Проведено синтез та вивчено властивості тіосульфокислот та їх солей. Розроблено та досліджено нові та оптимізовано існуючі методи синтезу S-естерів тіосульфокислот і проміжних продуктів. На підставі вперше встановленої здатності солей тіосульфокислот вступати у реакції нуклеофільного приєднання до оксиранів і сполук з активованими кратними зв'язками розроблено нові методи синтезу S-естерів тіосульфокислот, з використанням яких одержано сполуки з функціональними групами. Запропоновано умови моно- та дизаміщення галогенів у 2,3-дихлор-1,4-нафтохіноні, 2,3-дихлорхіноксаліні, 6,7-дихлор-5,8-хінолінхіноні, 2-аміно- та 2-гідроксигалогенпохідних 1,4-нафто- та 5,8-хінолінхінонах і встановлено умови проходження конкуруючих реакцій. Вперше виявлено алкілюючу здатність натрієвих солей 4-аміно-бензенсульфоніл- та 4-метокси-3-амінобензенсульфонілетилсульфатних кислот у реакціях з солями тіосульфокислот. Запропоновано шляхи синтезу нових алкілових S-естерів 2-карбомоїл-амінобензімідазол-5-, 2-метоксикарбоніламіно-5-, 8-хінолін-, 8-гідрокси-, 8-гідрокси-5-хінолін-, 2-ацетиламіно-5-тіазол-, 2,3-діоксо-1,2,3,4-тетрагідро-хіноксалін-6-, бензотіадіазол-7 та 1,1-діоксотіолан-3-тіосульфокислот. Реакцією окиснення дисульфідів синтезовано симетричні та несиметричні S-естери тіосульфокислот похідні фенолу та бензімідазолу. Показано, що ацилюванням солей тіосульфокислот хлорангідридами сульфо- та карбонових кислот можна синтезувати тіоангідриди сульфокислот і тіосульфокарбоксиангідриди. Вперше одержано несиметричні тіоангідриди сульфокислот. Досліджено ацилювання солей тіосульфокислот ціанурхлоридом і синтезовано нові тіосульфоестери. Розроблено метод одержання арилових S-естерів ароматних і гетероциклічних тіосульфокислот взаємодією солей арилдіазонію з солями тіосульфокислот. Запропоновано умови сульфенілювання солей 1,1-діоксотіолан-3- та 2-метоксикарбоніламінобензімідазол-5-сульфінових кислот арилсульфенхлоридами. Вивчено хімічні перетворення та біологічну активність синтезованих сполук, запропоновано можливі шляхи їх практичного використання. Розроблено й апробовано технології одержання комплексного протигрибкового препарату на основі S-етилтіосульфонілату "Мазь ЕТС 1 %" та антигельмінтика "Анвермін".

  Скачати повний текст

Розроблено зручні синтетичні шляхи функціоналізації тіакалікс[4]арену, досліджено структури та комплексотвірних властивостей одержаних сполук. Розроблено методи синтезу моно-, ді- та тетраалкілованих похідних тіакалікс[4]арену. Досліджено вплив природи алкілувальних агентів, розчинників і основ на реакції алкілування. Виявлено аналітичні ознаки конформацій алкоксипохідних тіакалікс[4]арену. Синтезовано високоефективні синтони на основі тіакалікс[4]арену. Досліджено реакції заміщення атомів хлору хлорметилтіакалікс[4]аренів різноманітними агентами. Синтезовано функціональні похідні тіакалікс[4]арену з азот-, фосфор, сірковмісними групами на верхньому вінці макроциклу. Розроблено методи синтезу тетрагідрокси(тіа)калікс[4]арен-тетракарбамоїлфосфіноксидів. Досліджено екстракційні властивості тіакалікс[4]арен-тетракарбамоїлфосфіноксиду стосовно катіонів америцію та європію. Показано здатність тетракарбамоїлфосфорил-(тіа)калікс[4]аренів утворювати водневозв'язані димерні капсули. За методами спектроскопії, ядерно-магнітного резонансу досліджено процеси гомо- та гетеродимеризації тетракарбамоїлфосфорил-(тіа)калікс [4]аренів у розчинах. Молекулярну структуру гомодимерних капсул та їх комплексів підтверджено даними рентгеноструктурних досліджень.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено процес функціоналізації каліксаренів циклічними й ациклічними азотомісними фармакофорними групами (амідними, карбамідними, амідиновими, імінними, холіновими, тетразольними, хіназоліноновими, амінофосфоновими) та просторову будову одержаних сполук у розчинах і твердому стані. Запропоновано новий метод одержання каліксаренімідоїлхлоридів - високореакційних каліксаренових синтонів, з яких виділено похідні, функціоналізовані гетероциклічними залишками. Встановлено, що за рахунок міжмолекулярних водневих зв'язків та інших невалнетних взаємодій одержані каліксарени здатні включати органічні молекули у порожнину макроциклу. Показано, що каліксарени з сульфоніламідиновими, амідними та амінофосфоновими групами ефективно інгібують кальцієві та натрієві помпи гладеньком'язових клітин, та є перспективними сполуками для дизайну речовин, здатних ефективно та селективно впливати на активність певних білків. Виявлено, що діамід на основі діамінокаліксарену та n-хлоробензойної кислоти зв'язується з центральними бенздіазепіновими рецепторами центральної нервової системи ссавців з середнім аффінітетом і впливає на конформацію рецептора, що збільшує його спорідненість до бенздіазепінів.

  Скачати повний текст

Реакцією арил- і бензотіазоліл-2-трифторосульфуранів з амідами ароматичних карбонових кислот і ареносульфокислот одержано фтороангідриди N-ароїл і N-(арилсульфоніл)сульфінімідових кислот. Виявлено суттєву відмінність хімічних властивостей фтороангідридів сульфінімідових кислот в реакціях з S-триметилсилілтіофенолом і трифенілфосфіном. Показано, що відмінність хімічних властивостей зумовлена позитивованим характером атома хлору в хлорангідридах сульфінімідових кислот. Установлено, що результат взаємодії фторангідридів арил-(N-арилсульфоніл)сульфінімідових кислот з трифенілфосфіном суттєво залежить від порядку змішування реагентів. Якщо фторангідриди додавати до трифенілфосфіну утворюються: трифеніл-дифторофосфоран, N-(n-толілсульфоніл)-P,P,P-трифенілфосфінімід і діарилдисульфіди.

  Скачати повний текст

Встановлено взаємозв'язок між електронною структурою (будовою) ароматичних карбонільних сполук, їх активністю в реакціях фотовідновлення та ініціюювальною здатністю в процесах фотополімеризації акрилових мономерів. На підставі одержаних результатів розроблено наукові засади створення нових світлочутливих композицій та матеріалів різного призначення на їх основі. Досліджено вплив вінілових мономерів на збуджені стани ароматичних кетонів в окисно-відновних реакціях. Вивчено вторинні фотохімічні реакції, інтермедіати процесу фотовідновлення та їх участь у фотополімеризації акрилатів. Розглянуто особливості внутрішньомолекулярного перенесення заряду в алкіламінопохідних ароматичних карбонільних сполуках. Досліджено процес утворення проміжних продуктів і показано їх роль в ініціюванні радикальної полімеризації. Розроблено фізико-хімічні засади створення фотополімеризаційноздатних матеріалів для різних галузей народного господарства. Наведено відомості щодо можливостей практичного застосування деяких матеріалів.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив зміни конформації молекули у збудженому стані на спектральні властивості кристалічного та склоподібного ортобромбензофенону. Проведено квантово-хімічний розрахунок вільної молекули ортобромбензофенону. Уперше визначено кристалічну структуру ортобромбензофенону. Виміряно температурну залежність інтегральних і час-розділених спектрів фосфоресценції кристала ортобромбензофенону. В області температур від 1,6 К до 130 К виявлено дві серії мономірних смуг світіння з різних конформаційних станів збудженої молекули. В інтервалі температур 95 - 300 К зафіксовано триплетне ексимерне світіння. Виміряно інтегральні та час-розділені спектри фосфоресценції склоподібного ортобромбензофенону залежно від температури. Доведено, що, на відміну від кристала, триплетний ексимер утвориться у склі навіть за найнижчої температури. З'ясовано, що мономерне світіння у склі містить тільки одну серію коливальних смуг C = 0 групи, що відповідає переходу з глобального енергетичного мінімуму.

  Скачати повний текст

Синтезовано краунофани, що містять два фрагменти флуоренону, або флуоренон та фрагмент стильбену, азобензену або нафталену, з'єднані залишками ді-, три-, тетра- і пентаетиленгліколю. Вивчено структуру одержаних катенанів у кристалічному стані та розчині. На прикладі флуоренонокрайнофану, в якому фрагменти флуоренону й нафталену взаємозв'язані залишками триетиленгліколю, вперше показано можливість існування катенану у вигляді одного "замороженого" трансляційного ізомеру за кімнатної температури. З'ясовано, що збільшення розміру циклу краунофану призводить до прояву динамічних процесів, спричинених переміщенням окремих молекулярних фрагментів катенанів одне відносно іншого.

  Скачати повний текст

На якісному та кількісному рівнях вивчено процеси електрохімічної активації аліфатичних та ароматичних RCOHal за присутності та за відсутності діоксиду вуглецю. Встановлено основні закономірності впливу електронної будови органічного субстрату, природи галогену в ацильній групі, фонового електроліту, матеріалу електродів на перебіг процесів електрохімічної активації ацилгалогенідів та їх карбоксилювання. Визначено роль і місце інтермедіатів (аніон-радикалів, вільних радикалів, карбаніонів) у перебігу електрохімічних та хімічних стадій досліджених процесів.

  Скачати повний текст

Здійснено синтез нової групи амідних похідних стереоізомерних 5-амінометилбіцикло[2.2.1]гепт-2-єнів, розглянуто їх реакційну здатність у реакціях алкілування, відновлення, епоксидування. Розроблено метод синтезу нових алкіламінів ряду норборнену. Досліджено епоксидування груп стереоізомерних амідів, алкілсульфонамідів і сечовин ряду норборнену, для ендо-стереоізомерів двох останніх груп визначено у переважній більшості випадків структуру продуктів внутрішньомолекулярної циклізації - заміщення азабренданів. Наведено метод синтезу алкілзаміщених азабранданів. Здійснено синтез амінонорборнену, аміноетилнорборнену і розроблено метод синтезу амінопропілнорборнену, на основі яких отримано великий ряд нових похідних (амідів, сульфонамідів, сечовин тощо), вивчено епоксидування останніх. Виявлено й обговорено незвичне перегрупування у реакції амінонорборнену з n-нітрофенілсульфонілхлоридом, що призводить до утворення гетеросистеми ряду 3-азабіцикло[3.2.1]окт-6-єну. Під час дослідження пестицидної активності групи солей амінів ряду норборнену та фармакологічної активності групи нових амідів, сульфонамідів і сечовин розкрито вплив різноманітних чинників (тип замісника, його орієнтація тощо) на характер і силу активності.

  Скачати повний текст

Вивчено ознаки агрегації ароматичних хромофорів у їх електронних спектрах поглинання та флуоресценції. Установлено спектральні закономірності стосовно утворення агрегатів ароматичних сполук, стабільних в основному стані. Досліджено залежності щодо величин стоксового та сольватохромного зсувів флуоресценції молекулярних ексимерів. Розглянуто підходи до аналізу спектрів їх флуоресценції як термодинамічної системи. Вивчено природу явища лінійної залежності вільної енергії та встановлено закономірності його проявів стосовно енергетичних характеристик ексимерів. Запропоновано методи визначення ефективності безвипромінювального переносу енергії між спектральними центрами у хромоформісних полімерах, які передбачають використання спектроскопії синхронного сканування флуоресценції.

  Скачати повний текст

Досліджено хімічно модифіковані кремнеземи, які містять на поверхні групи солей арилдіазонію 2,3,5-трифенілтетразолію та Triton X-100. Доведено можливість їх застосування як твердофазних аналітичних реагентів на феноли та адсорбентів під час пробопідготовки в аналізі природних вод. Досліджено закономірності процесу сорбції фенолу, 1- та 2-нафтолів, резорцину, пірокатехіну, гідрохінону, 2,4,6-тринітрофенолу, умови концентрування на відділення мікрокількостей фенольних забруднювачів від макрокомпонентів модифікованими кремнеземами. Запропоновано методики сорбційно-твердофазно-спектроскопічного, сорбційно-твердофазно-кольорометричного, сорбційно-фотометричного, сорбційно-хроматографічного визначення фенолу, 1-нафтолу, 2,4,6-тринітрофенолу у водах та біологічній рідині - сечі.

  Скачати повний текст

Розроблено зручні способи одержання похідних 1,2- та 1,3-азолів на основі доступних електрофільних реагентів - 2-ациламіно-3,3-дихлоракрилонітрилів та їх аналогів. Показано, що ці реагенти своєрідно взаємодіють з різними S- і N-нуклеофілами з утворенням цілого ряду нових похідних 5-меркапто-1,3-оксазолу, 5-меркапто-1,3-тіазолу, 5-аміно-2-форміл-1,3-оксазолу, 5-гідразино-1,3-оксазолу, 5-фенілазо-1,3-оксазолу, а також деяких заміщених піразолів та 1,3,4-оксадіазолів. Останні отримано в результаті нової рециклізації, яка відбувається за нагрівання ацильних похідних заміщених 5-гідразино-1,3-оксазолів. Зазначені похідні азолів містять біофорні групи і тому є перспективними для пошуку біорегуляторів різної дії.

  Скачати повний текст

З метою пошуку нових потенційних нейротропних і протисудомних засобів у ряду похідних 1,2,3-триазолу було розроблено препаративні методи та здійснено синтез нових похідних 1-R-5-аміно-1,2,3-триазол(1Н)-4-карбонових кислот і 1-R-1,2,3-триазол(1Н)-4,5-дикарбонових кислот. Вивчено хімічні перетворення синтезованих 1-R-5-аміно-1,2,3-триазол(1Н)-4-карбонових кислот, а саме, поведінкук за умов перегрупування Димрота та в реакціях ацилювання. На підставі результатів комп'ютерного прогнозу за допомогою програми PASS виявлено ряд речовин з високою вірогідністю прояву протисудомної активності. Вивчено протисудомні властивості одержаних речовин на коразоловій та аудіогенній моделях судом.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємодію N-(арилсульфоніл)арилсульфінімідоїлхлоридів і арилсульфінхлоридів з n-амінофенолами, а також взаємодію різних арилтіолів з N-хлор-1,4-бензохінонімінами. Розроблено новий метод синтезу N-арилсульфініл-1,4-бензохінонмоно- та діімінів. Установлено недоліки та переваги цього методу у порівнянні з іншими. Визначено, що механізм Z,E-ізомеризації N-арилсульфеніл-1,4-бензохінон-моноімінів є інверсійним. Бар'єр Z,E-ізомеризації N-арилсульфініл-1,4-юензохінонімінів значно менше, ніж для хінонімів з 2-х і 6-ти валентним атомом сульфуру. Уперше за умов гідрохлорирування та взаємодії з арилсульфіновими кислотами N-арилсульфініл-1,4-бензохінонмоноімінів установлено, що реакції перебігають за схемами 1,4- та 6,3-приєднання з розривом зв'язку S - N. Виявлено, що у разі взаємодії N-арилсульфініл-1,4-бензохінонімінв з азидом натрію відбувається 1,4-приєднання азидо групи та процес окиснення - відновлення з уnворенням 2-азидо-N-арилсульфеніл-1,4-бензохінонімінів. N-арилсульфеніл-1,4-бензохіноніміни з азидом натрію не реагують.

  Скачати повний текст

Установлено синтетичні шляхи одержання амінокислотних, сульфоамінокислотних і тіосульфокислотних похідних 1,4-нафтохінону. Визначено закономірності, притаманні залежності біологічної активності (протиішемічної, антигіпотоксичної, гострої токсичності, антимікробної, рістрегулювальної) від будови досліджених сполук на підставі експериментального та комп'ютерного скринінгу. Розроблено методики одержання 2-N-R-аміно-3-хлор-1,4-нафтохінонів на базі реакції нуклеофільного заміщення атома хлору в 2,3-дихлор-1,4-нафтохіноні. Вивчено будову та виконано квантово-хімічні розрахунки деяких амінокислотних похідних 1,4-нафтохінону. Запропоновано шляхи можливого практичного використання синтезованих біологічно активних сполук.

  Скачати повний текст

Досліджено просторову структуру, фізико-хімічні властивості та біологічну активність оксимів 2-амінобензофенонів, їх похідних та продуктів їх перетворень. Синтезовано оксими 5-заміщених-амінобензофенонів, а також хіназолін-3-оксиди. Одержано нові представники ряду 16-членних дибензодіоксатетраазамакрогетероциклів та методом РСА вивчено кристалічну структуру одного із представників даного ряду. Досліджено антиагрегаційну активність ізомерів оксимів 5-заміщених 2-амінобензофенонів, хіназолін-3-оксидів, а також протисудомну активність дибензомакрогетероциклів.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості галогенування бензо- та дибензокраун-етерів (БКЕ та ДБКЕ), структуру, комплексотвірні та протимікробні властивості синтезованих галогенопохідних (ГБКЕ). Розроблено способи одержання ГБКЕ у твердій ("free solvent process") фазі, водному й органічному середовищах, що збільшують їх доступність з використанням N-галогеносукцинідамідів (ГС). Визначено вплив природи макроциклу, галогенуючого агента та інших факторів на особливості реакції. Висвітлено особливості кристалічної та молекулярної структури 11 КЕ, їх похідних, комплексів та родинних сполук, обумовлених будовою макроциклу, природою замісника у бензольному ядрі на підставі даних РСА. Показано, що у ряді випадків, відповідні супрамолекулярні архітектури приймають вигляд плоскої та тривимірної сітки, псевдополімерного ланцюга, шестичленної капсули. Зазначено, що виходи комплексів хлорохромату калію з ГБКЕ, цис-сін-цис- та цис-анти-цис-ізомерами дициклогексано-18-краун-6, одержаними за умов синтезу у твердій фазі (механохімічна активація), залежать від структури та складу лігандів, даний фактор відсутній у розчину етилацетату - виходи комплексів не нижче 70 %. Виявлено макроцикли, ефективно та селективно екстрагуючі з золота та свинцю, за практично повної відсутності витягу інших металів. Доведено, що введення одного, двох атомів галогену в бензольне ядро БКЕ забезпечує появу середньої, високої протимікробної активності; для дигалогенопохідних ДБКЕ остання відзначена для окремих проксимальних макроциклів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено властивості О-похідних п-трет-бутилкалікс[4]аренів. Застосовано "азидний" метод для синтезу амідних і амінокислотних похідних калікс[4]арену. Вивчено вплив умов проведення реакцій алкілування й ацилювання на склад і структуру продуктів даних процесів. Показано можливість селективного синтезу біс-, трис- і тетракіс-похідних п-трет-бутилкалікс[4]арену за допомогою методів міжфазного каталізу за участю поліетилен-, поліпропіленгліколів. Показано можливість застосування похідних п-трет-бутилкалікс[4]арену як каталізаторів у реакціях міжфазного переносу. Отримано комплекси п-трет-бутилкалікс[4]арена та його похідних з катіонами лантанідів, комплекси тетраметилокси- і тетрагідразидозаміщених каліксаренів. Вивчено переважні конформації отриманих сполук за допомогою методу спектроскопії ПМР.

  Скачати повний текст