Досліджено питання гуманістичного відношення людини до природи у філософсько-культурному перерізі: утилітаризм відношення до природи у "західній" парадигмі; єдність екофільної й утилітарної форм відношення до природи, що визначає особливість "східної" парадигми. Здійснено аналіз засад і специфіки відношення до природи в Україні, що становить основу сучасної природоохоронної діяльності до природокористування. Проаналізовано єдність гносеологічного та соціально-практичного аспектів. Досліджено синкретизм міфологічних уявлень, ідейне підгрунтя природокористування у християнстві, синтез науково-технічного мислення та відношення до природи на індустріальному та постіндустріальному етапі розвитку суспільства. Показано необхідність уникнення опозиції у системі природа - людина - культура з метою збереження її складових за умов екологічної, антропологічної криз і глобалізаційних процесів.

  Скачати повний текст

Дисертація є комплексним дослідженням особливостей використанняінтерактивності як засобу формування утилітарних та естетичних аспектівдизайну дитячої друкованої книги, що важливо на тлі розвитку електроннихзасобів комунікації. Останніми роками книга вже не сприймається як єдинийможливий універсальний засіб передачі інформації. Це пов'язано насампередз тим, що користувач звикає до повсякденної взаємодії з медіапростором, доотримання зворотного зв'язку на свої дії, а не статичного сприйняттяінформації. Читач прагне активного відгуку, а не просто читання великихобсягів текстової інформації.Об'єкт дослідження – дизайн дитячої друкованої книги зінтерактивними елементами.Предмет дослідження – інтерактивність як засіб формування дизайнудитячої книги.Теоретико-методологічними засадами дослідження є праціукраїнських і зарубіжних дослідників. Зокрема, студіювання за темоюпроводили:І. Розенсон, І. Нікітіна, В. Ляшенко, Т. Битачевська, В. Даниляк,В. Муніпов, П. Балюта, які займалися вивченням еволюції дизайнув сучасному світі;М. Довгих, О. Шустрова, А. Дроздова, О. Швед, Н. Брижаченко,В. Северин, У. Мітчелл, Р. Клусзинськи, Н. Карр, Е. Ровлі-Олів'єт(Elizabeth Rowley-Jolivet), Р. Ленглер (Ralph Lengler), М. Епплєр (MartinJ. Eppler), К. Лі (Qi Li), Дж. де Вріс (James de Vries), які приділялиувагу дослідженню інтерактивності та візуальності у контекстідизайну;М. Яновський, М. Куфаєв, Є. Ростовцев, Т. Бруєва, К. Загаров, Е. Огар,О. Кузьменко, які проводили аналіз книги як культурного феномену;Д. Золотарьов, О. Коритов, Г. Орешина, А. Гребенюк, О. Харченко,Н. Коржик, Е. Монтенаро (Ann R. Montanaro), К. Руіз (ConradoJr. R. Ruiz), С. Лі (Sang N. Le), Дж. Ю (Jinze Yu), К. Лоу (Kok-Lim Low),які вивчали питання книжкового дизайну в сучасному світі;О. Мургіна, І. Тихомирова, М. Токар, О. Подобєдова, А. Майовець,О. Полевіна, М. Таранов, К. Касьяненко, О. Мельник, Д. Попова,А. Смирнова, М. Єфімова, О. Познякова, Дж. К'ю (Jie Qi), Л. Біклей(Leah Buechley), які аналізували змінення у свідомості сучасної дитинита дизайні дитячої книги.Зв'язок теми дисертації з науковими програмами, планами, темамиуніверситету і кафедри. Дослідження виконане відповідно до планупідготовки наукових кадрів вищої кваліфікації кафедри графічного дизайнуХарківської державної академії дизайну і мистецтв.Мета дослідження – проведення комплексного мистецтвознавчогоаналізу інтерактивних засобів дизайну друкованих дитячих книжок,виявлення функціонального призначення таких видань і характерних засобіворганізації інтерактивної взаємодії.Мета визначає такі завдання дослідження:1. на підставі аналізу літературних та інших інформаційних джерелвивчити стан дослідження питання дизайну дитячих друкованих виданьз інтерактивними елементами;2. дати визначення поняттю «дитяча інтерактивна друкована книга»;3. виявити закономірності розвитку інтерактивної друкованої книги відмоменту її виникнення до наших днів, визначити характерні рисидизайну таких видань;4. проаналізувати сучасний стан інтерактивної друкованої дитячої книги вУкраїні та світі, виявити основні тенденції розвитку таких видань;5. обґрунтувати доцільність використання інтерактивних елементіву дизайні дитячої книги та необхідність врахування під часрозроблення їхнього дизайну вимог педагогіки і віку читача;6. систематизувати й класифікувати засоби організації інтерактивноївзаємодії у дизайні дитячих книг;7. надати практичні рекомендації та визначити перспективи подальшихнаукових розвідок у напрямі дизайну дитячих книжок.Хронологічні межі дослідження – кінець ХХ століття – початокХХІ століття; окремі аспекти дослідження спираються на різні історичніперіоди від 3000 років до н. е.Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становитькомплексний науковий підхід, відповідно до якого завдання з вивченняматеріалів дослідження, особливостей дизайну та історії розвиткуінтерактивної паперової книги вирішено на підґрунті методів порівняльно-історичного та ретроспективного аналізу. Метод синхронного аналізузастосовано для встановлення тенденцій розвитку інтерактивної книгиі взаємозв'язку цієї галузі дизайну із загальною історією людства.Ретроспективний аналіз сприяв дослідженню ступеня вивченості питання.Мистецтвознавчий (образно-стилістичний) і порівняльний аналізвикористано для виявлення особливостей інтерактивних видань. Длявивчення мiждисциплiнарних зв'язків дизайну книги та під час розглядумicця книги у сучасному інформаційному просторі використанозагальнонаукові методи аналізу та синтезу.^UThe thesis is a complex research of features of interactivity usage as a meansof formation of utilitarian and aesthetic aspects of the design of children's printedbooks. In recent years, against the background of the development of electronicmeans of communication, the book is no longer perceived as the only possibleuniversal means of transmitting information. This is primarily due to the fact that auser gets used to daily interaction with media space, to receive feedback on theiractions, rather than a static perception of information. A reader seeks activefeedback, not just reading large amounts of text information.The object of research is the design of children's printed books withinteractive elements.The subject of research is interactivity as a factor in forming the design ofchildren's books.Theoretical and methodological grounds of the study are the works ofUkrainian and foreign researchers. In particular, studies on the topic were conducted by:I. Rosenson, I. Nikitina, V. Lyashenko, T. Bitachevskaya, V. Danilyak,V. Munipov, P. Baluta, who studied the evolution of design in the modern world;M. Dovhykh, O. Shustrova, A. Drozdova, O. Shved, N. Bryzhachenko,V. Severin, W. Mitchell, R. Kluszynski, N. Carr, E. Rowley-Jolivet,R. Lengler, Martin J. Eppler, Qi Li, James de Vries, who focused on thestudy of interactivity and visuality in the context of design;M. Yanovsky, M. Kufaev, E. Rostovtsev, T. Brueva, K. Zagarov, E. Ogar,O. Kuzmenko, who analyzed the book as a cultural phenomenon;D. Zolotarev, O. Koritov, G. Oreshina, A. Grebenyuk, O. Kharchenko,N. Korzhik, A. R. Montanaro, C. Jr. R. Ruiz, S. N. Le, Jinze Yu, K. Low,who studied book design in the modern world;O. Murgina, I. Tikhomirova, M. Tokar, O. Podobedova, A. Mayovets,O. Polevina, M. Taranov, K. Kasyanenko, O. Melnyk, D. Popova,A. Smirnova, M. Yefimova, O. Poznyakova, J. Qi, L. Buechley, whoanalyzed changes in the minds of the modern child and the design ofchildren's books.The connection of the thesis with scientific programs, plans, topics of theuniversity and the department. The research was performed in accordance withthe plan of training highly qualified scientific staff of the Department of GraphicDesign of the Kharkiv State Academy of Design and Arts.The purpose of the study is to conduct a comprehensive art analysis ofinteractive means of the design of printed children's books, to identify thefunctional purpose of such publications and the typical means of organizinginteraction.This purpose defines the following research objectives:1. to study the state of research on the design of children's printed publicationswith interactive elements on the basis of the analysis of literary and otherinformational sources;2. give definition to the concept of "children's interactive printed book";3. identify the patterns of development of interactive printed books from itsinception to the present day, and determine the features of the design of suchpublications;4. to analyze the current state of interactive printed children's books in Ukraineand rest of world, and to identify the main trends in the development of suchpublications;5. substantiate the feasibility of using interactive elements in the design ofchildren's books and the need to take into account the requirements ofpedagogy and age of the reader during development of their design;6. systematize and classify the means of organizing interaction in the design ofchildren's books;7. provide practical recommendations and identify prospects for furtherresearch in the field of children's book design.Chronological boundaries of the study – from the end of the XX centuryto the beginning of the XXI century; some aspects of the study are based ondifferent historical periods since 3000 BC.The methods of research. The methodological basis of the research is acomprehensive scientific approach, according to which the task of studyingresearch materials, design features and history of interactive paper book is solvedbased on methods of comparative historical and retrospective analysis. The methodof synchronous analysis is used to identify trends in the development of interactivebooks and the relation of this field of design with the general history of mankind.Retrospective analysis contributed to the study of the degree of knowledge in thisfield. Art history (image-stylistic) and comparative analysis was used to identifythe features of interactive publications. General scientific methods of analysis andsynthesis were used to study the interdisciplinary connections of book design andto consider the place of the book in the modern information space.

Досліджено візуальні та морфологічні закономірності орнаменту гуцульської різьби. Виявлено особливості його візуального сприйняття. Здійснено аналіз утилітарно-функціональних, структурно-конструктивних, естетичних і образно-тематичних функцій орнаментальних мотивів гуцульської різьби. Розроблено й апробовано методику комплексного аналізу окремого виробу, оздобленого таким орнаментом. Досліджено механізми використання орнаментальних етномистецьких традицій у світовій і вітчизняній проектно-художній практиці. Запропоновано рівні втілення візуальних і морфологічних закономірностей орнаменту гуцульської різьби у сучасній мистецько-освітній практиці.

  Скачати повний текст

Досліджено еволюцію дизайну упаковки як галузі графічного дизайну зі стародовніх часів до сьогодення. На підставі аналізу конкретно-історичних обставин визначено й обгрунтовано етапи розвитку та становлення стандартної та ексклюзичної упаковки. Установлено, що еволюція дослідженого дизайну відбувалась за певними циклами. Стандартна упаковка мала усі ознаки ексклюзиву, а стародавня з'явилася на вимогу стандартизації самої продукції. На сучасному етапі ці два напрями розвиваються паралельно, проте спостерігається часткове витиснення стандарту ексклюзивом в окремих галузях таропакування, а також перехід упаковки класу "люкс" до категорії "мас-маркет". Введено до наукового обігу певну кількість маловідомих окремих фактів, взаємопов'язаних з еволюцією дизайну упаковки в Україні. Досліджено специфіку ексклюзивної та стандартної споживчої упаковки, зумовлену історико-культурними та соціально-економічними чинниками. Сформульовано критерії ексклюзивної та стандартної упаковки, надано визначення відповідним поняттям. Зазначено, що упаковки, виготовлені стандартним чи ексклюзивним шляхом, значно відрізняються за утилітарними, технологічними, художніми, рекламними, соціально-економічними функціональними аспектами.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено актуальній проблемі розвитку ленд-арту в Україні та світі як складової сучасного дизайну. Проведено комплексний аналіз еволюції дизайн-практик сучасних митців в просторі ленд-арту в українському та світовому контекстах, виявлено основні етапи формування ленд-арту в світі та встановлено фактори, що впливали на його розвиток. Набули подальшого розвитку: дослідження у галузі сучасного мистецтвознавства з питань розвитку ленд-арту в світі та Україні; аналіз творчості провідних митців ленд-арту світу; дослідження їх творів та узагальнення термінологічної бази в галузі ленд-арту як складової мистецтва і дизайну. Визначено основні концепції ленд-арту ХХ – ХХІ ст., а також встановлено їх вплив на формування сучасних дизайн-практик. В результаті проведеного аналізу розроблено класифікації концепцій творів ленд-арту в світовому контексті за основними ознаками: екологічна, космоцентрична, людиноцентрична, миті, місця, енвайронментальна, міфологічна тощо. Проведений аналіз становлення ленд-арту в Україні, досліджено етапи його розвитку, надано класифікацію концепцій ленд-арту в українському контексті. Досліджено творчість провідних світових та українських митців ленд-арту, розроблено типологію об'єктів ленд-арту за різними ознаками: за видом, за способом створення, за розміром, за матеріалом та іншими ознаками. Досліджено засоби реалізації творів ленд-арту та розроблено їх узагальнену систематизацію. Визначено, що для створення своїх проєктів митці ленд-арту активно використовують різноманітні традиційні техніки: плетіння з природних матеріалів, дротарство, різьблення, обробка каменю тощо. Визначено техніки, основні матеріали і технології створення об'єктів ленд-арту, які застосовують митці ленд-арту в своїх дизайн-практиках, та розроблено їх типології. Встановлено, що одним з сучасних напрямів ленд-арту в контексті екологічного дизайну є ресайклінг-арт, який має утилітарний характер і застосовується дизайнерами в сучасних практиках. Наведено низку авторських проєктів, які втілено та презентовано під час експозицій, фестивалів, симпозіумів в Україні та за кордоном.^UThe dissertation is devoted to the relevant problem of art analysis of land art design practices in Ukraine and the world as a component of modern design. We carried out a comprehensive analysis of the evolution of design practices of contemporary artists in the area of land art in Ukrainian and world contexts. Identified the main stages of formation of land art in the world and identified factors that influenced its development. Have been further developed: research in the field of contemporary art on the development of land art in Ukraine and in the world; analysis of the work of the world's leading land art artists and research of their works; generalization of the terminological base in the field of land art as a component of art and design. The basic concepts of land art of the XX – XXI centuries have been defined, and also their influence on formation of modern design practices has been identified. As a result of the analysis, classifications of concepts of works of land art in the world context are given according to the main features: ecological, cosmocentric, human-centered, moments, places, environmental, mythological, etc. The analysis of the formation of the land art in Ukraine is carried out, the stages of its development are investigated, the classification of the concepts of land art in the Ukrainian context is given. Explored the work of leading world and Ukrainian artists of land art, develops typologies of land art objects on various grounds: by type, by method of creation, by size, by material and other signs. The means of creating land art objects have been researched and their generalized systematization has been developed. It is determined that to create their projects, land art artists actively use a variety of traditional techniques: weaving from natural materials, wire weaving, carving, stone processing and more. Techniques, basic materials and technologies for creating land art objects used by land art artists in their design practices have been identified, and their typologies have been developed. It is established that one of the modern directions of land art in the space of ecological design is recycling art, which has a utilitarian character and can be used by designers in their design practices. Presented a number of author projects, which are embodied and represented during expositions, festivals, symposiums in Ukraine and abroad.

Теоретично обгрунтовано перспективні напрями селекції зернових культур за умов зрошення та створено новітній селекційний матеріал з різноманітними утилітарно-важливими показниками. Встановлено закономірності генотипової та модифікаційної мінливості селекційно- та біологічно-важливих ознак зернових культур (пшениці та кукурудзи) за умов зрошення. Удосконалено методи створення оригінального вихідного матеріалу та синтезовано на його основі нові генотипи для умов зрошення південної частини Степу України. Визначено особливості успадкування ознак, які є складовими адаптивного та урожайного потенціалів нових генотипів кукурудзи в послідовних генераціях самозапилення. Створено нові генетичні джерела цінних кількісних ознак, доведено перспективність їх застосування у синтетичній селекції. Удсконалено параметри морфотипу, з використанням яких розроблено моделі гібридів для конкретних агротехнічних умов вирощування. Запропоновано методи експресної ідентифікації генотипу за фенотипом на основі морфологічних ознак. Конкретизовано виробничі та селекційні вимоги щодо гібридів кукурудзи різних груп стиглості, які забезпечують програмовану норму реакції. Результати наукового дослідження впроваджено у селекції, а створені гібриди - у виробництво.

  Скачати повний текст

Розглянуто сучасні теоретичні підходи та розроблено концепцію естетичного регулювання моральнісного буття. Досліджено процес становлення естетичного з утилітарної практики у відносно самостійну сферу моральнісного регулювання. Розкрито знакову сутність естетичного регулювання моральнісного буття, визначено його форми. Показано специфіку моральнісного пізнання в його тісному зв'язку з пізнанням художнім. Виявлено специфіку естетичного регулювання моральності у відношенні до раціонального регулювання. Проаналізовано механізми естетичного моделювання моральнісного образу. Здійснено історичну типологізацію естетичних форм моральнісних почуттів. Досліджено історичну динаміку співвідношення мистецтва та моралі. Розглянуто "реалістичні ремінісценції" сучасного мистецтва.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню жіночих поховань зі зброєю у сарматів. Джерельну базу роботи складають писемні, етнологічні, антропологічні та археологічні матеріали (2393 поховання). Автором була розроблена методика, яка базувалась на порівнянні складу, типу та місця фіксації зброї у жіночих похованнях з синхронними чоловічими. У результаті жіночі комплекси зі зброєю було розділено на утилітарну та ритуальну функції покладення зброї. Залучались до військової справи жінки зі збіднілих великих родів. Поодинокі вістря стріл, здебільшого архаїчні, поміщали у поховання вікових жінок з багатих, аристократичних родів з ритуальною функцією. За семантикою подібні вироби використовувались як амулети.^UThe urgent need for the comprehensive study and systematization of the entire array of femal burials with weapons in the Sarmatian cultural-historical community, both in chronological and spatial dimensions, has determined the relevance of the proposed study. Due to the proposed method became possible to reveal the features of the life of Sarmatian women which have not been watched before. Briefly the obtained results could be described as follows: into the military affairs the women from poor families, which was caused by "overpopulation" could be involved. Participation of women in hostilities depended on the traditions adopted in each separate category. In most generic groups, this kind of custom does not occur. No age limits are observed. The participation of Sarmatian women in hostilities did not restrict their implementation as a wife and mother. More often, the set of arms of women corresponded to male complexes, in most generic groups, men and women, in this case, were not divided. Situations in individual burials can be the evidence of professional orientation of women who skillfully possess rare weapons, becoming high-quality, professional warriors.

В умовах цифрового суспільства відбувається процес оновлення видів об’єктів права інтелектуальної власності, до яких відноситься і телевізійний формат (далі – ТВ-формат або формат). Дисертаційна робота є одним з перших у вітчизняній науці комплексним монографічним дослідженням, в якому виявлено теоретичні та практичні проблеми правового регулювання ТВ-форматів на міжнародному і національному рівнях, а саме визначена правова природа ТВ-формату, проаналізовано елементи, з яких він складається, виокремлено ознаки, що дають можливість віднести його до складних об’єктів права інтелектуальної власності зі змішаною правовою природою, визначити засоби охорони майнових прав на нього, розглянуто договірні конструкції, які опосередковують процес створення та розпорядження майновими правами на ТВ-формат, а також інші дотичні до цього проблеми. За результатами проведеного дослідження було сформульовано низку теоретичних положень та висновків. У розділі 1 «Розвиток категорії «формат» у праві інтелектуальної власності» висвітлено ґенезу терміну формат і категорії телевізійний формат, етапи їх розвитку, описано сфери, в яких виникає і використовується формат і ТВ-формат, здійснено аналіз міжнародного та національного досвіду правового регулювання ТВ-форматів. З’ясовано, що термін формат розвивається паралельно з технологічним прогресом, еволюціонує, набуваючи ознак правової категорії у понятійному апараті юридичної науки, що потребує свого дослідження. Так, якщо цей термін спочатку застосовувався виключно в значенні спеціального диференціатора розміру, зовнішнього вигляду або структури того чи іншого об‘єкта, то згодом ним стали позначатися різні процеси та явища, а такі поняття як радіоформат, телеформат, аналоговий або цифровий формат, формат квест-кімнат, спортивних ігор, телевізійних каналів, формат подачі журналістських матеріалів в Інтернеті (лонгрід) тощо, стали широковживаними.Встановлено, що ТВ-формат своєю появою завдячує виокремленню медіаіндустрії як сфери виробництва та розповсюдження телевізійного, кіно- і радіоконтенту. Уперше виділено основні етапи, що безпосередньо пов’язано з правовим регулюванням створення, розповсюдження та розпорядження майновими правами на ТВ-формат: І етап (з 1950 р. по 1970 р.) – виникнення, адаптація та глокалізація форматів; ІІ етап (з 1970 р. по 1980 р.) – формування наукової доктрини щодо правової природи форматів; ІІІ етап (з 1980 р. по 1990 р.) – вирішення проблем захисту форматів (судова практика, створення неурядових організацій в цій сфері, зокрема, FRAPA та ін.); ІV етап (з 1990 р. по теперішній час) – глобалізація форматів і застосування договірних конструкцій, які обумовлюють процес створення, використання та розпорядження майновими правами на ТВ-формат.Визначено місце ТВ-формату серед інших об’єктів права інтелектуальної власності. Досліджено охороноздатні (юридично значущі) та утилітарні (юридично байдужі, тобто ті, що не підлягають охороні) елементи формату, запропоновано класифікацію їх різних видів. Уперше класифіковано процеси, які обумовлюють цивільний оборот ТВ-формату, а саме: адаптацію, глокалізацію та глобалізацію. Доводиться, що адаптація полягає в переробці або пристосуванні базового ТВ-формату до національних особливостей тієї країни, в якій буде демонструватися створений на його основі аудіовізуальний твір (телевізійна програма). Право адаптації реалізується сторонами за допомогою ліцензійного договору, в межах якого ліцензіар надає ліцензіату право змінювати певні елементи або доповнювати ТВ-формат новими елементами. У такий спосіб оригінальний твір – телевізійна програма адаптується на локальному рівні і ліцензіат створює похідний твір – адаптований аудіовізуальний твір (телевізійну програму).З’ясовано, що, починаючи з 50-х років минулого століття, більшість країн світу намагалися, спираючись на дослідження науковців, забезпечити правовий захист ТВ-форматів на рівні законодавства. Однак, недосягнення єдності у з'ясуванні правової природи ТВ-формату, а звідси і неможливість визначитись з тим правовим механізмом, який би забезпечив захист прав на цей об’єкт, пояснює той факт, що в сучасних умовах ТВ-формат на рівні національного законодавства різних країн світу охороняється або нормами права інтелектуальної власності, або нормами інших галузей права та інститутів, або взагалі не охороняється. Стан невизначеності правової природи та режиму захисту прав на ТВ-формат привів до створення міжнародних неурядових організацій (Міжнародна Асоціація по визнанню і захисту форматів – The Format Recognition and Protection Association – FRAPA, Міжнародна асоціація юристів у галузі охорони форматів – International Format Lawyers Association), метою яких стало визнання та захист прав на ТВ-формат. Таким чином, на міжнародному рівні почала формуватися практика захисту прав на ТВ-формати неправовими засобами, які носять рекомендаційний характер.^UIn a digital society, there is an ongoing process of updating the types of intellectual property rights, which includes the television format (henceforth, TV format).This thesis is one of the first comprehensive monographic studies in the national science that identifies theoretical and practical issues of legal regulation of TV formats at the international and national levels, namely, the legal nature of the TV format is defined, its elements are analysed, and the features that make it possible to classify it as a complex object of intellectual property rights with a mixed legal nature, to determine the means of protection of proprietary rights, are identified. Based on the results of the study, the author formulates a number of theoretical provisions and conclusions.Chapter 1 "Development of the Category of "Format" in Intellectual Property Law" outlines the genesis of the category of television format and the term "format", the stages of their development, describes the areas in which "format" arises and is used, and analyses the international and national experience of legal regulation of TV formats.It is established that the term "format" develops in parallel with technological progress depending on the scope of application, and it is evolving, acquiring the features of a legal category in the conceptual framework of legal science which requires its own examination. Thus, while initially the term "format" was used exclusively in the sense of a special differentiator of the size, appearance or structure of an object, later it began to refer to various processes and phenomena, and such concepts as a radio format, TV format, analogue or digital format, the format of escape rooms, sports games, television channels, the format of presentation of journalistic materials on the Internet (long read) became widely used.The author suggests that the TV format was created due to the separation of the media industry as a sphere of production and distribution of television, cinema, and radio content. For the first time, the author identifies four main stages which are directly related to the legal regulation of creation, distribution, and assignment of property rights to the TV format: Stage I (from 1950 to 1970) - appearance, adaptation and glocalization of formats; Stage II (from 1970 to 1980) - formation of the scientific doctrine on the legal nature of formats; Stage III (from 1980 to 1990) - solving the problems of format protection (court practice, the establishment of non-governmental organizations in this area, in particular, FRAPA, etc. ); IV stage (from 1990 to the present) – globalization of formats and application of contractual structures that determine the process of creation, use and disposal of property rights to a TV format.The author determines the place of the TV format among other objects of intellectual property rights. The author examines the protectable (legally significant) and utilitarian (legally irrelevant, not subject to protection) elements of the format, and proposes qualifications for their various types.For the first time, the author has classified the processes that determine the civil turnover of the TV format, namely adaptation, glocalization, and globalization. It is argued that adaptation involves modifying or adapting the basic TV format to the national particulars of the country in which the audiovisual work (television program) created on its basis will be broadcast. The right of adaptation is exercised by the parties through a licence agreement, under which the licensor grants the licensee the right to change certain elements of the TV format or supplement it with new elements. In this way, the original work – a television program – is adapted at the local level and the licensee creates a derivative work – an adapted audiovisual work (television program).It is established that since the 50s of the last century, most countries of the world have tried, based on research by scholars, to ensure legal protection of TV formats at the legislative level. However, the failure to achieve unity in clarifying the legal nature of the TV format, and hence the inability to determine the legal mechanism which would ensure the protection of rights to this object, explain the fact that in modern conditions, the TV format at the level of national legislation of different countries of the world is protected either by the norms of intellectual property law or by the norms of other branches of law.

Комплексно досліджено проблему контамінації раціонального та гуманістичного вимірів в інституті покарання у контексті європейської правової традиції. Доведено, що під впливом окремих чинників на різних етапах розвитку суспільства раціональний і гуманістичний виміри в інституті покарання зміщувалися, зіставлялися, увідповіднювалися, поєднувались, а також роз'єднувалися, розривалися аж до протиставлення. Виявлено, що інститут покарання залежно від домінування кожного з вимірів (раціонального або гуманістичного) набував специфічності. Встановлено, що інквізиційно-репресивний інститут покарання формувався за значної переваги раціоцентрично-утилітарного виміру над гуманістичним, а у разі домінування раціонально-духовного виміру над раціоцентричним інквізиційно-репресивний характер цього інституту зводився до мінімуму.

  Скачати повний текст

Вивчено процес розвитку кооперативного руху цих країн у контексті політики аграристських і комуністичних партій у даний період. Визначено, що за умов існування різних політичних систем і внутрішніх суперечностей, що призводили до розколу, можливості реалізації програм суспільної модернізації у різних селянських партій Цетральної та Південно-Східної Європи були нерівними та залежали від комплексу об'єктивних і суб'єктивних факторів, що лежали в соціально-економічній і суспільно-політичній площині. Висвітлено теорію створення та діяльності кооперативних рухів, особливості поглядів засновників кооперації та прихильників ідей аграризму на місце кооперації у подоланні гострих майнових суперечностей і соціальної стабільності суспільства. Проаналізовано політику комуністичних партій відносно кооперативного руху, що засвідчила домінування утилітарного підходу до громадських кооперативних інституцій.

  Скачати повний текст

В історії українського академічного театрознавства і становленні його методів особливе місце належало історику театру і літератури В. М. Перетцеві (1870–1935).Наукова діяльність В. Перетца все частіше стає предметом дослідження філологів і культурологів, однак, комплексного аналізу доробку В. Перетца у царині театрознавства і досі немає. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в українському театрознавстві: 1. Запропоновано типологію основних напрямів театрознавства першої третини ХХ ст.;2. Виявлено і систематизовано факти наукової біографії В. Перетца – історика театру;3. Визначено, систематизовано й уточнено науково-організаційні, методологічні й етичні принципи В. Перетца;4. Визначено спільні та відмінні ознаки методології і дослідницької діяльності істориків театру, які входили до наукової комунікації В. Перетца;5. Запропоновано методику вивчення театрознавчих текстів, на основі якої здійснено порівняльний аналіз театрознавчої концепції і методології дослідження В. Перетца та його сучасників;6. Шляхом зіставлення науково-організаційних, методологічних принципів українських і зарубіжних істориків театру виявлено риси, що характеризують різні типи істориків театру;7. З'ясовано місце і значення науково-організаційної діяльності і наукового доробку В. Перетца у царині театрознавчих студій першої третини ХХ ст.Дисертація складається з трьох розділів.У першому розділі – «Історіографія театрознавства» – визначено специфіку становлення та основні напрями розвитку науки про театр в Німеччині та США. Охарактеризовано стан дослідження питань методології.У науково-організаційній діяльності досліджуваних істориків театру умовно виокремлено кілька «ідеальних типів»:— «чисте» театрознавство (М. Геррманн);— педагогічне театрознавство (А. Кучер, К. Ніссен);— актуальне театрознавство з домінуванням естетичної (А. Кучер) або політичної (К. Ніссен) складової;— утилітарно-технологічне театрознавство (Дж. П. Бейкер).Вітчизняна історіографія театрознавства зосереджувалася здебільшого на ідейно-тематичних аспектах, і лише впродовж останніх десятиліть стала переключати увагу на методологію дослідження. Театрознавчий доробок українських істориків театру, зокрема їхня методологія досі системно не вивчалася.У другому розділі – «Науково-організаційна і педагогічна діяльність Володимира Перетца» – систематизовано відомості наукової біографії В. Перетца – історика театру.Як педагог В. Перетц започаткував академічне вивчення історії театру у навчальних закладах, її дослідження у наукових інституціях і створених ним товариствах. Як науковий редактор сформував і об'єднав навколо редагованих ним видань основний корпус істориків театру, до певної міри заклавши в Україні «академічний стандарт» театрознавчого дослідження.У третьому розділі – «Володимир Перетц у театрознавчих дискусіях першої третини ХХ ст.» – розглянуто теоретичні погляди на історію театру та театрознавство В. Перетца та його сучасників. Здійснено спробу типологізувати напрями українського театрознавства початку ХХ ст.Першим серед українських істориків театру висунув методологічні завдання І. Франко: дослідження естетичних смаків, запозичень та соціології. В. Рєзанов пропагував культурно-історичний метод. О. Кисіль залишався залежним від естетичного і культурно-політичного методу. Ключові наукові принципи В. Перетца було сформульовано у його працях з методології дослідження літератури, в яких він поділив відомі на той час методи на «суб'єктивні» й «об'єктивні», виокремивши метод «філологічний», заклав підвалини формального і «формально-поетикального» методу. Питання методу дослідження тісно пов'язано із характером джерел, на які спирається історик театру, їхньою верифікацією, з природою фактів, якими оперує історик. Д. Антонович і О. Кисіль здебільшого спиралися на вторинні джерела і висновки попередників, М. Возняк, В. Перетц, В. Рєзанов, П. Рулін та І. Франко працювали переважно з першоджерелами. Виявлено, що відмінності між методологією українських істориків театру означеного періоду пояснюються не лише суб'єктивними причинами на кшталт індивідуального стилю мислення, а й читачем, якому було адресовано їхні дослідження, отже, більшою або меншою залежністю від системи академічних або популярних жанрів. Істотне значення для розуміння наукових комунікацій має визначення осіб або груп, які формують порядок денний – ініціюють або провокують коло питань для загального обговорення. У Німеччині такою постаттю, започаткувавши дискурс про метод, став М. Геррманн, в Україні – від кінця ХІХ ст. – І. Франко і В. Перетц, наприкінці 1920-х років – П. Рулін. Незважаючи на перетин сегментів, їхні завдання лежали у різній площині: у культурно-політичній (І. Франко), академічній (В. Перетц), практичній (П. Рулін). Однак, наприкінці 1920-х років ініціативу остаточно перехопила влада, сформувавши дискурс ідеологічний.^UTheatre and literature historian V. Peretz (1870–1935) takes pride of place in the history of Ukrainian academic theatre studies and the development of its methods.In recent decades V. Peretz's diverse scientific activity has increasingly become the subject of research of philologists and culturologists, but there is still no comprehensive analysis of V. Peretz's work in the field of theatre studies. The scientific novelty of the obtained results is that for the first time in Ukrainian theatrе studies:1. The typology of the main directions of theatre studies of the first third of the 20th century is suggested;2. The facts of the scientific biography of V. Peretz, the theatre historian, are revealed and systematized;3. The scientific and organizational, methodological and ethical principles of V. Peretz are identified, systematized and specified;4. Common and distinctive features of methodology, and hence the research work of theatre historians, who were involved in the scientific communication with V. Peretz, are determined;5. The methods of studying texts on theatre studies are suggested; on their basis, the comparative analysis of theatre studies concept and research methodology of V. Peretz and his contemporaries is carried out;6. By comparing the scientific, organizational and methodological principles of Ukrainian and foreign theatre historians, the features that characterize different types of theatre historians are identified.7. The place and significance of the scientific and organizational achievements of V. Peretz in the field of theatre studies of the first third of the 20th century are specified.

У дисертації на підставі аналізу нормативно-правових актів, чинних на українських теренах, що у досліджуваний період входили до складу Російської імперії, вітчизняної та іноземної наукової літератури, архівних документів та інших писемних джерел комплексно досліджено нормативно-правове закріплення російської імперської політики на українських землях протягом ХVIII – початку ХХ ст). У роботі здійснено теоретичне узагальнення історичного досвіду нормативно-правового закріплення російської імперської політики на українських землях (ХVIII – початок ХХ ст.). Дослідження цієї важливої наукової проблеми надало можливість обґрунтувати авторське концептуальне бачення тенденції тогочасного поширення на терени України правових традицій Московського царства. Удосконалено періодизацію розвитку нормативно-правового закріплення російської імперської політики на українських землях, де виокремлено два етапи. Наголошено, що вже з середини XVII, і особливо протягом усього наприкінці XVIII ст. землі Лівобережної України зазнавали політичних та соціально-економічних трансформацій. З'ясовано, що впроваджувані зміни були спрямовані на створення ефективного механізму централізованої абсолютистської держави. Висвітлено, що імперська політика ґрунтувалася на новому нормативному підґрунті, що докорінно змінювало статус України та відносини у різноманітних сферах державно-правового життя українського населення. Досліджено процеси активізації протягом ХVІІІ ст. політики захоплення Російською імперією територій, які належали іншим державам. Показано, що головними рисами національної політики щодо підкорених територій упродовж ХVІІІ – початку ХІХ ст. було оголошення земель підкорених народів такими, що перебувають у верховному володінні імперії; закріпачення до того часу вільного населення; надання пільг тій частині місцевої аристократії, яка погоджувалася на «вірнопідданство». Підтверджено, що наприкінці ХVІІІ ст. на українських землях, які перебували під контролем Росії, цілковито запанували соціальні, адміністративні, правові, відносини, притаманні іншим частинам імперії. Наголошено, що державно-правова політика Російської імперії в Україні протягом другої половини XVIII – початку XIX ст. пройшла істотну еволюцію – від уніфікаційних дій, загалом, притаманних правовій природі будь-якої імперії, до відверто дискримінаційних кроків проти українців, зумовлених шовіністичним спрямуванням, що супроводжував процес становлення політичної російської нації.З'ясовано, що політика, спрямована на видалення з культурного простору української мови зумовлювала й культурну імперську політику, що з 80-х років набула характеру нівелювання культурних відмінностей українців та росіян. Втім, такі аспекти скеровувались лише підзаконними нормативними актами. До того ж, суперечливими і непослідовними.Обґрунтовано, що імперська релігійна політика базувалася на аномальних, протиправних засадах невизнання права на релігійне самовизначення особи, утилітарне використання релігії, перетворення церкви на знаряддя світської політики.Доведено, що правове регулювання діяльності політичних партій пройшло шлях від повного заперечення їх права на існування до легалізації під впливом Першої російської революції. При чому, незалежно від загального спрямування державної політики, поглядів окремих фахівців імперських спецслужб, що пропонували відмежовувати опозиційні рухи від революційних, українські партії завжди рахувались серед найбільш небезпечних для цілісності держави, незалежно від їхньої дійсної чи задекларованої мети.^UIn the dissertation on the basis of the analysis of normative-legal acts operating on the Ukrainian territories which in the studied period were a part of the Russian empire, domestic and foreign scientific literature, archival documents and other written sources the normative-legal fixing of the Russian imperial policy on the Ukrainian lands during XVIII - early twentieth century).The paper provides a theoretical generalization of the historical experience of normative and legal consolidation of Russian imperial policy in the Ukrainian lands (18th - early 20th centuries). The study of this important scientific problem provided an opportunity to substantiate the author's conceptual vision of the trend of the then spread of the legal traditions of the Moscow Empire in Ukraine.The periodization of the development of normative and legal consolidation of the Russian imperial policy on the Ukrainian lands has been improved, where two stages have been singled out.It is emphasized that since the middle of the XVII, and especially throughout the late XVIII century. the lands of the Left Bank of Ukraine underwent political and socio-economic transformations.It was found that the implemented changes were aimed at creating an effective mechanism of a centralized absolutist state.It is highlighted that the imperial policy was based on a new normative basis, which radically changed the status of Ukraine and relations in various spheres of state and legal life of the Ukrainian population.The processes of activation during the eighteenth century have been studied. policies of seizure by the Russian Empire of territories belonging to other states.It is shown that the main features of the national policy on the conquered territories during the eighteenth - early nineteenth century. there was a declaration of the lands of the conquered peoples as being in the supreme possession of the empire; enslavement of the then free population; granting benefits to the part of the local aristocracy that agreed to "loyalty".It is confirmed that at the end of the eighteenth century. in the Ukrainian lands, which were under the control of Russia, completely dominated the social, administrative, legal, relations inherent in other parts of the empire.It is emphasized that the state and legal policy of the Russian Empire in Ukraine during the second half of the XVIII - early XIX centuries. has undergone a significant evolution - from unification actions, in general, inherent in the legal nature of any empire, to openly discriminatory steps against Ukrainians, due to the chauvinistic orientation that accompanied the process of becoming a political Russian nation.It was found that the policy aimed at removing the Ukrainian language from the cultural space also conditioned the cultural imperial policy, which from the 80s took on the character of leveling the cultural differences between Ukrainians and Russians. However, such aspects were guided only by bylaws. In addition, contradictory and inconsistent.It is substantiated that the imperial religious policy was based on anomalous, illegal principles of non-recognition of the right to religious self-determination, utilitarian use of religion, transformation of the church into an instrument of secular politics.It is proved that the legal regulation of the activities of political parties has gone from the complete denial of their right to exist to legalization under the influence of the First Russian Revolution. Moreover, regardless of the general direction of state policy, the views of some experts of the imperial secret services, who proposed to distinguish opposition movements from revolutionary ones, Ukrainian parties have always been considered among the most dangerous to the integrity of the state, regardless of their actual or declared purpose.

Проведено цілісне релігієзнавче дослідження проблеми стосовно норм життя православних мирян та їх трансформації за умов секуляризації сучасного українського суспільства. На підставі проведеного комплексного філософсько-релігієзнавчого аналізу вимог Православної Церкви до життя її послідовників висвітлено дану проблему на рівні окремого віруючого та на рівні православ'я як конфесії. Православ'я визначає норми мислення та дій віруючого у всіх сферах його життя, формуючи особливий спосіб життя мирян. Відзначено, що відбувається трансформація богословських вимог до життя мирянина. Її причиною є невідповідність реального життя віруючих і релігійних приписів. На рівні окремих мирян також відбувається зміна норм життя, яка має прояв у зміні розуміння природи Бога та поширенні утилітарного ставлення до нього, змінюється місце релігії в житті віруючих, а саме: вона перестає бути детермінуючим фактором життя мирян, спостережено тенденцію до приватизації релігії.

  Скачати повний текст

Виявлено роль науки в інноваційному оновленні штучних середовищ у різних сферах суспільного життя, в гуманізації буття людини, суспільства та природи, у формуванні суспільної перспективи розвитку. Розкрито особливості науково-технічної творчості як соціально-організованого процесу буття людського інтелекту в науці у формах соціальної самоорганізації творчої співпраці вчених, інженерів і техніків. З'ясовано значення авангардності системи наука Ч техніка Ч технологія для оновлення суспільства, значення перетворення соціально-економічних відносин у процесі комерціалізації як фактора парадигмальності онтологічних перетворень у системі наука Ч техніка Ч технологія, вирішення суперечностей між суспільним призначенням науки, що зумовлене її становищем у соціальній системі, та прагматично-утилітарним застосуванням результатів науково-технічної творчості. Обгрунтовано необхідність подолання технократизму як основи групової ідентифікації вчених, інженерів і техніків, співтовариства, пов'язаного зі створенням нової техніки та технології. Розкрито значення відповідальності перед суспільством як складової технічного мислення, необхідність формування цілеспрямованості на виконання технічного завдання в соціально-культурних рамках взаємодії техніки та соціальності. Розкрито значення ідентифікації з історичною, державною та культурною спільнотою як основи підготовки людини для введення її в науково-технічну творчість, гуманізації вищої технічної освіти для формування національної технічної еліти.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено поглибленню теоретико-методологічних засад та розробленню практичних рекомендацій щодо напрямів оптимізації економічних відносин в системі вищої освіти України з позиції суспільної корисності. З цією метою було узагальнено та систематизовано науково-методичні засади формування та оптимізації економічних відносин в системі вищої освіти, обґрунтовано закономірність взаємозв'язку між рівнем освіти населення та показниками економічного розвитку країн, проведено порівняльний аналізструктурних показників розвитку ринку вищої освіти, досліджено критерії ефективності економічних відносин в системі вищої освіти та визначено основні чинники впливу на ефективність витрат на послуги вищої освіти в Україні, запропоновано моделі попиту і пропозиції на послуги вищої освіти ЗВО України в розрізі окремих спеціальностей та визначено вплив вартості навчання на формування попиту освітніх послуг, розроблено практичні рекомендації щодо шляхів оптимізації економічних відносин в системі вищої освіти України зпозиції суспільної корисності. Узагальнено науково-методологічні підходи щодо формування економічних відносин в системі вищої освіти та виокремлено продуктивну та селективну функції освіти. Значна роль системи вищої освіти полягає у вертикальній соціальній мобільності, яка виконує функцію соціального ліфта у суспільстві, підвищення освітнього рівня впливає на соціальний статус тадиференціацію доходів населення. З іншої сторони, освіта є механізмом відбору населення за їх освітнім рівнем, інформація про освітній рівень вказує на потенційну продуктивність працівника в різних сферах діяльності. Дані наукові підходи актуалізують дослідження ефективності інвестицій в освіту з погляду різних учасників цього процесу. Економічним підґрунтям отримання послуг вищої освіти для населення є додатковий дохід від підвищення освітнього рівня, а в якості вкладеного капіталу виступає потенційна вартість навчання. Суспільна корисність послуг вищої освіти в роботі розглядалася як утилітарна функція. Практичне значення результатів дисертаційного дослідження визначається можливістю використання основних положень, висновків та рекомендацій, висловлених у роботі. Визначено вплив зовнішніх чинників на попит ОП України, які вказують на необхідність у реформуванні механізму встановлення заробітної плати з метою підвищення рівня диференціації доходів населення, що буде відповідати їх освітньому рівню. Проаналізовано вплив внутрішніхчинників на попит та пропозицію ОП України, серед яких адресне розміщення місць за державним замовленням, які вказують на необхідність у перегляді з боку органів виконавчої влади механізму розподілу та місць за державним замовленням та їх обсягу. Дослідження механізму формування вартості навчання в державних ЗВО за умов державного регулювання в контексті освітньоїоптимізації вказують на прогнозований перерозподіл співвідношення приватних та державних послуг в системі вищої освіти. Послідовна політика з боку органів виконавчої влади має враховувати формування необхідної кількості ліцензійних місць в приватній освіті з метою забезпечення попиту послуг вищої освіти для населення, а також створення пільгових програм кредитування для отримання вищої освіти, що ґрунтується на показнику ефективності кредитування за рахунок взаємозалежності між кредитною та дисконтною ставкою, з метою підвищення платоспроможності населення та забезпечення функції послуг вищої освіти як чинника вертикальної соціальної мобільності. Важливу роль для розвитку СВО України грає підвищення рівня співпраці ЗВО із стейхолдерами.^UThe thesis at aimed at deepening theoretical and methodological bases and developing practical recommendations as for directions of economic relations optimization in the system of higher education of Ukraine from the standpoint of public utility. To this end, the paper generalizes and systematizes the scientific and methodological principles of formation and optimization of economic relations in the higher education system, substantiates the regularity of the relationship between the level of education and economic development of the countries, offers a comparativeanalysis of structural indicators of higher education market development, identifies the main factors influencing the cost of higher education services in Ukraine, proposes models of supply and demand for higher education services in Ukraine in terms of individual specialties and identifies the impact of tuition costs on demand for educational services. It also provides practical recommendations for ways to optimizeeconomic relations in the system of higher education in Ukraine from the standpoint of public utility. The scientific and methodological approaches to the formation of economic relations in the system of higher education are generalized and the productive and selective functions of education are singled out. A significant role of the higher education system is vertical social mobility, which serves as a social elevator in society as the increase in the level of education affects the social status and income differentiation. On the other hand, education is a mechanism for selecting the population according to their educational level; the data on the educational level indicates the potential productivity of the employee in various fields. The abovementioned approaches make the study of the effectiveness of investment in education from the perspective of various participants in this process relevant. The economic basis for obtaining higher education services for the population is additional incomefrom raising the level of education, and the potential cost of education is the invested capital. The public utility of higher education services in the work was considered as a utilitarian function. The practical significance of the results of the thesis is determined by the possibility of using the main provisions, conclusions and recommendations of the research. The influence of external factors on the demand of Ukraine's ES has beendetermined, indicating the need to reform the wage-setting mechanism in order to increase the level of income differentiation of the population, which will correspond to their educational level. The influence of internal factors on the demand and supply of the ES of Ukraine was analyzed, among which targeted placement of openings by the state order, indicating the need for the executive authorities to review the distributionmechanism and places by state order and their quantity. Studies of the mechanism of tuition cost formation in HEIs under the conditions of state regulation in the context of educational optimization indicate the projected redistribution of the ratio of private and public services in the higher education system. Consistent policy on the part of the executive should take into account the formation of the required number of licenses inprivate education to meet the demand for higher education services for the population, as well as the creation of preferential lending programs for obtaining higher education, based on credit efficiency due to interdependence discount rate, in order to increase the solvency of the population and ensure the function of higher education services as a factor of vertical social mobility. An important role for the development of Ukraine is played by increasing the level of cooperation between HEIs and stakeholders.

Вивчено радянську упаковку 1930 років: її утилітарні та художні аспекти, що формувалися під впливом економічних, політичних, соціальних і культурних еталонів. Упаковку розглянуто у контексті критеріїв оцінки, які діяли на той час у конкретних комунікативних системах. Виявлено вплив "високого" мистецтва на стилістику упаковки, охарактеризовано прояви конструктивізму, модерну, Ар Деко, "комерційного", "народного" стилів та "ідеологічного" стильового напрямку.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню теоретико-методологічного підґрунтя та практичного інструментарію оцінювання та прогнозування нестабільності соціально-економічного розвитку регіонів. За результатами теоретичних досліджень наукових підходів щодо оцінки соціально-економічного розвитку регіонів в контексті нестабільного середовища, було встановлено особливості стабільності та нестабільності динаміки економічного розвитку в контексті теорії еволюції систем й теорії економічного зростання, а також виокремлено динамічні фактори економічного зростання та розвитку регіонів.Досліджено та систематизовано вітчизняні та зарубіжні підходи до суті оцінки соціально-економічного розвитку регіонів в контексті нестабільного середовища, що дозволило встановити необхідність взаємоврахування обумовленості даних понять в контексті еволюційної економічної теорії із домінантною характеристикою саме кількісних та якісних змін соціально-економічної системи в довготерміновому періоді, а також відповідно сформовати компонентну структуру даних понять.Обґрунтовано, що питання нестабільності та її зв'язку з розвитком (зростанням) безпосередньо пов'язане з зв'язком між диференціацією та економічним зростанням регіонів. Від так, проаналізовані нелінійні динамічні моделі та базові моделі нестабільності доцільно імплементувати при аналізі соціально-економічної ситуації регіонів, при цьому найважливішою особливістю яких є еволюційний підхід до досліджуваних явищ та застосування системної перспективи. За результатами виокремлення основних недоліків Державної стратегії регіонального розвитку 2014-2020 рр. та аналізу пропозицій до проекту Державної стратегії регіонального розвитку на період 2021-2027 роки сформувано конструкт дослідження тенденцій соціально-економічного розвитку регіонів України за напрямками аналізування тенденцій соціальної та економічної нестабільності за регіонами України.Визначено, що концепція територіальної згуртованості, яка враховує внесок територіальних факторів в процеси економічного зростання, включає конкретні просторові цілі в політику розвитку і підвищує ефективність політики зростання та розвитку з урахуванням територіальної перспективи повинна також містити категорію території як окремого фактора виробництва та/або визначальних чинників технологічного прогресу.Запропоновано включити до державного регулювання, спрямованого на досягнення очікуваної територіальної корисності та підвищення соціально-економічного рівня розвитку регіонів напрямки зміцнення поліцентричної структури поселень в регіоні; заходи, спрямовані на підвищення доступності регіональних і місцевих центрів розвитку; зростання і підвищення якості надання суспільно-корисних послуг, зокрема, периферійних територій. Визначено територіальний оптимум як максимізацію синергетичного використання територіальних потенціалів всіх функціональних зон регіону на заданому рівні територіальної корисності. Обґрунтовано, що модель територіального оптимуму характеризує територіальну корисність в ортодоксальному напрямку економічних наук та забезпечує функціонування територіальної згуртованості, надаючи їй утилітарного характеру. Територіальний мінімум досягається шляхом максимізації продукту всіх функціональних зон регіону (що, в свою чергу, вимагає синергічного використання їх потенціалів, в тому числі територіальних активів) на очікуваному рівні територіальної корисності.^UThe dissertation is devoted to the research of theoretical and methodological basis and practical tools for assessing and forecasting the instability of socio - economic development of regions. According to the results of theoretical research of scientific approaches to assessing the socio-economic development of regions in the context of an unstable environment, the features of stability and instability of economic development in the context of systems evolution and economic growth theory, and dynamic factors of economic growth and regional development.Domestic and foreign approaches to the essence of assessing the socio-economic development of regions in the context of an unstable environment are studied and systematized, which allowed to establish the need to take into account the conditionality of these concepts in the context of evolutionary economic theory with the dominant characteristics of quantitative and qualitative changes. also to form the component structure of these concepts accordingly.It is substantiated that the issue of instability and its connection with development (growth) is directly related to the connection between differentiation and economic growth of regions. Thus, the analyzed nonlinear dynamic models and basic models of instability should be implemented in the analysis of the socio-economic situation of the regions, the most important feature of which is the evolutionary approach to the studied phenomena and the application of a systemic perspective.Based on the results of highlighting the main shortcomings of the State Strategy for Regional Development 2014-2020 and analysis of proposals for the draft State Strategy for Regional Development for the period 2021-2027, a construct for studying trends in socio-economic development of Ukraine in the areas of analyzing trends of social and economic instability in Ukraine.It is determined that the concept of territorial cohesion, which takes into account the contribution of territorial factors to economic growth, includes specific spatial goals in development policy and increases the effectiveness of growth and development policy taking into account the territorial perspective should also contain the category of territory as a separate factor of production and / or technological determinants. progress.It is proposed to include in the state regulation aimed at achieving the expected territorial utility and increasing the socio-economic level of development of the regions to strengthen the polycentric structure of settlements in the region; measures aimed at increasing the accessibility of regional and local development centers; growth and improvement of the quality of public services, in particular, peripheral areas.The territorial optimum is defined as maximization of synergetic use of territorial potentials of all functional zones of the region at the set level of territorial utility. It is substantiated that the model of territorial optimum characterizes territorial utility in the orthodox direction of economic sciences and provides functioning of territorial cohesion, giving it utilitarian character. The territorial minimum is achieved by maximizing the product of all functional areas of the region (which, in turn, requires the synergistic use of their potentials, including territorial assets) at the expected level of territorial utility.

Встановлено, що пізнання процесу соціалізації відбувається в межах певного філософсько-методологічного тезауруса, що сформувався у результаті ідейно-теоретичних пошуків попередніх поколінь. Його ключові концепції утворюють певну когнітивно-аксіологічну систему, елементи якої різняться: за доцільністю формування особистісних якостей індивіда концепції діляться на тоталітарні та ліберальні; за засобами соціалізації різняться об'єктивістські та суб'єктивістські парадигми впливу на особистість тощо. Виявлено, що система соціалізації як органічне поєднання пізнавальних і ціннісних процесів є центрованою щодо цінності пізнання. Зазначено, що саме пізнання поступово витісняється на периферію культури, звужуючись до інструментально-прагматичного засобу задоволення матеріальних потреб. Соціалізація в результаті такої трансформації стала деградувати від творчого засвоєння мистецтва гуманістичної, духовної взаємодії людей у бік набуття утилітаристських стереотипів мислення та поведінки.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню сутності і призначення повсякденності у культурній дійсності. Розвиток культури і її визначення як феноменального буття людини дозволяє подати повсякденність як постійно присутню реалію культури, головними рисами якої є безпосередня чуттєва даність, суб'єктивна спрямованість у формуванні та організації, а також утилітарно-прагматичний характер структурних елементів, пов'язаний з основним її призначенням - збереження і продовження життя людини. Культурологічне вивчення структур повсякденної реальності забезпечує можливість прослідкувати особливості індивідуального відбиття загальнокультурних форм, визначити ті аспекти, які універсально присутні в культурній дійсності.

  Скачати повний текст