Скачати повний текст

На підставі результатів досліджень виявлено, що обробка насіння овочевих культур біопрепаратами ФМБ 32-3 та БСП перед закладанням на зберігання поліпшує посівні властивості насіння та сприяє кращому розвитку розсади, одержаної з нього. Вивчено динаміку мікрофлори насіння овочевих культур у процесі зберігання під впливом даних біопрепаратів. Встановлено поступове зниження кількості бактерій та мікроміцетів на насінні. З епіфітної мікрофлори насіння помідорів виділено штами Bacillus sp.01-1 та Bacillus sp.01-2, які мають високу антагоністичну активність до грибів-фітопатогенів овочевих рослин. Доповнено методику Мочалова та Шерстобоєва з визначення фітотоксичності грунту ризосфери ваговим аналізом біомаси проростків.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичну спадщину, роль та місце українських вчених та практиків-аграріїв у здобутках сільськогосподарської науки у кінці XVIII - на початку XX ст. У контексті світового розвитку аграрної науки і техніки виявлено чинники зародження різних систем землеробства на території України. Обгрунтовано етапи та тенденції розвитку у кожному з них науково-практичних знань про системи землеробства. Висвітлено здобутки вітчизняних науковців - М.Ліванова, В.Я.Ломиковського, С.М.Виноградського, В.Л.Омелянського, О.О.Ізмаїльського у створенні комплексного вчення про системи землеробства в Україні.

  Скачати повний текст

Визначено основні закономірності та тенденції формування теорії та практики обробітку грунту. Розроблено періодизацію її історичного розвитку, охарактеризовано ранній, підготовчий, класичний та сучасний етапи. Запропоновано математичну модель системи грунт + грунтообробна техніка. Досліджено особливості формування та розвитку теорії та практики обробітку грунту у світовому контексті, зокрема на початковому етапі зародження землеробства, а також в античний період і добу середньовіччя. Висвітлено погляди провідних учених-агрономів щодо обробітку грунту, проведено дослідження основних етапів розвитку механічних засобів його агротехнічної обробки. Розглянуто сучасні наукові уявлення щодо мінімізації обробітку грунту та його подрібнення, а також підвищення ефективності добрив.

  Скачати повний текст

Досліджено історію становлення та розвитку основних способів обробітку грунту в регіоні протягом останніх двох століть та визначено шляхи його удосконалення на чорноземах лівобережного Лісостепу України на найближчу перспективу. На підставі опрацювання наукових праць князя В.О.Кудашева встановлено, що за умов полтавських грунтів і клімату під озимі слід застосовувати дрібний, а не глибокий обробіток. Узагальнено результати досліджень з обробітку грунту Полтавським дослідним полем з початку його заснування (1884 р.). Проаналізовано програми та результати наукових звітів про обробіток грунту Полтавською сільськогосподарськю дослідною станцією з 1910 р. до 1930 р. і рекомендовано основний обробіток грунту під озимі та ярі зернові культури вести не глибше 13 см. Узагальнено досвід обробітку грунту на станції з середини 1950-х до середини 1970-х рр. Наведено оцінку результатів впровадження в господарствах Полтавщини грунтозахисного безполицевого обробітку грунту з середини 1970-х рр. до кінця 1980-х рр., наведено оцінку сучасного стану його застосування сільськогосподарськими підприємствами області та запропоновано шляхи подальшого удосконалення. Поглиблено уявлення про ефективність поєднання глибинної оранки, поверхневого обробітку, систем удобрення та захисту рослин. Встановлено економічну та екологічну доцільність, а також біологічні особливості вирощуваних культур.

  Скачати повний текст

Розроблено й обгрунтовано агробіологічні основи підвищення продуктивності системи різноротаційних (4-5-6-пільних) сівозмін і родючості грунту південного степу України. Встановлено, що сівозміни з оптимальним насиченням, співвідношенням і розміщенням зернових та олійних культур (ОК), парів чистих і зайнятих залежно від удобрення, забезпечують стабільність виробництва зерна (пшениці та ячменю озимих, кукурудзи, гороху) насіння ОК (соняшнику, ріпаку озимого) і підвищення якості сільськогосподарської продукції. Проаналізовано вплив різноротаційних сівозмін і добрив на особливості водного та поживного режиму, щільність грунту, баланс гумусу та його трансформацію, активність розкладу льняного полотна у грунті, зменшення забур'яненості посівів сільськогосподарських культур (СГК) та негативного впливу хвороб і шкідників. Обгрунтовано значення рослинних решток та їх якості у формуванні запасів і балансу органічної речовини у грунті. Визначено залежність продуктивності, економічної та енергетичної ефективності різноротаційних сівозмін від різного насичення, співвідношення і розміщення СГК залежно від удобрення.

  Скачати повний текст

Вперше у короткоротаційних сівозмінах проведено комплексне екологічне оцінювання впливу тривалого застосування органічних (гній, солома, сидерат) і мінеральних добрив та їх поєднань на агроекосистему ясно-сірого лісового грунту за умов Полісся України. Встановлено зв'язок оптимальних параметів і нормативних показників агрофізичних, фітосанітарних і біотичних властивостей ясно-сірого лісового грунту Полісся з системою традиційного та "біологічного" ведення землеробства. Для Полісся України визначено поширення в орному шарі дощових черв'яків як одного з показників біологічної активності грунту за комплексного використання мінімалізованого обробітку грунту та "біологічного" ведення землеробства. Встановлено підвищення окупності одиниці мінеральних добрив за умов максимального залучення в біологічний кругообіг біогенних елементів побічної продукції рослин.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано можливості підвищення продуктивності ланок польової сівозміни шляхом використання мікробних препаратів для предпосівної інокуляції насіння за умов східного Степу України. Показано їх екологічну безпечність та істотні переваги у порівнянні з агрохімікатами. Виявлено, що застосування мікробних препаратів у ланках зернопросапної сівозміни без використання мінеральних добрив забезпечує підвищення урожаю у зернових одиницях до 10 ц/га. Показано позитивний вплив інокуляції на поліпшення структурних показників продуктивності сільськогосподарських культур та якість рослинної продукції. Встановлено, що застосування мікробних препаратів знижує поширення хвороб рослин. У разі використання мінеральних добрив виявлено тенденцію щодо зменшення вмісту рухомих форм азоту та фосфору у прикореневій зоні інокульованих рослин. Показано доцільність застосування мікробних препаратів, що сприяють перевазі процесів синтезу органічної речовини у прикореневій зоні сільськогосподарських культур над її мінералізацією. Відзначено, що низькі додаткові витрати та висока ефективність застосування мікробних препаратів зменшують собівартість сільськогосподарської продукції та підвищують рівень рентабельності її виробництва.

  Скачати повний текст

Досліджено агроекологічні особливості родючості змитих грунтів схилів різної експозиції та господарського призначення в підзоні чорноземів звичайних у зв'язку з їх генезисом і морфологією. Зазначено, що за допомогою індикаторних культур (гороху, ячменю) можна оцінити родючість грунтів схилів за профілем. На підставі даних про кількісний та якісний склад гумусу, азоту, фосфору, калію, фізико-хімічні властивості та ферментативну активність орних і цілинних грунтів схилів і плакору виявлено залежність між рівнем родючості грунтів схилів та еклогічними умовами. Встановлено, що в процесі грунтоутворення в грунтах схилів відбувається перерозподіл мікроелементів у грунтовому профілі: накопичення в гумусово-акумулятативному горизонті та акумуляція розчинної форми мікроелементів, зумовлена зміною кислотно-лужних умов. Доведено, що ефективна родючість грунтів схилів і плакору за профілем, виражена продуктивністю гороху та ячменю, визначається, переважно, орним шаром. За тривалого використання гумусово-перехідних горизонтів і породи продуктивність зазначених культур підвищувалася на 70 - 90 %, інколи вдвічі, що свідчить про мобілізацію поживних речовин грунту. Зроблено висновок, що споживання горохом та ячменем макро- та мікроелементів залежить від вмісту та доступності їх в грунті.

  Скачати повний текст

Агроекологічну ефективність препарату досліджено польовим, вегетаційним і лабораторним методами на фоні комплексного застосування різних доз, строків і засобів внесення мінеральних добрив. Встановлено оптимальні норми препарату для 33-х сільськогосподарських культур, розглянуто вплив ЗСС на схожість та енергію проростання насіння, величину врожаю та основні показники його якості, коефіцієнти використання рослинами поживних речовин грунту та мінеральних добрив, стан екологічної рівноваги у біотичному кругообігу речовин, нормативи затрат мінеральних затрат мінеральних добрив на формування одиниці врожаю та їх біоенергетичну ефективність. За результатами даних досліджень вперше розроблено проект КНД "Енергоресурсозберігаюча технологія обробки насіння захисно-стимулюючими сумішами природного походження".

  Скачати повний текст

За результатами аналізу та узагальнення експериментальних даних уперше теоретично обгрунтовано доцільність сумісного застосування довготривалої ресурсоощадної системи обробітку грунту та органо-мінеральних добрив у польовій сівозміні. Установлено, що використання зазначених агрозаходів дає змогу підвищити вміст рухомого фосфору (за Кірсановим) під час вирощування озимого ячменю, льону олійного, картоплі у середньому з 35 до 294 мг/кг грунту, вуглецю - з 0,49 до 2,6 %, загального азоту - з 0,092 жл 0,299 % відповідно. Доведено позитивний вплив органо-мінеральної системи удобрення чорноземів південних та дерново-підзолистих грунтів, що дає змогу врівноважувати процеси мінералізації та гуміфікації. Показано, що за умов вирощування озимого ячменю, льону олійного та картоплі у сівозміні важливим способом відновлення родючості грунту є післяжнивне вирощування у польових сівозмінах проміжних культур для одержання сидерату, що забезпечує надходження у грунт 10 - 15 т/га зеленого добрива.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень стосовно впливу застосування набору різних за біологічними особливостями та технологією вирощування зернофуражних культур у короткоротаційних сівозмінах на зміну агрофізичних властивостей грунту та запасів доступної вологи, на вміст гумусу у грунті, фітосанітарний стан посівів цукрових буряків, урожайність озимої пшениці, гороху, ячменю, кукурудзи та цукрових буряків, а також на продуктивність сівозмін і економічну ефективність їх використання. На підставі результатів досліджень рекомендовано впроваджувати сівозміни з високим насиченням кукурудзою та ячменем за одночасного використання підвищених норм гною чи загортання в грунт побічної продукції зернових культур з метою запобігання збідненню грунту за органічною речовиною.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Зроблено скринінг алелопатично активних сполук бур'янів і розроблено фіторегулятори з гербіцидною дією. З використанням відкритих рослин-донорів - осоту рожевого (Cirsium arvense (L) Scop.), суріпиці звичайної (Barbarea vulgaris R.Br), рутки лікарської (Furmaria officinalis L.) створено шість фіторегуляторів, які містять як діючу основу багатокомпонентну, синергетичну суміш фенольних сполук. Уперше досліджено хімічний склад цих рослин, виділено комплекс речовин ліпідної та фенольної природи, зокрема з високою рістінгібуючою активністю. Установлено, що калусна маса, одержана з коренів молодих проростків суріпиці та осоту, а також поживні середовища з-під калусів мають рістінгібуючі властивості. Теоретично обгрунтовано та підтверджено практично суттєву ефективність фіторегуляторів, які селективно інгібують проростання насіння бур'янів і практично не впливають на ріст і розвиток основних зернових культур. На базі синтетично відтвореної природної діючої речовини, виділеної з Cirsium arvense (L) Scop., розроблено препарат "Алметид", який за даними польових випробувань виявився ефективним у боротьбі з дводольними бур'янами у посівах ярого ячменю та озимої пшениці. На підставі вивчення персистентності фіторегуляторів показано, що вони практично повністю інактивуються в грунті через 25 - 30 діб: а синтетичний аналог природної сполуки алметид - через 45 діб. За результатами дослідження їх токсикологічних властивостей віднесено фіторегулятори до мало небезпечних сполук (IV клас небезпеки).

  Скачати повний текст

Вивчено особливості органогенезу амброзії полинолисткової, пилкоутворювальну здатність, насіннєву продуктивність та її шкодочинність у посівах польових культур з різною конкурентною здатністю (вико-вівсяна суміш у зайнятому пару; озима пшениця після зайнятого пару; кукурудза та зерно після озимої пшениці; ярий ячмінь після кукурудзи на зерно; кукурудза на силос після ячменю; озима пшениця після кукурудзи на силос і соняшник після озимої пщениці). Визначено забур'яненість посівів цих культур і потенційну засміченість грунту насінням амброзії полинолисткової та інших бур'янів залежно від умов вирощування. Обгрунтовано заходи інтегрованої боротьби з амброзією полинолистковою в посівах польових культур з урахуванням їх фітоценотичної здатності до пригнічення бур'янів. Доведено еколого-економічну ефективність розроблених заходів боротьби з бур'янами в агроценозах провідних культур.

  Скачати повний текст

Вперше за умов Правобережного Лісостепу України встановлено особливості росту амброзії полинолистої в агроценозах культур з різною фітоценотичною конкурентною здатністю, формування її насіннєвої продуктивності, негативний вплив кореневих виділень на проростання насіння культурних рослин. Визначено позитивну роль теплої та холодної стратифікації під час виведення насіння амброзії із фізіологічного стану спокою. Розроблено й екологічно обгрунтовано заходи хімічного контролювання амброзії в агроценозах сої.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено біологічні особливості розвитку пасльону чорного - Solanum nigrum L. і процеси забур'яненості в агрофітоценозах цукрових буряків. Виділено фенологічні фази розвитку пасльону чорного, визначено їх тривалість. Проаналізовано особливості проростання насіння бур'яну та його шкідливість у посівах цукрових буряків. Розроблено заходи ефективного контролювання пасльону чорного й інших бур'янів у посівах цукрових буряків на підставі поєднання хімічного (проведення трьох послідовних обприскувань баковою композицією гербіцидів: Бетанал Експерт, 27 % к.е. - 0,75 л/га + Голтікс, 70 % к.с. - 1 л/га + Сільвет - 0,06 л/га й одного - грамініцидом Пантера, 4 % к.е. - 1 л/га) та фітоценотичного (створення рівномірного посіву рослин цукрових буряків з густотою стояння 110 тис. шт/га на час проведення збирання урожаю коренеплодів) прийомів.

  Скачати повний текст

Вивчено ефективність застосування люпину жовтого як сидеральної культури в складі сівозміни за умов Західного Полісся України. Досліджено оптимальні параметри температури та вологості грунту в період посіву люпину з метою отримання максимального урожаю зерна та зеленої маси. Встановлено вплив якості насіннєвого матеріалу на продуктивність люпину жовтого. Вивчено процеси трансформації зеленої маси люпину в грунті, визначено коефіцієнти гуміфікації рослинних решток і розраховано баланс гумусу дерново-підзолистих грунтів під час запровадження сидеральної сівозміни. Оцінено ефективність запровадження сидеральної сівозміни на фітосанітарний стан полів, розвиток і продуктивність сільськогосподарських культур. Обгрунтовано енергетичну ефективність запровадження сидеральної сівозміни.

  Скачати повний текст

З метою підвищення рівня протипожежного захисту об'єктів агропромислового комплексу розроблено номограмний і комп'ютерний методи ідентифікації параметрів осередків за гніздового самонагрівання рослинної сировини та прогнозування критичного температурного режиму, які базуються на розв'язку зворотної задачі нестаціонарної теплопровідності. Розроблено методику визначення пожежонебезпечного режиму у насипу рослинної сировини у разі виникнення еволюційого осередку з радіусом, що зростає у часі. Створено математичні моделі для декількох квазістаціонарних осередків і осередків еволюційного типу. Одержано формули для визначення відстані між центрами осередків, коли можна не враховувати їх взаємовплив у разі установлення відстані від центра осередку до торця насипу, коли можна не враховувати межові умови. Наведено принципіальну схему системи ліквідації осередків самонагрівання на об'єктах зі зберігання та переробки рослинної сировини. Запропоновано рекомендації щодо підвищення пожежної безпеки об'єктів агропромислового комплексу.

  Скачати повний текст