З метою підвищення вогнебіостійкості дерев'яних конструкцій розроблено епоксидні композиційні матеріали з поліпшеними експлуатаційними властивостями на базі застосування залізоалюмінієвих оксидів, активованої базальтової луски, моноамонійфосфату та біоцидної домішки на основі гуанідину. Встановлено, що введення наповнювачів залізоалюмінієвих оксидів і активованої базальтової луски до 20 мас.ч. дозволяє значно знизити швидкість втрати маси під час контакту матеріалу з розжареним стрижнем. З'ясовано, що у разі використання активованої базальтової луски швидкість втрати маси знижується в 13 разів у порівнянні з ненаповненим епоксиполімером. Обгрунтовано раціональне поєднання наповнювачів моноамонійфосфату та активованої базальтової луски. Показано, що використання даної епоксидної композиції дозволяє одержати I групу вогнезахисної ефективності деревини. Встановлено грибостійкість нових епоксиполімерів й обгрунтовано можливість їх використання як захисного покриття для дерев'яних конструкцій і споруд, уражених цвілевими грибами. Ефективність вогнебіозахисних композицій підтверджено розрахунком параметрів розвитку пожежі у приміщеннях з їх використанням. Доведено високі пожежозахисні властивості розроблених вогнебіозахисних покриттів ЕБЖАМО-1 та ЕБОБ, які віднесено до I - II групи вогнезахисної ефективності. Показано їх здатність зменшувати середньооб'ємну температуру у зоні розвитку пожежі. Встановлено математичні залежності зміни захисних властивостей вогнебіостійких епоксиполімерів від складу композицій. Розроблено технологічну інструкцію та технічні умови на епоксиполімер ЕБОБ.

  Скачати повний текст

Викладено результати досліджень фізико-механічних властивостей акрилових полімеррозчинів, що включають домішки, які підвищують їх когезійну й адгезійну міцність. Когезійну міцність визначено на зразках акрилового полімеррозчину під час стиску, вигину, а адгезійну міцність - у разі рівномірного відриву металевих штампів, приклеєних до бетону, та зрізу. На базі дослідження корозійної стійкості акрилового полімеррозчину виявлено, що тривала дія різноманітних агресивних середовищ не справляє суттєвого впливу на структуру полімеррозчину, а механічні властивості знижуються на 14,7 %. Підтверджено результатами спектрального аналізу наявність молекулярних зв'язків між акриловим полімеррозчином і введеними домішками. За допомогою термічного аналізу встановлено характер впливу домішок на термостійкість акрилових полімеррозчинів. Виявлено, що теплові ефекти та характер швидкості протікання деструкції можна регулювати шляхом використання домішок.

  Скачати повний текст

Розроблено захисно-конструкційні матеріали на основі пластифікованої епоксидної смоли "Макро", які забезпечують підвищену надійність та довговічність водогосподарських споруд. Проаналізовано комплекс структурованих експериментально-статистичних моделей, вплив модифікаторів полімерної матриці та мінерального каркасу на властивості полімерних розчинів. Доведено, що введення оптимальної кількості фурфуролу і цеоліту допомагає отримувати полімерні розчини з високими показниками міцності та довговічності. Визначено фактори мінімального водо- і нафтопоглинання, а також максимальної водо- і нафтостійкості під час малої полімероємності для ремонту і захисту бетонних поверхней за різних умов експлуатації.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення експлуатаційних характеристик епоксикомпозитних матеріалів і захисних покриттів на їх основі завдяки попередній обробці інгредієнтів матриці енергетичними полями. Досліджено й обгрунтовано механізм впливу магнітної, електроіскрової, ультразвукової обробки та ультрафіолетового опромінення на властивості композитів, що містять наповнювачі різної фізичної природи. Наведено теоретичне та практичне обгрунтування динаміки перебігу фізичних і хімічних процесів під впливом енергетичних полів на межі поділу фаз "епоксидний олігомер - наповнювач", внаслідок чого навколо наповнювача формуються зовнішні поверхневі шари значної протяжності та з високим ступенем зшивання. На підставі проведених досліджень розроблено режими модифікування епоксидних композицій, дисперсного та волокнистого наповнювача, а також матеріали для захисних покриттів з високими експлуатаційними характеристиками.

  Скачати повний текст

На підставі дослідження впливу модифікування дисперсних частинок компонентами пластифікованого епоксидного зв'язувача встановлено, що змочування дисперсних частинок епоксидним олігомером з наступною їх термічною обробкою суттєво поліпшує фізико-механічні та теплофізичні властивості композитів. Встановлено, що природа волокнистого та дисперсного наповнювача, а також нова технологія модифікування композицій (модифікування частинок дисперсного наповнювача епоксидним олігомером з наступним ультрафіолетовим опроміненням композиції), прискорюють перебіг процесів структуроутворення матеріалів і підвищують їх когезійну міцність. Методом математичного планування експерименту визначено оптимальний склад і технологічні режими комплексного модифікування дисперсних частинок і композицій в цілому, що дозволяє спрямовано керувати кількістю полімера, який переходить у стан зовнішніх поверхневих шарів, що сприяє підвищенню експлуатаційних характеристи композитів. З метою зменшення повзучості матеріалів за умов впливу агресивних середовищ обгрунтовано необхідність використовувати двошарові епоксидні композитні "гібридні" матеріали, які містять скляні та базальтові тканини. Для покращення експлуатаційних характеристик композитів наведено рекомендації щодо використання у вигляді проміжного шару опроміненого ультрафіолетом пластифікованого епоксидного зв'язувача, що містить попередньо модифіковані епоксидним олігомером дисперсні частинки наповнювача.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий підхід до розв'язання задачі стосовно захисту навколишнього середовища, людей, будинків і споруджень від впливу сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), що полягає у превентативному нанесенні на поверхні будівельних об'єктів захисно-акумулюючих покрить (ЗАП), здатних незворотньо поглинати СДОР. Розроблено механізм одержання капілярно-ніздрюватої структури покриття за рахунок використання ніздрюватого наповнювача, показано процес акумулювання сильнодіючих отруйних речовин у покритті. З'ясовано можливість швидкого плівкоутворювача ЗАП для будь-якого типу СДОР. Установлено, що дифузійна рухливість СДОР, що приникає в ЗАП, знижується за рахунок зсуву функції розподілу активаційних параметрів десорбції у напрямку більших значень. Визначено, що іммобілізація СДОР плівкою покриття досягається наданням покриттю власної капілярно-ніздрюватої структури за рахунок надлишкового (у межах припустимого об'ємного складу) його наповнення гідрофільним наповнювачем.

  Скачати повний текст

Розроблено композити на основі полістиролу і поліметилметакрилату, наповнені модифікованими полівінілпіролідоном дисперсними оксидами титану та цинку, що використані для одержання воднодисперсійних фарб, литтєвих полістирольних виробів та для наповнення поліестерних смол. Досліджено властивості композиційних матеріалів на основі полістиролу і оксидів металів, модифікованих кополімерами полівінілпіролідону.

  Скачати повний текст

Визначено закономірності регулювання технологічних і експлуатаційних властивостей епоксиполімерів з урахуванням кислотно-основних показників поверхні дисперсних силікатних і алюмосилікатних наповнювачів та її вплив на процеси формування епоксидних полімерів. Уперше показано, що за умов введення дисперсних мінеральних наповнювачів в епоксиамінні композиції, певну роль у прискоренні процесу твердіння композицій грають поверхневі бренстендовські основні центри наповнювачів з pKa=+10,5. Установлено можливість одержання епоксиполімерів з менш напруженою, однорідною структурою шляхом спільного використання кислотостійкого алюмосилікатного наповнювача й поверхнево-активних речовин: інертного неіоногенного та реакційноздатного низькомолекулярного поліаміноолігоаміду, що дозволило підвищити адгезійну міцність до скла та сталі у 3 - 4 рази й кислотостійкість - у 2 рази. Одержано закономірності регулювання реологічних властивостей, процесів твердіння, структури, біохімстійкості епоксидних композицій за одночасного використання аеросилу й обпаленого алюмосилікатного наповнювача, на базі яких розроблено тиксотропні, корозійностійкі, з 90 %-им бактерицидним ефектом епоксидні мастики для захисту бетонних і залізобетонних споруджень.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасний стан питання хімії та технології активних світлих наповнювачів і встановлено перспективність використання попередньо збагачених каолінів вітчизняних родовищ у складі захисно-декоративних лакофарбових матеріалів. Доведено принципову можливість і перспективність істотного покращання оптичних властивостей каолінів Просяновського родовища шляхом термоактивації (1 173 - 1 223 К протягом 1 год.). Зазначено, що їх білизна зростає на 3 - 5 %, насиченість тону зменшується у два рази у порівнянні з вихідними каолінами. Установлено оптимальний режим одержання композицій на основі каолінів. Доведено, що їх механоактивація у присутності поліметилфенілсилоксану супроводжується фізичною та хімічною адсобцією полімеру (до 2,77 - 3,35 мас. %). З урахуванням особливостей процесів фізико-хімічної взаємодії у системі поліметилфенілсилоксан - каолін розроблено склади базових захисно-декоративних лакофарбованих покриттів. Досліджено, що використання випалених каолінів у складі кремнійорганічних покриттів підвищує міцність у процесі удару (18 - 25 %), твердість і мікротвердість (8 - 27 %), покрівельну здатність (5 - 10 %), зменшує вологопоглинання (у 4 - 10 разів). На підставі проведених досліджень розроблено технічні умови ТУ У В. 2.7-249 819 7.345 - 2002 "Емаль кремнійорганічна КО-168МК" і випущено дослідну партію емалі.

  Скачати повний текст

Класифіковано епоксидні композиційні матеріали (ЕКМ)-системи на низько-, середньо- та високонаповнені, для кожної із груп показані домінуючі ознаки впливу, які відображаються на їх функціональних властивостях. Шляхом виділення структурних і функціональних складових ЕКМ і зв'язків між ними запропоновано моделі побудови полімерних систем з різним ступенем дисперсного наповнення. Узагальнено принципи створення та керованого функціонування ЕКМ-систем, а також методи їх контролю та діагностики властивостей. Розроблено основні варіанти управління процесами структуризації епоксидних композитів. Встановлено, що введенням у полімерну матрицю модифікаторів, а в полімерматричну мультинаповнену систему інгредієнтів, які виконують армувальну функцію, одержано матеріали із стабільними фізико-механічними характеристики в діапазоні низького, середнього та високого наповнення, а застосуванням високодисперсних добавок - досягнуто відповідні експлуатаційні характеристики на завершальному етапі їх створення. Проаналізовано методи регулювання триботехнічних характеристик ЕКМ варіюванням інгредієнтів системи (якісна та кількісна складові). Проведено дослідно-промислову перевірку та впроваджено розроблені матеріали з різним ступенем наповнення, різного функційного призначення.

  Скачати повний текст

Розроблено протикорозійний наповнювач з рослинних кісточкових відходів, що підвищує стійкість лакофарбових матеріалів, нанесених на іржу. Визначено хімічний склад кісточкових порошків та їх екстракційної частини. Установлено закономірності процесу взаємодії екстракційної частини порошкових перетворювачів іржі (ППІ) й іржі. Показано, що підвищення захисних властивостей лакофарбового грунту на його основі за умов експлуатації відбувається завдяки адгезійному механізму, який полягає в екстрагуванні хімічно активної частини ППІ у процесі вологонасичення лакофарбових матеріалів, що призводить до звуження капілярів покриття за умов набухання частинок наповнювача та сприяє гальмуванню дифузійних процесів на межі метал - покриття завдяки формуванню з іржею інертного шару низькорозчинних сполук. Розроблено технологію виготовлення ППІ, що базується на модифікації кісточкових порошків N-вмісними сполуками за методом механохімічного щеплення. Розроблено методику прискорених випробувань ефективності ППІ, що базується на визначенні швидкості корозії зразків з модельною іржею за поляризаційним методом у водних екстрактах кісточкових порошків. Базуючись на встановленому протикорозійному ефекті у сумішах ППІ з відомими пігментами, розроблено ефективні нетоксичні суміші для традиційних грунтів і формування іржі.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень, спрямованих на розроблення теоретичних основ і нового технологічного процесу виробництва заліза(ІІІ) гідроксиду, модифікованого карбамідоформальдегідними полімерами з відпрацьованих травильних розчинів за допомогою карбаміду з одержанням цінного продукту жовтого залізооксидного пігменту. Визначено кінетичні та технологічні закономірності процесів утворення, кристалохімічного перетворення, фільтрування, промивання та сушіння заліза(ІІІ) гідроксиду, модифікованого карбамідоформальдегідними полімерами. Визначено основні стадії, розроблено технологічний режим і технологічну схему виробництва заліза(ІІІ) гідроксиду, модифікованого карбамідоформальдегідними полімерами й одержання супутнього цільового продукту - амонію сульфату.

  Скачати повний текст

За розробленою методикою досліджено вплив дисперсних часток наповнювачів різної природи в епоксикомпозитах на геометричні розміри та характеристики структури зовнішніх поверхневих шарів на межі поділу фаз наповнювач - зв'язувач. Встановлено, що залежно від природи дисперсних часток на межі поділу фаз формуються зовнішні поверхневі шари з різним ступенем зшивання та протяжністю, які визначають властивості композитних матеріалів і покриття на їх основі. Досліджено вплив природи наповнювача на швидкість структуроутворення й об'єм зовнішніх поверхневих шарів у процесі формування епоксикомпозитів. Вперше з використанням розробленого методу оптичного аналізу геометричних розмірів і характеристик структури зовнішніх поверхневих шарів у композитних матеріалах досліджено ступінь зшивання матриці навколо наповнювача у зовнішніх поверхневих шарах. Встановлено вплив введених у зв'язувач двокомпонентних наповнювачів різної природи на підвищення ступеня зшивання матриці у зовнішніх поверхневих шарах і підвищення експлуатаційних характеристик епоксикомпозитів. На підставі результатів експериментальних досліджень створено нові композитні матеріали та покриття на їх основі з підвищеними експлуатаційними характеристиками, стабільними у процесі роботи обладнання.

  Скачати повний текст

Розроблено метод модифікування нафтових бітумів нафтополімерними смолами (НПС). Вивчено основні закономірності та запропоновано механізм процесу сумісного окиснення іудронів і нафтополімерних смол, а також процесу компаундування товарних бітумів і НПС. Розроблено метод одержання нафтополімерних смол з функційними групами (карбоксильними, гідроксильними, епоксидними) та використано їх для модифікування бітумів і створення захисних покрить. Запропоновано наукові основи технології процесів одержання НПС з функційними групами, а також бітумів, модифікованих нафтополімерними смолами. Встановлено можливість практичного використання нафтополімерних смол для модифікування бітумів і одержання захисних покрить.

  Скачати повний текст

Досліджено питання підвищення стійкості пігментних забарвлень до мокрого тертя й екологічної чистоти технології та надрукованої продукції за умов зниження витрат на друкування, що дає змогу розширити асортимент тканин, які можуть колоруватися пігментами. Задача щодо підвищення стійкості забарвлень до фізико-механічних дій вирішено завдяки використанню як зв'язувального промотованих акрилових сополімерів, тобто полімерів, що містять у макромолекулі групи - промотори адгезії. Застосування зв'язувальних на основі промотованих полімерів забезпечує підвищення міцності полімерних плівок і адгезійного комплексу "полімерна плівка - текстильний матеріал", створює кращі умови для реакцій "зшивання", більшою мірою сприяє використанню зшивальних препаратів і зменшенню кількості формальдегіду. На основі промотованого зв'язувального розроблено хімічний склад для друкування текстильних матеріалів пігментами, відмінність якого полягає у тому, що компонентами друкарського складу є різні за групами активності предконденсати термореактивних смол (ПТРС). Це забезпечує формування композиційної полімерної плівки сітчастої структури, для чого поряд зі зшиванням макромолекул створено умови для додаткового смолоутворення. Для забезпечення "роботи" предконденсатів термореактивних смол у двох напрямках визначено ефективну систему каталізаторів. Застосування комплексу прийомів дозволило підвищити ефективність пігментної технології, зокрема одержати забарвлення, що відрізняється високою стійкістю. Запропоновано також малокомпонентний пігментний склад, який не містить ПТРС, а саме: склад на основі самозшивального полімеру, який забезпечує одержання екологічно чистої надрукованої продукції.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше встановлено й обгрунтовано позитивний вплив комплексної ультразвукової обробки на попередній стадії формування композитів, суть якої полягає в обробленні окремо епоксидної композиції на повітрі, а волокнистого наповнювача у водному середовищі. Доведено, що застосування такої обробки з подальшим введенням твердника, за умов оптимального вмісту дисперсного наповнювача феромагнітної природи - газової сажі, на 20 - 35% підвищує адгезійну, когезійну міцність і модуль пружності епоксидних композитних матеріалів (КМ), незалежно від хімічної природи волокон тканин. Розроблено адгезійний шар, що першим наноситься на металеву основу, який містить 60 мас. ч. діоксиду титану та 40 мас. ч. коричневого шламу на 100 мас. ч. епоксидної смоли ЕД-20. Розроблено технологію формування епоксикомпозитів з використанням комплексної ультразвукової обробки волокнистого наповнювача у водному середовищі й епоксидних композицій з дисперсними частками на повітрі. На підставі проведених досліджень розроблено нові багатошарові захисні покриття для захисту технологічного устаткування від корозії та спрацювання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано позитивний вплив електроіскрового гідроудару на експлуатаційні характеристиками епоксикомпозитів, наповнених полідисперсними наповнювачами різної магнітної природи. Доведено, що використання електроіскрової обробки епоксидної смоли з подальшим введенням пластифікатора, твердника та біодисперсного наповнювача з оптимальним вмістом забезпечує підвищення фізико-механічних і теплофізичних властивостей композитів на 10 - 20 %, адгезійних - на 20 - 38 %. Досліджено кінетику зростання внутрішніх напружень на різних етапах формування композитів на основі спеціально розробленої методики. Описано технологію формування епоксикомпозитних матеріалів та покриттів, а також технологію модифікації електроіскровим легуванням основи з подальшою обробкою електроіскровим гідроударом інгредієнтів епоксидної матриці.

  Скачати повний текст