Запропоновано механізм дії абсцизової кислоти (АБК) і етилену за дії хімічних агентів і обезводнення. Виявлено, що під впливом 2,4-Д, етефону, ІОК, зеатину, гібберелової кислоти, піклораму, хлорхолінхлориду та діквату збільшується концентрація АБК у рослин. Показано, що одним з механізмів її швидкого накопичення є окиснювальне руйнування каротинів. Виявлено, що під впливом фізичних і хімічних факторів збільшується процес синтезу етилену рослинами. Установлено, що етилен і дікват ініціють процеси перекисного окиснення ліпідів клітинних мембран, що підтверджено збільшенням кількості малонового діальдегіду та гідроперекисів ліпідів, зменшенням кількості ненасичених і збільшенням насичених жирних кислот, а також зменшенням фосфатидилхоліну й етаноламіну. На підставі попередньої обробки рослин АБК досліджено деструктивну дію етилену та діквату на вміст ліпідів і жирних кислот мембран, а також ростові процеси рослин. Зроблено висновок, що АБК є природним антиоксидантом рослин. Запропоновано молекулярні механізми взаємодії оксидантів і антиоксидантів за дії стресових чинників.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено динаміку вмісту нітратів у фотоперіодичному циклі, нітратредуктазну та фотохімічну активність хлоропластів і вміст НАДФ(Н) та НАД(Н) у фотоперіодично нейтральних, довго- та короткоденних рослин. Виявлено, що інтенсивність обміну нітратів, фотохімічна активність хлоропластів, окиснення НАДФН і НАДН у довго- та короткоденних рослин за сприятливих фотоперіодичних умов вищі, ніж за несприятливих. Доведено, що у фотоперіодично нейтральних рослин на короткому дні дані процеси за характером подібні до їх змін у короткоденних рослин. Зроблено висновок, що за сприятливих фотоперіодичних умов у довго- та короткоденних рослин інтенсивний нітратний обмін і його достатнє енергетичне забезпечення є вагомою умовою забезпечення процесу синтезу білка необхідною кількістю відновленого азоту, що сприяє посиленню азотного обміну, який є одним з основних факторів, що обумовлюють більш ранній перехід рослин до цвітіння за сприятливої тривалості дня, ніж у разі несприятливої. Доведено, що у фотоперіодично нейтральних рослин, які не змінюють темпів розвитку за різного фотоперіоду, інтенсивність обміну нітритів на довгому дні достатня для забезпечення білкового обміну, а підвищення даного показника на короткому дні забезпечує такий рівень обміну білка, який дозволяє їм нормально розвиватися за даних умов.

  Скачати повний текст

Визначено біотропні параметри електромагнітного поля (ЕМП) на базі побудованих інформаційних технологій і систем газорозрядної візуалізації (ГРВ) з метою підвищення продуктивності біооб'єктів рослинництва. Розроблено умови формування газорозрядного образу біооб'єктів рослинного походження й обгрунтовано принципи побудови систем оцінки стану біооб'єктів на базі ефекту Кірліан. Визначено діапазон змін параметрів ЕМП для впливу на біооб'єкти з метою стимуляції їх газорозрядного свічення та діапазон змін параметрів інформаційного поляризованого випромінювання крайвисокочастотного (КВЧ) діапазону для передпосівної обробки насіння. Визначено параметри широкосмужних поляризованих пристроїв у КВЧ діапазоні. На підставі одержаних теоретичних результатів проведено експериментальне дослідження впливу інформаційного поляризованого ЕМП КВЧ на біооб'єкти та розроблено елементи ресурсоощадної електротехнології для передпосівної обробки насіння.

  Скачати повний текст

Вивчено системні механізми кореневого надходження радіонуклідів до рослини як початкову ланку більшості трофічних ланцюжків і визначено радіаційне значення даного процесу за умов використання агроценозів, забруднених радіонуклідами Чорнобильських випадань. Виявлено активну роль рослин і мікрофлори грунту в підвищенні доступності радіонуклідів у грунті та встановлено кількісні параметри даного процесу за умов вегетаційного дослідження. Встановлено фізіологічні механізми, які визначають атрактивний потенціал біомаси рослин відносно радіонуклідів і впливають на коефіцієнт нагромадження та топологію розподілу в тканинах. Розроблено екологічну модель оцінки радіаційних наслідків кореневого надходження радіонуклідів до трофічних ланцюжків.

  Скачати повний текст

Наведено результати історико-аналітичного дослідження процесів генезису та становлення фізіології рослин як самостійної наукової дисципліни України з кінця XVIII до початку XX ст., відтворено цілісну картину національної історії фітофізіології. Висвітлено факти, імена та події, які характеризують магістральні лінії розвитку вітчизняної науки про життєдіяльність рослинних організмів. Показано, що фундатором цієї науки в Україні був Й. В. Баранецький, який створив першу лабораторію фізіології та анатомії рослин у Київському університеті Св. Володимира, організував систематизовані дослідження. Встановлено, що в XIX ст. сформувалися наукові фітофізіологічні школи, засновниками яких були Й. В. Баранецький - у Київському, В. І. Палладін - у Харківському, В. А. Ротерт - у Новоросійському університетах і Є. П. Вотчал - у Київському політехнічному інституті, які започаткували три напрями фізіології рослин - біохімічний, біофізичний, екологічний. Охарактеризовано роль вітчизняних вчених у дослідженнях фотосинтезу, дихання, росту та рухів, водного режиму, посухостійкості, мінерального живлення рослинних організмів.

  Скачати повний текст

Сформульовано положення, згідно з яким керований окиснювальний стрес може бути використаний як індуктор адаптивних реакцій рослинного організму, що зумовлюють підвищення стійкості до абіотичних стресорів. Згідно з ним індукування стійкості відбувається за умови взаємозалежного зростання вмісту АФК і проникнення іонів кальцію в цитозоль. Показано, що ефект підвищення стійкості рослин до абіотичних стресорів екзогенними саліциловою та абсцизовою кислотами й іонами кальцію реалізується за участі АФК. Доведено, що у виникненні окиснювального стресу, індукованого дією на рослинні тканини екзогенними саліциловою кислотою та пероксидом водню, задіяні кальцієві канали та кальмодулін. Екзогенні індуктори окиснювального стресу здатні спричиняти підвищення активності антиоксидантних ферментів, особливо виразно цей ефект має прояв після ушкоджувальної дії стресорів. Обробка рослинних об'єктів агентами окиснювального стресу активує нагромадження поліфункціональних низькомолекулярних протекторів (проліну та розчинних вуглеводів). Показано, що антиоксиданти пригнічують процес їх нагромадження, індукованого дією саліцилової кислоти та іонів кальцію.

  Скачати повний текст