На підставі результатів біогеоценотичних досліджень встановлено, що структура рослинного покриву у природних спепових біогеоцинозах (БГЦ) стала та детермінована грунтовим покривом та зволоженням. Виявлено, що у грунтах степових БГЦ переважають карбонатизація, нагромадження гумусу аморфного та типу муль, а також соленагромадження. Зазначено, що наземна мезофауна степових БГЦ має сталу еудомінантну морфо-екологічну та трофічну структури. Доведено, що у антропогенних БГЦ рослинний покрив специфічний, його зміни призводять до зміни типу гумусонагромадження (лісове гумусонагромадження у штучних лісових БГЦ) або до зміщення балансу у бік мінералізації гумусу (в агроБГЦ). Встановлено, що зміни чисельності наземної мезофауни (на рівні субдомінантів і рецедентів) під антропогенним впливом зумовлені зменшенням екологічної місткості (за рахунок кількості екологічних ніш і трансформації екологічного простору певних з них). Виявлено, що у техногенних БГЦ відбувається докорінна зміна (техногенна дигресія) або формування нового рослинного покрову. Доведено, що у техногенних БГЦ Криворіжжя виникають нові елементарні грунтові процеси: низхідна міграція мулистих шламових часток за профілем (технолесіваж), нагромадження пилуватої фракції у поровому просторі, гіпергенез гірських порід, які не властиві денній поверхні. Зазначено, що загальна чисельність мезофауністичного комплексу БГЦ порушених земель залежить від стадії формування БГЦ та якісного складу грунтотворної породи. Виявлено індивідуальну сполученість індикаторних блоків наземнної мезофауни з елементарними грунтовими процесами. Встановлено, що у регіоні переважають БГЦ техногенного підтипу антропогенного типу біогеосфери.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості існування галофітних дібров, формування їх грунтів у степовій зоні України. Проаналізовано стан проблеми вивчення галофітних дібров лівих приток Дніпра. Викладено методологічні підходи до їх вивчення з використанням біогеоценотичних методів дослідження. Наведено результати вивчення біогеоценозів галофітних дібров долин річок Орель і Самара. Розглянуто особливості вертикальної структури біогеоценозів галофітних лісів та окремих частин біогеоценозів. Установлено, що у заплавах степових річок шляхи генезису грунтів у галофітних дібровах досить специфічні. Визначено нові типи лісу, які запропоновано для включення до типологічної схеми лісів степової зони України за основними екотипами, наведено їх діагностичні описи.

  Скачати повний текст

Вперше в регіоні Західного Полісся України проведено комплексне екологічне обстеженя постмеліорованих природних біогеоценозів і агрокомплексів. Встановлено процеси деградації в структурі біогеоценозів, зміни складу й продуктивності рослинних угруповань регіону. Досліджено типи деградації грунтів на осушених територіях, у т.ч. переосушення, декальцинація, дегуміфікація, окарбоначення, озалізнення, вторинне заболочення, радіаційне забруднення, ерозія. Аналіз росту деревних порід засвідчив різке зниження приростів головних лісотвірних порід та виникнення малопродуктивних похідних угруповань на осушених площах. Доведено, що осушення р.Прип'ять негативно вплинуло на Шацький національний природний парк. Встановлено закономірності виникнення та поширення деградаційних процесів на осушених площах. Запропоновано нові методи оцінювання стану деградації та забрудненості агрокомплексів, що є науковою основою проведення моніторингу постмеліоративних територій. Установлено взаємозв'язок між показниками деградації грунтів і продуктивністю сільськогосподарських культур.

  Скачати повний текст

Досліджено вміст важких металів у грунтах та рослинах лісопаркової зони міста Харкова. Проведено екологічну оцінку забруднення поверхневого шару грунтового покриву. Складено картосхеми геохімічних ореолів розсіювання основних забруднювачів екосистеми. Проведено оцінку стану рослинного покриву методом біоіндикації. Виявлено види рослин, які толерантні до забруднення важкими металами. Проведено системний аналіз перерозподілу забруднення у системі "грунт - рослина". Отримані результати дозволили вивчити характер розподілу забруднень у ланках урбоекосистеми міста Харкова.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості формування комплексів безхребетних тварин підстилкового біогеогоризонту за умов різних типів природних і штучних лісових біогеоценозів степової зони України. Проведено порівняльне вивчення герпетобію із зональними степовими, навколоводними й урбанізованими екосистемами. Створено моделі трофічних мереж, що складаються з двох і трьох трофічних рівнів. Розроблено алгоритм перенесення трофічного навантаження для поліфагів за умов нестачі кормових ресурсів. Досліджено вплив трофічної спеціалізації поліфагів на стабілізацію структури трофічної мережі. Розроблено метод топологічних спектрів для зоологічної діагностики природних і антропогенно трансформованих екосистем. Проведено моделювання впливу на трофічних ресурс популяцій сапрофагів і фітофагів із генераціями, що накладаються. Оцінено вплив антропогенних чинників на герпетобій лісових біогеоценозів степової зони України. Проаналізовано розподіл безхребетних тварин за типами степових лісів. Із використанням факторного та дискримінантного аналізу виявлено закономірності утворення багатовидових комплексів підстилкових безхребетних тварин у різних типах біогеоценозів степової зони України, оцінено взаємовплив різних компонентів герпетобію. Розроблено рекомендації щодо оптимізації герпетобію як складової системи підвищення стійкості лісових біогеоценозів у разі географічної невідповідності умовам існування.

  Скачати повний текст

Створено класифікацію біогеоценотичних екосистем Житомирського Полісся. Досліджено типологічну різноманітність рослинних угруповань регіону, їх диференціацію у градієнті провідних едафо-гідрологічних факторів та оцінено територіальну диференціацію ландшафтних екосистем. Уперше створено детальну ієрархічну класифікацію екосистем великого регіону України, різноманітність яких складає 213 одиниць VI рівня, 129 одиниць V рівня, 99 одиниць IV рівня, 55 - III рівня, 20 - II рівня і 8 класів екосистем. Наведено синтаксономічну схему рослинності, що налічує 200 асоціацій і 37 угруповань відповідного рівня, 81 союз, 50 порядків, 31 клас. Описано 3 нові для науки асоціації, уперше для території України наведено 45 асоціацій. Здійснено оцінку едафо-гідрологічних факторів диференціації екосистем, установлено, що фоновими для регіону є гігромезофітні субацидофільні семіевтрофні гемінітрофільні гемікарбонатофобні умови. Проведено детальне геоботанічне районування Житомирського Полісся, виділено 15 ландшафтних екосистем (екохорів) рівня геоботанічних районів. Проведено созологічний аналіз рослинниості та складено перелік рідкісних екосистем Житомирського Полісся, розроблено схему регіональної екомережі.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретико-методологічні та прикладні засади відновлення механізмів саморегуляції біотичних зв'язків у лучних агробіоценозах, втрачених під впливом певної сукупності антропогенних і природних чинників, з метою підвищення їх продуктивності й охорони видового різноманіття, що зумовлюють стікість до водної ерозії та трофічних зв'язків всієї гірської екосистеми. Обгрунтовано систему біомеліоративних заходів, спрямованих на підвищення біотичної активності грунтів, реанімації деградованих гірськолучних і високогірно-полонинських угідь. Сформовано концепцію виробництва та використання біогенних добрив на базі місцевих ресурсів органіки та популяцій педобіонтів-редуцентів для їх переробки у біокомпости. Як вид біогенних добрив біокомпости насичені біофільними елементами та популяціями живої грунтової біоти, здатної до активної біодеструкції відмерлих решток у грунті, відповідно поліпшення трофічних умов у ньому. На цій базі розвинуто теорію замкнутого кругообігу біофільних елементів у агроекосистемі та показано можливість переходу на природозберігаючої системи ведення лучнопасовищного господарства та виробництва безпечної для здоров'я людини та конкурентоздатної продовольчої продукції.

  Скачати повний текст

Визначено роль мікроорганізмів у забезпеченні гомеостазу техногенно порушених екосистем Верхнього Потисся. Показано, що за умов масштабного поліелементного забруднення, типового для досліджених територій України й Угорщини, важкі метали інтенсивно мігрують в ланцюгу живлення, взаємозалежно нагромаджуються у тканинах вищих рослин і зумовлюють незворотні зміни мікробних угруповань грунту та води. Відзначено, що головною негативною відмінністю новосформованих ценозів є збільшений у них вміст умовно-патогенних бактерій. Для біоіндикації поліелементного забруднення грунту іонами важких металів запропоновано використовувати штам Acinetobacter spp., для деструкції тіоціанатів - сапрофітні бактерії роду Klebsiella, а для очистки промислових стічних вод від фенолів - штам AF01 (IMB B-7102) Aeromonas hydrophila разом з клиноптилолітовою матрицею. На клітинно-молекулярному рівні вивчено основні механізми взаємодії коменсальних бактерій з організмом господаря. Показано можливість специфічної активації B1 клітин через їх B клітинний рецептор (BCR) T-незалежним антигеном типу 1 - бактеріальним фосфорилхоліном H. influenzae - і залежність проникності слизових оболонок організму від структурних особливостей бактерій-коменсалів. Доведено участь секреторного IgAs, аутокринного фактора росту Reg III beta "/" gama та поверхневого білка SP-D у підтриманні гомеостазу слизових поверхонь організму. До клітинних факторів, які регулюють гомеостаз слизових оболонок організму господаря, належать інтраепітальні нормальні кілери кишечнику (особливо тонкого) та бронхолегеневі й альвеолярні макрофаги. Визначено основні профілі продукованих про- та протизапальних цитокінів на рівні експресії регуляторних генів дендритними клітинами периферійної крові людини шляхом специфічної активації in vitro цих клітин різними бактеріальними антигенами. Зареєстровано та впроваджено у ветеринарну практику новий біопрепарат - моноспорин-ПК. Доведено протективну, економічну й екологічну ефективність його застосування у тваринництві. Обгрунтовано доцільність використання відібраних представників коменсальної та нормальної мікрофлори організму людини як основи нових бактеріальних препаратів вибіркової дії щодо певних умовно-патогенних бактерій - збудників опортуністичних інфекцій.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено джерела забруднення природного ядра Біосферного заповідника "Асканія-Нова" кадмієм, свинцем і міддю, розглянуто процес їх надходження з атмосферними опадами. Визначено вплив флори та фауни даного біосферного резервату на рівень накопичення та характер міграції важких металів у природних екосистемах. Показано роль водойм заповідника у накопиченні важких металів. Визначено особливості вмісту, сезонної та різнорічної динаміки свинцю, кадмію та міді у грунтах екологічного ряду заповідника, їх рівнів накопичення в акумулятивних зонах. Започатковано проведення систематичного моніторингу важких металів у заповіднику. На підставі результатів моніторингу природної екосистеми (заповідника) визначено ступінь дестабілізації екологічної ситуації у всьому регіоні, показано можливість їх використання у базі даних з екологічних питань.

  Скачати повний текст

Розроблено структурно-функціональні основи конструювання штучних біогеоценозів і створено замкнутий цикл у біологічних системах за рахунок використання вторинної сировини. Досліджено його компоненти: замінники грунту з керованими параметрами, добрива пролонгованої дії, біологічно активні сполуки та рослини різних екотипів. Визначено якісні та кількісні критерії оптимізації волокнистих замінників грунту. Проаналізовано фізико-хімічні, мікробіологічні, екологофізіологічні, біохімічні та біофізичні процеси формування штучної екосистеми. Розглянуто особливості росту та розвитку вищих рослин у межах змодельованого біогеоценозу за умов імітованої мікрогравітації, гермооб'єму та невагомості, визначено механізми їх саморегуляції. Описано систему грунт - рослина - грунт з урахуванням динамічного характеру взаємодії середовища та рослин, розроблено інформаційно-ресурсні моделі для визначення принципів структуроутворення системи.

  Скачати повний текст

Уперше одержано дані про флору, рослинність і хребетні тварини Черемського природного заповідника (ПЗ). Розроблено класифікацію рослинності на флористичній засаді (за методом Браун - Бланке), що є підставою класифікації екосистем. З використанням методики синтофітоіндикації встановлено екологічні закономірності зміни екотопів, зумовлені вологістю, кислотністю грунтів, вмістом у них карбонатів, солей та мінеральних форм азоту. Складено списки рослин і тварин, занесених до Червоної книги України, Європейського червоного списку, Бернської та Бонської конвенцій. Створено тематичні карти природних умов (рельєфу, грунтів, рослинності) Черемського ПЗ та представлено їх аналіз. Розроблено класифікацію екосистем заповідника, визначено їх площі та межі, проведено созологічну оцінку.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням використання різних груп і видів безхребетних підстилки для біоіндикації та оцінки стану лісових біогеоценозів степового Придніпров'я в умовах тиску різних форм антропогенних чинників. З'ясовано зміни синекологічних показників, видового складу та таксономічної структури підстилкових безхребетних під впливом промислового забруднення. Розглянуто особливості формування фауни безхребетних підстилки на ділянках лісової рекультивації. Визначено особливості накопичення важких металів різними групами безхребетних підстилки, сумісні зміни рослинного покриву та фауни безхребетних підстилки на фауністичному, морфологічному, екотоксикологічному рівнях з подальшим використанням їх для біоіндикаційних досліджень.

  Скачати повний текст

Розроблено заходи щодо прогресивного еколого-економічного розвитку регіону за допомогою відновлення порушених, а також охорони та раціонального використання природних біогео- та біогідроценозів. Проаналізовано природно-історичні й екологічні умови, за яких формуються штучні та природні біогео- та гідроценози Середнього Придніпров'я. Обгрунтовано методологічні та методичні підходи, а також принципи комплексного дослідження структурної організації біогео- та біогідроценозів і механізми реалізації їх охорони. Встановлено причинно-наслідкові розбіжності у структурно-функціональній організації наземних і водних біокосних систем. Виявлено шляхи оптимізації структурно-функціонального біорізноманіття екосистем регіону шляхом інвентаризації раритетної біоти, аналізу існуючої мережі об'єктів природно-заповідного фонду та резервування потенційних природоохоронних територій й акваторій.

  Скачати повний текст