Скачати повний текст

Визначено видовий склад, розглянуто сучасний стан, тенденції та напрямки антропічних змін гідрофільної флори Придніпровської височини, розроблено методи її активної та пасивної охорони. Проведено порівняльно-структурний аналіз флори досліджуваного регіону, встановлено особливості систематичної, екологічної, біоморфологічної, географічної, ценотичної та господарської структури. Виділено провідні чинники антропогенного впливу, визначено напрямки та тенденції змін флори. Розроблено класифікаційні схеми екосистем водойм і перезволожених територій. Проаналізовано сучасний стан охорони досліджуваних видів флори, обгрунтовано необхідність проведення системи заходів, щодо розширення мережі природно-заповідного фонду. Проведено оцінку декоративних властивостей гідрофільної флори та розроблено практичні рекомендації щодо використання даних видів в озелененні.

  Скачати повний текст

Наведено результати узагальнення та аналізу історичного досвіду інтродукції деревних рослин на Волино-Поділлі. Охарактеризовано сучасний стан 63-х об'єктів садово-паркового мистецтва, їх архітектурно-планувальних і стильових особливостей, тенденцій їх зміни під впливом антропогенних факторів, виділено 4 групи старовинних парків за ступенем цінності та збереженості. Складено повний перелік культивованої дендрофлори Волино-Поділля, який містить 781 вид, 6 різновидів, 381-у форму, 52 гібриди, 67 сортів, які належать до 73-х родин, 187-ми родів. Всебічно досліджено особливості росту, розвитку, ботаніко-систематичні й еколого-біологічні особливості видів, репродуктивну здатність та декоративні якості виявленого генофонду, установлено 4 групи перспективності інтродукованих деревних рослин для збагачення культивованої дендрофлори Волино-Поділля. Виявлено певні території, де трапляються ендемічні, реліктові види та форми аборигенної дендрофлори, які можуть слугувати генетичною базою для введення цих видів у культуру на популяційному рівні з метою їх збереження ex situ. Розроблено теоретично обгрунтовані основні засади сучасної мобілізації хвойних і лісистих видів Волино-Поділля, акцентовано на необхідності всебічної оцінки їх потенційних можливостей і відповідного вивчення флористичних зв'язків, еколого-історичного аналізу, впливу культурно-історичних умов.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

З'ясовано сучасний стан рослинного покриву долини р.Хорол, виявлено його флористичні та созологічні особливості, а також закономірності антропогенної трансформації. Розроблено пропозиції щодо науково-виробничого використання річкових долин Полтавщини. Виявлено провідні фактори диференціації рослинності в долині р.Хорол. Здійснено класифікацію даної рослинності на базі методики Браун - Бланке. Проведено порівняльно-структурний аналіз флори, яку представлено 883-ма видами вищих судинних рослин. Розглянуто систематичну, біоморфологічну, екологоценотичну, географічну, господарську структуру флори та з'ясовано їх особливості. Проаналізовано особливості розподілу видів флори в долині. Визначено основні напрямки та тенденції змін рослинного покриву. Виявлено 78 видів та 8 таксонів, що потребують охорони. Відзначено незадовільний стан охорони флористичного та фітоценотичного різноманіття. Розроблено рекомендації щодо раціонального використання, збереження та охорони річкових долин Полтавщини.

  Скачати повний текст

Визначено загальні закономірності розміщення рослинності східної частини Малого Полісся, розроблено карту рослинності, установлено її синтаксономічний склад за домінантною класифікацією, для лісової рослинності - за домінантною та флористичною. На підставі аналізу характеру рослинності уточнено східну межу Малого Полісся. Проведено созологічну оцінку території досліджень на основі представленості рідкісних видів та рослинних угруповань, досліджено ценотичну репрезентативність, созологічну значимість сучасної мережі природно-заповідних територій. Розроблено екологічну мережу Малого Полісся.

  Скачати повний текст

Вивчено спонтанну флору та рослинність, проаналізовано систему зелених насаджень міста та визначено підходи до оптимізації їх структури й управління. Спонтанна флора нараховує 730 видів вищих судинних рослин, які належать до 411-ти родів, 101-єї родини, 6-ти класів і 4-х відділів. Виконано її систематичний, географічний, біоморфологічний і екологічний аналіз. Здійснено аналіз адвентивної фракції (144 види) за систематичною, біоморфологічною і екологічною структурою, за первинними ареалами, часом і способом заносу, ступенем натуралізації. Вивчено синтаксономічну структуру спонтанної рослинності міста (10-ти класів, 15-ти порядків, 15-ти союзів, 20-ти асоціацій і 1-го дериватного угруповання). Проведено аналіз систематичної, географічної і еколого-біоморфологічної структури ценофлор синтаксонів рослинності, їх розповсюдження на території міста. Складено картосхему зонування рослинності міста. Дендрофлора міста нараховує 198 видів. Виявлено основні характеристики систематичної, географічної, біоморфологічної структури дендрофлори. Запропоновано оригінальну ієрархічну класифікацію зелених насаджень міста. Оцінено сучасний стан зелених насаджень і відповідність їх чинним нормативам. Виявлено види, занесені в міжнародні охоронні списки - до Європейського Червоного списку (6) і Червоного списку міжнародного союзу охорони природи (4), Червоної книги України (20), а також рекомендовані для включення до Червоної книги Криму (25). Значною мірою представлено ендемічний флористичний компонент (13 % всіх ендемічних видів Криму). Важливою складовою природоохоронного потенціалу є дерева-патріархи та довгожителі (21 екземпляр), а також угруповання, занесене до Зеленої книги України. Складено картографічні матеріали щодо основних блоків рослинного покриву Сімферополя за допомогою ГІС-технологій. Запропоновано шляхи оптимізації рослинного покриву міста, нові шляхи управління ними.

  Скачати повний текст

Досліджено склад і структуру спонтанної флори та природної рослинності Гераклейського півострова, яка налічує 786 видів вищих судинних рослин з 399-ти родів, 85-ти родин, 6-ти класів та 4-х відділів. Проаналізовано систематичну, ареалогічну, біоморфологічну й екологічну структуру флори Гераклейського півострова, визначено її регіональні особливості. Виявлено 11 класів, 11 порядків, 13 союзів, 16 асоціацій природної рослинності Гераклейського півострова. Вперше описано 4 асоціації, 4 субасоціації та 8 варіантів асоціацій. Наведено созологічну оцінку флори та рослинності даного регіону, виявлено 68 рідкісних видів та 5 раритетних синтаксонів, запропоновано заходи щодо охорони рослинного покрову Гераклейського півострова.

  Скачати повний текст

Розглянуто структуру і сучасний стан флори та рослинності Добровеличківсько-Олександрівського геоботанічного округу. Визначено видовий склад флори регіону та її раритетну і синатропну компоненти, здійснено структурний аналіз флори. Надано созологічну оцінку флори та рослинності геоботанічного округу, розроблено рекомендації щодо їх охорони. Запропоновано схему екологічної мережі даного регіону, розглянуто можливості інтегрування регіону в систему національної екомережі.

  Скачати повний текст

Досліджено сучасний стан флори Кам'янецького Придністров'я, розглянуто історію її формування, визначено основні тенденції розвитку. Здійснено структурно-порівняльний аналіз флори, представленої 1 120 видами рослин, вивчено її систематичну, географічну, біоморфологічну, екологічну структури та з'ясовано їх особливості. Виявлено перехідний характер флори між Центральноєвропейською та Східноєвропейською флористичними провінціями, встановлено переважання рис, властивих флорам першого типу. Проаналізовано стан антропогенної трансформації. Розглянуто головні етапи формування та генезису флори. Виявлено 157 видів, що потребують охорони. Запропоновано ряд заходів для оптимізації природоохоронної мережі.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексну інвентаризацію флори (включаючи природні й культигенні рослини) всієї території Луганської області, визначено її видовий склад (1 804 види), складено анотований список рослин, проведено всебічний і глибокий аналіз флори та її структури. Узагальнено дані про тафофлори області, обгрунтовано неперервність розвитку флори тривалого періоду та виявлено закономірності генезису флори області залежно від факторів, які визначають її формування та розвиток. Подано найбільш повну характеристику рідкісних і зникаючих видів рослин, стану їх популяцій, проаналізовано раритетний флорофонд, запропоновано шляхи відновлення й охорони цих рослин. Наведено повну господарську характеристику флорофонду та визначено шляхи його використання, складено ймовірний прогноз подальшого розвитку флори й окремих видів під впливом природних та антропогенних факторів.

  Скачати повний текст

Складено анотований конспект флори, який включає 799 видів з 350-ти родів, 82-х родин і двох відділів. Вперше наведено місцезростання 215-ти видів рослин, серед яких новим для території України є Potamogeton filiformis Pers. Проведено систематичний, географічний, екологічний, созологічний, еколого-топологічний та біоморфологічний аналізи флори. Встановлено, що результати біоморфологічного аналізу підтверджують і доповнюють дані флористичних аналізів, спектр життєвих форм - систематичного, екологічного та географічного аналізів; тип біоморф, ритми річного розвитку та моделі пагоноутворення - екологічного та созологічного аналізів. Описано нову життєву форму "сланкий кущик", яка характерна для Limonium suffruticosum (L.) O.Kuntze. З'ясовано, що більшість життєвих форм багаторічних полікарпів формується на базі симподіально-напіврозеткової моделі пагоноутворення. Досліджено ритми сезонного розвитку рослин. Виявлено місцезростання 33-х рідкісних видів рослин. Зазначено, що серед синтаксонів рослинності три занесені до "Зеленої книги України". Запропоновано взяти під охорону 12 рослинних резерватів.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено повний видовий склад спонтанної флори судинних рослин регіонального ландшафтного парку "Надсянський" (РЛПН), який розташовано на території Українських Карпат та є складовою Міжнародного біосферного резервату "Східні Карпати" (МБР "CK"). Проведено систематичний, екологічний, біоморфологічний, географічний, созологічний аналіз флорофонду парку та вивчено зміни параметрів флори під впливом синантропізації. Підтверджено наявність у флорі України видів Allium carinatum та Glyceria declinata. Запропоновано віднести територію РЛПН до транзитної зони резервату. Обгрунтовано доцільність включення урочища Мішок, в якому знаходиться оліготрофне болото, до ядрової зони МБР "CK".

  Скачати повний текст

Вивчено флору, стан та структуру популяцій рідкісних видів Кремінського лісового масиву. Висвітлено історію ботанічних досліджень, охарактеризовано рослинність, з'ясовано її динаміку під впливом природних та антропогенних факторів. За результатами досліджень встановлено, що флора даних лісів налічує 944 види судинних рослин, які належать до 397 родів та 112 родин. Вивчено систематичний склад, біоморфологічну, географічну, екологічну, еколого-ценотичну структуру флори, проаналізовано процеси її синантропізації. Досліджено стан і структуру популяцій 9-ти рідкісних видів флори регіону. Проведено созологічну оцінку фіторізноманіття Кремінських лісів, за результатами якої запропоновано створити нові об'єкти природно-заповідного фонду.

  Скачати повний текст

Вперше комплексно в масштабі регіону Лівобережжя Нижнього Дніпра визначено об'єм і таксономічний склад флори депресій. Розкрито її систематичну, географічну, біоморфологічну й екологічну структури. Проаналізовано ендемічний елемент, аргументовано рецентну природу та прогресивність ендемізму флори депресій. Визначено вектори флорогенезу та модуси синантропізації. На базі еколого-флористичної класифікації уперше складено продромус та ординаційну схему рослинності депресій. Описано нові синтаксони: один союз, два підсоюзи, 10 асоціацій і 5 субасоціацій. Розроблено методику субординатно-серіальної класифікації біоморф та архітектурних моделей. Вперше наведено созологічну оцінку фітобіоти депресій, визначено її пріоритетні об'єкти та принципи охорони. Встановлено локалітети раритетних, локально-ендемічних і диз'юнктивно-ареальних рослин. У флорі депресій природного ядра біосферного резервату "Асканія-Нова" зареєстровано 27 таксонів, що доповнюють флористичний чекліст його території.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне монографічне дослідження флори одного з найцінніших у фітосозологічному відношенні флористичних районів Українських Карпат. Запропоновано новий методичний підхід для порівняльного аналізу флори з використанням першої та другої тріад родин для визначення типу і підтипу флори. Здійснено порівняльний аналіз ареалогічної та біоморфологічної структур флори і виявлено їх особливості. Наведено історію вивчення і встановлено видовий склад ендеміків Українських Карпат, проаналізовано їх систематичну та ареологічну структуру, охарактеризовано їх еколого-ценотичні особливості та високий розподіл. Обгрунтовано доцільність поділу Чивчино-Гринявських гір на три флористичних райони: Чивчинські гори, Гринявські гори і Покутсько-Буковинський. Виділено і проаналізовано синантропну фракцію флори Чивчино-Гринявських гір. Запропоновано використовувати методику формування "Важливих ботанічних територій".

  Скачати повний текст

Установлено, що флора судинних рослин Чивчин налічує 823 види, які належать до 336-ти родів, 92-х родин і 5-ти видів. Проведено аналіз систематичної та географічної структури, виявлено переважно середньоєвропейський характер флори з виразністю рис бореальності. Вивчено біоморфологічну й екологічну структури флор. Складено зведений список ендеміків Українських Карпат, визначено ендемічні таксони дослідженого регіону. Проаналізовано їх систематичну структуру та висотний розподіл. Наведено созологічну характеристику ендеміків Чивчинських гір і запропоновано перелік ендеміків, яким слід надати природоохоронного статусу. Представлено зведений список видів флори (91 вид), занесених до созологічних переліків. Наведено перелік родин, найбільш насичених раритетними видами, їх розподіл за висотними поясами, категоризацію за ознаками структури популяцій. Вивчено зростання цих видів на окремих гірських масивах, виділено чотири групи даних масивів за рівнем созологічної цінності. Здійснено оцінку Чивчинських гір як "ключової ботанічної території". Висвітлено історію формування природно-заповідного фонду у регіоні за фактами необгрунтованої ліквідації низки пам'яток природи у 1970 - 1980-х рр. Оцінено репрезентативність природно-заповідного фонду та запропоновано шляхи його оптимізації.

  Скачати повний текст

Для Старогутського лісового масиву (СГЛМ)- основного заповідного ядра Деснянсько-Старогутського національного природного парку встановлено склад флори, проведено її аналіз. Виявлено, що флора за основними флористичними пропорціями подібна до конкретних флор Бореальної флористичної області, але ценотична та географічна структури відбивають її неморальні риси. Для масиву на домінантній основі розроблено класифікацію рослинності. Виділено 6 лісових, 22 болотні, 12 лучних та 6 водних формацій. Встановлено загальні особливості розміщення рослинності, розроблено картосхему. У СГЛМ виявлено рідкісні види вищих судинних рослин. З метою вивчення 11 клонів Huperzia selago розроблено неушкоджуючі методи морфометричного аналізу, на основі яких оцінено їх сучасний стан. Всередині клонів виявлено кілька рівнів диференціації ортотропних синтеломів. Досліджено також модельні популяції окремих видів родини Pyrolaceae (Chimaphyla umbellata, Orthilia secunda, Pyrola minor) у раритетних рослинних угрупованнях. Розроблено ключі для визначення вікових станів даних видів. Розглянуто особливості структури їх популяцій та закономірності змін морфопараметрів відповідно до ценотичних умов. Вперше проведено віталітетний аналіз для різних вікових субпопуляцій одного виду. Визначено закономірності морфопараметричних змін видів родини Pyrolaceae в ряду чагарників до багаторічних розеткових трав. Проведено созологічну оцінку Старогутського лісового масиву на основі представленості на його території рідкісних видів та рослинних угруповань. Розроблено спосіб оцінки мозаїчного аспекту різноманіття і використано його для виділення заповідної зони Деснянсько-Старогутського національного природного парку.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення процесів формування та розвитку флори в техногенних екотопах Європи, а саме: південного сходу України. Установлено, що подібність цих флор значною мірою визначається участю у їх формуванні великої кількості оліготрофних видів. Виявлено особливості та шляхи формування флор у техногенно трансформованому середовищі. Визначено закономірності їх розвитку залежно від найважливіших зональних, едафічних, антропогенних чинників та в часі. З'ясовано, що напрямок, швидкість розвитку та структура флори зазначених екотопів південного сходу України визначаються ступенем антропогенної трансформації середовища, за умов якого формується рослинний покрив. Розподіл видів вздовж градієнтів кислотності, наявність у грунтах органічних речовин, кальцію, магнію та калію залежить від їх екологічної амплітуди, що сформувалась протягом тривалого філогенезу. Показано, що поширення адвентивних видів у різних техногенних екотопах південного сходу України визначається їх толерантністю до рівня техногенного впливу та екологічною ємністю екотопу. Завдяки дослідженню особливостей поширення видів роду Oenothera L. з'ясовано основні філогенетичні процеси диференційованого формування неофлор у різних техногенних екотопах Європи. Базуючись на емпірико-статистичних підходах, створено модель розвитку флори у техногенних екотопах дослідженого регіону, з використанням якої показано, що дивергенція флор техногенних екотопів на тлі зональної флори відбувається найбільш активно за межових фізичного та хімічного градієнтів антропогенних чинників, тобто умов антропогенного екотопу.

  Скачати повний текст