Здійснено інженерно-геоморфологічний аналіз рельєфу і природокористування на основі інтерпретації аерокосмічних знімків. Виявлено різні типи текстур аерокосмозображень, які є індикаторами морфолого-господарських поєднань. Встановлено, що регіональні текстури на космознімках відповідають морфолого-господарським комплексам регіонального рангу, їх утворюють співвідношення між типами природокористування і типами рельєфу. Локальні текстури на аерознімках відповідають локальним морфолого-господарським комплексам, сформованим на основі поєднань об'єктів та видів природокористування з елементами рельєфу. Визначено показники узгодженості господарських і морфологічних елементів у межах морфолого-господарських комплексів. Виявлено тенденції динаміки природокористування та рельєфу, їх взаємообумовленості з використанням різночасових аерознімків.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано наукові основи еколого-ландшафтознавчого аналізу гірських регіонів. Запропоновано методику ландшафтознавчих досліджень екологічних проблем гірських і передгірських територій. З'ясовано закономірності просторово-часової ландшафтної організації Українських Карпат. Встановлено характер антропогенних навантажень та особливості сучасної екологічної ситуації диференційовано за типологічними ландшафтними комплексами та регіональними ландшафтними одиницями, визначено шляхи поліпшення екологічних умов у регіоні.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі розподілу та міграції ртуті та її форм знаходження в компонентах ландшафтно-геохімічних зон Криму. Запропоновано методику дослідження поведінки ртуті в ландшафтоутворюючих системах "грунтоутворююча порода - грунт" і "грунт - розчин". Методика базується на системному опробуванні взаємопов'язаних компонентів та аналізі проб атомно-абсорбційним методом з встановленням термоспектрів ртуті. Виявлено, що розподіл ртуті в Криму визначено: в породах - умовами седиментації, наступного діагенезу та віддаленістю від природних джерел ртуті; у грунтах - концентрацією ртуті в грунтоутворюючих породах типом грунтів та впливом антропогенних джерел. Вивчено розподіл термоферм у системі "грунтоутворююча порода - грунт", що дозволило виділити аномальні ділянки та розділяти їх на природні та техногенні з встановленням типу джерела останніх.

  Скачати повний текст

Проаналізовано існуючі уявлення про особливості дослідження змін у природі. Доведено, що Волинь характеризується переважанням нестійких ландшафтів та, водночас, високим ступенем господарського освоєння. Упроваджено методику цілісного вивчення передумов формування екологічної ситуації, в основу якої покладено дослідження грунтових та антропогенних факторів. Виявлено здатність грунтового покриву протистояти змінам інших природних компонентів. Встановлено і здійснено кількісний опис зв'язку між стійкістю природних систем та фільтраційно-сорбційними властивостями грунту. Враховано та проаналізовано специфічні для Волині антропогенні навантаження, що призводять до погіршення якості середовища. Обгрунтовано інтегральні показники грунтово-екологічної стійкості та антропогенного впливу, а також зв'язку останніх із екологічною ситуацією. Доведено зв'язок екологічної ситуації із здоров'ям населення. Створено відповідний картографічний матеріал.

  Скачати повний текст

Розглянуто співвідношення водорозчинної, легко обмінної, органічної та карбонатно-гідроксидної форм знаходження важких металів у грунтах Львова та його околиць. Вивчено зв'язки різних форм елементів із гранулометричним складом грунтів. Встановлено геохімічні відмінності між грунтами забруднених ділянок, що відображає специфіку техногенного впливу. Виявлено зв'язок між вмістом металу в рослинах та його кількістю у водорозчинній та легко обмінній формах. Доведено необхідність побудови еколого-геохімічних карт за вмістом рухомих та потенційно-рухомих форм важких металів у грунтах. Одержано повну інформацію про теперішній рівень забрудненості грунтів і побудовано правильний екологічний прогноз на майбутнє. Вивчено вплив ландшафтної позиції на міграцію форм важких металів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано методику практичної реалізації традиційних та комп'ютерних засобів навчання. Розроблено комплекс засобів навчання регіональної географії з визначенням змісту географічної інформаційної бази (атласи та карти в традиційному й електронному варіантах, вербальні засоби навчання, підручники та комп'ютерні навчальні програми, натуральні об'єкти тощо). Запропоновано шляхи залучення історичного пласту географічної інформації в систему засобів навчання. Досліджено формування просторових географічних образів регіонального рівня. Визначено структуру та зміст семантичного поля регіональних географічних уявлень.

  Скачати повний текст

Викладено методологічні основи оптимізації екоінфраструктури. Узагальнено існуючі дослідження інфраструктури та місце в них екоінфраструктури. Запропоновано розглядати екоінфраструктуру як окремий, особливий тип інфраструктурних систем. Зроблено оцінку сучасного стану екоінфраструктури у межах Запорізької області. Виявлено залежність стану території від рівня розвитку її інфраструктури. На підставі викладеної методики оптимізовано складові частини екоінфраструктури Запорізької області - центрів біологічного та ландшафтного різноманіття, екокоридорів, буферних зон, екотехнічних розв'язок. Висвітлено ряд проблемних ситуацій просторового та законодавчого характеру.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання інтегральної оцінки антропогенного навантаження на території Криворіжжя у порівнянні з іншими районами Дніпропетровської області. Проаналізовано природні та соціально-економічні фактори, які впливають на ступінь антропогенного навантаження (промислові, демографічні, сільськогосподарські та транспортні). Здійснено порівняльну характеристику результатів оцінки антропогенного навантаження, одержаних за допомогою різних методів - сумарної бальної оцінки, прийому нормування та знижки результатів, експертних оцінок. Обгрунтовано та запроваджено систему методів і технічних прийомів стосовно інтегральної оцінки глибоко вражених техногенезом територій. Запропоновано схему еколого-географічного районування території Дніпропетровської області та Криворіжжя за рівнем антропогенного навантаження. На підставі кореляційного аналізу визначено найбільш репрезентативні показники антропогенного навантаження - забезпеченість сільськогосподарськими угіддями, частку ріллі на душу населення, густоту населення, розораність території та коефіцієнт транспортної забезпеченості (коефіцієнт кореляції 0,77, 0,73, 0,57, 0,53, 0,51 відповідно). Виконано оцінку медико-екологічної ситуації.

  Скачати повний текст

Виконано аналіз ландшафтних відмінностей та орографічних особливостей Українських Карпат, умов кліматотворення в горах і передгір'ях, взаємодії орографічного та кліматичного чинників ландшафтогенезу. Виявлено орокліматогенні та мезокліматичні властивості ландшафтних комплексів регіону на базі статистичного аналізу режимних характеристик елементів клімату, мінливості метеоелементів, розподілу теплобалансових параметрів. Розроблено методичні засади ландшафтознавчого вивчення гірського клімату, уточнено сутність понять "мезоклімат" і "місцевий клімат". Запропоновано схему районування Українських Карпат за мезокліматичними ознаками.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретико-методологічні основи фізико-географічного обгрунтування локальної системи моніторингу несприятливих природно-антропогенних процесів, апробованої в південно-східному Криму. Як методологічну основу системи моніторингу запропоновано використовувати сукупність наукових підходів - ландшафтного та басейново-територіального. Розроблено проект і запропоновано структуру локальної системи моніторингу для ключової ділянки - басейну річки Ворон - типової у дослідженому районі. Оцінено ефективність системи спостережень і розроблено рекомендації щодо її удосконалення, зважаючи на ландшафтні особливості та антропогенне навантаження. Визначено особливості формування та розвитку несприятливих природно-антропогенних процесів, надано рекомендації щодо їх прогнозу, засобів боротьби на базі прикладних комп'ютерних програм і ГІС-технології.

  Скачати повний текст

Проаналізовано ландшафтні межі Південно-Східного Криму як специфічний тип геосистем. Виявлено їх ознаки, властивості, внутрішню структуру, морфометричні та морфологічні особливості. Складено розгорнуту класифікацію ландшафтних меж, використану як інструмент під час вивчення геосистем даного типу. Розроблено й апробовано підхід (комбіноване використання польових ландшафтних досліджень, дешифрування аерофотознімків і ГІС-технологій), за допомогою якого виявлено та картографовано граничні геосистеми, і який грунтується на кількісно визначеному ступені однорідності-неоднорідності ландшафтних виділів. Висвітлено пограничні ландшафтні ефекти та інформаційно-польову структуру досліджуваної території на топологічному та хорологічному рівнях. Визначено основні напрямки використання знань про ландшафтні межі для вирішення геоекологічних завдань.

  Скачати повний текст

З'ясовано особливості генези, історії розвитку, динаміки та тенденції трансформації геоморфосфери та взаємопов'язаних з нею компонентів довкілля в межах Розточчя та території, яка з ним межує, здійснено їх історико-географічний та еколого-геоморфологічний аналіз, подано кількісну оцінку сучасного стану, визначено напругу еколого-геоморофологічної та еколого-географічної ситуації на рівні таксонів геоморфологічного районування та землекористування найнижчого рангу, з'ясовано особливості впливу екологічних ситуацій на життєдіяльність людини, обгрунтовано оптимізаційні заходи для забезпечення регулювання розвитку небезпечних процесів, оптимізації природокористування та зниження екологічної напруги в регіоні.

  Скачати повний текст

На підставі еколого-географічного підходу проаналізовано рівні забруднення атмосфери, грунтів, підземних і поверхневих вод. Виділено групу факторів, які формують екологічний стан агломерацій. Розроблено критерії якості міського середовища за умов техногенних навантажень і здійснено районування та картографування території Луцька за сприятливістю умов для життєдіяльності людини. Результати еколого-гідрогеохімічних досліджень дають змогу розробити та впровадити заходи з метою оптимізації використання природних ресурсів і запобігання негативним екологічним явищам.

  Скачати повний текст

Проаналізовано природні фактори екологічних змін геологічного середовища району Карпат, виділено в його межах основні типи геологічного середовища. Класифіковано техногенні чинники змін даного середовища за характером та масштабами впливу. За результатами екологічних досліджень визначено наявність змін інженерно-геологічного, геохімічного характеру. З метою їх вивчення проведено інженерно-геологічні, геохімічні та радіоекологічні роботи. Для оцінки екологічних змін геологічного середовища запропоновано метод факторного аналізу - матрицю незалежних ознак для множин точок геологічного простору. Обгрунтовано основні складові екологічних спостережень (моніторингу) геологічного середовища. Розроблено заходи оптимізації використання цього середовища в межах Долинського району, які полягають в розвитку рекреаційної галузі та використання енергії рік (будівництво бездамбових енергетичних установок).

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретико-методичні засади виявлення естетичної цінності ландшафтів як складової рекреаційного та гуманістичного ресурсного потенціалу території або акваторії. Виявлено критерії естетичної цінності ландшафтів і ландшафтоутворювальних складових. Проаналізовано різні підходи до оцінювання естетичних якостей ландшафтів і запропоновано методику естетичного оцінювання краєвиду. Здійснено дослідження різноманітності ландшафтної структури території Буковини та розроблено картосхему хорологічного різноманіття ландшафтів з диференціацією ступеня різноманіття. Проведено узгоджений аналіз між ступенем різноманіття ландшафтів та естетичною цінністю краєвидів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретико-методичні основи еколого-геохімічного аналізу й оцінки поселенських ландшафтів Чернівецької області (наукові підходи, базові поняття). Вивчено ландшафтну структуру, геохімічні особливості природних компонентів і комплексів, населених пунктів та окремих районів. Проведено типологію поселенських геосистем за ландшафтно-геохімічними властивостями. Здійснено поселенсько-геохімічне районування, надано геохімічну характеристику й еколого-геохімічну оцінку даних геосистем. Встановлено динаміку зміни еколого-геохімічної ситуації. Складено серію тематичних карт.

  Скачати повний текст

Досліджено зміни ландшафтів під впливом сільськогосподарського природокористування на території Запоріжжя наприкінці ХVІІІ - початку ХХ ст. Розкрито зміст історичних, природних і соціально-економічних чинників сільськогосподарського природокористування, виконано порівняння його систем щодо різних етносів регіону, досліджено їх вплив на ландшафтні комплекси Запоріжжя. З позиції синергетики наведено методологію системного аналізу історичних змін ландшафтних комплексів сільськогосподарського регіону, а також статистичний метод побудови гістограм і критеріїв стиску кількісних оцінок ерозійних ландшафтних комплексів. Обгрунтовано застосування раціональних історичних спадків етнокультури з метою оптимізації сільськогосподарського використання ландшафтних комплексів за сучасних умов.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретико-методичні засади дослідження агровиробничо-рекреаційного комплексу (АВРК), а також агровиробничо-рекреаційний потенціал (АВРП) території та його вплив на функціонування АВРК. На прикладі Запорізького рекреаційного району обгрунтовано склад територіально-функціональної структури, визначено основні напрямки її удосконалення та запропоновано перспективи сталого розвитку.

  Скачати повний текст

Розроблено систему теоретико-методологічних положень і методичних прийомів оцінки екологічних ситуацій на географічній основі з апробацією їх на прикладі геосистем Криму, висвітлено поняття "екологічна ситуація". Відзначено, що в основі оцінки екологічних ситуацій на рівні регіонів і мікрорегіонів знаходиться поняття територіальної геоекологічної норми. Розкрито закономірності ландшафтної структури як основи для визначення операційних територіальних одиниць, необхідних для збору первинної інформації, її просторової і часової інтерполяції й екстраполяції. Доведено необхідність сполучення абсолютних і відносних шкал оцінювання, обліку просторової і тимчасової структури геосистем як екологічної характеристики. Визначено методичні розходження, необхідні під час оцінки ситуації на територіях, що виконують різне функціональне призначення: селитебне, рекреаційне, сільськогосподарське, заповідне тощо.

  Скачати повний текст