Вперше розроблено технологію створення багатофункціональної підводної біотехнічної системи (БПБТС), яка діє у трьох режимах (системи моніторингу водолазних робіт, підводних біотехнічних систем із залученням навчених дельфінів, системи моніторингу підводних робіт за спільних дій водолаза та дельфіна у стаціонарному, мобільному, позиційно-маневровому варіантах). Визначено функції системи та розроблено алгоритм її дії для виконання підводних робіт окремо та спільно водолазами і навченими дельфінами. Вперше розроблено інформаційну технологію контролю й управління діяльністю водолаза та навченого дельфіна (з трьома модифікаціями), які працюють окремо та спільно у складі БПБТС, що функціонує у різних режимах. Систематизовано інформативні показники, розроблено інформаційні моделі функціонального стану водолаза та навченого дельфіна, а також засоби його оперативного контролю з метою оптимізації підводної діяльності. Вперше розроблено засоби профілактики стомлення людини-оператора та водолаза від фізичних навантажень. Удосконалено інформаційну методику формування команд управління діями дельфіна на базі його природних акустичних сигналів, яка підвищує ефективність навчання та виконання дельфіном поставлених задач, збільшує дальність виявлення не озвучених підводних біооб'єктів до 800 м. Вперше розроблено інформаційну методику й алгоритм виявлення навченим дельфіном з вольєри підводних біооб'єктів і визначення напряму їх знаходження, устрій контролю акустичної активності дельфіна, метод і засоби управління його підводними діями у відкритій акваторії, автономний пристрій з акустичною системою орієнтування для вивчення великих китоподібних. Розроблено метод та алгорим корекції рухливості дельфіна на поверхні з використанням видихуваного ним повітря, на основі якого вперше розроблено пристрій корекції рухливості дельфіна на поверхні, а також пристрої для забору проб видихуваного дельфіном повітря, передачі інформації з дельфіна, позначення за допомогою дельфіна місцезнаходження не озвучених малорухомих і нерухомих підводних об'єктів. Вивчено особливості інформаційний процесів взаємодії водолазів та навчених дельфінів з операторами БПБТИС за їх окремих і спільних дій. Розроблено телекомунікаційні методи й алгоритми дії засобів для підвищення ефективності дій водолазів і навчених дельфінів, запропоновано засоби забезпечення безпеки підводних робіт.

  Скачати повний текст

Визначено важливість Стир-Горинського рибовідтворювального комплексу, в якому виявлено 29 з 36-ти видів риб, відзначених у регіоні в 1950-х рр. Різновікові популяції характерні для 13-ти видів, зокрема, для восьми промислово цінних, 16 видів зустрічаються як поодинокі екземпляри у гирлах pp. Стир, Горинь, Случ, Barbus barbus boristhenicus, Lota lota і Carassius carassius з Червоної книги України, 7 видів у відловах відсутні - Lamperta mariae, Albusnoides bipunctatus rossicus, Pelecus cultratus, Leuciscus leuciscus, Phoxinus phoxinus, Nemacheilus barbatulus, Gobitius taenia та з'явилось шести видів-вселенців, зокрема, Percottus glehni. Визначено реабілітацію та заповідання "природних локалітетів", які сприяють відтворенню іхтіофауни та формуванню промислових стад, з обов'язковою регламентацією скидання промислових і меліоративних стоків. Запропоновано розрахункову формулу й опрацьовано концепцію стійкості водних систем за формування іхтіоценозу. Розроблено рекомендації щодо стабілізації іхтіоекологічної ситуації у регіоні, визначено пріоритетність стратегій реабілітації-програми міn. та мах.

  Скачати повний текст

Встановлено основні закономірності формування природної кормової бази та іхтіофауни р. Іршава, розроблено стратегію відновлення її різноманіття в малому гірському водотоці. Зазначено, що іхтіофауна ріки нараховує 38 видів риб і міног (у т.ч. шість занесених до Червоної Книги України) з 13-ти родин, що становить 62 % видового складу та 81 % родини іхтіофауни річок Закарпаття. Проведено районування р. Іршава за морфололгічними, фізико-геологічними, гідрологічними, гідрохімічними характеристиками, якістю води, різноманіттям водоростей, безхребетних та іхтіофауни на дві ділянки: гірську та рівнинну. Проаналізовано основні загрози іхтіофауні р. Іршава, які формуються антропогенними та біологічними чинниками. Встановлено, що рибопродуктивність річки становить 9,4 - 16, 4 кг/га х рік. Вперше розроблено та впроваджено стратегію охорони та збереження раритетної іхтіофауни Карпат та доведено, що за сучасних умов найбільш дієвим методом її відновлення є штучне відтворення та випуск у гірські водотоки форелі струмкової.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз іхтіофауни Молочного лиману. Досліджено динаміку різноманіття риб у зв'язку з коливаннями показників якості води, зумовлених природною та штучною реорганізацією водойми. Вивчено основні популяційні показники рибного населення водойми з урахуванням абіотичних (гідрологічних, гідрохімічних та інших) і антропогенних чинників (інтенсивності штучної підтримки гідрологічного режиму, промислу). Простежено зміни рибогосподарського значення водойми. Встановлено корелятивний зв'язок між кількістю видів риб та солоністю води в лимані. Проведено детальне узагальнення та виявлено закономірності формування окремих складових частин екосистеми досліджуваної водойми, що дозволяє окреслити напрямки збереження, раціонального використання та відтворення рибних ресурсів не тільки Молочного лиману, а й інших подібних екотонів.

  Скачати повний текст

Досліджено зміни активності високопорогових кальцієвих каналів гіпокампу щура під час модулювання умов гіпоксії. Показано, що активність високопорогових кальцієвих каналів нейронів гіпокампу модулюється зниженням напруги кисню зовнішнього середовища за відсутності глюкози у зовнішньому середовищі. Встановлено, що за умов фіксації внутрішньоклітинної концентрації кальцію на нульовому рівні не відбувається адекватна зміна максимальної амплітуди кальцієвого струму. У разі наявності вільного внутрішньоклітинного кальцію відбувається потенціювання кальцієвого струму у випадку зменшення напруги кисню зовнішньоклітинного розчину.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано використання акустичних репелентів у боротьбі зі шкідливими гризунами, вивчено ефективність і доцільність їх застосування в комплексі з традиційними засобами дератизації на об'єктах ветеринарно-санітарного нагляду. Встановлено залежність етіологічних показників від частотних параметрів емітованого сигналу. Одержано нові дані про вплив акустичних репелентів на біоелектричну активність головного мозку та серця лабораторних щурів. Досліджено динаміку фізіологічних і біохімічних показників крові та репродуктивних показників у щурів за дії акустичного репеленту АР-010. Розроблено спосіб відлякування гризунів і комплексний план, який поєднує фізичні та хімічні засоби дератизації.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне дослідження стану батрахофауни регіону та порівняння його з даними попередніх досліджень. Проведено оцінку видового та таксономічного багатств і різноманітності батрахоценозів. Для Закарпаття проведено оцінку багатства батрахофауни. Вперше проведено інвентаризацію батрахофауни Ужанського національного природного парку та Національного природного парку "Синевир". Вивчено морфологічну мінливість видів надвидового комплексу R. temporaria у регіоні.

  Скачати повний текст

Доведено появу регіонально нового виду жовточеревої кумки, що є наслідком постійно діючих інвазій за течією Дністра та регіональне зникнення лісового полоза, що знаходиться на межі ареалу. Вперше для Поділля одержані відомості про структуру гібридних популяцій зелених жаб, встановлено, що для них характерною є диплоїдна двостатева структура гібридів. В межах фауністичних нарисів описано морфометричні та морфологічні ознаки, подано поширення та чисельність видів, розглянуто біотопічний розподіл та аутекологічні особливості. Встановлено, що комплекс рептилій та амфібій Західного Поділля історично формується за рахунок західнопалеарктичних видів, більшість яких мають чітке середземноморське походження, на фоні обмеженого впливу транспалеарктичних і повної відсутності видів центральноазіатського походження.

  Скачати повний текст

Досліджено динамічні тенденції орнітокомплексів Сколівських Бескидів (Українські Карпати) під впливом антропогенних змін у їх біогеоценотичному покриві. Проаналізовано особливості антропогенної трансформації первинних та формування вторинних орнітокомплексів регіону. Зроблено оцінку структурних та функціональних змін орнітокомпонента екосистем Сколівських Бескидів внаслідок впливу діяльності людини. Висвітлено основні риси та закономірності процесу формування орнітофауни початкових стадій створення урбосистем. Значну увагу приділено адаптації птахів трофічного, гніздового, поведінкового характеру до змінених умов існування. Встановлено основні фактори антропогенної елімінації птахів у регіоні. З метою збереження біотичної різноманітності запропоновано здійснити комплекссозологічно зорієнтованих природоохоронних заходів, зокрема, відтворення чисельності популяцій денних хижих сов та глухаря, а також інших рідкісних видів птахів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено видове різноманіття та біогеоценотичну роль популяцій рукокрилих на території півдня центрального Лісостепу. Показано особливості видового різноманіття рукокрилих цієї частини лісостепу, надано кількісні оцінки. Проведено інвентаризацію фауни та з'ясовано, що у регіоні зустрічається 15 видів 6-ти родів родини Vespertilioidae. У 15-ти видових нарисах подано дані щод статусу та характеру перебування виду, його зустрічаємості та відносної рясності, особливості розташування сховищ, характеристики літніх і зимових сховищ, термін та місця парування й народження малят, співвідношення статей. Для деяких видів оцінено вікову структуру за ступенем стертості зубної системи, наведено результати локальних повернень мічених тварин. Показано спектр будівель і порід, які використовують рукокрилі та їх характеристики. Визначено ступінь стено- та еврібіонтності у виборі сховищ і біотопів живлення. Показано роль рукокрилих у переносі речовин між різними біогеоценозами. Описано зміни у структурі угруповань рукорилих у природному та трансформованому біогеоценозах. Визначено основні проблеми цих тварин, шляхи та методи їх вирішення.

  Скачати повний текст

Вперше на прикладі представників роду Turdus показано основні біогеоценотичні популяційні адаптації птахів до екологічних факторів. Встановлено закономірності еколого-ландшафтного розміщення дроздових птахів та проведено аналіз особливостей просторового розміщення гнізд дроздів в залежності від біогеоценотичних та антропогенних факторів. Вперше виявлено динамізм оологічних параметрів птахів одного роду в умовах дії антропогенного пресу. В умовах трансформованих ландшафтів показано вплив різних екологічних факторів на плодючість та продуктивність розмноження. Проаналізовані причини флюктуації чисельності птахів та пульсації їх ареалів. Проведена комплексна оцінка біоценотичної ролі дроздів в ландшафтах.

  Скачати повний текст

Розглянуто сучасний видовий склад та співвідношення компонентів іхтіофауни за чисельністю природних гідроекосистем Центрально-Подільського Придністров'я. Вивчено розподіл на групи іхтіофауни річкових гідроекосистем. Охарактеризовано представників інтродукованого інвазивного компонента іхтіофауни: ротана, чебачка амурського та колючку триголкову, які адаптувалися до гідрологічних умов водойм-реципієнтів. Висвітлено сучасний стан забезпеченості нерестовищами та зимувальними ямами. Встановлено ступінь схожості угруповань за коефіцієнтом Серенсона та показник типовості іхтіофауни за багатством. Показано залежність строків та екологічних особливостей нересту основних аборигенних видів риб від абіотичних факторів. Проаналізовано вплив основних антропогенних факторів: аматорського та спортивного рибальства, браконьєрства, рибогосподарського комплексу, забруднення стоками. Запропоновано заходи охорони та раціонального використання рибних запасів у річкових гідроекосистемах регіону.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності дії N-оксиду 2,6-диметилпіридину за широкого діапазону його концентрацій у воді на життєздатність, біохімічні та цитологічні показники риб коропа (Cyprinus carpio L.) і білого товстолоба (Hypophtalmichthys molitrix Val.) на різних етапах онтогенезу. Виявлено, що ступінь токсичності N-оксиду похідного піридину залежить від концентрації у воді та тривалості впливу на організм, а також вікової чутливості ембріонів, личинок, цьоголіток риб. З'ясовано, що найбільш чутливими до дії препарату "Івін" є личинки коропа та білого товстолоба, менш чутливими - цьоголітки риб, найбільш витривалою - їх ікра. Виявлено, що за 24-х годинної експозиції летальні концентрації N-оксид 2,6-диметилпіридин становлять для ікри коропа 5 610,6 мг/л, для білого товстолоба - 645,2 мг/л, для їх личинок відповідно 81,9 і 67,9 мг/л, а цьоголіток коропа - 613,2 мг/л. Встановлено позитивну дію препарату "Івін" (N-оксид 2,6-диметилпіридин) за дії концентрацій 0,01 - 0,1 мг/л на процеси ембріонального розвитку ембріонів білого товстолоба, а за дії концентрацій 0,001 мг/л - коропа, зокрема, зафіксовано підвищення (на 6,5 - 15 %) життєздатності ікри на стадії вилуплення личинки, що пояснюється фунгіцидними властивостями препарату. Доведено, що відносно висока концентрація (100 мг/л) препарату викликає зупинку розвитку ікри риб внаслідок утворення генетично дефективних клітин з аномально великими ядрами. З'ясовано, що утворення даних клітин викликає порушення нормального перебігу диференціювання тканини на стадії закінчення гаструляції. Доведено, що підвищення концентрацій N-оксиду похідного піридину у воді викликає зниження вмісту нуклеїнових кислот і загального білка в тканинах риб. Виявлено різну чутливість організму личинок і цьоголіток риб до підгострої та хронічної дії препарату. За підгострої дії N-оксиду похідного піридину на організм риб зафіксовано значні енергетичні затрати на адаптаційні процеси, які обумовлюють підвищення процесів катаболізму над процесами анаболізму. Вперше досліджено цитотоксичний вплив N-оксиду 2,6-диметилпіридину на генетичний апарат клітин ембріонів риб. За хронічної токсичної дії N-оксиду похідного піридину виявлено зниження співвідношення РНК/ДНК зі зростанням вмісту препарату у воді. Зроблено висновок, що довготривала дія препарату призводить до послаблення метаболічних процесів у тканинах личинок, зокрема, порушень певних процесів нуклеїнового обміну та біосинтетичних процесів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Оцінено біолого-господарчі показники любінського рамчастого коропа на завершальному етапі його виведення. На підставі рибницько-біологічних досліджень за умов інтенсивного промислового вирощування виявлено значну перевагу любінського рамчастого коропа у порівнянні з існуючими нормативно-технологічними показниками у коропівництві, що забезпечило успішну апробацію та визнання його новим селекційним досягненням України. Установлено основні біологічні та фізіолого-біохімічні показники та споживні якості даних риб. Запропоновано для виробництва новий внутрішньопорідний тип української рамчастої породи коропа, який успішно використовується в рибній галузі за умов чистопородного розведення та для одержання промислових помісей і гібридів, а також у виконанні селекційних програм зі створення нових масивів українських рамчастих коропів.

  Скачати повний текст

Вперше проведено широке біоморфологічне дослідження плечового поясу на представниках усіх класів хребетних як сучасних, так і тих, що вимерли у попередні геологічні епохи. Вперше виявлено наявність прокоракоїда та додаткових пар грудних кінцівок у деяких видів справжніх костистих риб. Висловлено гіпотезу про наявність у предків відомих науці перших наземних хребетних сполучнотканинного плечового поясу. Встановлено закономірності розташування компактної та губчастої речовин у різних класів хребетних і відсутність зон компактної речовин у китоподібних. Вперше виявлено неописані м'язи плечового та ліктьового суглобів і різний ступінь їх диференціації у риб, амфібій рептилій, птахів і ссавців. Доведено провідну роль дії гравітаційного поля Землі та типу локомоції на формування та розвиток біоморфологічних адаптацій м'язово-скелетних структур плечового поясу хребетних.

  Скачати повний текст

За результатами дослідження вперше одержано дані про формування адаптивних систем захисту організму риб від токсичного впливу важких металів шляхом їх внутрішньоклітинного перерозподілу. Установлено, що токсична дія металу залежить від його природи та концентрації. За цього максимальна доза не обов'язково є найбільш токсичною. Виявлено складний характер взаємодії між металами за їх комплексного впливу, що обумовлено спільними механізмами їх транспорту та підтримання іонного гомеостазу. Установлено (in vitro), що проникнення іонів важких металів у зябра та кишечник коропа є регульованим до певної концентрації процесом, залежно від якої та температури середовища реалізуються різні механізми їх транспорту.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст