Проаналізовано стан грунтів староорних земель Чернігівського Полісся та визначено їх вплив на ріст лісових насаджень. Виявлено вплив різних способів обробітку грунту на ріст і розвиток лісових культур на староорних землях. Визначено початкову густоту та схеми змішування таких культур, які дозволяють створити високопродуктивні лісові насадження на землях, виведених з сільськогосподарського використання. Описано особливості процесу природного поновлення лісових насаджень на староорних землях і запропоновано заходи підвищення їх продуктивності.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексну екологічну оцінку мікроморфологічної будови порового простору та струтуроутворення у лісових едафотопах за степових умов. Знайдено статистично достовірну відмінність мікроморфометричних ознак видимих субмакро-, макро- і мезоопор. Оцінено екологічні масштаби та спрямованість трансформації грунтової мікроструктури та перебудови порового простору під впливом лісових екосистем за умов степу. Виявлено тенденцію достовірного зниження фрактальної розмірності грунтових зображень гумусових горизонтів. Розроблено візуалізовану комп'ютерну модель, що імітує варіанти процесів синтезу грунтового скелета з часток різного розміру, форми й орієнтації.

  Скачати повний текст

Розглянуто видовий склад, основні екологічні показники населення колембол та їх динаміку в природних та антропогенних змінених лісових екосистемах центральної частини України. Зареєстровано 110 видів ногохвісток, зокрема Prolaphorura bipunctata, який є новим для фауни України. Виявлено, що співвідношення біоморф і гігропреферентних груп ногохвісток може бути біоіндикатором ступеня зволоженості рослинних асоціацій. Обгрунтовано можливість використання амплітуди коливань щільності населення та зміни співвідношення життєвих форм в угрупованнях як індикатора динамічності перебігу процесу деструкції опаду. На основі екологічних параметрів угруповань колембол виявлено варіант рекультивації буровугільних відвалів відпрацьованих порід, що знаходиться на завершальних стадіях грунтоутворення. Встановлено, що негативний вплив рівня радіоактивності грунту на ногохвісток значно менший, ніж порушення його структури. Доведено, що ногохвісток можна використовувати для біоіндикації вмісту у грунті кадмію, нікелю, але не марганцю, заліза, цинку, міді, свинцю. З'ясовано, що зональність є визначальним фактором у процесі формування структури угруповань ногохвісток, а видовий склад залежить від типу рослинної асоціації. Встановлено, що види-кодомінати відносяться до різних життєвих форм, гігропреферентних і біотопних груп. Із використанням даних відмінностей обгрунтовано диференціацію екологічних ніш видів ногохвісток.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичне узагальнення основних принципів і методів оцінювання стану та збереження об'єктів і територій природно-заповідного фонду (ПЗФ) Південного берега Криму, що зазнають впливу антропогенних, антропогенно-природних і природних негативних чинників. На ландшафтно-екосистемних засадах встановлено просторовий розподіл основних екологічних загроз і ступінь впливу негативних екологічних чинників на структурні компоненти біорізноманіття екомережі. Охарактеризовано причинно-наслідкові зв'язки, удосконалено систему діагностичних показників трансформації структурно-функціональних компонентів лісових екосистем ПЗФ за типами й інтенсивністю впливу негативних екологічних чинників (рекреаційного навантаження, лісових пожеж, забудови, ерозії грунту, буревіїв). З'ясовано, що в антропогенно порушених лісових екосистемах знижується гідрологічна роль рослинності та розвивається площинна й яружна ерозія грунту, прискорюється деградація. Показано, що основною загрозою для об'єктів ПЗФ є надмірне рекреаційне навантаження, що спричиняє ерозію грунту та лісові пожежі.

  Скачати повний текст

Вивчено інтенсивність обігу органічної маси й азоту, фосфору, калію, кальцію, магнію у чистих та мішаних соснових деревостанах. З'ясовано, що у лісах Центрального Полісся кругообіг зазначених елементів відбувається за типів: дуже загальмованому, що відповідає балам 4 та 5; загальмованого - балу 6; інтенсивного - балу 7). Дуже загальмований тип кругообігу властивий насадженням борів і бідних суборів, загальмований - суборів, інтенсивний - дібров. Розглянуто фізико-хімічні, кількісні та якісні показники гумусу та гумусного стану лісових грунтів різних типів лісу. На підставі результатів вивчення інтенсивності малого біотичного кругообігу мінеральних елементів у лісах різних типів обгрунтовано екологічну роль листяних деревних порід у складі соснових деревостанів Полісся України. Розглянуто шляхи інтенсифікації малого біотичного кругообігу (рубки догляду, застосування мінеральних добрив і вапнування кислих лісових грунтів) за бідних лісорослинних умов борів і бідних варіантів суборів.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості формування комплексів безхребетних тварин підстилкового біогеогоризонту за умов різних типів природних і штучних лісових біогеоценозів степової зони України. Проведено порівняльне вивчення герпетобію із зональними степовими, навколоводними й урбанізованими екосистемами. Створено моделі трофічних мереж, що складаються з двох і трьох трофічних рівнів. Розроблено алгоритм перенесення трофічного навантаження для поліфагів за умов нестачі кормових ресурсів. Досліджено вплив трофічної спеціалізації поліфагів на стабілізацію структури трофічної мережі. Розроблено метод топологічних спектрів для зоологічної діагностики природних і антропогенно трансформованих екосистем. Проведено моделювання впливу на трофічних ресурс популяцій сапрофагів і фітофагів із генераціями, що накладаються. Оцінено вплив антропогенних чинників на герпетобій лісових біогеоценозів степової зони України. Проаналізовано розподіл безхребетних тварин за типами степових лісів. Із використанням факторного та дискримінантного аналізу виявлено закономірності утворення багатовидових комплексів підстилкових безхребетних тварин у різних типах біогеоценозів степової зони України, оцінено взаємовплив різних компонентів герпетобію. Розроблено рекомендації щодо оптимізації герпетобію як складової системи підвищення стійкості лісових біогеоценозів у разі географічної невідповідності умовам існування.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше проведено дослідження видового складу та біологічних властивостей мікроміцетів, ізольованих з подрібненої деревини гілок (ПДГ) листяних порід Acer platanoides, A. tataricum та Quercus robur. Визначено біологічну та екологічну роль у грунтовому мікробіоценозі мікроскопічних грибків, які приймають учать у розкладанні ПДГ Acer platanoides, A. tataricum та Quercus robur. Встановлено динаміку їх зміни у процесі розкладання ПДГ у дерново-слабопідзолистому грунті. Одержано нові дані про роль мікроміцетів в окисно-відновних процесах та синтезуванні лігін-целюлозних екзоензимів і проаналізовано особливості трансформації органічних сполук, використаних як джерело живлення. Досліджено біосинтез антибіотичних речовин і спектр їх антимікробної дії в деяких видів грибків. Встановлено роль ферментів та антибіотиків в екологічних змінах міркоміцетів ПДГ та грунту. Створено колекцію живих культур мікроміцетів, вилучених з ПДГ і дерново-слабопідзолистого грунту й одержано штами продуценти антибіотиків і мікотоксинів.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення міграції радіонуклідів у дикорослі лікарські рослини Полісся України. Установлено закономірності радіоактивного забруднення регіону та розподілу радіоактивних елементів у грунтах найбільш поширених типів умов місцезростання. Проаналізовано фактори, які впливають на інтенсивність надходження радіонуклідів до даних рослин.

  Скачати повний текст

Вивчено плющ звичайний та його декоративні форми у лісових фітоценозах Заходу України із різним ступенем антропогенного впливу за умов м. Львова та на закритому грунті. Розглянуто біоекологічні особливості виду та форм, виділено нову форму плюща. Досліджено листкову пластинку виду та форм, ступінь впливу на неї умов середовища. Розроблено підходи до визначення режиму заготівлі сировини виду, досліджено вплив фітомаси на природне поновлення. Визначено місця виростання квітучих плющів, особливості приуроченості пагонів до експозиції стовбура. Вивчено насіннєве та вегетативне розмноження виду, його використання в озелененні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасний стан і наведено лісівничо-таксаційну характеристику насаджень головних лісотвірних порід Львівщини за лісорослинними областями (Карпат, Опілля, Малого Полісся та Розточчя). Розроблено та реалізовано методику розрахунку загальної фітомаси лісів Львівщини та депонованого в ній вуглецю на основі узагальненого обліку лісового фонду області за запасом стовбурової деревини на рівні лісорослинних областей, лісокористувачів, лісогосподарських підприємств, а також за групами лісотвірних (хвойних, твердо-, м'яколистяних) і деревних (сосни, ялини, ялиці, модрини, дуба, бука, граба, ясеня, берези, осики та вільхи) порід. Створено системи математичних моделей зв'язку вагових параметрів основних компонентів фітомаси з запасами стовбурової деревини дослідних насаджень. Одержано відповідні моделі. Для практичного використання у системі лісового моніторингу для оцінювання фітомаси деревостанів головних лісотвірних порід Львівщини запропоновано математичні моделі динаміки та довідкові таблиці обсягів компонентів фітомаси насаджень головних лісотвірних порід даного регіону (абсолютно сухий стан), відношення надземної фітомаси до запасу насаджень у корі, таблиці вмісту вуглецю у надземній фітомасі деревостанів головних лісотвірних порід Львівщини.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено особливості синекологічної структури ентомокомплексів вусачів і закономірностей її динаміки під впливом лісових екосистем і комплексного висотного градієнта. Виокремлено моно-, оліго- та полідомінантні етномокомплекси, які об'єднані в передгірну (спорідненість 50 - 53 %) та гірську групи (спорідненість 69,6 %). Зазначено, що за трофічними зв'язками в гірських переважають олігофаги хвойних дерев, а в передгірних - поліфаги листяних. Результати дослідження спрямовано на проведення довготривалого моніторингу лісопатологічного стану в лісах Карпат, інвентаризацію та збереження видового різноманіття природно-заповідних територій.

  Скачати повний текст

Виконане індексування інтенсивності вітровальності виявило наявність тісного кореляційного зв'язку між висотою над рівнем моря та індексами вітровалонебезпечності. Залежність апроксимується рівнянням параболи другого порядку і має особливості для кожної територіальної частини регіону. Зафіксовано достовірні показники залежності індексів вітровальності від експозицій схилів. Виділено і описано шість районів у межах від району з особливо високою вітровалонебезпечністю до району з незначною вітровалонебезпечністю. Проведене районування вперше дало можливість порівняльної оцінки окремих територій Українських Карпат за їх вітровалонебезпечністю, що забезпечує відповідну диференціацію систем лісокористування. Виконані в цьому аспекті, із застосуванням методу індексації, дослідження впливу основних лісогосподарських заходів (суцільних, вибіркових санітарних, прохідних рубок, будівництва доріг, прокладання ліній електропередач, нафто- і газопроводів) показали, що вітровалостійкість деревостанів у зоні їх впливу знижується на 40-70%.

  Скачати повний текст

Вперше для умов Передкарпаття визначено частку дуба у складі деревостанів 22-х типів лісу 6-ти субформацій дуба звичайного та 8-ми типів лісу у двох субформаціях дуба скельного, які ростуть у суборах, судібровах, дібровах та в інших 52-х типах лісу. Досліджено сучасний стан дубових лісів регіону, наведено оцінку їх генетичних ресурсів, вивчено особливості та запропоновано шляхи оптимізації процесів природного та штучного поновлення на зрубах і під наметом лісу. Виявлено, що мережа генетичних резерватів дубів звичайного та скельного загальною площею 776,7 га є достатньою в усіх лісонасінних районах, окрім Івано-Франківської області. Критичний стан лісівничо-таксаційно-селекційних показників виявлено лише в 10 % ЛГР, а в 10 % він є незадовільним. Науково обгрунтовано шляхи розширення площ дубових лісів. Виявлено, що культивування інтродукованих і місцевих швидкорослих порід (модрин європейської та японської, псевдотсуги тисолистої, ясена звичайного, а також ялини звичайної) є одним з найбільш ефективних шляхів підвищення продуктивності дубових лісів у Передкарпатті. Обгрунтовано доцільність використання дворічних лісових дичок дуба звичайного з-під намету зріджених деревостанів та ефективність люпину багаторічного для догляду за лісовими культурами дуба. Наведено рекомендації щодо удосконалення лісовідновлення в дубових лісах Карпат.

  Скачати повний текст

Виявлено інтенсивність поселення та розвитку трав'яних рослин у культурах сосни різного віку та складу за умов свіжих борів і суборів. Визначено вплив трав'яного покриву на ріст штучних насаджень сосни, вологість і фізико-хімічні властивості підстилки та грунту, мікроклімат, а також розповсюдження в них безхребетних. Вивчено транспіраційні витрати вологи різними видами трав і деревами сосни, вплив зімкнутості крон насаджень і розвитку трав'яного покриву на інтенсивність транспірації, фотосинтезу, дихання сосни, вміст пігментів у хвої. Вивчено особливості біохімічного взаємовпливу між деревними і трав'яними видами в штучних насадженнях. Досліджено розповсюдження коренів сосни та трав у культурах різного віку та різній зімкнутості крон, виявлено вплив трав'яного покриву на природне поновлення сосни за умов свіжого субору. Уперше встановлено сукцесійний розвиток трав'яних рослин за весь період вирощування насаджень - від їх створення до рубань головного користування та зрубах. Показано, що зростання трав'яних рослин у культурах впливає на продуктивність соснових насаджень і вихід ділових сортиментів, особливо за умов інтенсивного зрідження деревостанів.

  Скачати повний текст

Вивчено популяційну структуру восьми видів клонотвірних рослин: Aegopodium podagraria, Asarum europaeum, Carex pilosa, Calluna vulgaris, Molinia caerulea, Stellaria holostea, Vaccinium myrtillus, Vaccinium vitis-idaea, що є домінантами або співдомінантами в 27-ми лісових асоціаціях Деснянсько-Старогутського національного природного парку (ДСНПП). За результатами польових досліджень розроблено періодизацію онтогенезу досліджуваних видів рослин та визначено особливості їх фенології. Описано динаміку наростання фітомаси, листкової поверхні та числа метаметрів у особин. Визначено особливості репродукції та показано обумовленість розміру репродуктивного зусилля життєвою формою рослини та еколого-ценотичними умовами. З застосуванням методу суцільного картування вивчено структуру клонів досліджуваних видів рослин, установлено закономірності зміни за радіусами клонів, щільністю парціальних кущів та їх віковим станом. Запропоновано оригінальний статистично-графічний метод, який дає змогу оцінювати вік кожного клону та здійснювати його територіальне зонування. Представлено вікові й віталітетні спектри восьми видів рослин трав'яно-чагарникового ярусу (ТЧЯ) у 27-ми лісових асоціаціях. На підставі аналізу асоційованості та сполученості рослин виявлено ценотичні взаємозв'язки компонентів ТЧЯ в лісових масивах ДСНПП і заказника "Банний Яр", запропоновано поділ рослин ТЧЯ на види-центоутворювачі та види-інтрудери. Апробовано метод діагностики стану популяцій, придатний для моніторингу їх динаміки за умов заповідності та зроблено прогноз стану та розвитку ТЧЯ в лісах регіону на ближчі 30 років.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше на ценопопуляційному рівні вивчено Fagus sylvatica в лісах рівнинної частини України. На підставі біометричного аналізу листків бука підтверджено його віднесення до підвиду Fagus sylvatica subsp. moesiaca (Maly) Czeczott. Досліджено динаміку ареалу та встановлено причини острівної локалізації букових лісів на Подільській височині, проведено систематичний, біоморфологічний та географічний аналіз флори букових лісів Поділля. Виявлено еколого-ценотитичні особливості букових лісів за різних фізико-географічних умов Подільської височини. Установлено видовий склад та сучасний стан популяцій рідкісних і зникаючих видів флори даних лісів.

  Скачати повний текст