Наведено результати п'ятирічних досліджень, які проведено у північному Лісостепу України, з вивчення закономірностей формування еколого-біологічної структури бобово-злакових травостоїв. Розроблено технологічні прийоми підвищення їх урожайності та продуктивного довголіття за рахунок підтримки на високому рівні у рослинних угрупованнях вмісту бобових компонентів шляхом підсівання їх в дернину на 2 та 3-му роках користування травостоями. На темно-сірих опідзолених грунтах розглянуто вплив підсівання бобових трав і різних фонів добрив на видовий склад сіяних ценозів, еколого-біологічні особливості та продуктивні властивості рослинних угруповань, якість трав'яного корму, нагромадження бобовими в травостоях симбіотичного азоту та рівні компенсації ним азоту мінеральних добрив, зміну фізико-хімічних і агрохімічних показників грунту. Встановлено алелопатичний вплив бобових трав на підсіяні компоненти інших видів даної групи рослин та ідентифіковано інгібуючі фізіологічно активні речовини, до яких відносяться фенольні сполуки, у першу чергу фенолкарбонові кислоти з групи оксикоричневих кислот - кумарових і ферулових. На підставі вивчення прояву дії фізіологічно активних речовин рослинних виділень різними видами обгрунтовано найкращі пари бобових трав для заміни за повторного підсівання у часі вихідного компоненту з метою послаблення аутоінтоксикації та підвищення ефекту від підсівання бобових трав. Розглянуто економічні й енергетичні аспекти застосування розроблених технологічних прийомів поліпшення угідь за допомогою використання бобових як важливого фактора підвищення білковості кормів і залучення у біологічний кругообіг екосистем найдешевшого симбіотичного азоту.

  Скачати повний текст

Визначено закономірності формування еколого-біологічної структури злаково-бобових травостоїв і розроблено технологічні прийоми підвищення їх продуктивності. На темно-сірих опідзолених сильнозмитих грунтах вивчено вплив різних технологій передпосівного обробітку грунту, рівнів удобрення та стимуляторів росту на видовий склад, еколого-біологічні особливості та продуктивні властивості рослинних угруповань, якість трав'яного корму. Розроблено технологічні прийоми застосування біостимуляторів росту рослин з метою підсилення процесу азотфіксації в кореневій зоні багаторічних трав, більш інтенсивного надходження біологічного азоту в рослини, підвищення урожайності злаково-бобових травостоїв, якості корму. Розраховано економічні й енергетичні показники застосування запропонованих технологічних прийомів створення високопродуктивних травостоїв на еродованих грунтах за рахунок підвищення ефективності використання на них бобових багаторічних трав - важливого фактора збільшення білковості кормів і залучення у біологічний кругообіг екосистем симбіотичного азоту.

  Скачати повний текст

Виявлено залежності формування врожаю конюшини лучної за різної густоти рослин у підпокривних посівах. Визначено величини фотосинтетичного потенціалу конюшини лучної за умов зрошення залежно від густоти посіву та доведено можливість підвищення коефіцієнта використання ФАР. Встановлено якісні показники корму залежно від умов створення агрофітоценозів. Проведено економічний та біоенергетичний аналіз, обгрунтовано доцільність застосування удосконаленої технології вирощування конюшини лучної за умов зрошення на сірих лугових грунтах правобережного Лісостепу.

  Скачати повний текст

Вперше за умов північної частини зони Степу розроблено прийоми комбінованого використання люцерни на корм та насіння, що базуються на суцільних покривних і підсіяних широкорядних посівах. Запропоновано нові співвідношення норм висіву люцерни та редьки олійної у разі покривного вирощування, а також озимих і ярих культур за умов підсіву їх у травостій люцерни. Доведено високу ефективність її вирощування в агроценозі з досліджуваними культурами. Обгрунтовано економічну доцільність застосування нових способів вирощування люцерни на корм та насіння.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та практично доведено можливість одержання сталих урожаїв насіння люцерни на незрошуваних землях. Розроблено ефективні заходи, спрямовані на підвищення насіннєвої продуктивності, зменшення енерговитрат на вирощування люцерни, збагачення грунту кореневими рештками культури та біологічним азотом. Встановлено кореляційні зв'язки між урожаєм насіння й основними факторами, які впливають на його формування. Розроблено екологічно безпечну ресурсозберігальну технологію удобрення люцерни на незрошуваних землях, розраховано баланс елементів живлення. Визначено ефективність позакореневого підживлення рослин азотом у фазу плодоутворення культури. Досліджено реакцію люцерни, зокрема, у формуванні кореневої системи, на способи основного обробітку грунту. Розраховано баланс гумусу та грошовий еквівалент підвищення грунтової родючості. Обгрунтовано доцільність застосування на насінниках люцерни регуляторів росту рослин з метою раціонального використання фотосинтетичної активної радіації та гідроресурсів, послаблення негативної дії несприятливих погодних умов. Визначено оптимальний строк сівби та запропоновано надійні заходи захисту люцерни від бур'янів. Проведено комплексне оцінювання сортового складу люцерни, якості урожаю надземної біомаси сортів культури, тривалості використання посівів на насіння.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного оцінювання сортозразків конюшини лучної різного еколого-географічного походження за сінокісного та пасовищного способів використання. Встановлено динаміку накогромадження й особливості формування кормової цінності зеленої маси за укосами за сінокісного та пасовищного способів використання. Виявлено кореляційні зв'язки між кормовою та насіннєвою продуктивністю й елементами їх структури. Встановлено характер успадкування господарсько-цінних ознак гібридів конюшини лучної. Проведено порівняльне оцінювання кормової та насіннєвої продуктивності виділених селекційних номерів і визначено економічну ефективність їх вирощування.

  Скачати повний текст

Вивчено популяційну структуру семи ценозотвірних видів лучних злаків: Dactylis glomerata L., Festuca pratensis Huds., Phleum pratense L., Deschampsia cespitosa L. P. Beauv., Alopecurus pratensis L., Elytrigia repens (L.) Nevski., Bromopsis inermis (Leyss.) Holub. за умов пасовищної, фенісиціальної та рекреаційної дигресії. Дослідження здійснено у регіоні р. Сули на Сумщині. Виявлено 286 видів трав'янистих судинних рослин 50-ти родин, з 15-ти - мають статус рідкісних і тих, що потребують охорони. На підставі результатів фенологічних спостережень показано, що у досліджених видів злаків за градієнтами антропогенної трансформації лучних фітоценозів відбувалось зміщення термінів проходження фенофаз. На фоні пасквального та фенісиціального градієнтів описано закономірності сезонної динаміки надземної зеленої фітомаси, загальної кущистості та площі листкової поверхні. З'ясовано, що досліджені злаки певною мірою змінювали вікову структуру популяцій за пасквальних та меншою - фенісиціальних навантажень, за цього їх вікові спектри стійко зберігали свої особливості. Установлено, що віталітетна структура популяцій статистично достовірно змінювалась за пасквальним, фенісиціальним і рекреаційним градієнтами. Визначено, що стосовно всіх досліджених рослин, крім D. cespitosa, категорії популяцій змінювалися, зокрема процвітаючих - на рівноважні і депресивні, з відповідним зниженням індексу якості Q. Відзначено, що в цілому реакція різних видів злаків (у межах їх дослідженої групи) на різні форми користування лучними угрупованнями була суто індивідуальною. Розроблено пропозиції щодо охорони заплавних лук р. Сули та оптимізації системи їх господарського використання.

  Скачати повний текст

Наведено результати оцінки за умов західного Лісостепу України продуктивності бобово-злакових травостоїв, якості корму, економічної та біоенергетичної ефективності експлуатації угідь відповідно до способів сівби травосуміши, режиму використання пасовища, удобрення та інокуляції насіння злакових трав. Встановлено, що оптимізація розміщення компонентів травосуміши на площині дозволяє створити кращі умови росту і розвитку бобових трав, зменшити їх конкуренцію із злаками та підвищити продуктивність угідь. Доведено, що найбільш раціональним способом використання перерослого травостою пасовищ є його скошування у фазі виходу злаків у трубку для приготування силосу та сінажу. З'ясовано, що обробка насіння злакових трав активними штамами асоціативних азотфіксаторів у поєднанні з повним мінеральним удобренням позитивно впливає на врожайність травостою. Запропоновано у процесі створення бобово-злакових культурних пасовищ висівати багаторічні трави стрічково: два рядки злаки + один рядок бобові або врозкид. Під час загінного випасу великої рогатої худоби рекомендовано п'ятиразове сінокісно-пасовищне використання невипасених у першому циклі загонів, що дозволяє ефективно експлуатувати пасовищні угіддя без зниження якості одержаних кормів. За умов дефіциту енергетичних, фінансових ресурсів, з метою зменшення забруднення довкілля доцільно поєднувати повне мінеральне удобрення з інокуляцією насіння злакових трав, що забезпечить у перші роки використання економію 25 кг д.р. азоту на кожному гектарі пасовищ.

  Скачати повний текст

Для центрального Лісостепу України за умов природного зволоження удосконалено технологію створення різнотипних травостоїв для культурних пасовищ, яка дає змогу поєднувати мінеральний і біологічний азот, подовжувати період використання травостою в пасовищній стиглості на 10 - 15 днів. Уперше доведено позитивну роль сидератів, зокрема, гірчиці білої та люпину білого у створенні сіяних укісно-пасовищних травостоїв за наявних гідротермічних ресурсів регіону. Установлено роль лядвенцю рогатого та козлятнику східного у формуванні укісно-пасовищних травостоїв, їх продуктивності, поліпшенні якості корму та економії енерговитрат. Розроблено оптимальні режими початку випасання тварин на сіяних травостоях і надано кормову й економічну оцінку укісному й пасовищному їх використанню.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості внутрішньопопуляційної мінливості основних господарсько-цінних ознак у разі інтенсивного комплексного (сінокісного та імітації пасовища) використання. Установлено динаміку накопичення зеленої маси за умов імітації пасовища, підібрано форми, які дають стабільний урожай за циклами. Виявлено групи кореляційних плеяд, що дають змогу обгрунтувати можливість створення сортів з високими показниками кормової та насіннєвої продуктивності. На базі вивчення кореляційних зв'язків кормової продуктивності та елементів, які її визначають, запропоновано напрямок селекції на створення високопродуктивних пасовищних форм. Виявлено динаміку накопичення радіоцезію сортозразками даної рослини за різних типів використання та вміст ціаноглюкозидів залежно від погодних умов і укосів. За результатами господарської оцінки рослин колекційних зразків і місцевих форм лядвенцю рогатого відібрано генетичні джерела для використання в практичній роботі зі створення нового вихідного матеріалу та сортів, пристосованих до умов Полісся та з підвищеною пластичністю. Створено новий селекційний матеріал, адаптований до умов Полісся та Лісостепу. Установлено характер успадкування та коефіцієнт успадкованості деяких ознак у гібридах першого покоління.

  Скачати повний текст

У дисертації викладено результати досліджень по розробці енергозберігаючої системи виробництва кормів у зеленому конвейєрі для літньо-осіннього використання за рахунок поєднання багаторічних трав і сумішок однорічних культур без розширення їх асортименту. Вивчено ефективність низьких доз азотних добрив при підживленнях багаторічних трав та при внесенні цих добрив під сумішки однорічних культур у весняних та літніх (ранніх та пізніх) посівах; вивчено вплив строків сівби сумішок однорічних культур на їх продуктивність; рекомендовано компоненти у залежності від строків сівби у літній період. Дається енергетична та економічна оцінка вирощування кормових культур в експериментальній прифермській сівозміні.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виявлено основні природні чинники, які впливають на формування лучних біогеоценозів Українських Карпат. Встановлено закономірності зміни лучних біогеоценозів (їх продуктивності та видового складу) від фізико-хімічних властивостей грунтів. Розглянуто зміну травостану гірських лук залежно від висоти над рівнем моря. Досліджено вплив вапнування на фізико-хімічні властивості грунтів, а також доз і складу кальцієвмісних сполук у процесі внесення на поверхню грунту на видовий склад і продуктивність травостану лук. Наведено методику вирощування рослин у водних культурах на вегетаційних пластинах з метою нівелювання буферних властивостей поживних розчинів.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та практично реалізовано шляхи вдосконалення конвеєрного виробництва зелених кормів за рахунок створення різночасно достигаючих однорічних агрофітоценозів ранніх та пізніх ярих культур. Розроблено агрофітоценози ранніх ярих злакових, зернобобових і капустяних культур для конвеєрного виробництва кормів у період між першим і другим укосами багаторічних трав упродовж 35 - 40-ка днів. Розроблено й апробовано агрофітоценози пізніх культур кукурудзи, суданської трави, пайзи з різночасно достигаючими зернобобовими для виробництва зелених кормів у період між другим і третім укосами багаторічних трав. Експериментально доведено аробіологічну, біоенергетичну й економічну ефективність використання орних земель шляхом сівби пізніх ярих з високобілковими культурами після використання агрофітоценозів ранніх ярих, а також одержання двох урожаїв шляхом сівби жита ярого з гірчицею білою після збирання кукурудзяно-бобових сумішок весняної сівби.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності формування кормової та насіннєвої продуктивності люцерни залежно від її біологічних особливостей та основних факторів інтенсифікації виробництва рослинницької продукції, з урахуванням яких удосконалено існуючі та розроблено нові енергозберігаючі технології вирощування люцерни на корм і насіння на зрошуваних і неполивних землях півдня України. Встановлено, що гарантоване щорічне одержання високих урожаїв культури можливе за умов використання сортів інтенсивного типу, широкорядкового способу сівби. Обгрунтовано доцільність використання для збирання врожаю насіннєвих посівів першого та другого років плодоношення. Показано необхідність вибору оптимізованого укосу, оптимізації режиму зрошення, застосування інтегрованої системи захисту посівів від шкідників, збільшення кількості диких запилювачів, проведення боротьби з бур'янами, енергозберігаючої системи удобрення та своєчасного збирання врожаю. Наведено економічну та енергетичну оцінку енергозберігаючих технологій вирощування люцерни на корм і насіння.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та практично доведено необхідність введення амаранту в культуру Лівобережного Лісостепу України, а також розроблено основні елементи технології його вирощування. З метою виділення найбільш перспективних видів для вирощування в Лівобережному Лісостепу України вивчено 19 видів амаранту, одержаних у різних ботанічних садах та ВІР. На підставі аналізу впливу кліматичних умов зони на ріст, розвиток та продуктивність рослин, вивчення біологічних особливостей видів, їх адаптивного потенціалу, напрямку використання виявлено три види амаранту: A. cruentus - для вирощування на кормові цілі, A. hybridus і A. hypochondriacus - універсального використання кормового та насіннєвого спрямування. Доведено можливість селекційного поліпшення амаранту шляхом застосування методів добору, внутрішньовидової та міжвидової гібридизації. Теоретично обгрунтовано схему селекційного процесу, базуючись на використанні періодичного добору з проведенням оцінки потомства, практичну значимість якої доведено створенням семи сортів амаранту різних напрямків використання, занесених до Державного реєстру сортів рослин України. На підставі результатів вивчення впливу окремих елементів технології вирощування на рівень реалізації продуктивного потенціалу видів, перспективних для умов Лівобережного Лісостепу України, розроблено технологічну схему вирощування з урахуванням фенологічних фаз розвитку рослин. Визначено перспективні напрямки використання зеленої маси та насіння.

  Скачати повний текст