Вивчено історичний аспект появи та розвитку концепції соціальної держави у зарубіжному та вітчизняному законодавстві. Сформульовано визначення соціальної держави, її ознаки та умови функціонування. Розроблено класифікацію сучасних світових конституцій залежно від відображення соціальної орієнтації держави. Наведено порівняльну характеристику соціальної та правової держави. Розглянуто аргументи, що наголошують на "надкласовості" соціальної держави. Проаналізовано спільні риси та відмінності соціальної та соціалістичної держави соціальної держави та "держави благоденства". Класифіковано гарантії забезпечення соціально-економічних прав людини в соціальній державі. Обгрунтовано необхідність створення в Україні, на підставі ст. 125 Конституції України, соціальних судів для здійснення судочинства у соціальних справах (вирішення спорів з питань загальносоціального страхування та виконання законів з соціальних питань. Надано рекомендації щодо вдосконалення процесу розбудови в Україні соціальної держави.

  Скачати повний текст

Розкрито суть принципу участі народу у здійсненні правосуддя. Детально проаналізовано організаційно-правові та процесуальні аспекти процедури добору народних засідателів, розглянуто її поняття, межі та структурну побудову. Запропоновано адекватний сучасним умовам новий механізм складання списків народних засідателів. Визначено шляхи оптимізації правового статусу народного засідателя. За результатами дослідження сформульовано пропозиції щодо вдосконалення судоустрійного, кримінально- та цивільно-процесуального законодавства, підготовлено методичні матеріали щодо упорядкування залучення народних засідателів до здійснення судової влади.

  Скачати повний текст

Досліджено юрисдикційну діяльність органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів та органів місцевого самоврядування й адміністративних судів під час розгляду земельних спорів. Сформульовано поняття правових спорів і подано їх характеристику. Проведено дослідження адміністративно-правової форми вирішення земельних спорів в Україні й її застосування у структурі органів публічного управління й адміністративної гілки судочинства. Запропоновано конкретні шляхи вдосконалення нормативно-правового регулювання адміністративно-правової форми діяльності у сфері вирішення земельних спорів.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено визначенню сутності та особливостей судових процедур в адміністративному судочинстві, опрацюванню відповідних концептуальних засад їх реалізації, з урахуванням чого окреслено проблемні питання та запропоновано шляхи їх вирішення.Опрацювання фахової наукової літератури дало змогу аргументувати, що судову процедуру можна розглядати в широкому (як розгляд окремого публічно-правового спору в адміністративному суді в усіх інстанціях, під час якого було ухвалено остаточне судове рішення) та вузькому (як відправлення правосуддя в окремій інстанції із вирішення адміністративним судом публічно-правового спору, у процесі якого ухвалюється судове рішення) розумінні. У цьому аспекті визначено, що судова процедура являє собою відповідну процесуальну форму діяльності адміністративних судів, урегульовану нормами адміністративного процесуального права, у межах якої відбувається реалізація певної сукупності юридичних засобів, вчинення дій та операцій щодо вирішення адміністративної справи по суті та поновлення відповідних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, порушених з боку суб’єктів владних повноважень у відповідних публічно-правових відносинах, кінцевим результатом якої є ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення. Судова процедура в адміністративному судочинстві щодо вирішення адміністративної справи по суті завершується ухваленням відповідного судового рішення, що має найважливіше значення відправлення правосуддя в адміністративному судочинстві з метою захисту прав, свобод та інтересів фізичних й юридичних осіб у відносинах з суб’єктами владних повноважень.Наголошено, що одним з найважливіших і ключових елементів всебічного розуміння як теоретичних, так і практичних аспектів судових процедур в адміністративному судочинстві є здійснення їх наукової класифікації. Спираючись на аналіз наукових джерел, узагальнено критерії класифікації судових процедур в адміністративному судочинстві, а саме: за формою адміністративного судочинства; залежно від виду адміністративної справи; залежно від кола учасників адміністративної справи; ураховуючи склад суду; залежно від процесуальної стадії, у межах якої реалізуються судові процедури; залежно від обов’язковості стадії адміністративного процесу (волевиявлення зацікавленої особи); залежно від етапу реалізації відповідної стадії адміністративного процесу.Аргументовано, що завдання судових процедур в адміністративному судочинстві в цілому мають реалізовуватися з урахуванням і на основі чітко сформованого підґрунтя, певних нормативно закріплених засад функціонування цього різновиду судочинства, тобто принципів. Досліджуючи галузеві принципи судових процедур в адміністративному судочинстві, встановлено, що деякі з них не отримали належної законодавчої фіксації, у зв’язку з цим запропонована нова редакція положень ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.Визначено, що процедури врегулювання спору за участю судді провадиться поза межами судового провадження (протягом розумного строку, але не більше 30 днів; не може бути проведена повторно), ініціюється двома сторонами спору (позивачем і відповідачем), можуть бути реалізовані у формі очних і дистанційних нарад (спільних та/або закритих), а також складаються з трьох стадій (початок процедури та проведення спільної наради; врегулювання спору шляхом проведення спільних і закритих нарад; укладення сторонами мирової угоди та затвердження її судом або припинення такої процедури).До особливостей реалізації судової процедури, що відрізняють етапи зупинення й закриття провадження в адміністративній справі на стадії розгляду справи по суті, віднесено: а) підстави для вчинення вказаних дій, що мають бути оцінені належним чином та можуть мати обов’язковий або оціночний характер; б) наслідки, які можуть бути; в) відмінний порядок оформлення відповідних рішень та самої процедури зупинення процесуальних дій^UThe dissertation is devoted to defining the essence and peculiarities of judicial procedures in administrative proceedings, elaborating the relevant conceptual framework for their implementation, and, taking this into account, outlining the problematic issues and proposing ways to resolve them.The study of the professional scientific literature has made it possible to argue that judicial procedure can be viewed in a broad sense (as consideration of a separate public-law dispute in an administrative court in all instances, during which a final court decision is made) and in a narrow sense (as administration of justice in a separate instance for resolving a public-law dispute by an administrative court, in the course of which a court decision is made). In this aspect, it has been determined that judicial procedure is an appropriate procedural form of activity of administrative courts regulated by the rules of administrative procedure law, within which a certain set of legal means, actions and operations are implemented to resolve an administrative case on the merits and restore the relevant rights, freedoms and interests of individuals, rights and interests of legal entities violated by public authorities in the relevant public law relations, the ultimate result of which is the adoption of a lawful and reasonable court decision. The judicial procedure in administrative proceedings to resolve an administrative case on the merits is essentially completed by the adoption of a relevant court decision, which is of utmost importance for the administration of justice in administrative proceedings in order to protect the rights, freedoms and interests of individuals and legal entities in their relations with public authorities.It has been noted that one of the most important and key elements for comprehensive understanding of both theoretical and practical aspects of court procedures in administrative proceedings is their scientific classification. Based on the analysis of scientific sources, the author has summarised the criteria for classification of court procedures in administrative proceedings, namely: by the form of administrative proceedings; depending on the type of administrative case; depending on the range of participants to an administrative case; taking into account the composition of the court; depending on the procedural stage within which court procedures are implemented; depending on the mandatory stage of the administrative process (expression of the will of the person concerned); depending on the stage of the relevant stage of the administrative process.It has been argued that the objectives of judicial procedures in administrative proceedings in general should be implemented with due regard for and on the basis of a clearly formed basis, certain statutory principles of functioning of this type of proceedings, i.e., principles. Investigating the sectoral principles of judicial procedures in administrative proceedings, it has been found that some of them failed to receive proper legislative fixation, and therefore a new version of the provisions of Part 3 of Article 2 of the Code of Administrative Procedure of Ukraine has been proposed.Analysing the principles of judicial procedures in administrative proceedings which are objectified in legal acts of various legal force, it has been established that some of them do not comply with the requirements of current national legislation in terms of defining the legal framework for the establishment of courts, including administrative courts. In this regard, it has been argued that there is a need to develop new legal acts and amendments to the existing ones, which is of particular importance in view of the European integration course of our country.It has been determined that dispute resolution procedures involving a judge are conducted beyond the court proceedings (within a reasonable period of time, but not more than 30 days; it cannot be repeated), are initiated by two parties to the dispute (the claimant and the defendant), can be implemented in the form of in-person and remote meetings (joint and/or closed), and consist of three stages (commencement of the procedure and holding a joint meeting; dispute resolution through joint and closed meetings; conclusion of a settlement agreement by the parties and its approval by the court or termination of such procedure).

Розглянуто комплекс теоретичних і практичних питань, пов'язаних з поняттям, змістом, значенням, реалізацією і місцем принципа рівності сторін у кримінальному процесі України. Досліджено проблемні питання практики його застосування й обгрунтовано шляхи їх вирішення. Проаналізовано зарубіжне й вітчизняне законодавство та визначено подальшу лінію розвитку принципу рівності сторін у кримінальному процесі України, запропоновано шляхи удосконалення його застосування в цілому та на окремих стадіях кримінального процесу. Сформульовано теоретичні висновки з досліджених питань і практичні рекомендації, спрямовані на удосконалення реалізації у кримінальному процесі принципу рівності сторін. Відзначено, що впровадження наведених пропозицій сприятиме підвищенню якості кримінального судочинства.

  Скачати повний текст

Визначено сукупність найбільш значущих теоретичних положень, що стосуються поняття протоколів слідчих і судових дій та інших документів як джерел доказів, розроблено практичні рекомендації щодо його вдосконалення. Розглянуто особливості формування, перевірки й оцінки протоколів та інших документів як доказів у кримінальному процесі в світлі проектів КПК України, країн СНД, які містять низку нових, принципових положень, а також міжнародно-правових документів у галузі доказового права. Досліджено специфіку збирання доказів на різних стадіях кримінального судочинства, зокрема, документів, умови визнання їх допустимими доказами та особливості використання у кримінально-процесуальному доказуванні окремих видів документів. Сформульовано пропозиції, спрямовані на вдосконалення кримінально-процесуального законодавства, що регулює поняття протоколів слідчих і судових дій та інших документів як джерел доказів і висвітлено особливості використання їх у доказуванні.

  Скачати повний текст

У дисертації проведено комплексний аналіз теоретичних і практичних питань використання норм міжнародного права в господарському судочинстві України. У роботі послідовно викладено теоретико-методологічні підходи, які використовуються господарськими судами України при застосуванні звичаєвих і договірних норм загального міжнародного права в процесі організації та здійснення судочинства. Дисертанту, на основі аналізу підібраного теоретико-методологічного інструментарію (за предметом і напрямом дослідження), вдалося з'ясувати, що гармонічно узгоджені нормативні приписи міжнародної та національної правових систем виступають важливою й імперативною умовою для сумлінного дотримання Україною своїх міжнародних зобов'язань, у тому числі й для здійснення господарського судочинства у справах, обтяжених «іноземним елементом».^UIn the dissertation the complex analysis of theoretical and practical questions of application of norms of the international law in the economic judiciary of Ukraine is carried out. For the first time in the Ukrainian legal science, on the basis of modern theoretical, methodological and regulatory approaches, the scientific concept of understanding the application of the rules of international law in the economic judiciary of Ukraine in its theoretical and practical dimension has been proposed.The paper consistently outlines the theoretical and methodological approaches used by the economic courts of Ukraine in the application of customary and treaty rules of general international law in the process of organization and administration of justice.

Проведено дослідження юридичної діяльності та правових поглядів О.Я. Кониського (1836 - 1900) - видатного українського письменника, юриста, громадського діяча, члена Київської старої громади та Південно-Західного відділу Імператорського російського географічного товариства, засновника Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Висвітлено внесок О.Я. Кониського у розвиток правової думки в Україні у другій половині XIX ст. Вперше у контексті сучасної науки проаналізовано юридичну спадщину ученого - понад 160 статей та заміток, присвячених проблемам цивільного процесу, кримінального судочинства, судової й адвокатської діяльності, нотаріальної справи. Проаналізовано пропозиції О.Я. Кониського щодо забезпечення демоктаризації діяльності органів влади, розвитку інститутів самоврядування, земельної власності, використання української мови у судовому процесі. Обгрунтовано актуальність правознавчої спадщини ученого для розвитку сучасної юридичної науки в Україні. Укладено максимально повну наукову бібліографію праць О.Я. Кониського з правознавства.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття та зміст часових параметрів цивільного судочинства України та запропоновано їх наукову класифікацію. Виокремлено поміж часових параметрів строки цивільного процесу, розкрито їх суть і значення. Запропоновано визначення та класифікацію цивільних процесуальних строків за видами. Наведено визначення понять "розумного строку", "достатнього строку", "перевищення розумних строків", з їх використанням досліджено питання розгляду та вирішення цивільних справ. Проаналізовано порядок перебігу й обчислення цивільних процесуалних строків, виокремлено основні ознаки, притаманні їм. Запропоновано визначення перебігу й обчислення процесуальних строків. Розкрито основні ознаки зупинення, поновлення та продовження процесуальних строків, наведено їх визначення. Проаналізовано процесуальні строки за Цивільним процесуальним кодексом (ЦПК) України. Встановлено практичну неможливість дотримання більшості встановлених ЦПК України процесуальних строків. Сформульовано пропозиції з удосконалення редакцій статей 102, 123, 129, 131, 133, 135, 151, 153, 154, 157, 201, 202, 294, 297, 325,327, 332, 354, 356 ЦПК України.

  Скачати повний текст

Проаналізовано етнічні, соціальні, культурні ознаки національної правосвідомості запорозького козацтва на прикладі судової системи Запорозької Січі XVII - XVIII ст. Досліджено особливості формування правової свідомості, визначено її види та структуру. Висвітлено питання щодо феномену національної правосвідомості, її значення в реконструкції судової системи держави. Розглянуто принципи судочинства військової демократії Запорозької Січі та визначено можливості їх відображення в теоретичних розробках Концепції судово-правової реформи в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальні правові, теоретичні та практичні питання організації та проведення дізнання органами прикордонної служби. Розкрито сутність дізнання у кримінальному процесі України, виявлено перспективи його розвитку. Розглянуто існуючі види та зміст кримінально-процесуальної діяльності Державної прикордонної служби України. Проаналізовано сучасний стан і тенденції розвитку кримінально-процесуального вітчизняного законодавства, що регламентує правовий статус суб'єктів кримінального процесу, які реалізують повноваження органу дізнання. Досліджено особливості взаємодії прикордонної служби з іншими правоохоронними структурами (органами дізнання, слідчим, прокурором, судовими організаціями) у сфері кримінально-процесуальних правовідносин. Проаналізовано теоретичні положення щодо інституту порушення кримінальних справ, провадження та закінчення дізнання у кримінальному процесі України й особливості реалізації повноважень органів прикордонної служби на досудових стадіях кримінального процесу. Встановлено взаємозв'язок процесуальних і непроцесуальних форм діяльності органів Державної прикордонної служби України під час виконання завдань кримінального судочинства. Визначено процесуальні умови використання оперативно-розшукових та інших даних у розслідуванні злочинів, пов'язаних з порушенням державного кордону України. Обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства та розробки проекту КПК України (реєстр N 3456-1), спрямовані на поліпшення ефективності кримінально-процесуальної діяльності органів дізнання та здійснення даного процесу Державною прикордонною службою.

  Скачати повний текст

Досліджено проблемні питання здійснення прокурором захисту прав, свобод і законних інтересів громадянина в адміністративному судовому процесі. Обгрунтовано напрями розвитку відповідного законодавства. Проаналізовано теоретико-правові проблеми такого захисту, його форми, сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства. Визначено, що представництво прокурором в адміністративному судовому процесі є правовідносинами, які встановлюються та реалізуються на підставі Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", КАС України. У межах цих правовідносин прокурор вчиняє в адміністративному судочинстві процесуальні дії від імені та для захисту прав, свобод і законних інтересів осіб - громадян України, що через різноманітні обставини не можуть або позбавлені можливості самостійно відстоювати ці свої особисті цінності від їх порушень (обмежень) рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень - органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. Сформульовано особливості адміністративної процесуальної правосуб'єктності прокурора в адміністративному судовому процесі. З'ясовано, що прокурор може виступати тільки як представник та здійснювати представництво визначених Законом України "Про прокуратуру" категорій громадян. Зазначено, що прокурор є позивачем у процесуальному розумінні, але не має прав позивача, однак обсяг його процесуальних можливостей за умов участі у розгляді судом справи адміністративної юрисдикції є повним; він ініціює розгляд адміністративним судом публічно-правового спору за певних підстав; представництво прокурором інтересів незахищеного громадянина можливе на будь-якій стадії адміністративної процесуальної правосуб'єктності прокурора у разі перегляду судових рішень.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню застосування режимувідеоконференції у кримінальному судочинстві. На базі положень загальноїтеорії кримінального процесуального права та криміналістики, результатівузагальнення та аналізу судово-слідчої практики розроблено теоретичніположення та практичні рекомендації щодо застосування режимувідеоконференції у кримінальному провадженні, а також науковообґрунтовані пропозиції щодо удосконалення законодавства з питаньзастосування режиму відеоконференції.У роботі розглянуто поняття технічних засобів і технологій, щовикористовуються під час застосування режиму відеоконференції укримінальному провадженні. Запропоновано визначити узагальненудефініцію «технічних засобів в кримінальному судочинстві», під якоюнеобхідно розуміти сукупність технічних приладів, пристроїв, пристосувань,що використовуються під час проведення процесуальних дій та прийняттяпроцесуальних рішень, за допомогою яких виявляються, фіксуються івилучаються данні, явища та події, що мають доказове значення длякримінального провадження.Проаналізовано класифікацію науково-технічних засобів, історію їхрозвитку та запровадження. Обґрунтовано, що 1) науково-технічні засобивикористовуються на всіх стадіях розкриття та розслідування кримінальнихправопорушень і відіграють у сучасних умовах вирішальну роль у пошуку,виявленні, фіксації доказової інформації; 2) немає чіткого визначення тасистематизації засобів науково-технічного забезпечення правоохоронноїдіяльності; 3) доцільно навести у законі вичерпний перелік усіх допустимихдля використання у доказуванні науково-технічних засобів неможливо черезїх безперервне оновлення.У ході проведеного дослідження виявлено низку причин, які впливаютьна ефективність використання науково-технічних досягнень у діяльностіправоохоронних та судових органів: відсутність належної уваги до питаньмодернізації підрозділів правоохоронних органів технічними засобами;недостатнє фінансування даної сфери; відсутність достатньої кількостіфахівців у даній галузі та їх кваліфікації; проблематичність використанняінноваційних технологій; неналежна нормативно-правова база та відсутністьсистемного підходу до питань інноваційної модернізації правоохоронних тасудових органів; використання пропрієтарного програмного забезпечення;значна витратність коштів на використання сучасних технологій.Визначено, що під інформаційними технологіями, яківикористовуються під час застосування відеоконференції в кримінальномусудочинстві слід розуміти сукупність засобів, прийомів і методів отримання,обробки та передачі первинної інформації на відстань в режимі реальногочасу для отримання доказів з метою встановлення обставин кримінальногопровадження.У зв'язку з чим доведено доцільність нормативно-правовогозакріплення використання терміну «інформаційні технології» припроведенні процесуальних дій у дистанційному кримінальному провадженні.Досліджено доктринальні поняття та сутність режиму відеоконференціїу кримінальному судочинстві, на підставі чого визначено, що режимвідеоконференції – це передбачена Кримінальним процесуальним кодексомУкраїни телекомунікаційна інформаційна технологія проведення допиту тавпізнання осіб чи речей під час досудового розслідування, судовогопровадження та допиту за запитом компетентного органу іноземної державипри трансляції з іншого приміщення у режимі реального часу за допомогоюаудіовізуальної взаємодії з використанням технічних засобів таінформаційних технологій, які мають забезпечувати належну якістьзображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судовогопровадження, а також інформаційну безпеку.Проаналізовано підстави проведення слідчих (розшукових) тапроцесуальних дій у режимі відеоконференції у кримінальному судочинствіта виявлена недосконалість чинного законодавства у питанні визначенняпроцесуального кола осіб, які беруть у ній участь. У зв'язку з чим, з метоюзабезпечення прав та законних інтересів осіб, які можуть приймати участь врежимі відеоконференції запропоновано внесення зміни до п.1 ч.1 ст. 232КПК України.Встановлено, що в аспекті проведення та фіксації допиту дітейукраїнське законодавство потребує свого вдосконалення. Зокрема,акцентовано увагу на тому, що проведення допиту неповнолітньогосвідка/потерпілого (особливо у справах що стосуються сексуальногонасильства) необхідно проводити виключно в режимі відеоконференції, зметою мінімізації негативного впливу на психіку дитини. У зв'язку з чимзапропоновано внести зміни до п. 3 ст. 226 КПК України у частині, щостосується допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого, якпід час досудового розслідування, так і під час судового розгляду тапередбачити імперативну норму щодо проведення допиту малолітнього абонеповнолітнього свідка, потерпілого виключно у режимі відеоконференції.^UThe dissertation is devoted to the research of the application of thevideoconferencing mode in criminal proceedings. Based on the provisions of thegeneral theory of criminal procedural law and criminology, the results ofgeneralization and analysis of forensic practice developed theoretical provisionsand practical recommendations for the use of videoconferencing in criminalproceedings, as well as scientifically sound proposals to improve legislation onvideoconferencing. The paper considers the concept of technical means andtechnologies during the application of videoconferencing in criminal proceedings.It is proposed to define a generalized definition of "technical means in criminalproceedings", which should be understood as a set of technical devices, devices,devices used in procedural actions and procedural decisions, which detect, recordand remove data, phenomena and events, having probative value for criminalproceedings. The classification of scientific and technical means, the history oftheir development and implementation are analyzed. Supported position that 1)scientific and technical means are used at all stages of detection and investigationof criminal offenses and play a crucial role in the search, detection, recording offorensic information and in the areas of expert research; 2) there is no cleardefinition and systematization of scientific and technical support of lawenforcement activities; 3) it is impossible to provide in the law an exhaustive list ofall admissible for proving scientific and technical means because of theircontinuous updating.The study identified a number of reasons that affect the effectiveness of theuse of scientific and technical achievements in the activities of law enforcementagencies: the lack of proper attention to the modernization of services and units oflaw enforcement agencies by technical means; insufficient funding in this area;lack of specialists in the law enforcement system; problematic use of newtechnologies; distrust of new technologies in law enforcement agencies; weakregulatory framework and lack of a systematic approach to innovativemodernization of law enforcement agencies; the use of proprietary software, whichin turn leads to unjustified spending of budget funds, creates problems inoptimizing or expanding functionality, confuses and ambiguous interpretation ofthe right to use in terms of licensed cleanliness of existing software, as well as theproblem of combating viral activity in the category of priorities ; significant cost offunds for the use of modern technologies (electronic databases, software, opticalcommunication channels, satellite communication channels). The reason for this isthat all modern systems belong to commercial organizations, which independentlyset prices for their purchase, lease and maintenance. It is argued that informationtechnology used in the use of videoconferencing in criminal proceedings should beunderstood as a set of means, techniques and methods of obtaining, processing andtransmitting primary information at a distance in real time to obtain evidence toestablish the circumstances of a criminal offense.In this regard, the expediency of normative and legal consolidation of theuse of the term "information technology" in conducting procedural actions inremote criminal proceedings has been proved. The doctrinal concepts and essenceof the videoconferencing regime in criminal proceedings have been studied, on thebasis of which it has been determined that the videoconferencing regime is atelecommunication information technology provided by the Criminal ProcedureCode of Ukraine for interrogation and identification of persons or things duringpre-trial investigation. States when broadcasting from another premises in real timethrough audiovisual interaction using technical means and information technology,which should ensure the proper quality of image and sound, compliance with theprinciple of publicity and openness of court proceedings, as well as informationsecurity. The grounds for conducting investigative (search) and procedural actionsin the mode of videoconference in criminal proceedings are analyzed and theimperfection of the current legislation in determining the procedural range ofpersons taking part in it is revealed.

Комплексно досліджено правові засади інституту касації у господарському судочинстві. Проаналізовано історичний розвиток цього інституту у світовій правовій системі та в Україні, визначено функції касаційного провадження у цивільному та господарському судочинстві. Розкрито суть принципів господарського судочинства й особливості їх дії в касаційному провадженні. Визначено суб'єктів, які мають право звертатися з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, а також об'єкт і строк касаційного оскарження. Висвітлено питання щодо розгляду справ у касаційній інстанції. Обгрунтовано необхідність розширення меж розгляду даною інстанцією касаційної скарги. З'ясовано підстави для скасування оскаржуваних судових актів. Проаналізовано умови та порядок подання касаційної скарги. Обгрунтовано науково-теоретичні висновки стосовно правової природи касаційного оскарження та передумов реалізації права на касаційне оскарження. Наведено рекомендації щодо вдосконалення господарського процесуального законодавства, зокрема, особливості розгляду справ за участю громадян, про встановлення 30-денного строку для касаційного оскарження, про зменшення розміру державного мита, а також правові наслідки порушення судом законодавства про мову.

  Скачати повний текст

Досліджено європейські стандарти прав людини в контексті правозастосування сучасної України. Під час аналізу цієї проблеми використано переваги природно-правового й антропологічного підходів, оскільки саме такий підхід дає можливість висвітлити феномен правозастосування адекватно до нових реалій сучасності, і, найперше, - масової появи в сучасній Україні людини ринкового суспільства. Поліметодологізм, застосований в дослідженні, з акцентом на зазначених вище підходах, дозволив висвітлити проблему на категоріальному рівні, що неможливо було б здійснити на засадах монометодології. На основі теоретичного аналізу літератури запропоновано авторський погляд на питання сутності та правової природи правозастосування специфічної форми реалізації права; дано визначення категорій правозастосування, правозастосовного акту. Розглянуто питання змісту й юснатуралістичних витоків європейських стандартів прав людини, поняття принципів права, їх співвіднесеності, ролі та значимості в українському судочинстві, державному управлінні. Увагу приділено розгляду принципу верховенства права в правоохоронній діяльності, правозастосуванню в правоохоронних органах України, внесено пропозиції стосовно вдосконалення даної діяльності.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу наукової літератури й архівних документів досліджено проблеми організації та діяльності судової влади Львова в XVI - XVIII ст. на прикладі війтівсько-лавничого суду. Проаналізовано ступінь наукової розробки проблеми у вітчизняній і зарубіжній літературі. Досліджено джерела права, на основі яких функціонував війтівсько-лавничий суд міста. Розкрито суть поняття, розглянуто ознаки злочину та покарання у контексті чинних правових актів та діючої теорії покарання. Досліджено причини вчинення злочинів, види злочинів і покарання, що мали місце у судовій практиці Львова. Увагу приділено дослідженню складу війтівсько-лавничого суду, порядку обрання на посади та здійснення суддями їх повноважень; питанням проведення розслідування кримінальних справ, судовому розгляду у суді першої інстанції та апеляції. Установлено, що відсутність особистої свободи спричинила превалювання інтересів держави (громади) над інтересами людини. Показано, що кримінальне право визначало мінімальний набір соціальних правил, обов'язкових для виконання всіма членами громади, метою покарання було залякування загалу для запобігання вчинення правопорушень. Виявлено, що недоліками, які впливали на діяльність судової влади Львова, були неузгодженість норм магдебурзького права з королівськими привілеями, застосування принципів станової належності. Відзначено, що мали місце зловживання у питаннях обрання на посаду війта та лавників, порядку розгляду справ. На відміну від західноєвропейських міст практика застосування норм кримінального судочинства війтівсько-лавничим судом Львова характеризувалася більшою гуманністю та розважливістю. Зазначено про відсутність "чорної книги злочинців", вироків у справах так званого, "удаваного зла" (чаклунства, знахарства, єретицтва).

  Скачати повний текст

Вивчено актуальні правові, теоретичні та практичні проблеми досудового провадження у кримінальних справах про злочини окремих службових осіб, які обіймають особливо відповідальне становище. Розглянуто види впроваджень у кримінальному судочинстві. Досліджено правовий статус зазначених осіб, а також їх імунітет. Проаналізовано процесуальний порядок порушення кримінальної справи, проведення процесуальних дій і застосування заходів процесуального примусу щодо них. Наведено пропозиції з метою вдосконалення законодавчого врегулювання досудового провадження щодо окремих службових осіб, які обіймають особливо відповідальне становище, покращання слідчої та судової практики.

  Скачати повний текст

Проаналізовано загальнотеоретичні проблеми доведення за допомогою непрямих доказів. Розкрито поняття непрямого доказу, системи непрямих доказів, перевірки доказів. Наведено й обгрунтовано основні тактичні прийоми роботи з непрямими доказами під час проведення окремих слідчих дій. З'ясовано основні процесуальні особливості збирання, перевірки й оцінки непрямих доказів. Наведено й узагальнено основні правила їх використання. Проаналізовано сучасну слідчу та судову практику роботи з непрямими доказами. Визначено основні недоліки їх використання та встановлено шляхи їх подолання. Наведено пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства України у сфері доказування.

  Скачати повний текст

Проаналізовано соціально-економічні передумови створення Одеського комерційного суду. Проведено історичний дискурс торгового судочинства Київської Русі, Московської держави та Російської імперії. Визначено нормативне забезпечення діяльності комерційних судів Російської імперії. Розкрито структуру комерційного суду, повноваження, компетенцію та функцію її окремих елементів. Розглянуто ступінь взаємозв'язку між цими судами та судовою системою Російської імперії. Узагальнено досвід судочинства Одеського комерційного суду після проведення судової реформи 1864 р. Детального проаналізовано всі позитивні та негативні ознаки існування самостійних комерційних судів.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження конституційно-правового статусу інститутів політичної системи штату Теннессі у складі американської федерації. Розглянуто історичні, політичні та правові фактори, які впливали на процес становлення федералізму у США. Висвітлено ідеї про юридичну невизначеність норм Конституції США 1787 р., які обумовлюють гнучкий характер взаємин федерації та штатів. Наведено характеристику основних етапів конституційного розвитку штату Теннессі. Проаналізовано особливості інституціоналізації його політичних партій і лобістських організацій. Показано специфіку конституційно-правової регламентації виборчої системи штату Теннессі, визначено роль Генеральної Асамблеї у формуванні його законодавчої бази. Розкрито зміст конституційних принципів здійснення судочинства, висвітлено сучасні тенденції розвитку відносин органів державної влади та місцевого управління у даному штаті. Обгрунтовано значення місцевого управління штату Теннессі у створенні владної вертикалі.

  Скачати повний текст