу. Проведено оцінку морфофункціонального стану статевих органів у корів під час стадії збудження та визначено фактори, що знижують або підвищують заплідненість корів, у яких проводилася стимуляція та синхронізація стадії збудження.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження стану антиендотоксинового імунітету у хворих з інфарктом міокарду. Проаналізовано результати обстеження та лікування 120-ти хворих осіб чоловічої статі з первинним інфарктом міокарда із зубцем Q, госпіталізованих у міську лікарню Сімферополя у 2003 - 2006 рр. Антитіла до ліпополісахариду (ЛПС) грамнегативної ентеробактерії Escherichia coli К30 класів A, M, G визначено з використанням методу твердовазного імуноферментного аналізу на першу, сьому та 21-шу добу. Для визначення концентрації ЛПС зв'язуювального білка (LBP) та розчинної форми CD14 рецептора (sCD14) використано тест-системи виробництва "Hucult biotechnology". З'ясовано, що рівні антиендотоксинових антитіл класів M і G у разі множинного порівняння достовірно відрізняються на першу, сьому та 21-шу добу. Доведено, що у хворих з інфарктом міокарда відбувається стимуляція неспецифічних компонентів антиендотоксинового імунітету: збільшення рівнів LBP та sCD14 на першу, сьому, 21-шу добу.Виявлено, що значення С-реактивного білка позитивно корелюють зі значеннями LBP, sCD14 і негативно - з анти-ЕТ-IgM, IgG. У хворих з летальним результатом у найгострішому періоді констатовано найнижчі значення анти-ЕТ-IgM, IgG і високий рівень LBP, sCD14.

  Скачати повний текст

Визначено представників мікробіоценозів, що впливають на тривалість перебування збудника дифтерії на слизових оболонках мигдаликів. Установлено режими опромінення лазерним та ультрафіолетовим променями, за яких відбувається стимуляція чи пригнічення токсиносинтезуючої функції <$Eroman tox sup +> штамів C. diphtheriae і спостерігається зміна чутливості патогенних коринебактерій до протимікробних препаратів. Показано, що електронний пучок у порівнянні з іншими досліджуваними фізичними чинниками спричинює найбільш виражене пригнічення продукції дифтерійного екзотоксину. Доведено залежність між дозою опромінення та ступенем токсиноутворення; визначено режими дії електронного пучка в процесі вилучення соматичних антигенів патогенетичних коринебактерій, за яких знижується кількість екзотоксину.

  Скачати повний текст

Виявлено, що стосовно відтворення моделі системної запальної відповіді високостійким тваринам притаманний виражений приріст активності парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи у відповідь на фармакологічну стимуляцію alpha-адренорецепторів. Описано особливості перебудови вегетативної регуляції в щурів у разі розвитку синдрому системної запальної відповіді. У високостійких щурів у перші години експерименту відбувається зростання потужності обох ланок вегетативної регуляції. Виявлено характер змін біохімічних процесів у внутрішніх органах щурів у перші години розвитку синдрому системної запальної відповіді. Зростає внутрішньотканинна активність атепсину Д. За цього найбільш рання та виражена активація даного ферменту має місце в печінці та нирках. Активність лактатдегідрогенази збільшується пропорційно давності патологічного процесу, приріст активності даного ферменту у групі високостійких тварин менш виражений, а у тканині легень і нирок він відсутній. Підвищення вмісту малонового діальдегіду відбувається водночас зі зростанням активності каталази. У групі низькостійких тварин виснажуються запаси ендогенного alpha-токоферолу в печінці. Виявлено, що підвищення активності катепсину Д та лактатдегірогенази, вмісту малонового діальдегіду й alpha-токоферолу, активності каталази у внутрішніх органах після моделювання синдрому системної запальної відповіді зворотньо корелює з активністю парасимпатичної нервової системи. Показано, що селективна фармакологічна стимуляція N-холінорецепторів за умов синдрому системної запальної відповіді гальмує активацію лактатдегідрогенази та катепсину Д у всіх внутрішніх органах, частково запобігає інтенсифікації перекисного окиснювання ліпідів і активізації антиоксидантної системи, поліпшує показники виживаності щурів за умов моделі синдрому системної запальної відповіді.

  Скачати повний текст

Встановлено характер змін циркадіанного ритму екскреторної (кислотовидільної) функції нирок у білих щурів за моделювання різних режимів фотоперіоду за умов гіпер- і гіпокортицизму. Вперше розроблено та впроваджено фізіологічно обгрунтований спосіб дослідження біологічного ритму функції нирок за умов спонтанного діурезу та вільного доступу до продуктів харчування. Констатовано активацію екскреторної функції нирок у нічний період і статистично достовірне пригнічнення у денний. З'ясовано, що за умов постійної темряви циркадіанний ритм зберігається, проте фаза підвищення екскреторних процесів зсувається. За постійного освітлення встановлено згладження характерного циркадіанного ритму. Виявлено, що у разі тривалого введення гідрокортизону в щурів за умов звичайного освітлення спостерігається зниження екскреції електролітів і титрованих кислот, а у тварин, яких утримували в постійній темряві, відбувалась стимуляція електроліто- та кислото-видільних процесів. За умов фармакологічної адреналектомії показники швидкості гломерулярної фільтрації та інтенсивності канальцевої реабсорбції іонів натрію знижувались за наявності активації амоніогенезу в нирках.

  Скачати повний текст

Вперше продемонстровано, що ербісол та його похідні (супер ербісол та екстра ербісол) сприяють зниженню функціональної активності Т-хелперів II типу за продукцією таких протизапальних цитокінів як ІЛ-4 та ІЛ-10. Визначено механізм дії нового вітчизнянного препарату "Ербісол", головними напрямками якої є стимуляція імунної системи за рахунок підвищення цитокін-продукуючої здатності моноцитів/макрофагів та Т-лімфоцитів хелперів 1; зниження секреторної активності Т-лімфоцитів хелперів II може бути наслідком зростання активності Т-х 1. Уперше показано імуностимулювальні та протекторні ефекти препарату "Ербісол" та його похідних (супер ербісолу та екстра ербісолу) на основі дослідження факторів міжклітинної кооперації (продукції медіаторів та експресії рецепторів і антигенів, що визначають фенотипічні особливості).Визначено особливості порушень імунітету, які свідчать про можливість застосування цих препаратів, як це продемонстровано на прикладі такої патології як хронічний сечостатевий хламідіоз.

  Скачати повний текст

Розкрито розуміння граничної ситуації екзистенції вчинку в контексті філософування мислителів екзистанційного мислення, охарактеризовано особливості розуміння ними екзистенції вчинку, обгрунтовано специфіку категорії "екзистенція" та генезу основних складових поняття у філософському дискурсі, здійснено порівняння німецької та італійської традицій філософствування. Досліджено категорії "екзистенція" та "ситуація" у позитивному екзистенціалізмі Н.Аббаньяно, проаналізовано аксіологічні аспекти вибору в граничних ситуаціях. Особливу увагу приділено аналізу феномену граничної ситуації, його категоріальної структури, розробленої К.Ясперсом. Доведено, що екзистенція є результатом граничного зусилля людини, коли їй відкривається її неповторна присутність у бутті; в буденному житті людина не завжди усвідомлює себе як екзистенцію, для цього необхідно, щоб вона стала "людиною на межі".

  Скачати повний текст

Досліджено динаміку деструктивно-відновних процесів у шкірі статевозрілих щурів на моделі кріопошкодження під впливом озонованих розчинів з різними концентраціями озону (1мг/л, 6 мг/л, 12 мг/л) у порівнянні з впливом екстракта плаценти "офіцинального" та мазі "Левомеколь" з використанням морфометричного, біохімічного, морфологічного, гістохімічного, мікробіологічного, термографічного методів. Показано, що стимуляція процесів репарації тканин шкіри озонованим фізіологічним розчином з різною концентрацією озону підвищується зі зниженням його концентрації (від 12 мг/л до 1 мг/л). Найкращий лікувальний ефект на шкіру, ушкоджену дією холоду, зафіксовано у разі введення озонованого фізіологічного розчину з концентрацією озону 1 мг/л: встановлено значне зменшення виявів реакції запалення, прискорення епітелізації кріопошкодження, що сприяє формуванню тонкої та ніжної рубцевої тканини. У разі використання озонованого фізіологічного розчину з концентрацією озону 12 мг/л виявлено затримку процесів репарації тканин. Визначено спільні ознаки дії озонованих розчинів різних концентрацій на видову різноманітність мікроорганізмів. Встановлено, що їх використання сприяє ерадікації кріопошкоджень від грибів та анаеробних мікроорганізмів. Розроблено прилад, що реєструє потік теплового випромінювання в області кріопошкодження, запропоновано й апробовано методику його використання, яка дозволяє оцінювати процеси репарації тканин та якість лікування кріопошкоджень шкіри щурів. Встановлено спільні ознаки у змінах потоку інфрачервоного випромінювання після моделювання кріопошкоджень у різних експериментальних груп, зокрема, зафіксовано значне зростання досліжуваних показників у першу добу та локальний максимум на 7 - 8-му добу.

  Скачати повний текст

Описано явище посттетанічної депресії ГАМКергічної синаптичної передачі. Вперше показано наявність двох різних за кінетикою компонентів посттетанічної депресії, виявлено істотний внесок пресинаптичних механізмів до швидшого з них. Встановлено можливість виявлення гетерогенності ГАМКергічних синаптичних зв'язків за допомогою тривалої тетанічної стимуляції. З'ясовано, що тетанічна стимуляція спричиняє посттетанічну депресію (ПТД) у 55 % досліджуваних пар нейронів та посттетанічну потенціацію (ПТП) у 45 % синаптичних зв'язків. Зазначено, що за умови наявності ПТП у синаптичних зв'язках ймовірність вивільнення медіатора з пресинаптичних нервових закінчень значно менша, ніж в синапсах, в яких спостерігається ПТД. Вперше для нейронних мереж гіпокампа показано гомеостатичні зміни ГАМКергічної синаптичної передачі.

  Скачати повний текст

Наведено дані стосовно щільності та діаметру артеріол, апілярів і венул у лівому регіональному та правому контрлатеральному підколінних лімфатичних вузлах собак у нормі та їх змін після антигенної стимуляції організму вакциною БЦЖ. Установлено, що судини гемомікроциркуляторного русла в нормі в різних структурних компонентах лімфовузла відрізняються між собою за щільністю та діаметром. Виявлено, що найбільшими є діаметр і щільність артеріол у мозкових тяжах, капілярів - у світлому центрі лімфоїдних вузликів, а венул - у паракортикальній зоні. Показано, що антигенна стимуляція організму викликає системні фазові зміни щільності та діаметра артеріол, капілярів і венул у всіх структурних зонах регіонарного та контрлатерального підколінних лімфовузлів. Визначено, що через шість годин після введення антигену в 1,5 - 2 рази зменшується щільність і діаметр мікросудин, з першої доби ці параметри починають зростати та є максимальні через 7 - 14 діб і перевищують у 1,8 - 2,4 рази контрольні. Через місяць ці показники нормалізуються. Після дії антигену "активуються" ендотеліоцити посткапілярних венул - утричі збільшується кількість мікроворсинок, піноцитозних міхурців і мітохондрій.

  Скачати повний текст

Вперше показано, що тонічна больова стимуляція та статичне м'язове зусилля супроводжуються підвищенням потужності альфа-коливань, насамперед, у потилично-тім'яних і фронтальних зонах мозку. Встановлено, що дана реакція виникає та триває протягом усього періоду тестування після початкової десинхронізації та характеризується тривалою післядією. Вперше проведено порівняльне вивчення змін електроенцефалографії (ЕЕГ) під час силового тесту та больової стимуляції. Встановлено, що синхронізація є більш генералізованою під час больового впливу, ніж у разі силового стискання. Виявлено, що реакція синхронізації, викликана силовим навантаженням, є більш зонально диференційованою та поєднується з більш потужною реакцією десинхронізації у центральних і фронтальних відділах.

  Скачати повний текст

Появу незвичайного мінорного білка з молекулярною масою ~ 30 кДа (схожого за фізико-хімічними властивостями з поліпептидом глікопротеїну екстенсину) виявлено у клітинах зародкової осі у процесі стимульованого 6-метилтіоурацилом (6-МТУ) проростання насіння квасолі. Наведено дані, що стосуються механізмів фітогормонопосередкованої дії даних регуляторів росту. Встановлено, що стимуляція проростання насіння квасолі 6-метилтіоурацилом призводить до істотного скорочення (у два рази) термінів онтогенезу рослини, а стимуляція N-оксидом лутидину - до прискореного розвитку вегетативних органів без розвитку репродуктивних органів рослини.

  Скачати повний текст

Розроблено імунодіагностичний алгоритм стану піднебінних мигдаликів і системи імунітету у хворих на хронічний тонзиліт. На підставі вивчення показників місцевого та системного імунітету, факторів неспецифічної резистентності за різних форм даного захворювання визначено імунодіагностичну значимість тестів, що найбільш точно та повно відображають стан імунітету та факторів імунопатологічної спрямованості у разі хронічного тонзиліту. За наявності супутніх захворювань (запально-алергічні різної локалізації) у хворих на хронічний тонзиліт найбільш характерними є рівень антистрептолізину-О та наявність антитіл до лімфоцитів мигдаликів. Встановлено, що найбільш ефективними для стимуляції піднебінних мигдаликів є комбінований вплив ПЕМП і полімікробний лізат IRS - 19. Стимуляція мигдаликів хворих на хронічний декомпенсований тонзиліт призводить до активізації клітин мигдаликів у 69,5 % спостережень. Доведено, що у 30 % хворих декомпенсованою формою хронічного тонзиліту під час проведення стимулювальних впливів на мигдалики відбувається відновлення основних показників системного імунітету до рівня, що визначався в осіб у контрольній групі. Проведено широкоплановий аналіз скарг та об'єктивних клінічних ознак хронічного тонзиліту на сучасному етапі. Проаналізовано кореляційні взаємини наявності чи недостатності тканини мигдаликів у хворих запально-алергічними й онкологічними захворюваннями різної локалізації. Створено клініко-імунологічні засади для розробки класифікації хронічних запальних процесів у мигдаликах на імуно-функціональній основі. Розроблений комплекс клініко-імунологічних підходів здатний істотно підвищити ефективність визначення стратегії лікування хворих на хронічний тонзиліт.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність застосування мікрохвильової обробки з метою покращання посівних якостей і врожайних властивостей насіння цукрових буряків. Встановлено ефективніть даного методу для стимулювання насіння цукрових буряків за різних способів їх передпосівної обробки. Встановлено, що обробка насіння мікрохвильовим полем у режимах 80 та 100 секунд (з протруюванням після стимуляції) підвищує його енергію проростання, лабораторну та польову схожість і сприяє підвищенню врожайності, цукристоті та продукуванню цукру у зоні нестійкого та достатнього зволоження. Виявлено, що позитивний ефект обробки мікрохвильовим полем інкрустованого насіння є нестабільним і проявляється за посушливих умов у період сівби та проростання насіння. З'ясовано, що стимуляція дражованого насіння взагалі не впливає на його врожайні властивості. Виявлено, що насіння диплоїдної та триплоїдної форм цукрових буряків реагує на мікрохвильову обробку протягом 100 секунд майже однаково, а реакція на стимуляцію насіння тетраплоїдної форми відсутня, що обумовлено особливістю будови оплодня насінини.

  Скачати повний текст

Проаналізовано результати дослідження в нирках щурів (1 575) вмісту фрагментації ДНК, метаболітів оксиду азоту, сфінгомієліну, сфінгозину, активності супероксиддисмутази, лактатдегідрогенази, активації протеолізу, ЯМР-релаксації у випадку наявності ГНН та за фізіологічних умов. Виявлено біохімічні та морфологічні ознаки активації апоптотичних процесів у нирках за ішемічної та "гліцерольної" моделей ГНН. Встановлено, що стимуляція програми клітинної загибелі за експериментальної ГНН супроводжується активацією сфінгомієлінового метаболічного шляху, накопиченням стабільних метаболітів оксиду азоту, пдвищенням активації протеолізу, зниженням активності супероксиддисмутази в тканині нирок.

  Скачати повний текст

Вивчено структурні зміни міокарда за умов моделювання хронічної гіперхолестеринемії. Визначено роль пластичної недостатності як фактора її негативного впливу на морфофункціональний стан кардіоміоцитів. На підставі результатів проведених досліджень показано, що патологічні зміни в міокарді у разі атеросклерозу та хронічної ішемічної хвороби серця є наслідком циркуляторних порушень, зумовлених стенозом атеросклеротично уражених вінцевих судин, а також метаболічних порушень, спричинених хронічною гіперхолестеринемією. Виявлені зміни є результатом модифікувального впливу гіперхолестеринемії на цитомембрани та порушень відновлювальних процесів у міокарді. Це призводить до погіршення енергетичного забезпечення та кальцієвого гомеостазу кардіоміоцитів. Доведено, що активна стимуляція пластичних процесів у міокарді за умов хронічної гіперхолестеринемії завдяки мембраностабілізувальному ефекту має здатність оптимізувати енергетичне забезпечення функції клітин та сприяти нормалізації обміну кальцію в них. Установлено, що використання препаратів з подібними кардіопротекторними властивостями дозволяє знизити інтенсивність катаболічних процесів у кардіоміоцитах та підвищити їх резистентність до дестабілізувального впливу гіперхолестеринемії.

  Скачати повний текст