Проаналізовано моделі генерування тексту, представлені у гомілетиці Іоанікія Галятовського, а також використаних ним під час написання проповідей "Ключа розуміння". Представлено генезис теорії топіки, відтвореної Іоаникієм Галятовським в актуальній для риторичної культури бароко у цицеронівській інтерпретації. Досліджено виведені у "Ключі розуміння" способи компілювання топів, які запозичувались зі Святого Письма, лексикографічних пам'яток, збірок компілятивного характеру, авторитетних ораторських творів тощо. Сакральні тексти охарактеризовано як основне джерело топічного матеріалу, що подавався у вигляді імітації, переказу, екзегези та цитування.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням визначення поняття метафори у музикознавстві та дослідження цього тропу як фактора художньої активності музичного твору. У роботі систематизовано існуючі теорії метафори у ракурсі їх потенціалу стосовно музикознавства; дано дефініції поняттям "художня метафора", "мовна метафора", виявлено системний характер художньої метафори у музичному творі. Усі аналітичні спостереження спираються на твердження, що важливою ознакою художньої метафори в музиці є можливість її розпізнавання на слух. Потенціал художньої активності метафори пов'язано із семантично контрастним до контексту цитуванням історичних, національних або індивідуальних стилів, жанрів або тем інших музичних творів. Головні положення дисертації проілюстровано прикладами метафор фортепіанного циклу С.Прокоф'єва "Миттєвості", вокального циклу Б.Лятошинського "Місячні тіні" та опери П.Чайковського "Пікова дама".

  Скачати повний текст

Досліджено мовні засоби вираження іронії в сучасній українській малій прозі у контексті лінгвістики тексту, когнітивної лінгвістики та прагмалінгвістики. Розкрито філософсько-естетичну сутність комічного, визначено його національну специфіку. Окреслено диференційні ознаки іронії як філософсько-естетичної та лінгвістичної категорії, досліджено її відношення до комічного, трагічного, патетичного, гумору, сатири, сарказму. Здійснено дослідження іронії як форми комізму, що може функціонувати як стилістичний прийом або засіб вираження суб'єктивно-авторської модальності, що реалізується на рівні цілого тексту. Охарактеризовано семантичні механізми утворення іронічного смислу, визначено функції іронії у розмовному мовленні та художньому тексті. Здійснено системний опис засобів вираження ситуативної іронії в сучасній українській малій прозі (лексико-стилістичних, логіко-смислових, а також синтаксичних і стилістичних) і визначено специфіку їх функціонування. З'ясовано роль вертикального та горизонтального контексту та фонових знань для творення та адекватного декодування асоціативної іронії. Досліджено види лексичних повторів, за допомогою яких продукується іронічний смисл, виявлено моделі його генерування у процесі діалогічного цитування. Проаналізовано цитації та алюзії в сучасних прозових текстах малих жанрових форм, описано види їх трансформацій. Визначено способи взаємодії авторського та персонажного мовлення, які використовуються для реалізації іронії.

  Скачати повний текст

Виділено нову для української культурології, філософії, філології, історії та антропології проблематику в дослідженні тіла та тілесності в Античності, зокрема в гомерівських поемах "Іліада" та "Одіссея". У зв'язку з розглядом тілесної проблематики зміщено акценти з "органів свідомості" гомерівської людини та її відношення до власного "я" у бік вивчення епічного тіла та його стосунків зі світом. Виокремлено та класифіковано основні словообрази, якими в епосі вербалізовано ті або інші аспекти тіла героя. Розроблено метод інтерпретації Гомера, в якому як основний "термінологічний апарат" виступає гомерівський лексикон, а застосування сучасних концепцій та понять зведено до мінімуму. Обгрунтовано розуміння тексту через самий текст і тіла конкретної епохи на підставі вивчення образів тіла в текстах даної епохи. Зосереджено увагу на мові оригіналу, що дозволило виявити між різними тілесними образами суттєві відмінності, які недостатньо враховуються перекладами. Започатковано "мультитекстове" прочитання Гомера з обраної проблематики - холістичний та історично котекстуалізований підхід до давніх текстів, який в ідеалі має об'єднувати александрійське видання Гомера, відомі варіанти з папірусів, схолії, коментарі, цитування. Як альтернативну до існуючих теорій "множинного" героїчного тіла (Б.Снеля, Н.Остіна) розроблено теорію "уразливого" тіла (започатковану Н.Лоро) як домінувального в Гомеровому епосі образу.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз ролі художнього тексту у структурі російського тлумачного словника. Художній текст (цитату) розглянуто як елемент тексту-донора та компонент тексту-реципієнта. На підставі вивчення функціонування художнього тексту у лексикографії визначено способи, напрямки та характер його взаємодії з текстом словника. Виявлено особливості цитат на функціонально-стилістичному та структурно-семантичному рівнях. Розглянуто концептологічну функцію цитат, розкрито можливості їх застосування для побудови окремих концептів. Проведено дослідження цитати у словнику як зразка стислого тексту. Проаналізовано когнітивні можливості цитування.

  Скачати повний текст

Об'єкт: реформування імперських збройних сил та системи військового управління на території підросійської України в другій половині XIX–на початку XX століть; мета: проаналізувати напрями здійснення військових реформ на українських землях у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.; методи: загальнонаукові (аналізу та синтезу, індукції та дедукції), загальноісторичні (хронологічний та історико-порівняльний), міждисциплінарні (цитування, контент-аналізу, інтерпретативного аналізу); принципи історизму та неупередженості; у роботі використано комплексний, системний, ціннісний підходи. Наукова новизна дослідження зумовлена самою постановкою проблеми, в якій здійснення військових реформ на українських землях у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. вперше в українській історіографії стали предметом спеціального дослідження. Вперше: визначено теоретико-методологічні засади дослідження військових реформ на території України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.; здійснено комплексне дослідження реформування військово-окружної системи на території України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. як складової частини розвитку української військової справи та розбудови національних збройних сил; запропоновано періодизацію реформування військових округів на території України у досліджуваний період; охарактеризовано якісні та кількісні показники їх діяльності; відтворено цілісну картину реформування військово-окружної системи на території підросійської України; уведено до наукового обігу документальні матеріали з фондів Центрального державного історичного архіву України (м. Київ), Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Державного архіву Одеської області, Державного архіву Харківської області, що дозволило виявити новий фактичний матеріал з теми дослідження про здійснення військових реформ на території України в другій половині ХІХ–початку ХХ ст. Уточнено: місце українських земель у здійсненні військових реформ в Російській імперії в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.; відомості щодо нормативно-правового забезпечення реформування військових округів на території України; роль військових навчань у посиленні боєздатності збройних підрозділів Російської імперії на українських землях. Набули подальшого дослідження: вивчення регіональної специфіки розвитку військово-окружної системи на території України; вивчення діяльності військово-навчальних закладів на українських землях; питання щодо значення військового реформування округів на території України для створення національних українських військових формувань. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих результатів для подальших наукових розробок Матеріали дослідження можуть бути використаними викладачами ЗВО у викладанні курсу історії України та тематичних спецкурсів, при підготовці уроків з історії України у закладах освіти та в поширенні історичних знань у середовищі шкільної молоді. Отримані у дослідженні теоретичні положення та результати можуть стати підґрунтям для підготовки матеріалів для енциклопедичних видань, методичних посібників.^UObject: reforming the imperial armed forces and the system of military control in the territory of sub-Russian Ukraine in the second half of the nineteenth and early twentieth centuries; purpose: to analyze the directions of military reforms in the Ukrainian lands in the second half of the nineteenth - early twentieth centuries; methods: general scientific (analysis and synthesis, induction and deduction), general historical (chronological and historical-comparative), interdisciplinary (citation, content analysis, interpretive analysis); the principles of historicism and impartiality; the work uses complex, systematic, value approaches. The scientific novelty of the research is conditioned by the very statement of the problem, in which the implementation of military reforms on the Ukrainian lands in the second half of the 19th - beginning of the 20th century. for the first time in Ukrainian historiography have become the subject of special study. For the first time: the theoretical and methodological foundations of the study of military reforms on the territory of Ukraine in the second half of the nineteenth and early twentieth centuries were determined; a comprehensive study of the reform of the military-district system in Ukraine in the second half of the nineteenth and early twentieth centuries was carried out. as an integral part of the development of Ukrainian military affairs and the development of national armed forces; periodic reformation of military districts on the territory of Ukraine in the studied period is proposed; characterized by qualitative and quantitative indicators of their activity; a complete picture of the reform of the military-district system in the territory of sub-Russian Ukraine has been reproduced; the materials from the funds of the Central State Historical Archives of Ukraine (Kyiv), the Central State Archives of Higher Authorities and Administration of Ukraine, the State Archives of Odessa Oblast, and the State Archives of Kharkiv Oblast were introduced into scientific circulation. military reforms in the territory of Ukraine in the second half of the nineteenth and early twentieth centuries. Specified: the place of Ukrainian lands in the implementation of military reforms in the Russian Empire in the second half of the nineteenth and early twentieth centuries; information on the legal support for the reform of military districts in Ukraine; the role of military exercises in enhancing the combat capability of the armed forces of the Russian Empire on Ukrainian lands. Received further research: вивчення регіональної специфіки розвитку військово-окружний системи на території України; вивчення діяльності військових навчальних закладів на українських землях; питання про важливість військової реформи округів в Україні для створення українських національних військових частин. The practical significance of the work lies in the possibility of using the results obtained for further scientific development. The materials of the research can be used by teachers of higher education institutions in teaching the course of history of Ukraine and thematic special courses, in the preparation of lessons on the history of Ukraine in educational institutions and in the dissemination of historical knowledge in the environment of school youth. The theoretical findings and results obtained in the study can be the basis for the preparation of materials for encyclopedic publications, manuals.

Об'єкт: соціокультурний простір Донбасу в роки Другої світової війни, що включає культурну діяльність та задоволення культурних, інформаційних, духовних та дозвіллєвих потреб населення регіону в досліджуваний період; мета: з'ясування сутності культурних процесів на Донбасі в роки Другої світової війни, виявленні регіональних особливостей культурного життя та їх впливу на подальше формування регіональної ідентичності; методи: загальнонаукові (аналізу та синтезу, індукції та дедукції), загальноісторичні (хронологічний та історико-порівняльний), міждисциплінарні (цитування, контент-аналізу, інтерпретативного аналізу); принципи історизму та неупередженості; у роботі використано комплексний, системний, антропологічний, ціннісний та герменевтичний підходи. Наукова новизна дослідження зумовлена самою постановкою проблеми, в якій культурні процеси на Донбасі в роки Другої світової війни вперше в українській історіографії стали предметом спеціального дослідження. Уперше: введено визначення «культурний сценарій», що застосовується до впровадження радянської та нацистської культурної політики; запропоновано авторський підхід щодо дослідження культурних процесів у вигляді запровадження відповідного політичній владі регіонального сценарію; відтворено цілісну картину культурного життя Донбасу на різних етапах Другої світової війни; введено до наукового обігу новий фактичний матеріал з теми дослідження; охарактеризовано якісні та кількісні показники культурного життя регіону в роки війни; визначено специфічні риси, форми та змісти культурного простору на Донбасі у досліджуваний період; виявлено, що події Другої світової війни закріпили концепцію радянського культурного сценарію для Донбасу з пануванням радянської, індустріальної, міської культури, соціально-економічної детермінанти, що нівелювало національний чинник культурного будівництва; встановлено, що обумовлений подіями Другої світової війни, радянський культурний «сценарій» для Донбасу вплинув на подальше формування окремішньої регіональної ідентичності. Уточнено: визначення ролі мистецтва у формуванні образу Донбасу; обсяги репресій проти інтелігенції Донбасу в роки війни; розуміння специфіки культурного життя Донбасу в період окупації; кількісні та якісні показники стану культурної сфери Донбасу в роки війни. Набули подальшого дослідження: особливості радянської та нацистської культурної політики; характеристика діяльності культурних установ регіону в досліджуваний період; процес евакуації культурних установ та культурної інтелігенції регіону; особливості відбудовчих процесів у сфері культури регіону; характеристика культурного дозвілля населення в роки війни. Практичне значення роботи полягає в тому, що матеріали, положення та висновки дослідження можуть бути використані при написанні монографій та узагальнюючих праць з близьких та дотичних тем, викладанні курсу історії України, підготовці спецкурсів, поглибленого вивчення історії Донбасу, історії культури в Україні, створенні навчальних посібників, енциклопедичних видань, методичних посібників. Визначення ролі певних культурних сценаріїв на формування регіональної ідентичності, на основі емпіричних даних та узагальнень дослідження щодо співмірності аналогій із сучасними реаліями, можуть бути враховані при формуванні політики деокупації та відновленні звільнених від тимчасової російської окупації окремих районів Донецької та Луганської областей.^UObject: the sociocultural space in Donbass Region during the Second World War; purpose: to clarify the essence of cultural processes in the Donbas during the Second World War, to identify regional features of cultural life and their influence on the further formation of regional identity; methods: general scientific (analysis and synthesis, induction and deduction) and general historical (chronological, comparative historical), interdisciplinary (citation, content analysis, interpretative analysis); principles of historicism, impartiality; in the work the complex, systematic, anthropological, value and hermeneutical approaches are used. The scientific novelty of the research is due to the very formulation of the problem. It lies in the fact that cultural processes in the Donbass during the Second World War for the first time in Ukrainian historiography were the subject of a special study. Firstly: the definition of a «cultural scenario» which is applied to the implementation of the Soviet and Nazi cultural policies is introduced; the author's approach in the form of the introduction of the appropriate political power of the regional scenario for the study of cultural processes was proposed; a holistic picture of the cultural life of Donbass at various stages of the Second World War is reproduced; a new actual material on the research topic has been put into scientific circulation; qualitative and quantitative indicators of the cultural life of the region during the war years are characterized; the specific features, forms and contents of the cultural space in the Donbass during the study period are determined; it was found that the events of the Second World War consolidated the concept of the Soviet cultural scenario for Donbass with the dominance of the Soviet, industrial, urban culture, socio-economic determinants leveled the national factor of cultural construction; it was established that the Soviet «cultural scenario» for Donbass, due to the events of the Second World War, the impact on the further formation of a separate regional identity. Clarified: defining the role of art in shaping the image of Donbass; the volume of repression against the intelligentsia of the Donbass during the war; understanding of the specifics of the cultural life of Donbass during the occupation; quantitative and qualitative indicators of the state of the cultural sphere of Donbass during the war. Received further research: features of the Soviet and Nazi cultural policy; characteristics of cultural institutions in the region during the study period; process of evacuation of cultural institutions and cultural intelligentsia of the region; features of recovery processes in the field of culture of the region; characteristic of the cultural leisure of the population during the war. The practical value of the paper is that the materials, provisions and conclusions of the research can be used in writing monographs and generalizing works on related and tangent topics, teaching a course on the history of Ukraine, preparing special courses, in-depth study of the history of Donbass, cultural history in Ukraine, creating textbooks, encyclopedic publications, manuals. Determining the role of certain cultural scenarios on the formation of regional identity on the basis of empirical data and generalizations of the study on the proportionality of analogies with modern realities can be taken into account when forming a de-occupation policy and restoring certain regions of the Donetsk and Luhansk regions freed from the temporary Russian occupation.

Об'єкт дослідження – процес пiдготовки науково-допомiжних та рекомендацiйних бiблiографiчних покажчикiв у наукометричних пошукових системах. Мета дослідження – пiдвищення ефективностi виявлення та вiдбору наукових публiкацiй у процесi пiдготовки науково-допомiжного або рекомендацiйного бiблiографiчного покажчика шляхом отримання мiнiмальної термiнологiчно насиченої впорядкованої множини публiкацiй за допомогою розробки та застосування iнформацiйної технологiї, яка базується на розроблених математичнiй моделi та методi бiблiографiчного виявлення й вiдбору, та вiдповiднi програмнi рiшення. Методи дослідження – апарат теорiї множин i методiв аналiзу графiв для опису розроблених моделi та методу; алгоритмiв машинного навчання i обробки природних мов для тематичного моделювання та автоматичного виявлення термiнiв; методiв аналiзу графiв для виявлення й вiдбору найвпливовiших публiкацiй, математичної статистики для обчислення критерiїв зупинки бiблiографiчного виявлення та вiдбору. Результати — розроблено гiбридну математичну модель процесу бiблiографiчного виявлення та вiдбору, яка вiдрiзняється вiд наявних одночасним використанням iтерацiй контрольованої «снiгової кулi», ймовiрнiсного тематичного моделювання текстових документiв, аналiзу мережi цитування, автоматичного виявлення термiнiв, наявнiстю ознак нерухомої точки iтерацiй та показникiв насиченостi набору термiнiв обраної предметної областi; на основі моделі розроблено метод бiблiографiчного виявлення та вiдбору; розроблено та реалізовано iнформацiйну технологiю; удосконалено метод iмовiрнiсного тематичного моделювання текстових документiв шляхом застосування методу головних компонент; отримали подальший розвиток методи iнформацiйного пошуку, призначенi для задоволення iнформацiйної потреби з низькою специфiчнiстю. Впроваджено – в навчальному процесi Українського католицького унiверситету та Запорiзького нацiонального унiверситету МОН України.^UThe object of research is the process of preparation of scientific-supporting and recommendation bibliographic indexes in scientometric search systems. The objective of the research is to increase the efficiency of discovery and selection of scientific publications in the process of preparation of scientific-supporting or recommendation bibliographic index by obtaining the minimal terminologically saturated ordered set of the publications with the employment of the engineered information technology that is based on the developed model, method and software implementation. Research methods are the means of the set theory and methods of graph analysis to describe the developed models and methods; machine learning and natural language processing algorithms for topic modeling and automatic detection of terms; methods of graph analysis for detection and selection of the most influential publications, mathematical statistics for calculation of criteria for stopping bibliographic detection and selection. Results are: the hybrid mathematical model of the process of bibliographic detection and selection, which differs from the analogs with simultaneous use of iterations of controlled snowball sampling, probabilistic topic modeling of text documents, analysis of the citation network, automatic detection of terms and terms; a method of bibliographic detection and selection that uses the model; information technology that uses the model and method; software implementation of the information technology; the improved with principal component analysis method of probabilistic topic modeling of text documents; advance in information search methods designed to meet the information needs with low specificity. Introduced in the educational process of the Ukrainian Catholic University and Zaporizhzhya National University of the Ministry of Education and Science of Ukraine.

У дисертації здійснено різноаспектне дослідження тижневика «The Economist» (Лондон, Велика Британія, 1843–), щільно інтегрованого в український інформаційний простір від початку незалежності України. Проаналізовано український та закордонний досвід вивчення пресової журналістики загалом і «The Economist-а» зокрема. Досліджено та визначено історико-функціональні особливості, основні тенденції розвитку тижневика, охарактеризовано специфіку функціонування на сучасному етапі. Здійснено тематико-типологічний аналіз видання як журналу новин, з'ясовано проблемно-тематичні особливості контенту, охарактеризовано його друковані й мережеві додатки. Особливу увагу звернено на форми присутності тижневика в українському інформаційному просторі. Виявлено та охарактеризовано найбільш резонансні для українського соціуму публікації «The Economist-а», присвячені українським реаліям. Проаналізовано особливості висвітлення української проблематики (суспільна, політична, економічна, культурна), простежено характер сприйняття й розуміння цього контенту в українському масмедійному середовищі. Визначено тематичну стратифікацію публікацій тижневика в українських друкованих масмедіа, а також систематизовано різновиди запозичень журналістів з його матеріалів (цитування, покликання, повнотекстові та фрагментарні передруки)^UThe thesis is devoted to a study of «The Economist» weekly (London, Great Britain, 1843–) which became widely integrated into the Ukrainian information space after Ukraine got the independence. The works of Ukrainian and foreign researchers on press journalism and particularly, «The Economist» have been analyzed. The main historical aspects and functions, the main tendencies in the weekly's development were researched and determined, especially today's activity. The thematic and typological analysis of the publication as a news magazine was carried out, the problems and thematic characteristics of its content were outlined, especially of its printed and digital versions. Particular attention was paid to the forms of the weekly's presence in Ukrainian information space. Articles covering news from Ukraine, which occurred to be the most resonant for the Ukrainian society were revealed and characterized. The main approaches in covering the Ukrainian social, political, economic and cultural issues are analyzed, as well as the perception and understanding of this content in the Ukrainian mass media environment was traced. Weekly's publications in Ukrainian printed mass media were divided after subject and thematic principles, as well as the way which Ukrainian media and journalists use The Economist's content (citations, full-text and fragmentary reprints).The practical value of the work lies in the introduction into scientific circulation in Ukraine of English-language works of foreign researchers on the history and practical aspects of the world, and particularly the British journalism of the 19th – early 21th centuries; identified and characterized the most resonant for Ukrainian society publications from «The Economist» on Ukraine (more than 819 articles), which allowed to analyze the features of coverage of Ukrainian issues (social, political, economic, cultural) by «The Economist» specific foreign press releases, and thus trace the way of understanding of this content in the Ukrainian mass media environment. The specifics of the use of materials of the British weekly by Ukrainian journalists, which consists in citing, quoting, full-text and fragmentary reprints from «The Economist», which contributes to the objectivity of the issues covered and strengthens the arguments of Ukrainian publications. The work shows the differences in typological approaches in referring publications to certain types of edition.The research will contribute to the improving of information, analytical and professional skills of journalists, to the development of a certain algorithm in the work of the mass media. The proposed basic model of studying the press in historical, functional and typological aspects can be used in historical-bibliographical and press studies of the history of modern journalism; in the educational process as materials for training courses for training specialists in journalism

Об'єкт дослідження: процес автоматизованого здобуття, з колекцій релевантних документів, наборів термінів, що характеризують довільну професійну предметну область, для подальшої побудови онтологій цієї предметної області, з урахуванням впливу явища термінологічного насичення. Предмет дослідження: метод експериментального дослідження термінологічного насичення в колекціях документів для здобуття знань у процесі вивчення онтологій довільного домену. Мета роботи: підвищення репрезентативності, ефективності та результативності здобуття термінології з колекцій професійних документів у межах довільної предметної області для подальшої побудови онтологій, шляхом розробки комплексного обчислювального методу виявлення та вимірювання термінологічного насичення в колекціях професійних текстових документів, що описують предметну область. Результати дослідження: Уперше розроблено комплексний обчислювальний метод виявлення та вимірювання термінологічного насичення у послідовності інкрементально зростаючих підколекцій гіпотетично існуючої повної колекції професійних документів, що описують довільний домен. Отримали подальший розвиток: формальне визначення міри термінологічної різниці між двома наборами термінів зі значеннями оцінок їх значущості; оптимізований обчислювальний метод автоматичного здобуття термінів на базі методу C-value, що обчислює часткові C-value, здобуті з інкременту колекції документів, і потім зливає часткові C-value. Удосконалено обчислювальний конвеєр виявлення, вимірювання та аналізу термінологічного насичення шляхом залучення обчислювального методу для відбору релевантних документів до інкрементів колекції, використання розробленої техніки та алгоритмів групування частково подібних термінів, впорядкування документів для формування інкрементів колекції за зменшенням частоти цитування документів. Сфера використання: здобуті результати можна використовувати: у наукових дослідженнях для відбору репрезентативних колекцій наукових статей на обрану тематику; у промисловості для термінологічного аналізу довільних колекцій документів; у вищій школі як інструмент бібліографічного відбору для студентів випускних курсів та аспірантів.^UThe object of research: the process of automated extraction, from the collections of relevant documents, of the sets of terms that characterize an arbitrary subject domain, for the further development of the ontologies for this domain, with an account for the phenomenon of terminological saturation. The subject of research: a method of experimental study of terminological saturation in documents collections for knowledge elicitation to be represented with respect to an arbitrary domain of discourse. The goal of research: improvement, in representativeness, efficiency, and effectiveness, of eliciting knowledge, from the collections of professional documents bounded for an arbitrary domain, for the further development of ontologies, by developing a complex computational method for detecting and measuring terminological saturation in the collections of professional textual documents that describe the domain. The results of research: Developed is a novel complex computational method for detecting and measuring terminological saturation in the sequence of incrementally expanded subcollections of the hypothetically available complete collection of professional documents describing an arbitrary domain. Further developed are: the formal denotation of the measure of terminological difference between two sets of terms with the values of the estimations of their significance; the optimized computational method for automated terms extraction based on the C-value method, which computes partial C-Values, computed over the increment of a subcollection, and then merges these partial C-values. Improved is the computational pipeline for the detection and measurement of terminological saturation by the incorporation of the method of selecting relevant documents to the collection increments, the use of the developed technique and algorithms for partly similar terms grouping, the use of the document ordering based on their descending citation frequency for forming collection increments. The scope of application: the results of the research could be used: in academic research for selecting representative collections of scientific papers for the chosen topic; in industry for performing terminological analysis of document collections; in academy as an instrument for bibliography selection by the students of final grades and PhD students.

У дисертаційній роботі вперше у вітчизняній гуманітаристиці досліджено дизайн сценічного простору постановок 2010–2020-х рр. у сучасному українському театрі з урахуванням видової специфіки. Проаналізовано композиційні принципи та структуру сценічного простору українського театру на прикладі вистав драматичних, музичних театрів, театрів танцю і театрів малих форм.Використання терміна «дизайн сценічного простору» (загальна візуально-просторова організація всієї театральної події, що потенційно включає в себе всі відчуття, а також часовий аспект театру) обґрунтовано на концептуальному рівні як підхід до вирішення художнього оформлення вистав сучасного українського театру, процесу створення унікального візуального образу з використанням знакових засобів для розкриття авторської концепції та сенсово-змістового наповнення вистави.Дизайн сценічного простору сучасного українського театру розглянуто у контексті його процесуальності, що виражається у створенні пластичного образу у часопросторі вистави за допомогою різноманітних форм, матеріалів, світлових та кольорових акцентів, а також узгодженні з розвитком мізансценічного малюнка постановки.Застосовано класичний інструментарій мистецтвознавства, орієнтований на стильовий та формально-композиційний аналіз, цілісне бачення предметно-просторового середовища вистави. Мистецтвознавчий аналіз посприяв дослідженню творчості провідних художників сучасного українського театру, виявленню образотворчого рішення театральної вистави з погляду стилістики, жанрової своєрідності, використання композиційних засобів, специфіки пластичного образу та ін.З’ясовано, що новий концептуальний та конструктивний підхід до вистави, характерний для європейського і українського театру початку ХХ ст., зумовив глибинне дослідження нових технологічних інструментів, засобів та можливостей формування дизайну сценічного простору. Констатовано, що дизайн сценічного простору – самостійний вид проєктної діяльності, включений у процес створення театральної вистави як продукту колективної творчості, що передбачає розробку і створення об’єктів предметного середовища, а також застосування комбінованих прийомів організації ігрового простору вистави; як вид проєктно-художньої діяльності включає проєктування, конструювання та організацію простору сцени за допомогою інших видів дизайну; працює із середовищем життя людини в умовному ігровому просторі.Виявлено, що сучасна концепція сценічного дизайну великою мірою заснована на русі New Stagecraft і пропагує його естетичні цінності: простота, уніфікація, співпраця.Констатовано, що відповідно до сучасної концепції дизайн сценічного простору можна розглядати як подієвий майданчик (цілісність), що не обмежується живим театром, а охоплює оформлення простору в будь-якому середовищі, в тому числі й віртуальному. Рецепція візуальної події відбувається у часі та просторі глядача.Виявлено, що основним в організації предметно-просторового середовища вистави в сучасному драматичному театрі є принцип художньої інтерпретації (характеризується широким та варіативним творчим потенціалом і є втіленням сценографічної гри в контексті специфіки концепції постмодерністського театру). Принципи автентичності та культурної ідентичності застосовуються відповідно до режисерського прочитання літературного першоджерела. Урахування історичного та етнічного контексту, культурно-естетичних і національних особливостей відбувається з метою авторського застосування прийому візуального цитування.Виявлено основні напрями розвитку сценічного дизайну українського музичного театру.З’ясовано, що особливості пластичного рішення дизайну сценічного простору театру танцю полягають у: максимальному звільненні планшета сцени; розміщенні на вертикальних площинах декору сюжетно-оповідного чи орнаментально-декораційного характеру (в сучасних постановках простежується тенденція заміни живописних декорацій на мультимедійні – зазвичай проєкція на задник); розробці динамічного світлового та кольоро-пластичного еквівалента музичній партитурі, що доповнюють змістовність танцювальної лексики; створенні костюмів, що узагальнюють сутність характеру персонажа, посилюють інформативність візуального ряду та пластичну виразність.Констатовано, що візуально-образну мову художника-постановника в театрі танцю та театрі малих форм (театр одного актора) на сучасному етапі характеризує: створення порожнього, філософічного простору; приділення основної уваги освітленню, тіньовим ефектам.^UIn the dissertation work, for the first time in domestic humanities, the design of the stage space of productions of 2010-2020s in the modern Ukrainian theater was investigated, taking into account the species specificity. The compositional principles and structure of the stage space of the Ukrainian theater are analyzed on the example of performances of dramatic, musical, dance and small-form theaters.The use of the term "design of stage space" (the general visual-spatial organization of the entire theatrical event, which potentially includes all sensations, as well as the temporal aspect of the theater) is based on a conceptual level as an approach to solving the artistic design of performances of modern Ukrainian theater, the process of creating a unique visual image with the use of symbolic means to reveal the author's concept and the meaningful content of the play.The design of the stage space of the modern Ukrainian theater is considered in the context of its procedurality, which is expressed in the creation of a plastic image in the space-time of the performance with the help of various forms, materials, light and color accents, as well as coordination with the development of the mise-en-scène design of the production.The classical toolkit of art history, focused on stylistic and formal-compositional analysis, a holistic vision of the subject-spatial environment of the performance, is applied. The art analysis contributed to the research of the work of the leading artists of the modern Ukrainian theater, to the discovery of the artistic solution of the theatrical performance from the point of view of stylistics, genre originality, the use of compositional means, the specifics of the plastic image, etc.It was established that the design of the stage space is an independent type of project activity, included in the process of creating a theatrical performance as a product of collective creativity, which involves the development and creation of objects of the subject environment, as well as the use of combined methods of organizing the play space of the performance; as a type of project-artistic activity includes designing, constructing and organizing the space of the stage with the help of other types of design; works with a person's living environment in a conditional game space.Designing the environment of theatrical action involves a harmonious combination of all its parameters: material-physical, functional-pragmatic, social and emotional-artistic. A characteristic trend in the design of the stage space is the desire to design integrally shaped complexes that change and harmonize the object-spatial environment of theatrical action.It was revealed that the modern concept of stage design is largely based on the New Stagecraft movement and promotes its aesthetic values: simplicity, unification, cooperation. The New Stagecraft revolution in the Western world was not only an aesthetic shift, but also the beginning of theater design. The function of scenery and the figurative expression of feelings is a philosophical position based on the philosophy of New Stagecraft: the set designer, who is responsible for creating meaningful interpretive art on stage, must balance functional purpose with artistic expression. The theory of New Stagecraft is based in part on the discovery by theater designers of new ways to make the stage environment useful.It was established that according to the modern concept, the design of the stage space can be considered as an event site (integrity), which is not limited to a live theater, but covers the design of space in any environment, including a virtual one. The reception of a visual event takes place in the time and space of the viewer.The main directions of the development of the stage design of the Ukrainian musical theater have been identified.It was found out that the features of the plastic design solution of the stage space of the dance theater are: maximum release of the stage tablet; placement on vertical planes of decor of a plot-narrative or ornamental-decorative nature (in modern productions, there is a tendency to replace pictorial decorations with multimedia ones – usually projection onto a backdrop); development of a dynamic light and color-plastic equivalent of a musical score that complements the meaningfulness of the dance vocabulary; creating costumes that summarize the character's essence, enhance the informativeness of the visual series and plastic expressiveness.It was established that the visual and figurative language of the stage artist in the dance theater and the theater of small forms (the theater of one actor) at the modern stage is characterized by: the creation of an empty, philosophical space; paying the main attention to lighting, shadow effects.