Проведено термодесорбційні та РФЕС дослідження поверхні носіїв. Встановлено вплив OH груп на каталітичну активність. Вивчено каталітичні властивості нанесених Pd та Pd - Ag каталізаторів на різних носіях. Вивчено кінетику окиснення CO на нанесених Pd та Pd - Ag каталізаторах. Запропоновано механізм окиснення CO на Pd - Ag каталізаторах, на основі якого одержано кінетичне рівняння, яке узгоджується з експериментальним. Визначено, що електронний стан паладію залежить від його дисперсності та впливу носія й суттєво впливає на каталітичну активність. Висока активність Pd - Ag каталізаторів зумовлена утворенням ансамблів, що адсорбують CO в слабкозв'язаній формі.

  Скачати повний текст

Досліджено реакцію окиснення CO на складних оксидних Cu - Co - Fe каталізаторах. Вивчено кінетику окиснення CO на оксидних Cu - Co - Fe зразках і показано, що кінетичні експериментальні дані узгоджуються з механізмом Ілі - Ріділа. Розроблено методику нанесення оксидної Cu - Co - Fe активної фази на терморозширений графіт з утворенням відповідної кластерної системи.

  Скачати повний текст

Показано можливість збереження селективності алюмопаладієвого каталізатора в реакції повного відновлення моноксиду азоту метаном за рахунок модифікування окидами рідкісноземельних елементів за присутності кисню.

  Скачати повний текст

Визначено фрактальні характеристики оксидів кремнію та цирконію, а також оксидів кремнію, модифікованих оксидами цирконію й алюмінію. Досліджено каталітичні властивості оксидів кремнію та цирконію в реакції окиснення монооксиду вуглецю. Вивчено каталітичні властивості оксидів кремнію, модифікованих оксидами цирконію й алюмінію в реакції синтезу етил-трет-бутилового ефіру (ЕТБЕ). Визначено вплив фрактальної розмірності поверхні оксидів кремнію та цирконію на енергію активації та передекспоненційний множник константи швидкості реакції окиснення CO. Встановлено вплив фрактальної розмірності поверхні оксидів кремнію, модифікованих оксидами цирконію й алюмінію на "частоту обертів" реакції синтезу ЕТБЕ.

  Скачати повний текст

Досліджено фізико-хімічні властивості систем, що складаються з оксидної Cu - Co - Fe активної фази, яку нанесено на вуглецеві нанотрубки (ВНТ), синтезовані за методом термокаталітичного розпаду CO на оксидах Ni, Fe та Co, а також їх каталітичні властивості у реакції окиснення CO.

  Скачати повний текст

Синтезовано ряд високоефективних цеолітних каталізаторів карбоній-іонних перетворень вуглеводнів. Одержані зразки досліджено в алкілуванні ізопарафінових та ароматичних вуглеводнів олефінами, крекінзі різних класів вуглеводнів, ізомеризації й ароматизації н-парафінів за умов, що максимально забезпечують утворення первинних продуктів конверсії, на підставі розподілу яких сформовано концепцію механізмів карбоній-іонних реакцій з визначальною роллю первинних карбокатіонів, стабілізованих негативно зарядженими позиціями цеолітної гратки, на початкових та завершальних стадіях перетворень за провідної ролі вторинних і третинних карбокатіонів у внутрішньомолекулярних перегрупуваннях. Обгрунтовано трактування коливальних явищ, які супроводжують карбоній-іонні перетворення вуглеводнів. Запропоновано термодинамічне трактування природи адсорбційно-десорбційних гістерезисів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив на каталітичну активність промислового каталізатора (ПК) гідрокрекінгу домішок вуглецевих полімерних матеріалів (ПМ), одержаних на основі ацетилену, карбаміду, полівінілхлориду з інжектованою протонною провідністю. Встановлено, що додавання до ПК гідрокрекінгу до 10 % ПМ зменшує температуру активації каталізатора та в 1,5 - 2,5 раза підвищує конверсію вихідної сировини. Зазначено, що доданий полімер сприяє прискоренню перенесення активного водню у вигляді протона від окисно-відновних до кислотно-основних центрів каталізатора з утворенням нових бренстедівських центрів. Доведено, що в 10 раз підвищилась активність ПК у комбінації з полімерною домішкою в потоці протонів внаслідок генерації іонів й радикалів водню у водневому середовищі. Розроблено спосіб одержання композитних мембранних каталізаторів (МК) у складі біфункціонального каталізатора і вуглецевого полімеру та визначено високу активність МК у реакціях гідрокрекінгу та гідроочистки на прикладі модельних сполук (ізопропілбензол, тіофен, фурфурол, хінолін).

  Скачати повний текст

Виявлено основні фізико-хімічні закономірності глибокого каталітичного окиснення газоподібних вуглеводнів за умов зустрічного надходження реагентів. З метою підвищення активності та тривалості роботи каталізаторів на основі оксидів Co, Cr, Fe, Cu проведено їх модифікацію іонами Sr, Ca, Ba, Al, Pd. Встановлено, що стабільність температурних характеристик процесу окиснення вуглеводнів під час зустрічної подачі реагентів на волокнистому носії забезпечується компенсаційним механізмом переміщення зони окиснення. З'ясовано особливості механізму дезактивації оксидних каталізаторів за умов зустрічного надходження реагентів. Виявлено, що гальмування дезактивації оксидних каталізаторів внаслідок протікання процесу деструкції продуктів окиснювальної полімеризації дозволяє суттєво збільшити тривалість роботи каталізаторів. Встановлено, що основним механізмом надходження повітря у шар каталізатора в процесі окиснення вуглеводнів за умов зустрічної подачі реагентів є турбулентна дифузія. З'ясовано, що стабільність турбулентного режиму визначається структурою та товщиною шару каталізатора, швидкістю подачі та природою вуглеводню. Визначено оптимальні параметри керування процесом окиснення газоподібних вуглеводнів у каталітичних джерелах тепла.

  Скачати повний текст

Досліджено каталітичну активність та фізико-хімічні властивості оксидних залізо-марганцевих каталізаторів. За результатами досліджень виявлено, що з оксидної Fe - Mn системи найбільшу каталітичну активність має зразок 30 мас. % Fe - 70 мас. % Mn, а з оксидної Fe - Cu системи зразок з 15 мас. % Fe - 85 мас. % Cu. Виявлено, що поступове додавання оксиду заліза до оксиду міді (в оксидній Fe - Cu системі) або до оксиду марганцю (в оксидній Fe - Mn системі) призводить до підвищення питомої поверхні. На підставі результатів термосорбційних досліджень показано, що на поверхні оксидних Fe - Mn та Fe - Cu каталізаторів є гідроксильні групи, які відповідають за перебіг реакції за гетерогенно-гомогенним механізмом. За даними рентгенофотоелектронної спектроскопії виявлено на поверхні бінарних оксидних систем три форми кисню: кристалічної гратки, адсорбованого та гідроксильної групи. Виявлено, що наявність у поверхневому шарі адсорбованого кисню та кисню гідроксильної групи призводить до підвищення каталітичної активності. Визначено механізм окиснення CO на оксидних Fe - Mn та Fe - Cu системах, на підставі якого одержано кінетичне рівняння.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі дослідження реакції окиснення CO на складних оксидних Fe - Mn, Fe - Cu, Fe - Co, Cu - Co, Cu - Co - Fe встановлено, що висока каталітична активність оксидних каталізаторів значною мірою зумовлена тим, що існуючі на поврехні OH-групи, десорбуючись, утворюють активні центри, які є енергетично вигідними для каталізу. Показано, що наявність гістерезисів для оксидних систем на залежностях ступеня окиснення CO від температури за присутності слабко зв'язаних з поверхнею фрагментів та за обов'язкової реєстрації киснево-водневих частинок можна пояснити можливістю перебігу реакції за гетерогенно-гомогенним механізмом. Виявлено, що електронний стан паладію суттєво змінює його каталітичну активність і залежить від дисперсності Pd та впливу носія. Досліджено кінетику окиснення CO на даних оксидних та нанесених зразках. Виявлено, що кінетичні експериментальні дані узгоджуються з механізмом Ілі - Ріділа. Зазначено, що активність нанесених металічних каталізаторів синтезу аміаку визначається дисоціативною формою хемосорбованого азоту з оптимальною енергією зв'язку.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий підхід щодо кількісного аналізу складу розподілу продуктів процесу Фішера-Тропша, з урахуванням фрагментів кінетичної схеми. Показано, що ріст вуглецевого ланцюга відбувається одночасно за двома різними механізмами; олефіни та парафіни утворюються через інтермедіат. Розроблено кінетичну модель, яка описує розподіл вуглеводнів, які утворюються за підвищених тисків. Запропоновано механізм утворення вуглеводнів за підвищених тисків і узагальнений механізм вторинних реакцій, які перебігають за низьких і підвищених тисків. Встановлено каталізатор синтезу широкої фракції легких вуглеводнів і бензинової фракції, який має підвищену активність до утворення цільових продуктів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вдосконалено метод дискретно-послідовного мікроокиснення коксу на дезактивованих цеолітних каталізаторах, завдяки чого вперше у практиці гетерогенного каталізу вдалось визначити розподіл коксових відкладень за окремими структурними елементами цеолітів типу фожазиту, модерніту та пентасилу. Виявлено безперервний рух коксу в дезактивованих і зістарених зразках з вектором, поперемінно спрямованим то на зовнішню поверхню цеолітних кристалів, то углиб їх пористої структури. Наведено теоретичне трактування спостереженому явищу з узагальненням його для термодинамічної характеристики речовини як такої у масивному та наноструктурному станах. На основі одержаної інформації вдосконалено цеолітні каталізатори шляхом дезактивації зовнішньої поверхні цеолітних кристалів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено, що активна маса каталізатора знаходиться у вигляді каталітично малоактивної CuO. Визначено, що обробка нановолокон beta-SiC фторводневою кислотою сприяє частковому розчиненню поверхневого шару нановолокон. Висвітлено, що за умов роботи в реакційному середовищі каталітично активна маса поступово перетворюється на менш активну CuO. Досліджено, що лімітувальною стадією реакції окиснення CO на даних каталізаторах є взаємодія молекулярного кисню з поверхнею каталізатора.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст