За агроекологічних умов Полісся вдосконалено основні елементи технологій вирощування багаторічних трав і льону-довгунцю, зважаючи на їх екологізацію та зниження витрат енергоресурсів. Доведено, що застосування альтернативних систем удобрення та способів мінімалізованого обробітку грунту позитивно впливає на вирішення екологічних проблем - збереження та підвищення родючості сірих опідзолених грунтів, зростання біоенергетичного коефіцієнта посіву в польовій сівозміні, зниження антропогенного навантаження на агроекосистему. Досліджено вплив застосування безполицевого обробітку й альтернативних традиційних систем удобрення на агрофізичні властивості сірих опідзолених грунтів. Визначено вплив вищезазначених елементів систем землеробства на забруднення грунту важкими металами, надходження їх у продукцію рослиництва. Розраховано коефіцієнти переходу важких металів у зерно озимої пшениці.

  Скачати повний текст

За результатами аналізу та узагальнення експериментальних даних уперше теоретично обгрунтовано доцільність сумісного застосування довготривалої ресурсоощадної системи обробітку грунту та органо-мінеральних добрив у польовій сівозміні. Установлено, що використання зазначених агрозаходів дає змогу підвищити вміст рухомого фосфору (за Кірсановим) під час вирощування озимого ячменю, льону олійного, картоплі у середньому з 35 до 294 мг/кг грунту, вуглецю - з 0,49 до 2,6 %, загального азоту - з 0,092 жл 0,299 % відповідно. Доведено позитивний вплив органо-мінеральної системи удобрення чорноземів південних та дерново-підзолистих грунтів, що дає змогу врівноважувати процеси мінералізації та гуміфікації. Показано, що за умов вирощування озимого ячменю, льону олійного та картоплі у сівозміні важливим способом відновлення родючості грунту є післяжнивне вирощування у польових сівозмінах проміжних культур для одержання сидерату, що забезпечує надходження у грунт 10 - 15 т/га зеленого добрива.

  Скачати повний текст

Наведено агроекологічну характеристику впливу тривалого застосування добрив і вапна за умов стаціонарного досліду, розпочатого у 1965 р. на ясно-сірому лісовому поверхнево оглеєному грунті на будову, властивості грунтового профілю, його зміну, нагромадження валових і рухомих форм важких металів та їх розподіл за генетичними горизонтами у разі тривалого хімічного навантаження. Досліджено трансформацію гумусового стану, мікробіологічних, фізико-хімічних, агрохімічних властивостей за різних систем удобрення та вапнування, визначно їх вплив на урожайність і продуктивність культур сівозміни. Виявлено, що тривале мінеральне удобрення (понад 40 років) супроводжується скороченням гумусового горизонту, зростанням кислотності та вмісту сполук рухомого алюмінію, перевищенням ГДК рухомої міді, що призводить до втрати екологовідтвірних функцій ясно-сірого лісового поверхнево оглеєного грунту та розвитку деградаційних процесів.Встановлено, що покращення кислотно-основних властивостей під впливом комплексного внесення мінеральних добрив, гною та вапна супроводжується оптимізацією поживного режиму, що забезпечує рівень продуктивності 4,02 - 4,50 т/га з.о. Доведено, що застосування тільки мінеральних добрив на даному грунті є економічно й енергетично недоцільним агрозаходом, що призводить до зниження його родючості, підвищення кислотності та втрати екологовідтвірних функцій і зменшення продуктивності культур.

  Скачати повний текст

Вивчено ефективність застосування продуктів вермикультивування за умов Західного Лісостепу. Визначено коефіцієнти гуміфікації органічних добрив та розраховано баланс гумусу темно-сірих грунтів у разі внесення вермикомпосту. Науково обгрунтовано та запропоновано зазначеному виробництву норму насичення сівозміни вермикомпостом для забезпечення бездефіцитного балансу гумусу. Оцінено ефективність застосування продуктів вермикультивування, їх вплив на фітосанітарний стан та забур'яненість посівів, розвиток та продуктивність сільськогосподарських культур.

  Скачати повний текст

Вивчено ефективність азотних добрив і нетрадиційних способів поліпшення азотного живлення рослин у взаємозв'язку з азотним режимом і гумусовим станом чорнозему типового. Встановлено закономірності дії та післяді азотних добрив протягом трьох вегетаційних періодів. Проаналізовано ефективність використання амонійно-кальцієвих дотацій у вигляді сірчанокислих солей кальцію та амонію як неодмінну умову оптимізації азотного режиму за умов стабільного гумусового стану грунту. Підтверджено доцільність внесення у грунт амонійнасиченого цеоліту як повільнодіючого азотного добрива та речовини, що сприяє збереженню первинних азотно-гумусових параметрів грунту.

  Скачати повний текст

Удосконалено технології збереження та підвищення родючості дерново-підзолистого супіщаного грунту, врожаю й якості сільськогосподарських культур шляхом застосування органо-мінеральних та альтернативних добрив у чотирипільній зернопросапній сівозміні за умов радіаційного забруднення Центрального Полісся України. Доведено, що органо-мінеральні системи удобрення, в тому числі альтернативні з екобіомом та агровіткором, забезпечують підвищення родючості грунту, позитивний баланс гумусу й елементів живлення (NPK), підвищують біологічну активність грунту, сприяють кращому росту та розвитку рослин, підвищенню врожайності сільськогосподарських культур на 65 - 67 %, тенденцію зниження питомої активності радіонуклідів на 13 - 39 %. Зазначено, що ці альтернативні добрива є найбільш енергетично вигідні та забезпечують відповідно коефіцієнт енергетичної активності 4,58 та 4,15.

  Скачати повний текст

На підставі результатів стаціонарного досліду, започаткованого в 1965 р. на ясно-сірому лісовому поверхнево оглеєному грунті вивчено закономірність довготривалого впливу (протягом п'яти семипільних ротацій) різних систем удобрення та вапнування у сівозміні на агрохімічні властивості, поживний режим, урожай та якість зеленої маси кукурудзи на силос. Визначено, що використання самих мінеральних добрив є економічно та біоенергетично недоцільним заходом та призводить до зниження родючості. З застосуванням термодинамічних методів досліджень буферних властивостей грунту встановлено низьку стійкість ясно-сірого поверхнево оглеєного грунту до антропогенних навантажень, зокрема, кислотного, фосфатного та калійного впливів. Запропоновано використовувати для розрахунку оптимально-необхідних норм добрив і вапна параметри буферних властивостей ясно-сірого лісового грунту як високоінформативні критерії оцінки стану його родючості.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано зміну гумусового стану й агрохімічних показників дерново-підзолистого супіщаного грунту за довготривалого (35 років) застосування різних систем удобрення. Запропоновано системи удобрення, які забезпечують високу продуктивність і відтворення родючості грунту. Показано, що довготривале застосування гною та мінеральних добрив спричинило зміни не тільки вмісту гумусу, але й його якісного складу. Визначено вплив добрив на фізико-хімічні показники та зміну поживного режиму грунту та міграцію основних елементів живлення за грунтовим профілем.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано технологію структурування староорних осушуваних торфовищ. Створено органо-мінеральний грунт й одержано високоякісний корм багаторічних трав за умов їх тривалого вирощування на одному місці та використання потенціальної родючості органогенних грунтів. Доведено, що структурування органогенного горизонту підстилаючою породою забезпечує значне покращання водно-фізичних властивостей, поживного режиму та зменшення мінералізації органічної маси новоствореного органо-мінерального грунту.

  Скачати повний текст

Досліджено тривалий вплив систем обробітку грунту в поєднанні з мінеральними та органо-мінеральними добривами, сидератами і соломою на основні агрофізичні, біологічні та агрохімічні показники родючості грунту, забур'яненість посівів та урожайність сільськогосподарських культур, економічну та енергетичну ефективність. Встановлено однакову ефективність органічних та мінеральних добрив під час комбінованої та ресурсозберігаючої систем обробітку в сівозміні, що дозволяє обмежитись економічно вигіднішим мілким обробітком дисковими знаряддями під озиму пшеницю після еспарцету та забезпечити сталу врожайність зерна високої якості. За такого поєднання ефективно використовується післядія сидератів і соломи в сівозміні, забезпечується підвищення основних показників родючості грунту з ознаками розширеного відтворення. Подальше зростання врожайності озимої пшениці проявляється на фоні диференційованого хімічного контролю бур'янів у сівозміні.

  Скачати повний текст

Визначено вплив різного ступеня інтенсивності агрохімічного навантаження на продуктивність і токсикологічний стан агрофітоценозу з використанням гороху як тест-культури в зерно-просапаній сівозміні на темно-сірому опідзоленому грунті. Установлено закономірності змін основних показників родючості даних грунтів залежно від ступеня інтенсивності агрохімічного навантаження зерно-просапаної сівозміни північного Лісостепу. Досліджено вплив добрив і пестицидів на стан мікробного ценозу, з'ясовано роль поверхнево активних речовин у формуванні поживного режиму, виявлено особливості перерозподілу біогенних елементів у зоні аерації темно-сірого опідзоленого грунту. Установлено продуктивність агроценозу та зміни агрохімічних показників родючості дослідженого грунту за умов заорювання побічної продукції рослинництва.

  Скачати повний текст

Вивчено питання зміни ефективної та потенційної родючості сірого лісового пилувато-легкосуглинкового грунту північного Лісостепу за умови систематичного (протягом 40-ка років) застосування органічних і мінеральних добрив у зерно-буряковій сівозміні та припинення їх внесення упродовж 4-х років. Установлено вплив традиційних систем удобрення (мінеральної, органічної та органо-мінеральної) та перспективних систем удобрення - з залученням побічної продукції рослинництва на зміну фізико-хімічних і агрохімічних властивостей грунту, а також продуктивність і якість культур ланки сівозміни (кукурудзи та силос-озимого жита - гороху). Визначено баланс основних біогенних елементів у системі "рослина - добриво". Обгрунтовано економічно доцільний ступінь насичення зерно-бурякової сівозміни мінеральними добривами за помірних доз (194 - 261 кг NPK на 1 га сівозмінної площі) на фоні 12 т/га гною за вирощування культур ланки сівозміни.

  Скачати повний текст

Встановлено рівень, на якому стабілізується загальний вміст органічної речовини в чорноземі опідзоленому, коли культури польової сівозміни тривалий час не удобрюються та доведено досить значний вплив кислотності грунту на кількісні зміни лабільних власне гумусових речовин. Вперше, з використанням розчину NaI, вивчено кількісні характеристики негуміфікованих органічних решіток та уточнено особливості трансформації фракційних складових органічної речовини чорнозему опідзоленого після тривалого застосування добрив у польовій сівозміні. З'ясовано вплив систематичного застосування добрив на засміченість чорнозему опідзоленого насінням бур'янів і забур'яненість посівів озимої пшениці. Вивчено стан заселеності чорнозему опідзоленого дощовими черв'яками й уточнено характер змін окремих показників біологічної активності грунту під впливом тривалого застосування добрив. Уточнено закономірності зміни кислотності та поживного режиму чорнозему опідзоленого й урожайності та якості продукції культур польової сівозміни під дією різних систем удобрення та насиченості добривами в сівозміні. Визначено дози й обгрунтовано систему застосування добрив, які забезпечують стабільні, економічно виправдані врожаї сільськогосподарських культур для даного регіону та типу грунту.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив наслідків застосування нового виду азотних добрив сульфат-гумат амонію (СГА) на екологічний стан компонентів агроценозів Полісся та Лісостепу. Проведено комплексну екотоксилогічну оцінку потенційного та фактичного ризику застосування СГА. Виявлено селективні закономірності впливу застосування СГА на поведінку рухомих форм важких металів у орному горизонті та міграцію їх за профілем, висвітлено закономірності міграції важких металів до рослинницької продукції. Вивчено вплив застосування СГА на ферментативну активність поліфенолоксидази та пероксидази грунту. Показано протекторну дію СГА щодо важких металів на підставі застосування моделі динаміки рухомості важких металів.

  Скачати повний текст

Уперше за умов Правобережного Лісостепу України встановлено вплив вапнування на фоні тривалого (35 років) застосування різних доз органічних і мінеральних добрив та їх поєднання на зміну кислотно-основних властивостей чорнозему опідзоленого важкосуглинкового, його поживний режим, баланс кальцію, урожайність сільськогосподарських культур, якість продукції та продуктивність ланок польової сівозміни. Установлено динаміку змін кислотності грунту за його профілем, а також розраховано баланс кальцію в грунті польової сівозміни за умов тривалого застосування різних доз добрив і систем удобрення. Визначено вплив вапнування на зміну параметрів показників родючості грунту (рухомість макро- і мікроелементів, біологічну активність грунту, його структуру). Виявлено, що застосування дефекату на фоні органічних і мінеральних добрив підвищує в прямій та післядії врожайність культур польової сівозміни, за цього покращується якість урожаю.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень впливу вуглеамофоски на окремі показники родючості темно-сірого опідзоленого грунту та інтенсивність фізіолого-біохімічних процесів у рослинах. Встановлено, що удобрення вуглеамофоскою ("Текос-3") сприяє підвищенню врожайності моркви столової на 40 %, покращанню біологічної цінності та здатності до тривалого зберігання отриманої продукції. Визначено раціональні дози, проведено економічну й енергетичну оцінку внесення вуглеамофоски окремо та в поєднанні з вермикомпостом.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив різної глибини зяблевої оранки на фоні тривалого застосування різних систем удобрення під цукрові буряки на умови вирощування, питання підвищенню врожайності та якості коренеплодів. Встановлено, що за умов Правобережного Лісостепу України на чорноземі опідзоленому важкосуглинковому з метою поліпшення агро-фізичних і фізико-хімічних показників родючості, зниження забур'яненості та підвищення продуктивності цукрових буряків, доцільно періодично проводити поглиблення зяблевої оранки до 40 см, особливо на фоні тривалого застосування органо-мінеральної або органічної систем удобрення в сівозміні з обов'язковим рядковим внесенням фосфорних добрив.

  Скачати повний текст

Уперше за умов Правобережного Лісостепу України розроблено систему удобрення ярої м'якої пшениці на чорноземі опідзоленому, що передбачає внесення азотних добрив навесні перед сівбою за результатами грунтової діагностики та, за необхідності, з метою підживлення за результатами листкової діагностики портативним приладом "N-тестер", що забезпечує підвищення врожаю та високу окупність мінеральних добрив. Установлено закономірність впливу рівня родючості грунту, різних доз і строків внесення азотних добрив на зміни азотного режиму грунту, динаміку наростання надземної маси та засвоєння основних елементів живлення, формування врожаю зерна ярої м'якої пшениці та його якості. Удосконалено діагностику її азотного живлення за допомогою "N-тестера" та розроблено шкалу забезпеченості азотом.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень стосовно впливу тривалого (40 років) застосування різних доз і систем удобрення у польовій сівозміні на сезонні зміни основних агрофізичних властивостей чорнозему опідзоленого Правобережного Лісостепу України. Установлено параметри та характер сезонної трансформації щільності складення, водопроникності та інші водно-фізичні та фізико-механічні властивості грунту. Установлено позитивний вплив застосування органічних добрив на особливості змін структурно-агрегатного складу грунту та водостійкості його структури протягом вегетації. Проведено комплексну оцінку впливу тривалого застосування добрив на показники оструктуреності чорнозему опідзоленого. Установлено залежність показників фізичного стану грунту з вмістом гумусу та його компонентами, вмістом обмінного кальцію та магнію.

  Скачати повний текст

Вивчено закономірності та особливості формування азотного фонду чорнозему опідзоленого Правобережного Лісостепу України під впливом тривалого (35 років) застосування різних доз і систем удобрення у польовій сівозміні зерно-бурякового типу. Виявлено, що дане застосування добрив сприяє збереженню вмісту гумусу та детриту на значно вищому рівні, ніж у грунті варіанта без добрив, та підвищенню інтенсивності проходження мікробіологічних процесів. Виявлено, що заміна частини мінерального азоту на азот гною значно зменшує масштаби міграції. Визначено вплив добрив на урожай та якість продукції. Надано економічну оцінку їх застосування за різних доз і систем удобрення. Запропоновано екологозбалансовану систему застосування азотних добрив у польовій сівозміні, розглянуто принципові питання азотного фонду чорнозему опідзоленого, які дають можливість визначити шляхи регулювання азотного режиму грунту, що зводить до мінімуму вплив на навколишнє середовище.

  Скачати повний текст