Досліджено методи та засоби вимірювань геометричних параметрів і маси фітопланктону у водоймах господарсько-побутового призначення. Розширено функціональні можливості та підвищено швидкодію засобів вимірювань на підставі введення в комп'ютер і алгоритмічної обробки відеозображень фітопланктону. Розглянуто похибки перетворення вимірювальної відеоінформації у процесі вимірювань, визначено заходи щодо їх зменшення та компенсації. Розроблено автоматизовану систему для вимірювання геометричних параметрів і маси фітопланктону. Для обробки вимірювальної відеоінформації запропоновано використовувати штучні нейронні мережі. Виконано експериментальні дослідження, які підтверджують одержані теоретичні результати.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню в хронічних дослідах якісного і кількісного зв'язку між рівнем забруднення середовища іонами свинцю та нікелю та продукційними показниками авто- і гетеротрофних біосистем на прикладі лабораторних популяцій вищих водних рослин та риб. Отримано нові результати по зміні інтенсивності та ефективності біопродукційного процесу в токсичному середовищі. Показано олігодинамічне пригнічення продукційно-енергетичних показників досліджуваних рослин і тварин зі збільшенням концентрації забрудників. Встановлено аналітичний зв'язок між дозою токсиканту та біопродуктивністю молоді риб. Зроблено припущення, що зі збільшенням дози стимулюючий ефект зростає лінійно, а інгібуючий квадратично. Продемонстровано зростання токсичного ефекту зі зменшенням потоку доступної енергії. Знайдено найбільш чутливі та інформативні продукційно-енергетичні показники. Обгрунтовано можливість їх подальшого використання для оцінки стану середовища за функцією відгуку біосистем.

  Скачати повний текст

З'ясовано еколого-токсикологічний стан малих річок і визначено порушення трофічної структури гідроекосистем у районах нафтодобування з застосуванням мікрокосмних моделей. Здійснено комплексне оцінювання екотоксикологічного стану малих річок Лекече, Стримба та Тимениці в районах нафтодобування за комплексом гідрохімічних показників та індексів забруднення водойм. Установлено видовий склад діатомових водоростей і макрозообентосу малих річок та визначено його зміни за умов нафтового забруднення. Розроблено й апробовано метод створення лабораторних мікроекосистем акваріумного та блокового типів для визначення порушень трофічної структури малих річок Західного регіону України. Запропоновано чутливі тест-параметри гідробіонтів, які доцільно вкористовувати у разі біотестування нафтового забруднення у мікрокосмних моделях. Проведено кореляційний аналіз залежності морфофункціонального стану гідробіонтів від вмісту нафтопродуктів у воді. Визначено самоочисну здатність води даних річок, забруднених нафтопродуктами, у мікроекосистемах акваріумного та блокового типів. Створено комп'ютерну автоматизовану базу даних для прогнозування наслідків забруднення малих річок Західного регіону України нафтопродуктами.

  Скачати повний текст

Визначено знаходження хлороформрозчинних речовин і нафтових вуглеводнів у зливовий стік і стік талої води з атмосфери та грунтів. Досліджено процес впливу трьох неорганізованих зливових стоків на хімічні та бактеріологічні показники акваторії бухти Козачої та виявлено зміни, що відбуваються у морському середовищі під час надходження зливових стоків. У зоні змішування таких стоків і морської води відзначено в цілому незначну зміну концентрації забруднювальних речових у морському середовищі. Встановлено, що бактеріальна кількість у морській воді протягом доби спочатку зростала, а потім - знижувалась. Вплив зливового стоку на акваторію бухти Козачої в районі досліджень тривав протягом доби. Виключною була ситуація, пов'язана з аварійним розливом нафтопродуктів на березі, коли вплив зливового стоку на акваторію тривав кілька місяців. Установлено незначну залежність між хімічними та бактеріологічними показниками у грунтах берега, у морській воді та донних осадах, що доводить наявність у них хімічних сполук, які важко трансформуються. Розраховано обсяг забруднень, що надходить з атмосферними та зливовими стоками в акваторію бухти Козачої в районі досліджень. На підставі результатів проведених досліжень підтверджено, що організовані зливові стоки є суттєвим джерелом нафтового забруднення морської берегової зони. Відзначено, що результати досліджень можуть бути використані для проведення екологічного моніторингу під час організації служби екологічного забезпечення ВМС України, під час розробки комплексу для покращання якості прибережних вод Севастополя.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості накопичення алкалоїдів у біомасі та середовищі росту водяних рослин. Показано, що основним джерелом надходження алкалоїдів у воду дніпровських водосховищ є синьозелені водорості, які містять у своїй біомасі значно більше цих речовин, ніж макрофіти. Розроблено експрес-метод визначення вмісту алкалоїдів у воді. Виділено та ідентифіковано комплекси алкалоїдів і супутні їм біологічно активні речовини Nuphar lutea та Nymphaea candida. Визначено, що алкалоїди Nuphar lutea та Nymphaea candida залежно від концентрації можуть стимулювати або гальмувати фізіологічні функції гідробіонтів (гетеротрофні бактерії, водорості, зоопланктон, молюски, молодь та статевозрілі особини риб). Дія цих метаболітів зумовлена спупенем їх розчинності в воді. Хлоргідрати алкалоїдів більш активні, ніж їх вільні форми. Доведено, що комплекс алкалоїдів Nuphar lutea відносно розглянутих гідробіонтів мав вищу токсичність від одержаного з Nymphaea candida. Висвітлено питання перспективності застосування хлоргідратів алкалоїдів Nuphar lutea з метою запобігання грибковим ураженням ікри в процесі її інкубації.

  Скачати повний текст

Досліджено видовий склад, кількісні показники та простежено особливості розвитку фітоперифітону прибережних ділянок Азовського моря у сезонному аспекті на рослинних (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud., Potamogeton pectinatus L.), тваринних (Balanus improvisus Darwin) та штучних субстратах (скельцях обростання). Вперше одержано пігментні характеристики фітоперифітону Азовського моря (динаміку вмісту хлорофілів, каротиноїдів, фікобілінових пігментів). Істотно доповнено дані щодо біорізноманіття угруповань фітоперифітону Таганрозької затоки Азовського моря на експериментальних субстратах (скельцях обростання). Для оцінки якості води виділено індикаторні види фітоперифітону (індикатори сапробності). Здійснено оцінку якості морської води за "Комплексною екологічною класифікацією вод суші" з урахуванням загальної мінералізації, іонного складу води та індексу сапробності.

  Скачати повний текст

Досліджено структурні характеристики фітопланктону у різних районах північної частини Чорного моря протягом річного циклу (березень, травень, липень, вересень, листопад 1992 та лютий 1993 рр.). Особливості сезонної сукцесії та рівень розвитку фітопланктону у 1992 - 1993 рр. зіставлено з їх багаторічними тенденціями. Показано просторовий зв'язок структурних характеристик фітопланктону у глибокій частині моря з океанографічними параметрами. Визначено відміни стану фітопланктону у зонах підйому води у порівнянні з суміжною акваторією. Зафіксовано збільшення значення перидінійових та золотистих водоростей у фітопланктоні Чорного моря. Особливо це властиво для відкритої частини моря. Виявлено, що зміни біомаси водоростей у значній мірі обумовлені атмосферною циркуляцією, яка діє не безпосередньо, а за особливостями поля течій. Вперше кількісно доведено, що суттєві зміни у фітопланктоні відкритого моря обумовлені сумарною дією природних (атмосферна циркуляція) та антропогенних (безповоротне водокористування) факторів. Наслідки цього негативно впливають на величину біорізноманіття у фітоцені (за інформаційною ентропією Шенона) та знижують сталість екосистеми до зовнішнього впливу.

  Скачати повний текст

Вперше в прибережних наносах акваторії Севастополя визначено чисельність та особливості поширення сульфатредукуючих, тіонових і денітрифікуючих бактерій. Встановлено, що досліджувані групи бактерій поширені повсюдно. Найбільша їх чисельність виявлена в районах, які мають значне антропогенне навантаження. Кількість тіонових бактерій в прибережних наносах і донних осадках перевищує таку сульфатредукуючих від сотень до тисяч (кл./г). Експериментально досліджено формування анаеробного угрупування за відсутності гідродинамічного впливу. З'ясовано, що мікробіологічні процеси перетворення нафтових вуглеводнів відбуваються за участю аналізованих груп бактерій. Встановлено, що в прибережних наносах з різним гранулометричним складом і концентрацією нафтових вуглеводнів живуть представники груп тіонових і денітрифікуючих бактерій, здатні розвиватися за умов нестабільного кисневого режиму. Виявлено здатність даних бактерій, що живуть у прибрежних наносах і донних осадках, використовувати вуглеводні нафтового походження як єдине джерело вуглецю й енергії.

  Скачати повний текст

Вивчено видовий склад гетеротрофного бактеріопланктону та стійкість домінуючих морських бактерій до важких металів. У воді Одеського прибережжя визначено вміст Pb, Cd, Hg, оцінено їх мутагенність. Визначено кількість гетеротрофних бактерій в усі сезони року та видовий склад домінуючих представників відповідно до сучасної номенклатури. Виявлено, що мінімальні інгібуючі концентрації (МІК) Pb, Cd, Hg перевищують їх вміст у морській воді. Показано, що резистентність морських бактерій зростає відповідно до рівня антропогенного забруднення. Створено колекцію бактерій з різною стійкістю до Pb, Cd, Hg, встановлено їх якісний склад. Вивчено мінливість стійкості вилучених бактерій до Pb, Cd та Hg за підтримки на середовищі з важкими металами та без них. Наведено оцінку здатності акумулювати Cd морськими бактеріями.

  Скачати повний текст

Проаналізовано питання розвитку наукової доктрини щодо ресурсів та довкілля Азово-Чорноморського басейну (АЧБ), історичні та закордонні механізми еколого-правового захисту басейну. Визначено основні негативні чинники, що спричиняють деградацію ресурсів басейну та погіршення його довкілля. Розглянуто акти міжнародного морського й екологічного права, що застосовуються для захисту басейну від негативного впливу. Охарактеризовано регіональні міжнародні угоди та міжнародні програми, ухвалені у рамках співробітництва держав басейну. Висвітлено механізми захисту довкілля та ресурсів басейну, які містяться в національному законодавстві. Розкрито зміст та особливості реалізації державних природоохоронних програм щодо вирішення екологічних проблем АЧБ. Наведено відомості про компетенцію та структуру органів влади та самоврядування, структур громадського суспільства, задіяних у захисті довкілля та ресурсів басейну, а також про діяльність контролюючих, наглядових, судових і правоохоронних органів щодо захисту ресурсів і довкілля АЧБ.

  Скачати повний текст

Встановлено кількісні характеристики та проаналізовано особливості просторового та часового розподілу вмісту рослинних пігментів (РП) і активності ферментів у донних відкладах (ДВ) різнотипних водних об'єктів басейнів Дніпра та Сіверського Дінця. Показано залежність величин даних показників від географічного положення водного об'єкта, трофічного статусу, гідрологічного режиму, сезону року, типу ДВ, рівня антропогенного навантаження. Встановлено, що вміст РП у ДВ лептичних екосистем у середньому вищий, ніж лотичних. Проаналізовано вплив стічних вод населених пунктів на вміст РП і ферментивну активність у ДВ Сіверського Дінця. Доведено високу чутливість показників пігментного фонду й активності ферментів у ДВ, наведено рекомендації щодо їх використання для біоіндікації екологічного стану водних екосистем.

  Скачати повний текст

Досліджено структурно-функціональні характеристики угруповань макрозообентосу та видового різноманіття придунайських водойм, з'ясовано їх роль у процесах мінералізації та трансформації органічних речовин, наведено оцінку екологічного стану та біопродукційного потенціалу у сучасний період. Виявлено, що у порівнянні з 50-ми роками минулого сторіччя більш ніж на половину скоротилися показники видового багатства донних ценозів. Встановлено, що відбулося спрощення структури, в основному за рахунок зменшення представництва реліктових видів понто-каспійського фауністичного комплексу і збільшення частки типово озерних груп донних безхребетних - малощетинкових червів і личинок хірономід. Виявлено, що відбулася заміна домінуючого ценозу Monodacna на ценоз Dreissena. Встановлено, що в цілому екосистеми придунайських водойм знаходяться у теперішній час у пригніченому стані і втрачають свою екотонну функцію. Визначено, що основною причиною зниження числа видів і представленості форм донної фауни придунайських озер - лиманів є збільшення об'ємів надходження у водойми органічних речовин, різних забруднюючих і токсичних інгредієнтів з площі водозбору. Встановлено, що зниження водообміну з Дунаєм також призводить до порушення на екосистемному рівні структурно-функціональних характеристик, які формуються під впливом водного екотону типу "ріка - озеро - ріка".

  Скачати повний текст

Запропоновано концепцію формування структурно-функціональних показників мейобентосу за умов зростаючого антропогенного впливу. Виділено три основні етапи вивчення мейобентосу Чорного моря, а також проаналізовано роль вітчизняних вчених у розвитку даного напрямку. Розкрито закономірності антропогенних сукцесій і вертикального розподілу мейобентосу від супраліторалі до батіалі. Доведено можливість і доцільність використання характеристик видового розмаїття та кількісних показників мейобентосу для оцінки якості морського середовища та прогнозування екологічних процесів у бенталі.

  Скачати повний текст

На підставі досліджень 2000 - 2003 рр. надано характеристику продукційно-деструкційних процесів і гідрохімічного режиму лиманів та лагун північно-західного Причорномор'я у сучасний період. Виявлено зміни величин первинної продукції, вмісту біогенних елементів і органічної речовини у порівнянні з періодом інтенсивної евтрофікації та до нього. Вивчено роль первинних продуцентів різних біотопів у формуванні кисневого режиму водойм. Розраховано співвідношення основних біогенних елементів у воді лиманів і у північно-західній частині Чорного моря. Для розрахунків питомої продукції використано параметр сумарної поверхні популяції мікроводоростей. З'ясовано внесок лиманів північно-західного Причорномор'я в загальну первинну продукцію українського сектору північно-західної частини Чорного моря. Показано вплив фізико-географічних параметрів водойм на рівень їх первинної продукції.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання методології комплексної оцінки стану басейнів річок та озер рівнинної частини території України (на прикладі річок Удай, Ворскла, Десна, Горинь, Когильник, Сарата, озер межиріччя Західного Бугу та Прип'яті). Розроблено новий метод гідроекологічних досліджень, який складається з комплексної оцінки стану басейну та просторово-часової трансформацію русла та заплави, показників антропогенної трансформації поверхні водозбору й екологічної якості води; гідроекологічного картографування. Визначено лімітуючі фактори впливу та шляхи охорони й оздоровлення довкілля. Встановлено основні чинники формування екологічної ситуації у басейнах річок та озер: рівень антропотехногенної трансформації поверхні водозбору, русла і заплави; склад сторонніх домішок, що надходять у водне середовище; буферну ємність, яка формується за рахунок біомаси первинної органічної речовини, синтезованої суходільними та водними біоценозами; самоочисну здатність водного середовища. Запропоновано апробовані методи оздоровлення водного середовища.

  Скачати повний текст

Уперше виявлено характерні особливості впливу мікрохвиль дециметрового діапазону на досліджені біологічні об'єкти та встановлено критичні дози поглиненої радіації. Розроблено та уперше застосовано метод визначення поглиненої дози радіації гідробіонтів за різницею температур води, в якій ці об'єкти перебувають, методи попереднього охолодження води перед опроміненням біологічних об'єктів та циклічної перестановки опромінених ділянок у разі роботи з V. sprilis. З використанням методу багаторазового опромінення та методу попереднього охолодження організмів зроблено висновок щодо відсутності накопичувального ефекту внаслідок впливу мікрохвильової радіації на досліджених тварин та відсутність опосередкованого впливу радіації (через опромінену воду) на їх життєздатність. Запропоновано гіпотезу щодо механізму впливу надвисокочастотного опромінення на біооб'єкти - гіпотезу електромеханічного резонансу. Уперше виявлено відмінність у значеннях критичних доз для об'єктів рослинного й тваринного походження: рослини витримують значно вищі дози опромінння. На прикладі Ch. vulgaris доведено, що різні показники її життєдіяльності характеризуються різними критичними поглиненими дозами.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження багаторічних змін мезозоопланктону Севастопольської бухти за період з 1976 р. до 2002 р. Наведено оцінку довгострокових змін таксономічного складу, структури, чисельності мезозоопланктону та його основного компоненту - копепод, а також сезонних флуктуацій даних показників. Проаналізовано зміни, що відбулися у таксоцені роду Acartia, найбільш чисельному у мезозоопланктоні прибережних ділянок Чорного моря. Виявлено особливості сезонної динаміки, статевої та розмірної структур популяції нового для Чорного моря виду A. tonsa та їх відмінності від популяції аборигенного виду A. clausi. Досліджено реакцію угруповання мезозоопланктону на зміну умов довкілля, а також випадкову інтродукцію нових видів на різних рівнях організації: в угрупованні мезозоопланктону, у таксоцені копепод, у таксоцені Acartia, у популяціях окремих видів копепод.

  Скачати повний текст

З'ясовано роль основних рослинних угруповань у процесах розподілу радіонуклідів у біотичній компоненті біогідроценозів і запаси радіонуклідів у вищих водяних рослинах. Досліджено розподіл за основними абіотичними та біотичними компонентами озерних екосистем ближньої (10-кілометрової) зони відчудження ЧАЕС. Вивчено потужність увібраної дози для гідробіонтів різного систематичного положення у водоймах з різним рівнем радіонуклідного забруднення. Розглянуто цитогенетичні ефекти в клітинах ембріонів молюсків і кореневих меристемах повітряно-водяних рослин, а також можливі причини масового ураження очерету звичайного паразитичними грибами та галоутвірними членистоногими.

  Скачати повний текст

Досліджено сезонний перерозподіл важких металів у складових частинах природної та модельної прісноводних гідроекосистем (вода, прибережний мул, водорості, молюски) закритої водойми. Проаналізовано взаємодію природних факторів, сезонності та хімічного походження сполук техногенних елементів. Узагальнено дані про зміну токсикологічних властивостей забруднювачів водного середовища за рахунок їх перерозподілу у водному середовищі. Встановлено, що найкращими акумуляторами і трансформаторами важких металів є біотичні складові, зокрема водорості, що свідчить про значну роль біоти в акумуляції важких металів у гідроекосистемах.

  Скачати повний текст

Розроблено та апробовано новий комплекс методів обробки даних дистанційного моніторингу угруповань водяних рослин на базі теорії розмитих множин та нечіткої логіки. За допомогою методів кластерного аналізу проведено типізацію структурних одиниць угруповань водяної рослинності української ділянки гирла Дунаю та Київського водосховища. У ході типізації виявлено 13 комплексів рослинних асоціацій (КРА) та 58 рослинних асоціацій на 46 ділянках гирла Дунаю, а також 9 КРА та 18 зазначених асоціацій на 51 ділянці Київського водосховища. Проведено класифікацію екологічного стану дніпровських водосховищ за гідрохімічними показниками. Виявлено домінування перехідного стану екосистем та зростання кризових тенденцій в екосистемах водосховищ вниз каскадом. З використанням методу парних порівнянь теорії розмитих множин проведено порівняльний аналіз природоохоронної цінності ділянок гирла Дунаю, а також рекреаційного потенціалу дніпровських водосховищ.

  Скачати повний текст