Описано макротеріофауну з 40 місцезнаходжень, переважна більшість з яких належить до альвіального тафономічного типу. Для території України вперше у списку фауни вказано 11 видів. Описано новий вид (Paracamelus minor sp. nov). Детально охарактеризовано представників фауни великих ссавців кучугурганського, молдавського, хапровського, таманського та тираспольського комплексів, вказано зміну в часі окремих таксономічних груп. Визначено етапи історичної зміни комплексів великих ссавців, реліктові, фонові види та види, які були новими на різних етапах розвитку фауністичних комплексів. Виявлено, що дані стосовно складу фауни великих ссавців відповідають палеоекологічним умовам пліоцену-раннього плейстоцену, реконструйованим за дрібними ссавцями, молюсками та рослинністю.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання біостратиграфії, палеоекології та палеоландшафтних реконструкцій пізнього неоплейстоцену Придніпров'я на базі морфосистематичного і фауністичного аналізу решток дрібних ссавців з тафоценозу сучасного руслового алювію Дніпра. Висвітлено основні напрямки морфологічної диференціації арвіколід пізнього неоплейстоцену та перспективні для використання в біостратиграфії стадії еволюційного розвитку представників родини. Встановлено еволюційний рівень і відносний геологічний вік виділених за тафономічними критеріями вибірок решток, близьких за хронологічним показником (груп фосильності). Виявлено закономірності формування змішаних тафоценозів у річковому алювії. На основі фауністичного аналізу запропоновано модель розвитку природного середовища як динамічної системи ландшафту, клімату та біоти з своєрідною організацією в часі та просторі.

  Скачати повний текст

Вивчено отоліти та зуби костистих риб із палеогенових відкладів України. Проведено дослідження даних решток з 11-ти місцезнаходжень в Україні та для порівняння з п'яти місцезнаходжень у Західному Казахстані (Мангишлак). За отолітами монографічно описано 94 види костистих риб, 67 із них вперше наведено для досліджених територій. Вивчено стратиграфічне розповсюдження діагностованих видів. За отолітами встановлено шість комплексів, які характерні для регіоярусів палеогену України. На основі їх вивчення проведено кореляцію відкладів палеогену України з відповідними відкладами інших територій. За складом костистих риб, визначених на основі вивчення отолітів і зубів, зроблено висновки про палеоекологічні умови палеогенових морів України й їх зв'язки з басейнами суміжних територій. Обгрунтовано перспективність використання решток костистих риб у біостратиграфії та для палеогеографічних реконструкцій. Складено атлас отолітів і зубів костистих риб, який містить 27 палеонтологічних таблиць із поясненнями до них.

  Скачати повний текст

Показано, що інфаряди Carnivora різняться за кістковим складом ентотимпанальної частини пузиря, їх інтрабулярні синуси та перегородки негологічні та можуть використовуватися у філогенетиці таксонів високого рангу. Встановлено, що слуховий пузир (СП) собачих утворений п'ятьма кістками: екто-, ростральноенто-, першою і другою каудальноентотимпанальними та унікальною для Canidae вентральноентотимпанальною кісткою. Зазначено, що остання надає початок однойменному синусу, який проникає в оточуючі кістки, формуючи складну чотирьохкомпонентну перегородку СП. Розподіл станів інтрабулярних ознак свідчить про перспективність їх використання в семантиці. Зіставлення онто- та філогенетичної послідовностей указує на значну роль гетерохроній в еволюції СП собачих.

  Скачати повний текст