Виділено й проаналізовано елементарні й комплексні одиниці асоціативно-образного поля "краса природи" (космоніми, фітоніми, кольоративи), досліджено їх функції в художніх текстах для дітей. Здійснено парадигматичну класифікацію лексики на позначення "зовнішньої краси людини". Визначено словесно-образні домінанти, що експлікують "духовну красу людини". Досліджено прагматику художніх текстів літератури для дітей у контексті формування у свідомості дитини естетичних та етичних цінностей.

  Скачати повний текст

Уточнено статус і характер метафори в німецькій мові; досліджено її відношення до метонімії та символу, а також особливості функціонування в технологічній та художній літературі, пресі та мистецтвознавстві. Аналіз номінативних типів метафоричних одиниць здійснено на основі їх зовнішньої структури, семантики, джерела походження та функції у мові. Згідно з номінативним аспектом виділено групи метафоричних одиниць. Наголошено на тенденції до стягнення форм біблійно-християнських одиниць, утворених шляхом метафоризації.За характером метафоризації розглянуто різні групи метафоричних біблійно-християнських одиниць: антономазійні, фітонімічні, зоонімічні, соматичні, символічні. Метафоричні фразеологічні та параміологічні одиниці розподілено за семантичними групами.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження когнітивно-ономасіологічного механізму мотивації назв лікарських рослин в українській мові. Уперше їх мотивацію розглянуто на підставі зв'язку складників концепту із семантикою та ономасіологічною структурою. На базі цього створено нову типологію мотиваційних процесів українських назв лікарських рослин, розроблено різновиди пропозиційно-диктумної мотивації, що передбачає вибір мотиватора із гіперонімічного, еквонімічного, партитивного, предикатного та аргументного рівнів; здійснено аналіз особливостей асоціативно-термінальної мотивації даних назв, яка застосовує ознаки пропозицій інших концептів; охарактеризовано специфіку змішаної мотивації, що грунтується на зв'язках різних компонентів концепту. Установлено співвідношення мотиваційних особливостей фітонімів із різними фрагментами наукової та наївної картин світу українського етносу.

  Скачати повний текст

Досліджено когнітивні засади виникнення та реалізації конотемного потенціалу лексичних одиниць української й англійської мов. Обгрунтовано значення лексичної конотації як одного з параметрів міжмовного зіставлення та здійснено її вивчення як частини мовних картин світу. На підставі класифікації складників конотації описано асоціативний та емоційний вектори виникнення й актуалізації конотативних компонентів. Встановлено, що сферою реалізації лексичних конотацій є контекстуальне та фреймове середовище. Визначено роль фонових знань у процесі актуалізації конотацій. Досліджено стилістичну реалізацію конотацій і розглянуто особливості актуалізації їх складників у фразеологізмах, жаргонізмах і оказіоналізмах. Теоретичні положення наукового дослідження застосовано до таксономічного класу фітонімів української й англійської мов. Методом порівняльного аналізу встановлено причини тотожності, схожості, часткової або повної розбіжності конотемного потенціалу, що активізується у фітонімах української й англійської мов, показано національну специфіку його реалізації.

  Скачати повний текст

Вивчено розвиток семантики та форм слів, які позначають рослинність, у давньо-, середньо- і нововерхньонімецькій мові. З використанням порівняльно-історичного методу, методів лінгвістичної реконструкції та ймовірнісно-статистичного аналізу з'ясовано функціональні характеристики досліджених мовних одиниць у різні періоди розвитку німецької мови, базуючись на матеріалі давньо-, середньо- і нововерхньонімецьких текстів (відповідно 260 000, 430 000, 445 000 слів) і даних міфологічних, тлумачних, етимологічних, перекладних двомовних словників німецької мови. За результатами дослідження виявлено динаміку зміни форм і значень слів - фітонімів. Виокремлено діахронічні ознаки лексем, яких використано під час реконструкції праформ і визначення мотивації основних позначень рослин у німецькій мові.

  Скачати повний текст

Систематизовано лінгвофольклористичну термінологію щодо лексичних одиниць зі специфічно фольклорною семантикою. Запропоновано типологію "рослинних" фольклоризмів за значенням у текстах фольклору. Визначено їх характерні синтагматично-парадигматичні зв'язки. Проаналізовано внутрішню форму та з'ясовано народнотворчу основу мотивації українських назв рослин. Установлено залежність окремих фукціонально-семантичних ознак фітонімів від ментальності авторів фольклорних текстів.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий комплексний підхід до вивчення аксіологічно маркованих антропоцентричних метафор і порівнянь в українській та англійській мовах. На підгрунті теорії антропоцентризму визначено лінгвоаксіологічну природу антропоцентричних метафор і порівнянь та розроблено методику їх зіставлення в українській та англійській мовах. Здійснено таксономію досліджуваних одиниць на антропні (метафори та порівняння) та антропометричні (метафори) за гіперо-гіпонімічними відношеннями. Класифіковано їх у лексико-семантичних просторах зоонімів, фітонімів та артефактів, установлено спільну та відмінну мотивацію оцінного значення у внутрішній і зовнішній формах українських та англійських аксіологічно маркованих антропоцентричних метафор і порівнянь.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням семантичної відповідності слів, які в різних мовах мають єдиний понятійний компонент. Методом вільного асоціативного експерименту, в якому взяли участь представники України, США й Німеччини, було визначено універсальні й національно-специфічні ознаки семантики 50 загальновживаних українських, англійських і німецьких фітонімів-корелятів. За допомогою лексикографічних, фольклорних і країнознавчих джерел було досліджено мовні й етнокультурні передумови фонової семантики назв рослин. Окрему увагу приділено зіставленню фітонімів-корелятів на базі їх символічних конотацій, виявлених в асоціативному експерименті та перевірених на предмет їх усталеності в поетичних творах XX ст. За результатами аналізу асоціативної поведінки учасників експерименту та їх уявлень щодо рослин зроблено висновки про особливості мовних картин світу українців, американців і німців.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено процес декодування ментальної ідентичності української та німецькомовних націй під час перекладу етнолексем міфологічного походження. Сформульовано визначення поняття "етнолексема міфологічного походження" як елемента національно маркованого складу мови. Доведено взаємозалежність між ментальною ідентичністю нації та стратегією перекладу. Виявлено спільні та специфічні риси ментальності носіїв української та німецької мов і розроблено механізми декодування ментальної ідентичності нації. Створено словник українських і німецьких етнолексем міфологічного походження та фонофої інформації (міфологем, міфологічних фітонімів, політичних міфологем і обрядової лексики), які не мають словникових відповідників в українській і німецькій мовах. Запропоновано ефективні та частотні методи перекладу етнолексики для декодування специфіки етнічної ментальності.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості формування східнослов'янської ботанічної номенклатури. Розглянуто східнослов'янські назви рослин як результат семантичних змін у структурі праіндоєвропейських та праслов'янських основ. Встановлено лексико-семантичні групи аналізованих основ і визначено шляхи формування на їх базі українських, російських та білоруських назв рослин. Визначено спільні мотивуючі динамічні моделі семантичних перетворень праіндоєвропейських праформ на різних етапах їх розвитку. Розроблено методику етимологічного аналізу динамічних процесів у семантичній структурі праіндоєвропейських основ (коренів) і виявлено їх кореляцію через праслов'янську мову із семантикою східнослов'янських назв рослин. Проаналізовано основний масив східнослов'янських фітонімів-запозичень індоєвропейського, а також неіндоєвропейського походження. Доведено, що семантичні модифікації, як і в інших групах східнослов'янських фітонімів, відбуваються за певними динамічними мотивуючими моделями та також супроводжуються низкою специфічних семантичних модифікацій, властивих передусім окремим лексико-семантичним групам фітонімічної лексики.

  Скачати повний текст

У роботі вперше в слов'янському мовознавстві визначаються етапи розвитку серболужицької нормативної ботанічної номенклатури, досліджуються її генетичні, лексико-семантичні, словотворчі особливості. З'ясовано, що формування цієї групи лексики відбувалося протягом ХІХ-ХХ ст. З точки зору генезису нормативна ботанічна номенклатура є неоднорідною. В її складі виділяється спільнослов'янська лексика, власне серболужицькі фітоніми й запозичення зі слов'янських і неслов'янських мов. В основі найменувань, що зберігають зв'язок із початковим принципом номінації, знаходяться кваліфікативні ознаки, які відображають властивості та якості реалії, а також релятивні ознаки, які вказують на зв'язок рослини з іншими предметами або явищами. У рамках ботанічної номенклатури розрізняється три типи лексико-семантичних відношень, а саме: синонімія, полісемія, омонімія. Словотворча структура нормативних назв визначається існуванням трьох типів фітонімів: простих, складних і складених найменувань (двочленних).

  Скачати повний текст