Наведено дані про кількість секреційних та аглютинуювальних бентосних форамініфер материкової окраїни Гвінеї у поверхневих осадках шельфу - крайового плато. Показано зв'язок їх розподілу зі змінами морфологічної структури дна, типу осадку, вмісту в ньому карбонату кальція та органічного вуглецю. Проаналізовано розподіл таксонів бентосних форамініфер на даній території. Описано групи форамініфер, які відрізняються видовим складом та кількісними характеристиками кожного виду. Визначено, що розподіл цих груп на території залежить від зміни гідрологічної та гідрохімічної структури води. Виділено та описано специфічний мангровий комплекс бентосних формініфер у гирлах і руслах річок Гвинеї. За планктонними формініферами проведено розчленування верхньочетвертинних відкладів крайового плато дослідженого району, які співставлено з одновіковими відкладами Античного океану. Встановлено три підзони плейстоцен-голоценового віку. Вивчено видове різноманіття бентосних форамініфер, проаналізовано кількісний розподіл видів у кожному інтервалі колонок. Наведено результати співставлення отриманих даних з комплексами бентосних формініфер, які встановлені у поверхневих осадках дослідженого району, а також результати вивчення плактонних і бентосних форамініфер у верхньочетвертинних відкладах крайового плато. Розроблено атлас, який містить монографічний опис 51 виду та одного підвиду бентосних форамініфер та їх зображення, одержані за допомогою сканувального електронного мікроскопу.

  Скачати повний текст

З урахуванням основних принципів екологічної фізіології, популяційної біології та концепції біокосних систем удосконалено біологічні засади розведення марикультури молюсків у Чорному морі. Вперше наведено характеристику адаптивних реакцій на найважливіші екологічні фактори, визначено ефективність росту та співвідношення між пластичним, енергетичним і генеративним обміном у мідії в онтогенезі. Виявлено кількісні закономірності процесів колонізації та динаміки чисельності популяцій мідій на різних типах штучних субстратів. Описано ефект щільності та феномен самозріджування молюсків. З'ясовано роль даних чинників у формуванні популяційних параметрів мідій. Наведено кількісні залежності між продукцією, елімінацією та стаціонарною біомасою мідій на різних типах колекторів. Обгрунтовано положення про мідієвий колектор як біокосну систему, на структуру та функції якої суттєво впливає архітектоніка штучного субстрату. Визначено ефективність трансформації речовини та енергії у популяціях культивованих мідій та роль великомасштабної марикультури у вторинному забрудненні екосистеми шельфової зони моря. Одержано нові дані щодо різних аспектів функціональної екології тихоокеанської устриці, інтродукованої в Чорне море. Висвітлено питання керування ранніми стадіями онтогенезу - одержання зрілих статевих клітин і біоенергетики личинкового розвитку устриць. Визначено добові раціони та режими личинок до стадії метаморфозу за штучних умов. Виявлено екологічні закономірності росту та співвідношення енергетичних витрат на продукцію та метаболізм даного виду у процесі вирощування в різних акваторіях Чорного моря.

  Скачати повний текст

Розроблено зональну шкалу за визначенням 13-ти біостратонів за форамініферами, які узгоджені із зональним поділом за нонопланктоном. За результатами біофаціального аналізу встановлено, що протягом палеоцен-еоцену седиментація відбувалась за відносно глибоководних умов відкритого морського басейну - в ориктоценозах постійно присутні планктонні форамініфери. Виділено п'ять типів біофацій за форамініферами: планктонний, планктонно-бентосно-секреційний, планктонно-бентосно-аглютинований, планктонно-бентосно-секреційно-аглютинований, бентосно-аглютинований, побудовані схематичні карти поширення біофацій та відновлені умови седиментації цих відкладів. За зональним поділом деталізовано розріз еоцену Прикерченського шельфу Чорного моря. У Північно-східному й Індольському структурно-фаціальних районах виявлено перерви, встановлено відсутність значної частини еоценового розрізу.

  Скачати повний текст

Стратиграфічно, палеонтологічно та палеографічно досліджено вапняковий нанопланктон з верхньокрейдових відкладів трьох районів південної України. За результатами аналізу поширення нанопланктону описано розчленування відкладів верхньої крейди північно-західного шельфу Чорного моря та кримського континентального схилу, де виділено 12 нанопланктонних зон і 2 шари за принципом першої появи та зникнення видів-індексів з урахуванням комплексу видів. Виділені нанопланктонні зони скорельовано з одновіковими зонами різних районів України (Гірський Крим, східне Приазов'я, Дніпровсько-Донецька западина, Українські Карпати, північно-західні схили Донбасу) та багатьох регіонів світу (Західна Європа, океанічні розрізи, США, Китай). З'ясовано особливості седиментації в пізньокрейдовому басейні на північно-західному шельфі Чорного моря та кримському континетальному схилі. Створено атлас стратиграфічно важливих видів вапнякового нанопланктону зазначених регіонів.

  Скачати повний текст

Вперше проведено біолітомікрофаціальний аналіз верхньоюрського крабонатного комплексу Українського Предкарпаття. Визначено 19 типових мікрофацій і встановлено належність відкладів до стандартних фаціальних поясів карбонатного шельфу. Деталізовано стратиграфічну схему верхньої кори. Для оксфордського ярусу уточнено латеральні співвідношення світ та встановлено вертикальну зональність біогермів. Для кімериджського ярусу в рифовій фації моранцівської світи виділено та охарактеризовано чотири біогермних куполи потужністю до 50 м на площах буріння Коханівка, Судова Вишня, Подільці, Північні Мединичі. Вперше проведено межу між зарифованою та лагунною фаціями рава-руської світи. Для титонського ярусу уточнено вертикальні та латеральні границі Опарського рифу. Виявлено зміщення біогермних тіл на захід протягом пізньої юри. На підставі одержаних даних деталізовано палеогеографічні побудови верхньоюрського комплексу. Визначено та описано на мікроскопічному рівні залишки мікро- та макроорганізмів у рифогенних і супутніх відкладах та здійснено їх діагностику у шліфах. Простежено вертикальну та латеральну зональність викопних організмів та уточнено їх стратиграфічне поширення, що є додатковим критерієм для стратифікації. Проведено реконструкцію умов оксфордського, кімериджського та титонського палеобасейнів. Вперше для верхньоюрських відкладів Українського Передкарпаття складено атлас мікрофацій.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто питання екологічного стану геологічного середовища прибережної смуги північної частини Чорного та Азовського морів. Виконано районування берегової зони та шельфу з урахуванням їх геологічної будови та гідродинамічного режиму. Охарактеризовано основні антропогенні фактори впливу на природне середовище узбережжя господарською діяльністю людини. Запропоновано рекомендації щодо збереження рівноваги, що встановилась на даному етапі розвитку Азово-Чорноморського басейну у межах смуги суходіл-море, а також заходи щодо запобігання або зменшенню небажаних та екологічно шкідливих впливів на природне середовище регіону.

  Скачати повний текст

Вирішено проблему підвищення вірогідності прогнозування нафтогазоносності геологічних утворень на підставі комплексного аналізу даних сейморозвідки та свердловинної геофізики. Розроблено цифрову 3D геолого-геофізичну модель, яка передбачає обробку й інтерпретацію сейсмічних даних за умов акваторії північно-західного шельфу Чорного моря з застосуванням новітніх технологій і результатів проведених розробок. Застосування розробленої моделі уможливлює оптимізацію процесу освоєння стратегічно важливих для країни вуглеводневих ресурсів. Використання розробленої методики для побудови геолого-геофізичної моделі нафтогазових покладів дозволить збільшити ефективність досліджень під час пошуків нафти та газу. За результатами апробації методики та фактичних даних доведено її готовність до виробничого використання.

  Скачати повний текст

Досліджено видову різноманітність і закономірності просторово-часового розподілу гарпактикоїдних копепод української частини північно-західного шельфу Чорного моря. Виявлено чітку сезонність динаміки великої кількості дорослих і молодих особин, видової та статевої структури угруповань. Визначено, що зміна загальної чисельності гарпактикоїд залежить в основному від глибини та типу донних осадів, а видове багатство - від глибини. Розраховано преферендуми масових видів відносно глибини, солоності та характеру грунту та виділено сім комплексів видів з різними біотопічними преференціями. Обгрунтовано положення про бореально-атлантичний характер і походження чорноморської фауни гарпактикоїд.

  Скачати повний текст

Визначено та оцінено вклад природних і техногенних критеріїв, що впливають на сучасний седиментогенез. Досліджено елементне наповнення осадків, води та бентосу. Встановлено особливості диференціації техногенних радіоактивних ізотопів в осадках, як трасерів процесів сучасного седиментогенезу. Визначено якісний та кількісний склад домінуючого органічного та органо-мінерального забруднення компонентів басейну осадконагромадження - води, осадків і бентосних організмів. Виявлено причинно-наслідкові зв'язки сучасних умов осадконагромадження з екологічним станом біотичної складової морського довкілля. Запропоновано методику та технологію моніторингу геологічного середовища придунайського шельфу.

  Скачати повний текст

Захищаються 5 наукових праць, що містять теоретичні і практичні розробки, які підтверджують ідею успадкування глибинної тектоносфери сучасним рельєфом дна. Встоновлено, що підйом мантійної речовини по глибинних розломах призводить до зміни рельєфу поверхні мантії, а вона в свою чергу через "базальтовий" і "гранітний" шари впливає на рельєф поверхні осадочного чохла. Поглиблені уявлення про те, що більшість складчастих структур є успадкованими і тектонічно активними у даний час. Утворення нафтогазоносних структур тісно пов'язано із розміщенням глибинних розломів як широтного, так і меридіанального напрямків, тектоно-магматичними осередками і вулканізмом. Западина північно-західного шельфу Чорного моря у субширотному напрямку утворилася внаслідок занурення по скидах, а в меридіанальному - як грабенсинкліналь. Запропонована робота є першою в Україні спробою встановити наявність зв'язку між глибинними тектоно-магматичними структурами та сучасними формами рельєфу. Одержала подальший розвиток ідея зв'язку орогідрографічної сітки з підводними каньонами та палеодолинами, їх залежність від неотектонічних структур рухів і проявів глибинної тектонічної активності.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено мейобентос шельфу, материковий схил та улоговини Чорного моря. На підставі власних багаторічних даних про видову різноманітність і вертикальний розподіл мейобентосу сформульовано нову концепцію про зональний розподіл життя в Чорному морі. Залежно від зустрічальності різних розмірно-екологічних угруповань донних тварин у Чорному морі виділено два пояси (яруси). Перший - від урізу води до глибини 120-150 м, населений організмами макро-, мейо- та мікробентосу, другий - від 120-150 м і до максимальних глибин, де мешкає тільки мейо- та мікробентос. Бентос анаеробної зони представлений гідробіонтами різних угруповань. Одні з них включають звичайні для шельфу Чорного моря види, які невідомими шляхами потрапляють у батіаль, інші - складаються з ендемічних форм глибинної сірководневої зони. У вертикальному розподілі мейобентосу виявлено зональність, зумовлену трьома природними зонами Чорного моря. Кожній із зон (аеробній, проміжній та анаеробній) відповідають специфічні мейобентосні угруповання, утворені сукупністю незалежних популяцій. На підставі виявлених специфічних аномалій у розвитку нематод автор вважає за доцільне використання уніфікованого показника морфологічної мінливості даної групи організмів для оцінки стану прибережної акваторії Чорного моря у разі техногенного навантаження.

  Скачати повний текст

Прибережно-морські території й акваторії України розглянуто як прибережно-морські геосистеми (ПМГ), які включають орогідрографічні системи суші, системи шельфу з похованими палеорічковими долинами, системи континентального схилу та його каньйонів з конусами виносу продуктів кінцевої акумуляції матеріалів твердого стоку. ПМГ належать до відкритих геосистем, що характеризуються обміном речовини й енергії з довкіллям. Основною одиницею диференціації ПМГ є "прибережно-морський район" (ПМР) - суміщений район суші та моря, що об'єднує великі ділянки водозбірного басейну певної водної артерії на суші та прилеглої ділянки акваторії з незалежними від інших районів режимом функціонування та балансом наносів. Вдосконалено методику геоекологічного районування з виділенням провінцій, підпровінцій, областей, районів і підрайонів. Проведено регіональне оцінювання природних умов ПМР як підстави щодо раціонального природокористування.

  Скачати повний текст

За результатами вивчення літолого-мінералогічних особливостей донних відкладів охарактеризовано процеси розсипоутворення на Північно-Західному шельфі Чорного моря. Досліджено літологію та мінеральний склад різних літологічних і генетичних типів верхньоплейстоцен-голоценових відкладів, складено літологічні карти на підставі даних шліхового випробування новоевксинських і чорноморських відкладів для окремих ділянок Чорного моря. Визначено роль теригенного і біогенного факторів у формуванні відкладів і розсипоутворення. Виділено два типи розсипоутворення на шельфі з різними гідродинамічними характеристиками (перший - з титан-цирконієвою спеціалізацією, другий - з накопиченням тонкого золота). Встановлено межові глибини моря, на яких можливі розсипопрояви першого та другого типів. Запропоновано перевипробування існуючих титан-цирконієвих розсипів з урахуванням дрібних і тонких розмірних класів мінералів.

  Скачати повний текст

Розроблено літолого-генетичну класифікацію олігоценових порід, з'ясовано закономірності їх поширення та умови утворення. Визначено мінеральний склад, морфологічні та структурні особливості уламкової, глинистої та аутигенної складових. Розглянуто фізико-хімічні та гідродинамічні умови седиментогенезу, основні етапи діагенетичного перетворення. Визначено типи літологічних фацій, наведено схеми їх просторового поширення для відповідних стратиграфічних підрозділів олігоцену. Проведено структурно-фаціальне районування. Охарактеризовано етапи розвитку та седиментаційні умови формування осадків у олігоценовому басейні - планорбеловий, молочанський, керлеутський (рюпель-хатський) час.

  Скачати повний текст

Вивчено літолого-фаціальні особливості тектоно-геодинамічного розвитку Керченського півострова. Визначено основні літолого-фаціальні типи розрізів неоген-четвертинних відкладень даного регіону, установлено їх генетичні взаємозв'язки з певними тектонічними структурами різного порядку. На підставі результатів літолого-фаціального аналізу запропоновано варіант тектонічної історії утворення Керченського підняття (півострова та шельфу), а саме: послідовного формування у попередні епохи перколяційних систем для імпульсів тектонічної енергії, що виникають у основі земної кори дослідженого району. Обгрунтовано взаємозв'язок сучасної тектонічної активності півострова з Каламитсько - Новоселівським підняттям Криму.

  Скачати повний текст

Запропоновано методику визначення характеристик напружено-деформованого стану підводних трубопроводів за умов пружного нелінійного просторового деформування. Встановлено вплив морських факторів на шельфові трубопроводи під час укладання, ремонту та експлуатації. Визначено оптимальні параметри трубопроводу під час опускання на великі глибини, стійкість та закритичну поведінку його елементів. Досліджено вплив зосереджених навантажень під час опускання та позиціювання. Розглянуто напружено-деформований стан у разі опускання на складний рельєф дна. Проведено експериментальні дослідження деформування зразків трубопроводу. Розроблено та впроваджено "Методику розрахунку напружено-деформованого стану просторово викривлених підводних трубопроводів".

  Скачати повний текст

Досліджено міжнародно-правові аспекти державної морської політики та окремі юридичні проблеми її реалізації. Проаналізовано умови й особливості формування міжнардно-правового змісту державної морської політики. На підставі визначення загальнодержавних національних інтересів країни та з урахуванням сучасної геополітичної ситуації, виокремлено національні інтереси України в Азово-Чорноморскому басейні й окремих районах Світового океану. Обгрунтовано цілі, приципи, завдання, пріоритетні напрямки та заходи міжнародно-правового забезпечення ефективної реалізації морської політики держави за сучасних умов. Наведено пропозиції щодо удосконалення та приведення у відповідність до практики міжнародного морського права чинного законодавства України, що встановлює правовий режим використання територіального моря, виключної економічної зони та континентального шельфу. Досліджено вплив і взаємозалежність геополітичної ситуації та географічного розташування держави, протяжності її морських кордонів і комунікацій з розвитком економіки країни, її зовнішньої торгівлі та здатністю забезпечити міжнародно-правовими засобами морську безпеку країни як базового елемента державної морської політики. Проаналізовано міжнародно-правові проблеми реалізації державної морської політики України в Азово-Чорноморському басейні. Запропоновано концепції державних дій щодо договірно-правового оформлення українсько-російського кордону в Азовському морі та Керченській протоці. Розглянуто питання делімітації континентального шельфу й особливих економічних зон між Україною та Румунією, обгрунтовано шляхи вирішення проблемних питань щодо свободи судноплавства в Чорноморських протоках і перегляду Конвенції Монтре 1936 р.

  Скачати повний текст

Виявлено регіональні особливості гідрологічних полів Червоного моря на підставі статистичних даних щодо температури та солоності. Побудовано схему геострофічної циркуляції вод для теплового та холодного сезонів року. Виявлено основні види синоптичної мезомасштабної мінливості гідрологічних полів Червоного моря. Синоптична мінливість представлена шельфовими хвилями, мезомасштабна - інерційними коливаннями, власними й індукованими припливами, власними сейшами та внутрішніми довгохвильовими рухами. За даними інструментальних спостережень і числових експериментів з використанням гідродинамічних моделей одержано їх просторово-часові параметри, розраховано енергетичні характеристики у термінах доступної потенційної енергії синоптичної мінливості, а також кінетичної енергії мезомасштабної мінливості. Наголошено, що доцільності використання результатів дослідження для експертизи гідротехнічних проектів у береговій зоні, інтерпретації гідрологічного режиму вод, одержаного за космічними знімками.

  Скачати повний текст

Запропоновано методику (інтерактивний алгоритм і програму) моделювання та вивчення хвильового поля у вертикально- та горизонтально-неоднорідному півпросторі за методом скінченних елементів, яка дозволяє шляхом інтерактивного задання та корекції параметрів моделі з використанням персонального комп'ютера досліджувати вплив зміни динамічних параметрів хвильового поля та теоретичні сейсмограми у межах практичних значень геометричних координат та частотного діапазону задач інженерної сейсміки, сейсморозвідки та сейсмології. Розроблено методику (алгоритм) моделювання розподілу напружень, деформацій і переміщень у сейсмо-геологічному перетині з метою прогнозування напружено-деформованого стану в розрізі зі свердловиною, пробуреною для видобутку нафти та газу, яка передбачає вивчення ситуації у разі зміни напряму стовбура свердловини у неоднорідному геологічному середовищі. Здійснено корекцію точності розрахункового алгоритму моделювання динаміки хвильового поля на підставі оцінки та корекції збіжності рекурентних схем методу скінченних елементів шляхом введення параметра-коефіцієнта кроку за часом і вступу хвиль від характерних структурних елементів моделі. Для контрольних моделей оцінено точність розрахунків. З метою оцінювання напружено-деформованого стану сеймічного розрізу, підготовленого для буріння, змодельовано карти ізоліній напружень, деформацій і переміщень на прикладі сеймогеологічного розрізу зі свердловиною. Виявлено зміни напружень і деформацій залежно від збільшення довжини стовбура свердловини. Проведено часово-спектральний аналіз модельних трас хвильового поля для оцінки сеймічної небезпеки, характерних геометричних розмірів пластів, впливу особливостей будови вертикально- і горизонтально-неоднорідних структур сейсмологічних розрізів. Вивчено повільне (низькочастотне) та швидке (високочастотне) хвильове поле для інженерного об'єкта історичного заповідника "Софія Київська" та Чорнобильської атомної електростанції з метою дослідження небезпеки коливання грунтів під інженерними забудовами у широкому діапазоні частот. Досліджено сейсмічне хвильове поле для нафтогазових об'єктів Карпатського регіону, Донецько-Дніпровської Западини, Чорноморського шельфу з метою оцінювання хвильових показників відбитих-заломлених і дифрагованих хвиль на неоднорідних щодо вертикального та горизонтального напрямків сеймогеологічних структурах, уточнення геометрії нафтогазових пасток та їх глибини залягання за ознаками хвильового поля. Змодельовано синтетичні сеймограми у районі перетину профілів I, II, III території Українських Карпат. Побудовано уточнену карту ізоліній сейсмічної активності Карпатського регіону. Проаналізовано історичні та загальні геолого-геофізичні регіональні дані.

  Скачати повний текст