Проаналізовано деякі аспекти просторової організації рослинного покриву долини річки Самари. Надано екологічну характеристику степових, лучних, солонцевих і солончакових біогеоценозів. Наведено оцінку стану рослинності та грунтів. Встановлено, що одним з головних факторів, який призводить до кардинальних змін фізико-хімічних, морфологічних властивостей грунтів і продуктивності, структурної організації рослинності, є антропогенне пошкодження ландшафтів. Запропоновано схему трансформації деяких одиниць рослинності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено динаміку життєдіяльності дерев сосни звичайної залежно від тривалості підсочки і лісорослинних умов для Малого Полісся за лісівничо-фізіологічними (морфолого-анатомічною будовою хвої, радіальним приростом стовбура, вмістом пігментів) та електрофізіологічними (біопотенціалами, імпедансом, поляризаційною ємністю) показниками. Вивчено залежність урожайності дерев морфо-метричних показників шишок і насіння, його повнозернистості, абсолютної та господарської схожості, енергії проростання від тривалості підсочки, типів лісу та погодних умов року. Виявлено монотерпеновий профіль підсочених дерев та його реалізацію півсібсовими потомствами. На підставі вивчення пігментної хвої, інтенсивності фотосинтезу, електрофізіологічних і біометричних показників встановлено морфофізіологічні особливості росту потомств підсочених дерев. Розкрито можливості використання урожаю підсочених деревостанів у лісокультурній практиці.

  Скачати повний текст

Розглянуто стійкість видів, показники продуктивності деревостанів і структури фітоценозів. Описано особливості розподілу ефектів деградації у структурі лісової екосистеми залежно від її характеристики, віддаленості від міста та промислової зони, взаємовпливу структурно-функціональних компонентів екосистеми. Узагальнено результати щодо розвитку рослинності регіону залежно від структури й інтенсивності впливу негативних чинників. Виділено просторові зони за ступенем антропогенної порушеності лісових насаджень та розроблено асортимент деревних порід для озеленення та лісовідновлення за умов забруднення атмосфери. Запропоновано напрями та методи удосконалення фітоіндикації аерозабруднення довкілля, підвищення стійкості лісових екосистем і збереження їх біорізноманіття.

  Скачати повний текст

Зроблено кількісне оцінювання водоохоронно-захисної ролі букових та ялинових гірських лісів, досліджено її зміни під впливом антропогенного зниження лісистості, проведення рубок головного користування та наступного розвитку нового покоління лісу. Наукове дослідження проведено на однорідних ділянках гірських схилів (насадження, зруби), водозборах гірських потоків і басейнах рік. Виявлено відмінності у процесі регулювання вологи системою насадження - грунт у букових та ялинових лісах. Встановлено висотно-типологічні закономірності формування схилового стоку води. Одержано дані про зміну гідрологічного режиму елементарного водозбору під впливом добровільно-вибіркової рубки та зниження його лісопокритої площі суцільними рубками з 94 до 58 %. Проаналізовано динаміку стоку води в результаті розвитку молодняків. З'ясовано, що відновлення водного режиму тривале та неоднакове за різних лісорослинних умов. Встановлено роль лісового покриву в покращанні внутрішньорічного режиму стоку, виявлено його погіршення під впливом антропогенної трансформації лісових угідь у польові. Оцінено стокорегулювальну та грунтозахисну роль лісу під час випадання катастрофічних опадів. Досліджено особливості формування лісоексплуатаційної ерозії грунтів. Запропоновано шляхи оптимізації водоохоронно-захисних властивостей гірських лісів, що включають регіональні та місцеві диференційні заходи для басейнів рік, водозборів потоків та однорідних ділянок схилів.

  Скачати повний текст

Досліджено екологічні особливості антропно трансформованих, регульованих і культивованих рослинних угруповань Кривбасу. Наведено загальні та індивідуальні для рослинних угруповань спектри таксонів, екоморф, способів поширення, ареалів, встановлено їх обумовленість природними й антропними чинниками. Визначено таксономічний об'єм екоморф та екоморфічну ємність таксонів покритонасінних рослин досліджуваних рослинних угруповань. Запропоновано еколого-типологічну схему антропно регульованих та культивованих рослинних угруповань Кривбасу на базі системи О.Л.Бельгарда з урахуванням еродованості грунтів та ємності насіннєвого банку. Проаналізовано відмінності латентного та вегетуючого комплексів культивованих фітоценозів Кривбасу на базі спектрів таксонів, екоморф, способів поширення.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження мінливості синантропних видів рослин в техногенно трансформованому середовищі південного сходу України. Встановлено біоекологічні особливості 6-ти модельних синантропних видів рослин, визначено їх ценотичну роль в угрупованнях в техногенних екотопах. Наведено оцінку подібності структур популяцій досліджуваних синантропних видів рослин за їх морфологічними ознаками з використанням статистичних коефіцієнтів та індексів. Виконано порівняльний аналіз морфологічної мінливості синантропних видів за умов їх адаптації в техногенних екотопах. Продемонстровано достовірну кореляцію параметрів морфометричних ознак з незалежними офіційними даними щодо забруднення атмосфери Донецької області та м.Донецька. Виділено 23 чутливі модулі морфологічної мінливості 4-х синантропних видів рослин та запропоновано робочу схему їх використання як біомаркерів для індикації стану техногенного середовища. Складено екологічні схеми-карти м.Донецька і Донецької області. Показано можливість здійснення інтегральної оцінки екологічного стану середовища за допомогою синантропних видів рослин.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено еколого-біологічні, систематичні, географічні та ценотичні особливості трав'яного покриву з домінуванням дерноутворюючих злаків, що спонтанно формуються на територіях промислових підприємств степової зони України. Для багаторічних злаків встановлено анатомо-морфологічні та фізіолого-біохімічні адаптивні зміни, що виникають під впливом аеротехнологічних полютантів: відповідні показники свідчать про ступінь газостійкості рослин щодо комплексної дії забруднювачів та їх окремих інгредієнтів і можуть бути використані як тести на рівень контамінації довкілля. Розроблено шкалу діагностики життєвого стану рослин природних дернових покривів і газонних культурфітоценозів індустріально забрудненого середовища. Запропоновано методи підвищення стійкості дерноутворюючих злаків. Вперше теоретично обгрунтовано та практично реалізовано концепцію створення стійкого дернового покриву на промислово забруднених територіях. Розглянуто новий науковий напрямок - техногазонознавство. Розроблено принципи підбору газостійкого та високодекоративного асортименту рослин, рекомендовано оптимальні варіанти дернових, у тому числі газонних і культурофітоценозів, які є суттєвими чинниками екологічної стабілізації техногенного довкілля.

  Скачати повний текст

Вивчено еколого-фізіологічні особливості азотного обміну декоративних однорічних рослин за умов забруднення навколишнього середовища сполуками заліза та хрому. Проаналізовано динаміку накопичення цих металів та їх локалізацію у гістологічних елементах вегетативних органів рослин. Вивчено сумісну дію надлишку заліза та хрому, а також кожного з них на поглинання й асиміляцію нітратного й аміачного азоту різними за толерантністю видами. Виявлено інформативні тест-показники та тест-об'єкти для фітоіндикаційних досліджень, а саме: вміст аміачного азоту, співвідношення білковий/небілковий азот, активність нітратредуктази, глутамінсинтетази та глутаматдегідрогенази. Установлено доцільність використання синтетичного цитокініну полістимуліну К з метою оптимізації азотного обміну, росту та цвітіння декоративних однорічних рослин.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено особливості формування дернових покриттів Києва залежно від впливу комплексу екологічних та антропогенних чинників, визначено їх місце у синтаксономічній схемі рослинності України. Встановлено повний флористичний склад дернових покриттів різних типів на території Києва. Вперше в Україні складено синтаксономічну схему та виявлено еколого-фітоценотичні особливотсі виділених синтаксонів рослинності даного типу згідно з принципами еколого-флористичної класифікації за Ж.Браун-Бланке. Визначено якісні характеристики культурфітоценозів дернових покриттів і наведено загальну оцінку їх декоративності на території урбосистеми. Проведено діагностування дигресійно-демутаційних стадій газонних фітоценозів, за якими раніше були відсутні дослідження цих комплексів за умов густонаселених міст. Сформульовано практичні рекомендації щодо покращення стану дернових покриттів різного видового складу на території Києва.

  Скачати повний текст

Встановлено кількісні закономірності у формуванні структури фітобіоти десяти класів степових антропогенних екосистем за такими показниками: спектр провідних родин, відносна чисельність трав'яних полігемеробів, апофітів та антропофітів. З'ясовано походження, спектр головних родин, структуру за часом і способом занесення, ступенем натуралізації. Виявлено, що лише 10 % степантів регіону досліджень мають морфологічні та біологічні ознаки, які підвищують спроможність рослин виживати в антропогенних екосистемах. Розроблено кількісні показники ступеня природності фітобіотики для виділення ключових і відновлюваних територій локальних ланок в екомережі рівнинних степів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано загальні показники функціональної адаптації аборигенних та інтродукованих деревних рослин за умов урбаністичної екосистеми великого міста Заходу України. З'ясовано, що їх можна одержувати, досліджуючи вміст і співвідношення основних мінеральних, білкових і вуглеводних компонентів у сухій речовині листків. Доведено, що основою пристосування деревних рослин на морфофізіологічному рівні є сприятливий баланс елементів мінерального живлення в асиміляційному апараті та оптимальний діапазон кислотності та буферності внутрішньо-клітинного середовища. На підставі застосування розроблених критеріїв функціональної адаптації зроблено комлексну оцінку акліматизації деревних інтродуцентів Ботанічного саду Національного лісотехнічного університету (м.Львів) та дендрофізіологічну індикацію забруднення азотистими викидами зеленої санітарно-захисної зони хімічного підприємства ВАТ "Рівнеазот". Інтродуценти розділено на три групи: універсальні для озеленення, пластичні (придатні для захищених екотопів) і вразливі, що потребують умов спеціального утримання та піклування. Запропоновано методику візуальної оцінки стану деревних рослин за ознаками їх мінерального живлення, техніку відбору листкової фітомаси, систему аналітичних показників кількісно-якісного складу сухої речовини листків, алгоритм їх одержання та трактування.

  Скачати повний текст