На підставі дослідження впливу модифікування дисперсних частинок компонентами пластифікованого епоксидного зв'язувача встановлено, що змочування дисперсних частинок епоксидним олігомером з наступною їх термічною обробкою суттєво поліпшує фізико-механічні та теплофізичні властивості композитів. Встановлено, що природа волокнистого та дисперсного наповнювача, а також нова технологія модифікування композицій (модифікування частинок дисперсного наповнювача епоксидним олігомером з наступним ультрафіолетовим опроміненням композиції), прискорюють перебіг процесів структуроутворення матеріалів і підвищують їх когезійну міцність. Методом математичного планування експерименту визначено оптимальний склад і технологічні режими комплексного модифікування дисперсних частинок і композицій в цілому, що дозволяє спрямовано керувати кількістю полімера, який переходить у стан зовнішніх поверхневих шарів, що сприяє підвищенню експлуатаційних характеристи композитів. З метою зменшення повзучості матеріалів за умов впливу агресивних середовищ обгрунтовано необхідність використовувати двошарові епоксидні композитні "гібридні" матеріали, які містять скляні та базальтові тканини. Для покращення експлуатаційних характеристик композитів наведено рекомендації щодо використання у вигляді проміжного шару опроміненого ультрафіолетом пластифікованого епоксидного зв'язувача, що містить попередньо модифіковані епоксидним олігомером дисперсні частинки наповнювача.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні та практичні засади формування високоефективних полімерних покриттів бар'єрного типу, армованих базальтовим пластівчастим наповнювачем з активними центрами на поверхні, які визначають взаємозв'язок фізико-хімічних процесів на межі полімер - базальт з захисними властивостями покриттів. Визначено принципи термоокиснювальної активації вихідної базальтової луски та визначено закономірності впливу високотемпературної обробки на основні фізико-хімічні, структурні та фазові перетворення, які відбуваються у матеріалі частинок. Розвинуто принципи хімічної модифікації, які дозволяють розробити нові зв'язувальні полімеризовані матеріали для товстоплівкових покриттів з ругульованими властивостями. Установлено закономірності й особливості впливу активності поверхні, концентрації та розмірів базальтових частинок на релаксаційні процеси. Запропоновано способи та технологічні режими одержання ефективних полімерних композицій для захисних покриттів. Визначено області використання цих покриттів. Одержано позитивні результати довгострокової експлуатації певних конструкцій і споруд (днищ суден, гальванічних ванн, трубопроводів) з захисними покриттями нового класу.

  Скачати повний текст