Розглянуто питання екологічного стану геологічного середовища прибережної смуги північної частини Чорного та Азовського морів. Виконано районування берегової зони та шельфу з урахуванням їх геологічної будови та гідродинамічного режиму. Охарактеризовано основні антропогенні фактори впливу на природне середовище узбережжя господарською діяльністю людини. Запропоновано рекомендації щодо збереження рівноваги, що встановилась на даному етапі розвитку Азово-Чорноморського басейну у межах смуги суходіл-море, а також заходи щодо запобігання або зменшенню небажаних та екологічно шкідливих впливів на природне середовище регіону.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне геолого-економічне й екологічне оцінювання ресурсної бази родовищ вуглеводнів у Прикаспійському регіоні, висвітлено перспективи її освоєння у межах території Азербайджану. Із використанням принципів стійкого розвитку обгрунтовано наукові засади стратегії освоєння родовищ на підставі впровадження конкретних технологічних рішень щодо захисту водного та повітряного басейну від забурднень. Уперше на підставі аналізу сейсмостратиграфічних досліджень комплексно оцінено стан, динаміку та тенденції щодо перспектив нарощування видобутку нафти до 30 млн. т. і газу до 30 - 50 млрд. куб. м. у Прикаспійському регіоні Азербайджану. Проведено районування нафтогазоносних структур з прогнозною оцінкою родовищ вуглеводнів, визначено економічну ефективність їх видобування. Вперше виявлено чинники формування антропогенного навантаження на морське середовище та прилеглий суходіл, зокрема, показано вплив на даний процес функціонування усіх складових господарського нафтогазового комплексу Азербайджану, що дозволило оцінити вихідний геоекологічний стан навколишнього середовища Каспійського моря та прилеглого суходолу. Зроблено прогноз еколого-економічних наслідків процесу освоєння родовищ вуглеводнів у Прикаспійському регіоні, зокрема, оцінено збитки від розливів нафти та запропоновано методику розрахунку економічної ефективності впровадження природоохоронних заходів. Розроблено технологічні засоби збору нафти та нафтопродуктів з грифонів, поверхні грунту та води, а також обладнання для одержання електроенергії у важкодоступних місцях як альтернативного екологічно чистого джерела енергії.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання методології комплексної оцінки стану басейнів річок та озер рівнинної частини території України (на прикладі річок Удай, Ворскла, Десна, Горинь, Когильник, Сарата, озер межиріччя Західного Бугу та Прип'яті). Розроблено новий метод гідроекологічних досліджень, який складається з комплексної оцінки стану басейну та просторово-часової трансформацію русла та заплави, показників антропогенної трансформації поверхні водозбору й екологічної якості води; гідроекологічного картографування. Визначено лімітуючі фактори впливу та шляхи охорони й оздоровлення довкілля. Встановлено основні чинники формування екологічної ситуації у басейнах річок та озер: рівень антропотехногенної трансформації поверхні водозбору, русла і заплави; склад сторонніх домішок, що надходять у водне середовище; буферну ємність, яка формується за рахунок біомаси первинної органічної речовини, синтезованої суходільними та водними біоценозами; самоочисну здатність водного середовища. Запропоновано апробовані методи оздоровлення водного середовища.

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано класифікацію регіонів на внутрішньонаціональному рівні на старо- і новоприкордонні та неприкордонні, а в межах прикордонних регіонів - виокремлення суходільних і приморських, що надасть можливість сформувати індивідуальні підходи до вибору механізмів управління прикордонними територіями. Висвітлено визначення поняття "єврорегіон" як організаційної форми прикордонного співробітництва між територіальними економічними одиницями чи громадянами, або місцевими органами влади прикордонних регіонів сусідніх держав. Проаналізовано особливості зовнішньоекономічних зв'язків староприкордонного регіону за видами економічної діяльності, які раніше розглядалися за галузевою ознакою. Удосконалено теоретичні підходи до обгрунтування заходів фінансової допомоги гірським територіям прикордонного регіону, виходячи з досвіду Євросоюзу, що передбачає забезпечення їх конкурентоспроможності, передусім за рахунок обсягів інвестицій в основний капітал.

  Скачати повний текст

Висвітлено побудову, форми та методи діяльності розвідувального компонента Війська Запорозького у кінці XVI - першій чверті XVII ст. Висвітлено основні геополітичні, військово-політичні, соціальні фактори, які визначають завдання розвідувальної роботи. Показано місце розвідки в участі козацтва у боротьбі українського народу проти Корони Польської та захисті українських земель та Європи від Османської імперії, обстоюванні національно-релігійних прав українського народу. Розкрито місце розвідки у військовому мистецтві козацтва, форми та методи розвідувальної, застережної роботи під час ведення війни на суходільних і морських театрах воєнних дій, застосування дипломатичних каналів для збору інформації. Досліджено конкретні приклади застосування розвідки під час охорони кордонів України від татар, морських походів запорожців, у масштабних військових кампаніях проти Московської держави (1618 р.) та під Хотином (1621 p.). Подано науково обгрунтовані рекомендації з залучення розвідувально-бойового досвіду козацтва у підготовці особового склату розвідувальних органів і підрозділів Збройних сил України, інших військових формувань.

  Скачати повний текст

Представлено результати сейсмофаціального аналізу, проведеного на різних ділянках ДДП, детальний опис геологічної будови, фаціальних обстановок, умов та закономірностей формування локальних акумулятивних об'єктів.В центральній частині Північного борту ДДЗ на погоризонтних зрізах сейсмічного куба закартовано амплітудні аномалії, ототожнені з прогнозними палеоруслами і прогнозним піщаним тілом барового походження в московських відкладах середнього карбону.На Суходільській площі Північних окраїн Донбасу отримано карту сейсмофацій, на якій вирізняються області прогнозного рифового масиву, зарифової лагуни, морської авандельтової та більш глибоководної формацій. За узагальненням отриманих результатів побудовано доповнену і деталізовану схему поширення пізньосерпуховських біогермів на Північних окраїнах Донбасу та в південно-східній частині Північного борту ДДЗ з літологічною характеристикою міжрифових зон.В склепінні Ливенської брахіантикліналі в центральній частині південної прибортової зони ДДЗ у відкладах нижньовізейського під'ярусу закартовано Ливенський внутрішньошельфовий карбонатний масив, отримано його умовний контур за картою сейсмофацій. Масив доповнює низку виявлених раніше в південній прибортовій зоні ДДЗ внутрішньошельфових біогермів.В південно-східній частині приосьової зони ДДЗ, в інтервалах, що відповідають товщі середнього і верхнього карбону, на схилах Краснопавлівського підняття виявлено ділянки поширення прогнозних палеорусел.^UResults of seismic-facies analysis application in the different parts of the Don-Dnieper Downwarp and detailed description of the geological and facial conditions of accumulative objects formation are presented in the thesis.The process of geological interpretation of seismic images and attributes enables the analysis of the configuration, spacing of the accumulative objects location, as well as making conclusions about their genesis and forecast of potential hydrocarbon traps locations. Seismic facies are the seismic units, composed of groups of reflections, whose parameters differ from those of adjacent facies units. Seismic facies analysis is the description and interpretation of seismic reflection parameters, such as configuration, continuity, amplitude, and frequency, within the stratigraphic unit. Its purpose is to determine all variations of seismic parameters in order to determine lateral lithofacies changes. Reflection pattern geometries are the most useful for correlation with lithofacies interpreted from well logs, cores, and cuttings.According to the results of seismic-facies analysis, applied in the Myagkivska field of the Central Part of the North Board of the Dnieper-Donets Basin (DDB), expected local accumulative objects were outlined. For seismic-facies analysis, the seismic cube slices along the seismic horizon (horizon slices) were used. These slices characterize the amplitude variations within the small time interval (2 ms) that can be identified by the thin layer (up to 5 m). Logical analysis of the horizon slices permits the mapping of amplitude anomalies, connected with the lithology changes. It gives the possibility to analyze and to trace their extension within the interval of geological interest.Another expected local sand object was also reflected as amplitude anomalies on the horizon slices in the interval of the Lower Part of Moscovian Layer of the Middle Carboniferous. Based on the data of seismic-facies analysis, carried out in the Sukhodilska area of the North-Donetsk Fault zone, an enhanced seismic-facies map was created. It accurately localizes a predictable reef structure, lagoon, shallow and deep-water facial zones. Interpretation of the data received and published previously provided identifying patterns of biogerms occurrences within the area under research and allowed for an updated map of the Late-Serpukhovian biogerms distribution. Volume classification procedure of seismic-facies analysis was applied in the Livenska field of the Central Part of the DDB Southern Near-Edge Zone. Based on the data of seismic-facies analysis the seismic-facies map was calculated and the area of the carbonate massif was outlined.Seismic-facies analysis was carried out in the South-East part of the DDB. Based on the analysis of the seismic-facies maps, vertical sections and horizon slices with amplitude anomalies, the areas of expected paleo-channels location in the intervals of the Middle and Upper Carboniferous were identified.

Об'єкт дослідження: суходільні дорожні комунікацій на території Слобожанщини у XVIII – на початку ХІХ ст. Мета дослідження: комплексно розкрити процес формування та становлення суходільних дорожніх комунікацій на території історико-географічного регіону Слобідська Україна XVIII – на початку ХІХ ст. Методи: картографічна ретроспекція, компаративний, історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний, аналіз, синтез, опис, узагальнення, класифікація, історичний, логічний. Наукова новизна: визначається не лише постановкою самої проблеми, яка ще й досі не була об'єктом спеціального дослідження, але й полягає в тому, що на прикладі окремого регіону детально розглянуто українську та зарубіжну історіографію з історії дорожнього будівництва XVIII – початку ХІХ ст. та сформовано репрезентативну джерельну базу, в тому числі з архівних матеріалів, значну частину з яких залучено до наукового обігу вперше; з'ясовано основні закономірності формування мережі суходільних дорожніх комунікацій осілим населенням у Слобідській Україні у першій половині XVIII ст.; встановлено особливості розгортання мережі транспортних комунікацій на території Слобожанщини на тлі передового досвіду; розкрито специфіку утримання та ремонту суходільних дорожніх комунікацій на теренах Слобожанщини у другій половині XVIII ст.; охарактеризовано специфіку використання доріг у Слобідській Україні у XVIII – на початку ХІХ ст., зокрема поштові та торговельні функції шляхів; уточнено: історичні передумови появи дорожніх комунікацій та окреслено особливості функціонування татарських сакм на території Слобожанщини у XVIII ст.; специфіку будівництва доріг у Російській імперії та Західній Європі у XVIII – на початку ХІХ ст. Практичне значення: матеріали дисертації можуть бути використані при підготовці наукових робіт, навчальної літератури, програм і спецкурсів з історії України, історії Слобідської України та інших дисциплін. Сфера використання: навчальний процес.^UThe subject of the research: theland-based road communications on the territory of Sloboda Ukraine in the eighteenth – early nineteenth centuries. The aim of the dissertation:comprehensively disclose the process of formation and establishment of land road communications in the territory of the historical and geographical region of Slobidska Ukraine in the eighteenth – early nineteenth centuries. Methods:cartographic retrospection, comparative, historical-genetic, historical-comparative, historical-typological, analysis, synthesis, description, generalization, classification, historical, logical. Scientific novelty:determined not only by the staging of the problem itself, which has not yet been the subject of special study but also by the fact that the example of a particular region examined in detail Ukrainian and foreign historiography on the history of road construction in the eighteenth – early nineteenth centuries and a representative source base was formed, including archival materials, a large part of which was first brought into scientific circulation;the basic regularities of formation of a network of land road communications by the settled population in Sloboda Ukraine in the first half of the eighteenth century;established the peculiarities of the deployment of the transport communications network in the territory of Slobozhanshchina on the background of best practices; on the basis of archival materials revealed the specifics of maintenance and repair of land road communications in the territory of Slobozhanshchina in the second half of the eighteenth century;characterized the specificity use of roads in Slobidska Ukraine in the eighteenth - early nineteenth centuries, in particular, the postal and trading functions of roads;specified: historical prerequisites for the emergence of road communications and outlined the peculiarities of the functioning of the Tatar Sakms in the territory of Slobozhanshchina in the eighteenth century;specifics of road construction in the Russian Empire and Western Europe in the eighteenth - early nineteenth centuries. The practical meaning of investigation: materials of the dissertation can be used in the preparation of scientific works, textbooks, programs and special courses on history of Ukraine, history of Sloboda Ukraine and other disciplines. Field of application: educational process.

Метою дисертаційної роботи є з'ясування зумовленості та еколого-фітоценотичних особливостей сильватизації постаграрних екосистем Шацького поозер'я, визначення її сучасного рівня, динаміки та напрямків оптимізації природокористування на колишніх сільськогосподарських угіддях поозер'я, як української частини ТБР «Західне Полісся». Об'єкт дослідження – постаграрні екосистеми різного рівня трансформованості, що спонтанно заліснюються. Предмет дослідження – зумовленість, екологічні та фітоценотичні особливості прояву сильватизації постаграрних екосистем Шацького поозер'я. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше для території Шацького поозер'я, розкрито особливості сильватизації сільськогосподарських угідь та розглянуто явище сильватизації як складову формування лісів держави на рівні з лісовідновленням та лісорозведенням. Застосовано сучасні методи дистанційного зондування Землі та методи дослідження екологічних параметрів екосистем на основі використання новітніх приладів, що дозволило оцінити сучасний стан і динаміку сильватизації сільськогосподарських угідь, охарактеризувати можливі шляхи оптимізації господарювання та природоохоронної діяльності у регіоні. На основі вивчення явища сильватизації на Шацькому поозер'ї, виявлено, що сильватизація постаграрних екосистем Шацького поозер'я зумовлена соціально-економічними, історичними та еколого-фітоценотичними причинами. Встановлено, що заліснення постаграрних екосистем, є проявом ренатуралізації суходільних екосистем, тоді як сильватизація осушених боліт відображає подальшу їх деградаційну трансформацію. Зроблено висновок, що формування лісу може відбуватися не лише шляхом лісовідтворення як записано у Лісовому кодексі України, але й шляхом сильватизації боліт. За допомогою методів дистанційного зондування Землі оцінено сучасний стан та динаміку по площі сильватизації постаграрних екосистем Шацького поозер'я. Встановлено, що сильватизація постаграрних екосистем зумовлює зміни їх мікроклімату, морфологічних характеристик і фізико-хімічних властивостей ґрунтів. Описано фітоценотичні сукцесії у постаграрних екосистемах після припинення їх використання та можливі шляхи розвитку цих екосистем. Відображено роль деревних порід у сильватизації угідь регіону та проаналізовано особливості формування на них деревостанів. Встановлено, що для збереження об'єктно рідкісних рослинних угруповань, зокрема вересовищ, та локалітетів рідкісних видів кущів (верби лапландської, берези низької) і трав, зокрема представників орхідних, необхідне застосування активних методів охорони. Надано практичні рекомендації з оптимізації господарської та природоохоронної діяльності у регіоні.^UThe aim of the dissertation is to study a conditionality and ecological-phytocenotic features of post-agrarian ecosystems sylvatization within the Shatsk Lakeland, to define its up-to-date level and dynamics as well as the directions of environmental management optimization on former agricultural lands of the Lakeland, as Ukrainian part of the TBR ''West Polesie''. The object of the study - post-agrarian ecosystems of spontaneous afforestation, which have different levels of transformation. The subject of the study - conditionality and ecological-phytocenotic features of occurrence of post-agrarian ecosystems sylvatization within the Shatsk Lakeland. The novelty of the received results consists in that the features of agricultural lands sylvatization were described for the Shatsk Lakeland for the first time as well as the phenomenon of sylvatization was considered as a component of the formation of State forests in line with reforestation. The modern methods of the Earth Remote Sensing and methods of investigation the ecological parameters of ecosystems were used that allowed one to estimate the up-to-date level and dynamic of agricultural lands sylvatization, characterize the proper ways of economy and nature protected activity optimization within the region. Studies of sylvatization phenomenon within the Shatsk Lakeland allowed one to find out that post-agrarian ecosystems sylvatization was conditioned by socio-economic, historical, and ecological-phytocenotic reasons. It's been defined that post-agrarian ecosystems afforestation is the form of uplands renaturalization whereas the drained bogs sylvatization displays their further degradation. It was concluded that forest formation may be not only in the form of reforestation, as indicated in the Forest Code of Ukraine, but also by the way of bogs sylvatization. The up-to-date state and dynamic of sylvatization areas of post-agrarian ecosystems of the Shatsk Lakeland have been estimated using methods of the Earth Remote Sensing. It was identified that sylvatization of post-agrarian ecosystems is conditioning the changes of their microclimate as well as morphological characteristics and physicochemical features of their soils. A phytocenotic successions within the post-agrarian ecosystems after suspension of their usage are described as well as probable development paths of these ecosystems. The role of tree species in sylvatization processes within the region is displayed and the features of the formation of a stand of trees are analyzed. It's been defined that for the conservation of rare plant communities, such as heaths and localities of rare bushies species (Salix lapponum L., Betula humilis Schrank) and herbs, the application of active methods of preservation is necessary. Practical recommendations were proposed for the optimization of nature protected activities within the region.

Дисертація присвячена дослідженню участі мохоподібних у природних та антропогенно трансформованих екосистемах Українського Розточчя залежно від екологічних умов та тенденцій антропогенної трансформації. Оцінено сучасний стан та антропогенні зміни бріофлори регіону, проаналізовано її таксономічну, біоморфологічну та екологічну структуру. Визначено участь мохоподібних різних екобіоморфологічних груп як індикаторів умов середовища в основних екосистемах Українського Розточчя (листяних, хвойних та мішаних лісах, низинних, перехідних та верхових болотах, заплавних, низинних та суходільних луках). Досліджено структуру та динаміку бріофітного покриву та визначено участь бріофітів у сукцесії рослинності на девастованих територіях сірчаного видобутку. Вперше виявлено зміни видового складу, частоти трапляння, проективного покриття та життєвих стратегій за впливу абіотичних та біотичних факторів природного й антропогенно зміненого середовища та визначено основні показники бріоіндикації середовища.Встановлено, що бріофлора Розточчя піддавалася синантропізації, яка проявляється у процесах апофітизації та неофітизації. Вперше узагальнено результати інвентаризації різноманіття видового складу та аналізу бріофлори Українського Розточчя. Для цієї території виявлено 46 нових видів мохоподібних, виділено 21 рідкісний та 76 регіонально рідкісних видів різних категорій. Визначено основні показники бріоіндикації: видовий склад і активність видів, частота трапляння, проективне покриття та біомаса, життєва форма, життєва стратегія, репродуктивне зусилля. Використання індикаторних властивостей мохоподібних у природних й антропогенно змінених екосистемах дало можливість встановити особливості структури фітоценозів та рівень їх порушеності.^UThe thesis is devoted to the research on participation of bryophytes in natural and devastated ecosystems of the Ukrainian Roztochia depending on ecological conditions and tendencies of anthropogenic transformation. The current state and anthropogenic changes of the bryoflora of the region are assessed, its taxonomic, biomorphological and ecological structure are analyzed. The participation of bryophytes from different ecobiomorphological groups as indicators of environmental conditions in the main ecosystems of the Ukrainian Roztochia (deciduous, coniferous and mixed forests, low, transitional and raised bogs, floodplain, lowland and dry meadows) is determined. The structure and dynamics of bryophyte cover have been studied and the participation of bryophytes in plant succession in devastated areas of sulfur deposits has been determined. For the first time, changes in species composition, frequency of occurrence, projective cover and life strategies under the influence of abiotic and biotic factors of natural and anthropogenically altered environment were identified and the main parameters of bryoindication of the environment were determined.It is established that the bryoflora of Roztochia was subjected to synanthropization, which is reflected in the processes of apophytization and neophytization. For the first time, 46 new for this territory species of mosses were discovered, 21 rare and 76 regionally rare species of different categories were identified. According to obtained and literature data, 370 species of mosses have been identified for the Ukrainian Roztochia. The main life strategies of mosses are colonists and perennial stayers; according by humidity and fertility of localities mesotrophic mesophytes and hygrophytes dominate. There are constant seasonal changes in the projective cover and biomass of mosses, while the frequency of occurrence remains unchanged or increases under favorable conditions, activates the restoration of moss cover. For mosses with a life form of dense turf, the most indicators are the projective cover and biomass. The dynamics of formation of moss communities, reproductive effort and changes in dominant and subdominant species of mosses with different life forms and life strategies were determined.The number of rare and endangered species of mosses and their taxonomic composition reflect about the character of anthropogenic influence on the bryoflora. Species composition and activity, frequency of occurrence, projective cover and biomass, life form, life strategy, reproductive efforts of bryophytes are the main indicators of the environment. The use of indicator characteristics of bryophytes in natural and anthropogenically altered ecosystems made it possible to establish the features of the structure of the phytocenoses and the level of their disturbance.

Дисертаційна робота присвячена дослідженням техногенного навантаження на фітоценози природних кормових угідь в умовах Вінниччини.Програмою досліджень передбачалось вивчення інтенсивності забруднення, коефіцієнту накопичення та небезпеки Pb, Cd, Zn та Cu у фітоценозах природних кормових угідь (абсолютні суходоли, нормальні суходоли та суходоли надмірного зволоження) в умовах різного техногенного навантаження Вінниччини.Результати досліджень показали, що на досліджуваних територіях Вінниччини вміст у ґрунтах свинцю був у межах від 2,9 мг/кг до 3,2 мг/кг, кадмію від 0,48 мг/кг до 0,51 мг/кг, цинку від 11,4 мг/кг до 18,3 мг/кг та міді від 0,15 мг/кг до 0,20 мг/кг, що не перевищувало ГДК. Найвищий рівень нагромадження свинцю, кадмію, цинку та міді ґрунтами спостерігали у суходолах надмірного зволоження, порівняно нижчий в умовах нормальних та абсолютних суходолів.Згідно з результатами досліджень у рослинності суходільних низинних лук концентрація свинцю коливалась у межах від 0,93 мг/кг до 2,24 мг/кг, кадмію від 0,051 мг/кг до 0,084 мг/кг, цинку від 6,8 мг/кг до 14,6 мг/кг та міді від 1,7 мг/кг до 1,9 мг/кг. Найвищий рівень накопичення важких металів спостерігався у фітомасі природних кормових лук в умовах суходолів надмірного зволоження. За поліпшення продуктивності природних кормових лук, вищий рівень накопичення важких металів у злаково-бобовій фітомасі виявлено за поверхневого обробітку ґрунту, порівняно нижчий – за корінного поліпшення. Виявлено, що рівень важких металів за першого року вегетації злаково-бобового різнотрав'я підвищувався, а в наступні роки вегетації знижувався, особливо у варіанті корінного поліпшення природних кормових лук. Концентрація свинцю і кадмію у вегетативній масі злаково-бобової травосумішки за докорінного поліпшення природних кормових лук знижувалась із першого року вегетації. Зокрема, в середньому за три роки вегетації при застосуванні фрезерування, звичайної оранки і внесення дефекату й азотно-фосфорно-калійних добрив концентрація свинцю і кадмію знизилась відповідно у 2,0 раза і 1,3 раза, а за використання фрезерування, глибокої оранки та внесення дефекату і таких же добрив – у 2,5 раза і 1,8 раза. Високу інтенсивність зниження накопичення свинцю та кадмію у злаково-бобовій сумішці виявлено за внесення органічних добрив (перегній, дефекат) порівняно з мінеральними речовинами (аміачна селітра, калій хлористий та суперфосфат).^UThe dissertation work is devoted to researches of technogenic loading on phytocenoses of natural forage lands in the conditions of Vinnytsia region.The research program provided for the study of pollution intensity, accumulation coefficient and danger of Pb, Cd, Zn and Cu in phytocenoses of natural forage lands (absolute land, normal land and land of excessive moisture) in conditions of different man-caused load of Vinnytsia region.The results of research showed that in the studied areas of Vinnytsia the content of lead in soils ranged from 2,9 mg / kg to 3,2 mg / kg, cadmium from 0.48 mg / kg to 0,51 mg / kg, zinc from 11, 4 mg / kg to 18,3 mg / kg and copper from 0,15 mg / kg to 0,20 mg / kg, which did not exceed the MPC. The highest level of accumulation of lead, cadmium, zinc and copper in the soils was observed in the lands of excessive moisture, relatively lower in the conditions of normal and absolute lands.According to the results of research in the vegetation of dry lowland meadows, the concentration of lead ranged from 0.93 mg / kg to 2,24 mg / kg, cadmium from 0,051 mg / kg to 0,084 mg / kg, zinc from 6,8 mg / kg to 14,6 mg / kg and copper from 1,7 mg / kg to 1,9 mg / kg. The highest level of accumulation of heavy metals was observed in the phytomass of natural fodder meadows in conditions of excessive moisture.With the improvement of the productivity of natural fodder meadows, a higher level of accumulation of heavy metals in the cereal and legume phytomass was found during surface tillage, and relatively lower – during radical improvement. It was found that the level of heavy metals in the first year of vegetation of cereals and legumes increased, and in subsequent years of vegetation decreased, especially in the case of radical improvement of natural fodder meadows. The concentration of lead and cadmium in the vegetative mass of cereals and legumes with a radical improvement of natural fodder meadows decreased from the first year of vegetation. In particular, on average over three years of vegetation when using milling, conventional plowing and application of defects and nitrogen-phosphorus-potassium fertilizers, the concentration of lead and cadmium decreased by 2,0 times and 1,3 times, respectively, and with the use of milling, deep plowing and application defecation and the same fertilizers – 2,5 times and 1,8 times.High intensity of reduction of accumulation of lead and cadmium in the cereal-legume mixture was detected with the application of organic fertilizers compared to minerals (ammonium nitrate, potassium chloride and superphosphate).

Дисертація є першим комплексним науковим дослідженням, присвяченим створенню на основі міжнародних стандартів та кращих світових і європейських практик портової діяльності нової науково обґрунтованої концепції правового режиму морського порту, формулюванню висновків та пропозицій, спрямованих на вдосконалення системи правового та організаційного забезпечення публічного адміністрування портової діяльності в Україні. У дисертації вперше: на підставі теоретичних розробок, законодавства та міжнародних угод охарактеризовано наукову концепцію адміністративно-правових режимів у морському законодавстві; визначено місце режиму морського порту в системі адміністративно-правових режимів; систематизовано наукові погляди, досвід національного і міжнародного нормотворення у формуванні, визначенні та публічному адмініструванні правових режимів морських портів; виокремлено та класифіковано методи і форми публічного адміністрування правового режиму морського порту. Крім того вперше сформульовано цілісну концепцію загального (комплексного) режиму морського порту, визначено його складники та функції; проаналізовано сучасний правовий режим іноземних суден та суден під українським прапором у морських портах України; охарактеризовано механізм, суб'єктів та особливості публічного адміністрування правового режиму морського порту України. Аналіз практики держав, теоретичних розробок та роботи міжнародних інституцій щодо вироблення загальноприйнятних правових норм у сфері встановлення режимів морських портів, засвідчив проходження декількох етапів: первісний, кодифікаційний, етап вироблення міжнародних норм про режим морських портів. На підставі опрацювання нормативно-правового регулювання режиму морського порту доведено, що систему сучасного міжнародного та національно-правового забезпечення режиму морського порту складає блок міжнародних угод, національного законодавства, актів локального регулювання.Зазначено, що режим акваторії (вод) морського порту встановлюється нормами національного законодавства прибережної держави через її належність до внутрішніх вод та є складовою загального (комплексного) режиму морського порту. Режим суходільної території морського порту України є складником правового режиму морського порту, характеризується відкриттям у ньому пунктів пропуску через державний кордон України та дією відповідного режиму.На підставі опрацювання динаміки розвитку інституційної системи забезпечення дотримання режиму морського порту до системи органів публічного адміністрування правового режиму морських портів України віднесено як національні, так і міжнародні керуючі інституції. Виокремлено міжнародний (глобальний, регіональний) та національний рівні публічного адміністрування правового режиму морських портів України. Запропоновано додання до раніше розроблених принципів здійснення юрисдикції прибережної держави та держави порту принципу збереження балансу прав держави порту та держави прапору судна із забезпеченням розумності, належної адаптації, пристосовності до повсякденного застосування та ненав'язливості застосовних формальностей із метою їх сумлінного дотримання та виконання. Доведено, що режим для суден у морських портах України є складником загального (комплексного) режиму морського порту. Він поєднує декілька видів режимів, що діють одночасно стосовно судна і завдяки такій дії забезпечують необхідний порядок у морському порту. До їх кола належать: санітарний, прикордонний, митний режими, режим сплати портових зборів тарифів, безпековий режим, що поєднує режими лоцманського та криголамного проведення, процедури Port State Control, регулювання руху суден та режим забезпечення безпеки суден від терористичних загроз відповідно до ISPS Code. У роботі також запропоновано внесення змін до Закону України «Про морські порти України» щодо визначення порядку відкриття/закриття морських портів для іноземного судноплавства; розроблення законодавства про штучні території в межах морських портів України як специфічних за правовим статусом і правовим режимом, а також порядку їх віднесення до категорії постійних портових споруд; напрями вдосконалення програмних документів довгострокового планування розвитку морської галузі України та поточного галузевого законодавства.^UThe thesis is the first complex scientific research dedicated to the creation of a new scientifically grounded concept of the legal regime of a seaport on the basis of the international standards and the best world and European practices of port activity, formulating the conclusions and the proposals aimed at improving the system of legal and organizational support of public administration of port activities in Ukraine. This is the first time in the thesis: the scientific concept of administratively-legal regimes in maritime legislation has been described on the basis of the theoretical developments, the legislation and the international agreements; the place of the seaport regime has been determined in the system of the administratively-legal regimes; the scientific views, the experience of national and international rule-making have been systematized in the formation, determination and public administration of legal regimes of seaports; methods and forms of public administration of the legal regime of a seaport have been singled out and classified. In addition, it is the first time an integral concept has been formulated of the general (complex) regime of a seaport, its components and functions have been defined; the current legal regime has been analyzed of foreign vessels and vessels under the Ukrainian flag in the seaports of Ukraine; the mechanism, the subjects and the peculiarities of public administration of the legal regime of the seaport of Ukraine have been characterized. The analysis of the practice of states, the theoretical developments and the work of the international institutions on the development of generally accepted legal norms in the sphere of establishing the regimes of seaports, certified the passing of several stages: the initial stage, codification stage, the stage of development of international norms on the regime of seaports. Based on the processing of the normatively-legal regulation of the seaport regime, it is proved that the system of modern international and national legal support of the seaport regime forms a block of the international agreements, the national legislation, the acts of local regulation. It has been noted that the regime of the area of water of a seaport is established by the norms of the national legislation of the coastal state due to its belonging to the internal waters and is a component of the general (complex) regime of a seaport. The regime of the land territory of the seaport of Ukraine is a component of the legal regime of a seaport, characterized by the opening of checkpoints across the state border of Ukraine and the action of the relevant regime. Based on the processing of the dynamics of the development of the institutional system of ensuring compliance with the seaport regime, both national and international governing institutions are included in the system of public administration of the legal regime of the seaports of Ukraine. International (global, regional) and national levels of public administration of the legal regime of the seaports of Ukraine have been highlighted. It has been proposed to add to the previously developed principles of the execution of jurisdiction of a coastal state and a port state the principle of preserving the balance of the rights of a port state and a state flag of a ship with the provision of reasonableness, proper adaptation, adaptability to everyday use and unobtrusiveness of applicable formalities for the purpose of their conscientious observance and execution. It has been proved that the regime for vessels in the seaports of Ukraine is a component of the general (complex) regime of a seaport. It combines several types of regimes, operating simultaneously with a vessel and through this action ensures the necessary order in a seaport. It is lain to their sphere within: sanitary, border, customs regimes, regime of payment of port fees, security regime, combining the regimes of pilot and icebreaker carrying, Port State Control procedures, regulation of vessel movement and the regime of ensuring the safety of vessels from terrorist threats in accordance with ISPS Code.In the work it is also proposed the amendments to the Law of Ukraine “On Seaports of Ukraine” on determining the procedure for opening/closing seaports for foreign shipping; development of legislation on artificial territories within the seaports of Ukraine as specific in legal status and legal regime, as well as the procedure for their classification into the category of permanent port facilities; directions of improvement of the program documents of long-term planning of the development of maritime industry of Ukraine and the current branch legislation.